Використання цифрових технологій в процесі корекції стану здоров’я ІТ фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ КОРЕКЦІЇ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ІТ ФАХІВЦІВ

Куйдіна Т.М., кандидат педагогічних наук; Кабацька О.В., доктор педагогічних наук, доцент Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Шуба Л.В., кандидат педагогічних наук, доцент, Національний університет «Запорізька політехніка», Шуба В.В., кандидат педагогічних наук, Придніпровська державна академія фізичною культури і спорту, Шуба В.О. доцент, Університет імені Альфреда Нобеля

Комп'ютери швидко входять у щоденне життя людей, і їх використання постійно розширюється. Однією з ключових стратегічних цілей є формування професійно -компетентного та конкурентоспроможного фахівця, чиї особисті якості визначаються не лише професійними характеристиками, а й образом життя. Здоровий спосіб життя представляє собою власноруч створену систему, яка захищає людину від ризиків під час активної життєдіяльності. Ми провели комплекс вправ для психологічного та фізичного розвантаження працівників ІТ-галузі, спрямований на підтримку здоров'я представників цієї категорії. Серед цих вправ були включені простукування біологічно активних точок, виконання вправи «Крила журавля» та виконання вправи «Кільця змії». Експериментально було перевірено вплив комплексу розроблених заходів на психічне та фізичне здоров'я працівників ІТ-галузі, і його ефективність була підтверджена. Після проведення комплексу вправ спостерігалося вирівнювання ранкових та вечірніх показників, що свідчить про покращення загального самопочуття та стабільність психоемоційного стану. За отриманими результатами варто відзначити суттєве зниження показників втоми та нормалізацію настрою.

Ключові слова: психологічне і фізичне навантаження, рівень здоров'я, ІТ сфера.

Using digital technologies for correction in the health condition process for IT specialists

Kuidina T.M., Kabatska O.V., Shuba L.V., Shuba V.V., Shuba V.О.

Computers have swiftly integrated into people's daily lives, and their utilization continues to surge. The role of an IT support specialist encompasses expertise in network analysis, system a dministration, information security and assurance, IT audits, database administration, and web administration. The overarching objective is to cultivate a professionally adept and competitive specialist, whose attributes are shaped not only by professional aptitude but also by their personal lifestyle. Pursuing a career in IT necessitates adherence to several criteria, including possessing relevant education, intellectual acumen, teamwork capabilities, self-educational proficiency, a commitment to skill enhancement, and the ability to work autonomously. It is evident that the significance of this industry is growing each year. It is crucial to highlight that, without the implementation of occupational health and safety regulations, there is a substantial risk of a considerable decline in health protection, potentially leading to irreversible impacts on the overall functioning of the body. Adopting a healthy lifestyle involves establishing a self-designed system that safeguards an individual from risks encountered in an active life. To address this, we have developed a sequence of exercises aimed at providing psychological and physical relief for IT workers. The objective is to safeguard the health of employees in this category, incorporating exercises such as tapping biologically active zones, "Crane wings," and "Snake rings." The experimentally verified complex of measures designed for mental and physical relief for IT workers has demonstrated its effectiveness. Additionally, the execution of the exercise rout ine results in the alignment of morning and evening indicators, indicating an overall improvement in well-being and stable psycho-emotional state. The acquired results highlight a considerable decrease in fatigue indicators and the normalization of mood after completing the exercise routine.

Key words: psychological and physical stress, level of health, ІТ arena.

Постановка проблеми та аналіз літературних джерел

На даний час стрімко росте ІТ-індустрія та все більше вирізняється серед інших галузей, чим самим охоплює велику кількість сфер життя кожної людини. За комп'ютером протягом усього робочого дня працює все більше людей через швидкий розвиток технологій. ІТ -сфера вже давно відіграє ключову роль у соціальному прогресі, викликаючи зростаючий попит на спеціалістів. Заклади вищої освіти розширюють свої програми навчання та збільшують кількість місць для підготовки фахівців в сфері інформаційних технологій. Національний ринок ІТ-обслуговування в Україні демонструє значний ріст, а вивіз ІТ-послуг з країни у липні 2023 року перевершив попередні роки, досягнувши 559 мільйонів доларів.

За даними HackerRank, Україна ранжирується на 11 місці серед 50 країн за рівнем розробки програмного забезпечення, а SkillValue Report визначає її на 4 місці серед кращих програмістів Європи. Здоров'я ІТ-працівників звертає на себе велику увагу лікарів та науковців, бо стає об'єктом значного ризику, оскільки фахівці даної галузі вимушені вести сидячий спосіб життя, пов'язаний зі специфікою роботи, в процесі якої піддаються негативному впливу різні фізіологічні системи організму, таких як опорно -руховий апарат, серцево-судинна система, нервова система та інше. Збереження та зміцнення здоров'я ІТ-працівника є одним із пріоритетів у сфері життєвих та професійних інтересів. Тому дуже важливо звертати увагу на ключові аспекти в процесі профільної підготовки майбутніх ІТ-фахівців, які позитивно впливатимуть на різновиди здоров'я та будуть відповідати сучасним викликам життя [2, 4-6].

Багато вчених, таких як В. Бикова, В. Гейц, Ф. Махлуп, Л. Наконечна, М. Порат, М. Портер, Дж. Сакс, Л. Федулова, присвятили свої дослідження умовам праці ІТ-фахівців. А. Долодаренко вивчала вплив роботи в ІТ-сфері на загальний функціональний стан людини, тоді як В. Большакова, Є. Казарян, М. Кузьменко, М. Ушкова зосереджувались на дослідженні впливу роботи в ІТ на функціональний стан органу зору [1, 8, 10].

На кафедрі валеології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна більше ніж 10 років поспіль проводили дослідження такі вчені, як М. Гончаренко, О. Кабацька, Т. Куйдіна, М. Удовенко та інші, виявляючи вплив ІТ-технологій на здоров'я студентів, зокрема на майбутніх фахівців ІТ-індустрії. Г. Тимченко займалася вирішенням питань охорони здоров'я в умовах роботи за комп'ютером.

Враховуючи вищезазначене, стає очевидною необхідність проведення досліджень, спрямованих на розробку заходів збереження та зміцнення індивідуального та професійного здоров'я майбутніх працівників ІТ. Ці дослідження мають на меті формування стресостійкості, зняття напруги та втоми, покращення працездатності, настрою та гармонізації стану організму в цілому [3, 4, 7, 9].

Розробка заходів, спрямованих на поліпшення фізичного, психічного та соціального здоров'я ІТ-працівників, має важливе теоретичне і практичне значення. З урахуванням актуальності та важливості проблеми збереження здоров'я працівників ІТ-індустрії, виникає необхідність створення умов для їхнього професійного довголіття, що робить тему дослідження своєчасною та актуальною.

Мета статті - експериментально перевірити вплив розробленого комплексу для психічного і фізичного розвантаження фахівців ІТ-індустрії.

Виклад основного матеріалу дослідження

Постійна робота в ІТ-сфері супроводжується значним негативним впливом на психічну та фізичну складову здоров'я фахівців. ІТ співробітники вкрай заангажовані у світ цифр, фокусуються на абстракціях та схемах. З метою зниження нервово-емоційного напруження, зменшення втоми зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, запобігання несприятливих наслідків гіподинамії та передбачення втоми, рекомендується вставати з робочого місця та робити перерви тривалістю 10-15 хвилин після кожної години роботи для виконання комплексу спеціальних вправ [1, 4, 7].

Необхідно проводити оцінку поточного стану психічного та фізичного здоров'я працівників ІТ-індустрії з метою визначення факторів, які впливають на їхнє благополуччя. Далі, важливим кроком буде впровадження комплексу вправ, спрямованого на психічне і фізичне розвантаження фахівців у цій галузі. Це включає в себе розробку та реалізацію спеціальних фізичних та психологічних вправ, які сприятимуть поліпшенню загального самопочуття та зменшенню стресу.

Важливими етапами нашого дослідження було розробка комплексу вправ та експериментальна перевірка впливу цього комплексу на здоров'я працівників ІТ-індустрії. Це включає в себе систематичне спостереження за змінами в психічному та фізичному стані працівників, аналіз отриманих даних та оцінку ефективності впроваджених заходів за допомогою цифрових технологій. Такий підхід дозволил здійснити комплексну оцінку та забезпечити підстави для розробки подальших стратегій збереження та покращення здоров'я цієї категорії працівників.

Комплекс вправ для психологічного та фізичного розвантаження працівників ІТ галузі складався з наступних методик:

- простукування біологічно активних точок;

- вправа «Крила Журавля»;

- вправа «Кільця змії».

Прийоми, які входять до складу цього комплексу, сприяють зняттю напруги, втоми, покращенню настрою і стану здоров'я загалом. Важливо відзначити, що цей комплекс не вимагає додаткового обладнання і не вимагає великої кількості часу та простору, що стає суттєвим аспектом для фахівців ІТ -індустрії.

Взаємодія з працівниками, як вже зазначалося, проводилася з використанням сучасних цифрових технологій. Проводилося он-лайн спілкування, також їм надавалися індивідуальні інструкції.

Для вивчення динамічних зрушень у стані здоров'я працівників ІТ-індустрії та доведення ефективності запропонованого комплексу валеологічних вправ було обрано опитувальник за методикою «САН», який дозволяє провести комплексне дослідження особливостей психоемоційного стану організму людини [2, 4, 9].

При аналізі функціонального стану важливо не лише розглядати окремі показники, але й вивчати їх взаємозв'язок. У відпочившої людини зазвичай спостерігається приблизно однаковий рівень активності, настрою і самопочуття. Зі зростанням втоми це співвідношення може змінюватися через відносне зниження самопочуття і активності в порівнянні з настроєм.

В дослідженні брали участь спеціалісти галузі ІТ в місті Харкові, віком від 25 до 36 років, які були поділені на контрольну (n=20) та експериментальну групи (n=20). Всі учасники експерименту віднесені до основної медичної групи.

Проаналізуємо отримані дані починаючи з контрольної групи. З ранку показник «самопочуття» у ІТ-працівників контрольної групи (рис. 1) був на рівні 60,75 балів, наприкінці роботи цей показник знизився до 37,25 балів. Видно як змінився показник самопочуття працівників протягом дня. Вечірній показник на 38,7 % нижче ніж ранковий, що свідчить про втому, виснаженість після робочого дня.

Рис. 1 Середнє значення показника «самопочуття» у контрольній групі

Динаміка другого психоемоційного показника «активність» представлена на рис. 2. З ранку цей показник був на рівні 48,5 балів, наприкінці роботи він знизився до 30 балів.

Рис. 2 Середнє значення показника «активність» у контрольній групі

Як бачимо, показник активності також має великий спад, майже 38 % відносно ранкового показника.

На рис. 3 зображено показники настрою. Помітно, що середній показник настрою також значно зменшився в кінці робочого дня (на 15 балів). На нашу думку, це пов'язано з напруженням и накопиченою втомою, тривале перебування за комп'ютером без перерв та розвантаження негативно впиває на всі вивчені показники.

Рис. 3 Середнє значення показника «настрій» у контрольній групі

Великого значення має взаємозв'язок між всіма показниками: самопочуття, активність, настрій. Так, у бадьорої людини після відпочинку показники будуть приблизно однакові. При наростанні втоми змінюється співвідношення показників самопочуття й активності відносно до настрою.

Учасникам експериментальної групи необхідно було протягом 10 днів всередині робочого дня робити запропонований нами комплекс вправ для фізичного та психоемоційного розвантаження. Вправи було обрано з огляду на значну зайнятість та цінність власного часу працівниками, тому вони не займають багато часу та не потребують додаткового обладнання, натомість, завдяки валеологічному підходу використано саме вправи, що максимально впливають на фізичну та психологічну складові працівників.

Результати дослідження в експериментальній групі представлені на рис. 4-6.

Рис. 4 Середнє значення показника «самопочуття» у експериментальній групі

З ранку показник «самопочуття» у ІТ працівників експериментальної групи (рис. 4) був на рівні 52,3 бали, наприкінці роботи цей показник становить50,9 балів. Видно як змінився показник самопочуття працівників протягом дня. За результатами дослідження можна побачити, що середній показник зниження самопочуття становить лише 2,6 %.

Схожа динаміка спостерігається і з показником «активність», зображеному на рис. 5

Рис. 5 Середнє значення показника «активність» у експериментальній групі

Показник «активність» з ранку в експериментальної групи (рис. 5) був на рівні 47,7 балів, наприкінці роботи цей показник становить 46,2 балів. Видно як змінився показник активності працівників протягом дня. За результатами дослідження можна побачити, що середній показник зниження самопочуття становить лише 1,5 бала.

Зміна третього показника - «настрій», представлено на рис. 6. Ранковий показник становить 51,6 балів, наприкінці роботи він становить 48,7 балів. За результатами дослідження можна побачити, що середній показник зниження «настрою» становить лише 2,9 бала.

Рис. 6 Середнє значення показника «настрій» у експериментальній групі

У результаті дослідження впливу запропонованих вправ на психологічні показники стану здоров'я ІТ -фахівців були отримані дані, які наведені у таблиці.

Таблиця 1. Показники психологічного стану ІТ працівників у контрольній та експериментальній групах

(*- достовірність змін по критерію Стьюдента р<0,01)

Математична обробка даних проводилась за критерієм Стьюдента. Підрахунки робили із застосуванням стандартного пакету програми SPSS18.0.

Отримані дані свідчать, що у контрольній групі працівників показники «самопочуття» та «настрою» у ранці та вечорі мають максимально високу оцінку значущої відмінності (р<0,001), показник «активність» має статистичну відмінність на рівні (р<0,05).

Дані показників («самопочуття», «активність», «настрій») в експериментальній групі не виявили статистично значущих відмінностей між ранковими та вечірніми показниками. Таким чином, можна констатувати позитивну динаміку в процесі поліпшення стану фізичного та психологічного здоров'я працівників ІТ на протязі робочого дня.

Проаналізувавши дані нашого дослідження було запропоновано рекомендації для працівників в сфері ІТ, які позитивно вплинуть на їх фізичне, психологічне та соціальне здоров'я.

Напрямок - «Фізичне здоров'я»:

1. «Регулярна фізична активність». Це повинно стати частиною робочого розкладу, включаючи різноманітні види вправ, такі як кардіо, силові тренування та гнучкість. Пропонуємо експериментувати із фізичними заняттями, які приносять задоволення, щоб зберегти мотивацію на довгий час.

2. «Ергономіка робочого місця». Необхідно налаштувати своє робоче середовище так, щоб уникнути монотонної позиції й запобігти напругам у м'язах та спині. Також треба пристосувати робоче місце для підтримки позиції тіла з метою запобігання перевтоми та зменшення ризику травм.

Напрямок - «Психологічне здоров'я»:

1. «Менеджмент стресу». Встановити границі між роботою і особистим життям, приділяти собі час для відновлення і релаксації.

2. «Підтримка робочого балансу». Створити коректний робочий графік з чітко визначеними годинами роботи і перервами.

Напрямок - «Соціальне здоров'я»:

Збереження соціальних зв'язків. Організація віртуальних або особистих подій для спільного часу з колегами, сприяючи в спілкуванні підтримці командного духу. Забезпечення стабільних каналів зв'язку для спільної роботи та обміну ідеями.

Ці рекомендації можуть сприяти створенню збалансованого підходу до поліпшення стану здоров'я ІТ-працівників.

психічний фізичний здоров'я цифровий

Висновки

1. На основі аналізу наукової літератури визначено особливості діяльності працівників в галузі ІТ та ризики здоров'я, які існують у фахівців цієї індустрії. Великий негативний вплив на здоров'я виникає внаслідок випромінювання синього спектру та навантаження на руховий апарат, що пов'язане із сидячою роботою. Також емоційний стан значно виснажується, що часто може спричиняти депресії, стрес і професійне вигорання. Підвищене психоемоційне напруження, а також великий обсяг інтенсивної зорової роботи можуть викликати різні захворювання.

2. На підставі аналізу наукової літератури визначено існуючі валеологічні методи для збереження здоров'я ІТ працівників. Серед них рекомендації використання різноманітних фізичних вправ, ігор, а також періодичне переключення уваги для емоційного відпочинку. Також визначено необхідність складення пам'яток для працівників щодо збереження здоров'я у професійній діяльності.

3. Розроблено та запропоновано комплекс вправ для фізичного та психологічного розвантаження працівників ІТ галузі, спрямованого на збереження здоров'я співробітників даної категорії. Цей комплекс включає наступні вправи: простукування біологічно активних точок, «Крила журавля» та «Кільця змії».

4. Експериментально було перевірено позитивний вплив комплексу вправ на різновиди психічного та фізичного здоров'я працівників ІТ та доведено його ефективність. Після виконання цього комплексу вправ відбулося вирівнювання ранкових та вечірніх показників стану здоров'я, що свідчить про налагодження загального самопочуття та стабільність психоемоційного стану. Згідно отриманих результатів, значно зменшилися показники втоми, а також настрій нормалізувався.

Перспективами подальших досліджень наукової проблеми покращення фізичної та психологічної складових здоров'я ІТ-фахівців може стати вивчення впливу раціонального планування робочого місця працівника на його самопочуття, активність та настрій. Використання в процесі такого дослідження сучасних цифрових технологій допоможе розширити можливості експерименту та розробки рекомендацій збереж ення здоров'я працівників такого затребуваного нині напряму. Також можна доповнити комплекс оздоровчих вправ, використаних в представленому дослідженні.

Література

1. Бойко Ю. (2014). Шляхи формування ціннісного ставлення до здоров'я та здорового способу життя у студентської молоді. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 3, 50-56.

2. Бевз Г.М., Главник О.П. (2005). Технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молодію. К.: Держ. ін-т проблем сім'ї та молоді.

3. Гінзбург В.Г. Полішко Т.М., Полушкін П.М., Гальченко Д.В. (2011). Психолого-педагогічні засади формування здорового способу життя. Педагогіка здоров'я: зб. наук. пр. ВНПК. Арт-прес, 46-52.

4. Єжова О.О. (2010). Здоровий спосіб життя. Суми: Університетська книга.

5. Єфімова В.М. (2010). Здоров'язбережувальні технології у контексті педагогічних досліджень. Педагогіка, психологія та медико-бiологiчнi проблеми фізичного виховання і спорту, 1, 57-60.

6. Кабацька О.В., Шуба Л.В., Шуба В.В., Свергун А.Р. (2023). Аналіз ставлення студентів факультету комп'ютерних наук до здорового способу життя. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (5(164), 73-77.

7. Максименка, С.Д. (Ред.). (2013). Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі. Кіровоград: Імекс-ЛТД.

8. Міхеєнко О.І. (2015). Підготовка майбутніх фахівців зі здоров'я людини до застосування здоров'язміцнювальних технологій: теоретико-методичні аспекти: монографія. Суми: Університетська книга.

9. Hall С. (2014) Developing a competent global health promotion work force: pedagogy and practice. Caroline Hall. Research Fellow. Centre for Health Research. School of Health Sciences, University of Brighton, Uk.

10. World Health Organization (2017). Prevalence of insufficient physical activity.

References

1. Bojko Yu. (2014). Shlyaxy' formuvannya cinnisnogo stavlennya do zdorov'ya ta zdorovogo sposobu zhy'ttya u students'koyi molodi [Ways of forming a valuable attitude to health and a healthy lifestyle among student youth]. Zbirny'k naukovy'x pracz' Umans'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universy'tetu imeni Pavla Ty'chy'ny', 3, 50-56. [In Ukrainian].

2. Bevz, G.M., Glavny'k, O.P. (2005). Texnologiya provedennya treningiv z formuvannya zdorovogo sposobu zhy'ttya molodiyu [The technology of conducting trainings on the formation of a healthy lifestyle for young people]. K.: Derzh. in-t problem sim'yi ta molodi [In Ukrainian].

3. Hinzburh V.H., Polishko T.M., Polushkin P.M., Halchenko D.V (2011). Psikholohopedahohichni zasady formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia [Psychological-pedagogical bases of formation of a healthy way of life]. Zbirnyk naukovykh prats VNPK. Pedahohkka zdorovia [Collection of scientific works of VNPK. Pedagogy of health]. Art-pres Publ., 46-52 [In Ukrainian].

4. Ezhova O.O. (2010). Zdorovyi sposib zhittia [Healthy Lifestyle]. Sumy: UNversytetska kniha Publ. [In Ukrainian].

5. Yefimova V.M. (2010). Zdorov'jazberezhuvaljni tekhnologhiji u konteksti pedaghoghichnykh doslidzhenj.[ Health protecting technologies in the context of pedagogic investigations] Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 1, 57-60 [In Ukrainian].

6. Kabatska O.V., Shuba L.V., Shuba V.V., Svergun А.R. (2023). Attitudes towards Health among Students of Computer Science Faculty. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and Pedagogical Problems of Physical Culture (physical Culture and Sports), (5(164), 73-77. [in Ukrainian]

7. Maksymenko S.D. (Ed.), (2013). Psykhologhichni chynnyky samodeterminaciji osobystosti v osvitnjomu prostori [Psychological factors of self-determination for the individual in the educational space]. Kirovoghrad: Imeks-LTD [in Ukrainian].

8. Mikhejenko O.I. (2015). Pidghotovka majbutnikh fakhivciv zi zdorov'ja ljudyny do zastosuvannja zdorov'jazmicnjuvaljnykh tekhnologhij: teoretyko-metodychni aspekty: monoghrafija [Training of future specialists in human health for the use of health-promoting technologies: theoretical and methodological aspects: monograph]. Sumy: Universytetsjka knygha [in Ukrainian].

9. Hall С. (2014) Developing a competent global health promotion work force: pedagogy and practice. Caroline Hall. Research Fellow. Centre for Health Research. School of Health Sciences, University of Brighton, UK.

10. World Health Organization (2017). Prevalence of insufficient physical activity. [in Switzerland].

Размещено на Allbest.ru