Здоров'яформувальний потенціал атлетичної гімнастики з гантелями: деякі теоретико-прикладні аспекти проблеми

The article reveals some problematic issues related to expanding the health-forming potential of athletic gymnastics. A systematization of the work of scientists is presented, where the phenomenology of dumbbell gymnastics is studied directly or indirectly. As a result of the conducted pedagogical discourse, it was established that the medical aspects of the raised problem have already acquired a certain embodiment; on the other hand, the issue of constructive methodical support of the process of intensive performance of physical exercises with weight bearing for children of primary school age remains uncertain. The study and generalization of the work of researchers who directly or indirectly study the theoretical and methodological aspects of the problems of the personally-oriented influence of athletic gymnastics with dumbbells on the health of a child of primary school age allow us to state that such influence can be traced to all components of health - mental, spiritual, bodily; on the personality as a whole. Some methodological guidelines are described, which contribute to increasing the effectiveness of athletic gymnastics classes for younger schoolchildren in the aspect of health-forming influence.

Key words: athletic gymnastics, a child of primary school age, health-forming influence, motor activity.

Постановка проблеми

Витоки повноцінного використання здоров'язбережувального ресурсу, зокрема, атлетичної гімнастики для особистості на різних етапах життєдіяльності з давніх - давен хвилювали не лише медиків, а й фахівців фізичної культури. Засновничого значення дослідниками означеної проблеми надано трактату Клавдія Галена (129 - 199 р. д. е) «Збереження здоров'я», де римський лікар представляє розроблену ним систему спеціальних вправ для розвитку мускулатури, що базувалася на заняттях із гантелями.

Вивчення історико-педагогічних аспектів розробленого видатним медиком наукового підходу до підвищення фізичної сили засвідчує про те, що це було високо оцінено і військовими, і філософами Епохи Відродження з огляду на пріоритет всебічного розвитку людини [Вербіцький Бондаренко 2014]. Вкажемо, що нині заняття гантельною гімнастикою здебільшого набули розповсюдження через гурткову роботу; до прикладу, у вітчизняній практиці резонансу 1895 році набула гурткова форма діяльності київського лікаря Є.Ф. Гарнич - Гарницького.

Ідея про взаємовплив на позитивну динаміку морально -вольових якостей особистості та інтенсивного виконання фізичних вправ із обтяженням набула творчого розгортання у праці науково-практичного характеру М. Амосова «Роздуми про здоров'я» (1990 р.). Тут віокремлено основні вектори такого взаємовпливу; з -поміж них основними визнано такі: зміцнення м'язів, стимулювання обміну речовин, поліпшення статури, зменшення маси тіла, покращення травлення, заспокоєння нервової системи (Амосов, 1990). Узагальнюючи спектр означених векторів впливу, вчений робить висновок про те, що через збереження рухливості суглобів і зміцнення зв'язок, гімнастичні вправи, зокрема з гантелями, сприяють збільшенню опору людини до захворювань, а, від так, сприяють тривалості, і якості її життя. Натомість, якщо на рівні медико -прикладних досліджень вже склалось наукове уявлення про атлетичну гімнастику та її роль у зміцненні організму (Віровський Л; Лапутін О; Решетніков Г; Хартіман О. та ін.), то зберігає і досі свою проблемність питання про компетентне спрямування процесу розвитку сили та нарощування м'язів за допомогою саме гантельної гімнастики. атлетичний гімнастика здоров'яформувальний спорт

Мета статті - на основі узагальнення напрацювань учених з проблематики опанування атлетичних видів спорту, схарактеризувати процеси методичного супроводу атлетичної гімнастики з гантелями - передумови підвищення здоров'язбережувального впливу на особистість сучасної дитини, зокрема молодшого шкільного віку.

Аналіз наукового фонду з порушеної проблеми переконливо доводить уможливлення констатувати незаперечність вирішальної ролі фізичної культури і спорту у формуванні здоров'язбережувального простору закладу освіти - від дошкілля до середовища життєдіяльності осіб зрілого віку (Овчарук, 2022; Гараєва, 2023); особливо за реалій життєдіяльності сучасної людини, коли актуалізується потреба у рухових її діях, а загострення набула проблематика навчання, зокрема, спортивним вправам із складною координаційною структурою рухів. Фахівці, які системно досліджують теорію і практику фізичного виховання (Худомій, Єрмаков, 2015) навіть запропонували поняття «автоматизований рух», розуміючи його зміст як усування із кола зору допоміжних рухів. Деякі з дослідників управлінських аспектів процеса навчання спортивних вправ (до прикладу, Болобан В.) стверджують про доречність дотримуватися орієнтовної структури у будь-якій спортивній вправі, розрізняючи такі складники в ній, як-от: психолого- педагогічний, дидактичний, функціональний, руховий, біологічний, біомеханічний, технологічний. Враховуючи, що у центрі нашої дослідницької уваги перебуває своєрідність саме атлетична гімнастика з гантелями, констатуємо, що вчені які вивчають проблематику ефективного використання тренажерів для покращення результатів у силовому тренуванні, переконують у доречності, з одного боку, в якості тренажерних процесів має сенс розглядати гантелі, а, з іншого - у доцільності за цільовою спрямованістю використовувати різновид тренажерних пристроїв - кардіотренажери, багато функціональні та силові. Відтак, для роботи з обтяженням ( задля розвитку фізичних якостей на кшталт міри сили) саме й використовують гантелі (Бичков, 2022). До того ж фахівці радять не лише посилену увагу приділяти саме силовим вправам, оскільки визнано результативними їх вплив на переважну «більшість динамічних актів людини» (Трегуб, Тимочко, 2023), а й важливості при цьому спрямовувати методичний супровід з тим, щоб «не порушувався індивідуально встановлений баланс» та враховувалася вікова специфіка того хто тренується. Ми враховували й сформовану нині дослідницьку позицію, що віддзеркалює сучасне розуміння своєрідності здоров'язбережувального середовища. Згідно Безкопильного О.О., йдеться про такі параметри: моніторинг впровадження певного «оздоровчого» ресурсу; дотримання санітарно -гігієнічних норм та безпечності такого середовища для дитини; інноваційний контент оздоровчої діяльності дитини через задіяність відповідного «оздоровчого ресурсу»; партнерство із сім'єю -родиною для закріплення запропонованої програми рухової активності дитини (збалансування харчування, раціональна організація дозвілля, наступність і систематичність у вимогах тощо). Якщо вчений розглядає означений аспект дотично фахової спрямованості здійснювати здоров'язабезпечувану діяльність в основній школі (Безкопильний, 2020), то відомі й практико -орієнтовні надбання дослідників, котрі вивчають ресурси атлетичної гімнастики студентства, тобто в умовах вищої школи (Гурєєва, Осіонова, Кушнір, Рибалка 2013; Трегуб, Тимочко, 2023).

Вивчення й узагальнення наукових джерел, де відображено еволюцію здорового способу життя в історико-соціальній ретроспективі (Лисицин Ю; Мельникова І; Харкевич А. та ін.), уможливлюють розцінювати як педагогічно вмотивований висновок учених про те, що посилення особистісно-смислової спрямованості змісту здоров'язбережувальної освіти набуває пріоритетного значення (Джуринський, 2012). На наше переконання, акцентування у цій площині на ролі фізичних вправ, зокрема силової спрямованості, зумовлюють правомірність говорити про їх впливовість саме на здоров'яформування особистості. Аналіз тренерського досвіду переконує в тому, що атлетична гімнастика постає ефективним засобом залучення сучасного «цифрового покоління» до здорового способу життя через опанування раціональною фізкультурною діяльністю.

Виклад основного матеріалу

Своєрідність, зокрема комплексу загально-розвиваючих вправ саме з гантелями, здебільшого розглядається сучасними дослідниками в контексті розв'язання проблематики розвитку рухових здібностей вже дітей підлітків. Деякі з дослідників (Іващеннко О.В., Карпунець Т.В.) помітили, що в учнів 6-12 класів закладів загальної середньої освіти, котрі є любителями гантельної гімнастики, відсутня млявість, натомість формуються «скульптурні форми тіла». Спираючись на структуру силових здібностей (статична сила, жимова сила, «вибухова» сила, амортизаційна сила, швидкісна динамічна сила) та беручи до уваги засоби розвитку сили (вправи із зовнішнім опором та з подоланням ваги власного тіла, ізометричні вправи), встановлено (Степаненко С; Єрьоменко Е; Федорчук С.), ефективність низки методів (максимальних зусиль, ударний метод, ізометричний метод та ін.) маємо підстави зазначити, що все ж підвищена дослідницька увага надана особливостям організації силових тренувань підлітків, дівчат, людей похилого віку. Останнім часом, з огляду на агресивний напад РФ на Україну, дослідницьку активність вченими виявлено у вивченні проблемних питань виховного потенціалу бойового хортингу (Абанін О.В., Демченко О.С., Духота Ж.А., Дорошенко М.М., Єрьоменко Е.А. та ін.), а також гуртковій і секційній роботі у цьому плані в школі у (Гречаний О., Гречана Л., Зуб Р., Карасевич С., Кузмук М. та ін).

Натомість ще й досі на периферії наукових досліджень залишається ресурсність коригуючої гімнастики у практиці роботи з дітьми молодшого шкільного віку. Гантельна гімнастика, як контент здоров'яформування і складова ефективних засобів, спрямованих на особистісний фізичний розвиток, здебільшого нині досліджена в контексті проблематики рухової активності в юнацькому віці (Гусєв Т., Дяченко А., Чекмарьова В., та ін.). Оскільки цей вік здебільшого збігається із професійним становленням майбутнього фахівця, то результативними, на наш погляд, є наукові розвідки, де йдеться про здобувачів вищої фізкультурної освіти (Джуринський, 2012., Рибалко, Безпопильний, 2020), а також з огляду на готовність до вмотивованого нами вибору здоров'язбережувальних технологій у фаховій практичній діяльності (Андріанов, 2022., Гараєва, 2023).

Обраний нами формат дослідження означеної проблеми загострюється ще й з огляду на реалії дозвілля школярів саме сільських закладів загальної середньої освіти. Проведені у цьому плані дослідження (Гаргі Х., Івашура А., Коновальчук В., та ін.) довели про об'єктивні труднощі і фахівців фізичної культури та спорту, і дітей та дорослих сільської місцевості (до прикладу віддаленість від обласних центрів, що утруднює видовищність спортивної презентації учасників); актуалізація питань співпраці із однолітками сусідніх шкіл; тенденція до закриття малочисельних шкіл, а, відтак зниження суто фахово-педагогічного впливу на спортивну активність дитячої спільноти; погану логістику та застарілість і мало-укомплектованість матеріально-технічної бази та ін.). До того ж, само рефлексія досвіду організації спортивної діяльності сучасних дітей представників «цифрового покоління» вимагають більш повноцінного використання ресурсів атлетичної гімнастики, зокрема, в контексті реалізації «принципа дитиноцентризму» (при цьому із урахуванням його домінант - знати дитину; визнавати її такою, яка вона є; приймати дитину із наявним сегментом вияву індивідуальності). Атлетична гімнастика, зокрема з гантелями, й дозволяє фахівцю означене вище повноцінно врахувати.

Принагідно зауважимо на тому, що самореалізація набутого нами тренерського досвіду переконує: приступати до занять з гантелями педагогічно доцільно з дитиною не раніше 10-12 віку. У процесі практико-орієнтованої складової з реалізованого нами підходу (Корнієнко 2023) ми враховували висновки вчених (Коротича 2021) відносно того, що, дбаючи про результативність формування здоров'язберігальної компетенції, важливою є наочність у презентації конкретних вправ. Набутий досвід у цьому плані засвідчує про ефективність, зокрема, наочної презентації, що не лише сприяє продуктивності практичної діяльності дитини, а й забезпечує демонстрацію методики фізичних дій, посилюючи у такий спосіб поведінковий аспект емоційно -ціннісного ставлення та розуміння самоцінності здоров'я.

Як зауважують деякі вчені (Багач С., Белікова Н., Бородін Ю., Ведмеденко Б., Дубогай О., Кулікова Л., та ін.) до того ж надзвичайно важливою є сформована в особистості мотивація до фізкультурно-оздоровчої діяльності та здатність до самоорганізації в ній. Щодо останнього, то класичною вважається її етапність (виконання інструкцій дорослого, діяльність при методичному супроводі дорослого та етап самостійної діяльності, де головним постає особистісне вміння виконання рекомендацій тренера і досягати мету.

Зосередимо увагу на більш розлогому висвітленні методичних орієнтирів щодо занять атлетичною гімнастикою дітей молодшого шкільного віку (Корнієнко, 2023). По -перше, на важливості комплексного поєднання таких занять із легкою атлетикою, плаванням, акробатикою, бігом на ковзанах (у тому числі роликових), спортивними та рухливими іграми, їздою на велосипеді, лижах (бігових та гірських). По-друге, на переконливо доведеною практикою доцільністю поступового і послідовного збільшення на дитину молодшого шкільного віку навантаження та доречності виконання вправ, зокрема з гантелями, перед дзеркалом і у приміщенні. По -третє, на методично-вартісному акцентуванні при доборі вправ на тих з них, котрі спрямовані на розвиток рівноваги та координації. По-четверте, на педагогічній вмотивованості посилення емоційного фону занять (до прикладу, через запровадження музичного супроводу) та важливості заохочення дітей власним прикладом до правильного виконання кожної вправи. По -п'яте, на системному використанні вправ задля гармонійного розвитку м'язів дитини та, водночас акцентуванні на вправах, які спрямовані на попередження втомлюваності дитини.

Здоров'яформувальні технології сучасні дослідники здебільшого трактують як безперервний, і, водночас, послідовний «рух» взаємопов'язаних, з одного боку, етапів і компонентів педагогічного процесу, а, з іншого - дій його учасників. При цьому вважається найбільш привабливою організаційною формою реалізації таких технологій - групова, де саме співпраця, партнерська взаємодія, співдружність постають домінантами педагогічного процесу (Гараєва, 2023; Кузьмінський, 2019; Харісов, 2021 та ін.).

Висновки

Отже, дбаючи про ефективність занять атлетичною гімнастикою з гантелями правомірно розглядати контентом саме здоровяформувальний їх вплив на особистість, зокрема дитини молодого шкільного віку. Оскільки здоров'я сучасної дитини залежить від чергування фізичної та розумової діяльності, цілковито очевидною є самоцінність занять атлетичною гімнастикою. Узагальнення теоретичних напрацювань учених засвідчує про правомірність розглядати оздоровчий та корегуючий потенціал атлетичної гімнастики з гантелями в якості істотного чинника здоров'яформувального позитивного впливу на особистість дитини молодшого шкільного віку. Впливовість означеного чинника зумовлена повноцінним методичним супроводом у силовому тренуванні.

Перспективи подальшого дослідження порушеної проблеми пов'язуємо із поглибленням наукових уявлень про оздоровлюючий потенціал атлетичної гімнастики для дітей з особливими освітніми потребами.

Джерела і література

1. Амосов М.М. Роздуми про здоров'я. К.: Здоров'я, 1990. 168 с.

2. Андріанов М.В. Спортивна спеціалізація як сучасний підхід до вдосконалення фізкультурної освіти школярів. Теорія і практика фізичної культури. 2022. №2. С. 9-15.

3. Багач С.М. Адаптація організму учнів до фізичних навантажень. Фізичне виховання в рідній школі. 2015. №6. С. 16-19.

4. Безкопильний О.О. Підготовка майбутніх учитилів фізичної культури до здоров'ябережувальної діяльності в основній школі; теорія та методика: Монографія. Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2020. 552 с.

5. Бондаренсо С. Вплив фізичного виховання та навчальних навантажень на стан здоров'я і фізичну підготовленість учнів молодших класів на етапі адаптації до навчання. Молода спортивна наука України. 2004. Випуск 8. Том 3. С 38-40.

6. Ведмеденко Б.Ф. Щаблі педагогічної технології: інтерес, гра, здібності, самостійні заняття. Теорія та методика фізичного виховання. 2005. №2. С. 15-19.

7. Гараєва О.А. Здоров'язбережувальні технології у професійно - педагогічній освіті: Навч.пос. Одеса: ДЗ «Південноукр. пед.ун. ім. К. Ушинського», 2023. 228 с.

8. Гурєєва А.М., Єсіпова Г.О., Кушнір Г.І., Рибалка О.І. Фізичне виховання: Атлетична гімнастика: Навч.- метод. пос. Запоріжжя: ЗНУ, 2013. 73 с.

9. Джуринський П.Б. Теорія і методологія здоров'ябережувальної професійної підготовленості майбутніх учителів фізичної культури: монографія. Одеса: ТОВ ЛЕРАДЧУК. 2012. 324 с.

10. Дубогай О. Фізкультура як складова здоров'я та успішного навчання дитини. Здоров'я та фізична культура. Шкільний світ. 2011. № 34-35. С. 4-126.

11. Корнієнко С.М. Вправи з гантелями: Навч.-мет. посібник. Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2023.294 с.

12. Коротича О.В. здоров'яформуюча освіта: досвід, проблеми, прогнози. Фізичне виховання і спорт. 2021. №18. С. 108-124.

13. Овчарук Н.О. Формування здоров'ябережувального простору в загальноосвітніх навчальних закладах. Рідна школа. 2022. №10. С 60-65.

14. Харісов Ф.Ф. Оцінка здоров'язбережувальних освітніх технологій у системі загальної освіти. Педагогіка і психологія. 2021. №2. С 85-88.

References

1. Amosov M.M. (1990). Rozdumy pro zdorovia. K.: Zdorovia. 168 р.

2. Andrianov M.V. (2022). Sportyvna spetsializatsiia yak suchasnyi pidkhid do vdoskonalennia fizkultumoi osvity shkoliariv. Teoriia i praktyka_ fizychnoi kultury. №2. Р. 9-15.

3. Bahach S.M. (2015). Adaptatsiia orhanizmu uchniv do fizychnykh navantazhen. Fizychne vykhovannia v ridnii shkoli. №6. Р. 16-19.

4. Bezkopylnyi O.O. (2020). Pidhotovka maibutnikh uchytyliv fizychnoi kultury do zdoroviaberezhuvalnoi diialnosti v osnovnii shkoli; teoriia ta metodyka: Monohrafiia. Cherkasy: ChNU im. B. Khmelnytskoho. 552 p.

5. Bondarenso S. (2004). Vplyv fizychnoho vykhovannia ta navchalnykh navantazhen na stan zdorovia i fizychnu pidhotovlenist uchniv molodshykh klasiv na etapi adaptatsii do navchannia. Moloda sportyvna nauka Ukrainy. Vypusk 8. Tom 3. Р. 38-40.

6. Dubohai O. (2011). Fizkultura yak skladova zdorovia ta uspishnoho navchannia dytyny. Zdorovia ta fizychna kultura. Shkilnyi svit. № 34-35. Р. 4-126.

7. Dzhurynskyi P.B. (2012). Teoriia i metodolohiia zdoroviaberezhuvalnoi profesiinoi pidhotovlenosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury: monohrafiia. Odesa: TOV LERADChUK. 324 p.

8. Haraieva O.A. (2023). Zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii u profesiino - pedahohichnii osviti: Navch.pos. Odesa: DZ «Pivdennoukr. ped.un. im. K. Ushynskoho». 228 p.

9. Hurieieva A.M., Yesipova H.O., Kushnir H.I., Rybalka O.I. (2013). Fizychne vykhovannia: Atletychna himnastyka: Navch.- metod. pos. Zaporizhzhia: ZNU. 73 p.

10. Kharisov F.F. (2021). Otsinka zdoroviazberezhuvalnykh osvitnikh tekhnolohii u systemi zahalnoi osvity. Pedahohika i psykholohiia. №2. Р. 85-88.

11. Korniienko S.M. (2023). Vpravy z hanteliamy: Navch.-met. posibnyk. Ternopil: TNPU im. V.Hnatiuka. 294 p.

12. Korotycha O.V. (2021). Zdoroviaformuiucha osvita: dosvid, problemy, prohnozy. Fizychne vykhovannia i sport. №18. Р. 108-124.

13. Ovcharuk N.O. (2022). Formuvannia zdoroviaberezhuvalnoho prostoru v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh. Ridna shkola. №10. Р. 60-65.

14. Vedmedenko B.F. (2005). Shchabli pedahohichnoi tekhnolohii: interes, hra, zdibnosti, samostiini zaniattia. Teoriia ta metodyka fizychnoho vykhovannia. №2. Р. 15-19.

Размещено на Allbest.ru