Розвиток спадщини олімпійського спорту: огляд сфери застосування на основі концепції "PAGER"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток спадщини олімпійського спорту: огляд сфери застосування на основі концепції "PAGER"

Тхорева І.В.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука, Рівне, Україна

Мета. Ця стаття має на меті провести огляд досліджень спадщини участі в олімпійському спорті за період з 2000 по 2023 рік, щоб визначити прогрес у вивченні стійкості спадщини участі в олімпійському спорті. Матеріал та методи дослідження. Застосовано бібліосемантичний метод для з'ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів. У цьому оглядовому дослідженні було проаналізовано великі розділи, включаючи демографічний вимір, соціальний вимір і процес втручання. П'ять основних дослідницьких тем були узагальнені з цих трьох великих розділів за допомогою системи PAGER. Результати.

Спадщина олімпійського спорту привернула увагу багатьох дослідників в академічній сфері в останні роки. Досліджено наслідки участі в Олімпійських іграх на демографічному рівні, включаючи вплив Олімпіади на участь у спорті різних вікових груп, вплив Олімпіади на участь у спорті людей з обмеженими можливостями, вплив Олімпіади на участь у спорті всіх сімей, а також вплив Олімпіади на участь у спорті етнічних меншин. Висновки. На відміну від попередніх оглядів спадщини спорту, цей огляд використовує структуру «Patterns, Advances, Gaps, Evidence of Practice, and Research Recommendations» (PAGER) на етапі аналізу результатів, щоб підвищити якість висновків.

Ключові слова: Олімпійські ігри, спадщина олімпійського спорту, участь у спорті, сталий розвиток спорту.

Summary

PRESERVING AND EXPANDING OLYMPIC SPORT HERITAGE: EXAMINING THE "PAGER" FRAMEWORK FOR SUSTAINABLE

DEVELOPMENT

Tkhoreva I. V.

Key words: Olympic Games, Olympic sports heritage, participation in sports, sustainable development of sports.

Objective. This review aims to investigate literature on the heritage of Olympic sport participation from 2000 to 2023 in order to assess the advancement of consistency and achievements from participation in Olympic sports.

Methodology. The bibliosemantic method was used to clarify the state of the problem, study the analysis of the results of previous scientific research based on printed literature and electronic sources. This review study analysed broad sections including the demographic dimension, the social dimension and the intervention process. Five main research themes were summarised from these three broad sections using the PAGER system.

Results. After the 2022 Winter Olympics in Beijing, Chinese officials declared that the goal of "attracting 300 million people to play sports on ice and snow" had been achieved. Historically, the London 2012 Olympic Games had a similar goal: to increase participation in sports for all through the hosting the Olympic Games. Given the goals highlighted, the impact of the Olympic Games on sport participation has certainly been significant. This impact can be called the heritage of Olympic sport, the intangible heritage of the Olympics. This has attracted the attention of many researchers in the academic field in recent years.

Unlike previous reviews of sport heritage, this review applies the Patterns, Advances, Gaps, Evidence of Practice, and Research Recommendations (PAGER) framework in the stage of result analysis to enhance the quality of the findings. Numerous related studies have been studied in this review, and their scope ranges from the study of state sports policy to the impact of social, economic and cultural policies on the heritage of participation in Olympic sports.

Conclusion. Current research, as reviewed here, tends to prioritize phenomenological descriptions and recommendations for future planning in Olympic sports. Notably, considerable progress has been made in this area. Several studies highlight the importance of collaboration and long-term planning between various government agencies and stakeholders for achieving success in Olympic sports and realizing their lasting social, cultural, and political impact.

Вступ

В останній редакції Олімпійської хартії Міжнародний олімпійський комітет (МОК) визначив цілі розвитку та вимоги до створення стійкої спадщини олімпійського спорту, щоб Олімпійські ігри мали позитивну та стійку олімпійську спадщину для приймаючого міста, регіону та країни, а також сприяли розвитку спорту в приймаючій країні [1]. Спадщина олімпійської спортивної участі - це нематеріальна і позитивна олімпійська спадщина, і її основна роль полягає у збільшенні спортивної участі населення в приймаючій країні [2, 3].

Заявка Пекіна на проведення Олімпійських ігор 2022 року поставила за мету "залучити 300 мільйонів людей до участі в зимових видах спорту на снігу та льоду" завдяки зимовим Олімпійським іграм - мета, яка привернула глобальний інтерес до спортивної спадщини Олімпійських ігор. Історично склалося так, що заявка на проведення Олімпійських ігор у Лондоні 2012 року містила подібну обіцянку заохотити більше людей у Сполученому Королівстві до занять спортом шляхом проведення Олімпійських ігор [4,5]. Девізом Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні було "надихнути покоління", що означало, що Лондон використає спадщину олімпійської спортивної участі, щоб надихнути людей по всій країні, особливо молодь, на заняття спортом і підвищити рівень участі в них. Державна генеральна адміністрація спорту Китаю [8] стверджує, що, за даними Національного бюро статистики, з моменту успішної заявки на проведення зимових Олімпійських ігор у Пекіні (липень 2015 року) до жовтня 2021 року кількість людей, які займаються сніговими та льодовими видами спорту по всій країні, досягла 346 мільйонів, що становить 24,56% від загальної чисельності населення Китаю, і обіцянка залучити 300 мільйонів людей до занять сніговими та льодовими видами спорту була виконана. Це свідчить про позитивний вплив, який може мати олімпійська спортивна спадщина на популяризацію занять спортом для всіх.

Численні дослідження впливу Олімпійських ігор на спортивну активність у приймаючих країнах з'явилися після успішної заявки на проведення Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні. Вчені також досліджували спортивну участь у приймаючих країнах після попередніх Олімпійських ігор, щоб отримати емпіричні докази того, що проведення Олімпійських ігор може збільшити спортивну участь [9,10]. Більше того, деякі вчені навіть висунули гіпотезу, що Олімпійські ігри можуть позитивно впливати на участь у спорті в приймаючій країні [11,12]. На сьогоднішній день, хоча все ще бракує достатніх доказів того, що проведення Олімпійських ігор дійсно може призвести до збільшення спортивної участі в країні, що приймає, проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року зробило Пекін першим у світі подвійним олімпійським містом, а досягнення цілей щодо спортивної участі на зимових Олімпійських іграх 2022 року в Пекіні відкриває нові можливості для дослідження спадщини олімпійської участі в спорті.

Дослідження, пов'язані зі спадщиною участі в олімпійському спорті, мають міждисциплінарний характер і охоплюють політичні, культурні, демографічні та медичні аспекти. У цьому документі буде зроблено огляд відповідних досліджень спадщини участі в олімпійському спорті з метою визначення обсягу поточних дослідницьких завдань, прогресу в дослідженнях і перспектив для майбутніх досліджень. Мета - зробити внесок у сталий розвиток і використання спадщини олімпійських видів спорту.

Для того, щоб розширити обсяг і глибину огляду, в процес пошуку літератури (крок 2) було включено два методи: пошук у базі даних і систематичний ручний пошук [13]. Крім того, для покращення якості та практичності огляду літератури в цій роботі застосовано структурований підхід до узагальнення, аналізу та представлення результатів (крок 5), запропонований Бред- бері та ін. [14]: структура «Patterns, Advances, Gaps, Evidence of Practice, and Research Recommendations» (PAGER). Використання системи PAGER буде детально описано в наступній частині статті.

Для аналізу та представлення даних у цьому огляді було використано оновлену структуру Patterns, Advances, Gaps, Evidence of practice and Research Recommendations (PAGER). Після завершення пошуку статей був проведений етап побудови діаграм і складання звіту про аналіз. У попередніх оглядах було вилучено корисну інформацію з усіх статей (наприклад, автори, рік публікації, місце проведення дослідження, мета дослідження та методи дослідження) та проаналізовано описово, щоб зробити відповідні висновки. Тим не менш, система PAGER певною мірою сприяє досягненню цієї мети [14]. У цьому огляді було прийнято систему PAGER як струк- турований підхід до четвертого і п'ятого етапів аналізу обсягу дослідження для більш детального і точного складання графіків і аналізу даних. У цьому огляді система PAGER була застосована до етапу аналізу даних, щоб підвищити якість звіту і зробити його зрозумілим для різних реципієнтів.

Наслідки участі в Олімпійських іграх частіше вивчалися на демографічному рівні, включаючи вплив Олімпіади на участь у спорті різних вікових груп, вплив Олімпіади на участь у спорті людей з обмеженими можливостями, вплив Олімпіади на участь у спорті всіх сімей, а також вплив Олімпіади на участь у спорті етнічних меншин.

Мета дослідження

Ця стаття має на меті провести огляд досліджень спадщини участі в олімпійському спорті за період з 2000 по 2023 рік, щоб визначити прогрес у вивченні стійкості спадщини участі в олімпійському спорті.

Матеріал та методи дослідження

Застосовано бібліосемантичний метод для з'ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів.

Основна частина

Згідно з дослідженням, вплив олімпійської спортивної спадщини на участь у спорті виявився різним для різних вікових груп. Кілька робіт містять дослідження чотирьох груп: діти, молодь, дорослі та люди похилого віку. Через різні критерії класифікації віку в різних країнах і регіонах, у цій роботі не виокремлюється конкретний віковий діапазон. Крейг і Бауман використовували вимірювання крокоміра для вивчення змін у спортивній активності канадських дітей до і після зимових Олімпійських ігор у Ванкувері 2010 року (2007-2011 рр.) і виявили, що вплив зимових Олімпійських ігор був відсутній. Більше того, зимові Олімпійські ігри у Ванкувері не вплинули на участь канадських підлітків у спорті.

Що стосується впливу Олімпійських ігор на спортивну активність дорослого населення, то спадщина Олімпійських ігор у Лондоні 2012 року вплинула на спортивну активність дорослого населення Великої Британії, і хоча спортивна активність досягла піку одразу після Ігор і почала знижуватися, вона все одно була вищою за пе- редолімпійський рівень [15]. Олімпійські ігри 2000 року в Сіднеї не вплинули на участь дорослого населення в спорті в Австралії, і хоча дорослі мали бажання займатися спортом, вони не змогли вжити заходів [9]. Цікаво, що люди старшого віку більш схильні позитивно реагувати на Олімпійські ігри [15]. Покоління молодих людей, які пережили Олімпійські ігри 1964 року в Токіо, зараз мають вищий рівень участі у спорті, ніж інші покоління, що свідчить про те, що люди похилого віку в Японії зазнали впливу Олімпійських ігор 1964 року в Токіо, про що свідчить позитивна реакція на участь у спортивних заходах. Звідси випливає, що спадщина олімпійської спортивної участі має різний вплив у різному віці і що різні Олімпійські ігри самі по собі мають різний вплив.

Сучасні дослідження спортивної участі людей з інвалідністю після Олімпійських ігор свідчать про те, що Ігри не мають позитивного впливу на мотивацію людей з інвалідністю до занять спортом, і навіть спостерігається зниження спортивної активності. Браун і Паппус дослідили причини зниження спортивної активності людей з інвалідністю у Великій Британії після Паралімпій- ських ігор 2012 року в Лондоні. Роль паралімпій- ських спортсменів як моделей для інших людей з інвалідністю була обмежена, а також низький рівень висвітлення Паралімпійських ігор у ЗМІ також був проблемою. Попереду ще довгий шлях використання Паралімпійських ігор як інструменту заохочення участі людей з інвалідністю у спорті, що вимагає всебічного просування паралімпійського духу, більшої інтеграції спорту людей з інвалідністю з точки зору інших соціальних і культурних чинників, а також захисту прав людини з інвалідністю на участь у спорті.

Сучасні дослідження впливу Олімпійських ігор на спортивну участь звичайних сімей вказують на те, що ставлення сімей до участі у спорті після Олімпійських ігор є негативним. Несприятливі механізми участі в Олімпійських іграх призвели до того, що багато сімей не можуть дозволити собі поїхати на Ігри наживо, що змушує їх відчувати себе віддаленими від Ігор.

Існує мало досліджень щодо впливу спадщини участі в Олімпійських іграх на етнічні меншини. Однак Коколакакіс і Лера-Лопес дослідили вплив Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні на участь у спорті серед чотирьох меншин у Великобританії і виявили, що відбулося короткочасне збільшення участі в спорті, і, крім того, різні етнічні меншини позитивно відреагували на Ігри в різній мірі.

Дослідження спадщини олімпійської спортивної участі на соціальному рівні

Використання та розвиток олімпійської спортивної спадщини на соціальному рівні є поширеним явищем. Наукові статті, знайдені в цьому огляді, охоплюють вплив олімпійської спортивної спадщини на низові громади, міста, що не приймають Олімпійські ігри, конкретні види спорту, освіту та охорону здоров'я.

Дослідження впливу Олімпійських ігор на участь у спорті на місцевому рівні свідчать про те, що проведення Олімпійських ігор може сприяти відродженню міст, покращенню ресурсів громадської активності, збільшенню участі мешканців у спорті та покращенню громадського здоров'я. Однак немає достатніх доказів того, що участь у спорті на місцевому рівні дійсно зросла в результаті проведення Олімпійських ігор. Більше того, дослідження фактично показало, що Олімпіада не мала стійкого позитивного впливу на участь у масовому спорті в громадах і що участь мешканців громад у спорті не зросла в результаті проведення Олімпіади. Невідповідність спортивних об'єктів у громадах також викликала скарги з боку мешканців. Тим не менш, вважається, що місцеві громади можуть відігравати важливу роль у розвитку олімпійської спортивної спадщини [16].

Вплив Олімпійських ігор на участь у спорті в приймаючих країнах загалом є ширшою темою, деякі дослідження розбивають її на вплив Олімпіади на участь у спорті в місті або вивчають вплив олімпійської спадщини на участь у спорті в містах, що не приймають Олімпіаду [10]. Інші дослідження виходять за межі приймаючої країни і вивчають вплив Олімпійських ігор на участь у спорті в країнах, що не приймають Олімпіаду. Відправною точкою дослідження з цієї точки зору є вивчення впливу виступів олімпійських спортсменів з країн, що не приймають Олімпійські ігри, на участь у спорті в їхніх країнах. Ця перспектива виходить за рамки попередніх досліджень, які вивчали вплив спадщини олімпійської участі в спорті в контексті приймаючої країни.

Існують дослідження, які свідчать про те, що проведення Олімпійських ігор має демонстраційний ефект, тобто люди надихаються займатися спортом, спостерігаючи за елітними олімпійськими спортивними виступами [17]. Олімпійські ігри вчать людей важливості та значущості спорту і заохочують їх до фізичної активності. Крім того, у двох статтях досліджувався вплив Олімпійських ігор на фізичне виховання в школах. Науковці досліджували вплив Олімпійських ігор на розвиток педагогічних навичок, знань і досвіду шкільних вчителів, і результати показали, що вчителі відіграють важливу роль у поширенні олімпійського фізичного виховання в школах. Освітня підтримка шкільних вчителів також важлива для участі учнів у спортивних заходах у школах.

Існують також дослідження, які уточнюють розвиток спадщини олімпійської спортивної участі в конкретному виді спорту. Наприклад, ряд дослідників провели дослідження впливу Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні на спортивну участь у двох видах спорту у Великій Британії: фехтуванні та дзюдо. Результати показали, що в обох видах спорту відбулося збільшення загальної спортивної участі. Дослідники припустили, що успішна популяризація окремих видів спорту під час Олімпійських ігор може залучити більше людей до участі в них і збільшити спортивну активність на низовому рівні, що призведе до загального зростання спортивної активності в країні.

Дослідження розвитку спадщини олімпійської спортивної участі Розвиток і використання спадщини участі в олімпійських видах спорту вимагає активного втручання відповідних чинників, щоб бути ефективним. Відповідні дослідження включають в себе втручання уряду в розвиток олімпійської спадщини, підтримку неурядових організацій для співпраці у розвитку олімпійської спадщини, роль засобів масової інформації у сприянні розвитку олімпійської спадщини, а також дослідження процесу розвитку та використання олімпійської спадщини.

Дискусія. Серед інших статей, присвячених дослідженню державного втручання у розвиток і використання спадщини олімпійської спортивної участі, можна назвати ряд дослідників, які стверджують, що уряд повинен популяризувати Олімпійські ігри належним чином, щоб викликати ефект фестивалю (тобто просувати Олімпіаду як національний фестиваль, який виходить за межі спорту). Такий підхід може сприяти популяризації занять спортом, але поки що немає жодних доказів, які б це підтверджували. Крім того, Ко- лотоучкіна [18] оцінила стратегію та концепцію громадського залучення до Олімпійських ігор 2020 року в Токіо, зазначивши, що роль цієї стратегії полягала в тому, щоб дати людям можливість брати участь у процесі підготовки до Олімпійських ігор, зокрема вносити пропозиції щодо дизайну олімпійських медалей та голосувати за олімпійський талісман. Такий підхід також сприяє популяризації Олімпійських ігор як національного свята, що може сприяти підвищенню рівня олімпійських знань і досвіду громадян, а в майбутньому - збільшенню участі громадян у спорті.

Планування державної політики також має важливий вплив на розвиток спадщини олімпійського спорту. Проаналізувавши провал мети спортивної політики до Лондонської олімпіади 2012 року (збільшити загальну участь у спорті на 2 мільйони осіб у період між 2008 і 2012 роками). Вони стверджують, що уряди приймаючих країн не можуть покладатися лише на унікальний статус і вплив Олімпійських ігор, щоб збільшити участь у спорті. Вони повинні пропонувати більш активну політичну підтримку, а також посилити контроль над зовнішнім середовищем. З цього приводу було досліджено вплив політики жорсткої економії у Великій Британії (скорочення соціальних виплат і зменшення фінансування місцевих органів влади) на низові клуби та організації, що призвело до зменшення їхньої здатності надавати спортивні послуги мешканцям і негативно вплинуло на їхню участь у спорті. Це суперечить політиці заохочення до занять спортом. Це також свідчить про те, що уряд повинен не лише заохочувати заняття спортом, але й створювати сприятливе соціальне середовище для участі мешканців у спортивних заходах. Крім того, відсутність чіткого плану довгострокового використання олімпійських об'єктів не сприяє сталому розвитку олімпійської спортивної спадщини.

Роль засобів масової інформації та неурядових організацій у розвитку спадщини олімпійського спорту є важливою, і дослідження свідчать про необхідність координації між ними та урядами. Так, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) повинен докладати більше зусиль для ін- ституціоналізації та посилення управління плануванням спадщини (наприклад, шляхом надання більшої допомоги урядам країн, що приймають Олімпійські ігри, в управлінні спадщиною). Медіа-промоція під час Олімпійських ігор допомагає підвищити інтерес до них, що призводить до зростання ентузіазму та позитивно впливає на мотивацію людей до участі в спортивних змаганнях. Однак, як перевести мотивацію в реальну участь у спортивних змаганнях, ще належить вивчити [11]. При розробці теорій вивчення спадщини олімпійського спорту часто використовували "ефект фестивалю" (тобто розвиток Олімпійських ігор як національного фестивалю, який стимулює участь у спорті) та "ефект просочування" (або "ефект демонстрації", що стосується процесу мотивації людей до участі у спорті через вплив елітних спортсменів або спортивних подій) [6]. Однак у сучасних дослідженнях існує мало доказів на підтримку існування цих ефектів, а заяви про них залишаються спекулятивними.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У цьому оглядовому дослідженні було проаналізовано великі розділи, включаючи демографічний вимір, соціальний вимір і процес втручання. П'ять основних дослідницьких тем були узагальнені з цих трьох великих розділів за допомогою системи PAGER.

Позитивним було дослідження, пов'язане з впливом Паралімпійських ігор на участь людей з інвалідністю у спорті. Паралімпійські ігри є важливою частиною Олімпійських ігор, а люди з інвалідністю становлять важливу групу в суспільстві. В олімпійському дусі, який проповідує МОК, Паралімпійські ігри мають на меті заохочувати та сприяти участі людей з інвалідністю у спорті. Однак у суспільстві спостерігається низький рівень інтересу до Паралімпійських ігор, і громадськість не усвідомлює паралімпійського духу. Неправильне використання впливу Паралімпій- ських ігор може також призвести до неприйняття Паралімпійських ігор населенням з інвалідністю, що, в свою чергу, може зменшити участь людей з інвалідністю у спорті.

По-друге, це ставлення звичайних сімей до спадщини олімпійського спорту. Звичайна сім'я є важливим осередком суспільства, а також має вирішальне значення для реалізації спадщини олімпійського спорту. У літературі є кілька релевантних робіт, присвячених якісним дослідженням ставлення та сприйняття звичайних сімей щодо Олімпійських ігор, в яких широко використовується метод відео-щоденників. У цих дослідженнях показано, що члени сім'ї різного віку по- різному ставляться до Олімпійських ігор, і вони надихаються Олімпіадою в різній мірі. Крім того, ці дослідження показують, що пересічна сім'я має бажання збільшити свою участь у спорті, але фактична участь у спорті все ще невідома.

По-третє, роль громадських спортивних організацій є важливою у передачі спадщини олімпійської спортивної участі. Громадські спортивні організації можна охарактеризувати як міст між владою та мешканцями громади. Мешканці громад, як правило, мають обмежений прямий доступ до уряду, а державна політика та наміри, пов'язані з популяризацією участі у спорті, в кінцевому підсумку мають бути досягнуті через громадські спортивні організації. Здатність громадських спортивних організацій надавати спортивні та дозвільні послуги значною мірою визначає рівень спортивної активності мешканців громади.

По-четверте, існує вплив спадщини олімпійської спортивної участі в регіонах, що не приймають Олімпійські ігри. Олімпійські ігри - це міжнародна спортивна подія з великим впливом.

Питання про те, чи надихнуть регіони, що не приймають Олімпійські ігри, на збільшення спортивної активності, потребує подальшого дослідження. Крім того, цей огляд виявив, що не- приймаючі регіони можна розділити на два типи - неприймаючі міста в приймаючій країні та не- приймаючі країни, що свідчить про широке географічне охоплення дослідження. Однією з цілей Олімпійської хартії та МОК є стимулювання участі у спорті в усьому світі за допомогою Олімпійських ігор. Дослідження регіонів, що не приймають Олімпійські ігри, також сприяє розвитку олімпійських видів спорту.

Нарешті, існує вплив державного втручання на спадщину участі в олімпійському спорті. У цьому огляді було знайдено численні пов'язані з цим дослідження, а їхній вимір поширюється від вивчення державної спортивної політики до впливу соціальної, економічної та культурної політики на спадщину участі в олімпійських видах спорту. Теорії "ефекту просочування" та "ефекту фестивалю" часто використовуються в дослідженнях. Важливість відповідних офіційних баз даних також неодноразово згадувалася, оскільки в деяких дослідженнях бракує повних даних у процесі дослідження.

Поточні дослідження, про які йдеться в цьому огляді, є доволі ґрунтовними та зосереджені на феноменологічних описах і рекомендаціях щодо майбутнього планування спадщини в олімпійських видах спорту, і потрібно зазначити, що в цьому напрямі вже досягнуто значного прогресу. Однак процес збору емпіричних даних про успішне використання спадщини участі в олімпійських видах спорту для підвищення рівня спортивної участі все ще перебуває на стадії затримки.

References

спадщина олімпійського спорту

1. International Olympic Committee. Olympic Charter: In Force as from 17 July 2020 [Internet]. Lausanne: International Olympic Committee; 2020 [Cited 2024 Jan 19]. Available from: https://library.olympics.com/Default/doc/SYRACUSE/355508/olym pic-charter-in-force-as-from-17-july-2020-international-olympic- committee?_lg=en-GB.

2. Reis AC, de Sousa-Mast FR, Gurgel LA. Rio 2016 and the sport participation legacies. Leis Stud. 2014;33:437-453. doi: 10.1080/02614367.2012.758304

3. Reis AC, Frawley S, Hodgetts D, Thomson A, Hughes K. Sport participation legacy and the Olympic games: The case of Sydney 2000, London 2012, and Rio 2016. Event Manag. 2017;21:139- 158. doi: 10.3727/152599517X14878772869568

4. Weed M. London 2012 legacy strategy: Ambitions, promises and implementation plans. In: Girginov V, Ed. Handbook of the London 2012 Olympic and Paralympic Games. London UK: Routledge; 2012. p. 87-98.

5. Darko N, Mackintosh C. 'Don't you feel bad watching the Olympics, watching us?' A qualitative analysis of London 2012 Olympics influence on family sports participation and physical activity. Qual Res Sport Exerc Health. 2016;8:45-60. doi: 10.1080/2159676X.2015.1056825

6. Weed M, Coren E, Fiore J, Wellard I, Chatziefstathiou D, Mansfield L, et al. The Olympic Games and raising sport participation: A systematic review of evidence and an interrogation of policy for a demonstration effect. Eur Sport Manag Q. 2015;15:195-226. doi: 10.1080/16184742.2014.998695

7. Hayday EJ, Pappous A, Koutrou N. The role of voluntary sport organisations in leveraging the London 2012 sport participation legacy. Leis Stud. 2019;38:746-761. doi: 10.1080/02614367.2019.1662829

8. General Administration of Sports of China. 2022 Beijing Press

Centre Press Conference 'Beijing Winter Olympic Games to Drive 300 Million People to Participate in Snow and Ice Sports Special Session' [Internet]. Beijing News Centre; 2022 [Cited 2024 Jan 19].Availablefrom:https://www.sport.gov.cn/n315/n20067425/c24084697/content.html

9. Bauman A, Bellew B, Craig CL. Did the 2000 Sydney Olympics increase physical activity among adult Australians? Br J Sports Med. 2015;49:243-247. doi: 10.1136/bjsports-2013-093149

10. Lovett E, Bloyce D, Smith A. Delivering a sports participation legacy from the London 2012 Olympic and Paralympic Games: Evidence from sport development workers in Birmingham and their experiences of a double-bind. Leis Stud. 2020;39:659-672. doi: 10.1080/02614367.2020.1738534

11. Hayday EJ, Pappous A, Koutrou N. Leveraging the sport participation legacy of the London 2012 Olympics: Senior managers' perceptions. Int J Sport Policy. 2017;9:349-369. doi: 10.1080/19406940.2016.1255241

12. Dickson TJ, Darcy S, Walker C. A case of leveraging a mega-sport event for a sport participation and sport tourism legacy: A prospective longitudinal case study of whistler adaptive sports. Sustainability. 2020;13:170. doi: 10.3390/su13010170

13. Teare G, Taks M. Extending the scoping review framework: A guide for interdisciplinary researchers. Int J Soc Res Methodol. 2020;23:311-315. doi: 10.1080/13645579.2019.1696092

14. Bradbury-Jones C, Aveyard H, Herber OR., Isham L, Taylor J, O'Malley L. Scoping reviews: The PAGER framework for improving the quality of reporting. Int J Soc Res Methodol. 2021 ;25(1):1-14. doi: 10.1080/13645579.2021.1899596

15. Kokolakakis T, Lera-Lopez F, Ramchandani G. Did London 2012 deliver a sports participation legacy? Sport Manag Rev. 2019;22:276-287. doi: 10.1016/j.smr.2018.04.004

16. Macrae EH. Delivering sports participation legacies at the grassroots level: The voluntary sports clubs of Glasgow 2014. J Sport Manag. 2017;31:15-26. doi: 10.1123/jsm.2016-0089

17. Wegman O. Educational Olympic Challenge: The Legacy of Public Sport Participation. In: Chis V, Albulescu I, Eds. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences. Bankstown Australia: Future Academy; 2020. Vol 18, p. 528-532.

18. Kolotouchkina O. Engaging citizens in sports mega-events: The participatory strategic approach of Tokyo 2020 Olympic. Commun Soc. 2018;31:45-58. doi: 10.15581/003.31.4.45-58

Размещено на Allbest.ru