Стратегічні аспекти сталого розвитку рекреаційно-туристичної сфери Карпатського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічні аспекти сталого розвитку рекреаційно-туристичної сфери Карпатського регіону

Байцар Андрій Любомирович кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів,

Матвіїв Володимир Павлович кандидат географічних наук, доцент кафедри геоекології і фізичної географії, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Бродська Христина Олегівна вчитель, Ліцей №21 ЛМР (Львівської міської ради), м. Львів

Анотація

Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області) займає площу 56,6 тис. км 2 (або 9,4% території України), де проживає 6,5 млн. осіб. (або 12% його населення). Велику площу Карпатського регіону займають Українські Карпати - унікальна гірська геосистема. Тенденції до погіршення еколого-економічної ситуації в регіоні виникли й поглибилися через низку причин: демографічна ситуація стає критичною, унікальні й рідкісні ПТК Карпат руйнуються, нестабільність економічних відносин, зростання безробіття, нерівність у рівні життя населення в регіоні.

Туризм є одним із найдинамічніших елементів світової економіки. Розвиток різних форм туризму призводить до збільшення експлуатації природного середовища, а отже, до зниження його якості. Шкідливі зміни в навколишньому середовищі часто відбуваються там, де туризм бурхливо розвивається або не контролюється. Туристичний рух та інвестиційні процеси, пов'язані з розвитком інфраструктури, створюють загрози для природного середовища, подібні до тих, що виникають у результаті промислового розвитку, урбанізації чи транспорту. За оцінками експертів, роль (частка) туризму в деградації навколишнього середовища становить 5-7% [1]. туризм карпати природний

Рекреаційно-туристична діяльність в Українських Карпатах завдає шкоди природному та культурному середовищу через інтенсивне будівництво туристичної інфраструктури та фрагментацію лісових масивів, активну урбанізацію традиційних осередків відпочинку. В області набули актуальності проблеми регулювання масових форм туризму, дотримання природоохоронних вимог у разі реалізації екотуристичних ініціатив та обґрунтування сталих форм розвитку рекреаційно-туристичної діяльності.[1]

В окремих карпатських регіонах сформувалися стійкі зони загрозливої екологічної ситуації. В останні роки внаслідок порушень режиму виробничих процесів значно зросла загроза виникнення екологічно небезпечних техногенних аварій і катастроф у Карпатському регіоні.

Ключові слова: туристична сфера, туризм, рекреація, рекреаційна сфера, Карпатський регіон, природні ресурси.

Baitsar Andriy Lubomyrovych Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Geography of Ukraine, Ivan Franko Lviv National University, Lviv

Matviyiv Volodymyr Pavlovich Candidate of Geographical Sciences, Ivan Franko Lviv National University, Lviv

Brodska Khrystyna Olehivna teacher, Lyceum №21 LMR, Lviv,

STRATEGIC ASPECTS OF THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE RECREATION AND TOURISM SPHERE OF THE CARPATHIAN REGION

Abstract. The Carpathian region (Transcarpathia, Ivano-Frankivsk, Lviv, and Chernivtsi regions) occupies an area of 56.6 thousand km2 (or 9.4% of the territory of Ukraine), where 6.5 million people live. (or 12% of its population). A large area of the Carpathian region is occupied by the Ukrainian Carpathians - a unique mountain geosystem. Tendencies to the deterioration of the ecological and economic situation in the region arose and deepened due to a number of reasons: the demographic situation is becoming critical, the unique and rare PTK of the

Carpathians are being destroyed, the instability of economic relations, the growth of unemployment, inequality in the standard of living of the population in the region.

Tourism is one of the most dynamic elements of the world economy. The development of various forms of tourism leads to an increase in the exploitation of the natural environment, and therefore to a decrease in its quality. Harmful changes in the environment often occur where tourism is booming or uncontrolled. Tourist traffic and investment processes related to infrastructure development create threats to the natural environment similar to those arising from industrial development, urbanization or transport. According to experts, the role (share) of tourism in environmental degradation is 5-7% [1].

Recreational and tourist activities in the Ukrainian Carpathians cause damage to the natural and cultural environment due to intensive construction of tourist infrastructure and fragmentation of forest areas, active urbanization of traditional recreation centers. In the region, the problems of regulating mass forms of tourism, compliance with environmental protection requirements in the case of implementing ecotourism initiatives, and substantiation of sustainable forms of development of recreational and tourist activities have become relevant in the region.[1]

In some Carpathian regions, stable zones of a threatening ecological situation have formed. In recent years, as a result of violations of the regime of production processes, the threat of ecologically dangerous man-made accidents and disasters in the Carpathian region has increased significantly.

Keywords: tourist sphere, tourism, recreation, recreation sphere, Carpathian region, natural resources.

Постановка проблеми. Забруднення довкілля (надходження в навколишнє середовище речовин та енергії) призводить до порушення структури, динаміки і функцій ПТК. Люди, які своєю діяльністю порушували природний баланс в минулому, порушують зараз і будуть порушувати його в майбутньому.

У цьому контексті екологічні проблеми мають стати елементом державної політики. Для цього необхідно провести екологічну перевірку розміщення об'єктів народного господарства, провести соціально-екологічні дослідження можливих наслідків під час реалізації проектів; заборонити здійснення тих, що спричиняють виснаження природних ресурсів, забруднення повітря, ґрунтів і вод; перехід на безвідходні, маловідходні, енерго- та ресурсозберігаючі технології замість старих. Необхідно охороняти все навколишнє середовище, ландшафт з усіма його компонентами (ліси, ліси, грунт, повітря) в цілому, генофонд диких і культурних рослин і тварин. Для цього необхідно створити єдину екологічну систему природно-заповідного фонду України та забезпечити оптимізацію агроландшафту.[1]

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблем сталого розвитку присвячено багато праць українських учених, таких як Бистрякова І., Булигіна С., Галушка В., Голубця М., Данилишин Б., Кравціва В., Маринич О., Михасюк І., Саблук П., Тищенко П., Трехобчук В., Третяка А., Туниця Ю., Фурдичко О., Хвесика М., Шпичака О..[1]

Застосування концепції сталого розвитку, наголошене в українських наукових працях (З.С. Варналія, З.В. Герасимчук, Т.Л. Желюка, Л.Г. Мельника, Т.Л. Миронова, Н.Р. Нижник, Г.В. Саєнка, Д.М. Стеченко, В.М. Трегубчук, Ю.Ю. Туниця та ін.) та іноземних (Роберт Костанца, Герман Дейлі, Джош Фарлі, Гюнтер Паулі та ін.) вчених. Проте на сьогодні не сформовано науково- теоретико-методологічний підхід до еколого-економічних та інституційних механізмів реалізації сталого розвитку на регіональному рівні та відсутня чітка програма дій щодо реалізації концепції сталого розвитку. Така ситуація перешкоджає формуванню ефективної регіональної економіки та її переходу до сталого розвитку. Крім того, механізми реалізації сталого розвитку в будь- якому регіоні повинні відповідати та опиратися на національну та глобальну стратегію розвитку, оскільки глобальні цілі не можуть бути безпосередньо відтворені в регіоні; їх можна лише певним чином адаптувати до потреб регіону. [4]

Мета статті. дослідити та розкрити основні аспекти сталого розвитку рекреаційно-туристичної сфери Карпатського регіону.

Виклад основного матеріалу. За останні два-три десятиліття в багатьох регіонах України, а особливо в Карпатському регіоні, дуже активізувалися негативні процеси та явища, зокрема водна та вітрова ерозія ґрунтів, зсуви, селі, руйнування берегів річок. Проте прискорилися втрати вологи та зниження родючості ґрунтів, що призвело до зниження продуктивності сільськогосподарських і лісових угідь. Імовірність сходження вітрових лавин і руйнівних повеней значно зросла. Зникнення малих річок, забруднення та погіршення якості природних вод, руйнування та деградація водних екосистем, зниження рибопродуктивності, втрата естетичної цінності та рекреаційного потенціалу ландшафтів і, як наслідок, катастрофічне погіршення здоров'я населення стає серйозною соціально-економічною та екологічною проблемою.

Варто згадати руйнівні повені в Закарпатській області (листопад 1998 р. та березень 2001 р.) та Прикарпатті (2008 р.). Причини та характер руйнівних повеней, зафіксованих у Закарпатській області, вивчала спеціально створена комісія; цією комісією були зроблені висновки та надані рекомендації щодо ряду заходів щодо підвищення ефективності системи прогнозування паводків, запобігання та ліквідації їх наслідків на міждержавному, національному, регіональному та місцевому рівнях. [2]

У Карпатському регіоні є багато основних забруднювачів атмосферного повітря. Це насамперед підприємства автотранспорту, машинобудування, деревообробної та харчової промисловості, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства, сільського господарства. Між тим, за останні 5-6 років автомобільний транспорт став найбільшим забруднювачем навколишнього середовища, особливо повітряного басейну, і його частка в загальних викидах в атмосферу продовжує катастрофічно зростати.

Слід також враховувати, що основними причинами забруднення атмосферного повітря є морально та фізично застаріле технологічне та газоочисне обладнання, а в окремих випадках - відсутність автоматичного керування газоочисними апаратами, низька технологічна дисципліна, відсутність коштів на нормальну роботу очисного обладнання та його зручності.

Проте на виконання заходів з охорони повітря вкрай негативно впливають економічні інструменти та важелі, нове покоління очисної техніки, які досі покликані стимулювати підприємства, асоціації та фірми до впровадження екологічно безпечних технологій, що забезпечують нормальне функціонування заходів з охорони повітря не працюють ефективно.

Промислові викиди підприємств хімічної промисловості, територій, забруднених радіацією та пестицидами, мають великий негативний вплив, особливо на здоров'я матерів, дітей, а отже, і майбутніх поколінь. Демографічна ситуація в регіонах, де працюють хімічні підприємства, надзвичайно складна. Тут дуже високий рівень захворюваності населення, а також кількість ускладнень під час вагітності та пологів, вроджених вад і мертвонароджених. На радіаційно та хімічно забруднених територіях постійно зростає захворюваність на злоякісні новоутворення. [3]

Дестабілізація природних ландшафтів і екологічних систем значною мірою пов'язана з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, еволюцією важливих компонентів біосфери, таких як ґрунт, вода, атмосфера, ліси і ландшафти. У Карпатському регіоні та значній кількості областей України суттєво погіршуються якісні та кількісні виробничі та санітарно- гігієнічні показники ґрунтового покриву, води та повітря, що однозначно загрожує сталому розвитку не лише природних ресурсів, а й також здоров'ю людини.

Особливу роль у формуванні сталого регіонального розвитку відіграє поганий стан лісів Карпатського регіону. Лісові ресурси виснажуються через тривале надмірне використання лісів. Незважаючи на те, що з 1945 по 1970 рік ліси були виснажені суцільною рубкою приблизно двох-трьох лісів первинного користування, стабільність і продуктивність лісів нині знижуються через надмірні рубки та інтенсивні санітарні рубки в середньовікових і нових лісових насадженнях. Спостерігається значне пошкодження та всихання лісів навколо промислових комплексів та хімічних заводів. [1]

Основні впливи туристичної діяльності в Українських Карпатах на навколишнє природне середовище пов'язані з: 1) туристичною інфраструктурою (транспорт, ночівля, відпочинок, лижі) внаслідок створення антропогенно змінених гірських комплексів; 2) забруднення навколишнього середовища: стік поверхневих вод з туристичних об'єктів, погіршення повітря в туристичних центрах через надмірне використання приватного транспорту; 3) рекреаційне розкопування ґрунту, рослинності та рельєфу на гірськолижних схилах і туристичних маршрутах. Основними негативними наслідками туризму для навколишнього середовища Українських Карпат є: 1) швидкий розвиток нових великих туристичних комплексів, які мають значний вплив на природне середовище та відбуваються дуже інтенсивно (гірсько-лижні комплекси "Буковель" Івано-Франківська область, Мігієво на Буковині та Волосянка і Плай у Львівській області). Тут виконується значний обсяг земляних робіт, проводяться інженерні заходи та вирубка лісу на території; 2) збіднення традиційного ландшафту гірської сільської місцевості внаслідок розвитку міського туризму. У цьому випадку висотні готельні комплекси та бази відпочинку порушують стиль малоповерхової забудови сільської місцевості та знижують естетичні характеристики територій. Такі тенденції характерні для провідних туристичних центрів (Яремче, Славське, Косів) та багатьох курортів Закарпаття; 3) інтенсивне туристичне антропопопресування рослинності та ґрунтів у зелених зонах туристичних центрів (Яремча, Ворохта, Славське, Рахів) та поблизу основних туристичних об'єктів (вершини Говерли, Петрос; водоспади - Пробій, Кам'янка, Манявський; природно- культурні комплекси Манявський скит, Урицькі скелі, скелі Довбуша в Бубнищі). [2]

Серед них: надмірне туристичне навантаження на марковані туристичні маршрути (Карпатський національний парк, Карпатський біосферний заповідник), значне навантаження та завантаженість найбільш відвідуваних місць національних парків: "Карпатський" - Говерла, скелі Довбуша; "Синевир" - біля озера Синевир; "Сколівські Бескиди" - водоспад Кам'янка, Урицькі Скелі; в околицях національного природного парку "Вижницький" - об'єкти "Кам'яного кільця", в межах регіонального ландшафтного парку "Поляницький" - комплекс "Скелі Довбуша". Екотуристичні ініціативи в Українських Карпатах часто переростають у форму масового туризму. Еколого-просвітницькі стежки (тематичні), особливо в національних природних та регіональних ландшафтних парках, часто не виконують своїх функцій, туристичні потоки тут не регульовані, погіршений стан покриття стежки створює поганий імідж екотуризму Карпат.

Відповідно до Протоколу про сталий туризм Рамкової конвенції про збереження та сталий розвиток Карпат, сторони (країни Карпатського регіону) співпрацюють у таких пріоритетних напрямках:

- просування Карпатського регіону як центр сталого туризму;

- забезпечення спільних високих стандартів якості для розвитку сталого туризму в Карпатах;

- управління туристичними потоками та туристичними центрами в Карпатах з метою створення позитивного впливу на довкілля та сприяння місцевому сталому економічному розвитку в менш розвинених регіонах;

- управління впливом розвитку туризму на біологічне та ландшафтне різноманіття Карпат;

- управління впливом розвитку туризму на навколишнє середовище;

- управління впливом розвитку туризму на соціально-економічний та культурний розвиток Карпат;

- моніторинг впливу політики та стратегій на сталий розвиток туризму в Карпатах. [3]

Основними досягненнями в реалізації сталого туризму в Українських Карпатах є:

- використання природно-заповідних територій (біосферних заповідників, національних і ландшафтних парків) для розвитку пізнавального та якісного туризму;

- збереження культурної та етнографічної спадщини місцевого населення таким чином, щоб сприяти розвитку різних форм сталого туризму;

- активізація сільського туризму та перетворення його на один із брендових продуктів української частини Карпатського регіону;

- інституційна підтримка впровадження елементів сталого туризму через регіональні туристичні асоціації, природоохоронні установи, органи місцевого самоврядування та робочі групи з розвитку окремих видів туризму;

- накопичення досвіду реалізації проектів сталого туризму державними та громадськими організаціями на регіональному та місцевому рівнях. [3]

В Українських Карпатах існують природні, соціально-культурні та економічні передумови для реалізації політики сталого розвитку туристичної галузі цього регіону.

Основними складовими цієї політики мають бути:

- зменшення негативного впливу функціонування туристичної інфраструктури та домінуючих видів туристичної діяльності (лижний відпочинок, гірськолижний спорт, прогулянки);

- як свідчать програмно-проектні розробки, для адміністративних районів Карпатського регіону є можливості для більш ефективного використання природних, історико-культурних ресурсів та покращення інфраструктури з метою забезпечення елементів сталого розвитку як традиційної туристичної діяльності (оздоровчого та відпочинок, лижі, походи) та екологічні, ширше просування нових туристичних продуктів поряд з етнографічним та сільським туризмом;

- прискорений розвиток екологічного туризму з широким використанням потенціалу національних парків і біосферних заповідників та сільського туризму на базі багатої етнокультурної спадщини слід вважати пріоритетами політики сталого туризму в Українських Карпатах. Тому розробка ефективної регіональної політики щодо впровадження елементів сталого розвитку туризму відповідає пріоритетам Рамкової конвенції про збереження та сталий розвиток Карпат. [2]

Висновки

Досягнення сталого розвитку Карпатського регіону потребує екологічного, а не технократичного підходу до збереження природи, глибокої перебудови природоохоронних органів, звільнення всіх випадкових людей від апарату та розвитку висококваліфікованих науковців-екологів (лісівників, геоботаніків, ґрунтознавців). вчені, географи), для яких охорона природи - справа життя.

У сучасних екологічних умовах необхідно докорінно вдосконалити природоохоронну освіту, підвищити загальний культурний рівень суспільства, набути глибоких знань про закони природи, підвищити рівень екологічного мислення. Використання капітальних вкладень на охорону навколишнього природного середовища має суворо контролюватися державними органами та депутатами всіх рівнів. Це можливо лише шляхом створення правових засад охорони природи та раціонального природокористування.

Література

1. Гуцуляк Ю.Г. ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ / Ю.Г. Гуцуляк - Івано-Франківський інститут АПВ УААН, Ефективна економіка № 2, 2009.

2. Зінько Ю., Мальська М., Іваник М., Благодир С. ТУРИЗМ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ: ЗАГРОЗИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ ТА СПОСОБИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ / Ю. Зінько, М. Мальська, М. Іваник, С. Благодир. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2014. Випуск 45. - с. 443-451.

3. Кравців В.С. Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку: монографія у 8 томах / В.С. Кравців. Львів, 2013. - с. 336.

4. Химинець В.В. ШСТИТУЦШНІ ОСНОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ СИНЬОЇ ЕКОНОМІКИ / В.В. Химинець. Ужгород: ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2013.

5. References:

6. Hutsuliak Yu. (2009). PROBLEMY STALOHO ROZVYTKU KARPATSKOHO REHIONU /PROBLEMS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE CARPATHIAN REGION/. Ivano-Frankivskyi instytut APV UAAN, Efektyvna ekonomika, 2 [in Ukrainian].

7. Zinko Yu., Malska M., Ivanyk M., Blahodyr S. (2014). TURYZM U KARPATSKOMU REHIONI: ZAHROZY DLIa DOVKILLIa TA SPOSOBY STALOHO ROZVYTKU [TOURISM IN THE CARPATHIAN REGION: ENVIRONMENTAL THREATS AND WAYS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT]. Lviv: Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka. VisnykLvivskoho universytetu. Seriia heohrafichna. 2014. Vypusk, 45, 443-451 [in Ukrainian].

8. Kravtsiv V. S. (2013). Karpatskyi rehion: aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku : monohrafiia u 8 tomakh /The Carpathian region: current problems and development prospects: a monograph in 8 volumes/. Lviv [in Ukrainian].

9. Khymynets V.V. (2013). INSTYTUTSIINIOSNOVYSTALOHO ROZVYTKU KARPATSKOHO REHIONU VKONTEKSTISYNOIEKONOMIKY /INSTITUTIONAL FOUNDATIONS OF THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE CARPATHIAN REGION IN THE CONTEXT OF THE BLUE ECONOMY/. Uzhhorod: DVNZ "Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet" [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru