Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний морський університет

ЗАВОЛОКА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 656.612:657.421(048)

Формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів України

Спеціальність 08.07.04 - економіка транспорту і зв'язку

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки і менеджменту Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Бабина Олена Євгенівна,

Київська державна академія водного транспорту

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного,

доцент кафедри економіки і менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Чекаловець Віктор Ігнатович,

Одеський національний морський університет

Міністерства освіти і науки України,

зав. кафедрою “Економіка підприємства і

підприємництво”;

доктор економічних наук, професор

Ложачевська Олена Михайлівна,

Національний авіаційний університет

Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри менеджменту організацій.

Провідна Національний транспортний університет

установа: Міністерства освіти і науки України,

кафедра економіки, м. Київ.

Захист відбудеться “4” липня 2006 р. о 1300 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 41.060.02 в Одеському національному

морському університеті за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 34.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського

національного морського університету за адресою: 65029, м. Одеса,

вул. Мечникова, 34.

Автореферат розісланий “3” червня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Холоденко А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Морські торговельні порти (МТП) мають стратегічне значення для України, забезпечуючи обслуговування національних та транзитних вантажо- і пасажиропотоків у внутрішньому та закордонному сполученні. Тому від результатів їх роботи залежить не тільки нерозривність транспортного ланцюжка, а й стан економіки країни в цілому. Сьогодні дуже гостро постають питання ефективного управління підприємствами, що перебувають у державній власності, в тому числі і морськими торговельними портами. Рівень економічної ефективності їх діяльності безпосередньо залежить від якості управління основними фондами. Так, в портах експлуатується більше 3 тисяч одиниць перевантажувального обладнання, серед яких понад 590 портальних крани. В морських портах України обсяги переробки вантажів крановою схемою механізації складають близько 70% від всього вантажообороту. Основною перевантажувальною технікою, що зможе забезпечити збільшення обсягів вантажопереробки генеральних, насипних та інших сухих вантажів у портах в наступні роки є портальні крани. Від їх технічного стану і ефективної роботи залежить також робота суміжних видів транспорту, безпека праці робітників портів.

Перехід до ринкової економіки спричинив припинення централізованих постачань портальних кранів. Не завжди вдало впроваджувались нові методи господарювання, через що порти сьогодні опинились в складному становищі: знос парку портальних кранів перевищує 95%, середній вік кранів більше 27 років, недостатньо коштів на оновлення основних фондів, збільшуються витрати на ремонт застарілих типів машин, частішають аварійні відмови і руйнування кранів, погіршується безпека при експлуатації машин. Така ситуація вимагає активізації процесу оновлення в портах, прийняття раціональних рішень про масштаби, послідовність, технічні і економічні можливості його проведення, що потребує застосування комплексного підходу шляхом формування відповідного економічного механізму.

Питанням формування механізму оновлення, його теоретичним і методичним аспектам присвячено багато праць радянських і вітчизняних науковців: Акбердіна Р.З., Баранова Д.А., Бланка І.А., Гапоненко О.Л., Орлова П.А., Фукса А.Е. Дослідження відрізняються за галузевою направленістю, більшість з них стосується машинобудування (Анісімова М.А., Бачевський Б.Є., Губарєва І.О., Маркін А.П., Шудра В.Ф.), інші - добувної промисловості (Іванов М.І., Макаренко В.О.), чорної металургії (Крижанівський Б.Н., Покропивний С.Ф.), транспорту (Кулаєв Ю.Ф., Лапкіна І.О., Морозова І.В., Панченко В.Н.). Деякі питання зазначеної тематики стосовно морського транспорту, а саме МТП, висвітлені в роботах Буркинського Б.В., Коби В.Г., Котлубая М.І., Ложачевської О.М., Підлісного П.І., Примачова М.Т., Пустового В.М., Чекаловця В.І.

Віддаючи належне їх розробкам, зазначимо, що в цій сфері все ще залишається низка нерозв'язаних проблем. Окремі питання формування економічного механізму оновлення вимагають комплексного підходу і детального опрацювання і, насамперед, розгляду їх в розрізі морських торговельних портів України в умовах становлення і розвитку ринкових відносин. Практичне значення і недостатня теоретична розробленість зазначених питань обумовили актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження узгоджується з Концепцією розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року, виконано у відповідності з цілями і задачами, поставленими у “Програмі соціально-економічного розвитку морських торговельних портів України до 2010 року” і “Програмі відновлення і розвитку парку портальних кранів у морських портах України до 2010 року, а також відповідно до плану науково-дослідних робіт Київської державної академії водного транспорту МОНУ за темою “Розробка методичних основ аналізу варіантів використання амортизаційних відрахувань морських торговельних портів” (номер держреєстрації 0106U004112).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів України.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовані та розв'язуються наступні задачі:

- уточнити поняття “економічного механізму оновлення”, визначити його основні структурні елементи;

- дослідити існуючу класифікацію форм і методів оновлення основних фондів і адаптувати її для МТП України;

- вдосконалити класифікацію факторів, що впливають на проведення заходів оновлення в МТП України;

- проаналізувати діяльність МТП України і виявити перспективи їх розвитку;

- здійснити оцінку стану основних фондів МТП, обґрунтувати необхідність і можливість їх оновлення;

- виявити тенденції інвестиційних процесів в МТП України;

- визначити варіанти використання коштів амортизаційного фонду та запропонувати методику вибору найбільш ефективного;

- обґрунтувати точку рівновигідності різних варіантів використання коштів амортизаційного фонду;

- обґрунтувати систему критеріїв для поетапної реалізації механізму оновлення;

- запропонувати інтегральний критерій морального зносу як один з критеріїв вибору доцільних методів оновлення основних фондів з врахуванням специфіки МТП;

- розробити модель формування економічного механізму оновлення основних фондів МТП.

Об'єктом дослідження є процес оновлення основних фондів МТП України.

Предметом дисертаційного дослідження є сукупність економічних відносин, які складаються в процесі формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є економічна теорія, наукові праці й практичні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти державних органів. Інформаційною базою дослідження є статистична і фінансова звітність морських торговельних портів України, аналітичні огляди з досліджуваної проблеми, інформаційно-публіцистичні видання.

У процесі роботи застосовувалися такі методи: метод структурно-логічного й семантичного аналізу (в процесі уточнення й упорядкування термінології у понятійному апараті механізму оновлення); абстрагування (для виділення суттєвих факторів, що мають найбільший вплив на проведення оновлення основних фондів в МТП); систематизації (уточнення класифікацій форм і методів оновлення, визначенні системи критеріїв для формування механізму оновлення); економіко-статистичний, вертикальний та горизонтальний аналіз фінансової звітності, коефіцієнтний аналіз (аналіз діяльності МТП, стану і використання їх основних фондів); графічний (для наочного зображення отриманих результатів); порівняння (при розрахунках грошових потоків для різних варіантів використання коштів амортизаційного фонду); експертних оцінок (для визначення інтегрального критерію морального зносу); моделювання (в процесі формування економічного механізму оновлення основних фондів МТП).

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному:

вперше:

- обґрунтована система критеріїв для поетапної реалізації економічного механізму оновлення основних фондів, для якої розроблено інтегральний критерій морального зносу, як один з критеріїв вибору доцільних методів оновлення, і точка рівновигідності, як критерій вибору ефективного варіанту використання коштів амортизаційного фонду;

- розроблена модель формування економічного механізму оновлення основних фондів МТП, яка дозволяє приймати обґрунтовані рішення при плануванні заходів оновлення на основі відповідних критеріїв;

отримали подальший розвиток:

- поняття “економічного механізму оновлення основних фондів” і його структура;

удосконалено:

- класифікацію факторів, що впливають на прийняття рішень щодо оновлення основних фондів МТП;

- уточнено поняття і класифікацію форм і методів оновлення з врахуванням особливостей роботи МТП.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони доведені до рівня методичних розробок та рекомендацій і можуть використовуватися в практичній діяльності морських торговельних портів. Запропонована модель формування економічного механізму оновлення основних фондів може бути використана морськими торговельними портами України при плануванні заходів оновлення і реалізації інвестиційних проектів. Розроблений підхід до визначення точки рівновигідності варіантів може бути використаний будь-якими підприємствами при прийнятті рішень щодо вибору ефективного варіанту використання коштів амортизаційного фонду.

Методика вибору доцільних методів оновлення за допомогою системи критеріїв, порядок вибору варіанту використання коштів амортизаційного фонду, алгоритм формування економічного механізму оновлення основних фондів МТП використані при плануванні заходів оновлення основних фондів і грошових потоків Феодосійського і Ізмаїльського МТП.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Київської державної академії водного транспорту при вивченні курсів “Економіка підприємства”, “Організація роботи на флоті і в портах”, “Інвестиційний менеджмент”, “Фінансовий менеджмент”, “Контролінг”, “Бухгалтерський облік” для студентів спеціальностей “Менеджмент організацій” і “Облік і аудит” та в дипломному проектуванні.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати і практичні рекомендації, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. У наукових роботах, які опубліковані у співавторстві, в дисертації використовуються лише ті ідеї й положення, що належать особисто здобувачу. Особистий внесок автора до статті [1]: проведено аналіз діючої практики формування амортизаційної політики підприємств; до статті [7] - систематизовані елементи економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів України, розроблено модель його формування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації пройшли апробацію (доповідалися і обговорювалися) на таких наукових конференціях: науково-практична конференція “Інвестиційна політика України: проблеми теорії і практики” (21-22 жовтня 2004 р., м. Київ, Національний авіаційний університет), ІІ науково-технічна конференція “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (29 листопада - 1 грудня 2004 р., м. Київ, Київський університет економіки і технологій транспорту), наукові конференції Київської державної академії водного транспорту (2002-2005 рр.), наукова конференція Одеського національного морського університету (2004 р., м. Одеса).

Публікації. За темою дисертації у наукових фахових виданнях опубліковано 7 наукових статей, в тезах доповідей на конференції - 1 публікація.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (який включає 114 найменувань) та 2 додатків. Повний обсяг дисертації становить 185 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 42 таблиці і 20 рисунків, з яких 15 на окремих листах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначені мета й основні задачі, охарактеризовані наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади економічного механізму оновлення основних фондів” досліджено поняття “оновлення” та “механізму оновлення”, визначені елементи останнього, уточнена їх класифікація з врахуванням специфіки діяльності морських торговельних портів.

Рівень економічної ефективності діяльності підприємств безпосередньо залежить від якості управління основними фондами, яке стосується не тільки їх ефективного використання, а й своєчасного оновлення. Особливого значення це питання набуває для таких фондомістких підприємств як морські торговельні порти України, обладнання яких не тільки фізично, а й морально застаріле, і потребує розробки і реалізації економічного механізму їх оновлення.

Проведений у дисертаційній роботі аналіз та узагальнення наукових публікацій дозволили визначити оновлення основних фондів як процес усунення фізичного і (або) морального зносу основних фондів шляхом ремонту, модернізації або заміни діючих основних фондів, введення нових об'єктів, а також шляхом підтримки їх в робочому стані.

На основі уточнення поняття “оновлення основних фондів”, а також критичного аналізу підходів до формування механізму оновлення автором пропонується визначення поняття “економічного механізму оновлення основних фондів” як сукупності певних елементів і економічних відносин, що складаються в процесі оновлення основних фондів і взаємодіють між собою. Метою формування і функціонування механізму є забезпечення ефективного проведення оновлення. На рис. 1 відображена сукупність елементів економічного механізму оновлення.

Аналіз досліджень щодо класифікації процесів оновлення основних фондів показав, що під різними термінами (форми, види, методи, напрямки, шляхи) згруповані одні й ті самі класифікаційні групи, а в одному ряду класифікації зустрічаються поняття різного рівня. Уточнена в дисертаційній роботі класифікація форм і методів оновлення основних фондів узагальнила існуючі теоретичні розробки і була розглянута в розрізі морських торговельних портів.

Рис. 1. Елементи економічного механізму оновлення основних фондів

Поняття форм оновлення основних фондів відноситься до одного класифікаційного рівня - до вантажного району, причалу, терміналу або порту в цілому. Поняття методів перспективного і простого оновлення відноситься до іншого класифікаційного рівня і стосуються оновлення окремих одиниць основних фондів (портального крану, навантажувача тощо).

В дисертації була визначена сукупність факторів, які морські порти повинні враховувати в плануванні і управлінні процесами оновлення. Так, вплив державної політики проявляється через Програму соціально-економічного розвитку МТП до 2010 р., одним з основних напрямків якої є створення і модернізація термінальних комплексів, впровадження прогресивних транспортно-технологічних систем, їх відповідність світовим стандартам. Відчувається негативний вплив митної політики на розмір витрат на оновлення в портах. Так, в Україні обладнання для портів майже не виробляється і закупається за кордоном. Є необхідність звільнити порти від митних зборів на техніку та запчастини, які закупаються за кордоном, через те, що розмір митних зборів складає до 30% від їх вартості.

Для реалізації економічного механізму оновлення основних фондів необхідна система критеріїв, яка складається з критеріїв вибору об'єктів оновлення, оптимальних методів оновлення, джерел фінансування, варіантів використання амортизаційних відрахувань. Аналіз і класифікація існуючих критеріїв показали, що вони стосуються, в основному, вибору об'єктів і методів оновлення.

У другому розділі “Перспективи розвитку морських торговельних портів України” досліджено сучасний стан і тенденції розвитку морських портів, стан їх основних фондів, перспективи оновлення парку портальних кранів, джерела фінансування оновлення, інвестиційні процеси в портах.

Протягом останніх років (2003-2004 рр.) темпи росту середньорічної вартості основних фондів перевищували темпи росту вантажообороту портів, що свідчить про тенденцію зниження фондовіддачі основних фондів.

Динаміка значень коефіцієнтів зносу, введення і вибуття вказує на погіршення якісних характеристик основних фондів. Коефіцієнти зносу (Кзн) основних фондів протягом 1999-2004 рр. в цілому по портам збільшувались і складають близько 53% (табл. 1), а по окремим портам цей показник досягає і перевищує 70%. Досить низькі значення мають коефіцієнти введення (Квв) основних фондів - в середньому 6-8%. Коефіцієнти вибуття (Квиб) мають ще нижчі значення, що свідчить про збереження тенденції старіння основних фондів.

На кінець 2004 року кількість портальних кранів МТП складала 595, що на 7 кранів більше у порівнянні з 2002 роком, середній вік кранів - 27,2 років, що більш ніж в два рази перевищує нормативний термін експлуатації. В портах спостерігається зростання середньої продуктивності парку кранів, проте більшість кранів беруть участь в перевантажувальному процесі із значною недовантаженістю.

Таблиця 1

Основні показники стану і використання основних фондів МТП в 2004 р.

МТП	Квв	Квиб	Кзн	Кількість кранів	Середній вік кранів, років	Середній коефіцієнт використання парку кранів	Середня продуктивність парку кранів, т/год
Бердянський	0,022	0,009	66,8	35	25,3	0,29	60,3
Б.-Дністровський	0,034	0,004	51,8	23	28,5	0,29	50,9
Генічеський	0	0,001	67,7	1	25,5	-	-
Євпаторійський	0,017	0,009	56,3	4	25,3	0,33	170,5
Ізмаїльський	0,015	0,005	54,5	53	28,1	0,41	99
Іллічівський	0,041	0,018	55,6	107	33,7	0,24	114,2
Керченський	0	0,01	46,9	34	28,9	0,4	54,8
Маріупольський	0,175	0,007	45,5	58	23,6	0,37	158,7
Миколаївський	0,039	0,011	44,6	36	27,4	0,37	101,5
Одеський	0,172	0,026	30,3	78	26,9	0,22	112,2
Октябрьський	0,005	0,003	51,1	20	26,6	0,13	119,6
Ренійський	0	0,004	50	54	26,1	0,13	92
Севастопольський	0,018	0,008	77,9	4	22,8	0,17	97,2
Скадовський	0	0,001	63,3	4	26,5	0,03	37,5
Усть-Дунайський	0,045	0,016	54,2	4	24,3	0,17	51,3
Феодосійський	0,161	0,003	37,4	17	25,2	0,24	83,5
Херсонський	0,007	0,024	65,6	18	28,1	0,43	51,6
Южний	0,083	0,021	34,6	39	16,2	0,42	212,2
Ялтинський	0,002	0,029	52,8	6	27,7	-	-
Всього по МТП	0,063	0,02	53	595	27,2	0,29	112

Аналіз структури парку кранів портів показав, що близько 48% кранів такого типу як “Сокіл”, “Альбатрос”, “Кондор” ще можливо модернізувати. Близько 50% кранів (типу “Ганц”, “Абус”, “Альбрехт”) через значний моральний знос, конструктивні недоліки і неефективність модернізації експлуатувати надалі недоцільно. Про тенденцію перевищення всіма типами кранів їх нормативних термінів експлуатації свідчить рис 2.

Аналіз даних щодо витрат окремих портів на оновлення парку кранів протягом 1991-2002 років показав, що з 19 портів 6 взагалі не проводили перспективне оновлення, більшість портів витрачали значні суми на ремонт кранів, а не на модернізацію і придбання нових.

В структурі джерел фінансування капітальних вкладень переважали власні кошти портів. Кредити використовували тільки такі порти як Іллічівський і Скадовський, кошти місцевих бюджетів використовував Керченський МТП. Сьогодні українські банки не зацікавлені в фінансуванні лізингових операцій з портово-транспортним обладнанням. Вплив цього фактора обмежує можливості портів по використанню фінансових інструментів в оновленні. Інші джерела фінансування - кредити, облігації недоступні портам через високу вартість їх залучення.



Рис. 2. Тенденція старіння різних типів портальних кранів МТП

Чистий прибуток, отриманий портами за 2002-2004 рр., зменшився в цілому на 10%. У таких портах як Генічеський (в 2002-2004 рр.), Миколаївський (в 2003 р.), Ренійський (в 2002-2003 рр.), Севастопольський (в 2003 р.), Скадовський (в 2003 р.), Ялтинський (в 2003 р.) використання власних джерел фінансування оновлення було обмежено наявністю збитків.

Аналіз ступеню використання амортизаційних відрахувань на капітальні інвестиції показав, що амортизаційні відрахування були використані повністю на покриття капітальних інвестицій в 2003 році в 12 портах, в 2004 році - в 11 портах. Нецільове використання амортизаційних відрахувань спостерігалось в Білгород-Дністровському, Ізмаїльському, Севастопольському, Скадовському, Ренійському, Херсонському, Ялтинському МТП. В загальній сумі інвестицій інших МТП (наприклад, Одеського, Феодосійського, Іллічівського, Маріупольського) амортизаційні відрахування складали незначні частки, що говорить про їх недостатній обсяг як джерела фінансування.

Пристосовуючись до ринкових умов господарювання порти (Одеський, Іллічівський, Усть-Дунайський) залучають інвестиції через приватні компанії, в основному стивідорні, які працюють з портами на основі угод про надання послуг і оренди (техніки, складських площ), угод про управління.

Третій розділ дисертаційного дослідження “Методичні положення щодо формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів” присвячений обґрунтуванню пропозицій щодо формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів за допомогою економічної моделі і системи критеріїв для його поетапної реалізації, а також розробці підходу до визначення ефективного варіанту використання коштів амортизаційного фонду.

Одним з власних джерел фінансування оновлення є амортизаційні відрахування. Їх ефективне використання підвищить власні можливості підприємства по фінансуванню оновлення. Існують декілька варіантів використання амортизаційних відрахувань. Перший - накопичення їх на депозитному рахунку в банку. Джерелом створення цього рахунку є відрахування з виручки від реалізації продукції коштів в розмірі нарахованої амортизації за попередній період. Другий варіант - діюча практика використання амортизаційних відрахувань в господарському обороті.

В роботі була запропонована методика визначення ефективного варіанту використання амортизаційних відрахувань на основі розрахунку точки рівновигідності. Вкладання амортизаційних відрахувань на депозит приносить підприємству доход, який залежить від ставки і терміну депозиту. При використанні цих коштів в господарському обороті підприємство отримує приріст прибутку, який залежить від рентабельності активів. Автором була обґрунтована точка рівновигідності варіантів використання коштів амортизаційного фонду (R), при якій обидва варіанти реалізуються з однаковою доходністю:

, (1)

де p - ставка податку на прибуток; s - ставка по депозиту; Na - річна норма амортизації; En - ставка дисконту; T - термін вкладання коштів на депозит.

Залежність точки рівновигідності від вказаних параметрів дозволила отримати площину її значень, представлену на рис. 3. Якщо фактична рентабельність активів підприємства менша за точку рівновигідності, то вигідним є варіант вкладання коштів в розмірі амортизаційних відрахувань на депозит.

Розраховані значення фактичної рентабельності активів морських торговельних портів України в періоді 2002-2004 рр. показали, що успішно працюючі порти мають і найбільші показники рентабельності активів: Маріупольський - 12%, Одеський - 11%, Феодосійський - 14,6%, Южний - 13,4%. Для цих портів вкладання амортизаційних відрахувань на депозитний рахунок буде вигідним при ставках за депозитами, які більші за 15%, що майже недоступно на ринку банківських послуг. Для інших портів, з більш низькими показниками рентабельності, ставки за депозитами будуть більш реальними, а вкладання коштів на депозит дозволить накопичити за певний період необхідну суму коштів для придбання нового об'єкта основних фондів і принесе додатковий дохід в розмірі нарахованих процентів.



Рис. 3. Значення точок рівновигідності за різними умовами депозиту

На кожному етапі формування економічного механізму оновлення основних фондів передбачається прийняття рішень з визначення об'єктів, що потребують оновлення або списання, доцільних методів оновлення, з використання власних джерел фінансування і залучення зовнішніх. Практична реалізація механізму оновлення виявила необхідність уточнення деяких критеріїв і розробки відсутніх. Критерії, за якими будуть прийматись рішення, автором були систематизовані і представлені в таблиці 2. Дана система включає існуючі критерії і розроблені додаткові, такі як - інтегральний критерій морального зносу і точка рівновигідності варіантів використання коштів амортизаційного фонду.

Більшість підходів до визначення коефіцієнту морального зносу включають оцінку таких показників як продуктивність або собівартість, проте існує необхідність оцінки морального зносу з огляду і на інші показники об'єкту основних фондів. В роботі запропоновано підхід до визначення морального зносу портальних кранів морських торговельних портів, який передбачає визначення інтегрального критерію морального зносу за такими параметрами як продуктивність, економічність, універсальність, сумісність, екологічність, ергономічність, ремонтопридатність.

Таблиця 2

Система критеріїв для формування економічного механізму оновлення

Етапи	Назва показника	Значення критеріїв	Прийняте рішення
Вибір об'єкту оновлення	Коефіцієнт фізичного зносу (Кфз)	Кфз>1	Списання об'єкту основних фондів
Вибір методу оновлення	Коефіцієнт фізичного зносу (Кфз) і інтегральний критерій морального зносу (Кмз)	Кфз?0,08; Кмз?0,15	Поточний ремонт і ТО
		Кфз>0,08; Кмз?0,15	Капремонт
		Кфз<0,08; 0,15<Кмз<0,48	Модернізація
		Кфз>0,08; Кмз>0,15	Капремонт і модернізація
Перевірка доцільності заміни	Критерій ефективності капремонту (КР) і (або) модернізації (М)	Пмайб< Влікв, де Пмайб - майбутній прибуток після проведення КР, М; Влікв - ліквідаційна вартість об'єкта оновлення	Заміна об'єкту оновлення
Вибір варіанту використання амортизаційних відрахувань	Точка рівновигідності варіантів використання амортизаційних відрахувань (R)	Ra < R, де Ra - рентабельність активів підприємства	Вкладання амортизаційних відрахувань на депозит
Вибір зовнішніх джерел фінансування оновлення	Середньозважена вартість джерел фінансування (СЗВ)	СЗВ > min	Оптимальна структура зовнішніх джерел фінансування оновлення

Одиничні параметри мають різний ступінь вагомості у підсумковому показнику. Оцінка зазначених параметрів і значень їх вагомості в інтегральному критерії через відсутність таких розрахунків здійснюється за допомогою оцінок експертів (працівників порту, спеціалістів по портальним кранам). Варіант розподілення коефіцієнтів вагомості параметрів складається із застосуванням методу попарних порівнянь параметрів між собою. Визначені середні значення коефіцієнтів вагомості одиничних параметрів дозволили отримати формулу інтегрального критерію морального зносу в такому вигляді:

Кмз=0,24Х1+0,24Х2+0,12Х3+0,15Х4+0,09Х5+0,06Х6+0,1Х7, (2)

де Х1 - продуктивність, Х2 - економічність, Х3 - універсальність, Х4 - сумісність, Х5 - екологічність, Х6 - ергономічність, Х7 - ремонтопридатність.

Для формування економічного механізму оновлення основних фондів була розроблена модель, динамічна схема якої зображена на рис. 4.

Потрібно виділити такі особливості розробленої моделі: вона є інструментом довгострокового планування оновлення основних фондів і його фінансування, має модульний принцип побудови, дозволяє здійснювати її адаптацію до потреб управління, корегувати вхідні дані з врахуванням оперативних змін в діяльності порту. Модель реалізується для основних фондів однорідного типу (наприклад, портальні крани) на певній ділянці (наприклад, причалі) порту.

Модель формування економічного механізму оновлення передбачає визначення потреби в основних фондах, порівняння її з фактичною кількістю наявних основних фондів, на основі чого визначається необхідна кількість додаткового придбання обладнання. На наступних етапах обґрунтовується метод оновлення і доцільність заміни основних фондів, визначаються фактичний обсяг власних і необхідний обсяг зовнішніх джерел фінансування з врахуванням різних варіантів використання амортизаційних відрахувань.

Реалізація моделі механізму оновлення основних фондів була здійснена на прикладі портальних кранів причалу № 2 Феодосійського МТП. Результатом реалізації моделі стали дані про кількість об'єктів, що потребують модернізації, капітального ремонту, заміни на нові, подальшого здійснення технічних обслуговувань і поточних ремонтів. Визначені необхідні обсяги фінансування цих методів оновлення, достатність внутрішніх і потреба в зовнішніх джерелах фінансування (табл. 3). Розрахунки показали, що за 10 років порту необхідно списати 2 крани, придбати 2 крани, загальна сума витрат, необхідних для модернізації складає 830 тис. грн., на капремонт - 1,46 млн. грн., на капремонт і модернізацію як одночасних заходів - 2,91 млн. грн.

Таблиця 3

Потреба в зовнішніх джерелах фінансування оновлення основних фондів

Показники (тис. грн.)	Роки
	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Потреба в коштах на оновлення	1110	320	340	13680	520	360	13380	420	460	740
1-й варіант (використання АВ в госп. обороті)
Прогнозний прибуток	395	725	795	785	1135	1300	1360	2050	2060	1955
Приріст прибутку	1874,6	1463,6	1142,7	892,2	696,5	543,8	424,6	331,5	258,8	202
Всього власні кошти	2269,6	2188,6	1937,7	1677,2	1831,5	1843,8	1784,6	2381,5	2318,8	2157
Потреба в зовнішн. джерелах	0	0	0	12002,8	0	0	11595,4	0	0	0
2-й варіант (вкладання АВ на депозит)
Накопичені АВ	2946,7	4800,2	7172,5	9435,6	1095	2081,2	2998,4	521,1	990,5	1427
Всього власні кошти	3341,7	5525,2	7967,5	10220,6	2230	3381,2	4358,4	2571,1	3050,5	3382
Потреба в зовнішн. джерелах	0	0	0	3459,4	0	0	9021,6	0	0	0

Порівняльний аналіз варіантів використання амортизаційних відрахувань (АВ) показав, що їх накопичення на депозитному рахунку зменшує потребу в зовнішніх джерелах фінансування в 2008 році в 3,5 рази і в 2011 в 1,3 рази. Таким чином, вкладання амортизаційних відрахувань на депозит є більш привабливим варіантом для порту.

На основі отриманих даних порт має можливість заздалегідь спланувати проведення різних методів оновлення, і, знаючи потрібний обсяг фінансування, провести роботу по збільшенню власних джерел і пошуку зовнішніх. В цілому застосування моделі формування економічного механізму оновлення основних фондів дозволяє раціоналізувати використання наявних коштів, підвищити прибутковість підприємства, зменшити час планування, знизити трудомісткість робіт та підвищити обґрунтованість результатів.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу теоретичних положень та практичної діяльності МТП було вирішено наукове завдання формування та реалізації економічного механізму оновлення основних фондів. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Ефективність діяльності МТП безпосередньо залежить від якості управління основними фондами, в першу чергу від обґрунтованої політики їх оновлення. Вирішення задач ефективного проведення оновлення в умовах значного зношення портового обладнання можливе тільки при застосуванні комплексного підходу шляхом формування відповідного економічного механізму та розробки шляхів його реалізації.

2. Поняття механізму оновлення як економічної категорії трактується по різному, містить суперечності і не розглянуте в розрізі МТП. Автором визначено поняття економічного механізму оновлення основних фондів як сукупності елементів і економічних відносин, що складаються в процесі оновлення і взаємодіють між собою.

3. Визначена сукупність елементів економічного механізму оновлення основних фондів, серед яких: основні фонди, форми та методи оновлення, фактори, критерії та обмеження, що впливають на прийняття рішень по оновленню, джерела фінансування, здійснена їх класифікація з врахуванням специфіки портів.

Не існує однозначності в визначенні форм і методів оновлення: під різними термінами (форми, види, методи, напрямки, шляхи) згруповані одні й ті самі класифікаційні групи, в одному ряду класифікації зустрічаються поняття різного рівня; існуючі окремі критерії прийняття рішень щодо оновлення в основному стосуються вибору об'єктів і методів оновлення, а система критеріїв для поетапного формування економічного механізму оновлення відсутня.

4. Незважаючи на зростання обсягів вантажопереробки МТП протягом 1999-2004 рр., коефіцієнти зносу їх основних фондів в цілому по портам збільшувались і складають близько 53%, а по окремим портам перевищують 70%. В розрізі портальних кранів знос перевищує 95%. Досить низькі значення мають коефіцієнти введення основних фондів - в середньому 6-8%. Коефіцієнти вибуття мають ще нижчі значення, що свідчить про значну частку старих основних фондів і збереження тенденції їх старіння.

Проведений аналіз інвестиційних процесів в МТП виявив, що в структурі джерел фінансування оновлення основних фондів переважають власні кошти портів. В 11 портах спостерігається нецільове використання амортизаційних відрахувань. Обсяги державного фінансування недостатні. Значні кошти витрачаються на ремонт портальних кранів, а не на прогресивні методи їх оновлення.

5. Для практичної реалізації економічного механізму оновлення основних фондів слід використовувати модель, яка дозволяє МТП приймати обґрунтовані рішення при плануванні заходів оновлення, а саме: визначати кількість та перелік об'єктів оновлення, прийнятні методи оновлення, доцільність заміни, обсяги та структуру джерел фінансування. Використання моделі в діяльності МТП покращить якість планування оновлення, зменшить витрати часу на нього, знизить трудомісткість робіт, забезпечить раціоналізацію використання наявних коштів, підвищить загальну ефективність використання основних фондів.

6. Для поетапної реалізації економічного механізму оновлення основних фондів розроблена система критеріїв прийняття рішень. Вибір об'єкту оновлення для списання здійснюється з урахуванням значень коефіцієнту фізичного зносу, обґрунтування доцільності заміни за критерієм ефективності капремонту і модернізації, оптимальні джерела фінансування обираються з урахуванням їх вартості.

Інтегральний критерій морального зносу дозволяє у сукупності з коефіцієнтом фізичного зносу приймати рішення про вибір методу оновлення. Порядок визначення інтегрального критерію враховує специфіку портальних кранів, ґрунтується на експертній оцінці і розрахунку коефіцієнтів вагомості параметрів портального крану, таких як продуктивність, економічність, рівень сумісності і універсальності, ергономічність, ремонтопридатність. Прийняття рішень на основі згаданих критеріїв зменшить загальні витрати на оновлення з врахуванням перспектив розвитку підприємства та тенденцій старіння їх основних фондів.

7. Для оптимізації використання коштів амортизаційного фонду слід використовувати критерій вибору ефективного варіанту їх використання. Критерій обґрунтований для двох варіантів використання коштів - вкладання на депозит і використання в господарському обороті і базується на розрахунку точки рівновигідності цих варіантів. Розраховане аналітичне значення та побудована площина розрахункових значень точки рівновигідності дозволять підприємствам приймати обґрунтовані рішення щодо вибору варіанту використання коштів амортизаційного фонду і збільшить доходність їх використання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

оновлення основний фонд економічний

У фахових виданнях:

1. Бабина О.Є., Заволока С.М. Формування амортизаційної політики підприємств // Водний транспорт: Зб. наук. праць. - Вип. 3. - К.: КДАВТ, 2002. - С. 75-80.

2. Заволока С.М. Критерії вибору об'єктів, форм і методів оновлення основних фондів підприємств водного транспорту // Водний транспорт: Зб. наук. праць. - Вип. 4. - К.: КДАВТ, 2003. - С. 96-102.

3. Заволока С.М. Формування стратегії оновлення основних фондів морських портів України // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - Вип. 19. - Одеса: ОНМУ, 2004. - С. 72-79.

4. Заволока С.М. Аналіз стану і сучасні тенденції розвитку морських торговельних портів України // Зб. наук. праць: “Економіка і управління”. - Вип. 6. - К.: КУЕТТ, 2004. - С. 224-227.

5. Заволока С.М. Обґрунтування ефективного варіанту використання амортизаційних відрахувань // Економіка та держава. - 2005. - №7. - С. 38-39.

6. Заволока С.М. Обґрунтування форм і методів оновлення основних фондів морських торговельних портів України // Економіка та держава. - 2005. - №8. - С. 42-45.

7. Бабина О.Є., Заволока С.М. Формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів України // Економіка та держава. - 2005. - №11. - С. 40-43.

В інших виданнях:

8. Заволока С.М. Аналіз стану і фінансування оновлення основних фондів морських торговельних портів України // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління: Тези доп. другої наук.-практ. конф. - К.: КУЕТТ. - 2004. - С. 82-84.

АНОТАЦІЯ

Заволока С.М. Формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 - економіка транспорту і зв'язку. - Одеський національний морський університет. - Одеса, 2006.

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад, розробці методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів України. З цією метою виконано аналіз існуючих підходів до формування механізму оновлення основних фондів, узагальнено поняття “економічного механізму оновлення” та визначені його основні структурні елементи. Проведено аналіз діяльності МТП України, стану їх основних фондів, доведено необхідність їх оновлення, виявлені тенденції інвестиційних процесів в портах.

Для практичної реалізації економічного механізму оновлення основних фондів запропонована модель, яка дозволяє приймати обґрунтовані рішення при плануванні заходів оновлення. Для поетапної реалізації економічного механізму оновлення основних фондів обґрунтована система критеріїв прийняття рішень, розроблено інтегральний критерій морального зносу, який враховує специфіку портальних кранів. Для оптимізації використання коштів амортизаційного фонду обґрунтовано критерій вибору ефективного варіанту їх використання на основі розрахунку точки рівновигідності.

Ключові слова: економічний механізм оновлення, основні фонди, критерії оновлення, амортизаційні відрахування, точка рівновигідності.

Аннотация

Заволока С.Н. Формирование экономического механизма обновления основных фондов морских торговых портов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 - экономика транспорта и связи. - Одесский национальный морской университет. - Одесса, 2006.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретических основ, разработке методических положений и практических рекомендаций по формированию экономического механизма обновления основных фондов морских торговых портов Украины. С этой целью выполнен анализ существующих подходов к формированию механизма обновления основных фондов, обобщено понятие “экономического механизма обновления” и определены его основные структурные элементы. На основе анализа существующих классификаций форм и методов обновления основных фондов уточнена их классификация с учетом особенностей работы морских портов. Усовершенствована классификация факторов, которые влияют на проведение мероприятий обновления в портах.

Проведен анализ деятельности морских торговых портов Украины, состояния их основных фондов, доказана необходимость их обновления, выявлены тенденции инвестиционных процессов в портах.

Для практической реализации экономического механизма обновления основных фондов предложена модель, которая позволяет принимать обоснованные решения при планировании мероприятий обновления.

Для поэтапной реализации экономического механизма обновления основных фондов обоснована система критериев принятия решений, для которой разработаны интегральный критерий морального износа и точка равновыгодности вариантов использования амортизационных отчислений. Предложенный автором интегральный критерий морального износа позволяет в совокупности с коэффициентом физического износа принимать решения о выборе метода обновления. Порядок определения интегрального критерия учитывает специфику портальных кранов и основан на экспертной оценке и расчете коэффициентов весомости параметров портального крана, таких как производительность, экономичность, уровень совместимости и универсальности, эргономичность, ремонтопригодность.

Для оптимизации использования средств амортизационного фонда разработан критерий выбора эффективного варианта их использования на основе расчета точки равновыгодности. Критерий обоснован для двух вариантов использования средств - вложение на депозит и использование в хозяйственном обороте.

Модель экономического механизма обновления реализована на примере Феодосийского морского порта для портальных кранов причала № 2. Результатом стала разработка плана обновления на 10 лет, в котором определены оптимальные суммы расходов на обновление соответствующими методами, количество кранов, которые необходимо списать и купить. Планом обновления определен оптимальный вариант использования средств амортизационного фонда, а именно - накопление на депозите.

Ключевые слова: экономический механизм обновления, основные фонды, критерии обновления, амортизационные отчисления, точка равновыгодности.

SUMMARY

Zavoloka S.M. The forming of capital assets economic renewal mechanism in Ukrainian seaports. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree award of economic sciences candidate on speciality 08.07.04. - economics of transport and communication. - Odessa National Maritime University. - Odesa, 2006.

The theses is dedicated to development of theoretical bases, the methodical provisions and practical recommendations for economic renewal mechanism forming of capital assets in Ukrainian seaports. With this purpose the analysis of the existing approaches to economic renewal mechanism forming is executed, the concept “economic renewal mechanism” is generalized and its basic structural elements are determined.

The analysis of Ukrainian seaports activity, state of their capital assets is carried out, the necessity of their renewal is proved, the tendencies of investment processes in ports are revealed.

For step by step realization of capital assets economic renewal mechanism the model is offered allowing to accept grounded solutions while planning updating measures. For realization of capital assets economic renewal mechanism the system of decision making criteria is advanced, integral criterion of obsolescence taking into account specificity of gantry-cranes is developed. To optimized use of amortization assets, choice criterion of effective use version on the basis of equal beneficiality point calculation is developed.

The key words: economic renewal mechanism, capital assets, renewal criterion, depreciation charges, equal beneficiality point.

Размещено на Allbest.ru

...