Хореографічна підготовка в художній гімнастиці

(Украина)

ХОРЕОГРАФИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА В ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ГИМНАСТИКЕ

Аннотация. Рассмотрено влияние хореографических средств воспитания на процесс становления гимнасток-«художниц» высокого уровня. Указано особенности выполнения хореографических движений в художественной гимнастике. Определены условия использования музыкального сопровождения и указаны положительные формы воздействия на гимнасток.

Ключевые слова: хореография, художественная гимнастика, классический экзерсис, техническая подготовка, эстетическое воспитание.

(Ukraine)

CHOREOGRAPHIC TRAINING IN RHYTHMIC GYMNASTICS

Annotation. The article examines the influence of choreographic means of education on the process offormation of high-level gymnasts «artists». Peculiarities of choreographic movements in rhythmic gymnastics are indicated. The conditions for the use of musical accompaniment are determined and the positive forms of influence on the gymnasts are indicated.

Keywords: choreography, rhythmic gymnastics, classical exercise, technical training, aesthetic education.

Поняття «хореографія» включає в себе те, що належить до мистецтва танцю: класичного, народного, історико-побутового, сучасного. Слово «хореографія» складається з двох грецьких слів: «хорео» колектив виконавців, «графія» писати, тобто фіксація руху [3, 9]. Складовими компонентами хореографії служать танець і пантоміма.

Хореографічна підготовка в гімнастиці це система вправ і методів впливу, спрямованих на виховання культури руху гімнасток, на розширення їх виражальних засобів.

Мистецтво танцю увібрало в себе надбання культур різних народів, зокрема й музичної. Використання музики на занятті сприяє ознайомленню вихованців із творами різних композиторів, основами музичної грамоти, виховує музикальність, що розвиває інтелектуальні здібності.

Хореографія важливий засіб естетичного виховання, а також розвитку творчих здібностей спортсменок. Саме в процесі занять хореографією гімнастки найбільше поринають у мистецтво. У гімнасток формується відчуття краси рухів, здатність передавати емоційний стан , настрій.

Під впливом занять хореографією підвищується культура рухів спортсменів, формується досконала постава тіла. У гімнасток розвивається гнучкість, пластичність і стійкість. Також формується координація рухів, зміцнюється опорно-руховий апарат, з'являється сила та вміння виконувати рухи чітко. Підвищується коефіцієнт корисної дії (ККД) тренування за рахунок проведення групового заняття, що позитивно впливає на серцево-судинну та дихальну системи організму, сприяє розвитку витривалості.

Загальна підготовка гімнастів містить хореографічну та технічну компоненти. Складно провести чітку межу між ними, тому що стрибки, оберти, вправи на рівновагу, їх поєднання є основною «мовою» як хореографії бал етних вистав, так і вправ художньої гімнастики.

Зараз деякі тренери, які працюють у спортивних секціях художньої гімнастики, мають достатній досвід у застосування засобів хореографії при проведенні розминки та складанні вільних вправ. Однак цей досвід недостатньо вивчений і тому не може стати зразком для більшості наших гімнасток і тренерів.

Танцювальні елементи використовують у довільних вправах гімнасток, іноді вони не мають самостійного значення, і їх застосовують тільки як зв'язки. Відповідно що більше в довільній вправі елементів першої групи складності, то менше танцювальних вправ. Водночас до культури руху спортсменки та її технічної підготовки висувають дуже високі вимоги. Танцювальні елементи необхідно обирати до вільних вправ відповідно до вимог хореографічного образу й техніки виконання.

Хореографію в спорті використовують як метод підготовки спортсменів високого класу, що допомагає зробити композицію гімнастки більш яскравою та оригінальною. Достатньо назвати прізвища Фелікса Марече, Віктора Сергєєва, Дмитра Бежара, щоб нагадати, яке значення мають досягнення спортсменів світового рівня у їх творчості.

Уперше засоби хореографії були ефективно використані в період підготовки жіночої збірної команди СРСР зі спортивної гімнастики на XVI Олімпійських іграх у Мельбурні 1956 року. Гімнастки виконали на Олімпіаді комплекс вправ класичного танцю, акробатики та художньої гімнастики. Радянська команда продемонструвала різноманітні за стилем і характером довільні вправи. Преса відмітила не тільки оригінальність композицій, але й індивідуальність, завершеність, пластику виконання [2, 20].

Хореографічна підготовка гімнасток головним чином базується на основі екзерсису класичного танцю, який має низку характерних особливостей. Хореографія в гімнастиці є лише частиною навчально-тренувального процесу, де повинен бути взаємозв'язок з іншими видами підготовки гімнасток. Це й визначає її специфіку.

Потрібно враховувати постійний дефіцит часу, з яким доводиться рахуватися хореографу в спорті. Якщо учні хореографічних училищ у 18 років лише приступають до роботи в театрі, то в гімнасток цей вік пов'язаний з високими спортивними досягненнями. Тому великий об'єм високотехнічних вправ висувають особливу вимогу до методики проведення уроку хореографії та вибору засобів і методів підготовки. Урок хореографії в гімнастиці повинен передусім враховувати практичну цілісність кожного завдання. У навчальному процесі кожна вправа має нести конкретне смислове навантаження: технічне, виховне й ін. Також потрібно відмітити, що рухи художньої гімнастики: стрибки, оберти, рівновага мають базуватись на досконалій хореографічній підготовці.

Обов'язковим виконанням класичного екзерсису в артистів балету є виконання вправ з першої, другої, четвертої та п'ятої позицій ніг (третя позиція вважається допоміжною, і вже в початкових класах хореографічного училища, у міру освоєння п'ятої, її не використовують). Але добиватись повної виворітності в гімнастиці не тільки не потрібно, але й шкідливо, бо деякі рухи в гімнастиці, наприклад опорні стрибки, акробатичні елементи та поєднання, потребують паралельної постановки стоп.

Особливість підготовки гімнасток-«художниць» вносить в урок хореографії свою специфіку. Предмети художньої гімнастики зумовлюють потребу вводити специфічні завдання. Так, особливість техніки володіння м'ячем полягає в м'якості та плавності рухів, тому в уроки хореографії введені рухи вільної пластики: хвилі, змахи, оберти й ін. Кидки предметом, за методикою техніки виконання, починаються з пружинних рухів ніг, змахом тулуба та руками (рукою), тому необхідно вводити в урок різного роду пружинні рухи та змахи. Крім того, на уроках хореографії звертають увагу на розвиток гнучкості не тільки крупних суглобів тіла (тазостегнового, плечового та рухомого хребетного), але й малих (особливо струменево-зап'ясних). Усе це необхідно для успішного освоєння технік оволодіння предметами.

Хореографічні вправи виконують з музичним супроводом. Завдяки цьому у гімнасток виховують відчуття музики, темпоритму , без якого неможливе виконання елементів і композицій найвищої складності. Музичний супровід допомагає тренерові активізувати увагу спортсменів, виховує в них слух і музичний смак. Такий музичний супровід у художній гімнастиці різноманітний: уривки із симфоній і концертів, невеликі твори (прелюдії, сонати, музика пісенного жанру: джазова, народна). Використання такого широкого музичного діапазону потребує від гімнастки володіння різноманітним спектром хореографічних форм.

Упровадження хореографії в підготовку гімнасток-«художниць» пройшло апробацію часом і довело високий рівень впливу, свідченням чого є перемоги спортсменок на змаганнях світового рівня. Збагачення художньої гімнастики елементами народних танців і класичного екзерсису сприяло підвищенню рівня технічної підготовки спортсменок.

Размещено на Allbest.ru