Транспортне забезпечення виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Транспортні системи та безпека дорожнього руху»

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Взаємодія видів транспорту»

на тему:

«ТРАНСПОРТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА»

Виконала :

ст. гр. МК - 6м

Дубина С. Д.

Перевірив :

ас. Сауляк Л. В.

Київ - 2012 р.



ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВИБІР ПРОМИСЛОВОГО ВИДУ ТРАНСПОРТУ

2. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ПАСАЖИРСЬКОГО

ТРАНСПОРТУ МІСТА



ВСТУП

У місті А будують підприємство. Поклади сировини знаходяться від підприємства на відстані 23 ч 25 км . Річний обсяг споживаної підприємством сировини змінюється в діапазоні 7 ч 9 млн.т. Вихід готової продукції складає % від обсягу сировини. Готова продукція: тарно-штучний вантаж із середньою масою вантажної одиниці 6 кг. та розмірами 0,2Ч0,3Ч0,3 м.

Проектом підприємства передбачена наявність під'їзних залізничних колій, автомобільної дороги та причалу.

Із введенням у дію підприємства кількість жителів міста А становитиме 1200 тис. чол.

Підприємство повинно постачати 5 % середньорічного обсягу випуску продукції замовникам міста В. Місто В займає площу 300 км . Одержувачі вантажів розташовані рівномірно по території міста, а їхня загальна кількість - 50 . Відстань між м. A та залізничною станцією м. B - 810 км., портом м. B - 820 км., межею м. B в автомобільному сполученні - 800 км. Залізнична станція та порт знаходяться на відстані - 20 км. від межі міста B.



1. ВИБІР ПРОМИСЛОВОГО ВИДУ ТРАНСПОРТУ

Вибір виду транспорту, що забезпечує у визначених умовах найбільшу економічну ефективність, передбачає порівняння ряду варіантів та потребує значних витрат часу. Суттєве зменшення обсягів роботи та виключення можливих помилок досягається при наявності графіку областей ефективного використання різних видів транспорту. Такий графік дозволяє зменшити кількість варіантів, які потрібно розглядати, але не дає підстав для остаточного вибору конкретного виду транспорту, так як він не враховує всю палітру факторів, що характеризують умови використання різних видів транспорту у кожному конкретному випадку.

Практичне значення графіку області використання різних видів транспорту полягає у тому, що на основі заданих умов використання і специфічних особливостей кожного із видів транспорту, він принципово визначає місце кожного з них серед інших. Це дозволяє завчасно обмежити кількість варіантів, які порівнюють, і цим самим полегшити та прискорити виконання розрахунків, пов'язаних із вибором найбільш ефективного виду транспорту.

Області ефективного використання різних видів транспорту визначаються порівнянням витрат при заданих умовах роботи. Витрати визначають фактори, які мають найбільший вплив на їх формування, а саме Q i L.

Графічний спосіб визначення областей ефективного використання видів транспорту базується на розрахунку витрат, який виконують прямим обчисленням за статтями капітальних та експлуатаційних витрат.

Графічний спосіб передбачає поетапне виконання роботи.

1. Для заданих видів транспорту необхідно обчислити витрати, які припадають на 1 тону транспортування сировини. Для розрахунків використовуються залежності витрат, наведені в таблиці 1.1.



Таблиця 1.1.

Залежності для визначення витрат на перевезення вантажу промисловими видами транспорту.

Вид транспорту	Розрахункова формула
Промисловий залізничний	Bз=90 + 60ЧL + (91+ 2ЧL) ЧQ
Підвісна канатна дорога	Bn=62 + 22ЧL + (26+ 13ЧL) ЧQ
Конвеєрний	Bk=41 + 56ЧL + (10+ 11ЧL) ЧQ

Одиниці виміру: L-км, Q-млн. тон, B-у. о.(умовні одиниці).

Результати розрахунків за комбінацією видів транспорту, яка визначена індивідуальним завданням, зводимо у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2.

Витрати на перевезення вантажу різними видами транспорту.

L, км	1	5	10	15	20	25
Q, млн.. т.	0	10	0	10	0	10	0	10	0	10	0	10
Вид транспорту
Промисловий залізничний	150	1080	390	1400	690	1800	990	2200	1290	2600	1590	3000
Підвісна канатна дорога	84	474	172	1082	282	1842	392	2602	502	3362	612	4122
Конвеєрний	97	307	321	971	601	1801	881	2631	1161	3461	1441	4291

L=1 км; Q= 0 млн. т. L=1 км; Q= 10 млн. т.

В_з = 90+60*1+(91+2*1)*0=150 В_з = 90+60*1+(91+2*1)*10=1080

В_п = 62+22*1+(26+13*1)*0=84 В_п = 62+22*1+(26+13*1)*10=474

В_к = 41+56*1+(10+11*1)*0=97 В_к = 41+56*1+(10+11*1)*10=307

L=5 км; Q= 0 млн. т. L=5 км; Q= 10 млн. т.

В_з = 90+60*5+(91+2*5)*0=390 В_з = 90+60*5+(91+2*5)*10=1400

В_п = 62+22*5+(26+13*5)*0=172 В_п = 62+22*5+(26+13*5)*10=1082

В_к = 41+56*5+(10+11*5)*0=321 В_к = 41+56*5+(10+11*5)*10=971

L=10 км; Q= 0 млн. т. L=10 км; Q= 10 млн. т.

В_з = 90+60*10+(91+2*10)*0=690 В_з = 90+60*10+(91+2*10)*10=1800

В_п=62+22*10+(26+13*10)*0=282 В_п = 62+22*10+(26+13*10)*10=1842

В_к=41+56*10+(10+11*10)*0=601 В_к = 41+56*10+(10+11*10)*10=1801

L=15 км; Q= 0 млн. т. L=15 км; Q= 10 млн. т.

В_з = 90+60*15+(91+2*15)*0=990 В_з = 90+60*15+(91+2*15)*10=2200

В_п=62+22*15+(26+13*15)*0=392 В_п = 62+22*15+(26+13*15)*10=2602

В_к=41+56*15+(10+11*15)*0=881 В_к = 41+56*15+(10+11*15)*10=2631

L=20 км; Q= 0 млн. т. L=20 км; Q= 10 млн. т.

В_з = 90+60*20+(91+2*20)*0=1290 В_з = 90+60*20+(91+2*20)*10=2600

В_п=62+22*20+(26+13*20)*0=502 В_п = 62+22*20+(26+13*20)*10=3362

В_к=41+56*20+(10+11*20)*0=1161 В_к = 41+56*20+(10+11*20)*10=3461

L=25 км; Q= 0 млн. т. L=25 км; Q= 10 млн. т.

В_з = 90+60*25+(91+2*25)*0=1590 В_з = 90+60*25+(91+2*25)*10=3000

В_п=62+22*25+(26+13*25)*0=612 В_п = 62+22*25+(26+13*25)*10=4122

В_к=41+56*25+(10+11*25)*0=1441 В_к = 41+56*25+(10+11*25)*10=4291

2. За результатами розрахунків (таблиця 1.2) будуємо сумісні графіки витрат В = f (Q) при постійному значенні L. Кількість графіків визначається кількістю значень L. На рис. 1.1-1.6 наведені графіки витрат для трьох видів транспорту при перевезенні вантажу на відстань 1, 5, 10, 15, 20, 25 км.

Рис. 1.1. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=1км



Рис. 1.2. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=5км

Рис. 1.3. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=10км

Рис. 1.4. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=15км



Рис. 1.5. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=20км

Рис. 1.6. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=25км

3. Найдешевший вид сполучення визначається прямою витрат, розташованою найближче до осі абсцис. Точки перетину ліній функції B= f(Q) при L= const порівнюваних видів транспорту є точками рівності їхніх витрат на перевезення.

4. Точки рівновигідності перевезень даних видів транспорту переносимо на новий графік Q=f(L) ( рис. 1.7). З'єднанням між собою нанесених точок отримуємо лінію рівновигідності перевезень порівнюваних видів транспорту, яка розмежовує області ефективного використання кожного виду транспорту.

5. На графіку Q=f(L) зображаємо прямокутник із координатами 23ч25км., 7ч9млн.т., що визначає умови роботи транспорту. Найбільша площа прямокутника, через який проходить лінія розмежування, визначає вид транспорту який доцільно використовувати при технологічних перевезеннях.

Отже, найбільш економічно ефективним видом транспорту, яким доставляється сировина із кар'єру, що знаходиться на відстані 23-25 км, до заводу, являється підвісна канатна дорога. За умовою кар'єр знаходиться від заводу на відстані спочатку 23 км, але в процесі його розробки відстань збільшується до 25 км. Саме підвісна канатна дорога виявилася найбільш ефективним з точки зору економічної вигідності, так як його використання забезпечує мінімальні витрати на доставку сировини від кар'єру до заводу при заданих об'ємах перевезень.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МІСТА

Організація міських перевезень передбачає визначення кількості маршрутів, типу рухомого складу і його кількості.

Забудована площа міста, км²:

(2.1)

Середня довжина міського маршруту, км:

(2.2)

де w - коефіцієнт, що враховує планувальну забудову міста (для розрахунків приймається w=0,25).

Мінімальна кількість маршрутів визначається з умови охоплення сполученням всіх транспортних мікрорайонів міста:

(2.3)

Максимальна кількість маршрутів визначається з умови забезпечення пасажирів всіх транспортних мікрорайонів сполученням без пересадок. З точністю достатньою для практичних розрахунків максимальна кількість маршрутів обчислюється за залежністю:

(2.4)

Сумарна максимальна довжина маршрутів, км:

(2.5)

транспорт маршрут перевезення

Мінімальна довжина маршрутної мережі, км:

(2.6)

Сумарна довжина k маршрутів, км:

(2.7)

Коефіцієнт пересадочності:

(2.8)

Щільність дорожньо-вуличної мережі, км/км²:

(2.9)

Маршрутний коефіцієнт:

(2.10)

Щільність маршрутної мережі, км/км²:

(2.11)

Середня відстань переміщення пасажира, км:

(2.12)

Середня відстань поїздки пасажира, км:

(2.13)

Витрати часу на підхід до зупинки, год.:

(2.14)

де: V_п - швидкість пішохода (V_п = 4 км/год);

l_Д - середня довжина перегону, прийнята рівна 0,7 км, що відповідає нормам відстані між зупинками.

Розрахункова кількість рухомого складу:

(2.15)

Експлуатаційна швидкість:

(2.16)

Витрати часу на очікування рухомого складу, год.:

(2.17)

Витрати часу на пересадку, год.:

(2.18)

Швидкість сполучення, км/год:

(2.19)

Витрати часу на рух, год.:

(2.20)

Сумарні витрати часу на переміщення, год.:

(2.21)

Результати розрахунків за формулами (2.7)-(2.21) заносимо у таблицю 2.1

Таблиця 2.1

Результати розрахунку показників маршрутної мережі

L, км	tn, год.	tоч , год.	tnp , год.	tp , год.	t , год.
230,6	0,283	0,014	0,012	0,285	0,594
780,9	0,227	0,046	0,031	0,248	0,552
1331,1	0,198	0,079	0,039	0,218	0,533
1881,4	0,180	0,111	0,039	0,195	0,525
2431,7	0,168	0,144	0,035	0,176	0,523
2982,0	0,159	0,176	0,029	0,162	0,526
3532,3	0,152	0,209	0,022	0,151	0,534
4082,6	0,147	0,241	0,015	0,143	0,547
4632,9	0,143	0,273	0,010	0,137	0,563
5183,2	0,140	0,306	0,006	0,132	0,583

За даними таблиці 2.1 на спільному графіку будуємо залежності

t_n=f(L_k), t_о=f(L_k), t_nр=f(L_k), t_р=f(L_k), t=f(L_k).

Рис.2.1. Результати розрахунку показників маршрутної мережі.

Середня добова рухомість населення, поїздок/добу:

(2.22)

Мінімальний інтервал руху транспортних засобів на маршрутах приймаємо рівним 2 хв. так як організувати менший інтервал руху транспортних засобів не можливо внаслідок відхилень від графіку руху транспортних засобів на маршруті. Максимальний інтервал приймаємо рівним 15 хв. так як саме стільки максимум буде чекати пасажир на зупинці , після чого найімовірніше віддасть перевагу іншому виду транспорту. Середній інтервал руху приймаємо рівним 5 хв. саме цей час забезпечить достатньо високу якість перевезень.

Середня місткість рухомого складу, місць:

(2.23)

де: к_н - коефіцієнт, що враховує нерівномірність пасажиропотоку в часі (к_н =2,5-2,8);

г - середньодобовий коефіцієнт використання місткості рухомого складу, (г=0,2-0,3);

Т_н - час роботи транспорту на маршрутах міста (Т_н=18год).

Середня добова потужність пасажиропотоку на маршрутах міста, пас.км/км:

(2.24)

Із припущення, що розподіл потужності пасажиропотоків описується за нормальним законом розподілу із математичним очікуванням рівним середній добовій потужності й у = А/3 = 7,07/3 =2,35, визначимо необхідний інтервал місткості рухомого складу.

Задача розв`язується графічним шляхом. Графік розподілу потужності пасажиропотоків f(A) поєднується зі шкалою місткості рухомого складу, так як це показано на рис 2.2.

Точка середньої розрахункової місткості q=75 сполучається (штрихова лінія) із значенням середньої потужності пасажиро-потоку А=7,07. Потім знаходимо найближчу місткість автобуса - q₁(в даній курсовій роботі автобус пасажиромісткістю q₁=75 чол це МАРЗ-5277-42191. Від точки q₁ проводимо лінію паралельно штрихової лінії, яка визначає А₁.

З умови пропорційності пасажирообігу інтервалу руху визначають

(2.25)

(2.26)

Площа графіка не перекривається повністю, отже необхідно визначити рухомий склад місткістю розташованою на кордоні інтервалу A_min - A_max . Для цього нижній межі інтервалу приписують пасажироперевезення з інтервалом І_max та визначаємо:

(2.27)

т

Спроектувавши на вісь q знаходимо точку q^!=7. Найближча до цієї точки місткість рухомого складу - q₂ визначає другу модель транспортного засобу ГАЗель-32213 пасажиромісткість -12 чол.. Проекцією точки q₂ на вісь А одержуємо точку А₂. Далі визначимо кордони потужності пасажиропотоку, який може бути засвоєний другою моделлю рухомого складу.

Зони перекриття (Аmin-Amax) ділимо на дві частини вертикальною лінією В (рис. 2.2) яку визначаємо за формулою :

Імовірність попадання випадкової величини в кожний з інтервалів:

(2.28)

де: Ф(~) - функція нормального закону розподілу що визначається за таблицями наведеними в додатку 2;

б та в - нижній і верхній кордони інтервалу.

З урахуванням прийнятих припущень з (2.28) одержимо:

(2.29)

(2.30)

Перевіряємо точність (2.29)+(2.30) = 0,4154+0,5818=0,9972 точність обрахунку доволі висока.

Необхідна кількість рухомого складу:

(2.31)

Кількість автобусів за моделями:

(2.32)

Отже для здійснення пасажирських перевезень по місту необхідно мати 219 автобусів марки ПАЗ-4230 пасажиромісткістю 54чол, та 157 автобусів марки ГАЗель-32213 пасажиромісткістю 12чол.

Размещено на Allbest.ru

...