Перспективні напрямки і шляхи удосконалення кінного туризму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективні напрямки і шляхи удосконалення кінного туризму в Україні

Москвяк Я.Є., Національний університет «Львівська Політехніка»

Вступ

Останнім часом дуже багато людей вважає краще подорожувати не тільки з метою інтересу пізнання природних або історичних визначних пам'яток, але і можливістю оздоровитися, укріпити імунітет. І в зв'язку з цим все більшу популярність прибавляє спортивно - оздоровчий туризм. Кінний туризм ефективний засіб духовного і фізичного розвитку особистості, виховання дбайливого відношення до природи, знайомство з життям, історією, культурою, звичаями народів, найбільш демократичний вигляд відпочинку, що характеризується вільним вибором форми власної активності всіх соціально-демографічних груп населення, починаючи з дітей дошкільного віку закінчуючи пенсіонерами. Діяльність людини, що займається кінним туризмом, природна і натуральна, оскільки охоплює весь первісний комплекс дій і вчинків людини. Тому кінний туризм є ефективною системою занять, компенсуючи нестачі міського середовища мешкання.

Виклад основного матеріалу

З огляду на сталу тенденцію погіршення стану здоров'я населення, що значною мірою зумовлено зростаючою гіпокінезією сучасної людини, державної ваги набуває проблема розвитку активних видів туризму, зокрема спортивно-оздоровчих, серед яких дуже привабливим й перспективним є кінний туризм.

Кінний туризм як різновид спортивного туризму розвивається вже понад 30 років. Він стає все популярнішим, і до відомих кінних маршрутів постійно додаються нові. Більшість кінних маршрутів проходить по лісових і гірських стежках, степах, полях, ярах, по берегах річок і озер.

Кінні прогулянки як тури вихідного дня займають особливе місце за популярністю, особливо серед молоді. Нетривалі кінні подорожі - відмінний спосіб навчання або вдосконалення навичок верхової їзди не в манежі, а на природі. Таким чином, більшість кінних маршрутів розраховуються на людей, що не мають будь-якої попередньої підготовки у верховій їзді.

На турбазах досвідчені інструктори проводять підготовку новачків за спеціально розробленими програмами. Пройшовши навчання, турист набуває навиків догляду за конем, навчається сідлати і запрягати його, керувати ним. Тут він може отримати первинні навички верхової їзди і просто покататися на коні для свого задоволення.

Кінний туризм з кожним роком набуває все більшої популярності по всьому світу. Він позитивно впливає на здоров'я і є доступним для людей будь-якого віку. Це добрий спосіб відволіктися від суєти великого міста і відчути себе частинкою природи. Доля кінного туризму дивовижна!

У минулі часи кінь був звичайним засобом пересування, таким, яким зараз став для людини нового часу автомобіль, проте в усі часи кінні прогулянки були справою «обраних». З початку сімдесятих років європейським фахівцям вже було відомо, що регулярна верхова їзда активізує обмін речовин, перешкоджає надмірному відкладенню жиру, виробляє гарну поставу. Але набагато цікавіше подорожувати на коні, а не нарізати кола по манежу! іпотерапія верхова їзда лікувальний

Крім того, кінний тур забезпечує активне навантаження на весь кістяк, м'язи і внутрішні органи вершника, водночас не виключає можливості рухатися пішки, дозволяє дозувати фізичні навантаження, не призводити до перевантажень. Психологи рекомендують прогулянки верхи як чудовий засіб від стресу: вони підвищують життєвий тонус, працездатність і настрій.

Велике значення має техніка безпеки в кінному туризмі. Догляд за конем, їзда верхи і в екіпажі пов'яані з певним ризиком. Кінь за своєю природою тварина стадна, швидше полохлива, ніж агресивна, в природних умовах при небезпеці найчастіше рятується втечею. Це жива істота, а отже, воля туриста, навіть при вмілому і правильному поводженні та впливі на коня, не завжди може бути сприйнята ним, а вимога бездоганно виконана.

Водночас кінь в будь-яку мить може виконати дії, небажані для туриста, за власним спонуканням або під впливом певних обставин. Небажані дії - удари копитами передніх і задніх кінцівок, укуси зубами, піднімання на диби, різкі кидки вбік, вперед, різкі зупинки на швидких алюрах тощо здійснюють спокійні, добре виїжджені коні. Все це може призвести до травмування.

Основними вимогами з матеріально-технічного гарантування безпеки насамперед є те, що коні, які використовуються в кінному туризмі, повинні бути здорові, спокійні, доброзичливі та неполохливі.

Турист, якому доручається догляд за конем, повинен поводитися з ним ласкаво, не робити різких, рвучких рухів, ласощі можна давати на відкритій долоні із зімкнутими пальцями. Таким чином, будь-який відпочинок на конях є цікавим і захоплюючим, і кожен зможе повезти з собою позитивне враження. Окрім того, кінь - це унікальний живий тренажер. Саме завдяки цій його здатності виник метод лікувальної верхової їзди, або іпотерапії, який став одним з ефективних способів реабілітації інвалідів.

Приватні садиби - це фундамент для розвитку кінного туризму та спосіб залучення в малий бізнес сільського населення України. Такий фундамент почали будувати в Івано- Франківській, Тернопільській, Рівненській, Київській областях та Закарпатті.

А опікується приватними сільськими садибами та проблемами зайнятості населення в обслуговуванні аматорів кінного туризму Спілка сприяння розвитку сільського туризму та Союз сільського туризму. Головним управлінням зовнішніх зв'язків, туризму і торгівлі Івано-Франківської облдержадміністрації презентовано можливості зеленого туризму. Одним з різновидів зеленого туризму є кінний туризм, послуги якого надаються у приватних садибах Яремчи, Ворохти, Грабівців, у Верховинському та Косівському районах.

Заповідники та національні парки наче створені для кінного туризму. Природничі кінні подорожі з вивченням тваринного, рослинного, пташиного світу користуються незмінним успіхом у туристів. Кінні маршрути створені та діють в заповідних Українських Карпатах, в національному природному парку «Подільські Товтри». В Міжгірському районі Закарпаття розроблено туристичні траси, де влаштовано наметові містечка для кінного туризму.

Коні - надзвичайно мудрі тварини з тендітною душею та самобутнім характером. Усі вони різні, але мають дещо спільне - сильну енергетику. Спілкування з ними дарує не лише задоволення. Це один з дієвих методів оздоровлення, який носить назву «іпотерапія».

Іпотерапія (від грецького слова «гіппос» - кінь) - це лікування, яке полягає у взаємодії людини зі спеціально навченим конем, адаптованим до можливостей пацієнта в опануванні верхової їзди.

Успіхів, по цій методиці, можна досягти у лікуванні дітей хворих на ДЦП, аутизм, синдром Дауна та навіть вади психічного розвитку лише за 10 занять.

В Україні ця техніка лікування відносно нова. Випробовувати її почали лише на початку 21-го століття. Про цілющу силу коней - у сюжеті "5 каналу". Кінь Комбат - улюбленець ледь не усієї малечі з дитячого центру іпотерапії.

Першим на нього сідає шестирічний Матвій. Хлопчик народився недоношеним. Лікарі сказали батьками - він ніколи не стане на ноги. Після двох років відвідування іпотерапії, Матвій майже без підтримки батька крокує майданчиком.

Схожа проблема і в родині пані Олени. Ще у пологовому будинку лікарі запропонували матері відмовитися від дитини та здати дівчинку до інтернату. Та цього року Таїсія пішла до школи. Вона вільно говорить і намагається ходити без сторонньої допомоги. Мама переконана: у цьому доньці допомогли коні.

Іпотерапія відбувається в ігровій формі. Під час занять дітей супроводжує тренер та психолог. Разом вчать будову коней. Далі - спеціальні вправи та масаж. Наприкінці заняття діти обов'язково годують своїх підопічних фруктами, овочами та найулюбленішими ласощами коней - бубликами.

Коней для занять іпотерапії підбирають дуже ретельно. Для цього важливо враховувати будову спини коня та його ворс, щоби дитині було комфортно сидіти верхи.

Загалом заняття триває близько півгодини. Щоб досягти бодай якогось результату, лікарі радять відвідати щонайменше 10 занять. Спілкування з кіньми може бути корисним усім без винятку дітям.

Верхова їзда зазвичай розглядається як позакласне заняття для широкої публіки. Проте, останнім часом відзначається підвищення інтересу фахівців різного профілю до іпотерапії як до нейрофізіологічного лікування, при якому використовується верхова їзда.

Представлено результати вивчення такого методу реабілітації дітей із відхилення розвитку як іпотерапія. В роботі робиться акцент на тому, що іпотерапевтична реабілітаційна стратегія ідеально підходить для різних особливих груп населення, які могли би бути корисними для зміцнення свого постурального контролю, а також побудови соціальних взаємодій нетрадиційним способом. З'ясовано, що для різних порушень можуть пропонуватися різні форми, шляхи та цілі лікування, тобто формуватися різні стратегії реабілітаційних заходів.

Застосування іпотерапії повинно бути обґрунтовано реальними фізичними і психічними можливостями, наявністю рухового досвіду. Головним чинником залучення дітей до іпотерапії є їхній ненормальний і уповільнений психомоторний розвиток. Раннє призначення і застосування іпотерапевтичного втручання в цьому віці позитивно впливає на незрілу центральну нервову систему, яка швидко розвивається.

Сеанси іпотерапії відповідають високим вимогам безпеки і гігієни при лікуванні дітей із руховими порушеннями, а тому можуть застосовуватися вже з 2-місячного віку. В роботі ми визначили, що позитивний вплив на неврологічні захворювання за допомогою іпотерапевтичного втручання залежить від компетентності терапевта, а також від правильно навченого коня.

Іпотерапевтичний принцип полягає у використанні високої пластичності незрілого і пошкодженого мозку. Ми дійшли висновку, що застосування якісного і своєчасного іпотерапевтичного втручання дозволяє досягти максимального зменшення клінічних симптомів захворювання.

Іпотерапія стає невід'ємною частиною сучасних медичних, психологічних і педагогічних технологій [3]. Цей метод створює унікальні умови для одночасного позитивного впливу на фізичний і психоемоційний стан пацієнтів.

Іпотерапія при ДЦП сприяє: усуненню негативного впливу гіподинамії; відновленню рухових функцій; поліпшенню фізичних і психічних показників здоров'я.

Ефективність лікувальної верхової їзди при ДЦП зумовлена такими чинниками:

1) включення в роботу всього м'язового корсета без вольової участі та мозкової активності (на звичайних

тренажерах цього складно досягти, тому що дитина з ДЦП не розуміє, які слід напружувати м'язи);

2) масаж з тепловим ефектом. Під час руху від коня до людини проходить до 100 рухових імпульсів, які сприяють стисканню, розтяганню, обертанню певних частин тіла. Дитина починає усвідомлювати рух;

3) відбувається дозрівання психічних процесів. Розлади аутистичного спектру у сучасних дітей - це сьогоднішня реальність, і з кожним роком відсоток таких дітей збільшується. [9].

Аутизм складно піддається лікуванню, але батьки, що присвятили багато уваги розвитку своєї дитини, бачать значні поліпшення стану.

Іпотерапія при аутизмі вибудовується таким чином:

1) підготовча частина. Мета - сформувати в дитини з аутизмом здатність терплячого очікування без істерики. Дитина одягає шолом і готує ласощі для тварини, потім йде до монтуару;

2) посадка на коня. Завдання етапу: подолати себе за необхідності взаємодії з іпотерапевтом і конем (це дуже нелегко дається дітям-аутистам, що звикли бути в своїй «шкаралупі») і розвиток координації;

3) індивідуальний підбір управ;

4) спішування і вираження подяки коню.

Великий спектр порушень при ЗПР в цілому підводить до актуальної на сьогодні проблеми готовності дитини до школи. Іпотерапія для інвалідів і дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР) спричиняє багатофакторну дію на відміну від інших коригувальних методів.

Результати іпотерапії при ЗПР:

- стабілізується емоційний стан;

- формується готовність до навчальної діяльності;

- дитина вчиться бути самостійною і успішною, оволодіваючи навичками їзди;

- підвищується самооцінка;

- формується концентрація, посидючість;

- розвиваються аналітичні здібності;

- розвинена моторика має позитивний вплив на розвиток мозкових структур.

З моменту першого застосування іпотерапії ця тема зацікавила багатьох лікарів та терапевтів, котрі в даний час заохочують до її використання.

Іпотерапія - це терапевтична методика лікування, користь якої для дітей з обмеженими можливостями важко переоцінити. Спілкування з конем не тільки розважає, але й створює розмаїття в життя дитини, але й допомагає їй впоратися з її недугами.

Визначальною рисою ІТ-методу реабілітації є те, що заняття лікувальною верховою їздою, що проходять в емоційно насиченій атмосфері, супроводжуються загальним збільшенням активності дітей із відхиленнями в розвитку, підвищенням у них відчуття життя і впевненості в собі.

Лікувально-оздоровчий туризм посідає особливе місце в системі загальносвітових курортно-туристичних відносин. Займаючи частку лише близько 1 % людино-днів перебування, в світовому туристичному обороті, водночас в структурі доходів це вже 5-7 %, що є досить вагомим показником.

Враховуючи сучасні тенденції населення до ведення здорового способу життя, актуальним є пошук найбільш дієвих методів лікування. Звичайно велика кількість медичних установ кожної розвинутої держави здатна надати велику кількість медичних послуг, проте існують захворювання, де поряд із звичайним або традиційним лікуванням дієвий результат створюють і нетрадиційні (або додаткові) методи лікування та відновлення, до таких належить й іпотерапія.

Особливо важливою іпотерапія стає для людей з обмеженими можливостями, адже завдяки довготривалим довірливим відносинам між твариною та людиною, відбувається залучення останніх до громадського життя, а отже, соціальна адаптація таких людей у сучасний соціум.

Оскільки лікування іпотерапією є досить специфічним, воно відбувається у спеціалізованих центрах чи закладах охорони здоров'я певної спеціалізації.

Отже, іпотерапія як метод лікування посідає чільне місце в нетрадиційному лікуванні та оздоровлені людей. Іпотерапевтичні установи можуть бути визначені як туристичні об'єкти кожного окремо взятого регіону, оскільки рівень захворюваності в Україні зростає.

Висновки

Зростання туризму має відбутися переважно за рахунок появи нових територій, що відвідувані, оскільки традиційні райони світового туристичного ринку вже досягли межі рекреаційної ємності.

Останнім часом дуже багато людей вважає краще подорожувати не тільки з метою інтересу пізнання природних або історичних визначних пам'яток, але і можливістю оздоровитися, укріпити імунітет. І в зв'язку з цим все більшу популярність прибавляє спортивно - оздоровчий туризм.

Зростання його популярності пов'язане з модою на здоровий образ життя загалом, оскільки спортивно-оздоровчий туризм є одним з самих екологічних і корисних для здоров'я видів туризму. Він залучає не тільки активним відпочинком, але і цікавими екскурсіями, а також можливістю повноцінного відпочинку на природі. І зв'язки з цим все більшу популярність у всьому світі, а також і у нас в країні прибавляє такий вигляд спортивно-оздоровчого туризму як кінний туризм.

Туризм загалом має три позитивні ефекти на економіку держави: забезпечує приплив іноземної валюти, позитивно впливає такі економічні показники, як платіжний баланс і сукупний експорт, і допомагає збільшити зайнятість населення.

Удосконалення організації надання послуг - процес довгостроковий та трудомісткий. Ринок послуг постійно перебуває у стані нестабільності. Багато послуг характеризуються високими витратами та низькою надійністю.

Якість послуги та задоволення клієнта тісно пов'язане один з одним. Задоволення - результат отримання високої якості. Висока якість також веде до більшої лояльності клієнтів та співробітників, зростання ринкової частки, зниження витрат та чутливості до цінової конкуренції. Навіть однієї з цих причин достатньо, щоб прагнути якості та безперервного вдосконалення.

Список використаних джерел:

1. Басалаєва Є. В. Кінний бізнес у світовій економіці / Є. В. Басалаєва //Світова економіка та міжнародні відносини. - 2006. - № 11. -С. 48-56.

2. Бобильов І. Ф. Кінний туризм: навч. посібник /

І. Ф. Бобильов. - М:Профіздат, 1985. - 120 с.

3. Вплив туризму на життя суспільства / П'ятигорський

інформаційно-туристичний портал / Туризм. - 2012.

[Електронний ресурс]. - Режимдоступу: http://www.kmvline.uа.

4. Герасименко В. Г. Організація надання туристичних послуг: навч. посіб. /В. Г. Герасименко, С. С. Галасюк. - Одеса: Атлант, 2014. - 242 с.

5. Геращенко Я. М. Види спортивно-екологічного туризму // Я. М. Геращенко, Ф. Ф. Товспоп'ятко // Вісник Запорізького національного університету. - 2013. - № 2. - С. 37-42.

6. Грачова О. Ю. Організація туристичного бізнесу: технологія створеннятурпродукту: навч.пособ. / О. Ю. Грачова, Ю. А. Маркова. - М.: Дашков таДо, 2008. - 276 с.

7. Грицак Ю. П. Організація самодіяльного туризму: навч. посіб. // Ю. П.Грицак. - Х.: Екограф, 2008. - 164 с.

8. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу: навчальний посібник /Л. П. Дядечко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 224 с.

9. Жуковська Є. Кінний туризм / Є. Жуковська // - 2002. - № 4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.equestrian.uа.

10. Іванова Н. В. Спортивно-оздоровчий туризм: навч. посіб. / Н. В.Іванова. - М.: Дашков і Ко, 2015. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru