Главная Коллекция "Revolution" Спорт и туризм Зорова працездатність як фактор підвищення результативності у кульовій стрільбі

Зорова працездатність як фактор підвищення результативності у кульовій стрільбі

Ефективність впливу фактора зорової працездатності на показники технічної підготовленості стрільців різного рівня. Досліджувався показник середньої довжини траєкторії прицілювання під час виконання змагальної вправи ПП-3 на електронному тренажері "Scatt".

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.09.2024
Размер файла 149,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зорова працездатність як фактор підвищення результативності у кульовій стрільбі

Бондаренко С.В., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики олімпійського і професійного спорту, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка,м. Кропивницький

Гриценко В.Г., доктор юридичних наук, професор, професор кафедри права та правоохоронної діяльності, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький

В статті розглянуто питання ефективності впливу фактора зорової працездатності на показники технічної підготовленості стрільців різного рівня. Зокрема досліджувався показник середньої довжини траєкторії прицілювання під час виконання змагальної вправи ПП-3 (АР-60 за міжнародною класифікацією) на електронному тренажері «Scatt». Мета статті: обґрунтувати необхідність використання показників зорової працездатності при аналізі технічних характеристик пострілу, отриманих на основі використання оптоелектронного тренажера «Scatt». Методологічною основою дослідження слугував системний підхід, який дозволяє розглядати фазу прицілювання як складну функціональну підсистему постійного сенсорного контролю за точнісними рухами стрільця. У дослідженні використаний метод комп'ютерного моделювання виконання пострілу на основі даних електронного тренажера-симулятора. Для вивчення зорової працездатності застосовувався метод коректурної проби. Для оцінки зорової працездатності була застосована формула Weston, за якою обраховувались якість та швидкість зорової роботи, а також її інтегральний показник. Схема констатувального експерименту полягала у паралельному зборі даних щодо показників технічної підготовленості та зорової працездатності при виконанні змагальної вправи ПП-3 на симуляторі «Scatt». Наукова новизна полягає в обґрунтуванні значущості чинника зорової працездатності як стабільної сенсорної офтальмоергономічної основи предиктора середньої довжини траєкторії прицілювання.

Ключові слова: зорова працездатність, сенсорна система, довжина траєкторії прицілювання.

Bondarenko Sergii, Hrytsenko Volodymyr. Visual performance as a factor of increase performance in ball shooting. The article examines the question of the effectiveness of the factor of visual performance on indicators of technical training of shooters of different levels. In particular, the indicator of the average length of the aiming trajectory during the performance of the competitive exercise AP-3 on the electronic simulator "Scatt" was studied. The purpose of the article: to justify the need to use indicators of visual performance when analyzing the technical characteristics of a shot, obtained on the basis of the use of the optoelectronic simulator "Scatt". The methodological basis of the study was a systematic approach, which allows considering the aiming phase as a complex functional system of constant sensory control over the shooter's precise movements. The research used the method of computer simulation of the execution of a shot based on the use of an electronic simulator. To study visual performance, the correction test method was used. To assess visual productivity, which characterizes working capacity, the Weston formula was used, which calculated the quality and speed of visual work, as well as its integral index. The scheme of the ascertainment experiment consisted in the parallel collection of data on indicators of technical readiness and visual performance when performing the competitive exercise AP-3 (AP-60 according to the international classification) on the " Scatt " simulator. Correction sheets were filled out before and after the mentioned competitive exercise. The scientific novelty consists in substantiating the significance of the factor of visual performance as a stable sensory ophthalmoergonomic basis of the predictor of the average length of the aiming trajectory.

Key words: visual performance, sensor system, performance in ball shooting.

Постановка проблеми

зорова працездатність кульова стрільба

Надзвичайно високий рівень результатів у стрілецькому спорті спонукає до кропіткого аналізу тренувального процесу та пошуку резервів для подальшого підвищення існуючих досягнень. Пильний інтерес продовжує викликати використання оптоелектронних симуляторів-тренажерів, котрі стали необхідним засобом технічної підготовки як початківців, так і висококваліфікованих спортсменів у різних видах стрілецького спорту. Їх застосування ґрунтується на необхідності отримання об'єктивної оперативної інформації щодо основних технічних характеристик виробництва кожного пострілу. Ці дані послужили основою для розробки модельних характеристик техніко-тактичної підготовленості елітних стрільців [7, 8, 17]. Разом з цим встановлення точних технічних характеристик такої функціональної підсистеми як «власне прицілювання» дозволить вивчити параметри роботи зорового аналізатора для виробництва вдалого пострілу.

Дослідження цього питання може бути перспективним напрямом та резервом для удосконалення навчального тренувального процесу стрільців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Стрілецький спорт пред'являє високі вимоги щодо роботи зорового аналізатора. Мова йде не тільки про гостроту зору та повноцінність рефракції ока. Багаторазове виконання процесу прицілювання призводить до виникнення втоми циліарних м'язів акомодативного апарату, що знижує якісні та кількісні показники зорової працездатності. Відомо, що прицілювання вимагає максимального напруження апарату акомодації в межах до 5 секунд, після чого гострота зору різко погіршується навіть до тимчасового випадіння окремих сегментів поля зору [14, 20]. Цьому також сприяють явище монотонії та тривалі статичні напруження, що характеризують невід'ємні складові тренувальних і змагальних навантажень стрілецького спорту.

Поняття «зорова працездатність» (англ. visual performance) достатньо широко використовується в різних галузях науки. Кількісно зорова працездатність може бути оцінена добутком швидкості розрізнення на вірогідність правильного розрізнення тест-об'єкту [9]. Медичними (а точніше гігієнічними) дослідженнями були виявлені п'ять основних чинників, котрі визначають рівень зорової працездатності (ЗП):

1. Яскравість фону, на якому розглядається зоровий тест-об'єкт.

2. Кутовий розмір тест-об'єкту.

3. Контраст об'єкту розрізнення з фоном, що визначає різницю рівнів яскравості фону з об'єктом.

4. Тривалість часу фіксації зорового аналізатора на тест-об'єкті.

5. Відстань від ока до тест-об'єкту (що забезпечується механізмами дальньої та ближньої акомодації).

Для розуміння швидкості перебігу процесу зорового стомлення стрільців слід розглянути дані процеси з позиції офтальмоергономіки спорту [11, 14]. Відомо, що для фіксації зоровим аналізатором мішені, око має сфокусуватися на ній, здійснивши фіксаційний поворот очей, потім змінити кривизну кришталика так, щоб зображення проектувалось на сітківці ока. Але навіть при відносно нетривалому періоді фіксації очима мішені окорухові м'язи виконують мікрорухи, реалізуючи механізм мимовільної фіксації тест-об'єкту [15]. Таким чином навіть при нетривалій зоровій фіксації стрільцем мішені, окорухові м'язи та циліарні м'язи кришталика складно взаємодіють в процесі прицілювання та переводу акомодаційного механізму з дальньої у ближню зону ясного бачення, що викликає стани, котрі межують з перенапруженнями зорового аналізатору. Саме тому подовження фази прицілювання провокує появу явища «зацілювання», що практично завжди погіршує результативність пострілу [4, 8]. Зацілювання слід розглядати не тільки недоліком фази прицілювання, а системною помилкою, що спричиняє більш тривалу затримку дихання, збільшує статичну напругу м'язів, що в свою чергу вимагає більшого прикладання м'язових зусиль (тобто найбільш стомливих) для утримання зброї, викликаючи цим підвищення тремору, котрий передається на зброю. Внаслідок цього стрільба стає невпевненою та надзвичайно стомливою. Відмічено, що тривале, але рівномірно швидке виконання серії пострілів, менш стомливе для стрільця, ніж один затягнутий (зацілений) постріл [3, 5]. Зазначені офтальмоергономічні обмеження у функціонуванні зорового аналізатора, об'єктивно змушують навчатися й тренуватися темповій стрільбі, відводячи на виробництво якісного пострілу до 5-6 секунд [7, 8]. В дослідженнях останнього періоду було виявлено, що зорове стомлення призводить до лінійного зниження ефективності стрільби, що описується відповідними рівняннями лінійної регресії для кожного рівня втоми [18, 20]. Вивчення найважливіших чинників, котрі визначають ефективність техніки стрільби з пневматичної гвинтівки серед елітних спортсменів дозволило визначити чотири найважливіші предиктори ефективності стрільби, на які припадає 81% дисперсії отриманих результатів стрільби. Це стабільність утримання, чистоту спрацьовування, точність прицілювання та час спрацьовування. Подібні результати статистичної обробки результатів стрільби елітними стрільцями з різних видів зброї на основі використання технічних характеристик пострілів, отриманих із застосуванням електронних приладів були отримані іншими дослідниками [1, 5, 17]. Зазначені результати статистичної обробки свідчать, на наш погляд, про певну «розпорошеність» вкладу фактора зорової працездатності в процес вироблення пострілу. Так серед виділених чотирьох домінуючих предикторів відсутній час прицілювання, що пов'язано, на нашу думку, з тим, що функціонал зорового аналізатора переключається власне з фази прицілювання, як завершеної, на фазу утримання точності прицілювання, тобто консолідується з усіма зазначеними іншими предикторами. Отже, цілісний процес управління рухами стрільця можливо розглядати як формування складної функціональної системи сенсорного контролю точності рухів на основі постійного взаємозв'язку сенсорних систем, котрий утворює відносно стійку постійну узгодженість їхньої роботи [9]. Таким чином, наведені результати різних досліджень та авторів не дають однозначної відповіді про вплив і значення чинника зорової працездатності на рівень, стабільність показників, насамперед, технічної підготовленості стрільця. Але наведені дані з фізіології сенсорних систем, загальної та спортивної офтальмоергономіки щодо механізмів виникнення, ірадіації та реактивності перебігу процесу сенсорного стомлення, зокрема зорового (на прикладі явища «зацілювання», а також появи симптоматики астенопії) при значних тренувальних і змагальних навантаженнях дають підстави стверджувати, що стрілецький спорт за інтенсивністю та тривалістю впливу на зоровий аналізатор та нервово-м'язовий апарат можливо достатньо аргументовано віднести до прецизійних видів змагальної діяльності.

Мета статті: обґрунтувати необхідність використання показників зорової працездатності при аналізі технічних характеристик пострілу, отриманих на основі використання оптоелектронного тренажера « Scatt».

Матеріал і методи дослідження

У дослідженні брали участь 18 спортсменів-стрільців з пневматичної зброї, які утворили дві контрастні групи. В експериментальній групі (ЕГ) було 8 спортсменів рівня кандидата у майстри спорту та майстри спорту України, члени юнацької збірної країни. В контрольній групі (КГ) було 10 спортсменів масових розрядів.

У дослідженні застосований метод комп'ютерного моделювання виконання пострілу на основі використання електронного тренажера-симулятора «SCATT» для вивчення закономірностей технічної підготовленості стрільців різної кваліфікації. В процесі тренувальних занять з використанням системи «SCATT» окрім результату пострілів аналізувались за допомогою комп'ютерної графіки наступні показники технічної складової пострілу:

траєкторія прицілювання, показник, котрий відображає рухи зброї відносно мішені до пострілу та після нього;

відстань до центру мішені, показник, що встановлює відстань від точок траєкторії прицілювання до центра мішені. Абсолютні значення показників по горизонталі та по вертикалі. Даний показник дає об'єктивну інформацію про характер рухів, котрі викликані дискоординацією м'язів, їх тремором. Вважається, що це один з головних предикторів рівня спортивної форми, оскільки точно вказує на вибір оптимального моменту для остаточної обробки спуска (що може частково компенсувати недостатню стійкість стрільця);

- зміщення моменту пострілу, показник, котрий вказує залежність стрільби від моменту пострілу. Комп'ютерний графік визначає яким міг бути результат, якби постріл відбувся раніш на певний відрізок часу;

- швидкість траєкторії прицілювання, показник, який характеризує швидкість рухів траєкторії та постуральну стійкість стрільця;

- інтервали між пострілами, показник, котрий відображає кращі зроблені постріли та тривалість інтервалів між ними, що дозволяє обрати оптимальний темп стрільби;

Для вивчення зорової працездатності спортсменів-стрільців застосовувався зоровий тест, заснований на методі коректурної проби. Нами був використаний фрагмент коректурної таблиці Н.І. Тагаєвої, обсягом 144 оптотипи. Структура, величина, конфігурація оптотипів, інтервали між ними та рядами мали наближати тест-завдання до роботи зору в процесі прицілювання. Для оцінки зорової продуктивності, котра характеризує працездатність, була застосована формула Weston, яка давала можливість обчислити дві складові (якість і швидкість зорової роботи) та її інтегральний показник.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для адаптації до специфіки тренувань з симулятором «Scatt» у кожній групі було проведено по п'ять тренувальних занять. Це було необхідно у зв'язку з певним порушенням м'язового відчуття, що виникало внаслідок електронної насадки (вага до 30г) на ствол зброї, що суттєво позначається на показнику балансу зброї.

Схема констатувального експерименту полягала у паралельному зборі даних щодо показників технічної підготовленості та зорової працездатності при виконанні змагальної вправи ПП-3 (А-60 за міжнародною класифікацією) на симуляторі «Scatt». Коректурні листи заповнювались до та відразу після закінчення виконання зазначеного тренувального навантаження. Серед виділених науковцями предикторів технічної підготовленості нашу увагу в контексті мети дослідження привернув показник середньої довжини траєкторії прицілювання, оскільки в процесі його реалізації зосереджується найбільша частка зусиль зорового аналізатора в процесі вироблення пострілу [3, 4]. Крім цього фахівці зазначають, що даний показник може слугувати основою для створення модельної характеристики процесу прицілювання на підставі фіксації середньої точки траєкторії прицілювання на електронній мішені «Scatt» протягом секунди до пострілу. Тобто в реальній стрільбі на нього не впливають і не деформують балістичні характеристики пістолета та кульок [3, 5]. В нашому дослідженні міжгруповий показник статистичної різниці за критерієм Стюдента склав t=4,36; p<0,001). Обробка отриманих даних дала наступні результати (табл. 1).

Оскільки спортивний результат можливо розглядати як інтегральний показник підготовленості спортсмена [6], змагальна вправа РР-3 чітко диференціювала групи досліджуваних за рівнем технічної підготовленості. Міжгрупова різниця склала 3,54% та мала високу ступінь достовірності відмінностей (t=3,24; р<0,001). Але ще більший контраст був зафіксований у міжгрупових показниках середньої довжини траєкторії прицілювання, де він склав 31% при t=4,36; р<0,001. Коливання результатів у даному показнику склало за коефіцієнтом варіації в ЕГ v=18,7%, а в КГ v=47,6%.

Таблиця 1. Показники технічної підготовленості за результатами виконання змагальної вправи ПП-3 на симуляторі

Дані таблиці 2 показують, що перед виконанням вправи ПП-3, спортсмени ЕГ мали певну перевагу в складових компонентах та інтегральному показнику ЗП, а саме:

- у якості (безпомилковості) виконання коректурного тесту на 5,48% (t=0,58; р>0,05);

- у швидкості виконання коректурного тесту на 6,52% (t=1,13; р>0,05);

- інтегральному показнику ЗП на 12,1% (t=1,75; р>0,05).

Це можливо пояснити більш тривалим тренувальним стажем (на 1,5 - 2 роки) досліджуваних ЕГ та позитивним впливом стрілецького спорту на розвиток окорухового м'язового апарату очей та зміцнення циліарних м'язів, що забезпечують акомодативну функцію зорового аналізатора [13, 19].

Таблиця 2. Показники зорової працездатності до та після виконання змагальної вправи ПП-3 на симуляторі Scatt, M ± m

Досліджувані /

/ ^атистичні

ccccпоказникиd ^р)

Показники ЗП

до виконання вправи ПП-3

Показники ЗП після

виконання вправи ПП-3

якість ЗП

швидкість

ЗП

інтегральний

показник

якість ЗП

швидкість

ЗП

інтегральний

показник

ЕГ (n=8)

0,885±

0,294±

0,260±

0,835±

0,243±

0,203±

0,012

0,008

0,01

0,019

0,007

0,011

КГ (n=10)

0,839±

0,276±

0,232±

0,715±

0,211±

0,151±

0,025

0,014

0,012

0,031

0,01

0,013

t - критерій Стюдента

0,58

1,13

1,75

3,33

2,67

3,06

р>0,05

р>0,05

р>0,05

р<0,01

р<0,05

р<0,01

Після виконання вправи ПП-3 перевага ЕГ стала статистично значущою та була зафіксована в усіх трьох досліджуваних компонентах ЗП:

- у якісних показниках ЗП зафіксована перевага на 16,78% (t=3,33; р<0,01);

- у швидкості виконання на 15,2% (t=2,67; р<0,05);

- в інтегральному показнику ЗП на 34,43% (t=3,06; р<0,01).

Важливими, на наш погляд, були внутрішньо групові зміни рівнів ЗП після виконання точно дозованого навантаження змагального характеру, що мало виявити рівень опірності досліджуваних груп прогресуючій загальній та зоровій втомі. Так в ЕГ були зафіксовані наступні зміни:

- показник якості ЗП знизився на 5,65%, (t =2,27; р<0,05);

- показник швидкості знизився на 17,35%, (t =4,81; р<0,001).

Складові компоненти ЗП загалом зменшили інтегральний показник на 21,9%, (t=3,8; р<0,01).У КГ зниження всіх показників ЗП було більш суттєвим, а саме:

- якісні показники ЗП зменшились на 14,8% (t=3,1; р<0,01);

- швидкісні показники ЗП зменшились на 27,55%, (t=3,82; р<0,01).

Інтегральний показник ЗП внаслідок цього зменшився на 35%, (t=4,6; р<0,001).

Висновки та перспективи подальших розвідок. Опрацьований матеріал дослідження дозволяє зробити наступні

Висновки:

1. Аналіз технічних дій у стрілецькому спорті з позицій фізіології сенсорних систем, загальної та спортивної офтальмоергономіки дають підстави віднести його до прецизійних видів змагальної діяльності, у якій провідне місце займають сенсорні системи, зокрема зорова.

2. Серед предикторів технічної підготовленості стрільців різного рівня об'єктивні характеристики яких дозволяє отримувати електронний симулятор «Scatt», своєю прогностичною значущістю виділяється показник середньої довжини траєкторії прицілювання, котрий можливо розглядати як складну функціональну систему постійного сенсорного контролю точнісних рухів, стабільність якої при тривалих, стомливих тренувальних та змагальних навантаженнях забезпечується власне достатнім рівнем зорової працездатності.

3. Порівняльний аналіз динаміки та величини змін показників середньої довжини траєкторії прицілювання та складових компонентів зорової працездатності дозволяють передбачити їх взаємозв'язок та певну функціональну спорідненість, що показано в експерименті.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у побудові моделей сенсорного контролю точнісних рухів стрільців різного рівня на основі змін показників зорової працездатності.

Література

1. Антонов С.В., Демічковський А.П., Лопатьев А.И, Ткачек В.В. Аналіз фаз пострілу під час виконання стрілецьких вправ: Матеріали XI Міжнародної науково-практичної конференції «Моделювання та інформаційні технології у фізичному вихованні і спорті». Львів-Харків: 2015. С.39-43.

2. Банах С.М. Техніко-тактична підготовка стрільців у спортивно-прикладних вправах з пістолета: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.01 - олімпійський і професійний спорт. Львів, 2004. 20 с.

3. Заневський І., Коростильова Ю. Модель техніки прицілювання юного стрільця із пневматичного пістолета. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк, 2009. № 3 (7). С. 97-102.

4. Козяр М.М., Виноградський Б.А., Корольчук А.М. Основи влучної стрільби. Львів, «Сполон» 2008. 108 с.

5. Коростильова Ю.С., Заневський І.П. Удосконалення технічної підготовки стрільців з пістолета: методичний посібник. Львів, ЛДУФК, 2011. 109 с.

6. Платонов В.М. Сучасна система спортивного тренування: підручник. Київ, Перша друкарня, 2021. 672с.

7. Пятков В.Т. Теорія і методика стрілецького спорту. Львів, Інтелект-Захід. 1999. 288 с.

8. Пятков В.Т. Теоретико-методичні основи техніко-тактичної підготовки спортсменів у стрілецьких олімпійських вправах: автореф. дис. ... доктора наук з фіз. фих. і спорту: спец. 24.00.01.- олімпійський і проф. спорт. Нац. ун-т фіз..вих. і спорту України. Київ, 2002. 40с.

9. Ровний А.С. Сенсорні механізми управління точнісними рухами людини: монографія. Харків, ХДАФК. 2001. 220с.

10. Шалар О.Г., Свирида В.С., Якушева О.А. Тренажер «Скатт» як допоміжний засіб в технічній підготовці стрільців з пневматичного пістолету. ХІХ Всеукр. наук.-практ. конф. «Медико-біологічні проблеми фізичної культури, спорту та здоров'я людини»: зб. наук. праць. Миколаїв, МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2019. Вип. 19. С.88-90.

11. Arie B. Sports vision: how enhancing your vision can give you that extra edge in competition. Peak Performance. 2003; 22, 188:6-8.

12. Allen Peter M., Latham K., Mann D.L. et at. The Level of Vision Necessary for Competitive Performance in Rifle Shooting: Setting the Standards for Paralympic Shooting with Vision Impairment. Frontieris in Psychology/, 08 November 2016. Sec. Movement Science. Volume 7. 2016. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01731

13. Daniel Mon-Lopez, Ricardo Bernardez-Vilaboa, Manuel Sillero-Quintana, Antonio Alvarez Fernandez-Balbuena. Air shooting Volume 22, Number 3, 4 March 2022, pp. 336-343(8). https://doi.org/ 10.1080/17461391.2021.1874540.

14. Erickson G.B. Sports vision. Vision care for the enhancement of sports Performance.Elsevier Health Sciences. Secound Edition. 2020. 292p.

15. Ishigaki H., Edagawa H., Miyoo M. (1995). On the focal distance of the eye during sighting in pistol shooting. PerceptualandMotorSkills81(1)? 191-194.https://doi.org.10.2466/pms. 1995.81.1.191

16. Ihalainen S., Kuitunen S., Momomem K., Linnamo V. Determinants of elite-level air rifle shooting performance. Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports. 08 April 2015. https:// doi.org/10.1111/sms.12440.

17. Ihalaine, S., Linnamo V., S., Momomem, K., Kuitunen S. Relation of Elite Rifle Shooter's Technique-Test Measures to Competition Performance. International journal Sports Physiol Perform. 2016 jul. 11(5): 671-7. doi: 10.11.23/ijspp.2015-0211 .

18. Ihalainen S., Momomem K., Kuitunen S. Which technical factors explain competition performance in air rifle shooting? International journal Sports Science & Coaching13(1), 78-85. https:// doi:10.1177/1747954117707481.

19. Laby D.M., Appelbaum L.G. Review Vision and On-field Performance: A Critical Review of Visual Assessment and Training Studies with Athletes. Optom Vis Sci. 2021 Jul 1;98(7):723-731. doi: 10.1097/0PX.0000000000001729. PMID: 34328451.

20. Myint J., Latham K., Mann D.L. et al: 2016. The relationship between visual function and performance in rifle shooting for athletes with vision impairment. BMJ Open Sport & Exercise Medicine. 2-E 000080. https://doi.org/10.1136/bmisem-2015- 000080.

References

1. Antonov S.V., DemIchkovskiy A.P., Lopatev A.I, Tkachek V.V.(2015). AnalIz faz postrilu рй chas vikonannya sthletskih vprav: MaterIali XI Mіzhnarodnoyi nauk. prakt.konf. Modelyuvannya ta informatsiyni tehnologiyi u fizichnomu vihovanni i sporti. Lviv- Harkiv: 2015. S.39-43.

2. Banah S.M. (2004). TehnIko-taktichna pIdgotovka strIltsIv u sportivno-prikladnih vpravah z pIstoleta: avtoref. dis. na zdob. nauk. stup. kand. nauk z fIz. vihovannya ta sportu: 24.00.01 - olImpIyskiy I profesIyniy sport. LvIv, 2004. 20 s.

3. Zanevskiy I., Korostilova Yu. (2009). Model tehnIki pritsIlyuvannya yunogo strIltsya Iz pnevmatichnogo pIstoleta. FIzichne vihovannya, sport I kultura zdorov'ya u suchasnomu suspIlstvI: zb. nauk. pr.Volin, nats. un-tu Im. LesI UkraYinki. Lutsk, 2009. # 3 (7). S. 97-102.

4. Kozyar M.M., Vinogradskiy B.A., Korolchuk A.M. (2008). Osnovi vluchnoYi strIlbi. LvIv. «Spolon» 2008. 108 s.

5. Korostilova Yu.S., Zanevskiy I.P. (2011). Udoskonalennya tehnIchnoYi pIdgotovki strIltsIv z pIstoleta: metodichniy posIbnik. LvIv: LDUFK, 2011. 109 s.

6. Platonov V.M. (2021). Suchasna sistema sportivnogo trenuvannya: pIdruchnik. KiYiv. Persha drukarnya. 2021. 672s.

7. Pyatkov V.T. (1999). TeorIya I metodika strIletskogo sportu. LvIv. Intelekt-ZahId. 1999. 288 s.

8. Pyatkov V.T.(2002). Teoretiko-metodichnI osnovi tehnIko-taktichnoYi pIdgotovki sportsmenIv u strIletskih olImpIyskih vpravah: avtoref. dis. ... doktora nauk z fIz. fih. I sportu: spets. 24.00.01. - olImpIyskiy I prof. sport, Nats. Un-t fIz..vih I sportu UkraYini. KiYiv. 2002. 40s.

9. Rovniy A.S. (2001). SensornI mehanIzmi upravlInnya tochnIsnimi ruhami lyudini: monografIya. HarkIv. HDAFK. 2001.

220s.

10. Shalar O.G., Svirida V.S., Yakusheva O.A. (2019). Trenazher «Skatt» yak dopomIzhniy zasIb v tehnIchnIy pIdgotovtsI strlltsIv z pnevmatichnogo pIstoletu. HIH Vseukr. nauk.-prakt. konf. Mediko-bIologIchnI problemi fIzichnoYi kulturi, sportu ta zdorov'ya lyudini: zb. nauk. prats. MikolaYiv: MNU Im. V. O. Suhomlinskogo, 2019. Vip. 19. S.88-90.

11. Arie B. (2003). Sports vision: how enhancing your vision can give you that extra edge in competition. Peak Performance. 22; 188:6-8.

12. Allen Peter M., Latham K., Mann D.L. et all. (2016). The Level of Vision Necessary for Competitive Performance in Rifle Shooting: Setting the Standards for Paralympic Shooting with Vision Impairment. Frontieris in Psychology/, 08 November 2016. Sec. Movement Science. Volume 7. 2016.https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01731

13. Daniel Mon-Lopez, Ricardo Bernardez-Vilaboa, Manuel Sillero-Quintana, Antonio Alvarez Fernandez-Balbuena. (2022). Air shooting Volume 22, Number 3, 4 March 2022, pp. 336-343(8). https://doi.org/ 10.1080/17461391.2021.1874540.

14. Erickson G.B. (2020). Sports vision. Vision care for the enhancement of sports Performance.Elsevier Health Sciences. Secound Edition. 292p.

15. Ishigaki H., Edagawa H., Miyoo M. (1995). On the focal distance of the eye during sighting in pistol shooting. PerceptualandMotorSkills81(1)? 191-194. https://doi.org.10.2466/pms.1995.81.1191

16. Ihalainen S., Kuitunen S., Momomem K., Linnamo V. (2015). Determinants of elite-level air rifle shooting performance. Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports. https:// doi.org/10.1111/sms.12440.

17. Ihalainen S., Linnamo V., S., Momomem K., Kuitunen S. (2016). Relation of Elite Rifle Shooter's Technique-Test Measures to Competition Performance. International journal Sports Physiol Perform. 11(5): 671-7. doi: 10.11.23/ijspp.2015-0211 .

18. Ihalainen S., Momomem K., Kuitunen S. (2018). Which technical factors explain competition performance in air rifle shooting? International journal Sports Science & Coaching13(1), 78-85. https:// doi:10.1177/1747954117707481.

19. Laby D.M., Appelbaum LG. (2021). Review Vision and On-field Performance: A Critical Review of Visual Assessment and Training Studies with Athletes. Optom Vis Sci. 1;98(7):723-731. doi: 10.1097/OPX.0000000000001729. PMID: 34328451.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены