Взаємозв’язок ментального і фізичного здоров’я та їх вплив на гармонійний розвиток в умовах сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

Взаємозв'язок ментального і фізичного здоров'я та їх вплив на гармонійний розвиток в умовах сьогодення

Чиченьова Оксана Миколаївна старший викладач кафедри технологій оздоровлення і спорту,

Лукачина Анатолій Васильович старший викладач кафедри технологій оздоровлення і спорту

м. Київ



Анотація

У роботі надані висновки, спостереження, тестування багатьох досліджень, науковцями різних країн з психології, педагогіки, фізичної культури і спорту. Ці результати дозволяють зробити відповідні підсумки, поширити рекомендації для людей щодо самостійної або колективної можливості у подоланні кризисної, психологічної ситуації, яка виникає під час тривалого, стресового стану.

Фізична культура і спорт є найпопулярнішим видом діяльності серед студентської молоді. Вони розвивають і вдосконалюють усі фізичні якості, покращують усі можливості і здатності організму людини, які перебувають у так званому “сплячому режимі” тобто не задіяні під час дистанційного навчання або у повсякденному житті.

Ментальне здоров'я і фізичне здоров'я є надійним фундаментом для розвитку особистості. Фізична активність допомагає і сприяє психологічній стійкості, зниженню стресу, покращенню самопочуття, розвитку позитивного мислення. Рухова активність, в цьому контексті, відіграє першочергову, визначальну роль у покращенні ментального здоров'я. Ментальне здоров'я і фізичне здоров'я це єдине міцне поєднання, де погіршення одного неодмінно вплине на інше. фізичний здоров'я ментальний стрес

Для Перемоги України та її відбудови, потрібно чимало ресурсів. Зруйновані міста, села, території можливо відновити, але до реалізації таких завдань, країні потрібні ментально і фізично здорові люди. Вже зараз, кожному українцю, належить приділити увагу зниженому рівню ментального і фізичного здоров'я, намагатися докласти відповідних зусиль для здобування та пошуку нових, позитивних моментів у багатьох, життєвих обставинах і у навчальній та професійній діяльності.

Ключові слова: ментальне здоров'я, фізичне здоров'я, здобувач вищої освіти, рухова активність, фізичне виховання, психофізичний стан, стрес.



Abstract

Chichenyova Oksana Mykolayivna senior lecturer of the department of health and sports technologies, National Technical University of Ukraine “Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

Lukachyna Anatoliy Vasylovich senior lecturer of the department of health and sports technologies, National Technical University of Ukraine “Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

RELATIONSHIP BETWEEN MENTAL AND PHYSICAL HEALTH AND THEIR INFLUENCE ON HARMONIOUS DEVELOPMENT IN TODAY'S CONDITIONS

The work provides conclusions, observations, and testing of many studies by scientists from different countries in psychology, pedagogy, physical culture, and sports. These results make it possible to draw appropriate conclusions, to spread recommendations for people regarding the individual or collective ability to overcome a crisis, psychological situation that occurs during a long-term, stressful state.

Physical culture and sports are the most popular type of activity among student youth. They develop and improve all physical qualities, improve all the capabilities and abilities of the human body, which are in the so-called "sleep mode", that is, they are not used during distance learning or in everyday life.

Mental health and physical health are a solid foundation for personal development. Physical activity helps and contributes to psychological stability, reducing stress, improving well-being, and developing positive thinking. Physical activity, in this context, plays a primary, determining role in improving mental health. Mental health and physical health are the only strong combination, where the deterioration of one will definitely affect the other.

For the Victory of Ukraine and its reconstruction, a lot of resources are needed. It is possible to restore destroyed cities, villages, and territories, but to implement such tasks, the country needs mentally and physically healthy people. Even now, every Ukrainian should pay attention to the reduced level of mental and physical health, try to make appropriate efforts to acquire and find new, positive moments in many life circumstances and in educational and professional activities.



Постановка проблеми

Здоров'я людини це безперечно соціальна цінність, яка є невід'ємною, коштовною частиною кожної нації. Від суспільства залежить, як здоров'я зберігається, охороняється і відтворюється.

Міжнародні заходи, по охороні здоров'я, задекларовано в Статуті ВООЗ, у Конституції Європейського Союзу (ЄС) та національних конституціях багатьох країн. Забезпечення права на здоров'я є пріоритетом у сфері світового розвитку людства, що затверджено у програмі ООН “Цілях розвитку тисячоліття”.

Конституцією України визнано людину, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність, безпека, як найвища соціальна цінність і благо (ст.3).

Феномен збереження здоров'я вивчався протягом усієї історії розвитку людства. Спроби побудови основних ознак здоров'я проводились у різні епохи і часи, в рамках відповідних релігій, культури та форм філософського знання кожної нації. Проте, проблема побудови цілісної, єдиної концепції здоров'я до завершення не наблизилась. Темп, спосіб, рівень життя, розвиток індустрії, глобальні, кліматичні зміни це малий перелік подій та обставин, які впливають, на визначення стану здоров'я людини ХХІ сторіччя.

Існує значний обсяг підходів до визначення поняття “здоров'я”, які почали формуватися ще мислителями Стародавньої Індії і Китаю. Античні філософи, акцентували увагу на гармонійному поєднанні тілесної та духовної складової сутності людини, впорядкуванні її внутрішньої єдності, рівновазі протилежно спрямованих дій. Протягом багатьох років, мудреці завжди звертали увагу на персональній відповідальності кожної людини за своє здоров'я, пропонуючи модель лікування «Не нашкодь!» (Гіппократ).

Аналіз показників захворюваності та поширеності хвороб, свідчить про стійкі тенденції до їх зростання серед населення України. Головними загрозами національній безпеці країни, також і у сфері охорони здоров'я - війна, яку почав агресор, поглиблення внаслідок трагічних обставин демографічної кризи, виникнення масштабних епідемій і пандемій, масове поширення ВІЛ-інфекціїУСШД, туберкульозу, наркоманії, алкоголізму. [1, 21с]

Сучасній людині, давно відомо, що головними показниками здоров'я є:

фізичне здоров'я - стан функціонування організму людини, усіх його органів та систем;

психоемоційне здоров'я - стан функціонування психічної сфери людини;

інтелектуальне здоров'я - стан розвитку особистості і її адаптації в навколишньому світі;

соціальне здоров'я - стан усвідомлення рольових функцій в соціумі;

особистісне здоров'я - стан усвідомлення власної самореалізації;

духовне здоров'я - стан реалізації цільових життєвих настанов.

Сукупність і поєднання усіх чинників буде сприяти розвитку особистості, збереженню гарного самопочуття та психоемоційного врівноваження, що в свою чергу неодмінно вплине на позитивні зміни у відношеннях до навколишнього середовища.

Питання забезпечення та збереження ментального і фізичного здоров'я населення країни, в умовах повномасштабної війни, набуває все більшого значення, важливості і актуальності. Основними, інформативними, психологічними ознаками стану людини, які характерні для більшості українців будь- якого віку, статі, професії, є на сьогоднішній день, почуття виснаженості, тривожного передчуття негативних подій, вигорання, невизначеності, тотальної, внутрішньої, емоційної втоми. [2,11с]

Соціальна поведінка людини завжди була сукупністю таких параметрів, які базуються на основних рисах індивідуальності та їх складових, а саме:

збалансованість психічних процесів;

адаптивність;

само-актуалізація, самореалізація, саморегуляція;

духовність, толерантність, відповідальність, дисципліна та інші.

Втрачена психологічна рівновага, вносить корективи у соціальну поведінку і потребує тривалого часу для поступового відновлення.

Кожному українцю, вже зараз, потрібно звернути особливу увагу на своє, ментальне і фізичне здоров'я, намагатися докласти певних зусиль у процесі здобування та пошуку нових, позитивних моментів у багатьох, життєвих, побутових обставинах, у навчальній і професійній діяльності.

Окрім об'єктивних чинників, які негативно впливають на ментальне здоров'я населення країни, є ще суб'єктивні обставини такі як “соціальна стигма”, яка поширюється на осіб з психічними хворобами і розладу. У сучасному українському суспільстві, ще й досі вважається соромом відвідувати психолога і існує стереотип, що “сильна людина не ходить до психолога..., треба тримати в собі емоції і не показувати вигляду, як воно дійсно є в житті”. У наслідок такої установки люди часто звертаються до фахівців уже тоді, коли хвороба вийшла за межі початкової стадії, а її лікування потребуватиме більше часу й зусиль. [9,111с]

Позитивне мислення особистості є дуже індивідуальним, але для кожного це ключ до щасливого, успішного життя. Науковцями доведено, що думки мають неабиякий вплив на емоційний стан людини, на її здоров'я і взагалі на успіхи і досягнення результатів у житті. Коли людина прагне дивитися на світ, у відповідній, світлій, оптимістичній перспективі, то вона стає більш відкритою, зацікавленою до нових можливостей, надбань, звершень. Фахівці наполегливо рекомендують, щодня розвивати позитивне мислення, шляхом навчання і практики відповідних, психологічних технік, методичних рекомендацій, настанов, порад, тощо. Наприклад:

навчитися відмовлятися від негативних думок, заміняючи їх позитивними, цікавими моментами;

зосереджуватися на власних успіхах і досягненнях, хоч би якими вони не були значними для суспільства;

застосовувати різні медитації та практичні навички, які розвивають і вдосконалюють такі позитивні відчуття, як “вдячність за те, що вже маємо у своєму житті”. [3, 28с]

Тож, позитивне мислення людини це не просто стиль життя, а і ефективний інструмент для досягнення стійкого, стабільного, ментального, психологічного здоров'я, програмування на досягнення успіху і щастя. Потрібно завжди пам'ятати, що кожен має можливість вибору:

або бачити світ тільки у тьмяних відтінках,

або відкривати для себе нові, яскраві перспективи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За даними дослідження Gradus Research “Психічне здоров'я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни”, доводить що:

70% населення України мають постійне відчуття стресу, занепокоєння або сильну знервованість, стурбованість обставинами сьогодення;

50% відчувають передчасну або постійну тривогу, передбачення негативних подій, наслідків;

88% такий рівень почуття стресу в українців за 2023р., що є значно збільшеним показником, у порівнянні за минулі роки.

За офіційними даними соціологічного опитування “Платформи психічного здоров'я” “Anima.ua”:

39% людей, щодня, відчувають психологічну втому, зниження впевненості у власних силах, зменшення життєвої енергії внаслідок чого, розвивається та поглиблюються певні ментальні розлади, погане самопочуття. [4, 91с]

В Міністерстві охорони здоров'я України передбачають, що через тривалу війну, психологічна підтримка буде вкрай необхідна понад 15 млн українцям. Через постійний, високий рівень стресу, тривоги, працівникам усіх галузей важко зосередитися на робочих завданнях, цілях, виконання роботи.

У здобувачів вищої освіти та учасників освітнього процесу, спостерігається значне послаблення навчальної мотивації, зростає потреба у більшій, психологічній підтримці молоді. І тому викладачам, не має бракувати знань, навичок, засобів, які б дали їм можливість підтримувати студентів і водночас зберігати також і своє, власне, ментальне і фізичне здоров'я.

Дослідження, які проводились за участю фахівців Інституту психології ім. Г. С. Костюка довели, що 83,4% респондентів висловилася за проведення тренінгів, занять, що будуть направлені на покращення їх ментального і фізичного здоров'я. Кожен день, непомітно, рівень емоційного вигорання людини зростає, а кількість ресурсів для відновлення зменшується. Проте, організм має здатність до процесу резильєнтності тобто можливості зберігати свої якості, відновлюватися та розвиватися, попри будь-які негативні події. [5, 17с]

Основними ознаками погіршення ментального стану і здоров'я сучасної людини є:

скролінг соцмереж;

постійна втома;

безсоння або надмірний сон;

нічого не тішить , не радує;

ігнорування спілкування;

переїдання.

Усі вищезазначені показники, на перший погляд, не мають глобально нашкодити функціюванню організму, а мають більший вплив на психоемоційний стан людини, але саме таке легковажне ставлення до проблеми і є головною помилкою. Будь-яка залежність є початком змін, як у роботі органів, так і у змінах поведінки особистості. Тобто, внаслідок малорухомого способу життя втрачається потенціал, потужність роботи усіх важливих систем і органах організму, а внаслідок певних, психологічних змін виникають емоціональні зрушення в психіці, що часто призводить до асоціальної поведінки.

Мета статті

Метою роботи є визначити основні, проблемні зони у проявах ментального і фізичного нездужання людини. Надати докази і висновки багатьох, наукових досліджень фахівцями з різних країн Світу, де доведено, що ментальне здоров'я і фізичне здоров'я мають тісні взаємозв'язки між собою та їх вплив на психологічний стан, формує такі головні сторони фізичної особи, як гармонійний розвиток, поведінка, ставлення до життя, навчання, роботи та інше. Надати необхідну допомогу в подоланні негативних наслідків у повсякденних стресах, додати впевненості у реалізації відповідних програм є важливим завданням лікарів, психологів, викладачів закладів освіти будь-якого рівня.

Виклад основного матеріалу

Для Перемоги України та її відбудови, потрібно чимало фінансових, інвестиційних, енергетичних, технологічних та інших ресурсів. Навіть вщент зруйновані, стерті з лиця землі міста, села, території можливо відновити. Але, для виконання таких, складних завдань, країні потрібні ментально і фізично здорові люди. Оскільки, задля повної реалізації свого потенціалу, можливості, здібності, таланту, хисту кожна особистість, в першу чергу, повинна бути психологічно, ментально та фізично здоровою людиною.

Ментальне і фізичне здоров'я є запорукою щасливого, усвідомленого, здорового способу життя. Мова йде про здорові стосунки, вміння жити, працювати, навчатися з зрозумінням власної цінності, виховувати в собі співчуття та встановлювати довірливі стосунки в соціумі, з оточуючими людьми, справлятися із щоденними, стресовими ситуаціями, мати можливість і здатність реалізувати весь свій творчий потенціал.

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров'я це стан щастя і добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.

Фізичне здоров'я (благополуччя) характеризує рівень розвитку і функціональні можливості органів та систем людського організму, забезпечує енергією, адаптацією до навколишнього середовища.

Ментальне здоров'я є фундаментом для здорового росту та розвитку особистості. Водночас, фізична активність допомагає і сприяє психологічній стійкості, зниженню стресу, покращенню самопочуття, розвитку позитивного мислення і підвищенню самооцінки. Фізична активність, в цьому контексті, відіграє першочергову, визначальну роль у покращенні ментального здоров'я. Багато наукових досліджень свідчать, що рухова активність зменшує симптоми тривоги та депресії. Ментальне здоров'я і фізичне здоров'я це єдине міцне поєднання, де погіршення одного неодмінно вплине на інше. [6, 36с]

Протягом останніх років, трагічного, шокуючого випробування країни і нації, розглядається та впроваджується велика кількість інструментів, методів підвищення рівня психологічної, фізіологічної стійкості для усіх українців. Існує велика кількість заходів і засобів по психотерапії, кожен з яких доводить свою ефективність. Так, Державою була розгорнута всеукраїнська програма під назвою “Ти як?”, яка допомагає позбутися психологічної напруги. Створена і працює цілодобово “Аптечка психологічної допомоги”, де кожна людина в дистанційному режимі може звертатися до спеціалістів і отримати відповідні рекомендації щодо уникнення стресового стану, конфліктів, девіантної поведінки, тощо.

Для покращення і збереження ментального і фізичного здоров'я, науковцями розробляються, пропонуються, вдосконалюються нові, інноваційні, практичні заходи, методики, які направлені на формування сталих навичок у підтримці здоров'я. Це можуть бути різні арт-терапевтичні засоби, практики тілесно-орієнтованої терапії, гештальт-терапії, де благополуччя і гармонійний розвиток учасників процесу, буде значною мірою поліпшуватися через заняття фізичною культурою і спортом, активною їх участю в житті свого осередку, суспільства, країни. [7, 33 с]

Для визнання ментального і фізичного здоров'я людини, науковці проводять спеціальні дослідження з певною групою населення, де завдяки засобам рухової активності, фізичної культури, спорту, занять або навчального- тренувального процесу, виявляється вплив активного, здорового способу життя на психоемоційний стан. Наприклад, таке дослідження проводилось шведськими науковцями і довело, що фізичні тренування можуть значно допомогти у лікуванні тривожних розладів, симптомів, стресового стану. При цьому, більш інтенсивніші заняття (анаеробні) надавали більший вплив і шанси на покращення стану, що і зазначалося у статті “Journal of Affective Disorders”.

Вчені мали за мету, дослідити вплив на стан тривожності, внаслідок застосування різних видів навантажень різної інтенсивності (високої, помірної низької). Для участі у експерименті запросили 286 учасників із підтвердженою, патологічною тривожністю (генералізованим тривожним або панічним розладом). Ці люди не проходили будь-які курси з психотерапії, тому показники впливу рухової активності були більш достовірними. У 223 учасників, середній вік складав близько 38,6 років. Всіх добровольців поділили на три групи, які протягом дванадцяти тижнів тренувалися за різними програмами із частотою три рази на тиждень, заняття відбувалося протягом однієї години. У першій групі тренування проводились з залученням фізичних вправ помірної інтенсивності, в другій групі вправи варіювалися від помірної до високої інтенсивності, а в третій (контрольній) групі учасникам надали лише загальні рекомендації щодо фізичної активності для самостійних занять, але застерегли уникати протягом наступних 12 тижнів тренування за будь-якими іншими, спеціальними програмами. Зміни у станах учасників оцінювали за допомогою “Шкали тривоги Бека” та “Шкали депресії Монтгомері-Асберга”, порівнявши результати до та після тримісячного дослідження. Цікавим фактом була одна обставина, де ніхто з дослідників, окрім фізіотерапевта, який був у складі групи тренерів і разом з ними проводив заняття, не знали, які учасники до яких груп увійшли. Це надало можливість мінімізувати будь-які упередження при обробленні результатів.

Тож відповіддю на питання - наскільки можуть допомогти людині тренування з застосуванням різного виду фізичного навантаження і інтенсивності, проти стану тривожності стали оцінки учасників:

- вчені визначили суттєве зниження рівня тривоги у учасників першої та другої груп, які систематично відвідували заняття, в порівнянні з контрольною групою. Показники тривоги за “шкалою Бека”, в першій та другій групі знизилися у середньому на 5 балів, що відповідало зменшенню рівня тривоги із сильної або помірної до легкої.

Таким чином, висновком є те, що будь-яка фізична активність потрібна. При посиленому стані тривожності, більш інтенсивніші заняття спортом можуть бути кориснішими. Дослідники вважають свої результати, доказом на користь того, що фізична активність може бути ефективним, доступним, терапевтичним втручанням, допомогою при тривожних розладах. При доцільному, систематичному підході, фізичні вправи не мають небажаних, побічних ефектів, рухова активність є відносно дешевою, оптимальною діяльністю, яка сприяє покращенню і підтриманню загального здоров'я, в тому числі ментального і фізичного.

Достатня фізична активність дає змогу суттєво знизити ризик багатьох хвороб, особливо метаболічних та серцево-судинних. Але, крім цього, активний спосіб життя ще має вагомий вплив на ментальне здоров'я людини. Низка досліджень свідчить, якщо людина тримає себе у оптимальній, фізичній формі це допомагає їй запобігти хворобі або лікувати, такий поширений психічний розлад, як депресія. Аналіз рандомізованих, довільно контрольованих досліджень, які є основою доказової медицини, теж знайшли в цьому підтвердження і навіть, дозволили прирівняти рухову активність, фізичну культуру і спорт за показниками ефективності, до такого роду науки, як психотерапія та визнати її певним видом, засобів антидепресивного характеру. [8, 81с]

Отримані, внаслідок дослідження, дані про терапевтичний ефект фізичної активності, іноді дещо різняться, зокрема через те, що ці дослідження фокусувалися на різних типах та інтенсивностях навантажень, а учасниками експериментів були люди, які не мали достатньої, фізичної підготовки. Тому, є потреба у нових, якісних напрацюваннях, які б вивчали дієвість фізичних вправ для подолання тривожних розладів у людей з різним ментальним і фізичним здоров'ям. Зараз, основним засобом їх лікування є когнітивно- поведінкова психотерапія та медикаментозна терапія.



Висновки

Не існує певної “міри” здоров'я, за допомогою якої можна точно виміряти рівень, стан людини. Кожен оцінює своє здоров'я суб'єктивно, за власними критеріями. Для одних це здатність виконати певний обсяг фізичних навантажень (наприклад, кожного дня виконувати руханку, систематично відвідувати навчально-тренувальні заняття з будь-якого виду спорту, або постійно брати участь у спортивних заходах, марафонах з бігу, тощо), для інших це запобігати, протидіяти інфекціям, хворобам протягом багатьох років.

Але, основною ланкою фізичного і ментального здоров'я людини є відчуття гармонійного поєднання усіх сторін життєдіяльності, позитивна самооцінка і здатність керувати своїм життям, послідовність та передбачуваність, цілеспрямованість і відчуття єдності з іншими людьми, що свідчить про сформованість характеру особистості й привносить в її життя стабільність та сенс.



Література

1. Близнюк Є. “Психічне здоров'я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни”. Київ. Градус. 2022. 21с.

2. Горностай П. “Поранені війною: Україна в епіцентрі колективної травми”. Психологія українсько-російської війни. №1 2022. 11с.

3. Джавадян О. “Соціальна реклама та ментальне здоров'я”. Соціальна робота та соціальна освіта. №2. 2021. 28 с.

4. Єременко Н., Ковальова Н., Ужвенко В. “Психічне здоров'я студентської молоді України під час війни” Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції “Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації”: збірник наукових праць, випуск 92. Переяслав. 2023. 91с.

5. Інжиєвська Л. “Ментальне здоров'я та його підтримка в умовах військових дій в Україні” Електронний навчальний курс. БІНПО ДЗВО “УМО” НАПН України. Біла Церква. 2024. 17с.

6. Карамушка Л. “Психічне здоров'я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати”. Методичні рекомендації. Інститут психології імені Г. С. Костюка. НАПН України Київ. 2022. 36с.

7. Костєва Т. “Вплив ментального здоров'я” Науковий журнал “Наукові праці” Серія Педагогіка №229. 2018. 33с.

8. Предко В. “Особливості психічного стану українців під час війни”. Наукові праці Міжнародної Академії управління персоналом. №3(56) 2022. 81с.

9. Чутора М. “Стигматизація : сутність, види, причини виникнення”. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2011. 119с.

References

1. Blyzniuk Ye. (2022)“Psykhichne zdorovia ta stavlennia ukraintsiv do psykholohichnoi dopomohy pid chas viiny”. ["Mental health and the attitude of Ukrainians to psychological help during the war" ]. Kyiv. Hradus. 21 p. [in Ukraine].

2. Hornostai P. (2022) “Poraneni viinoiu: Ukraina v epitsentri kolektyvnoi travmy”. Psykholohiia ukrainsko-rosiiskoi viiny. [ "Wounded by war: Ukraine at the epicenter of collective trauma". Psychology of the Ukrainian-Russian war.] №1. 11 p. [in Ukraine]

3. Dzhavadian O. (2021)“Sotsialna reklama ta mentalne zdorovia”. Sotsialna robota ta sotsialna osvita. [ "Social advertising and mental health". Social work and social education.] №2. 28 p.[in Ukraine].

4. Yeremenko N., Kovalova N., Uzhvenko V. (2023)“Psykhichne zdorovia studentskoi molodi Ukrainy pid chas viiny” Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii “Tendentsii ta perspektyvy rozvytku nauky i osvity v umovakh hlobalizatsii”: zbirnyk naukovykh prats. ["Mental health of student youth of Ukraine during the war" Materials of the International Scientific and Practical Internet Conference "Trends and Prospects of the Development of Science and Education in the Conditions of Globalization": collection of scientific works.] №92. Pereiaslav. 91p.[in Ukraine].

5. Inzhyievska L. (2024) “Mentalne zdorovia ta yoho pidtrymka v umovakh viiskovykh dii v Ukraini” Elektronnyi navchalnyi kurs. BINPO DZVO “UMO”Ukrainy ["Mental health and its support in the conditions of military operations in Ukraine" Electronic training course.] Bila Tserkva. 17p. [in Ukraine].

6. Karamushka L. (2022) “Psykhichne zdorovia osobystosti pid chas viiny: yak yoho zberehty ta pidtrymaty”. Metodychni rekomendatsii. Instytut psykholohii imeni H.S.Kostiuka. NAPN Ukrainy [ "Mental health of the individual during war: how to preserve and support it". Guidelines. Kostyuk Institute of Psychology. NAPN of Ukraine] Kyiv. 36p.[in Ukraine].

7. Kostieva T. (2018) “Vplyv mentalnoho zdorovia”. Naukovyi zhurnal “Naykovi pratsi” Seriia Pegahohika. ["The influence of mental health" Scientific journal "Scientific works" Pedagogical series] №229. 33p. [in Ukraine].

8. Predko V. (2022) “Osoblyvosti psykhichnoho stanu ukraintsiv pid shas viiny” Naukovi pratsi Mizhnarodnoi Akademii upravlinnia personalom. ["Peculiarities of the mental state of Ukrainians during the war". Scientific works of the International Academy of Personnel Management] №3(56). 81p. [in Ukraine].

9. Chutora M. (2011) “Styhmatyzatsiia: sutnist, vydy, prychyny vynyknenia”. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu ["Stigmatization: essence, types, causes of occurrence". Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University.] 119p. [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru

...