Електричне обладнання рухомого складу

Розрахунок пускових струмів тролейбусу ЗіУ–9. Розробка схем пускових реостатів. Визначення коефіцієнтів апроксимації навантажувальних характеристик. Розрахунок гальмівного режиму, побудова пускової та гальмівної діаграми. Технічний опис схеми тролейбуса.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.06.2013
Размер файла 724,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Харків - 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Кафедра електричного транспорту

ЕЛЕКТРИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ

Пояснювальна записка до курсового проекту

Виконав: студент 4-го курсу гр. СТ -1 Федоров Р.В.

Прийняв: доцент, к.т.н. Андрійченко В.П.

ЗМІСТ

1. ВИХІДНІ ДАНІ

2. РОЗРАХУНОК ПУСКОВИХ СТРУМІВ

3. РОЗРАХУНОК ОПОРІВ СТУПЕНІВ ПУСКОВИХ РЕОСТАТІВ

4. РОЗРОБКА СХЕМ ПУСКОВИХ РЕОСТАТІВ

5. РОЗРАХУНОК РЕОСТАТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

6. РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТІВ АПРОКСИМАЦІЇ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

7. РОЗРАХУНОК РЕЖИМУ ОСЛАБЛЕННЯ ПОЛЯ ТЕД

8. РОЗРАХУНОК ШВИДКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НА ОСЛАБЛЕНОМУ ПОЛІ

9. ПОБУДОВА ПУСКОВОЇ ДІАГРАМИ

10. РОЗРАХУНОК ГАЛЬМІВНОГО РЕЖИМУ

11. ПОБУДОВА ГАЛЬМІВНОЇ ДІАГРАМИ

12. ВИБІР ЕЛЕМЕНТІВ ПУСКОГАЛЬМОВОГО РЕОСТАТА

13. ТЕХНІЧНИЙ ОПИС СХЕМИ ТРОЛЕЙБУСА

Список літератури

1. ВИХІДНІ ДАНІ

реостат тролейбус гальмівний

Розрахунок електрообладнання рухомого складу виконуємо за наступними вихідними даними:

1.Тип рухомого складу:

- тролейбус ЗіУ-9;

2. Тип тягового електродвигуна:

- ДК-210А - 3;

3. Вага тари Gт= 105 кН;

4. Прискорення а= 1,32 м/с2;

5. Уповільнення в= 1,3 м/с2;

6. Наповнення М= 115 чол.

Робота тягових двигунів характеризується залежностями частоти обертання якоря n, обертаючого моменту МД і коефіцієнта корисної дії зД від струму І, який протікає у ланцюгу обмотки якоря. Ці залежності називають електромеханічними характеристиками. Вони також складають вихідні дані для розрахунків.

У табл. 1.1 наведені електромеханічні характеристики тягового двигуна ДК-210А-3 (тролейбус ЗіУ-9).

Таблиця 1.1 - Дані для побудови робочих характеристик

Тяговий електродвигун ДК-210А-3

IД,A

IШ=2A, б=1

IШ=0,715A, б=0,31

зД

Vпп, км/г

Fпп, кН

Vоп, км/г

Fоп, кН

100

27,0

7,5

60,0

3,0

0,88

200

22,5

16,0

43,5

7,5

0,90

300

19,0

28,0

37,5

15,0

0,87

400

18,0

40,0

32,0

22,0

0,86

450

17,0

-

30,0

27,0

0,85

2. РОЗРАХУНОК ПУСКОВИХ СТРУМІВ

Завданням розрахунку є визначення опорів пускових реостатів за позиціями регулювання ТЕД складання схеми реостатів і знаходження опору резисторів.

Розрахунок опорів пускового реостату за позиціям виконується згідно зі значенням струму першої позиції і середнього пускового струму який змінюється від Iп min до Iп max.

Сила тяги при зрушенні визначається за формулою

,Н; (2.1)

де ао- пускове прискорення ао = 0,4 м/с2

(1+) - коефіцієнт інерції обертаючих мас, приймається:

- для двовісних тролейбусів: (1+) = 115

Gт - вага тари рухомого складу кН;

N - кількість двигунів, що встановлено на рухомому складі;

е(0) - питомий опір руху на еквівалентному перегоні при швидкості рівній нулю:

-для тролейбусів:

, Н/кН; (2.2)

величина еквівалентного схилу приймається ie=3 ‰.

,Н;

Н/кН.

Виходячи з отриманого значення Fпоч за характеристикою сили тяги при повному полі одержуємо струм першої позиції пуску Iпоч=87,5А. При цьому опір пускового реостата

,Ом; (2.3)

де Uдв - напруга на тяговому електродвигуні, яка залежить від схеми підключення ТЕД і визначається як: , де Uм - напруга контактної мережі, Uм=550-600 В (для тролейбусів і трамвайних вагонів); m - кількість послідовно підключених двигунів;

Rдв - сумарний опір двигуна

,Oм; (2.4)

де Ra - опір якоря, Ом

Rгп - опір головних полюсів, Ом;

Rдп - опір додаткових полюсів, Ом.

Складові частини сумарного опору електродвигуна обираються згідно з визначеним типом рухомого складу.

,Ом;

, Ом.

Розрахункова вага рухомого складу визначається за формулою

,кH; (2.5)

де М - наповнення салону;

- вага одного пасажира, кН.

, кН.

Середня пускова сила тяги для забезпечення розрахункового прискорення визначається як

Размещено на http://www.allbest.ru/

11

,Н; (2.6)

,Н.

За графіком сили тяги для повного поля знаходимо величину струму Iсер=330А що забезпечує розрахункове прискорення при розгоні, та перевіряємо її за умовами

Iсер < Iпр

Iпр = (18...1,9)Iг (2.7)

де Iпр - припустимий за умовами комутації струм двигуна;

Iг - струм часового режиму, який обирається згідно з визначеним рухомим складом, для ДК - 210А - 3 Iг=220А.

Iпр = 1,85•210=407,А;

330А< 407А.

Знаходимо мінімальне і максимальне значення сили тяги

,Н; (2.8)

,Н. (2.9)

де КF коефіцієнт нерівномірності під час пуску, приймаємо КF = 012...0,15;

Fсер - середня пускова сила тяги, Н.

,Н;

,Н.

За цими даними за допомогою графіка сили тяги для повного поля знаходимо мінімальне Iп min й максимальне Iп max значення пускового струму Iпоч=87,5 А, Iп min= 305 А, Iп max= 357,5 А, Iсер= 330 А.

3. РОЗРАХУНОК ОПОРІВ СТУПЕНІВ ПУСКОВИХ РЕОСТАТІВ

Вихідним рівнянням для розрахунку опорів за позиціями пуску Rпі для двигунів змішаного збудження є:

, (3.1)

де Iі - діапазон зміни струму для даного рухомого складу А;

Rпi значення пускового опору на відповідній реостатній характеристиці Ом;

Rдв - сумарний опір двигунаОм;

сФi - значення намагнічуючої сили для даного розрахункового струму Вс/м.

Вихід на автоматичну характеристику виконується за умовами Iп = Iп max, при цьому Rп=0.

Опір на попередній позиції при струмі Imin визначаємо за формулою

, (3.2)

де сФ1,2 - обчислюються за даними швидкісної характеристики повного поля, Вс/м:

(3.3)

, В•с/м;

В•с/м.

Опір на попередній позиції при струмі Imin визначаємо за спрощеною формулою, Ом:

, (3.4)

де

; (3.5)

.

. (3.6)

Прийнявши спочатку i = 0, Ri = 0, знайдемо Ri+1 = R1, яке підставимо в праву частину формули , далі обчислимо Ri+1 = R2, і т.д. Розрахунок припиняємо на кроці , для якого:

, (3.7)

при Ri=0: , Ом.

Далі виконуємо розрахунок опорів:

,Ом;

,Ом;

, Ом;

, Ом;

, Ом.

Тоді зупиняємося на R9, n=9 так як виконується умова :

Початковий струм установленого пуску, який є також кінцевим струмом маневрових ступенів, знаходимо за формулою:

,А; (3.8)

,А;

Кількість маневрових позицій К1 визначаємо з умови, що збільшення прискорення при переході з позиції на позицію не повинне перевищувати (1,5 2,0) м/с2:

, (3.9)

де с час переходу з позиції на позицію групового реостатного контролера.

Кількість маневрових позицій К1 повинна бути цілим числом.

.

Струми маневрових позицій

,A; (3.10)

Опір на маневрових позиціях визначаємо за формулою

,Ом; (3.11)

,Ом;

, Ом;

,Ом.

Результати розрахунків позицій пуску та величин пускових опорів доцільно звести до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Розрахункові значення пускових опорів

Позиція

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Величина пускового опору на відповідній позиції, Ом

6,1

2,98

1,93

1,4

1,16

0,95

0,767

0,6

0,45

0,319

0,2

0,095

4. РОЗРОБКА СХЕМ ПУСКОВИХ РЕОСТАТІВ

Для рухомого складу, що має реостатний контролер, для виведення опорів з ланцюга ТЕД необхідно застосовувати верн'єрні схеми.

Розробку верн'єрної схеми починаємо визначенням кількості пускових контакторів реостатного контролера:

, (4.1)

.

де n - кількість позицій контролера при реостатному пуску.

Кількість секцій верн'єрної схеми залежить від кількості позицій і може бути визначена за формулою

при парній кількості позицій:

(4.2)

.

Величину опору секцій визначаємо шляхом перемноження опору пускового реостата на першій маневровій позиції на відповідний коефіцієнт KЗi Цей коефіцієнт обираємо згідно з визначеною кількістю позицій реостатного контролера і відповідної секції реостата:

,Ом; (4.3)

,Ом;

,Ом;

,Ом;

,Ом;

,Ом;

,Ом.

Далі складаємо верн'єрну схему, схему включення секцій і таблицю замикання контакторів.

Рис. 4.1 - Верн'єрна схема пускового реостата

Таблиця 4.1 - Порядок включення секцій

Позиції

Включення секцій

Опір по позиціях

Розрахунковий

Фактичний

1

6,1

6,106

2

2,98

3,29

3

1,93

2,37

4

1,4

1,91

5

1,16

1,647

6

0,95

1,342

7

0,767

1,05

8

0,60

0,79

9

0,45

0,58

10

0,319

0,40

11

0,2

0,25

12

0,095

0,114

Розрахункові опори по позиціях обираємо з табл. 3.1, фактичні опори по позиціям визначаємо за формулами, що наведені у табл. 4.1. Значення фактичних опорів не повинні відрізнятися від значень розрахункових опорів більше 15%. При необхідності виконуємо корегування верн'єрної схеми.

Таблиця - 4.2 Таблиця замикання контакторів

Позиції реостатного

контролера

Контактори

1

2

3

4

5

6

7

8

1

¦

2

¦

¦

3

¦

¦

¦

4

¦

¦

¦

5

¦

¦

¦

6

¦

¦

¦

7

¦

¦

8

¦

¦

¦

9

¦

¦

¦

¦

10

¦

¦

¦

¦

11

¦

¦

¦

¦

12

¦

¦

¦

¦

5. РОЗРАХУНОК РЕОСТАТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

Розрахунок виконуємо графоаналітичним методом використовуючи електромеханічні характеристики двигуна.

Швидкість рухомого складу при заданому значенні пускового реостату розраховуємо за допомогою формули

,км/год; (5.1)

де Iі - діапазон зміни струму для даного рухомого складу А;

Rпi значення пускового опору на відповідній реостатній характеристиці,Ом;

Rдв - сумарний опір двигунаОм;

сФi - значення намагнічуючої сили для даного розрахункового струму розраховується за формулою, Вб:

, (5.2)

де Vi швидкість за електромеханічною характеристикою для повного поля згідно з відповідним струмом км/год.

Результати розрахунку реостатних характеристик зводимо до таблиці 5.1.

За даними розрахунків будуємо реостатні характеристики Vi=f(Іі).

,Вб;

,Вб;

,Вб;

,Вб;

,Вб.

.

Таблиця 5.1 - Розрахунок реостатних характеристик

Iі, А

сФi, Вб

Vi, км/год

R1

R2

R3

R4

R5

R6

R7

R8

R9

R10

R11

R12

50

17,8

13,2

21,1

23,7

25,0

25,7

26,6

27,4

28,1

28,7-

29,2

29,6

30,0

75

18,8

4,2

15,4

19,0

21,0

22,0

23,1

24,3

25,3

26,2

26,9

27,5

28,0

100

19,7

-

10,3

15,0

17,3

18,6

20,0

22,0

23,0

24,0

25,0

25,7

26,4

200

22,7

-

-

1,7

5,7

8,0

11,0

13,3

15,6

17,4

19,0

20,3

21,5

300

25,9

-

-

-

-

-

3,5

6,8

9,9

12,3

14,4

16,1

17,7

400

27,4

-

-

-

-

-

-

1,9

5,8

8,8

11,4

13,6

15,6

450

27,3

-

-

-

-

-

-

-

3,9

7,4

10,4

12,9

15,1

6. РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТІВ АПРОКСИМАЦІЇ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

Для тягових двигунів характеристика сФi= f(I) не має точного аналітичного виразу тому за основу нелінійної математичної моделі приймаємо функцію, що легко диференціюється і забезпечує точну апроксимацію:

(6.1)

де F намагнічуюча сила головних полюсів, А·вит.;

а і b коефіцієнти апроксимації, які знаходять за електромеханічними характеристиками. Для цього за двома відомими електромеханічними характеристиками (як правило, для повного і ослабленого поля) знаходимо 6 значень сФ для обраних струмів:

I1 = 100 A, I2 = 200 A, I3 =300 A.

Далі знаходимо швидкості за електромеханічними характеристиками для заданих струмів:

V11 = 27,0 км/год, V12 = 22,5 км/год, V13 = 18,9 км/год для повного поля;

V21 =60,0 км/год, V22 = 43,5 км/год, V23 = 37,5 км/год для ослабленного поля.

Магнітні потоки для даних швидкостей відповідно до обраного струму, знаходимо за формулами, Вб:

,Вб; (6.2)

,Вб; (6.3)

, Вб; (6.4)

,Вб; (6.5)

,Вб; (6.6)

Вб. (6.7)Намагнічуючі сили для відповідних струмів знаходимо, Авит :

(6.8)

де коефіцієнт ослаблення поля;

Wс кількість витків серієсної обмотки;

Wш кількість витків шунтової обмотки;

Iш струм шунтової обмотки для рухомого складу, що має ТЕД змішаного збудження: для повного поля Iш = 2 А; для ослабленого поля Iш = 0,715 А.

Авит;

Авит;

Авит.

Авит;

Авит;

Авит.

За визначеними параметрами знаходимо коефіцієнти апроксимації:

; (6.9)

, (6.10)

, (6.11)

, (6.12)

, (6.13)

. (6.14)

Де перший індекс у F, cФ означає номер електромеханічної характеристики а другий співпадає з індексом струму.

У результаті розв'язання системи рівнянь отримаємо

; (6.15)

.

; (6.16)

.

; (6.17)

.

; (6.18)

.

; (6.19)

.

; (6.20)

.

Отримані значення підставляємо до формули (6.1):

Розрахунки порівнюємо зі значеннями сФi , розрахованими за формулами (6.2)-(6.7). При відсутності похибки ці значення повинні співпадати.

7. РОЗРАХУНОК РЕЖИМУ ОСЛАБЛЕННЯ ПОЛЯ ТЕД

Розрахунок кількості ступенів ослаблення поля ТЕД

Розрахунок мінімального коефіцієнта ослаблення поля виконуємо з урахуванням того що максимальна межламельна напруга не повинна перевищувати 35В.

ЕРС міжламельної напруги

В; (7.1)

де коефіцієнт полюсного покриття, = 062

еср середня межламельна напруга:

,В;

де К кількість колекторних пластин

р - кількість пар полюсів;

Fря намагнічуюча сила реакції якоря

, Авит

де Na кількість провідників якірної обмотки;

Iпр максимальний припустимий струм ТЕД при пуску;

m - кількість пар паралельних гілок обмотки якоря;

Fгп намагнічуюча сила головних полюсів

,Авит; (7.2)

Припустимий коефіцієнт ослаблення поля розраховуємо за формулами:

для двигунів змішаного збудження

, (7.3)

де ІШ - струм шунтової обмотки, приймається ІШ=2 А.

.

Кількість ступенів ослаблення поля nоп розраховуємо за формулами:

1) Розраховуємо коефіцієнт регулювання першої ступені ослаблення поля:

- для двигунів змішаного збудження

(7.4)

де К - коефіцієнт нерівномірності пуску по струму при ослабленні поля, К1=(1,5ч1,8) КF.

.

2) Послідовно возводячи коефіцієнт регулювання першої ступені ослаблення поля в квадрат, куб, і т.д., отримуємо ряд , в якому останнє значення буде найбільш близьким до . Таким чином, визначаємо кількість ступенів ослаблення поля:

(7.5)

.

Коефіцієнт регулювання намагнічуючої сили серієсної обмотки визначаємо, враховуючи, що кількість ступенів шунтування послідовної обмотки менше кількості ступенів ослаблення поля на одиницю

;

; (7.6)

.

7.2. Розрахунок опорів ланцюга ослаблення поля ТЕД

У двигунах змішаного збудження з перевагою н.с. серіїсної обмотки (наприклад ДК - 210А, ДК - 138А) перша ступень ослаблення поля починаеться з відключення шунтової обмотки.

Друга і наступні позиції ослаблення поля створюються шунтуванням серіїсної обмотки. Опори шунтуючих ланцюгів розраховують за формулою (7.6,), в якої замінюється на Тобто

, (7.7)

де - опір серіїсної обмотки, Ом;

- кількість паралельних гілок серіїсної обмотки;

- коефіцієнт регулювання намагнічуючої сили серієсної обмотки.

,Ом;

,Ом;

,Ом.

Значення опорів для шунтування серіїсної обмотки знаходимо за допомогою виразу

; (7.8)

,Ом;

,Ом;

,Ом.

Рис.7.1 - Схема включення шунтової обмотки

Резистор Rрр необхідний для зменшення перенапруги при вимиканні контактора Ш1: Rрр=4•Rш=4•95=380 Ом.

де R - призначено для полегшення умов дугогасіння при відключенні контактора Ш1: R?1500 Ом (щоб можна було знехтувати н.с. паралельної обмотки при розмиканні контактора Ш1);

Rд1 і Rд2 - необхідні для регулювання намагнічуючої сили при русі на повному полі і режимі гальмування. Вони вибираються при умові, що при номінальному струмі по шунтовій обмотці протікатиме Iном: Rд1= Rд2 (значення опорів визначають, виходячи із значення струму паралельної обмотки при повному полі та при підгальмовуванні).

8. РОЗРАХУНОК ШВИДКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НА ОСЛАБЛЕНОМУ ПОЛІ

Розрахунок виконуємо з урахуванням коефіцієнтів апроксимації навантажувальної характеристики і вибраної кількості ступенів ослаблення поля за допомогою формули

,км/год; (8.1)

де j - індекс позиції ослаблення поля;

- активний опір ТЕД в режимі ослаблення поля:

(8.2)

,Ом.

Магнітний потік головних полюсів сФij розраховуємо за допомогою виразу (6.1). Необхідні для розрахунку сФij значення н.с. головних полюсів визначаємо за позиціями ослаблення поля залежно від системи збудження.

Для ТЕД змішаного збудження з перевагою паралельної обмотки:

(8.3)

Виконаємо розрахунок для ступені ослаблення поля:

км/год;

км/год;

км/год.

Результати розрахунків зводимо до таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Дані розрахунку характеристик режиму ослаблення поля

Iі, A

1

2

3

4

сФij Вб

V км/г

сФijВб

V км/г

сФij Вб

V км/г

сФij Вб

Vкм/г

100

14,5

36,56

13,28

39,98

12,10

43,88

11,06

48,0

200

19,0

26,91

17,61

29,10

16,16

31,67

14,84

34,50

300

22,2

22,16

20,46

24,10

18,65

26,42

16,98

29,0

За даними таблиці 8.1 виконуємо побудову швидкісних характеристик на ослабленому полі.

9. ПОБУДОВА ПУСКОВОЇ ДІАГРАМИ
Пускова діаграма являє собою сімейство характеристик при пуску для усіх позицій реостатного контролера з побудовою діаграми зміни струму.
За даними розрахунків, що зведені до табл. 5.1 і 8.1, будуємо реостатні характеристики Vi=f(I). Побудова пускової діаграми заснована на визначенні прирощування швидкостей за позиціями контролера.
Час повороту вала реостатного контролера з позиції на позиціюприймається 0,12...0,25 с.
Для початкового струму першої позиції І1 за характеристикою сили тяги для повного поля визначаємо F1, розраховуємо прискорення а1 і прирощування швидкості V1.
Значення прискорення на відповідній характеристиці знаходимо по формулі, м/с2
, м/с2; (9.1)
де N - кількість двигунів на рухомому складі;
Fі - сила тяги що визначається для струму відповідної позиції за характеристикою F=f(I).
,м/с2.
, м/с2.
,м/с2.
, м/с2.
м/с2.
Визначаємо приріст швидкості
, км/год; (9.2)
, км/год;
, км/год;
, км/год;
,км/год;
, км/год;
Значення приросту швидкості Vi відкладаємо на реостатних характеристиках.
Розрахунок приросту швидкості виконуємо поки струм не почне перевищувати струм спрацювання реле прискорення Іспр., який визначаємо за формулою:
,A; (9.3)
,А.
де Іуст - струм уставки реле, приймається Іуст= Іmin;
Кв - коефіцієнт звороту реле, приймаємо Кв=0,85...0,92.
Якщо стрибок струму дорівнюватиме або буде більше Іспр, вважаємо, що контролер загальмовується. Відпускання реле прискорення відбувається при струмі уставки Іуст, і контролер знову почне обертатися. При цьому витримки часу на позиціях визначають прийнятим методом регулювання і власним часом переключення реостатного контролера на одну позицію.
При розрахунках час від включення ланцюгу керування приводом контролера до виведення чергової секції пускового реостата приймається (0,5...0,8), тоді додатковий приріст швидкості визначається як
, (9.4)
, км/год.
де - прискорення при струмі Іmin.
Коефіцієнт 0,5...0,8 враховує, що час від моменту включення ланцюга керування приводом реостатного контролера до замкнення силових контакторів контролера менше часу звороту його вала на одну позицію.
Додатковий приріст швидкості відкладаємо на пусковій діаграмі при Іуст на всіх позиціях, де відбулося спрацювання реле прискорення.
Побудову пускової діаграми в зоні ослаблення поля ТЕД виконуємо з урахуванням перехідних процесів.
У результаті побудови пускової діаграми визначаємо середні струми по позиціям пуску і час знаходження на цих позиціях, який необхідний для розрахунків ефективних струмів.
10. РОЗРАХУНОК ГАЛЬМІВНОГО РЕЖИМУ
Вибір обмеження у режимі гальмування.
При розрахунку режимів гальмування повинні бути внесені обмеження по швидкості, максимальної напруги та струму якоря
Обмеження по швидкості (максимальна швидкість початку гальмування) для тролейбусів і трамвайних вагонів складає 16,6 м/с.

Обмеження по струму якоря визначається комутацією тягових двигунів (для тролейбусів), величина Вmах не повинна перевищувати межу по зчепленню, а струм IТmах не повинен перевищувати межу по комутації:

ВГmax ? 1000 ш ; (10.1)

ВГmax ? 32220 Н.

де ш - коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою, ш=0,2;

з - коефіцієнт використання зчіпної ваги, з=0,85...0,9.

(10.2)

Крива обмеження по швидкості розраховується за формулою, км/год:

; (10.3)

де: Iі - діапазон зміни струму, А;

Vі - швидкість у двигунному режимі відповідно до визначених струмів, км/год;

R'дв - сумарний опір двигуна, ;

Umax - максимальна напруга в режимі гальмування, В:

; (10.4)

де - кількість колекторних пластин ТЕД, ;

- ЕРС міжламельної напруги,;

- коефіцієнт полюсного покриття, ;

- кількість паралельних гілок обмотки якоря, m=1;

- кількість провідників якірної обмотки ТЕД, ;

- число пар полюсів;

- число витків серієсної обмотки, .

При графічній побудові обмеженя по напрузі для тролейбусів приймаємо 2ч2,5•Umax.

Виконуємо розрахунок при повному полі та в1=1:

Сумарний опір двигуна:

Максимальна напруга в режимі гальмування становить:

Розраховуємо криву обмеження по швидкості при встановлених значеннях струмів:

Розрахунок виконуємо по всім коефіцієнтам регулювання намагнічуючої сили серієсної обмотки в. Результати розрахунків зводимо до таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 - Результати розрахунків для побудови обмеження по напрузі

вi

Iі, А

VГmax, км/год

Umax, В

R'дв, Ом

в1=1

100

69,5

673,3

0,1911

200

60,9

300

54,1

400

54,0

450

52,5

в2=0,78

100

64,1

622,5

0,1772

200

56,0

300

49,6

400

49,4

450

47,9

в3=0,61

100

58,2

566,8

0,1665

200

50,8

300

45,0

400

44,7

450

43,2

в4=0,23

100

35,1

341,2

0,1426

200

30,7

300

27,2

400

27,0

450

26,1

Розрахунок максимальної гальмівної сили

Розраховується максимальна гальмівна сила BГ max:

(10.5)

де b- розрахункове уповільнення;

е(Vср) - питомий опір рухові на еквівалентному перегоні при середній швидкості гальмування Vср=6 м/с=21,6 км/год;

kВ коефіцієнт нерівномірності під час гальмування, приймається kВ = 012...0,15;

N - число тягових двигунів рухомого складу.

Отримані значення порівнюємо з розрахунковими обмеженнями:

ВГmax ? 1000 ш

ВГmax ? 32220 Н.

Умова виконується.

Розрахунок гальмівного опору

Для реостатного гальмування двигунів змішаного збудження з перевагою намагнічувальної сили послідовної обмотки використовується окремий нерегулюємий гальмівний опір, який використовують також при початку пуску для зниження моменту ТЕД при виборі люфтів у механічній передачі.

Величина максимального стабілізуючого опору визначається за формулою, Ом:

, (10.6)

де Uc - напруга контактної мережі.

Максимальний гальмівний струм розраховується, А:

, (10.7)

де ;

а0 , b0 - коефіцієнти апроксимації, А м/В с.

Отримані значення порівнюємо з розрахунковими обмеженнями:

Умова виконується.

Сумарний опір гальмівного кола визначається , Ом:

, (10.8)

де Vпг швидкість початку гальмування, м/с;

магнітний потік при гальмуванні при максимальному гальмівному струмі:

, (10.9)

, (10.10)

При цьому гальмівний опір дорівнює:

, (10.11)

Розрахунок швидкостей для побудови гальмівних характеристик

Розрахунок швидкостей для побудови гальмівних характеристик для двигунів змішаного збудження визначається за формулою:

, (10.12)

де діапазон зміни струму при гальмуванні для даного рухомого складу, А;

, (10.13)

де діапазон зміни гальмівної сили при відповідному струмі:

, (10.14)

Магнітні та електричні втрати визначаються з сумарних втрат у двигуні та редукторі через ККД , Вт:

, (10.15)

де ККД при повному полі (за вихідними даними).

Магнітні втрати визначаються за формулою, Вт:

, (10.16)

Наступним етапом розрахунків є побудова гальмівної характеристики В=f(Іі). Вона будується на основі формули, Н:

, (10.17)

де Вем електромагнітна сила, H:

, (10.18)

Всила гальмування від втрат, H:

, (10.19)

де Vдв швидкість у двигунному режимі при І=Іг, м/с.

Розраховуємо гальмівну характеристику при струмі I=200А

Діапазон зміни гальмівної сили при відповідному струмі:

Розраховуємо швидкість для побудови гальмівної характеристики:

Визначаємо магнітні та електричні втрати:

Визначаємо магнітні втрати:

Розраховуємо електромагнітну силу:

Розраховуємо силу гальмування від втрат:

озраховуємо гальмівну силу:

Результати розрахунків зводимо до таблиці 10.2. та будуємо гальмівні характеристики B=f(IГ).

Таблиця 10.2 - Результати розрахунків для побудови гальмівних характеристик

IГ, А

Vі, м/с

СФ2і, Вс/м

, в.о.

P, Вт

Pм, Вт

Вем, Н

В, Н

В, Н

Vг, км/г

200

6,64

26,8

0,90

11000

3356

5360

505,4

5865,4

23,9

300

11,3

23,7

0,87

21450

4251

7110

376,2

7486,2

40,5

400

17,3

20,6

0,86

30800

224

8240

12,9

8252,9

62,1

450

21,1

19,0

0,85

37125

-1573

8550

-74,5

8475,5

75,8

Розрахунок підгальмування для двигунів змішаного збудження

Гальмування виконується при незмінному опорі в гальмівному контурі, тому забезпечується електродинамічне гальмування до швидкості 15 км/год. За досягненням цієї швидкості водій вводе у дію механічне гальмо.

Розрахунок характеристик підгальмування виконується з умови що струм паралельної обмотки зменшений удвічі за рахунок введення у ланцюг додаткового опору і за наступними формулами:

, (10.20)

, (10.21)

, (10.22)

, (10.23)

, (10.24)

, (10.25)

Розраховуємо характеристику підгальмування при I=200 А:

Результати розрахунку зводимо до таблиці 10.3

Таблиця 10.3 - Дані для побудови характеристик підгальмування

IГ, А

V, м/с

СФ2, Вс/м

, в.о.

P, Вт

Pмм, Вт

Вем, Н

В, Н

В, Н

VГ, км/год

100

5,7

15,7

0,88

6600

4689

1570

822,6

2392,6

20,4

200

12,6

14,1

0,90

11000

3356

2820

505,4

3325,4

45,4

300

21,5

12,4

0,87

21450

4251

3720

376,2

4096,2

77,4

400

33,2

10,7

0,86

30800

224

4280

12,9

4292,9

119,6

450

40,6

9,85

0,85

37125

-1573

4432,5

-74,5

4358

146,2

На підставі отриманих даних будуємо характеристики підгальмування B=f(I).

11. ПОБУДОВА ГАЛЬМІВНОЇ ДІАГРАМИ

Гальмівна діаграма являє собою сімейство характеристик при гальмуванні для усіх позицій реостатного контролера з побудовою діаграми зміни струму.

За даними розрахунків, що зведені до таблиць 10.1, 10.2 і 10.3, будуються реостатні характеристики Vi=f(I). Побудова гальмівної діаграми заснована на визначенні прирощування швидкостей по позиціям контролера.

Час повороту вала реостатного контролера з позиції на позиціюприймається 0,12...0,25 с.

Значення прирісту швидкості Vi відкладається на реостатних характеристиках . Гальмування починається зі швидкості 60 км/г.

В результаті гальмівної діаграми визначаються середні струми по позиціям пуску і час знаходження на цих позиціях, який необхідний для розрахунків ефективних струмів (для двигунів змішаного збудження та використанням гальмівного реостату).

12. ВИБІР ЕЛЕМЕНТІВ ПУСКОГАЛЬМОВОГО РЕОСТАТА

Вибір елементів пускового (гальмівного) реостата для двигунів змішаного збудження.

Для вибору елементів пускового (гальмівного) реостата необхідно знайти ефективний струм кожної секції, який визначається за формулою:

, (12.1)

де Nц число циклів пусків і гальмувань за годину. Для трамвая і тролейбуса приймається Nц = 100...120.

Для визначення Iср2 t використовуємо дані попередніх розрахунків і складаємо таблицю. Середній струм на позиції Iср визначаємо за пусковою або гальмівною діаграмами і зводимо до таблиці для секцій, що задіяні на данній позиції. Час протікання струму через секцію визначається по пусковій або гальмівній діаграмі за формулою:

, (12.2)

де Vi приріст швидкості на ділянці і, км/год;

, (12.3)

ai прискорення на i ділянці, м/с2;

, (12.4)

де Fi сила тяги на i ділянці, яка визначається на підставі залежності F(I), Н.

Виконуємо розрахунок для 1-ї позиції:

Приріст швидкості на ділянці 1 складає

Прискорення на 1-й ділянці:

Розрахунок виконуємо для всіх позицій та результати зводимо до таблиці 12.1.

Таблиця 12.1 - Дані для розрахунку ефективних струмів

Позиція

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

?V, км/год

0,15

0,75

0,9

0,9

0,9

0,9

1,8

3,46

2,24

2,3

1,8

1,6

a, м/с2

0,13

0,23

0,28

0,33

0,34

0,39

0,42

0,44

0,48

0,51

0,53

0,56

F, кH

5,2

7,4

8,7

9,6

10

11

11,6

12,2

13

13,6

14,2

14,8

Визначаємо час протікання струму на 1-й позиції:

Розрахунок виконуємо по всім позиціям, результати зводимо до таблиці 12.3

Розраховуємо ефективний струм кожної секції пускового реостата:

Результати розрахунків ефективного струму секцій пускового реостата зводимо до таблиці 12.2.

Таблиця 12.2 - Визначення ефективних струмів для секцій пускового реостата

Секція

Р1-Р2

Р2-Р3

Р3-Р4

Р4-Р5

Р5-Р6

Р6-Р7

Р7-Р8

Iеф, A

16,40

47,50

69,41

91,03

110,70

113,10

118,0

Таблиця 12.3 - Дані для теплового розрахунку пускових опорів

Режим

Позиція

Дt, с

Секція

Р1-Р2

Р2-Р3

Р3-Р4

Р4-Р5

Р5-Р6

Р6-Р7

Р7-Р8

Iср, А

I2ср•Дt

Iср, А

I2ср•Дt

Iср, А

I2ср•Дt

Iср, А

I2ср•Дt

Iср, А

I2ср•Дt

Iср, А

I2ср•Дt

Iср, А

I2ср•Дt

Пуск

1

0,32

92,5

2738

92,5

2738

92,5

2738

92,5

2738

92,5

2738

92,5

2738

92,5

2738

2

0,91

-

-

155

21863

155

21863

155

21863

155

21863

155

21863

155

21863

3

0,89

-

-

-

-

202,5

36495

202,5

36495

202,5

36495

202,5

36495

202,5

36495

4

0,76

-

-

-

-

-

-

237,5

42869

237,5

42869

237,5

42869

237,5

42869

5

0,74

-

-

-

-

-

-

-

-

255

48118

255

48118

255

48118

6

0,64

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

292,5

54756

292,5

54756

7

1,19

71,43

6071,7

71,43

6071,7

71,43

6071,7

71,43

6071,7

71,43

6071,7

253,6

76514

253,6

76514

8

2,18

-

-

140,8

43218

140,8

43218

140,8

43218

140,8

43218

204,2

90901

204,2

90901

9

1,30

-

-

-

-

190,7

47276

190,7

47276

190,7

47276

146,8

28015

146,8

28015

10

1,25

-

-

-

-

-

-

237,8

70686

237,8

70686

102,2

13056

102,2

13056

11

0,94

-

-

-

-

-

-

-

-

271

69034

61,5

3555

61,5

3555

12

0,80

-

-

-

-

-

-

-

-

126,4

12781

-

-

211,1

35650

8809,7

73890,2

157662,2

271217,3

401152

418882

454532,5

Знаючи значення ефективних струмів, виконуємо вибір елементів реостата за умовою Iеф?I?. Технічні характеристики резисторів надані у довіднику.

Таблиця 12.4 - Вибір опорів пускового реостата

Позначення елемента

Секції

Опір, Ом

Кількість витків

I?, A

26ТД.662.005.8

Р1 - Р2

2,0

68

33

6ТД.662.005.6

Р2 - Р3

1,0

68

47

6ТД.662.005.3

Р3 - Р4

0,368

34

77

6ТД.662.005.2

Р4 - Р5

0,24

34

95

26ТД.662.005.4

Р5 - Р6

0,57

54

62

86ТД.662.005.4

Р6 - Р7

0,57

54

62

26ТД.662.005.4

Р7 - Р8

0,57

54

62

Після визначення кількості елементів виконуємо компонування ящиків опорів. При виборі варіанта компонування пускових та гальмівних реостатів віддається перевага варіанту з мінімальною вагою і розмірами. Найбільш навантажені секції необхідно влаштовувати у нижньому рядку.

Керуючись величиною опорів резисторів, струмів I? і Iеф викреслюємо ланцюг опорів:

Рис.12.1. - Схема ланцюга ящиків опорів

Приймається двохрядкове розподілення елементів. Елементи розташовуються таким чином, щоб виводи від резисторів до клемної рейки мали мінімальну довжину. Забороняється прохід виводів через усю довжину ящика. Кінці з'єднань елементів повинні розташуватися на одній лицевій стороні.

У одному ящику не повинно бути більш 16 резисторів, тому в нашому варіанті (17 резисторів) проектуємо 2 реостатних ящика.

Схема компонування резисторів у реостатних ящиках наведено на рис. 12.2.

Рис.12.2. - Схема компонування резисторів у реостатних ящиках

Вибір елементів гальмівного контуру

Вибір елементів гальмівного контуру виконуємо наступним чином: гальмівну характеристику V(I) розбиваємо в межах від 10 до 60 км/год на 9 рівних частин. Знаходимо Vср, V, Bср, Iср .Далі проводимо розрахунок по формулам:

, (12.5)

, (12.6)

, (12.7)

Виконуємо розрахунок для 1-ї ділянки гальмівної характеристики:

Таким чином, проводимо розрахунок для всіх ділянок гальмівної характеристики та результати зводимо до таблиці 12.5.

Таблиця 12.5 - Дані по нагріву на кожній ділянці гальмівної характеристики

Nділянки

t, c

Iср, A

Iср2t, A

Bср, H

Vср, км/год

V, м/с

wср, H/кH

вi, м/с2

1

2,7

222,5

133667

9250

55,6

1,6

21,93

0,60

2

2,9

215

134053

8250

49,5

1,6

20,6

0,55

3

3,3

195

125483

7350

43,8

1,6

17,7

0,48

4

3,8

180

123120

6400

36,6

1,6

15,6

0,42

5

4,3

160

110080

5450

32,4

1,6

14,6

0,37

6

5

220

242000

4550

26,7

1,6

13,4

0,32

7

5,9

180

191160

3600

21,3

1,6

12,4

0,27

8

7,3

130

123370

2600

15,6

1,6

11,7

0,22

9

9,4

70

46060

1650

10,0

1,6

11,2

0,17

Ефективний струм ділянок визначаємо по формулі (12.1), а отримані значення зводимо до таблиці 12.6.

Таблиця 12.6- Визначення ефективних струмів для ділянок гальмівної характеристики

№ ділянки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Iеф, A

63,9

64,0

62,0

61,3

58,0

86,0

76,4

61,4

37,5

Загальний ефективний струм гальмування визначається:

(12.8)

Розрахувавши значення ефективних струмів, виконуємо вибір елементів реостатів за умовою Iеф?I?. Технічні характеристики резисторів надані у довіднику. Враховуючи, величини Rст і Rг , складаємо ланцюг елементів.

Враховуючи, що Rст=0,546 Ом, Iеф.г=194А:

Рис.12.3 - Схема з'єднань резисторів стабілізуючого опору

Враховуючи, що Rг=2,53 Ом, Iеф.г=194А:

Рис.12.4 - Схема з'єднань резисторів гальмівного опору

Вибір елементів шунтового реостата

Розрахункові опори шунтового реостата: R = 1500 Ом; Rpp = 380 Ом; Rд1 = 70 Ом; Rд2 = 70 Ом.

Керуючись протіканням струму, складаємо ланцюг елементів в шунтовій обмотці:

Рис.12.5 - Схема з'єднання резисторів шунтового реостата

Складаємо таблицю з технічними даними опорів ланцюга.

Таблиця 12.7 - Технічні дані опорів ланцюга

Позначення елемента

Опір, Ом

Кількість витків

I?, A

6ТД.660.000.1

520

198

0,64

6ТД.660.000.3

200

180

1,0

6ТД.660.000.7

31

115

2,56

6ТД.660...


Подобные документы

  • Електрична схема тролейбуса. Побудова пускової діаграми. Робота силової схеми керування. Рух тролейбуса заднім ходом. Розрахунок кількості ступенів ослаблення поля. Вибір обмеження у режимі гальмування. Високовольтне допоміжне електрообладнання.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 19.04.2012

  • Визначення раціональних варіантів вантажопотоків. Вибір рухомого складу і навантажувальних механізмів. Розгляд вимог до упаковки, маркування, транспортування та зберігання пшона. Розрахунок параметрів складу для транспортно-технологічної схеми доставки.

    курсовая работа [566,4 K], добавлен 17.04.2019

  • Технічне обслуговування й ремонт автомобільного рухомого складу державного сектора. Розрахунок виробничої програми СТОА: визначення обсягу робіт з ТО і ремонту автомобілів, технологія їх виконання і організація праці; підбір обладнання, техніка безпеки.

    курсовая работа [107,4 K], добавлен 26.04.2014

  • Призначення і дія ГВП вагону, рекомендовані значення основних характеристик. Розробка гальмівної системи чотирьохвічного критого вагону, а також розрахунок гальмівного шляху. Оцінка ефективності дії гальм. Привід авторегулятора, його розрахунок.

    курсовая работа [1022,3 K], добавлен 09.02.2012

  • Дослідження принципів і закономірностей роботи гідравлічної передачі тепловоза, визначення її параметрів та будови. Опис та технічна характеристика тепловоза. Побудова навантажувальних характеристик гідроапаратів. Опис кінематичної схеми гідропередачі.

    курсовая работа [216,0 K], добавлен 26.12.2010

  • Система технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Вибір спецмашин і автомобілів, розрахунок середньодобового пробігу. Розрахунок виробничої програми. Визначення витрат силової та освітлювальної електричної енергії, необхідної кількості робітників.

    дипломная работа [62,6 K], добавлен 13.06.2014

  • Вибір і обґрунтування силової схеми тягового електропривода для локомотива; схема автономного інвертора напруги. Розрахунок струму статора для зон регулювання. Визначення пускової і постійної потужності, електромагнітного моменту і фазного струму двигуна.

    курсовая работа [198,5 K], добавлен 10.11.2012

  • Технічні характеристики трамвайного вагона КТМ-5. Розрахунок виробничої програми з обслуговування рухомого складу депо. Аналіз спеціального технологічного устаткування для контрольно-діагностичних та регулювальних робіт для світлової сигналізації.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 18.10.2011

  • Визначення частки вантажів, які перевантажуються по прямому варіанту. Вибір рухомого складу. Розрахунок страхового запасу та термінів зберігання на складі дрібних відправок. Визначення габаритних розмірів та розрахунок собівартості доставки вантажів.

    курсовая работа [146,6 K], добавлен 26.01.2009

  • Розбивка міста на транспортні райони. Побудова маршрутної системи. Визначення потрібної кількості рухомого складу транспорту. Встановлення шляхів пересувань. Розрахунок чисельності населення транспортних районів. Побудова картограми пасажиропотоків.

    курсовая работа [176,4 K], добавлен 07.06.2014

  • Транспортний процес та продуктивність рухомого складу. Сипучі вантажі та їх характеристики. Організація руху при перевезеннях вантажів. Вибір рухомого складу. Розробка схем маршрутів руху та епюр вантажопотоків. Маятникові та кільцевий маршрут.

    курсовая работа [720,6 K], добавлен 09.04.2016

  • Визначення площі теплопередаючих поверхонь огородження кузова вагону. Теплотехнічний розрахунок вагону та визначення холодопродуктивності холодильної машини. Визначення об’ємних коефіцієнтів поршневого компресора. Опис прийнятої схеми холодильної машини.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 06.06.2010

  • Загальна характеристика проектованого автотранспортного підприємства. Знайомство з процесом обслуговування та ремонту рухомого складу. Розрахунок виробничої програми, обчислення загальної трудомісткості робіт, опис акумуляторної дільниці та обладнання.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 03.03.2014

  • Визначення об’ємів повітря і продуктів згорання. Побудова діаграми "ентальпія-температура". Тепловий баланс допоміжного котла. Розрахунок теплообміну в топці. Визначення коефіцієнту теплопередачі ті його складових у гладкотрубних випарних пучках.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 12.02.2015

  • Вибір рухомого складу автотранспортного підприємства. Вибір та обґрунтування легкового та вантажного автомобіля, автобуса. Нормативи технічного обслуговування та ремонту рухомого складу. Порядок визначення виробничої програми та чисельності робітників.

    курсовая работа [343,2 K], добавлен 24.04.2014

  • Організація ремонту рухомого складу на вагоноремонтних підприємствах. Розрахунок параметрів поточно-конвеєрних ліній. Технологічний процес складання напіввагона. Вибір та розрахунок кількості обладнання вагоноскладального цеха. Методи ремонту вагонів.

    курсовая работа [221,3 K], добавлен 06.06.2010

  • Розрахунок матриці кореспонденцій і матриці найкоротших відстаней. Призначення маршрутів перевезення пасажирів. Вибір рухомого складу. Розрахунок основних показників роботи автобусів, режимів роботи на маршруті. Розробка та обґрунтування розкладу руху.

    курсовая работа [488,4 K], добавлен 13.09.2014

  • Хімічні реакції при горінні палива. Розрахунок процесів, індикаторних та ефективних показників дійсного циклу двигуна. Параметри циліндра та тепловий баланс пристрою. Кінематичний розрахунок кривошипно-шатуного механізму. Побудова індикаторної діаграми.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 26.12.2010

  • Розрахунок та побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна, тягової характеристики та динамічного паспорту скрепера. Визначення параметрів руху машини за допомогою паспорта, показників стійкості машини, незанесення при русі по схилу й у повороті.

    курсовая работа [127,6 K], добавлен 22.09.2011

  • Будова та принцип дії системи живлення автомобіля КамАЗ-5. Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування рухомого складу АТП. Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт. Визначення чисельності робітників, вибір обладнання. Охорона праці.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.