Туристично-краєзнавча характеристика Кременецької територіальної громади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Туристично-краєзнавча характеристика Кременецької територіальної громади

Спічак Дарина, здобувач фахової перед вищої світи ІІ курсу спеціальності «Туризм», науковий керівник канд. геогр. Наук Добровольська С.Я.

Важливість питання розвитку туризму у багатьох країнах і регіонах є першочерговим, оскільки від цих доходів напряму залежить їх економічне піднесення, а також не останню роль він відграє у історико-культурному просвітництві громадян про свій край і країну та піднесенні патріотичного духу нації. Наша країна багата на такі місця та мальовничі куточки, які можуть зацікавити найвибагливішого туриста та екскурсанта. Серед цього великого переліку не останнє місце займає місто Кременець, що на Тернопільщині. На його долю випала роль центру освіти, науки, культури, історії та туризму.

Розкішна природа, чарівні краєвиди, багато різноманітних сакральних споруд, описане легендами минуле, збережено багато пам'яток старовини, глибокі традиції духовного життя, цікаві околиці забезпечують йому славу однієї із найбільших перлин України й приваблюють сюди тисячі гостей.

Як і у багатьох містах і містечках України, у м. Кременці є також, ще до сьогодні, дуже болючою проблема інфраструктури, яка мала б допомагати розвитку туризму у віддалених від столиці країни регіонах. А зараз, у часи світової пандемїі та воєнних дій, коли внутрішній туризм має значне підґрунтя для нового витка свого розвитку, питання доріг та туристичної інфраструктури має бути у пріоритеті місцевих громад. У місті Кременець також потрібні кошти на відновлення та консервацію пам'яток архітектури, історії, краєзнавства та ін.. Тут є пам'ятки архітектури ще XIV - XVIII ст, які просто занепадають на очах. Відсутня реклама туристично-рекреаційних об'єктів, місцевих готелів на національному і міжнародному рівні, немає буклетів-путівників містом із списком усіх цікавих місць. Така відсутність належного комплексного туристично-інформаційного, краєзнавчого та презентаційного забезпечення призводить часто до відсутності у місті напливу туристичних та екскурсійних потоків, які їдуть у Почаївську лавру із центральних та східних областей України, тому історико - культурні, екскурсійні об'єкти міста ними не оглядаються та не відвідуються.

Збільшення напливу туристів та екскурсантів у місто давало б можливості ефективнішого наповнення місцевого бюджету, а це у свою чергу дозволило б вирішити проблему доріг та розвитку інфраструктури у місті, зокрема, та економічного процвітання регіону, загалом. Тому популяризуючи місто Кременець, як культурно-історичний центр, надаючи туристично-краєзнавчу характеристику йому і його екскурсійним об'єктам, ми стараємось внести свій посильний вклад у розвиток туризму у ньому.

Метою роботи виступає вивчення культурно-туристичного потенціалу Кременецької територіальної громади.

Кременецька міська громада - територіальна громада в Україні, в Кременецькому районі Тернопільської області. Адміністративний центр - м. Кременець.

Кременець - одне з найстаріших міст України. Згідно з археологічними даними, воно було безперервно заселене з кінця X ст, але найдавніша письмова згадка пов'язує місто з битвою 1227 р. волинського князя Данила Романовича проти війська короля Андраша II Угорщини. У 1240 р. Кременецький замок витримав напад татарського війська хана Батия. У 1366 р. місто було захоплене військами Казимира Великого [1].

Кременецька територіальна громада характеризується комфортними ефективними температурами зимового сезону, але значною кількістю днів з сильним вітром, яка сягає 1012 днів на місяць. У ці дні ефективні температури зимових місяців стають дискомфортними. На півночі громади найменша середня кількість днів зі сніговим покривом (79) і найбільша повторюваність зим без стійкого снігового покриву (29 %). Сніговий покрив являється пізніше, ніж в інших районах області. Таким чином, за швидкістю вітру і сніговим покривом у Кременецькій територіальній громаді найменша кількість сприятливих днів для зимових видів відпочинку [2].

Кременецька територіальна громада лежить у широкій долині, утвореній внаслідок тривалої ерозії краю Подільського плато, що круто нависає тут над рівниною Малого Полісся. Східний схил долини, відчутно крутіший, розділений бічними ярами на гори Замкова, Черча і Дівоча, а західний, значно пологіший - на гори Осовиця, Камяна, Воловиця, Римарка та Кулічівка. У минулому ці гори становили єдине ціле, одне потужне плато, я ке згодом було розділено проточними водами окремі частини. Почавшись у доісторичний час, процес формування рельєфу триває й у наші дні. Яри поступово врізаються в масиви висот і роз'єднують їх у довгі миси. Дном долини ближче до східного її схилу тече струмок, який у минулому називався Потік, а зараз - Ірва. Старе місто розташоване, в основному, між горами Замкова та Черча зі сходу, та Осовиця, Кам'яна та Воловиця із заходу.

Кременець відомий значним біорозмаїттям, історичними місцями та спорудами, музеями, фортецями, сакральними спорудами, природними туристичними дестинаціями тощи.

Красу гідрологічних об'єктів гармонійно доповнюють природно -заповідні території та об'єкти: НІШ «Кременецькі гори»; державні заказники: Веселівський, Довжоцький, Суразька дача; архітектурні, історичні та культурні пам'ятки м. Кременця, м. Почаєва, що створює значний потенціал для розвитку пізнавальної рекреації.

Цей район сприятливий для короткотривалого відпочинку на воді: купально-пляжного відпочинку (у зв'язку з високими якісними показниками води), любительської рекреації (рибної ловлі), спортивно-оздоровчої рекреації (вітрильного спорту, байдарочного спорту). Перспективним є розвиток лікувально-оздоровчої рекреації на базі сірководневого джерела в с. Великі Дедеркали, а також впорядкування територій водосховищ для пляжно-купального відпочинку (очищення котловин, намивання пляжів), для спортивно-оздоровчої рекреації (відкриття човнових станцій) [3].

Кременецька територіальна громада має декілька джерел мінеральних вод, що належать до типу розсоли хлоридні натрієві у протерозойських і нижньокембрійських відкладах.

Гідромінеральні ресурси Кременецької територіальної громади можна вважати умовно сприятливими для санаторно-курортного лікування. Однак вони вивченні недостатньо і питання їх використання в лікувальних цілях потребує детального гідрогеологічного і бальнеологічного дослідження. У місті Кременець налічується понад 50 історики-культурних пам'яток. Кременець є членом Ліги історичних міст України. На території району знаходиться ще понад 20 пам'яток історії та культури та більше 60 церков [2].

У місті Кременець налічується понад 50 історико-культурних пам'яток. Кременець є членом Ліги історичних міст України. На території району знаходиться ще понад 20 пам'яток історії та культури та більше 60 церков [2]. культурний туристичний архітектурний заповідник

Особливу роль у збереженні туристичного потенціалу міста та його популяризації відіграє Кременецько-Почаївський історико-архітектурний заповідник. Літературно- меморіальний музей в Кременці є осередком літературного і митецького життя міста.

Проаналізувавши стан туристичної галузі у Кременецькій територіальній громаді стає зрозумілим, що тут є величезний туристичний потенціал. Можна розвивати різноманітні види туризму, від найпоширенішого до зовсім нетрадиційного. Туристична галузь цього міста може розвиватися і зростати у геометричній прогресії, потрібні тільки правильні економічні рішення і кроки із боку мажновладців регіону у бік покращення туристичної інфраструктури і просування місцевого туристичного продукту. Адже розвинена сфера туризму - це дуже прибутково як для місцевого бюджету, так і для мешканців міста. А туристи не тільки із всієї України, але із інших країн матимуть можливість відвідувати і споглядати всі ці об'єкти у безпечних і комфортних умовах, і отримувати якісні екскурсійні і туристичні послуги та рекомендувати відвідувати місто Кременець іншим. Що і стане запорукою процвітання чарівного куточка на Тернопільщині.

Список використаних джерел

1. Кременець, Почаїв і околиці: Путівник. Кременець: ФОП Стецюк Я.Ф., 2020. 24 с.

2. Кременецька районна державна адміністрація

3. Національний природний парк «Кременецькі гори»: сучасний стан та перспективи збереження, відтворення, використання природних комплексів та історико-культурних традицій: монографія. Байрак О.М., Царик Л.П., Штогрин М.О. та ін. Київ: ТВО «ВТО Типографія від А до Я». 2019. 272 с.

Размещено на Allbest.ru