Теоретичні та практичні аспекти реалізації практики споглядання у релігійному сегменті туризму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні та практичні аспекти реалізації практики споглядання у релігійному сегменті туризму в Україні

Яріко Мирослава Олексіївна, кандидат культурології, старший викладач кафедри музейно-туристичної діяльності, Харківська державна академія культури, м. Харків

Аніщенко Алла Петрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музейно-туристичної діяльності, Харківська державна академія культури, м. Харків

Ростовцев Сергій Сергійович кандидат наук з соціальних комунікацій, старший викладач кафедри музейно-туристичної діяльності, Харківська державна академія культури, м. Харків

Анотація

концепція споглядання релігійний туристичний проєкт

У статті аналізуються особливості споглядання як терміну, що використовується у філософії, та як частини туристичного продукту у площині релігійного туризму. Мета статті - на підставі теоретичного аналізу концепції споглядання дослідити особливості включення практики споглядання у наявний в Україні туристичний продукт у сегменті релігійного туризму. Відповідно до мети було поставлено наступні завдання: зробити загальний опис концепції споглядання у європейській традиції; аналіз особливості використання терміну споглядання в українському культурному просторі; аналіз наявних в Україні релігійних туристичних проєктів, створених із використанням практики споглядання. Споглядання - особлива форма діяльності людини, значення якої, на жаль, довгий час в українському туристичному просторі знецінювалося і зараз залишається недооці- неним. Проте досвід культур, де турпродукт на основі практики споглядання успішно та органічно розробляється та розвивався, показує можливість його використання і для профілактики психологічного вигорання, і для лікування посттравматичного синдрому, і для подолання екзистенційних криз, і просто для духовного та естетичного розвитку особистості.

В Україні для релігійного сегменту туристичного ринку можна говорити про певну гармонію між теоретичними та практичними аспектами споглядання, зокрема в юдаїзмі та ісламі. Натомість у християнстві ситуація є трохи нерівномірною: для православної традиції акцентується насамперед чернечий аспект споглядального життя, натомість католицька також звертає увагу на впровадження до контемпляції мирян. Це своєю чергою призводить до розвитку відповідної інфраструктури та соціального забезпечення, що безпосередньо впливає на розвиток відповідного сегменту релігійного туризму.

Ключові слова: споглядання, медитація, релігійний туризм, паломництво, ретріт.

Abstract

Yariko Myroslava Oleksiivna candidate of cultural studies, senior lecturer of the department of museum and tourist activities, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv,

Anishchenko Alla Petrivna candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Museum and Tourism Activities, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv

Rostovtsev Serhiy Serhiyovych candidate of sciences in social communications, senior lecturer of the department of museum and tourist activities, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv,

THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF THE IMPLEMENTATION OF CONTEMPLATION IN THE RELIGIOUS SEGMENT OF TOURISM IN UKRAINE

The article analyzes the peculiarities of contemplation as a term used in philosophy, as well as a part of the tourist product in the realm of religious tourism. The aim of the article is, based on the theoretical analysis of the concept of contemplation, to investigate the features of incorporating the practice of contemplation into the existing tourist product in Ukraine in the segment of religious tourism. According to the aim, the following tasks were set: to provide a general description of the concept of contemplation in the European tradition; to analyze the peculiarities of using the term "contemplation" in the Ukrainian cultural context; to analyze existing religious tourism projects in Ukraine created with the use of contemplation practice.

Contemplation is a special form of human activity, the significance of which, unfortunately, has been undervalued in the Ukrainian tourism realm for a long time and remains underestimated even now.

However, the experience of cultures where the tourist product based on contemplation practice is successfully and organically developed and has evolved shows the possibility of its use not only for the prevention of psychological burnout and the treatment of post-traumatic syndrome but also for overcoming existential crises and simply for the spiritual and aesthetic development of the individual.

In Ukraine, for the religious segment of the tourism market, one can speak of a certain harmony between the theoretical and practical aspects of contemplation, particularly within Judaism and Islam. On the other hand, in Christianity, the situation is somewhat uneven: in the Orthodox tradition, the emphasis is primarily on the monastic aspect of contemplative life, while the Catholic tradition also focuses on incorporating laypeople into contemplation. This, in turn, leads to the development of appropriate infrastructure and social support, which directly impacts the development of the corresponding segment of religious tourism.

Keywords: contemplation, meditation, religious tourism, pilgrimage, retreat.

Постановка проблеми

Споглядання - одна з найскладніших для наукового аналізу форм людської діяльності. На теоретичному рівні різниця між чуттєвим, умосяжним та споглядальним пізнанням описувалася ще Платоном та Арістотелем і досить ґрунтовно досліджена і наступними поколіннями філософів. У релігійних традиціях також проводиться розрізнення між інтелектуальним спогляданням, екстатичним спогляданням та афективним спогляданням. У психології цінності споглядання та особливості їх переживання досить добре аналізуються у роботах В. Франкла та його послідовників, також акцентується його практичне значення при проходженні екзистенційних криз та подоланні психологічних травм.

Проте, хоча на сьогодні в українській філософії вже можна побачити цікаві термінологічні та гносеологічні дослідження споглядання, проте на жаль, вони ще не набули гідного поширення у туризмознавстві. Тож необхідним є теоретичний аналіз явища споглядання як особливої форми діяльності людини, а також - аналіз вже наявних практик його застосування в українському туризмі та перспективи його подальшого включення до туристичного продукту, що сприятиме розширенню спектра комерційних пропозицій не лише релігійного, але й інших форм туризму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вже зазначалося, що тема використання практики споглядання у туристичній діяльності в українській науці не розглядається. У філософії тема споглядання стала предметом дослідження для І. В. Донця (споглядання у Платона, Арістотеля та Плотіна) [1], О. І. Матвієнко (тлумачення споглядання у контексті чуттєвого способу світосприйняття) [2], С. Возняка (дослід- ження сутності споглядання) [3, 4], М. Кравчик (історія тлумачення терміну в античній філософії) [5] та ін. У закордонних публікаціях споглядання (contemplation) аналізується у контексті релігійного (переважно паломницького туризму) (пр.: Е. Піроніо (E. Pironio), В. Маєр (V. Mayer), І. Мельнтош (I. McIntosh), Е. Квін (E. Quinn) та ін.) [6]. Серед загальних робіт, присвячених темі спогляданні взагалі, можна виділити теологічні (Т. Мертон (Т. Merton) [7], Дж. Джонсон (J. Jonson)

[8] та ін.), філософські (Арістотель [9], І. Кант [10], М. Гайдеґґер [11] та ін.), психологічні (В. Франкл (V. Frankl) [12], мистецтвознавчі (М. Дессюр (Dessoir M.) [13], М. Франклін (Franklin M.) [14], Е. Дальтон (Dalton E.) [15] та ін.). Окремо можна виділити роботи Я. Браморскєго (J. Bramorski) [16], присвячені дослідженням споглядання у музиці, зроблені на перетині теології, філософії та мистецтвознавства.

Мета статті - на підставі теоретичного аналізу концепції споглядання дослідити особливості включення практики споглядання у наявний в Україні туристичний продукт у сегменті релігійного туризму.

Поставлена мета потребує реалізації таких завдань: загальний опис концепції споглядання у європейській традиції; аналіз особливості використання терміну споглядання в українському культурному просторі; аналіз наявних в Україні релігійних туристичних проєктів, створених із використанням практики споглядання.

Виклад основного матеріалу

Споглядання - унікальний феномен людського буття. З одного боку - максимально суб'єктивний об'єкт наукових досліджень, з іншого ж - незмінний об'єкт філософських, мистецтвознавчих та теологічних (що дещо незвично для української наукової думки) наукових досліджень та атрибут релігійного туризму. Споглядання не можна виміряти, зважити чи розкласти на елементи, проте без нього важко уявити європейську філософську думку.

У давньогрецькій культурі слово «иещсйб (theoria)» несло на собі кілька базових значень - пізнання світу у подорожі, сприйняття краси, побожне перебування перед зображенням божества, інструмент філософського пізнання світу [5, с. 3]). Показово, що у філософії Арістотеля споглядання (иещсйб) стосується не лише пізнання, але й такого сприйняття світу (та його елементів), яке само по собі приносить задоволення (наприклад, можна споглядати добрі вчинки, твори мистецтва чи кохану особу [9, c. 443-445]. Також споглядальним може бути спосіб життя людини [9, с. 12].

Британський дослідник М. Волкер (M. D. Walker) детально проаналізувавши використання Арістотелем терміну иещсйб (англ. contemplation) приходить до висновку, що споглядання у його філософії - атрибут людського буття, завдяки якому буття набуває абсолютної повноти та сенсу, але водночас у контексті звичайного побутового життя його можна визначити як useless (зайвим, непотрібним). Тобто, споглядання має свій сенс виключно у контексті буття людини уповні людиною [17].

Надалі термін «споглядання» досліджується у рамках філософії, яка до певного століття була переважно релігійною. Результатом є розроблена у теології концепція споглядання, зокрема визначення його різновидів наступним чином: природне (естетичне, «властиве людям, що споглядають Бога у мистецтві чи природі» [18], «дієве» (споглядання у молитві, роздумів над словами Біблії, участі у Літургії), «пасивне» - споглядання Бога у Його єдності, яке є не є результатом зусиль людини, є даром [18].

Бачимо, що мова йде фактично про подальший розвиток античної філософської традиції з поглибленням релігійного аспекту.

Але також важливо, що термін «contemplatio» не залишається прив'язаним виключно до релігійного дискурсу, продовжуючи розвиватися і у роботах провідних філософів. Так, для Іммануїла Канта:

«споглядання - форма, за якої все розмаїття явищ буде знаходитись у душі а priori» [10, с. 57]. А Мартін Гайдеґґер присвячує досить багато сторінок аналізу еволюції грецького иещсйб у європейській культурі (зокрема, у релігійному вимірі) і також виділяє Betrachtung (contemplatio) в окремий вид пізнання: «ми говоримо і про споглядання картини, якому віддаємося. Слово Betrachtung, яке вживається і в цьому сенсі, означає, мабуть, ще те саме, що рання «иещсйб» греків» [11].

Те, що необхідно зазначити: і для релігійної, і для нерелігійної традицій характерним є акцентування принципової необхідності споглядання для розвитку людини як істоти, яка перебуває в особливих відносинах із навколишнім світом. Споглядання - атрибут саме людського буття у його повноті.

Безперервна традиція теоретичного осмислення явища споглядання супроводжувалась і розвитком практики: як у релігійному, так і у нерелігійному сегментах культури наявна традиція духовних вправ. У нерелігійних формах туризму мова йтиме про ретріти, повільний туризм, також - і повільний арттуризм, різні форми психологічного туризму, як окремий елемент споглядання може бути присутнім у трекінгу, гірському туризмі та ін. У релігійному туризмі - дні зосередження, реколекції (зокрема - ігнаціянські, Lectio Divina, салезіянські), елементи споглядання у паломництві (особливо - в індивідуальних формах), ретріти та ін.

Іншими словами, йдеться про гармонійний розвиток як теоретичної традиції, так і про її втілення у туристичній практиці (як релігійній, так і нерелігійній).

Щодо українського соціокультурного простору, то маємо певні відхилення від загальноєвропейського нурта. Довгий час споглядання тлумачилося як нижній рівень пізнавальної діяльності - чуттєве пізнання. Певною мірою це викривлення зумовлене парадоксом розвитку гуманітарних наук на наших теренах, де той чи інший вислів В. Леніна визначав на довгі роки ставлення до проблеми чи шляхи її вирішення. У цьому випадку вислів Леніна («Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики -- такий є діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об'єктивної реальності» [19, с. 142] призвів до деформування терміну в українській мові. Так у відповідній статті з Тлумачного словника української мови одне із трьох значень слова звучить як «3. філос. Вихідний ступінь пізнання, чуттєве відображення дійсності в свідомості людини. Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики -- такий є діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об'єктивної реальності (Ленін, 29, 1972, 142)» [20, с. 555]. Цікаво що у Великому тлумачному словнику сучасної української мови переосмислення значення слова «споглядання» не відбулося, хоча Ленін вже не цитується: «Споглядання - 3.філос. Вихідний ступінь пізнання, чуттєве відображення дійсності в свідомості людини» [21, с. 1371]. А споглядальність - як «філос. Пасивне сприйняття дійсності без активного впливу на неї» [21, с. 1371], що абсолютно протилежне європейській філософській традиції. Водночас для української мови збережено значення слова у контексті естетичного переживання краси, хоча більшою мірою тлумачиться як синонім «розглядати, дивитись».

Цю ж ленінську традицію можна і досі побачити як у підручниках з філософії, так і в у доробку частини українських науковців, де споглядання тлумачиться як форма чуттєвого пізнання [2, c. 263; 22, с. 115-116; 23, с. 575, 576]. Навіть за відсутності безпосереднього цитування Леніна, зберігається запропонована ним ієрархія форм пізнання, за якою споглядання є нижчою.

Проте є ряд підручників з філософії, в яких цю помилку вже виправлено [24, 25], зокрема задавши правильне тлумачення і сутності споглядання, і його значенні для філософії («Стародавні греки, в середовищі яких філософія отримала той вигляд, в якому вона нам сьогодні відома, вирізняли два види активності: рсЬойт (практика), що означає діяльність, та иещсЯб (теорія), що означає споглядання. Теорія вважалась вищим типом інтелектуальної активності, яка дозволяє заглиблюватися в істину. Метод філософії - це теорія, тобто споглядання істини» [25, с. 14].

Щодо наукових досліджень, присвячених темі споглядання, можна виділити також роботи С. Возняка, який, зосереджуючи увагу саме на ейдетичному спогляданні, що реалізується в естетичному, зазначає його самоцінність та самоціль [3, с. 17] і доводить як його відмінність від чуттєвого пізнання, так і принципове значення для буття людиною уповні: «У самому такому спогляданні крізь форму стану людських почуттів іманентно проступає цілісна людська сутність та істотність як певна вища, абсолютна істина людського буття» [3, c. 17]. І. Донець, досліджуючи філософію Арістотеля та Платона, також підкреслює, що споглядання «передбачає здатність бачення суті речей» [1, с. 132]. Також і Галина Ільїна наголошує, що «пріоритет у філософському пізнанні належить інтелектуальному спогляданню. Воно є головною точкою зору кожної філософії. Виходячи з інтелектуального споглядання, можна пояснити все, що відбувається в свідомості» [26, c. 74]. Дещо окремо стоїть робота А. Кадикало та І. Карівець, в якій з одного боку наведено та проаналізовано атрибути споглядання та зазначено, що «завдання філософії привести людину у стан споглядання» [27, с. 109]. Проте у висновках з'ясовується, що це стосується не всіх: «споглядання потребує певного типу людей, які здатні досягати його» [27, с. 111], що викликає певні питання і досить сильно дисонує з європейською традицією.

Таким чином, можна спостерігати цікаву тенденцію - саме у роботах вчених, які зосереджені на європейській філософській традиції, термін «споглядання» не зводиться до чуттєвого пізнання. В інших споглядання згадується побіжно і домінує ленінське ототожнення споглядання з нижчим щаблем чуттєвого пізнання, щоправда, вже без цитат самого Леніна.

Якщо у нерелігійному просторі сутність терміну було викривлено, то у релігійному маємо дещо іншу проблему. Відомо, що на теренах СРСР нормальний розвиток релігійної культури, а зокрема і релігійної думки, був ускладненим, тож після становлення Незалежності України швидше відновилися ті традиції, які мають підтримку ззовні і більшу щільність зв'язків з зовнішнім світом. Насамперед йдеться про ісламську, католицьку (римо- та греко-католицьку), юдейську, протестантські традиції. Щодо православної, то тут ситуація дещо складніша, оскільки головний центр впливу знаходився також на пострадянському просторі.

За суто кількісними показниками для українського суспільства на перше місце виходить християнська, ісламська, юдейська та буддистська. З останньою є певні проблеми, оскільки кількість буддистів у країні є нижчою за статистичну похибку, зареєстрованих громад, монастирів, шкіл є близько 60 [28], а кількість квазібуддистських груп наразі не досліджена, так само як і нюанси їх світогляду. Відповідно, для аналізу буддистських туристичних практик із включенням споглядання, необхідним є попереднє глибоке теоретичне дослідження з міжрелігійної компаративістики, яке у рамках даної статті провести неможливо. Так само проблему становить дослідження особливостей тлумачення та реалізації споглядання у численних, але малих та нестабільних за кількістю учасників квазібуддистських групах.

Аналогічною є проблема дослідження особливостей сприйняття та реалізації споглядання у протестантських групах: чисельність груп, залежність теорії та практики від очільників кожної окремої спільноти та відсутність підсумкових досліджень з теми, роблять неможливим провести компаративістику з іншими традиціями у межах однієї статті.

Тож, наразі зупинимося на особливостях теоретичного осмислення та реалізації практики споглядання у ісламській, юдейській, православній та католицькій християнській традиціях.

Парадоксом української культури є помітно незначний вплив юдейської філософської традиції на загальний соціокультурний простір. Йдеться і про відсутність перекладів українською творів видатних юдейських мислителів, і про відсутність в просторі масової української культури знань про особливості розвитку єврейської культури на українських теренах. Так показово, що твори раббі Нахмана, діяльність якого безпосередньо пов'язана з Україною, не перекладені українською і відсутні у найбільших книгозбірнях України. Віднайти їх можна хіба що російською або ідіш у малих спеціалізованих бібліотеках. Водночас його творчість є цікавою не лише для аналізу хасидської культури, але й з огляду на тлумачення сутності споглядання та його значення для розвитку людини. Гробниця раббі Нахмана в Умані є одним з найбільших паломницьких центрів хасидизму у світі. Проте в українському туризмознавстві акцентуються лише два аспекти, пов'язані з цією темою: економічні наслідки паломництв та міжкультурні конфлікти, з ними пов'язані. Власне, саме через ракурс конфліктів з хасидами уманські паломництва найчастіше описуються у ЗМІ. Водночас навіть побіжний аналіз тревел-блогів дозволяє припустити, що за умови відповідного брендування Умань може стати цікавим універсальним центром духовного туризму, подібним до італійського Ассізі.

Щодо ісламу, то на перший план виходять два аспекти: відсутність в масовому сегменті української культури кореляції ісламу з високою духовною культурою та тлумачення суфізму як надзвичайного духовного простору, до якого можна сміливо звертатися у пошуках мудрості, проте останнє обмежується цитатами у соцмережах, не призводячи до появи турів «проживання у дервішів» (на кшталт проживання в ашрамах).

Як і в європейській філософській традиції, в ісламській культурі розрізняються медитація та споглядання. І так само метою споглядання є пізнання, або ж - «проникливе пізнання» (оскільки культура релігійна, то насамперед - пізнання Бога) [29, с. 6], а наслідком - послідовність у виборі того, що є добро. «Присвячуючи свої внутрішні пізнавальні та духовні прагнення до споглядання Божої величності та досконалості на відміну від їхньої в'ялості та негідної поведінки, вони неодмінно розвинуть почуття любові до Бога та вишукані почуття задоволення, щастя та спокою» [29, с. 13]. Споглядання в ісламі є практикою, необхідною людині для того, щоб уповні жити - «усі її «когнітивні та духовні здібності активізуються в пошуках справжнього пізнання Всемогутнього» [29, с. 20]. Принципово важливим є те, що не йдеться про афективну містику та езотеричний містицизм. Споглядання - є частина релігійного життя, доступна кожній людині [29, с. 34], наслідком чого стає уміння жити «тут і зараз», розв'язувати поточні проблеми, докладаючи максимум зусиль, але приймаючи можливість незапланованого розвитку подій, уміння цінувати та шанувати життя, але водночас визнавати наявність цінностей, заради яких можна ризикувати життям та ін.

Серед форм турпродукту, які використовують мусульманські громади України, можна назвати передусім паломництва, літні навчальні табори та участь у звичайних туристичних подорожах з урахуванням потреби в щоденних п'яти- або три-разових молитвах (що в ідеалі потребує певного відокремленого часопростору). Таким чином, мусульмани (за умови усвідомленого практикування релігії) самостійно планують туристичну подорож або подію таким чином, щоб створити необхідні умови для споглядання (є час та простір для усамітнення, можливості для поглиблення духовного життя, спілкування для пошуку відповідей на запитання та ін.). Проте, як вже було сказано вище, українська практика комерційного туризму цей досвід не використовує і відповідного продукту мусульманам не пропонує.

Найбільшою релігійною культурою українського соціокультурного простору є християнська, яка існує у декількох деномінаціях, у межах яких практика споглядання реалізується з певними відмінностями.

Щодо української православної традиції, то досить довго йшлося про використання російської мови та термінології та загалом спільного з МПЦ компендіуму визначальних для цієї релігійної культури текстів. Грецьке слово иещсЯб передається як «феорія» і акцентується у контексті чернечого життя. Споглядання у контексті діяльності мирян не акцентовано. Натомість коли йдеться про опис монашого духовного життя, досить широко цитуються як твори отців Церкви (Василя Великого, Григорія Ниського, Григорія Великого), так і твори Антонія Сурозького та Серафима Саровського. Щодо туристичного продукту у цьому сегменті ринку, то можна відмітити відсутність пропозицій щодо проживання у монастирі з заради духовного відновлення чи поглиблення молитви, проте наявні численні пропозиції труднічества [30] (робота у монастирі з виконанням приписів послуху задля формування смирення та наближення до Бога).

У пропозиціях сучасних паломництв можна відмітити перевантаженість локаціями та подіями, відсутність виділення окремого часу на індивідуальну молитву або підготовку до Таїнств. Можна констатувати, що загалом умови для споглядання у паломництвах не створюються, проте теоретично воно може бути реалізованим за умови відповідної самопідготовки в індивідуальних паломництвах.

Щодо католицької традиції, то у греко- та римо-католиків можна помітити певні відмінності у тлумаченні терміну та впровадженні споглядання на практиці. У першу чергу звернімо увагу на нюанси, виникнення яких зумовлене використанням різних мов теології - грецької та латини, та необхідності зіставлення різних літургічних та теологічних традицій. Так, «Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів» [31], створений у греко-католицькому середовищі, пропонує використання слів, похідних від «контемпляція», у радше у юридичному контексті (коли йдеться про форму чернечого життя чи тип монастиря), натомість споглядання як таке передається або терміном «споглядання» або грецький термін иещсЯб («theopia»). Сам термін тлумачиться як: «здатність людського духа (точніше розуму) пізнавати істинну суть речей: для християнина це означає «бачити» Божу присутність і дію у світі та в особистому житті, у богослуженнях або в живому Божому слові зі Святого Письма. За навчанням св. Максима Ісповідника, це дія не тільки людини, а й Святого Духа» [31, с. 48]. Натомість у римо-католицькому сегменті інтернету частіше використовується транслітерований термін «контемп- ляція», що може бути пов'язаним з досить високою часткою польських священників в українських католицьких структурах та використання ними звичної термінології.

Проте обидві традиції подібні у тому, що свідомо розвивають впровадження практики споглядання серед мирян, водночас акцентуючи його соціальну складову («Контемпляція, внаслідок якої забуваємо про інших, є оманою» [32]). Іншими словами - просувається теза, що поглиблена молитва має призводити до плідної діяльності на користь інших. На рівні структур йдеться як про наявність чернечих орденів, які діляться на такі, що зосереджені на молитовній практиці (т. зв. контемплятивні) і такі, що зосереджені на соціальній діяльності, але елементи споглядання є в духовному житті й тих, і інших, як і елементи соціального служіння є в тих, і в інших, хоча різною мірою.

Щодо туристичної практики, то так само як в європейській традиції, в Україні монастирі слугують простором для перебування тих, хто шукає духовного відновлення. Акцентується саме аспект молитви та духовного супроводу. Можливе проживання мирян у монастирі не призводить до появу феномену аналогічному православному труднічеству. До повномасштабного вторгнення найпомітнішими з них були Всеукраїнський санктуарій Матері Божої Святого Скапулярія у м. Бердичів, Монастир Милосердя Божого та Непорочного Серця Діви Марії у м. Київ, Монастир Матері Божої Посередниці Всіх Благодатей і святих Апостолів Петра та Андрія в смт. Покотилівка, монастир Пресвятої Трійці у м. Обухів, реколекційний будинок ім. о. Йоана Бейзима у м. Хмельницький та ін. Наразі монастирі у Києві та Покотилівці не функціонують.

Окрім періодів усамітнення у монастирях католицька туристична практика пропонує й інші форми - реколекції у приміщеннях та на природі, цикли лекцій, дні зосередження, ігнаціанські реколекції у тиші та ін. Крім монастирів у РКЦ є щонайменше 9 реколекційних будинків [33, 34].

У Львові діє осередок WCCM (The World Community for Christian Meditation), який є екуменічним молитовним центром. Згідно з інформацією на сайті - «Спільнота являє собою «монастир без стін», велику та інклюзивну споглядальну родину, яка складається з національних спільнот більш ніж у ста країнах» [35]. Виходячи з позиціювання, спільнота просувається як християнська альтернатива рухів, розбудованих на духовній традиції буддизму. «Християнська медитація у традиції монаха-бенедиктинця Джона Мейна -- сучасна форма споглядальної молитви, відомої з часів ранніх християн» [35].

Реколекції - форма релігійного туризму, яка в українській науці досліджувалася наразі виключно у площині архітектури та особливостей використання будівельних споруд (провідні дослідження у цьому напрямку належать К. Т. Голубчак [36, 37], яка запропонувала і відповідну класифікацію використовуваних споруд. За наявними на ринку послуг пропозиціями можна впевнено говорити про наявність у католицькому середовищі високого рівня системи духовного супроводу людини у всіх обставинах життя (а католики наразі складають 12,2 % населення України, причому на Заході країни їх частка становить 42,4 %) [28]. Досить значна частина подій присвячена виключно спогляданню (реколекції у тиші, ігнаціанські реколекції, Lectio Divina), проте загалом у будь-яких реколекціях (присвячених розпізнанню покликання, поглибленню сімейного життя, духовного відновлення) неодмінно будуть присутніми (більшою чи меншою мірою) умови для перебування на самоті у тиші та заохочення до споглядання. Відповідно йдеться і про розвиток відповідної інфраструктури - у Карпатах та Прикарпатті розбудовуються реколекційні будинки. Досліджень та статистичних даних щодо кількості реколекційних будинків в Україні у відкритому доступі наразі нема, так само відсутні дані щодо кількості людей, охоплених різними формами реколекцій. Також важко визначити вплив цієї практики за межами відповідної релігійної культури.

Щодо паломництв, то можна відмітити аналогічну православним проблему перевантаженість програми різними заходами і відсутність або малу кількість часу на індивідуальні духовні практики.

Висновки

Споглядання - особлива форма діяльності людини, значення якої, на жаль, довгий час в українському туристичному просторі знецінювалося і зараз залишається недооціненим. Якщо для Азії, Арабо-мусульманського Сходу, Західної Європи чи Америки включення практики споглядання у туристичний продукт або ж навіть

розробка турпродукту на базі споглядання є нормою (безвідносно того, чи релігійним, чи нерелігійним він є), то в українському туризмі це радше маргінальне явище. Причини такого стану речей - як особливості поширення турпродукту масового туризму, так і викривлення, яких зазнала концепція споглядання протягом домінування матеріалістичної філософії у СРСР. Проте досвід культур, де турпродукт на основі практики споглядання успішно та органічно розробляється та розвивався, показує можливість його використання і для профілактики психологічного вигорання, і для лікування посттравматичного синдрому, і для подолання екзистенційних криз, і просто для духовного та естетичного розвитку особистості.

В Україні, внаслідок неможливості заперечення поглядів Леніна, споглядання досить довго беззаперечно інтерпретувалося як нижчий щабель чуттєвого пізнання, що на тлі викоренення релігійних культур (де і в теології, і у практиці молитви чуттєве, раціональне та споглядальне пізнання чітко розрізняються), не просто призвело до деформування терміну споглядання, але й до викорінення традиції споглядання з простору масової та елітарної культури, унеможлививши досить на довгий час створення відповідного туристичного продукту.

На сьогодні також маємо певну проблему узгодження термінологічного апарату різних релігійних культур і певну плутанину термінів meditatio, contemplatio, феорія, споглядання.

У релігійному сегменті туристичного ринку можна говорити про певну гармонію між теоретичними та практичними аспектами споглядання, зокрема: в юдаїзмі та ісламі практика споглядання є неодмінним аспектом паломницької діяльності, а зрештою - неодмінною частиною життя. У християнстві ситуація є трохи нерівномірною: для православної традиції акцентується насамперед чернечий аспект споглядального життя, натомість католицька також звертає увагу на впровадження до контемпляції мирян. Це своєю чергою призводить до розвитку відповідної інфраструктури та соціального забезпечення, що безпосередньо впливає на розвиток відповідного сегменту релігійного туризму.

Щодо подальшого напрямку досліджень, варто було б започаткувати міждисциплінарний діалог між фахівцями з філософії, психології, релігієзнавства, туризмології та практиками туристичного бізнесу задля переосмислення терміну «споглядання» в українському соціокультурному просторі, виокремлення його правдивих форм та шкідливих для особистості викривлень, розробки нового туристичного продукту із включенням практики споглядання.

Література

1. Донець І. В. Споглядання як зміст «Я» у Платона, Арістотеля та Плотіна. Наук. вісник Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. 2011. № 24. С. 131-137.

2. Матвієнко О. І. Живе споглядання як ключ до одухотвореної природи (чуттєвий досвід). Гілея. Філосовські науки. 2010. № 34. С. 257-264. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/44643/1/Живе%20споглядання.pdf.

3. Возняк С. Ейдетичне споглядання у становленні культурної комунікації та соціокультурної ідентичності. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2018. № 11. С. 13-18. URL: http://evnuir.vnu.edu.ua/ handle/123456789/17731.

4. Возняк С. Ейдетичне споглядання як освоєння культури. Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy». 2021. № 41. С. 55-70. URL: https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.4 (дата звернення: 13.02.2024).

5. Kravchik M. Interpetation of ИЕЩСєБ in Ancient Philosophy: from the Visible to the Intelligible. Academia.edu - Share research. URL: https://www.academia.edu/ 36066683/INTERPRETATION_OF_ИЕЩСєБ_IN_ANCIENT_PHILOSOPHY_FROM_ THE_VISIBLE_TO_THE_INTELLIGIBLE (дата звернення: 12.02.2024).

6. McIntosh I. S., Quinn E. M., Keely V. Pilgrimage in Practice: Narration, Reclamation and Healing. CABI, 2018. 186 p.

7. Мертон Т. Самотні думи. URL: https://ua.waykun.com/articles/tomas-merton- samotni-dumi-stor-14.php (дата звернення: 16.02.2024).

8. Johnston A. M. Is the Sacred for Sale?: Tourism and Indigenous Peoples. Earthscan Publications Ltd., 2006. 320 p.

9. Аристотель. Нікомахова етика. Київ : Аквілон-плюс, 2002. 480 с.

10. Кант І. Критика чистого розуму. Київ : Юніверс, 2000. 504 с.

11. Гайдеґґер М. Наука та Осмислення. ni.biz.ua. URL: http://ni.biz.ua/10/10_12/ 10_120350_k-oglavleniyu.html (дата звернення: 16.02.2024).

12. Франкл В. Лікар та душа: Основи логотерапії. Харків : КСД, 2018. 320 с.

13. Dessoir M. The Contemplation of Works of Art. The Journal of Aesthetics and Art Criticism. 1947. Vol. 6, no. 2. P. 108. URL: https://doi.org/10.2307/426280 (date of access: 14.02.2024).

14. Franklin M. Art as Contemplative Practice. New York : SUNY Press, 2017. 471 p.

15. Dalton J. E. A Review of Art as Contemplative Practice: Expressive Pathways to the Self. Studies in Art Education. 2019. Vol. 60, no. 2. P. 144-147. URL: https://doi.org/10.1080/00393541.2019.1600228 (date of access: 14.02.2024).

16. Bramorski J. Muzyka. Od recreatio do contemplatio. Forum Teologiczne. 2013. No. 14. P. 35-49. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=3525.

17. Walker M. D. Aristotle on the Uses of Contemplation. Cambridge : Cambridge University Press, 2018. 270 p.

18. Bielawski М. Kontemplacyjny posiew Thomasa Mertona. URL: http://www.maciejbielawski.com/kontemplacyjny-posiew-thomasa-mertona.html (date of access: 03.02.2024).

19. Ленін В. І. Суб'єктивна логіка або вчення про поняття. Повне зібрання творів. Київ, 1972. Т. 29. С. 139-202.

20. Споглядання. Словник української мови / ред. І. К. Білодід. Київ, 1978. Т. 9.С. 555.

21. Споглядання. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь, 2005. С. 1371.

22, Радіонова Л. О. Філософія : навч. посіб. Харків : ХНАМГ, 2006. 142 с.

23. Подольська Є. А. Філософія : підручник. Київ : Фірма «Інкос», Центр навч. літ., 2006. 704 с.

24. Захара І. Лекції з історії філософії : підручник. Львів : Вид-во ЛБА, 1997. 202 с.

25. Шепетяк О., Шепетяк О. Філософія : підручник. Львів : Місіонер, 2020. 784 с.

27. Кадикало А., Карівець І. Значення принципу доповнюваності для переходу від пізнання до споглядання. Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. 2009.№ 636. С. 104-111.

28. Рівень релігійності, довіра до Церкви, конфесійний розподіл та міжцерковні відносини в українському суспільстві (листопад 2023р.). Центр Разумкова. URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/riven-religiinosti- dovira-do-tserkvy-konfesiinyi-rozpodil-ta-mizhtserkovni-vidnosyny-v-ukrainskomu-suspilstvi- lystopad-2023r (дата звернення: 07.02.2024).

29. Бадрі М. Споглядання. Ісламське психологічно-духовне дослідження. Острог : Міжнар. ін-т іслам. думки, 2020. 36 с.

30. Трудничество - Новини Полтавської єпархії. Новини Полтавської Єпархії. URL: https://pravoslavie.poltava.ua/ru/trudnichestvo/ (дата звернення: 14.02.2024).

31. Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів. Наукові записки УКУ. Серія: Богослов'я | Наукові записки УКУ. Серія: Богослов'я. URL: https://nz-theology.ucu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/ 01/poradnyk.2005.08.pdf. (дата звернення: 13.02.2023).

32. "Evangelii Gaudium": Apostolic Exhortation on the Proclamation of the Gospel in Today's World (24 November 2013) | Francis. Vatican. URL: https://www.vatican.va/ content/francesco/en/apost_exhortations/documents/papa-francesco_esortazione-ap_20131124_ evangelii-gaudium.html (date of access: 14.02.2024).

33. Реколекційні осередки. Римо-католицька Церква в Україні. URL: https://rkc.org.ua/duhovnist/rekolekczijni-oseredky/ (дата звернення: 06.02.2024).

34. Релігійно-інформаційна служба України. Як медитують християни - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України. URL: https://risu.ua/yak-medituyut-hristiyani_ n53774 (дата звернення: 06.02.2024).

35. Ilina H. The visual meaning of intellectual contemplation in the philosophy of

J. G. Fichte. Osvitolohiya. 2017. No. 6. P. 70-75. URL: https://doi.org/10.28925/2226- 3012.2017.6.7075 (date of access: 13.02.2024).

35. Міжнародна Спільнота Християнської Медитації. WCCM. URL: https://wccm.com.ua/?p=1 (дата звернення: 06.02.2024).

36. Голубчак К. Т. Архітектурно-планувальна організація духовно-реколекційних центрів Української Греко-Католицької церкви : дис. … канд. архітектури : 18.00.02. Івано-Франківськ, 2018. 259 с.

37. Голубчак К. Т. Духовні реколекції в системі освіти молоді та визначення їх місця в архітектурному просторі. Архітектурний вісник КНУБА. Наук.-вироб. збірник. 2017. № 11-12. С. 436-447.

References

1. Donets, I. V. (2011). Spohliadannia yak zmist «Ya» u Platona, Aristotelia ta Plotina [Contemplation as the content of "I" in Plato, Aristotle and Plotinus]. Nauk. visnyk Volyn. nats. un-tu im. Lesi Ukrainky, (24), 131-137.

2. Matviienko, O. I. (2010). Zhyve spohliadannia yak kliuch do odukhotvorenoi pryrody (chuttievyi dosvid) [Living contemplation as the key to spiritualized nature (sensory experience)]. Hileia. Filosovski nauky, (34), 257-264. https://dspace.uzhnu.edu.ua/ jspui/bitstream/lib/44643/1/Живе%20споглядання.pdf

3. Vozniak, S. (2018). Eidetychne spohliadannia u stanovlenni kulturnoi komunikatsii ta sotsiokulturnoi identychnosti [Eidetic contemplation in the formation of cultural communication and sociocultural identity]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, (11), 13-18. http://evnuir.vnu.edu.ua/ handle/123456789/17731

4. Vozniak, S. (2021). Eidetychne spohliadania yak osvoiennia kultury [Eidetic Contemplation as the Mastery of Culture] Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», (41), 55-70. https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.4

5. Kravchik, M. (b. d.). INTERPRETATION OF ИЕЩСєБ IN ANCIENT PHILOSOPHY: FROM THE VISIBLE TO THE INTELLIGIBLE. Academia.edu - Share research. https://www.academia.edu/36066683/INTERPRETATION_OF_ИЕЩСєБ_IN_A NCIENT_PHILOSOPHY_FROM_THE_VISIBLE_TO_THE_INTELLIGIBLE

6. McIntosh, I. S., Quinn, E. M., & Keely, V. (2018). Pilgrimage in Practice: Narration, Reclamation and Healing. CABI.

7. Merton, T. Samotni dumky [Lonely thoughts]. https://ua.waykun.com/articles/ tomas-merton-samotni-dumi-stor-14.php

8. Johnston, A. M. (2006). Is the Sacred for Sale?: Tourism and Indigenous Peoples. Earthscan Publications Ltd.

9. Aristotel. (2002). Nikomakhova etyka [Nicomachean ethics]. Akvilon-plius.

10. Kant, I. (2000). Krytyka chystoho rozumu [Critique of pure reason]. Yunivers.

11. Haidegger, M. Nauka ta Osmyslennia [Science and Understanding]. ni.biz.ua. http://ni.biz.ua/10/10_12/10_120350_k-oglavleniyu.html

12. Frankl, V. (2018). Likar ta dusha: Osnovy lohoterapii [The doctor and the soul: the basics of logotherapy]. KSD.

13. Dessoir, M. (1947). The Contemplation of Works of Art. The Journal of Aesthetics and Art Criticism, 6(2), 108. https://doi.org/10.2307/426280

14. Franklin, M. (2017). Art as Contemplative Practice. SUNY Press.

15. Dalton, J. E. (2019). A Review of Art as Contemplative Practice: Expressive Pathways to the Self. Studies in Art Education, 60(2), 144-147. https://doi.org/10.1080/ 00393541.2019.1600228

16. Bramorski, J. (2013). Muzyka. Od recreatio do contemplatio. Forum Teologiczne, (14), 35-49. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=3525

17. Walker, M. D. (2018). Aristotle on the Uses of Contemplation. Cambridge University Press.

18. Bielawski М. Kontemplacyjny posiew Thomasa Mertona.. http:// www.maciejbielawski.com/ kontemplacyjny-posiew-thomasa-mertona.html

19. Lenin, V. I. (1972). Subiektyvna lohika abo vchennia pro poniattia [Subjective logic or the doctrine of concepts.]. U Povne zibrannia tvoriv (T. 29, s. 139-202). Politvydav Ukrainy.

20. Spohliadannia [Contemplation]. (1978). U I. K. Bilodid (Red.), Slovnyk ukrainskoi movy (T. 9, s. 555). Naukova dumka.

21. Spohliadannia [Contemplation]. (2005). U Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (s. 1371). Perun.

22. Radionova, L. O. (2006). Filosofiia [Philosophy]. KhNAMH.

23. Podolska, Ye. A. (2006). Filosofiia [Philosophy]. Firma «Inkos», Tsentr navchalnoi literatury,.

24. Zakhara, I. (1997). Lektsii z istorii filosofii [Lectures on the history of philosophy]. Vydavnytstvo LBA.

25. Shepetiak, O., & Shepetiak, O. (2020). Filosofiia [Phylosophy]. Misioner.

26. Ilina, H. (2017). The visual meaning of intellectual contemplation in the philosophy of J. G. Fichte. Osvitolohiya, (6), 70-75. https://doi.org/10.28925/2226- 3012.2017.6.7075

27. Kadykalo, A., & Karivets, I. (2009). Znachennia pryntsypu dopovniuvanosti dlia perekhodu vid piznannia do spohliadannia [The importance of the principle of complementarity for the transition from cognition to contemplation]. Visnyk Nats. un-tu “Lvivska politekhnika”, (636), 104-111.

28. Riven relihiinosti, dovira do Tserkvy, konfesiinyi rozpodil ta mizhtserkovni vidnosyny v ukrainskomu suspilstvi (lystopad 2023r.). [Level of religiosity, trust in the Church, denominational distribution and inter-church relations in Ukrainian society (November 2023)]. Tsentr Razumkova. https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni- doslidzhennia/riven-religiinosti-dovira-do-tserkvy-konfesiinyi-rozpodil-ta-mizhtserkovni- vidnosyny-v-ukrainskomu-suspilstvi-lystopad-2023r

29. Badri, M.(2020). Spohliadannia. Islamske psykholohichno-dukhovne doslidzhennia [Contemplation. Islamic psychological and spiritual research]. Mizhnarodnyi instytut islamskoi dumky [International Institute of Islamic Thought].

30. Trudnychestvo -- Novyny Poltavskoi yeparkhii. (b. d.). Novyny Poltavskoi Yeparkhii. https://pravoslavie.poltava.ua/ru/trudnichestvo/

31. Terminolohichno-pravopysnyi poradnyk dlia bohosloviv ta redaktoriv bohoslovskykh tekstiv. (b. d.). Naukovi zapysky UKU. Seriia: Bohoslovia | Naukovi zapysky UKU. Seriia: Bohoslovia. https://nz-theology.ucu.edu.ua/wp-content/uploads/ 2018/01/poradnyk.2005.08.pdf.

32. "Evangelii Gaudium": Apostolic Exhortation on the Proclamation of the Gospel in Today's World (24 November 2013) | Francis. (b. d.). Vatican. https://www.vatican.va/ content/francesco/en/apost_exhortations/documents/papa-francesco_esortazione-ap_ 20131124_evangelii-gaudium.html

33. Rekolektsiini oseredky. (b. d.) [Retreat centers]. Rymo-katolytska Tserkva v Ukraini. https://rkc.org.ua/duhovnist/rekolekczijni-oseredky/

34. Relihiino-informatsiina sluzhba Ukrainy [Religious Information Service of Ukraine]. (2012, 13 sichnia). Iak medytuiut khrystyiany [How Christians meditate]. https://risu.ua/ yak-medituyut-hristiyani_n53774

35. Mizhnarodna Spilnota Khrystyianskoi Medytatsii [International Community of Christian Meditation.]. (b. d.). WCCM. https://wccm.com.ua/?p=1

36. Holubchak, K. T. (2017). Dukhovni rekolektsii v systemi osvity molodi ta vyznachennia yikh mistsia v arkhitekturnomu prostori [Spiritual retreats in the youth education system and determining their place in the architectural space]. Arkhitekturnyi visnyk KNUBA. Nauk.-vyrob. zbirnyk., (11-12), 436-447.

37. Holubchak, K. T. (2018). Arkhitekturno-planuvalna orhanizatsiia dukhovno- rekolektsiinykh tsentriv Ukrainskoi Hreko-Katolytskoi tserkvy [Architectural and planning organization of spiritual retreat centers of the Ukrainian Greek Catholic Church] [Neopubl. dys. kand. arkhitektury]. Ivano-Frankivskyi natsionalnyi tekhnichnyi universyteti nafty i hazu.

Размещено на Allbest.ru

...