Розвиток фізкультурно-спортивної освіти у світлі філософії спорту

Котова О.В., к.п.н., доцент

Keywords: philosophy of sport, physical culture and sports education, information society

Bilohur V.Y.,

Kotova O.V.

Актуальність дослідження філософських засад формування концепції філософії спорту зумовлена тим, що будь-яка галузь знання, у тому числі філософія, досягнувши певної стадії зрілості, вимагає рефлексії власних підстав буття. Серед таких підстав варто назвати наступні:

по-перше, в умовах глобального інформаційного суспільства філософія спорту висувається на передній план, який обумовлений формуванням нового типу соціуму, що є продовженням пост-індустріального суспільства, пов'язаного з глобалізацією, інтеграцією, міграційними тенденціями, потребує державного регулювання спортивної сфери і всього, що пов'язане зі світом спорту;

по-друге, у сучасній науковій літературі з соціальної філософії наявний дефіцит рефлексії спортивного розвитку, методологічних прийомів і технік його дослідження, структурації інституціонального впливу на спортивну сферу можливих варіантів їх вирішення;

по-третє, причини вітчизняного походження, оскільки трансформація філософії спорту та його інтеграція в європейський світовий простір потребують відповідного наукового забезпечення, тому наразі існує потреба державного регулювання спортивного розвитку в умовах трансформації світової економіки та стану її нерівно вагомості, а національні пріоритети спортивного розвитку України зорієнтовані на формування сучасної конкурентоспроможної нації;

по-четверте, актуальність наукового дослідження зумовлена недостатньою теоретичною розробленістю визначеної теми, пов'язаної зі зростанням її практично світоглядного значення у ситуації трансформації суспільства і визначення векторів теоретичної рефлексії змін у спортивному розвитку, визначеною політикою сучасної держави [1].

У більшості країн сучасного світу спортивна політика є одним з найважливіших пріоритетних напрямів діяльності держави і постійно здійснюється з урахуванням її можливостей на політичному, соціальному, економічному, законодавчому та організаційному рівнях для створення сприятливих передумов життєвого самовизначення та самореалізації молодих людей, вирішення нагальних проблем молоді, підтримки її інноваційної діяльності, громадської активності, актуальністю вивчення онтологічних причин, бо саме життя потребує удосконалення онтологічних засад спортивного розвитку.

В своїх дослідженнях ми спираємося на думку професора М. Сарафа, який вважає що багато наших уявлень про спорт і сам понятійно-категорійний апарат багато в чому не відповідають реальності. Комерціалізація і професіоналізація сучасного спорту викликає протест у романтично налаштованих прихильників філософії олімпізму типу П. де Кубертена. На його думку, вже сьогодні з'являються сучасні проекти, мета яких - повернути добре ім'я спорту, відродити ідеали олімпізму, реалізувати гуманістичну модель спорту, але залишається питання - чи це реально? Тому, коли обирали кафедрою теорії і методики фізичного виховання та спортивних дисциплін Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького тему наукового дослідження, а саме «Історико-філософські, культурологічні та філософсько-гуманістичні проблеми фізичної культури і спорту в традиціях світової і національної культури», ми керувались актуальністю і необхідністю вищезазначеної проблеми.

Проблема ситуації даного дослідження полягає в тому, що спорт є засобом втечі від стресів, деструктивних розломів психіки і психозів, різного роду депресій і розладів зі здоров'ям, намаганням відійти від стресів урбанізованого середовища в умовах глобалізації, що потребує вироблення нових методологічних підходів аналізу спорту як складного соціального і культурного феномена.

Мета наукового дослідження - сформувати теоретичні підстави сучасної концепції філософії спорту як системи пізнання проблем спорту, що є однією з самих найсучасніших форм оптимізації гуманного потенціалу спорту.

Дана мета реалізується в наступних завданнях:

- обґрунтувати сутність і значення філософії спорту як одного з нових наукових напрямків і навчальної дисципліни;

- пояснити понятійно-категоріальний апарат концепції філософії спорту та її значення для сучасного розуміння проблем спорту і фізичної культури; показати еволюцію філософії спорту та її зв'язок з сучасними процесами глобальної трансформації людства;

- розкрити шляхи і напрями підвищення ефективності філософії спорту в сучасних умовах; показати зміни, що відбуваються у спорті і спортивній діяльності, детермінованими сучасною соціокультурною ситуацією.

Останнім часом виявляються тенденції переважання не тільки змагальної, а й комерційної стратегії, в контексті якої фінальний результат втрачає зв'язок з розвитком сутнісних сил людини, оскільки порушується гармонія між гуманістичною сутністю спорту і тими методами й засобами які покладені в основу досягнення результату, і втрати людиною вимірності спорту як соціальної практики. Ми прагнемо довести, що наше суспільство повинно позбавлятися такої практики на користь збереження цілісності соціокультурного призначення спорту, який сприяє більш повному розкриттю сутнісних сил людини.

Методологічне та загальнонаукове значення. Для аналізу філософії спорту необхідно використати діалектичний, синергетичний, семіотичний та коеволюційний методи і підходи щодо вироблення напрямів оптимізації філософії спорту як нового наукового напряму і нової навчальної дисципліни в умовах глобалізації. соціокультурний філософія спортивний діяльність

Філософія спорту як новий науковий напрямок і навчальна дисципліна повинна включати аналіз прогнозу розвитку спорту як соціокультурного феномена в умовах глобалізації та євроінтеграції, вивчати зарубіжний досвід розвитку спорту у передових країнах, нові нетрадиційні види спорту.

Інтерес людей до нових видів спорту формується у зв'язку з бажанням освоювати нові види діяльності. Крім того, для тих, хто займається нетрадиційними видами спорту, існує багато обмежень - по віку, рівню фізичної підготовленості, великим фінансовим можливостям. Виникає все більше видів спортивної активності, які є загальнодоступними, емоційними, гармонійно розвиваючими людину. Але традиційні підходи до занять фізичною культурою і спортом при всіх їх достоїнствах потребують переосмислення їх цілей і задач, створення правової бази для розвитку нових, нетрадиційних напрямках фізкультурно-спортивної діяльності. Філософія спорту як філософсько-спортивна дисципліна і новий науковий напрямок може запропонувати нову програму спортивної діяльності, яка є синтезом аеробіки, спортивних танців, акробатики, сучасних шоу-програм, що на мові засновників цієї програми носить назву спорту, що означається «cheerleading» (черлідерс).

Дана програма по своїй суті має дві цілі:

1) підтримати спортсменів, демонструючи програму, яка дозволяє розвивати у молодої людини орієнтацію на спорт, фізичну культуру, направлену на формування потреб і дієвих мотивів занять даним видом спорту;

2) активізувати уболівальників на підтримку команди спортсменів.

Інтерес, що виник до даного виду спорту, та успішність масового розвитку нетрадиційного для вітчизняного фізкультурного спортивного руху виду спорту забезпечується декількома факторами:

1) це фактор державної підтримки, що дозволяє активно включати підростаюче покоління до фізкультурної діяльності різної спрямованості - оздоровчої і дозвіллєвої;

2) фактор доступності, який забезпечується масовістю занять даним видом спорту;

3) фактор привабливості - через розуміння краси та інших фізичних і естетичних цінностей програми, в якій знаходить своє вираження ідея, яка складається в одну з головних задач олімпізму - єдність спорту, культури та мистецтва;

4) фактор соціального «окультурення» вболівальників на спортивних майданчиках.

Філософія спорту стверджує філософію добра і відкидає філософію зла, антиморалі, несправедливості. Філософія спорту розвивається у поступовому охопленні все більшої верстви населення: від спорту найвищих досягнень, що потребують екстремальних затрат фізичного і психологічного здоров'я (олімпійський, професійний, комерційний) до масового спорту, суспільного руху, «спорту для всіх», організованого під егідою ЮНЕСКО, метою якого є збереження спорту як культурної цінності людства».

Перспективи використання результатів дослідження: історико-культурологічні проблеми фізичної культури і спорту у традиціях національної і світової культури; філософсько-гуманістичні проблеми філософії спорту, що мають метою вписати спорт у світову цивілізацію і спрогнозувати нові напрямки і форми його розвитку; розвиток спортивної антропології і антропології спорту, які майже не розроблена у філософії спорту; розробка філософії гуманності і справедливості як концептуальної засади філософії спорту.

Список використаних джерел

1. Білогур В.Є. The philosophy of a man as an object of socio-philosophical reflection. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: зб. наук. праць. Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2017. Вип.68. С. 13-22.

Размещено на Allbest.Ru