Проект ремонтно-механічної майстерні по ремонту колійних та будівельних машин. Розрахунок козлового крану
Короткий опис ремонтно-механічної майстерні. Розрахунок трудомісткості робіт по ремонту машин. Проектування розбирально-складального цеха. Розрахунок механізму пересування козлового крану КД-05. Розрахунок редуктора та перевірка міцності зуб’їв на згін.
Рубрика | Транспорт |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.06.2013 |
Размер файла | 126,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВСТУП
Залізниця - комплекс інженерних споруд спеціального обладнання, машин і механізмів, який становить матеріально - виробничу основу залізничного транспорту. Складається в основному с напрямної рейкової колії і рухомого складу який по ній пересувається.
Залізнична сітка країни поділяється на окремі залізниці ( за територіальної ознакою), керовані спеціальними управліннями. Кожне управління залізниці складається з галузевих служб ( руху колії і споруд локомотивного, сигнального зв'язку) і допоміжних відділів галузеві служби управління та лінійні підрозділи. ( дистанції, депо, станції, залізниці.
В Україні експлуатаційна довжина залізниці загального користування довжиною понад 21-ї тис. км.
Залізничний транспорт вид рейкового транспорту який здійснює перевезення вантажів і пасажирів по коліях у вагонах за допомогою локомотивної тяги.
Залізниці поділяються на внутрішньо промислові і загального користування.
1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Короткий опис ремонтно-механічної майстерні
Для проектування ремонтно-механічної майстерні беремо план ремонтних майстерень, якихй повинен бути конкретним і вираженим як з номенклатурі доізичних одиниць так і в грошових розмірах, такої беремо річний план ремонту машин, який виражений трудомісткістю.
Поскільки трудомісткість ремонту машин залежить від їх складності, оснащеності та стану, то при визначення трудомісткості на кожен ремонт машин врахований рівень механізації та складності машин.
У проектованій майстерні кап. Ремонт проводиться смпеціальзованими приладами і при цьому вибирається поправочний коефіцієнт рівний 0, 8.
При складанні плану ремонта враховується сезонність роботи машин.
Ремонтно- механічна майстерня виконує капітальний ремонт машин і технічне обслуговування машини, що знаходиться в експлуатаціх, та займається виготовленням запасних частин і ремонтом інвентаря, тобто створюються рівномірність загрузки ремонтно-механічної майстерні за рахунок виконання цих робіт.
а) Визначаємо сумарну трудомісткість при ремонті машин ВПР-1200
Tpc=Tpi-Npi
ремонтний цех козловий кран
Де Tpi - трудомісткість ремонту машини;
Npi - программа ремонту вызповідних машин.
Дані для визначення сумарної трудомісткості берем з таблиці 1.1
Таблиця 1.1 - Сумарна трудомісткість
Найменування машин |
Кількість Машин Шт. |
Труд-сть. 1го кап. ремонту |
Сумарна Труд-сть. |
|
ВПР-1200 |
10 |
2100 |
21000 |
|
ПРМ |
10 |
800 |
800 |
|
Одноковшовий екскаватор 41-21 |
10 |
1300 |
13000 |
|
Грейдер Д3-13 |
20 |
770 |
15400 |
|
Виготовлення запасних частин |
39344 |
81344 |
||
Всього |
50 |
157375 |
Трудомісткість на виготовлення запасних частин складає 25% від сумарної трудомісткості:
1.2 Розрахунок трудомісткості по видам робіт та кількості працюючих
Розподіляємо трудомісткість робіт по ремонту машин, та їх видам по відсотках співвідношення від загальної трудомісткості ремонту.
Таблиця 1.2 - Розподіл трудомісткостей
Найменування робіт |
Трудомісткість Ремонтних робіт |
Фонд часу |
Потрібне число робітників в ремонті. |
||
% від зач. Труд-сті |
Чол./год. |
||||
Слюсарні |
55 |
86557 |
1679 |
51 |
|
Верстатні |
18 |
28327 |
1679 |
17 |
|
Ковальскі і термічні |
8 |
12590 |
1624 |
8 |
|
Зварювальні |
6 |
9442 |
1624 |
6 |
|
Малярні |
4 |
6295 |
1624 |
4 |
|
Електротехнічні |
4 |
6295 |
1679 |
4 |
|
Допоміжні |
5 |
7869 |
1679 |
5 |
|
157375 |
95 |
Щоб визначити кількість основних робіт і обладнання , необхідно знати номінальний і дійсний фонд часу робочого і обладнання.
Визначаємо дійсний річний фонд часу робочого Фд, враховуючи відповідно загублений час, відпустку, хворобу, та інші поважні причини.
Де dk= число календарних днів з звітний період;
d8 - Число вихідних днів за рік (106)
dn - Кількість святкових днів у році (4)
dom - Тривалість відпустки робітником в днях, яка відпустка дня окремих професій складає : слюсарі, станочники, електромонтери, термісти, мийники, гальваністи - 35 днів; Ковалі, молотобійники, маляри - 42 дні.
Tcm - Довжина зміни, ч;
1.Дійсний річний період фонд часу слюсарів, станочників, електромонтерів, токарів:
2. Дійсний річний фонд зварювальників, аккумуляторщиків, мідників, жерстяників, мотористів.
Визначаємо дійсний річний фонд часу обладнання
Де У = число змін.
n - коефіцієнт враховуючий простої обладнання з ремонту дня обладнання
Визначаємо номінальний річний фонд часу виробничого робітничого.
Де 366-число календарних днів у році.
- число вихідних днів в році (106)
t - тривалість змін при п'ятиденному робочому тижні (8.2години)
t1 - При шестиденному робочому тижні (7.2 години)
b - Число скокочених годин роботи у святкові дні;
dn - кількість святкових днів у році (12)
1.3 Проектування розбирально-складального цеха
1.3.1 Обладнання розбирально - складального цеха.
У даному проекті розбирально-складальний цех включає в себе слідуючі відділення:
- Розбір машин на агрегати;
- Від`єднання дедоектовки деталей;
- Комплектовочно - підгонне відділення;
- Відділення ремонту агрегатів і вузлів;
- Відділення ремонту ДВС;
- Відділення ремонту ходових частин.
У розбирально - складальний цех надсилаються відремонтовані деталі, агрегати, вузли, рами для їх зборки. Тут можуть проводитись також великий або частковий ремонт великогабаритних деталей.
Визначаємо число місць розбірки або збірки машин:
де da - Тривалість перебування машин в ремонті з календарних днях (15).
dk - число календарних днів з розрахунковому періоді (248);
Nm - Кількість машин які підлягають ремонту.
Більшу частину обладнання розбирально - складального цеху не розраховуємо а підбираємо віходячі із прийнятого технологічного процессу ремонта. До обладнання цього цеху відносяться верстаки стенди для розбірки і збірки агрегатів, шізравлічні і електричні преси і так далі.
Таблиця 1.3 - Технічна характеристика мостового крана
Вантаж Під-ність |
Прольот Крана |
Висота підйому |
Ширина Крану |
Вис.фер. Від гол-ки під крану шляху |
Потужність електор-м кВт |
|||
Підняття Вантажу |
Перем-ння Візка |
Перем. Крана |
||||||
10 |
32 |
4500 |
5300 |
1900 |
23, 2 |
4, 4 |
11, 5 |
Вибрані обладнання зводимо до таблиці.
Найменування |
Вст-ння. Пот.двиг. |
Габаритні розміри |
||
Довжина |
Ширина |
|||
Плита перевір |
- |
1000 |
750 |
|
Плита правочна |
- |
1500 |
1000 |
|
Верстат для перекл. Нудоти ферезо |
0, 25 |
700 |
400 |
|
Верстат для прогонки різьби М420 |
1, 3 |
800 |
600 |
|
Верстат Настільно-сверлильний МС-пА |
0, 65 |
450 |
200 |
|
Верстат для вузлів колійних і будівельних машин |
- |
- |
- |
|
Точила н аждачні |
0, 8 |
1000 |
400 |
|
Стелажі для деталей |
- |
- |
- |
|
Шкаф для монтажних користувань РО-377 |
- |
- |
- |
|
Верстат на 1-е робоче місце |
- |
1200 |
800 |
|
Верстат на 2-е робочих місця |
- |
2400 |
800 |
1.3.2 Відділення шийки і знежирювання деталей.
Обладнання відділення шийки складається з мийних машин і ван, столів для механічної чистки і сушки деталей і транспортних засобів.
Необхідна кількість ван для шийки деталей визначаємо за формулою
Де Q - загальна вага деталей що підлягають мийці в ваннах ра рік.
t - час на миття деталей, занурених в ванну з зрахванням загрузки ы выдгрузки(2 години).
g - вага деталей зангурених у ванну кт(100\150)
h1 - коефіцієнт використання ванн по (0, 5\0, 8)
h2 - коефіцієнт використання часу миття (0, 8\1)
в залежності від забруднення деталей;
- номінальний річний фонд часу використання мийного обладнання.
Визначаємо загальну вагу деталей що підлягають мийці з ваннах за рік;кт
де M- кількість машин що підлягають ремонту за рік.
Qмаш - вага машини;
Визначаємо кількість ванн:
Приймаємо 2 ванни.
Кількість мийних машин камерного і ковейерного типів обчислюємо за формулою :
Де g1- вага деталей, одночасно погружених на конвейер
t - час знаходження деталей в машині (10-20 ванн)
n2= коефіцієнт використання машин
Для мийки деталей рекомендується стаціонарна мийка - однокамерна машина станціонарнох дії.
Таблиця 1.3.2.1 Характеристика мийної машини My-1
Найменування |
Одиниці вимірювання |
Познаки лінійнох машини |
|
Потужність ел.двигуна насоса |
кВт |
8 |
|
Редуктор конвеєра |
кВт |
0, 7 |
|
Габаритні машини |
М |
||
Вага машин |
Кт |
Миючим засобом примається СМС. Розчини СМС можуть використовуватись дня очистки поверхні будь яхких металів.
Основними складовими СМС є любий метал.
- сода калькована 40-50%
- Тринатрий фосфат натрія 20-30%
- Метасілікат натрія 15-25%
Вода та інші додатки.
Вибране обладнання для відділення мийки та знежирювання записуємо в таблицю.
Обладнання |
Габаритні Розміри. |
Потуж кВт |
Площа М2 |
Кількість обладнання шт. |
||
Довжина |
ширина |
|||||
Миюча машина |
5 |
1.5 |
8 |
7.5 |
5 |
|
Ванна |
- |
2 |
||||
Столи для просуники і механічної очистки деталей |
2 |
1, 2 |
- |
2, 4-3 |
3 |
|
Корзини для складання деталей |
1, 44-3 |
3 |
1.3.3 Відділення дефектовки деталей.
Після мийки та знежирювання деталей і вузлів машини відправляємо у окремі відділення дифектовки деталей.
У комплекті ремонтного відділення дифектовка є однією з відповідальних дільниць.
У відділенні проводимо контроль і сортировку вузлів і деталей.
Процес дифектовки деталей складається з кількох послідовно виконуючих методів контролю зовнішній огляд виконуємо для виявлення видимих пошкоджень, вимірювання деталей, фізичних методів контролю, магнітного рентгенівського, та ін..
Обладнання відділення дифектовки не розраховуємо, а підбираємо в залежності від об'єму ремонтних робіт та кількості робітників цього відділення.
У комплект обладнання входить і робочих стіл набір КВП і інструментів, перелік яких визначаємо в залежності від виробничої програми ремонту машин.
Відділення дифектовки деталей розмістимо у безпосередній близькості від відділення мийки та знежирювання деталей.
1.3.4 Перелік обладнання необхідно відділенню дифектовки деталей ремонтно-механічної майстерні зводимо в таблицю 1.3.3.1
Таблиця 1.3.3.1
Перелік обладнання Відділення дифектовки Комплектовочно-підгоночне відділення |
Модель |
Габаритні Розміри |
||
Довжина мм |
Ширина мм |
|||
I |
||||
Стіл дефиктовщика |
ПИ-003 |
3000 |
800 |
|
Шкаф для приборів та інст-нтів |
РО-050 |
1250 |
500 |
|
Стелажі |
РО-0603 |
1400 |
500 |
|
Стелаж |
Н-92 |
2000 |
450 |
|
Плита |
- |
1000 |
950 |
|
Магнітний дефектоскоп |
77МД |
- |
- |
|
II |
||||
Верстак на одне робоче місце. |
МО-5001 |
1200 |
800 |
|
Стіл контролера |
МО-0508 |
2400 |
800 |
|
Ящик для бракованих деталей |
- |
1200 |
800 |
|
Центр для перевірки деталей |
СТ-018 |
1500 |
600 |
1.3.5 Відділення ремонту двигунів внутрішнього згорання.
Ремонт двигунів внутрішнього згорання здійснюється по тій же технологічній карті що і ремонт машин.
Двигун знятий з машини поступає на ремонт.
Тут його розбираємо на деталі які піддаємо мийці.
Крім того деталі очищуємо від нагару і накипу.
Після очистки деталі піддаються контролю і сортировці під час того визначаємо по технологічним умовам ступінь придатності деталей для повного використанні і при необхідності визначаємо, якому ремонту вони підвертаються.
Термін служби ДВЗ обслуговуються довговічністю його основних деталей встановлених в ремонтній практиці, блок циліндров блок головки, циліндри шатуни, поршневі кільця, коленвали, розподільчий вал, клапани.
Кількість установлюваних установок для ДВЗ визначаємо на формулі
Де А - кількість двигунів на рік;
t- час випробовування і обкатки (з урахуванням монтажу, демонтажу наступу) в годині;
с - коефіцієнт враховуючий повторні випробовування двигунів (1, 1/1, 65)
Фн = номінальний фонд часу обладнання в рік;
r - коефіцієнт використання установки по часу
(r=0.8/0.85)
Приймаємо одну дослідницьку установку.
Перелік і характеристику обладнання відділення по ремонту ДВЗ зводимо в таблицю 1.3.5.1
Найменування обладнання |
Тип (модель) |
Потужність кВт |
Габаритні розміри |
||
Довжина Мм |
Ширина Мм |
||||
Верстак слюсарний |
МО-5001 |
- |
1200 |
800 |
|
Плита |
- |
- |
1000 |
450 |
|
Стенд для ремонту ДВЗ |
- |
- |
- |
- |
|
Стелаж |
РО-0603 |
- |
1400 |
500 |
|
Верстат для поліровки фасок Клапанів |
СШК |
0, 6 |
600 |
400 |
|
Верстак вертикально-свердлильний |
2135 |
5, 8 |
- |
- |
|
Рейковий прес |
- |
- |
1600 |
800 |
|
Пристосування для гідравлічного випробування бивків |
42 |
- |
1800 |
600 |
|
Шкаф для інструментів |
- |
- |
450 |
450 |
|
Шкаф для одягу |
- |
- |
1000 |
500 |
|
Станок для розточки блоків циліндрів |
2А-627 |
2, 2 |
1500 |
1200 |
|
Верстак для шліфовки колін валів |
3423 |
7, , 0 |
3930 |
1795 |
|
Заточний верст |
3633 |
1, 5 |
593 |
530 |
|
Верстат для коригування циліндроів |
ЗА-833 |
4, 6 |
1240 |
1270 |
|
Токарний верстат для розточки гільз |
Л-62 |
3, 7 |
2470 |
1050 |
|
Прилад для регулювання фер-ки |
КП-1605 |
- |
340 |
250 |
|
Прилад для регулювання жиклерів |
122-1 |
- |
400 |
300 |
1.4 Обладнання механічного цеха
Механічний цех ремонтного підприємства призначений для механічної обробки деталей і для виготовлення нової продукції.
Виробнича потужність механічного цеха ремонтного підприємства визначаємо за формулою:
Де Тст - річна трудомісткість верстатних робіт;
Тсам - витрати на самообслуговування для ремонту майстерень (0, 1/0, 2)*Тст
Фдо - дійсний річний фонд часу роботи верстака;
У = кількість змін роботи цеха (1 зміна)
r - коефіціент загрузки станка (0, 7\0, 8).
Приймаємо 13 верстаків для механічного цеха.
Розподіл верстаків. Розбираємо загальну кількість верстаків по типам і складаємо таблицю 1.4.1
Тип верстаків |
% до загального числа верстаків |
Кількість верстаків |
|
Токарні |
45-55% |
7 |
|
Револьверні |
6-8% |
1 |
|
Фрезерні |
8-10% |
1 |
|
Строгальні |
10-12% |
1 |
|
Свердлильні |
10-12% |
1 |
|
Шліфувальні |
8-10% |
1 |
|
Різні |
6-8% |
1 |
Технічну характеристику та паспортні дані верстаків проводимо в таблицу 1.4.2
Пол механічного цеха рекомендується х торгових шашок або пісчаний на бетонній основі з підпиткою цементом.
Натуральне освітлення цеху повинно бути 30-40% від площі полу. У кожного верстака повинно бути штучне освітлення за напругою струму 6-12 В.
Вентиляцію - проточно - витяжна з півтора - двух кратним обміном повітря.
Найменування верстаків |
Група |
Кількість % |
Кількість шт. |
|
Токарні |
Малі Середні Крупні |
40 55 5 |
3 4 0 |
|
Револьверні |
Малі Середні крупні |
40 50 10 |
0 1 0 |
|
Фрезерні |
Малі Середні крупні |
25 50 25 |
0 1 0 |
|
Сторогальні |
Малі Середні крупні |
35 35 30 |
0 1 0 |
|
Свердлильні |
Малі Середні крупні |
25 70 5 |
0 1 0 |
|
Шліфувальні |
Малі Середні Малі Середні |
25 35 10 30 |
0 1 0 0 |
1.5 Обладнання ковальського цеха
Отриману програму збільшемо у 8-10% для потреб самообслуговування, тоді річна виробнича программа скалається
Визначаємо число чорнів при ручному куванні;
Де Qp - кількість заготовок виготовлених вручну (6шт);
75 від Q; ;
Фд - дійсний фонд часу обладнання
g - погодинна продуктивнысть молота 15кВт;
y - кількість змін;
r - коефіцієнт використання молота по часу
Приймаємо 3 молота з вбогою падаючих частин.
Крім основного обладнання в цеху є і допоміжне.
Перелік основного обладнання в цеху є і до можне.
Перелік основного і допоміжного обладнання приводимо до таблиці 1.5.2
Найменування |
Встановл. Потужність |
Габаритні розміри |
||
Довжина |
Ширина |
|||
Ковальська піч на накаленому вузлі |
- |
1700 |
1600 |
|
Молот пневматичний |
13 |
2230 |
1000 |
|
Горн ковальській на 1 вогонь |
- |
1990 |
1090 |
|
Обдирочно-шліфувальний верстак з 1 камнем |
0, 5 |
700 |
420 |
|
Плита правочна для деталей |
- |
1500 |
750 |
|
Плита дискова |
7, 8 |
2350 |
1500 |
|
Плита ножовочна |
12 |
1300 |
800 |
|
Плита ножниці |
- |
2350 |
1200 |
|
Верстак слюсарний на 1 робоче місце |
- |
1600 |
800 |
|
Ящік для піску |
- |
500 |
400 |
|
Ящік для інструменту |
- |
800 |
400 |
|
Ящік для вугілля |
- |
800 |
600 |
|
Стелаж одноярусний |
- |
1400 |
450 |
|
Всього |
22, 5 |
При розміщенні обладнання у ковальському цеху годин до того шоб печі і горни від молотів та накувалень знахдились на мінімальній відстані але разом з тим вона повинна бути достатнью для того щоб працівники як найменше підпадали дії високих температур.
Біля на ковалень і молотів передбачено достатньо вільного місця для робочою операції і для зебережння матеріалів і паковок. Горні розміщують вздовж стіни щільно або 0, 8-1м від неї для розміження димоходів і труб. Відстань між вісями горнів - 3 м.При опануванні основного обладнання передбачається площа для розширене допоміжного обладнання і інвентаря а також місце для складання заготовок і паковок.
У цеху залишаємо головний похід шириною 3м. для транопортовки металу, заготовок і топлива.
1.6 Обладнання зварювального цеха
Одним із способів відновлення деталей є зварка.
Вона забезпечує певну експлуатаційну надійність відновлюваьних деталей простою технології застосування нескладного обладнання і невисокою собівартості ремонта. З допомогою зварювальних робіт ремонтують різні за своєю конфігурацією і конструкцією деталі.
До недоліків зварювальних робіт відносимо : короблення, зміна будови металу деталі, що ремонтують, в наслідок нагрівання за допомогою напруги.
У данному дипломному проекті при ремонті колійних машин в ремонтно- механічних майстернях виконується зварка тріщин стріли, кабіни та інших деталей машини. Визначаємо потрібну кількість зварювального обладнання:
Де Т - річний обьем данного виду робіт
Фдо - фонд робочого місця або обладнання
У - кількість змін
Беру до уваги розкиданість об'єктів зварювальна кількість електро і газозварювальних апаратів збільшуємо на 20%.
Приймаємо у зварювальних цех два зварювальних апарата. До комплекту обладнання кабіни зварювальних входить : апаратура для зварювання, робочий стіл, захисні пристосування, та інструмени.
Постачання зварювальних присів електродуговою зварки зминним струмом проводиться від варювальних трансформаторів ТС-500. Вибираємо трансформатор ТС-500.
Первинна напруга - 220; 380В;
Вторинна напруга - 30 В;
Максимальний зварювальний струм - 5000А;
Вага трансформатора - 250 кг.
Довжина - 840мм.
Ширина - 1060 мм;
Висота - 1060 мм;
У випадку необхідності підвищити стійкість горіння дуги змінного струму використовуються струм високої частоти і високої напруги, отриманих у спеціальних перетворювачах - осциляторах.
Вибираємо осцилятор типа ТУ-72: первинна напруга - 65% 220;
Вторинна - 150В;
Потужність - 1 кВт.
Підбираємо обладнання зварювального цеха і заносимо в таблицю 1.6.1.
Найменування |
Тип, марка |
Габаритні розміри |
Закальна S |
||
Довжина |
Ширина |
||||
Стіл для ел-зварювальних робіт |
ПИ-007 |
1012 |
762 |
0, 78 |
|
Стіл для газозварювальних р. |
ПИ-006 |
1037 |
787 |
0, 81 |
|
Табурет для звар. Робіт |
ПИ-074 |
400 |
400 |
0, 16 |
|
Піч для підігрівання деталей |
НП-009 |
1280 |
1700 |
2, 17 |
|
Стелаж для деталей |
ПИ-0, 36 |
2000 |
450 |
0, 9 |
|
Ящик з піском |
- |
500 |
500 |
0, 25 |
|
Обдирочно-шліфувальний ст.. |
3382 |
725 |
500 |
0, 36 |
|
Слюсарний верстак |
- |
1500 |
800 |
1, 2 |
|
Віз для перевезу балонів |
- |
- |
- |
- |
|
Головка для віброконтеної наплавки. |
ГМВК |
||||
Всього |
6, 63 |
1.7 Визначення площ ремонтного підприємства
Розмір площі, яку займає ремонтне підприємство визначаємо в залежності від програми ремонту машин.
До загальної площі підприємства, входять площі виробничих, допоміжних, конторських і побутових площ. До виробничих належать площі цехів і окремих, зайнятих обладнанням і робочими місцями.
Допоміжні площі складаються з складів, кладочок і проходів.
До групи конторських приміщень входять заводські і цехові контори та приміщення суспільних організацій.
До побутових відносяться приміщення для прийому їжі, для надання медичною допомоги, гардероби, вбиральні, душеві та інші.
1.7.1 Визначаємо виробничі площини
Площі цехів і відділень ремонтного підприємства підраховуємо по кількості виробничих робітників. У цьому випадку площа цеха складає:
де Рс - спискова кількість робітників;
g - питома площа в метрі квадратному на 1го робітника.
Складаємо таблицю питомої площини на одного виробничого працівника та перехідного коефіцієнту.
Визначаємо виробничу площу для виконання поточного ремонту на ТО:
де Хпост - Кількість постів для ТО і ремонту;
Fм - Площа машини.
Кn - 4, 5 плоша та технологія проходів і проїздів.
Розраховуємо загальну площу для машин постів:
Таблиця 1.7.1.1
Назва відділу |
Середня питома площа м2 |
Кількість виробничих робітників |
Площа цехів та відділень |
|
Розбирально - збиральне |
25 |
21 |
525 |
|
Мийне |
35 |
3 |
105 |
|
Дифектовочне |
20 |
5 |
100 |
|
Комплектовочно-підгоночне |
18 |
6 |
108 |
|
ДВС |
25 |
6 |
150 |
|
Випробувальна станція |
35 |
2 |
70 |
|
Аккумуляторна |
35 |
5 |
175 |
|
Паливної апаратури |
18 |
5 |
90 |
|
Мідно-жестяне |
20 |
3 |
60 |
|
Малярне |
20 |
4 |
80 |
|
Електро - ремонтне |
12 |
4 |
48 |
|
Механічне |
12 |
17 |
204 |
|
Ковальське |
25 |
8 |
200 |
|
Зварювальне |
15 |
6 |
90 |
|
Всього |
95 |
2005 |
1.7.2 Визначення допоміжної площі.
Площу складів можна підрахувати орієнтовано трудомісткістю ремонтних робіт, приймаючи на кожну тисячу люд\год. В середньому слідуючи розмір складів (8 м3) металлу - 0.5; ЗАпасних частин 0, 7;
Паливно змащувальних речовин - 0, 13; Брухту - 0, 17; Лісоматеріальів - 0, 4;
Палива - 0, 95; Агрегатів і двигунів - 0, 35.
Всього 498 м2.
Площа інструментально -роздаткових комор приймається з розрахунку в середньому 0, 5 м2 на один верстат і 0, 2 м2 на одного слюсаря.
Розрахунок площі побутових приміщення проводиться за числом працюючих в найбільш завантажену зміну.
Так площа душових приміщень приймається з розрахунку 4.5 м2. на 10 чоловік, а умивальників - 1 м2 на 10 чоловік. Кабіни для душу робляться розміром 0, 9*0, 9 м. , ширина не менш ніж 1, 5 метр. При душевих кабінах повинно бути передбачене приміщення для перевдягання.
Гардеробні для зберігання одягу передбачають, як правило закритого типу, з розрахунку 0, 5 метрів на людину. Типові розміри шаф при висоті 1.8 м, одинарних ширина - 25 см. , глибина - 50 см., подвійних ширина - 35 см., глибина - 50 см.
Ширина проходу між зачиненими шафами повинна бути не менше одного метру.
Вбиральні розраховуються за нормою 15-20 чол. На 1 унітаз площою 3 м2.
В шлюзах при вбиральнях повинні бути передбачені умивальники з розрахунки 1 умивальник на 4 унітази.
Площа столової визначається за нормою корисної площі на одне посадочне місце 1, 3 м2. , для буфетів - 1, 2 м2.
Для адміністративних і допоміжних приміщень площі можна приймати на кожні тисячу людино/годин. В трудомісткості ремонтних робіт. Заводська лабораторія - 0, 15 м2.
Гараж з пунктом технічного обслуговування - 0, 75 м2.
Площа кабінету начальника цеха або майстра приймається рівною 12 м2.
Розрахунок об'єму ремонтно - механічних майстерень
Виробнича площа |
Площа м2 |
Висота м |
Об'єм м3 |
|
Розбирально-збиральний |
1959 |
10, 8 |
21158 |
|
Мийка і обезжирювання |
105 |
10, 8 |
1134 |
|
Дифектовки |
100 |
10, 8 |
1080 |
|
Комплектовочно-підгоночне |
108 |
10, 8 |
1166 |
|
Ремонт ДВС |
150 |
10, 8 |
1620 |
|
Випробовувальна станція |
70 |
10, 8 |
756 |
|
Аккумуляторна |
175 |
6 |
1050 |
|
Паливної апаратури |
90 |
6 |
540 |
|
Мідно-жестяна |
60 |
6 |
360 |
|
Механічна |
204 |
6 |
1224 |
|
Ковальська |
200 |
6 |
1200 |
|
Зварюівальна |
90 |
6 |
540 |
|
Мальярна |
80 |
6 |
480 |
|
Електро-ремонтна |
48 |
6 |
288 |
|
Разом |
3439 |
32596 |
||
Допоміжна площа |
853 |
3 |
2559 |
|
Всього |
4292 |
35155 |
1.7.3 Визначення потреби в робочій силі ремонтного підприємства
Число працюючих на ремонтному підприємстві визначаємо для кожної категорії окремо. Загальна численність виробничих працівників підприємства визначимо по формулі :
де Трс сумарна трудомісткість річної виробничої програми підприємства (цеха);
Фдр - дійсний річний фонд часу.
Кількість допоміжних робочих визначаємо за формулою
Числа виробничих працівників
Кількість ІТР, СКП, МОП (Працівники бухгалтерії відділів постачання із буту, комірників).
Визначаємо штатним розписом підприємства при цьому виходимо з процентного відділення цих категорій, працюючих на виробництві до сумарної чисельності, виробничих і допоміжних робочих:
ІІ. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок механізму пересування козлового крану КД-05
Козлові крани мають по дві або чотири приводних візка. Лівий привідний візок крана КД-05, представляє собою великообразну раму, на якій приварена площа для монтажу механізмів: Електродвигна типу МТ211-6, зьєднанного з редуктором РМ-350, та колодного механізму з електро магнітом МО-2005. На тихохідному механізмі редуктора встановлене зубчасте колесо, яке знаходиться в парі с колесом. На цій же осі рухомо насаджений візок та барабан само монтажу. Між котком та барабану само монтажу на рухомій шпонці розташована кулачкова муфта. Ця муфта має пристрій для фіксації її на одному із крайніх положень, відповідаючи з'єднанню кулачів з катком або бараном само монтажу. При з'єднанні муфти з кулачками катка механізм працює на пересування крана; При з'єднанні кулачкового поточного канатного барабана здійснюється самопьдьйом крана.
Для каната само монтажу на ходових візках крана спеціальних щоках вставлені блоки.
Редуктор застосовується двухступінчатий циліндричний типа РМ-горизонтальний, між центрова відстань між осями вихідних валів 350ММ
Визначаємо ККД привода:
пари зубчастих колес при роботі в масляній ванні.
відкритої зубчастої пари
що враховує втрати в одній парі підшибників значення загальний ККД привода.
Визначаємо потрібне потужність електродвигуна:
Приймаємо електродвигун MTF 211-6 потужністю 9 кВт, кількість обертів
Кутова швидкість
Визначаємо загальне передаточне число привода:
Загальне число редуктора:
Визначаємо число обертів введеного вала барабана:
Кутова швидкість введеного вала барабана:
Розрахунок відкритої зубчастої пари.
передаточне відношення:
Кутова швидкість майстерні
Число обертів веденого вала редуктора
Матеріал зубчастої пари для шестерні : z5=Сталь 45, термообробка - нормалізація;
$
Границя витривалості при симетричному циклі для шестерні;
Для колеса:
Допустимі напруження визначаємо: при тривалій роботі передачі число циклів навантаження заб'їв та коефіцієнт режиму при розрахунку:
Допустимі навантаження на шестерні:
для колеса:
Число зубів
Приймаємо
тоді
Коефіцієнт форми зуба:
для шестерн: з
Порівняльна оцінка міцності зуб'їв шестерні та колеса за згін:
для шестерні:
для колеса:
Розрахунок ведемо для зуб'їв колеса, що менш міцні:
Обертаючий момент на валу колеса візка визначаємо не враховуючи втрати в редукторі:
Приймаємо модуль зачеплення відповідно кінематичної схеми
Коефіцієнт навантаження попереднього приймаємо к=1, 5; тоді розахуновий момент на колесі:
Основні розміри зубчастої пари:
Колова швидкість зубчастих колес та ступінь точності
Призначаємо 8-й ступінь точності:
Визначаємо міжцентрову відстань:
Уточнюємо коефіцієнт навантаження;
при та консольному розташуванні колес відносно опор
Визначаємо обертаючий момент на валу редуктора (вал шестерні )
Сили що діють у зчепленні колове зусіння
радіальне зусіння
28 - кут зчеплення.
2.2 Розрахунок редуктора та перевірка міцності зуб'їв на згін
Число обертів валів редуктора:
проміжного вала
Веденого вала:
кутова швидкість валів
проміжного валу
Типи зубчастих передач - прямозубі.
Вибір матеріалу для шестерні і зубчастих колес.
Приймаємо для обох пар зубчастих колес сталь з підвишеними механічними властивостями.
Для шестерні
НВ780; Gb=900мПа; Gt=590мПа;
Для зубчастих колес: і
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Призначення центральної ремонтної майстерні. Технологічний процес капітального ремонту будівельних машин. Розрахунок річної виробничої програми і трудомісткості робіт по ЦРМ. Призначення зварювально-наплавної дільниці. Умови роботи фланця піввісі.
дипломная работа [525,5 K], добавлен 22.09.2011Складання відомості наявності та річного завантаження машин. Місячний план-графік технічного обслуговування і ремонту машин. Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин. Розрахунок виробничої програми пересувної майстерні.
курсовая работа [83,1 K], добавлен 03.06.2010Складання відомості наявності та річного завантаження машин. Періодичність виконання технічних обслуговувань і ремонту автомобілів. Місячним план-графік технічного обслуговування і ремонту машин. Розрахунок зон, дільниць, відділень пересувної майстерні.
курсовая работа [94,5 K], добавлен 03.06.2010Технічне обслуговування трактора в агропромисловому комплексі. Розрахунок трудомісткості робіт по ремонту сільськогосподарських машин. Побудова графіка завантаження майстерні. Організація робіт на дільниці і діагностування спеціалізованими ланками.
дипломная работа [244,1 K], добавлен 09.05.2015Розрахунок кількості і трудомісткості ремонтно-обслуговуючих робіт тракторів, автомобілів, комбайнів і інших машин. Розподіл ремонту і ТО за місцем їх виконання. Підбір устаткування поста технічного обслуговування. Процес діагностування паливного насосу.
курсовая работа [906,0 K], добавлен 29.05.2014Розрахунок річних режимів роботи машини. Визначення величини простоїв через організаційні (непередбачені) причини. Розрахунок річної кількості і трудомісткості робіт технічного обслуговування та ремонту. Види стаціонарних і пересувних засобів ремонту.
курсовая работа [159,7 K], добавлен 01.04.2009Організація ремонту і технічного обслуговування машинного парку в господарстві. Розрахунок основних параметрів виробничого процесу машинно-ремонтної майстерні та її дільниць. Проектування технологічного процесу розбирання дифференціала трактора ЮМЗ-6.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.01.2015Розгляд програми по обслуговуванню і ремонту дорожніх машин. Визначення планової напрацьованості; розрахунок трудомісткості обслуговування, чисельності робочих і площ виробничих приміщень. Основи охорони праці та навколишнього природного середовища.
курсовая работа [380,9 K], добавлен 07.04.2014Організація технології відновлювальних робіт на дільниці з ремонту паливної системи автомобілів: розрахунок трудомісткості робіт, підбір спеціалістів, розробка технології розбирально-складальних робіт, оцінка економічної ефективності даного проекту.
дипломная работа [335,6 K], добавлен 08.09.2011Характеристики колії до і після ремонту, умови проведення ремонтно-колійних робіт, розрахунки для побудови графіків їх проведення. Перелік необхідних машин, механізмів і колійного інструменту. Забезпечення безпеки руху потягів при виконанні робіт.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 04.05.2011Технологічний процес капітального ремонту. Розрахунок річної виробничої програми і трудомісткості ремонтного заводу. Розрахунок кількості робочих місць і обладнання. Розрахунок енергетичних потреб. Вибір режимів обробітку. Складання плану операцій.
дипломная работа [647,3 K], добавлен 31.10.2014- Проектування депо з ремонту редукторно–карданного приводу з упровадженням потоково-конвейєрної лінії
Розрахунок основних параметрів комплексно-механізованої потокової лінії. Розрахунок робочої сили вагоноскладального цеха. Розробка технологічного процесу ремонту редукторно-карданних приводів. Відділення з ремонту гідравлічних гасителів коливань.
дипломная работа [416,0 K], добавлен 03.08.2010 Технологічний процес ремонту двигунів. Проектування центральних майстерень, призначених для проведення капітального ремонту двигунів в умовах транспортного будівництва. Протипожежні заходи та безпека життєдіяльності. Розрахунок доходу підприємства.
дипломная работа [290,3 K], добавлен 20.08.2011Призначення розбірно-мийної дільниці, режим її роботи. Розрахунок техніко-економічних показників ремонтно-механічного заводу. Вибір основного обладнання. Технологічний процес на відновлення валика водяного насосу двигуна і розрахунок витрат на нього.
курсовая работа [112,9 K], добавлен 20.08.2011Ознайомлення із будовою та принципом дії механізму повороту екскаватора ЕО-5123 та роликового опорно-поворотного кола. Розгляд конструкції та напрямків застосування механізму пересування машини. Розрахунок економічної ефективності будівельних машин.
реферат [5,1 M], добавлен 04.09.2010Метод організації будівництва автомобільної дороги. Засоби механізації для улаштування земельного полотна. Розрахунок виробничої програми по ремонту дорожніх машин. Проектування стенду для балансування коліс будівельної техніки, вантажних автомобілів.
дипломная работа [569,8 K], добавлен 20.08.2011Загальна характеристика проектованого автотранспортного підприємства. Знайомство з процесом обслуговування та ремонту рухомого складу. Розрахунок виробничої програми, обчислення загальної трудомісткості робіт, опис акумуляторної дільниці та обладнання.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 03.03.2014Організація ремонту рухомого складу на вагоноремонтних підприємствах. Розрахунок параметрів поточно-конвеєрних ліній. Технологічний процес складання напіввагона. Вибір та розрахунок кількості обладнання вагоноскладального цеха. Методи ремонту вагонів.
курсовая работа [221,3 K], добавлен 06.06.2010Визначення річного режиму роботи парку машин. Розрахунок плану обслуговування і ремонту машин аналітичним і графічним способом. Організація роботи пересувних засобів ТО машин. Організація і технологія ТО і діагностування ходової частини автомобіля ГАЗ-53.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 27.03.2012Вихідна кінематична схема механізму підйому мостового крану. Вибір електродвигуна, типу і кратності поліпаста, схеми крюкової підвіски. Розрахунок упорного підшипника, поперечини та барабана. Визначення розміру механізму підйому та пересування крана.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 12.09.2012