Віртуальний туризм: можливості розвитку в Україні
Розвиток інформаційних технологій і формування нової віртуальної культури в Україні. Популяризація та просування національного турпродукту. Цифровізація та трансформація туристичної індустрії. Заміна реальних подорожей на інтерактивні мультимедійні тури.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.06.2024 |
| Размер файла | 33,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Національний університет «Львівська політехніка»)
Віртуальний туризм: можливості розвитку в Україні
Лущик М.В.
Вступ
Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається зростаючою роллю інформаційних технологій, що радикально змінюють ритм суспільного життя. Згідно з програмою ЮНЕСКО «Інформація для всіх», що здійснюється під егідою ООН, сформувалося, так зване світове «інформаційне суспільство», яке функціонує на основі інформаційних технологій і надає інформаційні послуги в глобальному масштабі [4]. Саме завдяки розвиткові Інтернет-технологій відбулось виникненням нової форми буття - віртуальної реальності. У світі налічується 2,7 млрд. користувачів Інтернету, життя котрих все більше набуває ознак віртуальності, а заглиблення в оп-line - масштабності. За короткий період часу сформувалася й нова віртуальна культура, вплив якої поширився на весь життєвий світ сучасної людини, включаючи й таку галузь, як туризм. Туристична індустрія постійно розвивається, трансформується, видозмінюється. Розвиток технологій мультимедійних систем, впливає на якість та суттєво змінює туристичні послуги, що однозначно впливає на планування та продажі турів, туристичних продуктів. Адже за допомогою візуалізації можна отримати відповідну інформацію про певну країну, регіон. А на період непередбаченої ситуації - карантину спричиненого COVID-19, замінити реальні подорожі на «віртуальні подорожі по мережі», коли пряме людське спілкування замінює віртуальна реальність, яка дозволяє здійснити очно/заочне спілкування з природними, історичними, архітектурними й іншими духовними і реальними об'єктами дійсності. Тобто віртуалізація зумовила виникнення нового виду туризму - віртуального.
Теоретичні основи віртуальної реальності сформульовано наприкінці 1970-х рр. [1, с.32]. В існуючому дискурсі щодо віртуалізації суспільства дискутуються і питання віртуального туризму [2]. У деяких західних дослідженнях кінця ХХ ст. акцентувалося на посиленні попиту на види туризму з новим досвідом туристичної практики, зокрема віртуальним [2]. Деякі вчені зазначають, що з підвищенням рівня знань і якості товарів та послуг більшість підприємств наближають свою організаційну структуру до віртуальної. В індустрії туризму в цьому сенсі теж відбуваються важливі зміни [1]. Дослідники піднімають широке коло питань, зокрема стосовно доступності інформації з туристичних регіонів завдяки віртуальному туризмові [1, 3] та розгляду останнього як його нової, не фізичної форми [1, 2]. На думку багатьох дослідників, існують різні фактори, які впливають на віртуальний туризм, але обговорюються переважно два основні питання: електронна готовність (E-Readiness) і сумісність мережі й віртуального туризму. Отож, спробуємо здійснити аналіз можливостей і тенденцій розвитку віртуального туризму в Україні та його вплив на соціум.
Виклад основного матеріалу
Спосіб життя та інноваційні методи роботи, універсальний доступ до інформації та інтерпретація різноманітних статистичних даних, доводить, що машини все більше витісняють людину зі звичної для них сфери діяльності. Раціоналізація соціальних процесів сприяла посиленню впливу віртуальних практик на різні сфери життєдіяльності сучасної людини. Змінився світ, змінились вимоги, людина навчається, працює, здійснює бізнес-операції, подорожує, спілкується, проводить дозвілля або навіть відпочиває у віртуальному форматі, тобто перебуває у віртуальній реальності (VR).
Віртуальна реальність - різновид реальності в формі тотожності матеріального й ідеального, що створюється та існує завдяки іншій реальності. У вужчому розумінні, це передовсім ілюзія дійсності, створена за допомогою комп'ютерних систем, які забезпечують зорові, звукові та інші відчуття. віртуальний туристичний інтерактивний подорож
Останнім часом поняття «віртуальна реальність» трактується як інтерактивна, символічна реальність, яка створюється за допомогою новітніх комп'ютерних технологій [2, с. 52.]. Проте ця віртуальна реальність, тобто комп'ютерне/машинне тривимірне середовище, з яким взаємодіє людина, міцно увійшло у всі сфери життя і стало найсуттєвішою характеристикою сучасної соціальної реальності.
Сфери використання ВР значно зросли: навчання, наука, медицина, архітектура, дизайн, військова справа, розваги, і звичайно ж відпочинок, подорожі, тобто віртуальний туризм.
Насправді VR- можливості дуже широкі: абітурієнти можуть ознайомитися із своїми майбутніми університетами та прогулятися їхніми територіями, навіть не виходячи з дому. Люди можуть на власні очі побачити точне відтворення квартир, які вони збираються придбати, та зайти в будь-яку кімнату ще до початку будівництва. Будь-хто може відпочивати, подорожувати як заманеться: стрибнути з парашутом або покататися на лижах, відвідати екзотичні острови, чи помилуватися Північним сяйвом. Навіть діти можуть опинитися в центрі самої казки перед сном та взаємодіяти з персонажами, а ще подорожувати на інші планети [3, 4].
Становлення та розвиток інформаційного співтовариства зумовлюють можливість створення й просування нової туристично-віртуальної сфери, яка базується на взаємодії не з реальними предметами і відчуттями буття, а з їх спеціально розробленими моделями, графічними зображеннями (зокрема пейзажними) та віртуальними образами.
Існують різні трактування поняття віртуального туризму. Одне з них: «віртуальний тур» - спосіб реалістичного відображення тривимірного багатоелементного простору на пласкому екрані. Елементами віртуального туру, зазвичай, є сферичні панорами, з'єднані між собою інтерактивними посиланнями-переходами. Він створює в глядача «ефект присутності» - яскраві зорові образи, що запам'ятовуються» [1].
У цьому визначенні учасник віртуального туру є лише пасивним глядачем. Але головна перевага таких віртуальних турів - їх доступність для будь-якого користувача мережевих технологій і відсутність необхідності будь-яких істотних додаткових витрат.
Цільова аудиторія для таких віртуальних турів є надзвичайно широкою, такі подорожі доступні усім: пересічні люди, що за браком вільного часу не мають можливості подорожувати, малозабезпечені верстви населення, люди з обмеженими фізичними можливостями, люди що перебувають вимушено на карантині тощо.
За таких умов віртуальні подорожі можуть заміняти реальні, й людина може хоча б віртуально відвідати ті місця, в яких ніколи не була особисто. А ще віртуальні тури - це своєрідне переміщення в часі - у майбутні та минулі реальні подорожі. Якщо людина планує подорож, їй цікаво поглянути на визначні пам'ятки, які вона зможе скоро побачити. Але цікавіший ефект віртуальних турів - оновлення вже пережитих і, можливо, забутих вражень та їх посилення [4].
Віртуальний тур, так званий 3d тур - рекламний продукт, що має унікальний дизайн, і включає в себе ряд сферичних панорам з можливістю переходів з кімнати в кімнату, з парку в сквер, з номера в хол готелю. Завдяки такому продукту турист буквально переміщається в задане панорамою місце, може побродити по вулицях міста, відвідати кімнати готелю, подивитися спа-салони, підібрати квартиру, віллу, дачу, туристичну базу для відпочинку, вибрати зал, бар, кафе, ресторан і багато іншого.
Найголовніша перевага віртуального туризму - інтерактивність - вона дозволяє туристу не просто пасивно спостерігати, а й активно брати участь. Ця послуга - це не набір фотознімків або панорам, це принципово інше рішення, що наповнене колосальними можливостями з інтерактивної взаємодії віртуальних турів безпосередньо з туристом, аби надати останньому можливість «оглянути» визначні пам'ятки туристичної поїздки, дозволити побродити залами відомих музеїв та виставок.
Однозначно, що позиціонування країни, регіону, міста на Web- сайті, де є віртуальні подорожі, екскурсії, музеї само по собі викликає значний інтерес з боку потенційних туристів/користувачів Інтернету. Розміщення інформації на Web- сайті є однією з найпотужніших можливостей залучення уваги потенційних клієнтів, а значить, дозволить просувати ефективніше рекламу. Тому сьогодні створюються цілі віртуальні проекти, за допомогою яких просувають національний турпродукт і привертають у регіон туристський потік. Віртуальні екскурсії є новою і дуже ефектною послугою на ринку, що, безумовно позиціонує відповідний заклад/компанію, яка найвигідніше виділяється на ринку. Так, наприклад, колишній королівський палац, а нині найбільш відвідуваний у світі музей - «Лувр» - за державної участі та підтримки спонсорів в особі директора Жана-Люка Мартінеса створив віртуальний тур Лувром. Це, мабуть, один із найбільш відомих віртуальних музеїв у світі, що чимось нагадує комп'ютерну SD-гру. Використовуючи віртуальний тур Лувром, можна отримувати повноцінну інформацію про всі цікаві предмети, а також пильно й ретельно розглянути будь-яку картину. І, безумовно, проект додав ще один плюс до іміджу країни в цілому й Парижа зокрема. Більшість людей на планеті ніколи не поїдуть до Парижа, ніколи не пройдуться площею Тріумфальної арки, ніколи не побачать вічного вогню біля її підніжжя. Але два мільярди людей можуть її побачити просто зараз, завдяки ВР, завдяки картам Google. Саме у цьому реальний механізм дії віртуального туризму .
Безперечно, використання віртуальних турів особливо бурхливо розвинулось саме через пандемію COVID-19. Україна в цьому напрямі також робить старається не відставати від світових трендів, зокрема турагенства та туроператори, які прагнуть рухатися вперед і не втрачати потенційного туриста уже запустили віртуальні тури. Україна стала однією з країн, вулицями якої можна «прогулятись», не покидаючи власної кімнати. Особливо активно користуються віртуальними мапами туристи. Адже це так зручно, заочно побачити місто, і не відчувати себе в ньому розгубленим, ніяково запитуючи у перехожих, як знайти те чи інше місце. А ще 3О-панорами спонукають до прийняття певних рішень, виникає неймовірне натхнення скоріше запакувати валізи та купити квиток на найближчий поїзд. Запаморочливі 3О-панорами всередині та ззовні приміщення, в тому числі з висоти пташиного польоту, з висоти польоту квадрокоптера допомагають туристу вибрати відповідну локацію для подорожей [1, 2].
Отож, віртуальним туристам пропонують наступні віртуальні тури. Для прогулянок-онлайн доступні 7 локацій українських музеїв просто неба. Кожен з них являє собою віртуальну подорож, під час якої можна перенестися на століття назад і доторкнутися до минулого. Мова йде про такі музеї: Національний музей народної архітектури та побуту в Ужгороді; Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові; Музей просто неба «Мамаєва слобода»; Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини; Музей просто неба «Резиденція Бодана Хмельницького»; Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай»; Музей просто неба «Запорізька січ» [4].
Окрім того, на віртуальній екскурсії можна побувати ще у таких музеях:
S Музей Ханенків (Київ). У художньому музеї презентують видатні колекції світового мистецтва. В одному із виставкових залів відкрито постійну експозицію колекції мистецтва Азії. Окремим архітектурним витвором є сам особняк родини Ханенків [4].
*S Музей «Бджільництво Гуцульщини» (Косів). Музей розташований та території природного парку "Гуцульщина" в Івано-франківській області. Він створений, щоб популяризувати традиції бджільництва та зберегти історію пасічницької справи гуцулів. Тут можна побачити колекцію шишок та зрізів дерев, а також насолодитися панорамами довкола музею [3].
*S Музей Волинської ікони (Луцьк). У музеї можна побачити ікони, намальовані волинськими майстрами у XVI-XVIII ст. Загалом збірка музею налічує понад 600 ікон, проте у закладі експонується близько 100 [4].
VR-тури розроблено і іншими локаціями України (табл. 1).
Таблиця 1
Віртуальні подорожі Україною
|
№ за п. |
Назва локації |
Коротка характеристика |
|
|
Храми |
|||
|
1 |
Карпатські дерев'яні церкви (Львівська, Закарпатська та Івано-Франківська область) |
У Карпатах збереглися старовинні дерев'яні церкви з унікальними архітектурними формами, різьбою, іконами та стінописом. Вони внесені до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Віртуально можна відвідати такі дерев'яні храми: Церква Святого Архангела Михаїла (Ужок); Церква Зішестя Святого Духа (Потелич); Церква Пресвятої Трійці (Жовква); Церква Зішестя Святого Духа (Рогатин); Церква Собору Пресвятої Богородиці (Матків); Церква Святого Юра (Дрогобич); Церква Вознесіння Господнього (Ясіня); Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Нижній Вербіж). |
|
|
2 |
Софіївський собор (Київ) |
Одна з найпопулярніших туристичних локацій у столиці. Собор був збудований ще у 1037 році князем Ярославом. В онлайн-версії храму є інформація про ікони та сюжети, які зображені на стінах. |
|
|
3 |
Кирилівська церква (Київ) |
Якщо вам до вподоби релігійний туризм, можете також віртуально завітати до Кирилівської церкви. Храм був збудований у ХІІ столітті, проте згодом зазнав реставрації. Під час віртуального туру можна відвідати всі приміщення церкви, детально розглянути ікони та прочитати факти про них. Серед олійного розпису, виконаного під час реставрації храму, особливе місце належить роботам відомого українського художника Михайла Врубеля. |
|
|
4 |
Михайлівський собор (Київ) |
Михайлівський собор був побудований ще у 1108 році, проте кілька разів перебудовувався та реставрувався. Відродження сучасного храму почалося у 1997 році. Цей віртуальний тур супроводжується аудіоекскурсією, де можна більше дізнатися про історію храму. Проте здійснити онлайн-прогулянкою можна лише довкола собору. |
|
|
5 |
Андріївська церква (Київ) |
Храм знаходиться в серці київського Подолу і часто привертає увагу туристів. На жаль, поки немає віртуального туру всередині церкви після реставрації. Проте якщо ви не знаєте історію храму - можете віртуально прогулятися довкола церкви та послухати невелику аудіоекскурсію. |
|
|
Театри |
|||
|
6 |
Оперні театри (вся Україна) |
Це місця, де перетинаються музика, література, акторська майстерність та неповторна архітектура. Оперні театри України мають унікальну побудову. Під час віртуальних турів театрами можна побувати за кулісами та в інших місцях, закритих для глядачів. Онлайн-екскурсії мають аудіосупровід. Список: Одеський національний академічний театр опери та балету; Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької; Чернівецький музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської; Національний академічний театр опери та балету імені Т. Г. Шевченка; Київський національний академічний театр оперети. |
|
|
Замки та фортеці |
|||
|
7 |
Лубенський замок (Дубно). |
Фортеця є визначною пам'яткою історії та архітектури України. Замок був збудований князем Костянтином Острозьким у 1492 році. Під час віртуального туру зможете побачити, як він виглядає нині, а також завітати до місцевого музею. |
|
|
8 |
Палац Кирила Розумовського (Батурин) |
Палац був збудований у 1794 році, проте до сучасного вигляду його реставрували у 2009 році. Зараз там розміщені виставкові зали, де зберігаються експонати про історичне минуле гетьманського Батурина. У залах палацу зберігаються меблі, предмети інтер'єру, картини та ікони XVIII-ХІХ ст. Віртуальний тур палацом має аудіосупровід. |
|
|
9 |
Острозький замок (Острог) |
Протягом XIV-XVI ст. замок був родовим помешканням князів Острозьких. Згодом тут було відкрито краєзнавчий музей, де зберігаються археологічні колекції, експонати живопису, етнографії, народної творчості, кераміки та зразки козацької зброї. У замку зберігається найбільша колекція ікон Острозької майстерні іконопису XVIII ст. Тут можна переглянути документальні відео про замок у форматі 360°. |
|
|
10 |
Білгород- Дністровська фортеця |
Це одна з небогатьох твердинь, яка добре зберіглась до нашого часу. Тур містить 9 панорам, кожна з яких має свій музичний супровід. В турі є текстові описи деяких об'єктів. |
|
|
11 |
Будинок вчених (Одеса) |
Пропонує віртуальну екскурсію по графському маєтку родини Толстих в Одесі. Тур містить 11 панорам садиби з фоновим музичним супроводом. |
|
|
Національні парки та заповідники |
|||
|
12 |
Голосіївський (Київ) |
Цей природний парк розташований в південній частині столиці. На його території знаходяться широколистяні та хвойні ліси, є озеро та ставки. У відео-турі можна побачити весь парк з висоти пташиного польоту. |
|
|
13 |
Нижньо- дністровський (Одеська область) |
Цей парк омивається річкою Дністер. Також на його території є багато водоймів, зокрема лимани та затоки. |
|
|
14 |
Гетьманський (Сумська область) |
На території парку протікає річка Ворскла, поруч також є заплави та болота. Площа парку - понад 23 тис. га різноманітного ландшафту. Тут є луки, соснові та дубові ліси. |
|
|
15 |
Вижницький (Чернівецька область) |
За площею він один з найменших парків українських Карпат. Це низькогірна частина, де переважають ліси з бука та ялиці. На території парку можна помилуватися урочищем Лужки, де протікає джерело з мінеральними водами. |
|
|
16 |
Ужанський (Закарпатська область) |
Цей природний парк розташований у межах українських Карпат. На його території є багато старовинних лісів, а в селі Стужиця росте «Дуб Чемпіон». Це один з найстаріших дубів країни, якому вже 1300 років. Також на території парку можна побачити кордон Кременець-Тройстик - це стик трьох кордонів між Україною, Польщею та Словаччиною. |
|
|
17 |
Гуцульщина (Івано- Франківська область) |
Парк розташований на території покутсько- буковинських Карпат, тому тут є багато лісів та водоймів. Цікавою природною місциною також є полонина Росохата, де знаходиться колиба з сироварнею. Крім того, на території парку є маєток Святого Миколая - його також можна оглянути віртуально. |
|
|
18 |
Сколівські Бескиди (Львівська область) |
Парк охоплює частину річки Стрий та Опір, тут також знаходяться два водоспади, гори та наскельна фортеця-град - «Тустань». Популярною локацією також є Мертве озеро, де відсутні будь-які живі організми через високий вміст сірководню. Також тут можна побачити пам'ятки архітектури ХІХ ст. - палац Гредлів. |
|
|
19 |
Зачарований край (Закарпатська область) |
Більшу частину парку займають саме букові ліси - чудове місце для пішого маршруту. Крім того, парком протікає притока Тиси - річка Боржава. Найбільшою вершиною парку є гора Бужора, проте також можна побачити скелі фантастичних форм, наприклад Смерековий Камінь. |
|
|
20 |
Черемоський (Чернівецька область) |
Цей природний парк - комбінація гірських вершин, скель, глибоких ущелин, полонин та смерекових лісів. Віртуально можна відвідати також ставок Кляуза Перкалаб. А на одній із полонин розташована церква Святого Івана Хрестителя. |
|
|
21 |
Верховинський (Івано-Франківська область) |
Парк охоплює території поблизу Чивчинських і Гринявських гір. Можна також здійснити віртуальну екскурсію місцевим еколого-освітнім візит-центром. |
|
|
22 |
Карпатський (Івано- Франківська область) |
Парк відомий своїми горами та унікальними лісами. Популярною туристичною локацією є Скелі Довбуша, як розповідають перекази, колись ці печери були сховищем для опришків. Красиву панораму карпатських гір можна також побачити на полонині Маковиця, або піднятися на вершечок однойменної гори. |
|
|
23 |
Дермансько-Острозький (Рівненська область) |
Це поєднання мальовничих пагорбів та річкових долин. Невеликі скелі можна відшукати в урочищах, які входять до території парку. Наприклад, є можливість віртуально прогулятися урочищем «Зінків камень». |
|
|
24 |
Кременецькі гори (Тернопільська область) |
Переважно вся територія парку вкрита лісами, але тут можна знайти Дівочі скелі. Їхнє походження супроводжується легендами про дівчат, яких взяли у полон. Проте найпопулярнішою історичною перлиною цього природного парку є Кременецька фортеця. |
|
|
25 |
Ботанічний сад ім. Гришка (Київ) |
У ботсаду Гришка є теплиці з екзотичними рослинами - африканськими кактусами, величезними фікусами та дикими орхідеями. Зазвичай, у цих теплицях дуже жарке та вологе повітря - такого клімату потребують рослини. А онлайн ними можна прогулятися без жодного дискомфорту. |
|
|
26 |
Дендропарк «Софіївка» (Умань) |
Це місце називають одним з «семи чудес» України. Туристів приваблюють його мальовничі пейзажі та велика територія різноманітних насаджень. Численні статуї, альтанки та фонтани на території парку виконані в стилі давньогрецької міфології. |
*складено автором за [4-7].
Щомісяця перелік локацій, доступних для віртуального туриста розширюється. Віртуальні дестинації надають відвідувачам безплатний доступ до культурної спадщини й світових мистецьких досягнень. Рейтинг відвідуваності сайтів та сторінок віртуальних пам'яток надзвичайно високий: вони є каналом поширення культурних цінностей і долучення населення до культури.
Також віртуально можна ознайомитися з іншими визначними пам'ятками Києва і Чернівців, Львова та Одеси, а також побувати в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській та Вінницькій областях. Зокрема, у м. Львові під час карантину у створили проєкт «Тиша у
Львові». Всі охочі мали можливість побачити Львів у форматі 360-градусної панорами. Місто знімали кілька днів підряд о 5 годині ранку. Організатори проекту сфотографували Львів без людей, адже таке можна побачити тільки під час карантину.
Варто відмітити й віртуальний тур Личаківським цвинтарем - державний історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар» - меморіальне кладовище у Львові. На 86 полях загальною площею 40 га тут розміщені понад 300 тис. поховань (зокрема понад 2000 гробівців), на могилах встановлено близько 500 скульптур і рельєфів. Окрім того, ресторани, кав'ярні, бенкетні зали міста теж активно використовують ЗД-панорами для демонстрації атмосфери, яка панує у закладі, та дистанційного показу локацій для попереднього бронювання столиків або приміщень під бенкет/ корпоратив.
На сьогодні віртуальний туризм в умовах війни, що панує на теренах України в результаті загарбницького нападу Російської Федерації отримує додаткові стимули, адже, по суті, це єдиний телепорт, що дозволяє не виходячи з дому, бомбосховища або укриття потрапити до музею, відвідати видатні історичні місця або подивитися виставу.
Станом на 3 серпя 2022 р. щонайменше 500 об'єктів культурної спадщини України зруйновано, пошкоджено чи викрадено з початку повномасштабної російсько-української війни. Від влучань російських ракет знищуються зразки давніх ремесел, унікальні пам'ятки архітектури, цілі архіви, які відновити вкрай важко чи взагалі неможливо. У таких умовах потреба збереження культурної спадщини є особливо гострою. Це можливо завдяки сучасним технологіям оцифрування. Проте і цифрові дані можуть бути пошкоджені: фізично (якщо їх зберігають на носіях) або через кібератаки російських хакерів. Тому важливо убезпечити вже оцифровані дані від можливих загроз і зберегти їхню цілісність.
Збереження пам'яток було актуальним і до російсько- української війни, адже завжди існує загроза знищення чи пошкодження, як-от пожежа, повінь, посилення техногенного впливу на довкілля, викрадення тощо. Крім того, сусідство з країною-агресоркою змушує грати на випередження і подбати заздалегідь про оцифрування і збереження культурного фонду країни.
Зараз, під час повномасштабної війни Росії проти України, це питання особливо на часі. Якщо Росія влучає ракетою по історичній будівлі, ми можемо безповоротно втратити знання про те, який вигляд вона мала, як і з чого була зроблена; якщо влучає у галерею чи музей - можна втратити фонди. Також є загроза знищення історичних архівів: наприклад, під час окупації Бучі російські війська обстріляли будинок, у якому містився архів українського політика В'ячеслава Чорновола та дисидента-шістдесятника, політв'язня Миколи Плахотнюка.
Хоча цифрове збереження не замінює фізичного об'єкта, воно може допомогти зберегти пам'ять, повернути викрадене та відновити зруйноване. Аби мати змогу відбудувати все зруйноване чи пошкоджене російськими загарбниками культурне надбання українського народу, необхідно зберегти якомога більше точних цифрових даних для нащадків.
Волонтери та креативні команди активно оцифровують не тільки документи, мапи, книжки, твори живопису, музики,
кіно, а й цілі пам'ятки і будинки. Для цього використовують зокрема такі методи: 3D моделі, SD-сканування, бази даних і цифрові паспорти, доповнену реальність, зйомку за допомогою дрона, лазерне сканування, фотограмметрію, цифровий сторітелінг, VR. Наприклад, волонтери й активісти Львова сканують архітектурні пам'ятки свого міста на 3О-сканерах.
Важливо, щоб у першу чергу самі музеї та державні установи дбали про збереження своїх архівів, зокрема й цифрових. У травні 2022 року Україна презентувала партнерам із Польщі та Литви проект єМузей, у межах якого планують створити Єдиний портал культурних цінностей Музейного фонду України. Діджиталізація української культурної спадщини фінансуватиметься зі спеціально створеного фонду «Люблінський трикутник». Організація «Штаб порятунку спадщини» зазначає, що цифрові дані, що зберігаються на флешках, дисках, вінчестерах або серверах в Україні, перебувають під загрозою втрати. Безпечнішим є збереження даних у хмарних сховищах на закордонних серверах, як це зробили, наприклад, засновники електронного ресурсу «Цифровий архів фольклору Слобожанщини і Полтавщини», де зібрали автентичний музичний фольклор східних регіонів України. Цифрові дані на сайті доступні всім охочим, а копії надійно зберігаються за межами України. Міністерство культури та інформаційної політики 12 липня анонсувало створення цифрової платформи управління національною культурною спадщиною у співпраці з ЮНЕСКО. На платформі збиратимуть, генеруватимуть, контролюватимуть і зберігатимуть інформацію про культурну спадщину, доступ до неї буде відкритим.
Існує безліч проектів та ініціатив щодо оцифрування культурної та природної спадщини України, зокрема команди Ukrarner, Skeiron, громадська організація Pixelated Realities, організація AERO 3D, проєкт «Врятувати українську культурну спадщину онлайн» (SUCHO).
Активні процеси оцифрування культурної спадщини, а також максимальний захист цифрових даних відкривають нові можливості для віртуального туризму та створюють значно ширшу ресурсну базу матеріалу для вр-мандрівок.
Зокрема, 17 травня 2022 р. в Україні запустили віртуальний музей пам'яті війни - онлайн-проєкт, в якому показали наслідки російського вторгнення до Київської області. Відповідний розділ з'явився на туристичному порталі Київщини. Завдяки технології віртуальної реальності, на сайті можна пройти 3D-турами по розбомблених містах. Серед них: Ірпінь; Буча; Гостомель; Бородянка; Горенка; Стоянка.
21 червня на сайті «Чернігівщина туристична» департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОВА з'явився віртуальний музей пам'яті війни. На сайті є 3D- зображення зруйнованих і пошкоджених будівель у Чернігові: молодіжного центру, стадіону імені Гагаріна, бібліотеки імені Короленка, художнього музею та інших. Окрім того, - приватний сектор передмість Чернігова та багатоповерхівки.
Висновки
Таким чином, ВР стає дедалі більшою реальністю. Віртуальний досвід допомагає наблизитися до реальності й дозволяє проходити такими місцями і побачити такі речі, які не є доступними в іншому разі.
Завдання туристичної індустрії - вирішити питання: чи замінює віртуальний туризм реальний, чи конкурує з ним, чи може бути інтегрованим з метою поглиблення туристичного досвіду. Упровадження комп'ютерних технологій набуло в туризмі особливого значення, завдяки чому можна говорити про початок так званої дигітальної революції в туристському секторі, яка відкриває для мандрівників нові можливості, коли для реалізації своїх мрій потрібно лише ввійти в Інтернет.
Дослідження свідчить, що в сучасному світі можливий вихід за межі нашої матеріальності, а також подолання просторових обмежень. Віртуальний туризм, віртуальне відвідування музеїв створюють відчуття причетності до того що пізнаєш, бачиш. Росія системно намагається знищувати все українське. А тому захист культурної спадщини, в тому числі цифрової -- один із фронтів боротьби проти російської агресії.
Список використаних джерел
1. Верес К.О. Інноваційні технології в екскурсійному супроводі. URL: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/ bitstream/123456789/ 17392/3/Innovative%20technology%20of%20excurtion%20accomp anied.pdf
2. Коваленко О.В. Використання віртуальних екскурсій як сучасних форм організації навчального процесу. URL: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2019/9/part_1/22.pdf
3. Сущенко О.А., Кравченко В.В. Становлення віртуального туризму як напряму розвитку інформатизації діяльності туристичного підприємства. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/kgm_tech_2018_140_6
4. Музеї онлайн. URL: http://incognita.day.kyiv.ua/infohraphics
5. Музеї України просто неба. URL: https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
6. Національний художній музей України. Просвітницькі програми музею. URL: http://namu.kiev.ua/ua/ educational- programs/namu.html
7. Кращі музеї, куди можна потрапити онлайн. URL: https://34travel.me/post/online-museums
8. Сервіс Google Arts and Culture. URL: https://artsandculture.google.com/ 9. 41 найкращий віртуальний музей світу, який необхідно відвідати. URL: https://www.canva.com/ ru_ru/ obuchenie/virtualnye-ekskursii/
References
1. Veres K.O. Innovatsiini tekhnolohii v ekskursiinomu suprovodi [Innovative technologies in excursion accompaniment]. Retrieved from: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/ 17392/3/Innovative%20technology%20of%20excurtion%20accomp anied.pdf
2. Kovalenko O.V. Vykorystannia virtualnykh ekskursii yak suchasnykh form orhanizatsii navchalnoho protsesu [Using of virtual tours as modern forms of organization of the educational process]. Retrieved from: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/ 2019/9/part_1/22.pdf
3. Muzei onlain [Museums online]. Retrieved from: http://incognita.day.kyiv.ua/infohraphics
4. Muzei Ukrainy prosto neba [Open-air museums of Ukraine]. Retrieved from: https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
5. Natsionalnyi khudozhnii muzei Ukrainy. Prosvitnytski prohramy muzeiu [National Art Museum of Ukraine. Educational programs of the museum]. Retrieved from: http://namu.kiev.ua/ ua/ educational-program s/namu.html
6. Sushchenko O.A., Kravchenko V.V. Stanovl. virtual. turyzmu yak napriamu rozvytku informatyzatsii diialnosti turystychnoho pidpryiemstva [Formation of virtual tourism as a direction of development of informatization of activity of the tourist enterprise]. Retri. from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ kgm_tech_2018_140_6
7. Krashchi muzei, kudy mozhna potrapyty onlain [The best museums where you can get online]. Retrieved from: https://34travel.me/post/online-museums
8. Servis Google Arts and Culture [Google Arts and Culture service]. Retrieved from: https://artsandculture. google.com/ 9. 41 naikrashchyi virtualnyi muzei svitu, yakyi neobkhidno vidvidaty [41 best virtual museums in the world to visit]. Retrieved from: https://www. canva.com/ru_ru/ obuchenie/virtualnye-ekskursii/
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження організаційних та економічних особливостей ділового туризму, що обумовлюють принципи його функціонування. Оцінка ресурсних та економічних умов, що сприяють розвитку індустрії подорожей. Вплив ділового туризму на розвиток економіки в Україні.
курсовая работа [934,5 K], добавлен 10.06.2014Передумови та напрями туризму в Україні. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства, сучасні підходи до нього. Стан та перспективи ділового та яхтового туризму. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку індустрії.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 10.04.2011Транспортна послуга як складова транспортної системи. Поняття та види водних подорожей, нормативно-правова база організації обслуговування туристів. Організаційно-економічний механізм регулювання ринку водних подорожей в Україні, шляхи вдосконалення.
дипломная работа [211,3 K], добавлен 14.05.2014Дослідження військового туризму, його сутності та видів. Надання специфічних туристських послуг в Україні при організації турів мілітаристичної тематики. Рекреаційні ресурси туристичної діяльності військового спрямування та перспективи їх розвитку.
дипломная работа [14,6 M], добавлен 24.03.2020Вихід України на міжнародну арену як самостійної держави. Механізми реалізації державної політики в галузі туризму. Проблеми державного регулювання туристичної галузі в Україні. Шляхи вирішення проблем та перспектива розвитку туристичної галузі.
реферат [37,5 K], добавлен 31.10.2008Сутність, історія зародження та етапи розвитку ділового туризму. Світовий досвід організації ділових подорожей. Ресурсна база та особливості організації туру ділового характеру в Україні. Узагальнення основних проблем і перспектив розвитку цього напряму.
курсовая работа [89,3 K], добавлен 26.03.2014Необхідність розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури України з огляду на природній потенціал. Рекреаційний потенціал України. Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Фактори, що сприяють розвитку рекреації в Україні.
реферат [36,5 K], добавлен 27.05.2008Загальний аналіз розвитку релігійної туристичної сфери. Характеристика видів та форм релігійного туризму. Аналіз особливостей розвитку і функціонування релігійної туристичної сфери України. Особливості організації паломницьких турів та екскурсій.
дипломная работа [185,8 K], добавлен 02.09.2019Місце сучасної туристичної індустрії в економіці держави, перспективи та тенденції її розвитку. Предмет вивчення спеціальності "Туризм", розвиток туристської освіти за низкою пріоритетних напрямів в Київському університеті туризму, економіки і права.
реферат [15,7 K], добавлен 13.12.2009Тип правового статусу підприємства, історія його розвитку на туристичному ринку України. Структура підрозділів, кадрове забезпечення, матеріально-технічна база. Організація турів та специфіка формування їх асортименту, просування транспортних подорожей.
отчет по практике [328,4 K], добавлен 27.03.2014Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.
статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017Тенденції розвитку туризму в роки незалежності, спроби вирішення наявних проблем. Шляхи покращення розвитку туристичної галузі в Україні, необхідність значного покращення бюджетного фінансування. П'ять перспективних туристичних напрямків XXI століття.
реферат [31,1 K], добавлен 08.01.2012Розгляд проблем, що постають перед галуззю ділового туризму України на сучасному етапі. Огляд рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту. Дослідження місця ділового туризму у розвитку туристичної індустрії.
статья [173,4 K], добавлен 11.09.2017Витоки і традиції народного фізичного виховання. Становлення та розвиток національної фізичної культури в період Київської Русі та Козаччини. Особливості фізичного виховання в XVII-XХ століття. Сучасні пріоритети розвитку фізичного виховання в Україні.
реферат [44,2 K], добавлен 16.11.2010Туризм як галузь. Агенти по організації подорожей. Туроператори. Оператори коротких поїздок. Організатори групових подорожей. Потреби туристичної галузі. Цінова політика і оплата замовлення. Шкільні поїздки і освітні подорожі. Зарубіжні ринки.
реферат [35,5 K], добавлен 14.07.2008Застосування інформаційних технологій на робочому місці менеджера. Інтернет-технології в діяльності туристичних підприємств. Проблеми і перспективи використання інформаційних технологій в туристичній галузі та управлінні розвитком туризму в АР Крим.
курсовая работа [170,0 K], добавлен 24.05.2014Характеристика туризму як сфери послуг на міжнародному рівні. Туристичний бізнес в Україні, правові основи його розвитку. Формування основних стратегічних напрямків розвитку туристичного підприємства. Розширення маркетингової політики туристичної фірми.
дипломная работа [119,0 K], добавлен 22.12.2013Формування спортивного туризму в Україні, його види та функції. Особливості та перспективи розвитку водного та пішохідного туризму на Закарпатті. Труднощі розвитку спортивного туризму в Україні, їх зв'язок з економічними проблемами розвитку суспільства.
курсовая работа [181,1 K], добавлен 11.07.2015Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.
реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012Механізм ціноутворення туристичного продукту в регіоні. Аналіз формування ціни окремих туристичних фірм. Рекомендації щодо проведення ефективної цінової політики. Конкурентоспроможність туристичного продукту і доходи туристичної фірми від його реалізації.
статья [20,4 K], добавлен 10.10.2014
