Гейміфікація як ефективний інструмент мотивації у сфері фізичної культури та спорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра менеджменту фізичної культури

Харківської державної академії фізичної культури

Гейміфікація як ефективний інструмент мотивації у сфері фізичної культури та спорту

Іванюк П.О., аспірант

Бондар А.С., к.фіз.вих, професор, завідувач кафедри

Анотація

Гейміфікація, або впровадження ігрових механік у неігрові контексти, набула значної популярності у різних сферах діяльності. Останніми роками цей підхід активно застосовується у фізичній культурі та спорті як один із засобів підвищення мотивації, зацікавленості та ефективності занять фізичною культурою. У цій статті розглянуто наукові аспекти гейміфікації та її вплив на мотивацію і результати в галузі фізичної культури і спорту. Проведено експериментальне дослідження, в якому взяли участь 28 клієнтів фітнес-клубів, розділених на контрольну та експериментальну групи. Результати показали, що гейміфікація суттєво підвищує рівень мотивації, задоволеності та частоту відвідувань тренувань. В експериментальній групі внутрішня мотивація зросла на 29.15% за шкалою "Фізична активність" та на 38.91% за шкалою "Контроль ваги", тоді як у контрольній групі ці показники становили 8.51% та 16.29% відповідно. Це підтверджує ефективність гейміфікованих програм у підвищенні фізичної активності, задоволеності та залученості учасників до тренувального процесу. Отримані результати підкреслюють потенціал гейміфікації як дієвого засобу мотивації у фізичній культурі та спорті.

Ключові слова: гейміфікація, мотивація, фізична культура, спорт

Ivanyuk P.O., Bondar A.S.

Gamification as an effective motivation tool in the field of physical education and sports

Annotation

Gamification, or the introduction of game mechanics into non-game contexts, has gained considerable popularity in various fields of activity. In recent years, this approach has been actively used in physical education and sports as a means of increasing motivation, interest, and training efficiency. This article examines the scientific aspects of gamification and its impact on motivation and performance in the field of physical culture and sports. An experimental study was conducted with 28 fitness club clients, divided into control and experimental groups. The results showed that gamification significantly increases the level of motivation, satisfaction, and frequency of training attendance. The study demonstrated that the internal motivation of participants in the experimental group increased by 29.15% in the "Physical Activity" subscale and by 38.91% in the "Weight Management" subscale, compared to 8.51% and 16.29% in the control group, respectively. Additionally, 71.43% of participants in the experimental group achieved their personal goals, compared to 42.86% in the control group. The frequency of training attendance was higher in the experimental group (90.47%) compared to the control group (72.81%), indicating the effectiveness of gamified training programs in enhancing participant engagement. These findings highlight the potential of gamification to significantly increase physical activity and participant engagement in the training process. The article also discusses the theoretical foundations of gamification, including Self-Determination Theory, which emphasizes the importance of autonomy, competence, and social interaction in enhancing motivation. These results confirm the effectiveness of gamified programs in increasing physical activity, satisfaction, and participant engagement in the training process. The findings underscore the transformative potential of gamification in physical education and sports, paving the way for more innovative approaches to enhance motivation and performance

Keywords: gamification, motivation, physical culture, sport

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному світі, де здоровий спосіб життя та фізична активність набувають все більшої значущості, проблема мотивації до занять фізичною культурою та спортом стає надзвичайно актуальною. Адже незважаючи на численні переваги регулярної фізичної активності, більшість населення, особливо молодь та підлітки, виявляють недостатню мотивацію до систематичних занять. Саме в цьому контексті гейміфікація може стати інноваційним підходом, що значно підвищить рівень мотивації та, як наслідок залученості та зацікавленості у фізичній культурі та спорті.

Аналіз літературних джерел. Дослідження гейміфікації набуває популярності у різних галузях, зокрема у фізичній культурі та спорті. Відомо, що гейміфікація базується на теорії самодетермінації (Self-Determination Theory, SDT), запропонованій Едвардом Десі та Річардом Райаном. SDT підкреслює важливість трьох базових психологічних потреб: автономії, компетентності та соціальної взаємодії [1]. Гейміфікація спрямована на задоволення цих потреб через ігрові елементи, такі як:

1. Автономія:можливість самостійно обирати завдання та встановлювати власні цілі.

2. Компетентність:відчуття прогресу та досягнення нових рівнів майстерності.

3. Соціальна взаємодія:спільне виконання завдань, змагання та підтримка.

Гейміфікація, інтегруючи ігрові елементи, сприяє задоволенню цих потреб, що у свою чергу, підвищує внутрішню мотивацію до фізичної активності. У своїх дослідженнях К. Сален та Е. Циммерман зазначають, що гейміфікація - це певна система, де гравці задіяні у вирішенні штучного конфлікту, що визначається правилами та має своє вираження у кількісному результаті. Гейміфікація орієнтована, передусім, на формування в учасників конкретної цілі навчання, а не на саму гру. Також гейміфікацію можна розуміти, як використання ігрових механізмів, що зустрічаються в сучасних ігрових проєктах (особливо в багатокористувацьких іграх). Тобто різниця між гейміфікацією та іншими ігровими формами полягає в тому, що її учасники зорієнтовані на ціль та прикінцевий результат своєї діяльності, а не на гру як таку, де ігрові елементи синтезуються з реальними ситуаціями для мотивації поведінки у конкретних ситуаціях [3].

Зважаючи на соціокультурні зміни останніх років гейміфікація у фізичній культурі та спорті викликає значущий інтерес у іноземних науковців. Зокрема, Д.О.Блейн, М.Стендейдж, Т.Керран у своїх роботах досліджували вплив гейміфікації на рівень задоволеності та залученості студентів у процес фізичного виховання під час пандемії COVID-19. У дослідженні брали участь 300 студентів, розділених на дві групи. Перша група брала участь у гейміфікованих тренуваннях, друга -- за традиційною програмою фізичного виховання. Гейміфіковані тренування включали використання мобільних додатків, системи нагород, рівнів та соціальних змагань. У результаті дослідження було встановлено, що студенти, які брали участь у гейміфікованих тренуваннях, мали вищі показники задоволеності (на 30%) та залученості (на 25%) порівняно з контрольною групою[2].

Комплексне дослідження А.Марзеса, М.Дюкло, Б.Перейра та А.Чалабаєва оцінювало вплив гейміфікованих втручань з метою впливу фізичну активність [4]. Результати аналізу 16 рандомізованих контрольованих досліджень показали, що гейміфікація мала середній вплив на зміну фізичної активності. Ці втручання виявилися більш ефективними порівняно з контрольними групами без гейміфікованих підходів. Однак було також виявлено, що довгострокова стійкість цих поведінкових змін є проблемою, оскільки вони мають тенденцію до зменшення з часом. Дослідження підкреслює потребу в стандартизованих методологіях, подальших дослідженнях та вдосконаленні стратегій спровадження гейміфікації з метою мотивації [5]. Актуальність та беззаперечна практична значущість окресленої проблеми були передумовами для проведення подальших досліджень.

Метою роботи є дослідження гейміфікації, як ефективного інструменту мотивації у сфері фізичної культури та спорту.

Виклад основного матеріалу дослідження

У процесі дослідження було проведено оцінку ефективності гейміфікації у підвищенні мотивації клієнтів фітнес-клубу, шляхом впровадження гейміфікованих тренувальних програм. Участь у дослідженні взяли 28 клієнтів, що відвідують тренування у тренажерному залі мережі фітнес-клубів “Sport life” у м. Харків та м. Чернівці. З них рандомізовано 14 осіб увійшли до експериментальної групи і 14 осіб до контрольної. З загальної кількості респондентів, 75% (n=21) складали чоловіки, решту 25% (n=7) - жінки, усі респонденти не є професійними спортсменами та мають досвід занять фізичною активністю менше двох років.

На основі структури гейміфікації, яку у своїх працях окреслює професор К.Вербах [6,7], нами було запропоновано додати до тренувального процесу респондентів наступні елементи:

Таблиця 1

Елементи гейміфікації, впроваджені в рамках дослідження