Туристична інфраструктура Маневицької територіальної громади Волинської області: сучасний стан та шляхи її удосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинського національного університету імені Лесі Українки

Туристична інфраструктура Маневицької ТГ Волинської області: сучасний стан та шляхи її удосконалення

Тетяна Лисюк кандидат педагогічних наук, доцент кафедри туризму

Оксана Терещук кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму

Ірина Єрко кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму

Андрій Слащук кандидат географічних наук,

Роман Качаровський магістр географії, старший лаборант

м. Луцьк

Анотація

Досліджено питання формування Маневицької територіальної громади (ТГ) Камінь-Каширського району Волинської області. Проаналізовано можливості функціонування та розвитку туристичної інфраструктури громади як одного з основних елементів галузі туризму. Вивчено сучасний стан її сформованості за окремими підсистемами, що включають заклади розміщення, заклади харчування, заклади дозвілля та побутового обслуговування, транспортної інфраструктури, зв'язку та інформаційного забезпечення. Виокремлено головні проблеми структурних елементів туристичної інфраструктури, а також виокремлено можливі шляхи їх вирішення. Запропоновано комплекс дієвих заходів для покращення туристичної інфраструктури громади.

Ключові слова: децентралізація, територіальна громада, туризм, туристична інфраструктура, природний рекреаційний потенціал, історико- культурна спадщин, природно-заповідний фонд, засоби розміщення, транспорт, зв'язок, Маневицька ТГ, Камінь-Каширський район, Волинська область.

Abstract

Tatiana Lysyuk

Candidate of Pedagogical Sciences,

Associate Professor of the Department of Tourism and Hospitality, Faculty of Geography of the Lesya Ukrainka Volyn National University,

Lutsk, Ukraine,

Oksana Tereshchuk

Candidate of Geographical Sciences,

Associate Professor of the Department of Tourism and Hospitality, Faculty of Geography of the Lesya Ukrainka Volyn National University,

Lutsk, Ukraine,

Iryna Yerko

Candidate of Geographical Sciences,

Associate Professor of the Department of Tourism and Hospitality, Faculty of Geography of the Volyn National University named after Lesya Ukrainka, Lutsk, Ukraine,

Andriy Slaschuk

Candidate of Geographical Sciences,

Associate Professor of the Department of Economic and Social Geography, Faculty of Geography of the Volyn National University named after Lesya Ukrainka, Lutsk, Ukraine,

Roman Kacharovsky

Master of Geography, senior laboratory assistant at the Department of Economic and Social Geography, Faculty of Geography of the Volyn National University named after Lesia Ukrainka, Lutsk, Ukraine

TOURIST INFRASTRUCTURE OF MANEVYTSKA TC OF VOLYN REGION: CURRENT STATE AND WAYS OF ITS IMPROVEMENT

The question of the formation of the Manevytsia Territorial Community (TC) of the Kamin-Kashir District of the Volyn Region was studied. The possibilities of functioning and development of the tourist infrastructure of the community as one of the main elements of the tourism industry are analyzed. The current state of its formation according to separate subsystems, which include accommodation facilities, catering facilities, leisure facilities and household services, transport infrastructure, communication and information support, has been studied. The main problems of the structural elements of the tourist infrastructure are highlighted, as well as possible ways of solving them are proposed. A set of effective measures to improve the tourist infrastructure of the community is proposed.

Keywords: decentralization, territorial community, tourism, tourist infrastructure, natural recreational potential, historical and cultural heritage, nature reserve fund, means of accommodation, transport, communication, Manevytsk TC, Kamin-Kashirsky district, Volyn region.

Постановка проблеми

У ході здійснення децентралізації, що розпочалася у 2015 р., завдяки ухваленню Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» кожна громада, об'єднавши навколишні населені пункти, змогла отримати значні потенційні можливості для розвитку - природні, земельні, економічні, фінансові та інші ресурси, розміщені в межах цих територій. Держава надала право новим утворенням розпоряджатися всіма цими благами самостійно. При ефективному господарюванні, підтримці державного та регіональних бюджетів, отримуючи кредитно-інвестиційні та ґрантові кошти, громади мають змогу вирішити багато господарських, економічних (зокрема у рекреаційній галузі) проблем. Завдяки реформуванню територіальні громади (ТГ), особливо прикордонні, отримали можливість розширення транскордоного співробітництва з відповідними територіями сусідніх країн, особливо у туристично-рекреаційній сфері. Наявні ресурси дають підстави для соціально-економічного зростання цих порівняно слабо економічно розвинених територій. Стає очевидною необхідність детального вивчення реальних можливостей сучасних об'єднаних громад в розбудові туристичної інфраструктури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зважаючи на інтенсивний розвиток процесів децентралізації сучасні науковці та державотворці проводять дослідження різних елементів діяльності об'єднаних територіальних громад, зокрема туристичн атрактивності та організації туристичної діяльності. Більшість з них посилаються на праці відомих учених:

С. П. Кузика, М. П. Мальської, О. О. Бейдика, В. Яворської, І. Хевко, В. Сич, К. Коломієць. У Волинській області різні складові туристично-рекреаційного комплексу розглядалися у монографії Л. М. Черчик, І. В. Єрко, О. В. Міщенко, комплекс суспільно-географічних досліджень інфраструктури туризму області провели І. В. Єрко та Я. Б. Олійник , дослідження елементів туристично-рекреаційної атрактивності територій здійснювались З. К. Карпюк, Л. Т. Чижевською , І. В. Єрко , Н. В. Мельник (Чир), Р. Є. Качаровським та О. В. Антипюк [1; 18].

Мета статті

Мета дослідженя - аналіз можливостей туристичної інфраструктури Маневицької територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області, визначення рівня його розвитку та ролі у формуванні основних засад економічного розвитку району.

У процесі дослідження використано комплексний підхід для оцінки можливостей туристичної інфраструктури Маневицької ТГ як туристичної дестинації, а також методи: порівняльно-географічний, статистичний, узагальнення та систематизації. Зокрема, статистичний метод дозволив розрахувати коефіцієнти забезпеченості різними об'єктами туристичної інфраструктури; порівняльно-географічний - співставити отримані результати з аналогічними показниками по області. Користуючись методами узагальнення та систематизації вдалося зібрати, узагальнити і систематизувати наявний статистичний матеріал та дати оцінку можливостей функціонування та розвитку туристичної інфраструктури на сучасному етапі; окреслити проблеми та перспективи її подальшого розвитку.

Матеріалами слугували власні дослідження авторів та комплексний аналіз статистичних матеріалів Головного управління статистики, Служби автомобільних доріг у Волинській області, Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, Управління екології та природних ресурсів, Управління культури департаменту культури, молоді та спорту, Управління економічного розвитку та торгівлі Волинської обласної державної адміністрації, сайтів Камінь-Каширської районної державної адміністрації та Маневицької територіальної громади.

Виклад основного матеріалу

Сучасні світові економічні інтеграційні процеси в розвитку соціально-економічного комплексу держав диктують передумови значного зростання ролі галузі туризму в економіці. Зважаючи на істотну трансформацію державного управління на місцях, а саме місцевого самоврядування в наслідок проведення децентралізації, перерозподіл наявних ресурсів і фінансових потоків, що дозволили розширити функціональні можливості територіальних громад (ТГ), досить доречним є розпочати процес удосконалення туристичної інфраструктури, що спричинить збільшення потоку подорожуючих та задоволення їх першочергових потреб. Цей процес дозволить вирішити ряд нагальних проблем громади, наповнивши бюджети, забезпечивши робочі місця та знявши соціальну напругу.

Із початком 2015 р. в ході проведення адміністративно-територіальної реформи на місцях, за нормами Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» [13] у Волинської області (станом на 01.10.2023 р.) утворено 54 територіальні громади (ТГ), зокрема й Маневицьку [1-3].

Маневицька територіальна громада утворена 04 грудня 2020 р. До неї увійшли селише Маневичі та 35 сіл. Площа громади складає 1091,3 км2, або % від території Волинської області, а населення на 01.01.2023 р. становить 27 235 осіб (міське - 10 714 ос., сільське - 16 521 ос.). Густота населення - ос./км2. Утворено 13 старостинських округів (Будківський, Великоведме- зький, Довжицький, Комарівський, Костюхнівський, Куклинський, Лісівський, Новорудський, Оконський, Троянівський, Цмінівський, Черевахівський, Чарторийський). Центром громади є селище Маневичі. Маневицька селищна територіальна громада розташована у північно-західній частині Волинської області. Межує на півночі з Прилісненською (Камінь-Каширський район), на північному заході - з Камінь-Каширською (Камінь-Каширський), на заході - з Поворською (Ковельський), на південному заході з Велицькою (Ковельський), на півдні - з Колківською (Луцький) територіальними громадами Волинської області, на сході - з Вараською та Полицькою громадами Рівненської області [1-5; 8; 18].

Громада розташована на перетині залізничних і автомобільних шляхів державного значення Київ-Ковель-Варшава та Луцьк-Пінськ за 130 км від митного переходу «Ягодин» на кордоні з Республікою Польща та за 83 км від митного поста «Дольськ» на кордоні з Республікою Білорусь [8-9].

Територіальна громада має потужний природний рекреаційний потенціал, що формується завдяки сприятливим кліматичним умовам, різноманіттю природних ресурсів та природно-заповідних територій.

Маневицька ТГ знаходиться в межах рівнинної підобласті Атлантико- континентальної кліматичної області помірного кліматичного поясу. Клімат характеризується м'якою зимою та нестійкими морозами, теплим літом, затяжними опадами восени та весною у вигляді дощу. Середньорічні температури: зимова - -4 °С, літня - +7 °С. Кількість опадів 570 мм. Кліматичні умови сприятливі для здійснення рекреації й туризму впродовж року: у травні- серпні - для активного й пасивного відпочинку, кліматолікування, взимку - для організації зимових видів туризму і активного відпочинку в холодний період (триває близько 60 днів) [1; 5; 18].

Серед водних потоків, що формують гідрографічну мережу територіальної громади, виділяють 11 річок (табл. 1). Водоймами замкнутого типу є ставки та дев'ять озер: Болотне (3,0 га), Кручене (2,0 га), Лісівське (13,8 га), Черевахівське (1,8 га), Черське (5,0 га), Світле (Іванівське) (2,7 га), Засвинське (частина, площею 2,2 га), Озерце (Хидча) (1,10 га), Віно (Вино) (18,5 га). Функціонує рибне господарство, що вирощує форель в с. Оконськ. Основні морфометричні показники річок подано у табл. 1 [1; 5; 8-9; 15-17].

Таблиця 1 Основні морфометричні показники річок Маневицької ТГ Волинської області [1; 5; 8-9; 16-17]

Водні об'єкти Маневицької громади є привабливими для використання в рекреації, а саме для короткотермінового відпочинку (купання, занять водним туризмом, плавання на човнах, рибальства) та екологічного пізнання природи (дослідження біорізноманіття територій ПЗФ). Водні ресурси ТГ мають достатній нереалізований потенціал і можуть служити основою для спорудження на їх берегах будинків і баз відпочинку, пансіонатів, створення рекреаційних зон короткочасного відпочинку. Доволі привабливою в інвестиційному плані є довготривала оренда водних плес з метою вирощування цінних видів риби, раків, а відтак - перспективного розвитку рибальського туризму [1; 4; 17-18].

Структура земельного фонду: сільськогосподарські землі 31687,3 га, в тому числі рілля - 16115,1 га; багаторічні насадження - 213,5 га; сіножаті - га; пасовища - 7429,3 га; інші с/г землі - 1194,9 га. Лісогосподарського призначення 70894,0 га, в тому числі: лісові землі - 70060,5 га; чагарники - га. Забудовані землі 2008,2 га, з них: житлової та громадської забудови - га; промисловості, транспорту, зв'язку - 1069,8 га. Землі водного фонду 547,1 га: з них: ставкові господарства в оренді - чотири (27,0 га); ставкові господарства частково в оренді - три (280 га); ставкові господарства в постійному користуванні - два (190 га); озера, що знаходяться на території громади - дев'ять [8-9].

Родовища, що експлуатуються: «Вутишно», промислова розробка родовищ торфу; «Маневицьке - 1», бурштин; «Маневицьке - 2», бурштин; «Велике Болото», розробка родовищ торфу; «Велике Багно», розробка родовищ торфу [8-9; 18].

Громада має перспективи для розвитку санаторно - курортного лікування. Найбільшим придатним для лікування є родовище торфових грязей (с. Троянівка) із запасами 40,0 тис.м3 та сапропелю (зокрема, оз. Лісовське), із високим вмістом органічної речовини від 35 до 87 % [8-9]. Перспективним є розвиток виробництва столових і мінеральних вод на базі Маневицького джерела гідрокарбонатно-кальцієвих і магнієво-кальцієвих вод загальними запасами 120 тис.м3 [8-9; 18].

Цінний ресурс ТГ - значні площі лісів, що становлять понад 70 % площі та розміщуються переважно в межах лісгоспів Маневицької філії ДП «Ліси України» (124,3 тис. га). В районі працюють три державні та один міжгосподарський лісгоспи, державне лісомисливське господарство «Борове». Лісові рекреаційні ресурси сформовані зазвичай хвойними породами з домішкою дуба, які відзначаються своїми високими фітонцидними властивостями. Ліси багаті лікувальними травами, ягідниками чорниці, малини, ожини, лохини [1; 5; 11; 18].

Вагому роль для сталого розвитку Маневицької ТГ відіграє наявний в її межах природно-заповідний фонд, що сформований згідно норм Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [14]. За даними Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА [16], в межах громади знаходиться 31 об'єкт природно-заповідного фонду, зокрема шість загальнодержавного (три ландшафтні («Стохід» 1 518 га; «Джерела» 90,0 га; «Кручене озеро», 75,9 га), два ботанічні («Софіянівський» 87,6 га; «Урочище Суничник» га;) та загальнозоологічний («Рись» 320,5 га) заказники) та 25 місцевого значення. До об'єктів ПЗФ місцевого значення належать 20 заказників, зокрема сім ландшафтних площею 4 081,0 га; три лісові («Дубина», 70,1 га; «Маневицький», 16,0 га; «Граддівська дубина», 7,5 га) - 93,6 га, сім ботанічних («Софіянівський»; 19,0 га; «Череваський», 4,3 га; «Урочище Суничник», 99,0 га; «Маневицький», 6,3 га; «Вовчицький», 10,0 га; «Костюхнівський», 7,5 га; «Колодіївський», 9,5 га) - 155,6 га; шість загальнозоологічних («Дубова», га; «Софіянівський резерват», 567,0 га; «Рись», 320,5 га, «Маневицький», га; «Чорторийський», 188,0 га; «Лазнища», 842,8 га) - 2 945,3 га; орнітологічний («Вовчицький», 290,0 га) та два гідрологічні («Світлий», 16,2 га; «Озеро Болотне», 9,5 га, ) - 25,7 га. Також у ТГ є п'ять пам'яток природи, зокрема три ботанічні («Сосновий субір», 24,9 га; «Оконський ялинник», 2,6 га; «Чорторийський ялинник», 5,9 га) - 33,4 га та дві гідрологічні («Оконські джерела», 0,53 га; «Криничка», 2,9 га) - 3,43 га. Загальна площа територій становить 7 486,3 га, загальнодержавного значення - 2 191,0 га або 29,3 %, місцевого - 5 295,3 га або 70,3 % [6-7; 10; 12 ].

Управління культури департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА інформує, що на території громади знаходиться 31 основний об'єкт історико-культурної спадщини, зокрема пам'ятки: три археології, 10 містобудування і архітектури, 15 історії та культури і один монументального мистецтва. Об'єкти архітектури та містобудування занесені до державного реєстру - Домініканський костел (1639 р.); нині діючий Хресто- Воздвиженський чоловічий монастир - с. Чарторийськ; Дзвіниця церкви Різдва (1772 р.) у с. Троянівка. Діє Центр культури і дозвілля (селище Маневичі); школа мистецтв (селище Маневичі); краєзнавчий музей (селище Маневичі), створений у 1967 р., в жовтні 1968 року музею присвоєно звання «народний»; вісім пришкільних музеїв історичного профілю у сс. Будки, Комарове, Костюхнівка, Красна Воля, Кукли, Оконськ, Старий Чорторийськ, Цміни; вісім сільських будинків культури; 19 клубів; 18 бібліотек. Народні художні промисли представлені осередками різьба по дереву у селищі Маневичі та с. Граддя та писанкарства, вишивання у селищі Маневичі [1-2; 5; 8-9; 18]. туристичний інфраструктура територіальний громада

Туристична інфраструктура громади - важлива складова туристично- рекреаційного комплексу, що дозволяє забезпечити гідні умови перебування подорожуючих та збільшення туристичного потоку і є тим елементом, що визначає економічну привабливість громади у регіоні. Основні показники інфраструктури відображені у (табл. 2). Маневицька громада розташована в центрі східного туристсько-інфраструктурного району, включає Маневицький та Оконський туристсько-інфраструктурні пункти. Туристська інфраструктура ТГ формується із кількох підсистем, що включають: заклади розміщення, харчування, дозвілля та побутового обслуговування, транспортну інфраструктуру, зв'язок, інформаційне забезпечення [1; 18].

Таблиця 2 Туристична інфраструктура Маневицької ТГ [1-2; 5; 8-9; 18].

Примітка: *- до складу вказаних об'єктів включені філіали, відокремлені підрозділи підприємств та ФОП, що працюють у їх структурі.

За інформацією Управління економічного розвитку та торгівлі Волинської ОДА засобами тимчасового розміщення є два засоби розміщення: готель («Оскар», селище Маневичі) та мотель («Центр Діалогу Костюхнівка», с. Костюхнівка). Відтак, коефіцієнт забезпеченості засобами тимчасового розміщення складає 0,002 од./км; харчування - 0,04; розваг - 0,04 та побутового обслуговування населення - 0,05; торгівлі - 0,18; банківськими установами - 0,01; поштою та зв'язком - 0,02; АЗС та СТО - 0,003 [1; 5; 18].

З метою удосконалення туристичної інфраструктури необхідно збільшити кількість підприємств готельного господарства, зокрема розбудувати мережу мотелів, кемпінгів, хостелів, агросадиб (особливо у сільській місцевості ТГ) вздовж транспортних шляхів та у віддалених населених пунктах, що міститимуть стандартний набір послуг, враховувати потреби людей з обмеженими можливостями. В закладах громадського харчування необхідно провести ребрендинг за єврозразком, створивши якнайбільше закладів нових типів - паби, фаст-фуди, піцерії, нічні клуби, інтернет-кафе тощо. Водночас, з метою дотримання єдиних правил конкуретного середовища та забезпечення надання якісних послуг, слід обмежувати кількість однотипних закладів харчування, торгівлі та побутового обслуговування. Вже нині серед закладів дозвілля та розваг є гостра потреба в реконструкції та модернізації цих об'єктів, заміни їх застарілої матеріальної бази з одночасним пошуком нових форм дозвіллєвої діяльності, використанням інноваційних форм дозвілля, що дозволить адаптуватися до нових умов соціального середовища. Слід визначити основні пріоритети культурного розвитку територій для потужного розвитку рекреації у ТГ. Існує потреба в істотному удосконаленні мережі банківських установ, особливо банкоматів та терміналів (фінансові установи представлені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» у селищі Маневичі), поштових відділень (представлені відділеннями компаній ПАТ «УКРПОШТА» (14 - у селищі Маневичі, сс. Будки, Велика Ведмежка, Велика Яблунька, Граддя, Комарове, Костюхнівка, Кукли, Лісове, Руда, Чорторийськ, Троянівка, Цміни, Череваха) та «НОВА ПОШТА» ( 10 - у селищі Маневичі (2), сс. Велика Яблунька, Кам'януха, Кукли, Лісове, Оконськ, Чарторийськ, Цміни, Череваха)), АЗС (2) та СТО у селищі Маневичі (розширюючи мережу у сільській місцевості). Водночас усі 36 населених пунктів мають доступ до швидкісного інтернету [1; 5; 8-9; 18 ].

Досить визначальною для туристичної інфраструктури є транспортна мережа. Розгалужена мережа транспортних шляхів дозволить істотно підвищити потік туристів до туристично-рекреаційних об'єктів краю. За наявними даними Служби автомобільних доріг у Волинській області територією громади проходять автошляхи державного (регіональні) та місцевого значення. Експлуатаційна довжина автомобільних доріг державного значення - 186,2 км, місцевого - 70,6 км. Коефіцієнт забезпеченості становить 0,17 та 0,07 од/км2 відповідно. Дороги державного значення - це міжнародного значення - 46,6 км, М-07 (Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін)), регіонального - 62,8 км, (Р-14 Луцьк-Ківерці-Маневичі-Любешів-Дольськ) і територіальні - 46,3 км (Т-18-02 (М-07)-Велика Осниця-Красноволя-Колки-(Р-14)- Копилля-Рожище-Торчин-Шклинь-(Н-17)), що повністю забезпечені твердим покриттям. Найбільшими дорогами місцевого значення є: О 031169 (Собіщиці-Колодії-Вовчиськ-(М-07)-Комарове-Розничі-(Р-14)), О 031170 (Колодії-Велика Ведмежка-(М-07)-Старий Чорторийськ-Комарове), О 031172 (Маневичі-Череваха-Софіянівка), С 031102 (Комарове-(О031169)), С 031103 (Костюхівка-Велика Ведмежка), С 031104 (Новий Чорторийськ-Мала Ведмежка-Підгаття-( М-07)), С 031105 ((М-07)-Кукли), С 031106 (Будки- Рудка), С 031109 (), С 031110 (), С 031113 (), С 031120 (), С 031122 (), С 031123 (Мала Яблунька-Велика Яблунька), С 031124 (Гута Лісівська - (О 031169)), С 031125 (( Р-14)-Оконськ), С 031126 ((О 031169)-Кам'януха) У селищі Маневичі діє автостанція.

Залізничне сполучення забезпечується магістралями Варшава-Ковель- Київ, Ковель-Камінь-Каширський. Водночас, у Любешівській та Прилісненській громадах залізничне сполучення відсутнє. Основною залізничною станцією є станція Маневичі. Авіасполучення у районі відсутнє. Переміщення туристів з екскурсійною метою водними шляхами можливе річками Стир та Стохід. [1; 5; 8-9; 15; 18 ]..

Громада має вигідне транспортно-географічне розташування, знаходячись на межі Волинської та Рівненської областей [1; 5; 8].

У ТГ значно розвинута мережа автомобільних шляхів, що вцілому забезпечує потреби у перевезенні пасажирів до визначних історико-культур- них та природно-рекреаційних місць громади. Недоліком є відсутність прямого авіаційного сполучення з державним кордоном, обласним центром та містами мільйонниками, що істотно зменшує можливості доступу туристів. Водні артерії є придатними лише для прогулянкових та відпочинкових спортивно-оздоровчих маршрутів, а не для регулярних пасажирських та транспортних перевезень. Важливими завданнями розвитку транспорту ТГ є: капітальний ремонт (за євростандартами) автомобільних доріг місцевого значення, особливо у селах громади; побудова додаткових смуг руху для збільшення пропускної потужності територіальних автодоріг; розширення закладів харчування; розширення мережі закладів вуличної торгівлі вздовж автомобільних доріг, збільшення кількості закладів тимчасового розміщення (агросадиби, кемпінги) тощо.

Для покращення стану туристичної інфраструктури, залучення потужних іноземних інвестицій для подальшого розвитку туристичної галузі, нарощування обсягів туристичних послуг, ефективної рекламно-інформаційної діяльності варто розробити та втілити довготривалу Стратегію розвитку туристичної галузі Маневицької ТГ, окремо окресливши у ній шляхи вирішення зазначених проблем. Серед першочергових заходів варто виділити [1; 4; 18] :

розробка (враховуючи іноземний досвід) поетапного плану реформування та трансформації інфраструктурних об'єктів ТГ;

написання проєктів та подання їх для участі у міжнародних грантових програмах, спрямованих на реконструкцію конкретних соціально значимих об'єктів туризму та її інфраструктури;

заключення довгострокових угод про співробітництво у галузі туризму із сусідніми територіальними громадами Волинської та Рівненської областей;

побудова та реконструкція належних місць зупинок для туристів (зокрема для осіб з обмеженими можливостями), облаштування рекреаційних зон, місць санаторного лікування, об'єктів культурної спадщини та ПЗФ;

створення повноцінної мережі агросадиб у сільській місцевості;

проведення реорганізації системи сфери послуг, дозвілля та розваг з метою наближення їх функціональних моливостей до європейських та світових стандартів роботи у галузі туризму;

збільшення періодичності проведення прес-турів для засобів масової інформації та туристичних компаній;

проведення ребрендингу закладів громадського харчування;

встановлення інформаційних таблиць-вказівників із короткими довідками про туристичні об'єкти та QR кодами, а також створення туристичних інформаційних центрів на базі музейних закладів;

покращення якості покриття сільських територій мобільним зв'язком різних операторів (Київстар, Vodafone, Lifecell);

реконструкція об'єктів сервісної транспортної інфраструктури, що відповідають європейським стандартам;

забезпечення галузі кваліфікованими спеціалістами туристичного менеджменту, екскурсійної діяльності та готельного господарства, залучення робітників із знанням іноземної мови у сфери послуг, торгівлі та розваг;

розробка нових та удосконалення вже існуючих туристичних маршрутів, забезпечення їх картографічним супроводом, GPS-навігацією.

Висновки

Рівень сформованості туристичної інфраструктури громади є досить значим, хоча існують проблемні питання, що потребують комплексного підходу щодо вдосконалення, реформування та розбудови інфраструктури обслуговування туристів на належному європейському рівні. Однак, проведення першочергових заходів з реконструкції об'єктів туризму та модернізації його інфраструктури дозволить істотно покращити стан туристичної інфраструктури Маневицької ТГ, а отже залучити більшу кількість туристів у громаду, що покращить соціально-економічну ситуацію в ній.

Література

1. Єрко І. В., Мельник Н. В., Качаровський Р. Є., Антипюк О. В. (2021). Новітні можливості туристичної атрактивності Камінь-Каширського району Волинської області. Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі : монографія / за ред. Л. Ю. Матвійчук, Ю. М. Барського, М. І. Лепкого. Луцьк, С. 314-334.

2. Головне управління статистики у Волинській області

3. Децентралізація влади.

4. Каліновський Д. (2013) Рекреаційна привабливість природних водойм Волинської області і можливості їх використання в рекреації та туризмі. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Географічні науки. 2013. № 6. С. 43-47.

5. Камінь-Каширська РДА.

6. Карпюк З. К., Фесюк В. О (2021).. Природоохоронні мережі Волинської області: монографія. Луцьк : видавництво «Терен», 212 с.

7. Карпюк З. К., Фесюк В. О. , Антипюк О. В. (2018). Природно-заповідний фонд Волинської області : альбом-каталог Київ, 136 с.

8. Маневицька територіальна громада

9. Паспорт Маневицької громади Волинської області.

10. Петлін В. М., Фесюк В. О., Карпюк З. К. (2021). Регіональна екомережа Волинської області. Український географічний журнал. № 2. С. 31-41.

11. Поліський лісовий офіс.

12. Природно-заповідний фонд Волинської області.

13. Про добровільне об'єднання територіальних громад Закон України від № 157-УШ від 05 лютого 2015 р.

14. Про природно-заповідний фонд Украни№ 2456-XII від 16 червня 1992 року.

15. Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області.

16. Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА.

17. Чижевська Л. Т., Лавренчук О. М., Качаровський Р. Є., Карпюк З. К., Антипюк О. В. (2019). Оцінка сучасного стану водних ресурсів Волині. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів : Луцьк, 11-12 квітн. 2019 р. С. 98-101.

18. Чир Н. В., Єрко І. В., Качаровський Р. Є., Антипюк О. В. (2018). Перспективи розвитку туристичної інфраструктури Маневицького району Волинської області. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Географія». № 1. Вип. 44. С. 118-123.

References

1. Yerko I. V., Melnyk N. V., Kacharovskyi R. Ye., & Antypiuk O. V. (2021). Novitni mozhlyvosti turystychnoi atraktyvnosti Kamin-Kashyrskoho raionu Volynskoi oblasti. Perspektyvy rozvytku turyzmu v Ukraini ta sviti: upravlinnia, tekhnolohii, modeli: monohrafiia. [The newest possibilities of tourist attractiveness of the Kamin-Kashir district of the Volyn region. Prospects of tourism development in Ukraine and the world: management, technologies, models: monograph]. Lutsk. 2021. [in Ukrainian].

2. Holovne upravlinnia statystyky u Volynskii oblasti. [Main Department of Statistics in Volyn Oblast]

3. Detsentralizatsiia vlady. [Decentralization of power.] Retrieved from http:// decentralization.gov.ua/region/item. [in Ukrainian].

4. Kalinovskyi D. (2013). Rekreatsiina pryvablyvist pryrodnykh vodoim Volynskoi oblasti ta mozhlyvosti yikh vykorystannia v rekreatsii ta turyzmi [Recreational attractiveness of natural reservoirs of Volyn region and possibilities of their use in recreation and tourism] Visn. Skhidnoievrop. nats. un-tu imeni Lesi Ukrainky. [Visn. Eastern Europe. nat. Lesya Ukrainka University.] Vyp. 6 (255). [in Ukrainian].

5. Kamin-Kashyrska RDA. [Kamin-Kashirsk RDA] Karpiuk Z. K., & Fesiuk V. O. (2021). Pryrodookhoronni merezhi Volynskoi oblasti: monohrafiia [Natureprotection networks of Volyn region: monograph.]. Lutsk : [in Ukrainian].

6. Karpiuk, Z. K., Fesiuk, V. O., & Antypiuk, O. V. (2018). Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti : albom-kataloh. Kyiv [Nature reserve fund of Volyn region: album-catalog.]. [in Ukrainian].

7. Manevytska terytorialna hromada [Manevytsia territorial community].

8. Pasport Manevytskoi hromady Volynskoi oblasti [Passport of the Manevytsk community of the Volyn region.].

9. Petlin V. M., Fesiuk V. O., & Karpiuk Z. K. (2021). Rehionalna ekomerezha Volynskoi oblasti [Regional eco-network of the Volyn region.]. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal [Ukrainian Geographical Journal]. № 2. рр. 31-41. [in Ukrainian].

10. Poliskyi lisovyi ofis. [Polisky forest office].

11. Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti. [Nature Reserve Fund of Volyn Region]

12. Zakon Ukrainy «Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad» [Law of Ukraine "On Voluntary Association of Territorial Communities" ]vid № 157-VIII vid 05 liutoho 2015 r.

13. Zakon Ukrainy «Pro pryrodno-zapovidnyi fond Ukrany»[ Law of Ukraine "On the Nature Reserve Fund of Ukraine"] № 2456-XII vid 16 chervnia 1992 roku.

14. Rehionalnyi ofis vodnykh resursiv u Volynskii oblasti.[ Regional office of water resources in Volyn region]

15. Upravlinnia ekolohii ta pryrodnykh resursiv Volynskoi ODA. [Department of Ecology and Natural Resources of Volyn Regional State Administration]

16. Chyzhevska L. T., Lavrenchuk O. M., Kacharovskyi R. Ye., Karpiuk Z. K., & Antypiuk O. V. (2019). Otsinka suchasnoho stanu vodnykh resursiv Volyni.[ Assessment of the current state of water resources in Volyn.] Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv[Socio-geographical factors of regional development]: materialy III Mizhnar. nauk.-prakt. inter.-konf. Lutsk. [in Ukrainian].

17. Chyr N. V., Yerko I. V., Kacharovskyi R. Ye., & Antypiuk O. V. (2018). Perspektyvy rozvytku turystychnoi infrastruktury Manevytskoho raionu Volynskoi oblasti [Prospects for the development of tourist infrastructure in the Manevytsky district of the Volyn region]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia «Heohrafiia» [Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after VolodymyrHnatyuk. "Geography"series.] № 1. рр. 118-123. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru