Особливості рекреаційного природокористування на озерних комплексах об’єктів ПЗФ Володимирського району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості рекреаційного природокористування на озерних комплексах об'єктів ПЗФ Володимирського району Волинської області

Михайло Мельнійчук, кандидат географічних наук, професор кафедри; Зоя Карпюк, кандидат географічних наук, доцент кафедри; Валентина Стельмах, кандидат географічних наук, доцент кафедри; Лариса Чижевська, кандидат географічних наук, доцент кафедри; Сергій Ковальчук магістр географії, старший лаборант кафедри; Роман Качаровський магістр географії, старший лаборант кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, Надія Мельник кандидат географічних наук, доцент кафедри готельно-ресторанної та курортної справи факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Олег Мельник, кандидат географічних наук, заступник директора Волинського обласного учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК

Анотація

Розглянуто методичні особливості визначення рекреаційної ємності водних об'єктів із врахуванням особливого режиму використання водоохоронних зон. Узагальнено описано кліматичні умови у межах Володимирського району. Охарактеризовано біологічне різноманіття та географічні характеристики об'єктів ПЗФ Володимирського району. Розглянуто деякі аспекти організації раціонального рекреаційного природокористування на водних об'єктах.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, рекреаційний потенціал, клімат, поверхневі води, озера, природно-заповідні об'єкти, Володимирський район, Волинська область.

Abstract

Features of recreation nature use of the lake complexes of the objects of NRF of Volodymyr district of Volyn oblast

Mykhailo Melniichuk, Candidate of Geographical Sciences, Professor of Department; Zoia Karpiuk, Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of Department; Valentina Stelmakh, Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of Department; Larysa Chyzhevska, Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of Department; Serhiy Kovalchuk, Master of Geography, senior laboratory assistant of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography; Roman Kacharovskyi,Master of Geography, senior laboratory assistant at the Department of Economic and Social Geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University; Nadia Melnyk, Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of Hotel, Restaurant and Resort Affairs, Faculty of Tourism, Prykarpattia National University named after Vasyl Stefanyk; Oleg Melnyk, Candidate of Geographical Sciences, Deputy Director of the Volyn Regional Training Center for the Training, Retraining and Advanced Training of Agricultural Workers

The methodological features of determining the recreational capacity of water bodies are considered, taking into account the special mode of use of water protection zones. Climatic conditions within the Volodymyr district are described. The biological diversity and geographical characteristics of the objects of NRF of Volodymyr district are characterized. Some aspects of the organization of rational recreational use on water bodies are considered.

Keywords: nature reserve fund, recreational potential, climate, surface waters, lakes, nature reserves objects, Volodymyr district, Volyn oblast.

Постановка проблеми

Природний рекреаційний потенціал одночасно є важливою компонентом і основою рекреаційного потенціалу будь-якої території, та об'єднує матеріальну складову - природні ресурси, природні умови (за певних обставин, які теж можуть вважатися ресурсами), і нематеріальну (інформаційну та чуттєву), що існує у свідомості людини - рекреаційну та естетичну атрактивність. Фактично усі природні об'єкти, їх поєднання, та ландшафти володіють іманентним рекреаційним потенціалом. На локальному рівні найдоступнішими для рекреаційного освоєння більшістю вікових груп рекреантів та туристів є гідрографічна мережа і ліси.

Гідрологічна мережа, зокрема озера, є важливим азональним чинником, що спричиняє утворення різноманітних стійких прибережних природно-територіальних (ПТК) та природно-аквальних комплексів (ПАК) зі значним біорізноманіттям та рекреаційною атрактивністю, визначаючи їх як ділянки зосередження природоохоронної діяльності з метою подальшого створенням на їхній основі об'єктів природно-заповідного фонду різних видів та значення. Визначення кількісних показників рекреаційного потенціалу для озерних комплексів ускладнюється різними гідрологічними умовами й режимом на мілководді та основній водній товщі, тому застосування єдиних нормативів рекреаційного навантаження є некоректним, окрім випадків використання максимально жорстких нормативів постійного та одномоментного навантаження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженнями природно-рекреаційного потенціалу озерних комплексів Волинської області займалися Я.Б. Олійник, Л.В. Ільїн, С.С. Кутовий, Л.М. Черчик, О.В. Міщенко, І.В. Єрко, І.П. Ковальчук, В.О. Фесюк [8-9; 15], Ф.В. Зузук, М.М. Мельнійчук [10], Л.Т. Чижевська [10], З.К. Карпюк [6-10], С.В. Полянський [15], С.І. Ковальчук [10], О.В. Мельник [10], Р.Є. Качаровський [6-7; 10], О.В. Антипюк [6-7; 9-10]. Водночас проблеми оцінки та використання природного рекреаційного потенціалу озерних комплексів Володимирського району досліджено недостатньо.

Мета та завдання статті

Метою роботи є проведення комплексного дослідження та оцінка природного рекреаційного потенціалу об'єктів ПЗФ Володимирського району Волинської області. Завдання полягають у вивченні рекреаційного потенціалу загалом та елементів фізико-географічної характеристики Володимирського району. Для виконання завдань дослідження проаналізовано інформацію статистичних щорічників Головного управління статистики у Волинській області [2], звітних і довідкових матеріалів підрозділів Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, Поліського офісу ДП «Ліси України» [11], Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА [14], інформацію сайтів Володимирської районної державної адміністрації [1] та екологічних паспортів [4-5]. У процесі здійснення дослідження використано порівняльно-географічний, статистичний, аналітичний методи, проведено узагальнення та систематизацію інформації.

Виклад основного матеріалу

Володимирський район утворений Постановою Верховної ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». До складу районувходить 11 територіальних громад - Володимирська, Затурцівська, Зимнівська, Іваничівська, Литовезька, Локачинська, Нововолинська, Оваднівська, Павлівська, Поромівська та Устилузька; та 201 населений пункт, зокрема, три міста (Володимир, Нововолинськ, Устилуг), два селища (Локачі, Іваничі) та 196 сіл. Його площа становить 2 556,0 км², кількість населення - 172 947 осіб, густота населення - 67,7 ос./км². Адміністративний центр району - м. Володимир [1-3; 4-6].

Клімату межах району помірно континентальний з нестійкими морозами, теплим літом. Переважають вітри західного та північно-західного напрямків із пересічною швидкістю 4 м/с. Середньорічна температура становить +7,5 °С, максимальна середньомісячна температура повітря в липні - +18,4 °С, а мінімальна в січні --4,4 °С. Середньорічна відносна вологість повітря не перевищує 76-78 %. Впродовж року близько 150 днів з опадами. Стійкий сніговий покрив з'являється у грудні, його висота взимку коливається від 2-3 до 7-13 см. Пересічна глибина промерзання ґрунтів 20-25 см.

Кліматичні умови сприятливі для рекреації й туризму впродовж року: у травні-серпні - для активного й пасивного відпочинку, кліматолікування, взимку - для туризму і активного відпочинку в холодний період (триває впродовж 60 днів) [1; 4- 7].

Рекреаційне природокористування завжди супроводжується виснаженням природних рекреаційних ресурсів та погіршенням якості та безпечності природних умов - рекреаційною дигресією, що в подальшому зумовлює зменшення рекреаційної ємності. Вона безпосередньо залежить від обраних нормативів рекреаційного навантаження, частки ділянок абсолютної заповідності, буферних зон, місцевих особливостей постійних водоохоронних зон та прибережних смуг із врахуванням фактичної та прогнозованої рекреаційної дигресії. Прибережні захисні смуги встановлюються уздовж урізу води у меженний періодшириною від 25 до 50 м (згідно площ типових водних об'єктів на території Володимирського району). Водоохоронна зона охоплює значно більшу площу. Зовнішня межа прив'язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів. Запобігання збільшенню рівня рекреаційної дигресії передбачає регулювання інтенсивності рекреаційного навантаження у межах сезонів року та короткотривалої кліматичної мінливості. Для обчислення первинної рекреаційної ємності рекомендуємо використовувати найстрогіші нормативи рекреаційної ємності та вилучати із загальної площі об'єктів ПЗФ площі відповідних озер, важливих фіто- та зооценозів [10; 15].

Рис. 1. Краєвиди об'єктів ПЗФ Володимирського району

Ландшафтний заказник «Мочиська» (Рис. 1 і 3) належить до складу ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», Устилузького лісництва. Тут водяться: щука звичайна Esox lucius, амур білий Ctenopharyngodon idella, окунь звичайний Perca fluviatilis, карась сріблястий Carassius gibelio, краснопірка звичайна Scardinius erythrophthalmus, короп звичайний Cyprinus carpio, товстолобик білий Hypophthalmichthys molitrix, лин Tinca tinca, плітка звичайна Rutilus rutilus. У прибережній смузі росте понад 220 видів квіткових і лікарських рослин.

Рис. 2 Природно-заповідний фонд Володимирський район (автор-укладач, к. геогр. н., доц.. Карпюк З.К.)

Таблиця 1 Досліджувані території та об'єкти природно-заповідного фонду Володимирського району Волинської області[8-9; 11-14]

Рис. 3. Ландшафтний заказник «Мочиська»

«Озеро Велике» - гідрологічний заказник (Рис. 1), що також охоплює у прибережній смузі злаково-осоково-очеретяні угруповання. Основними представниками іхтіофауни є щука Esox lucius, короп Cyprinus carpio, окунь Perca fluviatilis, в'юн Misgurnus fossilis, трапляється карась золотистий Carassius carassius (занесений до ЧКУ). До складу водоплавної та навколоводної орнітофауни заказника належать лебідь-шипун Cygnus olor, кулик-сорока Haematopus ostralegus, мартини звичайний Larus ridibundus і сизий Larus canus, крижень Anas platyrhynchos, чирянки велика Anas querquedula і мала A. crecca, коловодники звичайний Tringa totanus і болотяний T. glareola, баранці звичайний Gallinago gallinago і великий Gallinago media, чернь червоноголова Aythya ferina [8-9;12-14].

«Окорський» (Рис. 4) - гідрологічний заказник, що лежить між сс. Великий Окорськ і Малий Окорськ. Дно озера вкрито діатомовими Bacillariophyceae та харовими Charophyceae водоростями, а на озерне плесо - водяним горіхом плаваючим Trapa natans - видом, занесеним у ЧКУ, глечиками жовтими Nuphar lutea, лататтям білим Nymphaea alba, що занесені в ЗКУ. Узбережжя заросло калюжницею болотяною Caltha palustris, жовтецем повзучим Ranunculus repens, лепехою звичайною Acorus calamus, білозором болотяним Parnassia palustris, плодоріжкою болотяною Anacamptis palustris, різними видами осок, очеретом звичайним Phragmites australis, рогозом широколистим Typha latifolia. На південно-східному боці озера спостерігаються насадження із верб Salix. У заказнику трапляються види, занесені в ЧКУ - плодоріжка блощична Anacamptis coriophora, осока затінкова Carex umbrosa. Тут мешкають різні види риб: амур білий Ctenopharyngodon idella, карась сріблястий Carassius gibelio, короп Cyprinus carpio, щука звичайна Esox lucius, лящ звичайний Abramis brama, плітка звичайна Rutilus rutilus, окунь Perca fluviatilis; плазуни; водоплавні й навколоводні птахи: чернь червоноголова (попелюх) Aythya ferina, чернь чубата Aythya fuligula, норець великий Podiceps cristatus, лиска Fulica atra, курочка водяна Gallinula chloropus, очеретянка велика Acrocephalus arundinaceus, крижень Anas platyrhynchos, лунь очеретяний Circus aeruginosus, вівсянка очеретяна Emberiza schoeniclus. Під час перельотів тут зупиняється чапля сіра Ardea cinerea - рідкісний вид ЧКУ, ЧС МСОП [8-9].

Рис 4. Гідрологічний заказник «Окорський»

Гідрологічний заказник «Холопичівський» (Рис. 5), що розмішується на околиці с. Холопичі. Різнотрав'я його низинних луків формують калюжниця болотяна Caltha palustris, любисток лікарський Levisticum officinale, лепеха звичайна Acorus calamus, хвощ болотяний Equisetum palustre, гадючник в'язолистий Filipendula ulmaria, незабудка болотяна Myosotis scorpioides, півники болотяні Iris pseudacorus, білозір болотяний Parnassia palustris, жовтець їдкий Ranunculusacris. З північного боку за 500 м від озера росте сосновий ліс, ближче до озера - вільха чорна Alnus glutinosa і зарості верболозу Salix alba. Серед прибережної рослинності спостерігаються рідкісні види, занесені в ЧКУ - осока затінкова Carex umbrosa, зозулинець болотяний Anacamptis palustris, молодильник озерний Isoetes lacustris, що росте на мілководді. В озері мешкає понад 15 видів риб, у прибережних заростях гніздяться водоплавні та навколоводні птахи [8-9].

Рис 5. Гідрологічний заказник «Холопичівський»

«Озеро Невидимка» - гідрологічна пам'ятка природи, що знаходиться у межах Стенжаричівського лісництва ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». На водному плесі і в прибережній смузі озера зростає багато вологолюбних видів рослин, у т. ч. лікарських: багно болотяне Ledum palustre, суниця лісова Fragania vesca, малина звичайна Rubus idaeus. Трапляється журавлина дрібноплода Oxycoccus microcarpus - рідкісний гляціальний релікт, занесений у ЧКУ вид [8-9; 12-14].

Висновки

Зважаючи на незначну площу об'єктів ПЗФ Володимирського району та низьку лісистість, екологічна стійкість озерних природно- територіальних та природно-аквальних комплексів є недостатньою для самопідтримуючого функціонування в існуючому вигляді та уникнення регресивних сукцесій, оскільки їхніми інваріантними ядрами є самі озера з відносно невеликою водною масою та малою системною інерційністю, що не дозволяє їм у середньостроковій перспективі уникнути впливу природно- антропогенної гідротермічної циклічності. Збільшення фізичного і фазового об'ємів («екологічної ніші») є переважно пов'язаним зі збільшенням стійкості та адаптивності природних комплексів, так і зі збільшенням їхньої інформаційної ємності. Подальше ускладнення системи прямих та обернених зв'язків спричинить структурну фрагментацію природних комплексів на простіші (дрібніші) взаємопов'язані системи.

Така ж фрагментація на усіх рівнях ландшафтної ієрархії може виникнути у результаті неконтрольованої рекреаційної дигресії. Для забезпечення раціонального рекреаційного природокористування необхідно збільшити площу усіх п'яти (озерних) об'єктів ПЗФ Володимирського району та запобігати порушенню режиму охорони рекреантами у водоохоронній смузі. Обчислення фактичної сезонної територіально диференційованої рекреаційної ємності важливо для диверсифікації та вирівнювання рекреаційного навантаження, аж до тимчасової заборони рекреаційного використання, що сприятиме відновленню середовища.

Література

1. Володимирська районна державна адміністрація.

2. Головне управління статистики у Волинській області.

3. Децентралізація влади.

4. Екологічний паспорт Володимир-Волинського району Волинської області

5. Екологічний паспорт Локачинського району Волинської області.

6. Карпюк З.К., Антипюк О.В., Качаровський Р.Є. (2020). Володимир-Волинський район Волинської області: туристично-рекреаційні ресурси прикордоння. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Географія». № 1/2(76/77). С. 69-77.

7. Карпюк З.К., Качаровський Р.Є., Антипюк О.В. (2017). Туристська привабливість Локачинського району Волинської області. Тенденції розвитку туристичної індустрії в умовах глобалізації, матер. Міжн. наук.-практ. конф., 27-28 квітн. 2017 р. Ужгород. нац. уні-т. С. 29-32.

8. Карпюк З.К., Фесюк В.О. (2021). Природоохоронні мережі Волинської області, монографія. Луцьк: видавництво «Терен». 212 с.

9. Карпюк З.К., Фесюк В.О., Антипюк О.В. (2018). Природно-заповідний фонд Волинської області: альбом-каталог. Київ: ТОВ «ОК-Поліграф». 136 с.

10. Мельнійчук М.М., Карпюк З.К., Чижевська Л.Т., Мельник О.В., Ковальчук С.І., Качаровський Р.Є., Антипюк О.В. Рекреаційний потенціал озерних комплексів об'єктів ПЗФ Камінь-Каширського району Волинської області. Moderni Aspekty Vedy: mezinarodni kolektivni monografie. Praha, 2023.Vol. ХХХІІ. § 13.2. S. 522-539.

11. Поліський лісовий офіс.

12. Природно-заповідний фонд Волинської області.

13. Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області.

14. Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА.

15. Фесюк В.О., Полянський С.В. (2009). Водні ресурси Волинської області, їх екологічний стан. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Географія. Вип. 19. С. 49-53.

рекреаційний водний заповідний фонд

1. Volodymyrska raionna derzhavna administratsiia. [Volodymyr District State Administration.]. [in Ukrainian].

2. Holovne upravlinnia statystyky u Volynskii oblasti. [Main Department of Statistics in Volyn Oblast.]. [in Ukrainian].

3. Detsentralizatsiia vlady. [Decentralization of power.]. [in Ukrainian].

4. Ekolohichnyi pasport Volodymyr-Volynskoho raionu Volynskoi oblasti [Ecological passport of the Volodymyr-Volyn district of the Volyn region.]. [in Ukrainian].

5. Ekolohichnyi pasport Lokachynskoho raionu Volynskoi oblasti [Ecological passport of the Lokachinsky district of the Volyn region.]. [in Ukrainian].

6. Karpiuk Z.K., Antypiuk O.V., Kacharovskyi R.Ye. (2020). Volodymyr-Volynskyi raion Volynskoi oblasti: turystychno-rekreatsiini resursy prykordonnia [Volodymyr-Volyn district of the Volyn region: tourist and recreational resources of the border area.]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Heohrafiia». [Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. «Geography» series.]. № 1/2(76/77). S. 69-77. [in Ukrainian].

7. Karpiuk Z.K., Kacharovskyi R.Ye., Antypiuk O.V. (2017). Turysts'ka pryvablyvist' Lokachyns'koho rayonu Volyns'koyi oblasti [Tourist appeal of Lokachinsky district of Volyn region.]. Tendentsiyi rozvytku turystychnoyi industriyi v umovakh hlobalizatsiyi [Tendencies of tourism industry development under the conditions of globalization]: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii: zb. nauk. prats. Uzhhorod [in Ukrainian].

8. Karpiuk Z.K., Fesiuk V.O. (2021). Pryrodookhoronni merezhi Volynskoi oblasti: monohrafiia [Natureprotection networks of Volyn region: monograph.]. Lutsk. 212 s. [in Ukrainian].

9. Karpiuk Z.K., Fesiuk V.O., Antypiuk O.V. (2018). Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti: albom-kataloh. [Nature reserve fund of Volyn region: album-catalog.]. Kyiv. 136 s. [in Ukrainian].

10. Melniichuk M.M., Karpiuk Z.K., Chyzhevska L.T., Melnyk O.V., Kovalchuk S.I., Kacharovskyi R.Ye., Antypiuk O.V. Rekreatsiinyipotentsial ozernykh kompleksiv obiektiv PZF Kamin-Kashyrskoho raionu Volynskoi oblasti [Recreational potential of lake complexes of the Natural Reserve of Kamin-Kashyrskyi district of Volyn region]. Moderrn Aspekty Vedy: mezinarodni kolektivni monografie [Modern Aspects of Science: international collective monograph.]. Praha, 2023.Vol. XXXII. § 13.2. S. 522-539. [in Ceske republice].

11. Poliskyi lisovyi ofis. [Polisky forest office.]. [in Ukrainian].

12. Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti. [Nature Reserve Fund of Volyn Region.]. [in Ukrainian].

13. Rehionalnyi ofis vodnykh resursiv u Volynskii oblasti. [Regional office of water resources in Volyn region.]. [in Ukrainian].

14. Upravlinnia ekolohii ta pryrodnykh resursiv Volynskoi ODA. [Department of Ecology and Natural Resources of Volyn Regional State Administration.]. [in Ukrainian].

15. Fesyuk V.O., Polyansky S.V. (2009). Vodni resursy Volynskoyi oblasti, yikh ekolohichnyy stan. [Water resources of the Volyn region, their ecological status]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya: Heohrafiya. [Scientific notes of Vinnitsa state pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky. Series: Geography.]. Issue 19. S. 49-53. [in Ukrainian].