Навчально-демонтажна практика
Ознайомлення з будовою двигуна внутрішнього згоряння та його призначенням. Системи живлення та електрообладнання ДВЗ, їх розбирання та складання. Вивчення будови зчеплення та карданних передач ЗІЛ-130. Інструктаж з ТБ при монтажно-демонтажних роботах.
Рубрика | Транспорт |
Вид | лекция |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.06.2013 |
Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Навчально-демонтажна практика
План
1. Інструктаж з ТБ при монтажно-демонтажних роботах
2. Ознайомлення з будовою ДВЗ та його призначення
3. Системи живлення. Розбирання та складання приладів системи живлення
4. Система електрообладнання, розбирання та складання приладів системи електрообладнання
5. Зчеплення, карданних передач
6. Розбирання та збирання зчеплення та карданних передач ЗІЛ-130
7. Коробка передач, роздавальна коробка. Розбирання та збирання. Вивчення будови
8. Задній міст. Розбирання та збирання. Вивчення будови головної передачі і диференціала
9. Передній міст. Розбирання складання вивчення його будови
1. Інструктаж з ТБ при монтажно-демонтажних роботах. Розбирання та збирання ДВЗ, приладів змащення охолодження. Ознайомлення з будовою ДВЗ та його призначенням
? Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для цього місцях (на постах). На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови для проведення робіт; обладнання, інструмент та прилади мають відповідати характеру виконуваної роботи й унеможливлювати травматизм.
? У разі примусового переміщання автомобілів з поста на пост потокової лінії передбачають світлову або звукову сигналізацію. Після сигналу про початок пересування конвеєра робітники повинні покинути робочі місця, вийти з оглядової ями й відійти від конвеєра. Для екстреного зупинення конвеєра на кожному посту є кнопки "Стоп".
? Електричне обладнання діагностичного стенда з біговими барабанами (пульт керування, апаратні шафи, блоки барабанів тощо) має бути надійно заземлене.
? Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря.
? Під час роботи під перекинутою кабіною автомобіля положення обмежувача треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни - надійно закрити запірний механізм і правильно встановити запобіжний крюк у пазу опорної балки.
? Пуск двигуна треба здійснювати стартером, як виняток - пусковою рукояткою. Аби уникнути травмування кисті, рукоятку слід брати так, щоб всі пальці правої руки розташовувалися по один бік ручки. Повертати колінчастий вал треба тільки знизу вгору, довкола - забороняється.
? Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.
? Регулювальні роботи з двигуном, що працює, слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видаляння відпрацьованих газів.
? Забороняється підтягувати деталі газобалонного обладнання автомобіля й виконувати інший ремонт, якщо у вузлах і трубопроводах є газ під тиском.
? У приміщеннях для ТО й ремонту автомобілів забороняється залишати порожню тару з паливом та мастильними матеріалами. Розлите паливо або оливу слід негайно прибрати, використовуючи пісок чи тирсу. Після завершення роботи всі використані ганчірки слід скласти у спеціальну тару.
? Технічне обслуговування й ремонт приладів системи живлення, знятих з автомобіля, виконують у цеху (на дільниці). Біля ванни для миття деталей системи живлення, біля верстаків для розбирання-складання, перевірки й регулювання приладів, а також біля токарного верстата мають бути вентиляційні відсмоктування.
? Роботи, пов'язані із зачищанням деталей перед паянням та лудінням, виконують на робочих місцях, обладнаних місцевою вентиляцією. Паливні баки й тару з-під пальних сумішей перед ремонтом треба промити гарячою водою, пропарити гострою парою, промити каустичною содою та просушити гарячим повітрям. Перед паянням і заварюванням слід відкрити пробки.
? Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом слід поливати холодною водою, щоб запобігти підвищенню тиску в них.
? Роботи з акумуляторними батареями треба виконувати в ізольованих приміщеннях із дотриманням вимог безпеки, викладених нижче.
? Усі особи, які причетні до роботи з акумуляторними батареями, повинні пройти спеціальний інструктаж з техніки безпеки.
? Уразі потрапляння електроліту або кислоти на шкіру необхідно негайно змити їх водою, 10 % розчином соди чи нашатирного спирту.
? Закінчивши роботу з акумуляторами, перед уживанням їжі треба прополоскати рот і старанно вимити руки гарячою водою з милом. Заходити в їдальню в спецодязі забороняється. Щоденно вранці, після завершення роботи та ввечері необхідно чистити зуби.
? На робочих місцях мають бути аптечки з йодом, ватою, марлею та 10% розчинами соди й нашатирного спирту.
? Питну воду слід зберігати у шафі в закритій місткості.
? У робочих приміщеннях забороняється палити, а також зберігати продукти харчування.
? Після закінчення кожної зміни треба робити вологе прибирання підлог, столів, верстаків та інструментів.
? При акумуляторному цеху мають бути обладнані роздягальня та вмивальня з шафами для зберігання домашнього одягу й окремо - спецодягу.
? Забороняється транспортувати акумуляторні батареї вручну (незалежно від кількості їх).
?В акумуляторних та зарядних приміщеннях мають бути вікна, що відчиняються.
? Підлога робочого приміщення (акумуляторного цеху), де ремонтуються акумулятори, має бути цегляною або бетонною, неслизькою й без вибоїн.
? Покриття стелажів, стін і підлоги має бути кислототривким, а поверхня стін, крім того, - гладенькою по висоті не менше ніж 1,75 м.
? Поверхня робочих столів, на яких розбирають і складають акумуляторні батареї, має бути рівною, без щілин і тріщин, а покриття - стійким проти сірчаної кислоти.
? Свинцевий порошок, глет і сурик для акумуляторних майстерень треба доставляти в металевій, герметично закритій тарі й зберігати в окремому приміщенні.
? Непридатні пластини, свинець та його відходи треба зберігати в окремому ящику, що закривається.
? В акумуляторному цеху обов'язково має бути водопровід, щоб у разі потрапляння кислоти на шкіру робітника її можна було б змити.
? Електропроводка в акумуляторній майстерні має бути герметичною й виконуватися в металевих трубах, покритих асфальтовим лаком. Освітлення акумуляторного цеху й зарядного приміщення, а також зарядна установка мають бути вибухобезпечного виконання. В зарядному приміщенні не можна встановлювати генератори й відкриті електродвигуни. Воно має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією для видаляння шкідливих газів, що виділяються під час заряджання акумуляторів. У приміщенні категорично забороняється палити й користуватися відкритим вогнем, оскільки водень, який виділяється під час заряджання акумуляторів, сполучаючись з киснем повітря, утворює гримучий газ, що легко вибухає.
? Тріщини в мастиці акумуляторних баків треба згладжувати металевим предметом. Не допускається розплавляти мастику на діючій батареї полум'ям паяльної лампи, оскільки гази, що містяться в акумуляторі, можуть вибухнути.
? Електроліт слід приготовляти вливанням тонкої струминки кислоти в дистильовану воду. Не можна вливати воду в сірчану кислоту, оскільки розчинення кислоти у воді супроводжується розбризкуванням, що може спричинити тяжкі опіки. Забороняється приготовляти електроліт у скляній нетермостійкій посудині, оскільки вона може луснути від теплоти, яка виділяється в процесі розчинення сірчаної кислоти. Зберігати кислоту й електроліт допускається тільки в спеціально відведеному приміщенні, підлога та стіни якого мають кислототривке покриття.
? У приміщенні для заряджання акумуляторних батарей не можна виконувати інші роботи (розбирання, складання, ремонт). Температура в цьому приміщенні має бути не нижчою ніж +10 °С.
? У зарядному приміщенні мають бути вмивальники, бочки з 10 %-м розчином питної соди, а також протипожежні засоби (вогнегасники, вода, пісок, лопати тощо).
? Одночасне заряджання понад десяти акумуляторних батарей має відбуватися в ізольованих приміщеннях зі стелажами.
? Одночасне заряджання менше ніж десяти акумуляторних батарей можна виконувати в приміщеннях ремонтних цехів, але акумуляторні батареї обов'язково треба встановлювати у витяжній шафі. Будова шаф має унеможливлювати просочування водню в приміщення.
? Під час заряджання акумуляторних батарей не можна користуватися навантажувальною вилкою.
? З'єднувати акумуляторні батареї, що заряджаються, треба за допомогою освинцьованих затискачів, які щільно прилягають і виключають можливість іскріння. Забороняється з'єднувати акумуляторні батареї дротом. Зварювальні, бляшано-кузовні, фарбувальні роботи слід виконувати в окремих ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
? Демонтаж і монтаж шин автомобілів слід здійснювати на спеціально відведених місцях (постах). Перед демонтажем шини потрібно випустити повітря з камери. Під час накачування необхідно стежити за показами манометра, не допускаючи підвищення тиску повітря в шині понад установлену норму.
? Миття автомобілів, агрегатів і деталей здійснюють на мийній дільниці, підлога якої має вологостійке покриття та уклон для стікання рідини. Дільницю обладнують припливно-витяжною вентиляцією, а мийні ванни - витяжними зонтами. Перед приготуванням і використанням мийних розчинів слід надягти гумові фартух, чоботи, рукавички, а також захисні окуляри.
2. Ознайомлення з будовою ДВЗ та його призначення
двигун електрообладнання зчеплення кардан
Двигун внутрішнього згоряння - це тепловий двигун, усередині якого відбуваються спалювання палива й перетворення частини теплоти, що виділилася, на механічну роботу.
Двигуни внутрішнього згоряння бувають:
* поршневі, в яких увесь робочий процес здійснюється в циліндрах;
* безпоршневі, наприклад газотурбінні, в яких робочий процес послідовно здійснюється у повітряному компресорі, камері згоряння та газовій турбіні.
На переважній більшості сучасних автомобілів установлюють поршневі двигуни внутрішнього згоряння. За способом сумішоутворення й запалювання палива автомобільні поршневі двигуни поділяються на дві групи:
* із зовнішнім сумішоутворенням і примусовим займанням палива від електричної іскри (карбюраторні й газові);
* із внутрішнім сумішоутворенням і займанням палива від стикання з повітрям, нагрітим унаслідок його сильного стискання в циліндрі (дизелі).
Двигун внутрішнього згоряння складається з таких механізмів і систем: ¦ кривошипно-шатунного механізму; ¦ механізму газорозподілу; ¦ системи охолодження; ¦ системи мащення; ¦ системи живлення; ¦ системи запалювання (тільки в карбюраторних двигунах).
Рис. 1. Схема будови поршневого двигуна внутрішнього згоряння: а - поздовжній вигляд (/ - головка циліндра; 2 - кільце; З - палець; 4 - поршень; 5 - циліндр; 6 - картер; 7 - маховик; 8 -, колінчастий вал; 9 - піддон; 10- щока; //, 13- відповідно корінна й шатунна шийки; 12- корінний підшипник; 14 - шатун; 15, 17 - відповідно впускний і випускний клапани; 16 - форсунка); б - поперечний вигляд
3. Системи живлення. Розбирання та складання приладів системи живлення
Карбюраторні двигуни працюють на бензині - рідкому паливі, що легко випаровується, яке добувають із нафти прямо перегонкою або крекінгом.
Рис. 2. Система живлення карбюраторного двигуна: 1 - повітряний фільтр; 2 - карбюратор; 3, 4 - рукоятки ручного керування відповідно повітряною та дросельною заслінками; 5 - педаль керування дросельною заслінкою; 6 - бак; 7 - фільтр-відстійник; 8 - глушник; 9 - випускний трубопровід; 10 - паливо-підкачувальний насос
Рис. 3. Схема найпростішого карбюратора: 1 - головний жиклер; 2 - поплавець; 3 - голчастий клапан; 4 - розпилювач;5 - повітряний фільтр; б - повітряна заслінка; 7 - дифузор; 8 - дросельна заслінка; 9 - впускний трубопровід; 10 - впускний клапан; 11 - поршень
Головний дозувальний пристрій забезпечує поступове збіднення (компенсацію) суміші в разі переходу від малих навантажень двигуна до середніх. У карбюраторних автомобілях застосовують спосіб компенсації суміші, який називають пневматичним гальмуванням палива.
Система холостого ходу призначається для приготування пальної суміші на малій частоті обертання колінчастого вала двигуна. В цьому режимі дросельна заслінка щільно прикрита, й розрідження в дифузорі таке мале, що з головного дозувального пристрою паливо не надходить. У режимах холостого ходу після такту випускання в циліндрах залишається багато (порівняно з кількістю пальної суміші) залишкових газів. Суміш повітря, бензину й залишкових газів називається робочою сумішшю. На холостому ходу робоча суміш горить повільно, тому для стійкої роботи двигуна її треба збагачувати паливом.
Паливний фільтр грубої очистки встановлюють біля паливного бака. Його фільтрувальний елемент складається з тонких пластин З, що мають виштампувані виступи заввишки 0,05 мм. Паливо очищається, проходячи крізь щілини між пластинами.
Фільтр тонкої очистки палива має керамічний фільтрувальний елемент 5 або густу сітку, згорнуту в рулон. Установлюють його перед карбюратором.
Рис. 4. Паливні фільтри: о - грубої очистки; б - тонкої очистки; / - відстійник; 2 - зливальна пробка; З - пластини фільтрувального елемента; 4 - отвори для палива; 5 - керамічний фільтрувальний елемент; 6 - гайка; 7- скоба кріплення відстійника
До системи живлення дизелів входять: ¦ паливний бак; ¦ фільтри грубої та тонкої очистки палива; ¦ паливопроводи; ¦ паливний насос високого тиску; ¦ всережимний регулятор частоти обертання; ¦ автоматична муфта випередження впорскування палива; ¦ фор-еунка; ¦ підкачувальні насоси.
Рис. 5. Схема системи живлення дизеля КамАЗ-740: 1 - паливний бак; 2, 5, 7, 8, 11, 13, 15, 17, 19-21 - паливопроводи; З - трійник; 4, 18 - фільтри відповідно грубої й тонкої очистки палива; б - форсунка; 9 - ручний підкачувальний насос; 10 - паливо-підкачувальний насос; 12 - паливний насос високого тиску; 14 - електромагнітний клапан; 16 - факельна свічка
4. Система електрообладнання, розбирання та складання приладів системи електрообладнання
Акумулятор складається з півблоків позитивних 10 і негативних 9 пластин, ізольованих одна від одної сепараторами 14, які виготовлено з пористих пластмас (міпори або міпласта). Пластини відливають у вигляді решіток із свинцю з додаванням 7...8 % стибію (сурми) для механічної міцності. В решітку пластин упресовують активну масу, приготовлену на водяному розчині сірчаної кислоти з оксидів свинцю - свинцевого сурику (Рb304) та свинцевого глету (РbО) - для позитивних пластин і свинцевого порошку - для негативних. Аби збільшити ємність акумулятора й зменшити його внутрішній опір, однойменні пластини з'єднують у півблоки, що закінчуються вивідними полюсними штирями 4, 8, 12, ІЗ.
Півблоки з позитивними й негативними пластинами складають у блок так, що позитивні пластини розташовуються між негативними; тому останніх завжди на одну більше. Це дає змогу краще використати активну масу позитивних пластин і захищає крайні з них від короблення та руйнування.
Рис. 6. Будова свинцево-кислотної стартерної акумуляторної батареї зі спільною кришкою: а - загальний вигляд; б - блок пластин; / - бак; 2 - мастика; З - заливний отвір; 4, 8, 12, 13 - полюсні штирі; 5 - пробка заливного отвору; б - кришка; 7 - перемичка; 9, 10 - відповідно негативні й позитивні пластини; 11 - ребра;14 - сепаратори
Генератор - основне джерело електричної енергії в автомобілі - слугує для живлення всіх споживачів і заряджання акумуляторної батареї при середній та великій частоті обертання колінчастого вала двигуна. На сучасних автомобілях установлюються трифазні генератори змінного струму з випрямлячами на кремнієвих діодах (Г 221 - ВАЗ, Г 250-Ж 1 - "Москвич", Г 250-Н 1 - ГАЗ-24, Г 502-А - ЗАЗ).
Рис. 7. Генератор автомобілів ВАЗ: а - загальний вигляд; б - деталі ротора; 1 - кришка з боку контактних кілець; 2 - випрямний блок; З - контактні кільця; 4 - конденсатор; 5 - вал ротора; б - вивід "30" генератора ("+" випрямляча); 7 - штекер нульового проводу; 8 - інтегральний регулятор напруги зі щіткотримачем; 9 - щітки; 10 - шпилька кріплення генератора; // - шків із вентилятором; 12 - полюсний наконечник (5); 13 - передня кришка; 14 - обмотка збудження ротора; 15 - статор; 16 - обмотка статора; 17 - полюсний наконечник (IV); 18 - вушко кріплення генератора; 19 - отвори для виведення кінців обмотки збудження
Генератор складається із статора 15 та ротора.
Статор виготовляють у вигляді кільця з окремих сталевих пластин, ізольованих одна від одної лаком. На його внутрішній поверхні є обмотка 16, яку розподілено на три фази, розташовані під кутом 120° одна відносно одної. Кожна фаза утворюється з шести котушок. Котушки однієї фази з'єднані між собою послідовно, а групи котушок - зіркою, тобто одні кінці трьох груп з'єднані між собою, а інші - виводяться в коло.
Ротор складається з вала 5, обмотки збудження 14 і шести пар полюсів 12 та 17, що створюють магнітне поле. На валу ротора встановлено два контактних кільця 3, через які в обмотку збудження подається електричний струм. По контактних кільцях ковзають щітки 9. Ротор обертається в шарикових підшипниках, установлених у кришках 1 і 13 статора. Всередині задньої кришки 1 генератора вміщено випрямний блок 2, що складається з шести кремнієвих діодів.
Генератор кріпиться до двигуна за допомогою нижнього кронштейна та верхньої натяжної планки з лівого ("Москвич") або з правого (ВАЗ, ГАЗ-24) боку. На автомобілі ЗАЗ генератор установлюється в розточці напрямного апарата вентилятора й закріплюється в ньому трьома болтами.
5. Зчеплення, карданних передач
Зчеплення автомобіля слугує для короткочасного роз'єднання колінчастого вала двигуна з коробкою передач та плавного з'єднання їх, що потрібно в разі перемикання передач і рушання автомобіля з місця.
На легкових і вантажних автомобілях найчастіше застосовується однодискове зчеплення фрикційного типу, яке складається з механізму й привода вимикання. Механізм зчеплення розміщений на маховику 1 двигуна, а привод - на необертових деталях, установлених на рамі або кузові автомобіля.
Основні деталі механізму зчеплення: ведений диск 2, встановлений на шліци ведучого вала 8 коробки передач; натискний диск 3 з пружинами 4, розміщеними на кожусі 12 зчеплення, який жорстко прикріплений на маховику; відтискні важелі 11, установлені на кульових опорах на кожусі 12 і шарнірно з'єднані з натискним диском 3.
Привод вимикання зчеплення складається з муфти 10 із витискним підшипником, поворотної пружини 9, вилки 5, тяги 6 і педалі 7.
Рис. 8. Схема фрикційного зчеплення: 1 - маховик; 2 - ведений диск; З - натискний диск; 4 - пружини; 5 - вилка; 6 - тяга; 7 - педаль; 8 - ведучий вал; 9 - поворотна пружина; 10 - муфта; 11 - важелі; 12 - кожух
6. Розбирання та збирання зчеплення та карданних передач ЗІЛ-130
Приводи керування зчепленням бувають:
* механічні;
* гідравлічні;
* з пневматичним підсилювачем.
Механічний привод вимикання зчеплення застосовують на більшості вантажних автомобілів, оскільки він найпростіший за конструкцією і зручний в експлуатації.
Основними деталями привода вимикання зчеплення автомобіля ЗИЛ-130 є педаль 1, що закріплена на валу 5, зв'язаному за допомогою тяги 6 із важелем 7 і вилкою 2 вимикання зчеплення.
При натисканні на педаль 1 усі деталі привода починають взаємодіяти, внаслідок чого підшипник 3 муфти натискає на внутрішні кінці важелів вимикання, натискний диск відводиться, а ведений - вивільняється від зусилля натискання, й зчеплення вимикається.
Умикаючи зчеплення, педаль відпускають, муфта з підшипником під дією поворотної пружини 4 повертається у вихідне положення, вивільняючи важелі вимикання, й зчеплення вмикається.
Гідравлічний привод вимикання зчеплення складніший за конструкцією порівняно з механічним, але забезпечує плавніше вмикання й допускає вільне розташування педалі відносно механізму зчеплення.
Рис. 9. Привод вимикання зчеплення автомобіля ЗИЛ-130: 1- педаль; 2- вилка; 3- витискний підшипник; 4- поворотна пружина; 5- вал; 6 - тяга; 7 - важіль
Карданна передача автомобіля ЗИЛ-130 складається з проміжного 1 та основного 6 карданних валів, з'єднаних один з одним. Проміжний вал спирається на проміжну опору 3, що складається з шарикопідшипника 11, уставленого в гумове кільце 10 із металевим кронштейном 4. На передньому кінці проміжного вала приварено вилку карданного шарніра, а другий кінець його виконано у вигляді шліцьової втулки 2, в яку вставлено шліцьовий кінець вилки 9 карданного шарніра основного вала. Завдяки ковзному шліцьовому з'єднанню проміжного й основного карданних валів їхня загальна довжина може змінюватися в разі вертикальних переміщень ведучого моста на нерівностях дороги.
Карданні шарніри складаються з двох вилок 9, у вушка яких установлено хрестовину 8 із шипами й голчастими підшипниками 5.
Кожен підшипник складається зі сталевого стакана з голками закріпленого у вушку вилки кришкою, стопорною пластиною та двома болтами. Змащуються голчасті підшипники від прес-оливниці 7 каналами у хрестовині. Витіканню мастила з підшипників запобігають торцеві ущільнювачі й гумові самопідтискні сальники у вилках.
Карданні вали виготовляються з тонкостінних сталевих труб, на кінцях яких запресовано й приварено хвостовики вилок. Після складання карданні вали балансують для зменшення вібрацій, які виникають під час роботи карданної передачі.
Рис. 10. Карданна передача: 1,6- відповідно проміжний і основний карданні вали; 2 - шліцьова втулка; 3 - проміжна опора; 4- кронштейн; 5 - голчасті підшипники; 7 - прес-оливниця;8- хрестовина; 9- вилка; 10 - гумове кільце; // - шарикопідшипник
7. Коробка передач, роздавальна коробка. Розбирання та збирання. Вивчення будови
Коробка передач призначається для зміни в широкому діапазоні крутного моменту, що передається від двигуна на ведучі колеса автомобіля при рушанні з місця та розганянні. Крім цього, коробка передач забезпечує рух автомобіля заднім ходом і дає змогу на тривалий час роз'єднувати двигун і ведучі колеса, що потрібно, коли двигун працює на холостому ходу під час руху автомобіля або на стоянці.
На сучасних вітчизняних автомобілях застосовують переважно механічні ступінчасті коробки передач із зубчастими шестернями. Кількість передач переднього ходу звичайно дорівнює чотирьом або п'яти (без урахування передач заднього ходу).
Передачі перемикаються пересуванням шестерень, які по черзі входять у зачеплення з іншими шестернями, або блокуванням шестерень на валу за допомогою синхронізаторів. Синхронізатори вирівнюють частоту обертання шестерень, що вмикаються, і блокують одну з них із веденим валом. Пересуванням шестерень або синхронізаторів керує водій при вимкненому зчепленні.
Залежно від кількості передач переднього ходу коробки передач бувають триступінчастими, чотириступінчастими і т. д.
Роздавальна коробка застосовується на автомобілях підвищеної прохідності й призначена для передавання крутного моменту на ведучі мости автомобіля. Залежно від призначення автомобіля роздавальна коробка може виконуватися з додатковою знижувальною передачею або без неї.
Найпростіша роздавальна коробка без знижувальної передачі складається з ведучого 7, проміжного 4 й веденого 6 залів, вала 8 привода переднього моста, шестерень 2, 3, 5, жорстко закріплених на валах, і зубчастої муфти 7 вмикання переднього моста. Вал б постійно з'єднаний із механізмами привода заднього моста, а для вмикання переднього моста призначається зубчаста муфта 7, яка переміщується вперед і жорстко з'єднує вали 6 і 8. При такому з'єднанні крутний момент на ведучих колесах переднього й заднього мостів розподіляється відповідно до сил опору на колесах автомобіля.
Однак під час руху на повороті передні керовані колеса проходять шлях по дузі більшого радіуса, ніж задні, й мають обертатися швидше. Якщо ця умова не виконуватиметься, то передні колеса проковзуватимуть відносно дороги, збільшаться втрати потужності внаслідок її циркуляції в трансмісії, зросте витрата палива. Щоб запобігти цьому, передній міст під час руху по вдосконалених дорогах вимикають і вмикають тільки у важких дорожніх умовах. У найпростішій роздавальній коробці для цього слугує зубчаста муфта 7, а в складніших роздавальних коробках застосовують спеціальний механізм - міжосьовий диференціал, який забезпечує обертання валів привода переднього й заднього мостів із різними кутовими швидкостями.
Роздавальні коробки з додатковою знижувальною передачею застосовуються на автомобілях, призначених для роботи у важких дорожніх умовах або з причепами. Знижувальна передача дає змогу збільшити силу тяги на ведучих колесах автомобіля. Така роздавальна коробка відрізняється від роздавальної коробки без знижувальної передачі парою шестерень 3 і 5, які підвищують передаточне число. Ведена шестірня 5 може переміщуватися по шліцах вала 6 заднього моста і входити в зачеплення з шестірнею 3 або 10. При переміщенні її вправо вмикається знижувальна передача, а вліво - пряма передача. Зубчаста муфта 7дає змогу вмикати й вимикати передній міст.
На автомобілі роздавальну коробку встановлюють поряд із коробкою передач і з'єднують коротким карданним валом.
Роздавальна коробка має пряму й знижувальну передачі та шестірню вмикання переднього моста. Основними деталями коробки є корпус 8, ведучий 7, ведений 4, проміжний 5 вали, вал 9 привода переднього моста. На ведучому валу на шліцах установлено рухому шестірню 2 вмикання прямої або знижувальної передачі. Ведений вал виконано як одне ціле з шестірнею 3. На проміжному валу жорстко закріплено шестірню 10 знижувальної передачі й на шліцах може переміщуватися шестірня б умикання переднього моста. На валу привода переднього моста жорстко закріплено шестірню 7.
Рис.11. Схеми роздавальних коробок: а - без знижувальної передачі; б - зі знижувальною передачею; 1 - ведучий вал; 2- ведуча шестірня; 3 - шестірня проміжного вала; 4- проміжний вал; 5 - ведена шестірня; 6 - вал заднього моста; 7- зубчаста муфта; 8 - вал привода переднього моста; 9 - корпус роздавальної коробки; 10 - шестірня постійного зачеплення; 11 - передня шестірня проміжного вала
Щоб увімкнути передній міст, шестірню б переміщують управо до зачеплення з шестернями 3 і 7. Для вмикання прямої передачі шестірня 2 переміщується вправо і її зуб'я входять у зачеплення із внутрішнім зубчастим вінцем шестірні 3. Знижувальна передача вмикається переміщенням шестірні 2 вліво до зачеплення її з шестірнею 10 проміжного вала. З кінематичної схеми коробки видно, що знижувальна передача може бути ввімкнена в разі ввімкнення переднього моста. Для цього в механізмі перемикання роздавальної коробки є спеціальний блокувальний пристрій, який не дає змоги ввімкнути знижувальну передачу без вмикання привода переднього моста. Сам механізм перемикання розміщується в боковій кришці й складається з повзунів і вилок, які мають привод від двох важелів, виведених у кабіну водія.
Принцип дії механізму перемикання роздавальної коробки такий самий, як і механізму перемикання коробки передач.
Рис. 12. Роздавальна коробка з прямою та знижувальною передачами: а - загальний вигляд; б - кінематична схема; / - ведучий вал; 2, 3, 6, 7, 10 - шестерні; 4- ведений вал; 5- проміжний вал; 8- корпус; 9- вал привода переднього моста
8. Задній міст. Розбирання та збирання. Вивчення будови головної передачі і диференціала
Подвійні головні передачі установлюють на автомобілях великої вантажопідйомності для збільшення загального передаточного числа трансмісії й підвищення передаваного крутного моменту. В цьому разі передаточне число головної передачі обчислюють як добуток передаточних чисел конічної (1, 2) циліндричної (З, 4) пар.
Рис. 13. Головні передачі: 1, 2 - відповідно ведуча й ведена конічні шестерні; 3, 4 - відповідно ведена й ведуча циліндричні шестерні
Подвійна головна передача автомобіля ЗИЛ-130 є частиною механізмів ведучого заднього моста, розміщених у його балці 8. Ведучий вал головної, передачі виконано як одне ціле з ведучою конічною шестірнею 1. Його встановлено на конічних роликових підшипниках у стакані, закріпленому на картері 9 головної передачі. Тут же в картері на роликових конічних підшипниках установлено проміжний вал із ведучою циліндричною шестірнею 12. На фланці вала жорстко закріплено ведену конічну шестірню 2, що перебуває в зачепленні з шестірнею 7. Ведену циліндричну шестірню 5 з'єднано з лівою 3 та правою 6 чашками диференціала, які утворюють його коробку. В коробці встановлено деталі диференціала: хрестовину 4 з сателітами 11 і півосьовими шестернями 10.
Під час роботи головної передачі крутний момент передається від карданної передачі на фланець ведучого вала та його шестірню 1, далі на ведену конічну шестірню 2, проміжний вал і його шестірню 12, ведену циліндричну шестірню 5 і через деталі диференціала на півосі 7, зв'язані з маточинами коліс автомобіля.
Рис. 14. Механізми ведучого заднього моста: 1, 2 - відповідно ведуча й ведена конічні шестерні; 3, 6 - відповідно ліва та права чашки диференціала; 4 - хрестовина; 5, 12 - відповідно ведена й ведуча циліндричні шестерні; 7 - піввісь; 8 - балка; 9 - картер; 10 - півосьові шестерні; 11 - сателіти
Диференціал призначається для передавання крутного моменту від головної передачі до півосей і дає їм змогу обертатися з різною швидкістю під час повороту автомобіля й на нерівностях дороги.
На автомобілях застосовують шестеренчасті конічні диференціали (рис. 15, а), які складаються з півосьових шестерень 3, сателітів 4 та корпусу, що об'єднує їх і кріпиться до веденої шестірні головної передачі.
Диференціали такого типу використовують як міжколісні (між колесами ведучих мостів). Вони різняться конструкцією корпусу й кількістю сателітів. Конічні диференціали використовують також і як міжосьові. В цьому разі вони розподіляють крутний момент між головними передачами ведучих мостів.
Рис. 15. Будова та принцип дії диференціала: а - рух автомобіля по прямій; б- поворот автомобіля; 1 - вісь сателітів; 2, 5 - відповідно ведена й ведуча шестерні; 3 - півосьові шестерні; 4 - сателіти; 6 - півосі
9. Передній міст. Розбирання складання вивчення його будови
Передній неведучий міст вантажних автомобілів призначається для встановлення передніх керованих коліс і від них через підвіску передає на раму автомобіля поздовжні й бокові зусилля, що шіпикають від контакту автомобіля з дорогою.
Основу переднього моста становить двотаврова балка 3, яка має на кінцях бобишки, відігнуті вгору. Середню частину балки пін путо вниз, що дає змогу розмістити двигун нижче на рамі. Верхня полиця моста має опорні площинки 2, 4 для кріплення ресор підвіски. В бобишку балки вставлено й жорстко закріплено шворінь 5, що призначається для встановлення на ньому поворотної цапфи 7. На осі цапфи на підшипниках кріпиться маточина колеса, а сама цапфа може повертатися на шворні за допомогою поворотного важеля 6.
На легкових задньоприводних автомобілях із незалежною підвіскою передніх коліс передній міст утворюється короткою балкою або поперечиною, прикріпленою до кузова автомобіля, до якої кріпиться також двигун.
Рис.16. Балка переднього неведучого моста: Поворотна цапфа; 2, 4 - опорні площинки; 3 - двотаврова балка; 5 - шворінь; 6 - поворотні важелі
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження призначення, будови та принципу роботи системи живлення карбюраторного двигуна. Вивчення причин та ознак несправностей, методів виявлення та усунення. Регулювання токсичності відпрацьованих газів. Очищення сітчастого фільтра карбюратора.
курсовая работа [669,3 K], добавлен 10.11.2013Будова і принцип дії системи живлення двигуна автомобіля ЗИЛ-130, взаємодія та специфіка роботи його основних елементів. Особливості технічного обслуговування даної системи, аналіз можливих несправностей та методика їх усунення. Асортимент бензинів.
контрольная работа [2,4 M], добавлен 15.09.2010Структура та призначення системи живлення двигуна паливом, її значення в безперебійній роботі машини. Основні елементи та принцип роботи системи живлення двигуна повітрям. Призначення, будова і робота паливного насоса високого тиску та карбюратора.
реферат [25,0 K], добавлен 24.08.2009Вихідні діагностичні параметри стану системи електропостачання, характеристика її несправностей. Проблеми у системі пуску та системі передпускового підігріву двигуна внутрішнього згоряння. Несправності у системах запалювання, освітлення і сигналізації.
курсовая работа [88,2 K], добавлен 27.09.2010Будова і принцип роботи двигуна внутрішнього згоряння. Його технічне обслуговування та етапи капітального ремонту. Обладнання, пристосування, інструмент і матеріали, що використовуються для ремонту двигуна і виготовлення його сердечників, ротора, корпусу.
курсовая работа [316,3 K], добавлен 27.12.2015Конструктивні особливості двигуна MAN B/W 7S70МС-С. Схема паливної системи для роботи дизеля на важкому паливі. Пускова система стисненого повітря. Розрахунок робочого циклу двигуна та процесу наповнення. Визначення індикаторних показників циклу.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 13.05.2015Будова системи живлення автомобіля ВАЗ-2104: карбюратор, регулювання холостого ходу, привода карбюратора. Розбирання та складання карбюратора, регулювання, перевірка після збірки. Випуск відпрацьованих газів. Перспективи зниження токсичності автомобілів.
контрольная работа [2,7 M], добавлен 15.09.2010Призначення, загальна будова та принцип дії системи живлення, будова карбюраторів та інших агрегатів системи. Пальна суміш, що використовується в бензинових двигунах, марки бензину та його властивості. Регулювання і технічне обслуговування карбюратора.
контрольная работа [33,1 K], добавлен 17.11.2010Дослідження історії виникнення відкритого акціонерного товариства "ГАЗ". Вивчення будови, призначення та принципу дії зчеплення автомобіля. Характеристика технічного обслуговування та методів відновлення деталей, перевірки стану гідравлічного приводу.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 18.05.2011Цикл Карно як ідеальний цикл силової установки. Ідеальні термодинамічні цикли двигуна внутрішнього згоряння. Характеристики циклу із змішаним підведенням теплоти. Компресори та компресорні установки. Принципова схема одноступеневого поршневого компресора.
реферат [330,5 K], добавлен 16.10.2010Особливості технічного обслуговування паливної апаратури двигунів КамАЗ, будова системи їх живлення, характеристика конструктивних частин. Паливо для дизельних двигунів. Правила техніки безпеки при обслуговуванні системи живлення дизельного двигуна.
реферат [4,6 M], добавлен 13.09.2010Запасні частини оригінального виробництва та неоригінальні. Призначення та будова зчеплення, його типи. Будова і принцип роботи зчеплення автомобілів ВАЗ, його діагностика та ремонт. Несправності муфти зчеплення. Шум та пробуксовування зчеплення.
курсовая работа [6,2 M], добавлен 03.09.2010Класифікація трансмісій за способом передавання крутного моменту. Компонування з переднім розташуванням двигуна паралельно подовжньої осі автомобіля і задніх ведучих коліс. Привід вимкнення зчеплення. Принцип роботи Чотирьохступінчатої коробки передач.
курсовая работа [378,2 K], добавлен 26.04.2011Розгляд будови та принципу функціонування основних елементів системи живлення дизельних двигунів. Лінія подачі палива низького та високого тиску. Муфта автоматичного випередження упорскування палива. Технічне обслуговування дизельної системи живлення.
реферат [5,8 M], добавлен 31.01.2011Параметри робочого тіла. Процес стиску, згоряння, розширення і випуску. Розрахунок та побудова швидкісної характеристики двигуна, його ефективні показники. Тепловий баланс та динамічний розрахунок двигуна, розробка та конструювання його деталей.
курсовая работа [178,2 K], добавлен 14.12.2010Визначення зчеплення автомобіля ГАЗ-53-12 як однолещатного з периферійними пружинами, механічним приводом виключення і гасителем крутильних коливань. Вивчення будови гальмового механізму передніх коліс ВАЗ-2109 та підсилювача кермового приводу ЗИЛ-131.
контрольная работа [1,9 M], добавлен 23.03.2010Характеристика бензинового двигуна ВАЗ 2101, аналіз системи впорскування "L-Jetronic", її функціонування при різних режимах роботи двигуна. Вибір типу системи впорскування бензину для подальшої заміни карбюраторної системи живлення в умовах експлуатації.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 10.10.2014Вивчення будови та принципу дії, технічного обслуговування та ремонту системи живлення автомобіля ВАЗ-2121. Аналіз карти техогляду, неполадок та методів їх усунення. Розрахунок силового балансу автомобілю при умовах руху в залежності від погодних умов.
курсовая работа [476,1 K], добавлен 26.04.2011Загальна характеристика та значення процесу газообміну робота двигуна внутрішнього згоряння. Опис технології часткового відновлення кулачків розподільного валу автомобіля ЗІЛ-130. Перелік основних вимог нормативно-технічної документації з охорони праці.
курсовая работа [1005,5 K], добавлен 14.12.2010Призначення, загальна будова та принцип роботи двигуна внутрішнього згорання, його класифікація на одно- та двоциліндровий. Методика та етапи проведення технічного обслуговування механізмів двигуна, виявлення та усунення його характерних несправностей.
методичка [28,6 K], добавлен 14.08.2009