Удосконалення методів і алгоритмів інформаційного забезпечення диспетчерських центрів управління наземним транспортом
Обґрунтування критеріїв, моделей вибору інформативних параметрів багатопозиційних радіонавігаційних систем і комплексів. Моделювання процесів просторово-часової обробки координатної інформації з використанням удосконалених методів навігаційних визначень.
| Рубрика | Транспорт |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.10.2013 |
| Размер файла | 107,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Топольськов Євгеній Олександрович
УДК 621.396.96 : 629.783
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ І АЛГОРИТМІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ ЦЕНТРІВ УПРАВЛІННЯ НАЗЕМНИМ ТРАНСПОРТОМ
05.13.06 - Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології
Автореферат
на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
Київ - 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі транспортного права, системного аналізу та логістики у Національному транспортному університеті Міністерства освіти і науки України, м. Київ.
Науковий керівник - доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, двічі лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, Бєляєвський Леонід Степанович, Національний транспортний університет, професор кафедри транспортного права, системного аналізу і логістики.
Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, Баранов Володимир Леонідович, Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Пухова НАН України, провідний науковий співробітник Відділення гібридних моделюючих і керуючих систем в енергетиці, м. Київ - кандидат технічних наук, доцент, Лясковський Віктор Петрович, Національний транспортний університет, директор Міжнародного освітянського центру інформаційних технологій.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного транспортного університету за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 42.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
багатопозиційна радіонавігаційна система комплекс
Актуальність теми. Закордонний досвід і сучасні тенденції розвитку транспорту показують, що одним з ключових факторів, які сприяє підвищенню ефективності та безпеки транспортних перевезень, є високий рівень їх інформаційного забезпечення, що досягається шляхом застосування прогресивних телематичних технологій. Зростання обсягів вантажних і пасажирських перевезень, розширення мережі міських, міжміських шляхів сполучення, розвиток системи міжнародних транспортних коридорів, а також організація мультимодальних перевезень з використанням сучасних логістичних методів вимагає розробки і впровадження нових ефективних систем інформаційного забезпечення, моніторингу і управління рухомими транспортними об'єктами.
Завдяки використанню сучасних навігаційних і телекомунікаційних технологій в автоматизованих системах моніторингу і диспетчерського управління (АСМДУ) транспортом відкривається можливість дистанційно вирішувати широке коло задач - починаючи від контролю місцезнаходження і стану окремих транспортних засобів та закінчуючи реалізацією складних оптимізаційних задач управління потоками.
Наукоємність сучасних інформаційних технологій, складність спеціалізованого обладнання АСМДУ, зокрема того, що базується на використанні глобальних супутникових систем навігації та зв'язку (ГССН та З), обумовлює їх високу вартість. Саме вона, на думку багатьох фахівців, є основним стримуючим фактором, який не дозволяє транспортній галузі нашої держави у повній мірі користуватись перевагами новітніх інформаційних технологій. Особливо актуальною ця проблема виявляється для наземного (зокрема автомобільного) транспорту, який володіє численним парком відносно недорого рухомого складу, працює у складних умовах і потребує достатньо якісного інформаційно-навігаційного забезпечення у режимі реального часу.
Аналізуючи останні наукові розробки у напрямку застосування високоточних інформаційно-навігаційних систем на наземному транспорті, треба відмітити, що у більшості з них для досягнення необхідного рівня достовірності інформації застосовуються складні прецензійні навігаційні приймачі ГССН (геодезичного типу) в комплексі з інерційними системами і високоточними контрольно-корегуючими станціями, що, як правило, передбачає використання додаткових телекомунікаційних каналів. Такі рішення дозволяють досягти високої точності та надійності інформаційного забезпечення АСМДУ, проте потребують значних витрат на реалізацію, і тому їх застосування на автомобільному транспорті може бути виправданим лише у надзвичайних випадках (контроль руху транспортних засобів, що перевозять особливо небезпечні та цінні вантажі, VIP пасажирів тощо). В переважній більшості існуючих на ринку розробок апаратно-програмних комплексів для АСМДУ, що вирішують повсякденні виробничі задачі управління наземним транспортом, використовуються звичайні „односистемні” приймачі сигналів ГССН GPS і ГЛОНАСС. Ці пристрої забезпечують за нинішніми стандартами задовільну, а в деяких випадках, зовсім неприпустиму якість навігаційних визначень. Суттєве зниження точності та надійності навігаційних визначень обумовлено впливом багатьох факторів систематичного й несистематичного характеру і, як правило, спостерігається у складних експлуатаційних умовах (містах з висотною забудовою, щільному транспортному потоці, нерівномірному рельєфі місцевості тощо). Ситуація також ускладнюється тим, що більшість „бюджетних” навігаційних приймачів ГССН мають обмежені функціональні можливості з автономного контролю цілісність навігаційного забезпечення і не можуть уникати селективного доступу системи GPS. Це може призвести до генерування недостовірної навігаційної інформації в АСМДУ та її використання у процесі прийняття управлінських рішень.
Таким чином, на сьогоднішній день важливою практичною задачею в області застосування прогресивних інформаційних технологій на транспорті є розробка ефективного і одночасно економічно вигідного апаратно-програмного комплексу (АПК) для АСМДУ наземним транспортом (АСМДУ НТ), який відповідатиме сучасним вимогам транспортної галузі і забезпечить необхідний рівень якості інформації, що обробляється системою і використовується для прийняття управлінських рішень.
Ефективне вирішення цієї задачі насамперед передбачає розробку удосконалених методів і алгоритмів просторово-часової обробки навігаційної інформації, які дозволять підвищити якість інформаційного забезпечення АСМДУ і звести до мінімуму використання дорогої навігаційно-телекомунікаційної апаратури та надлишкових каналів зв'язку у системі. При цьому для зменшення апаратних витрат на побудову АПК більшість процедур обробки інформації доцільно перенести з бортових ЕОМ автотранспортних засобів (АТЗ) у диспетчерські центри (ДЦ) АСМДУ НТ, на яких можуть розміщуватись потужні стаціонарні ЕОМ, об'єднані у єдину обчислювальну мережу. Такий підхід дозволить відмовитись від використання спеціалізованих бортових ЕОМ зі складним алгоритмічним забезпеченням на користь програмної реалізації методів і алгоритмів просторово-часової обробки інформації в межах стаціонарних обчислювальних комплексів ДЦ. При цьому необхідний рівень якості інформації в АСМДУ НТ, а також її поточний моніторинг, повинен забезпечуватись шляхом реалізації централізованої комплексної просторово-часової обробки навігаційної інформації, одержаної від множини АТЗ і надлишкових навігаційних підсистем існуючих ГССН. Зважаючи на те, що останнім часом йде активне розгортання орбітальних угруповань ГССН GPS, ГЛОНАСС і поступове введення в експлуатацію європейської супутникової системи GALILEO, невдовзі можна буде одночасно використовувати сузір'я навігаційних супутників цих систем в якості багатопозиційної радіонавігаційної системи (БРНС) з високою інформаційною надлишковістю. Це відкриє нові можливості для підвищення якості інформаційного забезпечення АСМДУ НТ.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота зорієнтована у світовому напрямку досліджень в галузі телематики і застосування прогресивних інформаційно-телекомунікаційних технологій на транспорті. Результати від реалізації розробок даної роботи узгоджуються з концепцією створення Національної радіонавігаційної системи підвищеної надійності, сприяють виконанню положень Радіонавігаційного плану України та широкому впровадженню прогресивних інформаційних технологій на наземному транспорті. Дисертаційна робота виконана в рамках наступних науково-дослідних робіт: держбюджетна НДР "Раціональна організація автомобільних перевезень із застосуванням технологій систем супутникової навігації і зв'язку" (шифр за номером державної реєстрації 0103U003386, 2003?2005 рр.), держбюджетна НДР "Методи і алгоритми просторово-часової обробки навігаційної інформації у системах супутникового моніторингу і управління транспортними засобами" (шифр за номером державної реєстрації 0106U002143, 2005-2007 рр.) та НДР "Розробка методів, моделей і стратегій розвитку виробництва на базі інвестиційної діяльності" (шифр за номером державної реєстрації 0101U002017, 2003-2005 рр.), які виконувались на кафедрі транспортного права, системного аналізу і логістики Національного транспортного університету.
Перевірка розроблених методів проводилася з використанням експериментальних даних, одержаних в держбюджетній НДР "Методи і алгоритми просторово-часової обробки навігаційної інформації у системах супутникового моніторингу і управління транспортними засобами" (шифр за номером державної реєстрації 0106U002143, 2005-2007 рр.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення методів і алгоритмів просторово-часової обробки інформації в АСМДУ НТ, які завдяки їх програмній реалізації в диспетчерських центрах дозволять з прийнятними витратами покращити якість інформаційного забезпечення системи.
Поставлена мета досягається шляхом вирішення таких основних задач дослідження:
1) Проведення аналізу і надання рекомендацій щодо застосування існуючих телекомунікаційно-навігаційних засобів й методів інформаційного забезпечення АСМДУ НТ з урахуванням вимог наземних споживачів інформації;
2) Обґрунтування критеріїв і моделей вибору інформативних параметрів багатопозиційних радіонавігаційних систем та комплексів;
3) Моделювання процесів просторово-часової обробки координатної інформації з використанням удосконалених методів навігаційних визначень;
4) Розробка алгоритмів просторово-часової обробки інформації в АСМДУ НТ та їх реалізація на прикладі апаратно-програмного комплексу супутникової навігації.
Об'єкт дослідження дисертаційної роботи - інформаційне забезпечення АСМДУ НТ.
Предмет дослідження - процеси і методи обробки інформації в АСМДУ НТ.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених задач використовувалися методи математичного моделювання, зокрема аналітико-статистичне моделювання процесів навігаційних визначень з використанням ГНСС, апарат теорії імовірності, методи статистичного аналізу і обробки інформації з використанням комп'ютерної техніки та сучасних програмних засобів.
Наукова новизна результатів дисертаційної роботи полягає у наступному:
1) Вперше обґрунтовано узагальнену аналітико-імовірнісну модель вибору інформативних груп навігаційних параметрів підсистем БРНС з урахуванням геометричних умов навігаційних визначень, яка дозволяє проводити оцінку полів точності навігаційних визначень в АСМДУ НТ;
2) Вперше обґрунтовано застосування в АСМДУ НТ методу структурної селекції і захисту каналів передачі інформації, що базується на імовірнісному розподілі часових інтервалів передачі навігаційних повідомлень між апаратурою АТЗ і ДЦ та запобігає несанкціонованому доступу до цієї інформації;
3) Удосконалено метод диференційних визначень навігаційних параметрів шляхом застосування відносних вимірів, що дозволяє знизити сильнокорельовані складові погрішностей навігаційних визначень з використанням ГССН, і на відміну від існуючих методів диференційної корекції потребує менших витрат на реалізацію;
4) Удосконалено метод імовірнісно-геометричної обробки навігаційної інформації шляхом введення процедур порівняння і мінімізації форматів погрішностей навігаційних визначень та його адоптації до використання в АСМДУ НТ, що надало можливість знизити рівень слабокорельованих складових погрішностей навігаційних визначень.
Практичне значення отриманих результатів. Переважна більшість наукових розробок і результатів досліджень, виконаних здобувачем може бути використана безпосередньо на автотранспортних підприємствах, що виконують міські, міжміські та міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, а також в установах і організаціях, що контролюють переміщення автотранспортних засобів (ДМСУ, ДАІ, швидка допомога, пожежна охорона та інші підрозділи оперативного реагування).
До основних практичних результатів роботи треба віднести:
1) Запропонована концепція централізації просторово-часової обробки інформації, що передбачає перенесення вторинного і третинного етапів обробки у диспетчерський центр, дозволяє спростити бортову навігаційну апаратуру АТЗ і тим самим знизити її вартість;
2) Розроблена модель вибору інформативних груп навігаційних підсистем БРНС з урахуванням геометричних умов, яка дозволяє проводити оцінку полів точності навігаційних визначень і може використовуватись в АСМДУ НТ для здійснення контролю якості інформаційного забезпечення системи;
3) Удосконалено методи і розроблено на їх основі алгоритми обробки навігаційної інформації, що дозволяють за рахунок централізованої програмної реалізації, зменшеному обсягу математичних операцій і підвищеній стійкості рішень досягти з мінімальними витратами машинного часу необхідного рівня точності навігаційних визначень;
4) На основі проведених досліджень було сформовано основні вимоги і рекомендації щодо структури та функціональних можливостей апаратно-програмних комплексів для АСМДУ НТ.
5) Розроблено удосконалений варіант структури апаратно-програмного комплексу супутникової навігації для АСМДУ НТ;
Результати дисертаційної роботи були використані у:
· ЦНДІ навігації і управління при розробці нових зразків апаратно-програмних комплексів для АСМДУ АТ;
· ДП СМАП для удосконалення інформаційного забезпечення і підвищення ефективності управління міжнародними автотранспортними перевезеннями;
· навчальному процесі Національного транспортного університету, зокрема в навчальних курсах дисциплін „Глобальні супутникові системи навігації і зв'язку на транспорті” і „Основи теорій транспортних процесів і систем”, що читаються на кафедрі транспортного права, системного аналізу і логістики.
Особистий внесок здобувача. Результати дисертації викладені у восьми основних [2, 3, 4, 5, 7, 11, 14, 15] і семи додаткових [1, 6, 8, 9, 10, 12, 13] опублікованих роботах. Перераховані публікації із достатньою повнотою відображають наукові та практичні результати дисертаційної роботи.
З праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертації використано тільки ті результати, які отримані здобувачем самостійно, зокрема: [1] - обґрунтування технологічної схеми функціонування інформаційної диспетчерської системи ДМСУ з використанням супутникових технологій; [2] - розробка моделі оцінки точності координат об'єкту за ГНСС з урахуванням геометричних умов навігаційних визначень; [3] - розробка алгоритму рекурентної обробки форматів похибок місцевизначення рухомих об'єктів; [7] - застосування методу структурної селекції і захисту каналів передачі інформації в АСМДУ НТ; [11] - розробка загального алгоритму комплексної обробки навігаційної інформації; [12] - обґрунтування принципів побудови національної радіонавігаційної системи; [13] - введення критерію якості контролю графіку руху АТЗ [15] - розробка принципів і алгоритмів функціонування блоку гарантування точності вхідних даних.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися і обговорювалися на 9 міжнародних і регіональних конференціях, у тому числі на: міжнародній науково-технічній конференції „Сучасні інформаційні технології в управлінні і професійній підготовці операторів складних систем” (Кіровоград, ДЛАУ 2003 р.), 60-й ювілейній науковій конференції професорсько-викладацького складу і студентів НТУ(Київ 2004 р.), Всеукраїнському конкурсі молодіжних проектів „Український молодіжний супутник-2004” та відповідних конференціях, що проходили у м. Києві (НТУ „КПІ”) та м. Євпаторія (Національний космічний центр), 61-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і студентів НТУ (Київ 2005 р.), науково-практичній конференції „Транспорт+логістика 2005”, (Київ, Національний виставковий центр); 62-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і студентів НТУ (Київ 2006 р.), науково-практичному семінарі „Застосування супутникових технологій у транспортній галузі” (Київ, НТУ 2006 р.), 63-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і студентів НТУ (Київ, НТУ 2007 р.).
Загалом опубліковано 10 тез доповідей.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури з 183 найменувань; 3 додатків на 21 сторінках, 48 рисунків і 7 таблиць - всього 214 сторінок. Основний текст дисертації складається з 176 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вступ до дисертації містить обґрунтування актуальності теми досліджень, формулювання мети та завдань дисертаційної роботи, визначення об'єкта та предмета досліджень, методологічну основу досліджень, опис основних наукових результатів, їхньої новизни та практичної цінності, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, а також відомості про публікації, апробацію та структуру роботи.
У першому розділі проведено аналіз сучасних вимог до якості інформаційного забезпечення АСМДУ НТ та розглянуті основні експлуатаційно-технічні показники ГССН як найбільш перспективних систем інформаційно-навігаційного забезпечення наземних споживачів. При цьому було визначено, що для забезпечення найвищого рівня точності та надійності навігаційної інформації в АСМДУ НТ доцільно використовувати БРНС, які володіють достатньою інформаційною надлишковість. Враховуючи активний розвиток і суттєві переваги сучасних ГССН, рекомендується використовувати усі наявні орбітальні ресурси цих систем в якості БРНС підвищеної інформаційної надлишковості.
В межах першого розділу було також надано характеристику факторів, що впливають на точність навігаційних визначень з використання ГССН. Це дозволило провести декомпозицію задачі підвищення точності навігаційних визначень в АСМДУ НТ з використанням БРНС, що передбачає вирішення таких субзадач: формулювання принципів та критеріїв відбору інформативних груп навігаційних підсистем, обґрунтування методів зниження сильнокорельованих складових погрішностей навігаційних вимірів та методів фільтрації несистематичних (слабокорельованих) погрішностей навігаційних вимірів.
Було визначено, що для формування та вибору груп навігаційних підсистем БРНС доцільно застосовувати підхід, який базується на теорії ефективного та корегуючого кодування інформації, враховує розташування підсистем БРНС, геометричні умови проведення навігаційних вимірів і дозволяє визначити найбільш точні навігаційні параметри, що забезпечують мінімальну імовірність спотворення кодових комбінацій елементів навігаційного алфавіту БРНС. З використанням такого підходу, зокрема для врахування впливу геометрії системи на її точносні характеристики, доцільно використовувати загальну математичну модель, що характеризує інтегральну похибку місцевизначення рухомого об'єкту за інформацією БРНС, у вигляді:
(1)
де - -мірний вектор координат розташування підсистем БРНС;- кількість підсистем у структурі БРНС; - функція стратегії підвищення точносних характеристик БРНС, що враховує геометричні умови навігаційних вимірів; - геометричний фактор, що визначається через середньоквадратичну похибку вимірів НП та слід кореляційної матриці похибок вимірів НП кожної підсистеми БРНС; - вагова функція, що визначає характер розподілу точносних характеристик БРНС.
Окремо було досліджено питання оцінки достовірності навігаційних визначень у БРНС. Зважаючи на те, що найбільш поширені критерії оцінки точності навігаційних визначень (екстремальні і статистичні) не завжди дають достатню характеристику цього показника, доцільно використовувати імовірнісно-геометричну інтерпретацію достовірності навігаційних вимірів у вигляді еліпсів розсіювання похибок координат, одержаних з використанням надлишкових підсистем БРНС. Така інтерпретація дозволяє одержати вичерпну характеристику точності інформаційно-навігаційного забезпечення АСМДУ і може бути покладена в основу методу просторово-часової обробці надлишкових навігаційних вимірів в БРНС.
В рамках першого розділу було проаналізовані основні підходи до розробки методів і алгоритмів підвищення достовірності навігаційної інформації в БРНС, зокрема визначені особливості застосування методів диференційної корекції та відносної навігації. Було визначено, що використання відносних вимірів навігаційних параметрів різних об'єктів, які визначаються за однаковими підсистемами БРНС, дозволяє отримати диференційний ефект у вигляді компенсації сильнокорельованих похибок навігаційних визначень з меншими апаратними витратами ніж стандартні диференційні методи. Цю особливість доцільно використати для розробки удосконаленого методу диференційних визначень, який дозволить з незначними апаратними витратами підвищити достовірність інформаційно-навігаційного забезпечення АСМДУ НТ.
Другий розділ роботи присвячений обґрунтуванню та розробці удосконалених методів й моделей просторово-часової обробки навігаційної інформації в АСМДУ з використанням ГССН. На основі результатів досліджень, проведених у першому розділі, було розроблено аналітичні залежності, що характеризують вплив геометричних факторів на точносні характеристики навігаційних визначень з використанням ГССН і дозволяють оцінювати поля точності навігаційних визначень в АСМДУ;
З урахуванням наведених у першому розділі рекомендацій щодо застосування методів підвищення достовірності навігаційної інформації в БРНС було запропоновано удосконалений метод диференційних визначень координат АТЗ з використанням ГССН, який дозволяє знизити систематичні складові погрішностей координат рухомих об'єктів шляхом введення відносних вимірів і, на відміну від стандартних методів диференційної корекції, потребує менших апаратурних, обчислювальних і телекомунікаційних витрат.
Практична реалізація запропонованого методу передбачає наявність множини рухомих об'єктів (АТЗ) з апаратурою ГССН і однієї опорної станції (ДЦ), що має аналогічну стаціонарну апаратуру ГССН з апріорно відомими високоточними координатами (рис.1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. До методу відносно-диференційних визначень.
Первинна обробка навігаційної інформації по кожному АТЗ включає розрахунок псевдодальностей „приймач-супутник” навігаційною апаратурою АТЗ і ДЦ. Набори псевдодальностей з АТЗ передаються у ДЦ для проведення подальшої обробки.
Вторинна обробка здійснюється у ДЦ і передбачає спочатку проведення оцінки приростів псевдодальностей , які були визначені на борту АТЗ і апаратурою ДЦ:
(2)
де ,- відповідно оцінки псевдодальності між парами “ДЦ - N-й супутник” і “k-й АТЗ - N-й супутник”.
При цьому диференційний ефект отримується завдяки компенсації сильнокорельованих похибок при вимірюванні приростів псевдодальностей. Отримані таким чином точні значення приростів псевдодальностей зв'язуються через матрицю направляючих косинусів з приростом координат АТЗ , що визначає його точне розташування відносно місцезнаходження навігаційної апаратури ДЦ:
(3)
де - матриця направляючих косинусів від азимутів і кутів місця, в якій елементи стовпців задають коефіцієнти по широті, довготі, висоті і часу, а кожен рядок відповідає приросту дальностей N-го супутника.
Знаючи точні координати ДЦ і розрахувавши згідно (3) відносні координати , можна з високою точністю визначити абсолютні координати АТЗ, що знаходяться в зоні дії опорної станції ДЦ:
(4)
У першому наближенні точність запропонованого методу відповідає диференційному режиму корекції координат, тобто залишкова (некорельована) похибка визначення координат складають 1-5 м. Проте відомо, що точність усіх диференційних методів значно зменшується по мірі зростання відстані між мобільною апаратурою і опорною станцією та збільшення затримок надходження виправлень t, зокрема характеризується залежністю середньоквадратичного сферичного відхилення виду:
(5)
де м, коефіцієнти м/с і м/км.
У випадку застосування відносно-диференційного методу коефіцієнт b буде мати більше значення (приблизно на 15-20%), що пов'язано з появою додаткових похибок через неточність вимірів апаратурою АТЗ і ДЦ азимутів та кутів місця навігаційних супутників, які приймаються однаковими незалежно від відстані між ними.
Для зниження впливу цього фактору на точність методу відносно-диференційних визначень в роботі було розроблено алгоритм визначення азимутів і кутів місця навігаційних супутників з використанням базових ліній, побудованих шляхом проведення відносних навігаційних визначень. Графічна схема (рис.2) і відповідні аналітичні залежності, що дозволяють визначити точні значення азимутів, наведені нижче.
Рис. 2. До визначення азимутів і кутів навігаційних супутників відносно АТЗ і ДЦ.
Кути орієнтації навігаційних супутників доцільно визначати відносно базової лінії АВ, що будується між АТЗ і ДЦ визначається як довжина вектора відносних координат цих об'єктів:
(6)
Аналогічно, як і в описаному вище відносно-диференційному методі, апаратурою АТЗ і ДЦ визначаються дальності (відповідноі ) до кожного навігаційного супутника, які потім розкладаються на горизонтальну і вертикальну проекції. Проекції псевдодальностей, зокрема їх прирости , є вхідними даними для розрахунку приростів фаз сигналів, що приймаються апаратурою АТЗ і ДЦ:
;
, (7)
де - довжина хвилі сигналу навігаційного супутника.
З використанням (6) і (7) шляхом простих перетворень одержано залежність для визначення кута просторової орієнтації навігаційного супутника відносно середини базової лінії АВ:
(8)
Використовуючи (8) та кути й , які визначають орієнтацію відповідно північного напрямку меридіану N і базової лінії AB у єдиній системі координат (рис.2), можна з високою точністю розраховувати значення азимутів і кутів місця навігаційних супутників відносно середні базової лінії:
; (9)
Розроблений на основі одержаних залежностей алгоритм дозволяє суттєво знизити вплив оцінки кутів орієнтації навігаційних супутників на точність відносно-диференційного методу при значних відстанях (більше 100 км.) між АТЗ і ДЦ. Це дозволить розширити ефективну робочу зону АСМДУ НТ без використання додаткових опорних станцій.
Досвід практичного застосування диференційних методів навігації на наземному транспорті показав, що вони не завжди є ефективними у складних умовах експлуатації навігаційного обладнання, так як не дозволяють знижувати випадкові (слабокорельовані) складові похибок навігаційних визначень, які виникають в результаті затримки сигналу навігаційних супутників у тропосфері і явищ багатопроменевості. У зв'язку з цим у роботі було проаналізовано основні напрямки і методи вирішення цієї проблеми, зокрема розглянуто існуючі методи статистичної обробки і фільтрації випадкових погрішностей навігаційних визначень. В результаті чого на основі використання імовірнісно-геометричної оцінки достовірності навігаційних вимірів було розроблено удосконалений варіант методу порівняння форматів похибок навігаційних визначень, який реалізує формалізовані процедури лінійної апроксимації еліптичних форматів похибок координат рухомих об'єктів. Еліптичні формати, одержані за надлишковими вимірами навігаційних підсистем БРНС описуються прямокутниками (рис.3) зі сторонами у вигляді наступних залежностей:
(10)
де - кут орієнтації формату похибок на площині. відноситься до менших сторін і-го формату ( ) (див. рис.3), а - до більших ( ).
Вхідними даними для побудови форматів є координати наземних об'єктів і статистичні характеристики похибок їх оцінок, що одержуються в результаті обробки первинної навігаційної інформації, зокрема з після застосування відносно-диференційного методу і методу найменших квадратів.
В рамках удосконаленого методу порівняння форматів погрішностей було визначено варіанти взаємного розташування форматів похибок координат наземних рухомих об'єктів, критерії якості їх порівняння та алгоритм визначення вагового центру результуючого формату, що відповідає найбільш імовірним координатам АТЗ на площині .
форматів похибок на площині
, (11)
де - кількість вершин багатокутника, - координати центра ваги і-х трикутників, з яких складається багатокутник;- площа багатокутника; - площа і-го трикутника.
Окремо розглянуто питання визначення оптимальної орієнтації результуючого формату похибок, зокрема в якості критерію було взято загальну площу найменшого з вихідних і результуючого форматів. При цьому оптимальне значення кута орієнтації результуючого формату досягається при максимізації загальної площі перетину мінімального формату з результуючим:
при (12)
В результаті проведених доопрацювань метод порівняння форматів похибок було адаптовано до використання в АСМДУ наземним транспортом, де в якості надлишкової інформації БРНС використовується уся множина вимірів від елементарних сузір'їв навігаційних супутників існуючих ГССН. Основними перевагами даного методу порівняно з відомими методами статистичної обробки навігаційної інформації, зокрема фільтрацією Калмана, є простота практичної реалізації, низькі вимоги до обчислювальної потужності ЕОМ, відсутність необхідності точного описання моделей шумів і динаміки об'єктів, а також висока стійкість рішень у перехідних режимах роботи навігаційного обладнання.
В напрямку реалізації концепції централізованого збору і просторово-часової обробки навігаційної інформації в ДЦ (рис.1) було обґрунтовано застосування методу структурної селекції і захисту каналів передачі інформації, що базується на імовірнісному розподілі сигналів, які передаються з АТЗ у ДЦ. Зокрема було використано селекцію, що базується на імовірнісному розподілі квазічасового (квазічастотного) зсуву радіосигналів і характерна для мережних супутникових радіонавігаційних систем, де кожна пара “супутник-споживач” розташовуються у просторі (часі) випадково і кореляційні властивості ансамблю сигналів від різних навігаційних супутників характеризуються періодичною функцією взаємної кореляції.
Для створення ансамблю квазіортогональних ФМ сигналів часовий зсув корисного сигналу відносно і-го заважаючого повинен бути не менше тривалості елементарного символу інформаційного коду:
і = 1,2, ..., , (13)
а ймовірність виконання цієї системи нерівностей відповідно:
(14)
З урахуванням того, що в якості корисного може бути будь-який з прийнятих сигналів і моменти надходження сигналів від різних АТЗ у ДЦ випадкові та розподілені за рівномірним законом в інтервалі [], формула для імовірності буде мати вигляд:
(15)
де - різниця у часі поширення радіосигналів до споживача від найбільш віддаленого супутника () і найменш віддаленого ().
Для параметрів системи “Навстар” () за формулою (15) побудовано графіки залежності від для декількох значень (рис.4).
За допомогою таких графіків можливо визначити максимальну тривалість елементарного символу коду , при якому ймовірність поділу сигналів при їх синхронному випромінюванні усіма рухомими об'єктами дорівнює .
Таким чином, обираючи довжину елементарного символу шумоподібного сигналу, можна здійснювати поділ сигналів, що синхронно випромінюються телекомунікаційною апаратурою АТЗ.
Запропонований спосіб поділу сигналів дозволяє спростити телекомунікаційну апаратуру АТЗ (порівняно з кодовими і частотними способами) і запобігає несанкціонованому доступу до інформації, що міститься у повідомленнях.
У третьому розділі роботи було виконано розробку алгоритмічного забезпечення, що реалізує принципи відбору інформативних груп БРНС, метод відносно-диференційних визначень і метод порівняння форматів похибок координат АТЗ. На рис. 5 наведений загальний алгоритм формування та відбору інформативних параметрів БРНС, що надає формалізований опис проміжного (підготовчого) етапу між первинною і вторинною обробками навігаційної інформації в АСМДУ НТ. Цей алгоритм дозволяє відбирати з усієї множини найбільш точні за величиною геометричного фактору виміри навігаційних підсистем БРНС для проведення наступної обробки. Виключення недостовірних вимірів з подальшої обробки суттєво зменшує кількість зайвих обчислювальних операцій і сприяє оперативності розв'язання навігаційної задачі.
Наведений алгоритм комплексної обробки навігаційної інформації, який включає два послідовних етапи обробки. На першому етапі (ліва частина схеми) здійснюється вторинна обробка навігаційних вимірів за відносно-диференційним методом, що дозволяє знизити сильнокорельовані складові похибок навігаційних вимірів. В залежності від одержаної кількості надлишкової інформації після відбору первинних навігаційних параметрів та послідуючої їх обробки може з'явитись множина варіантів оцінки координат АТЗ. На другому етапі (права частина схеми) під час третинної обробки за методом порівняння форматів похибок мінімізується результуючий формат і одержується оптимальний розв'язок з усієї множини варіантів оцінки координат.
Результати обробки навігаційних вимірів, отриманих в ході експериментальної експлуатації АПК ГССН, показали достатню ефективність розробленого алгоритмічного забезпечення і визначили його переваги порівняно з окремими реалізаціями алгоритмів на основі найбільш розповсюджених статистичних методів.
У рамках четвертого розділу було обґрунтовано застосування розроблених методів й алгоритмів просторово-часової обробки інформації в АПК супутникової навігації з метою підвищення якості інформаційного забезпечення диспетчерських центрів управління наземним транспортом. Було запропоновано удосконалений варіант АПК, що повністю реалізує наведене вище методико-алгоритмічне забезпечення у вигляді окремого програмного модуля комплексної обробки навігаційної інформації. Згідно наведеної схеми функції по забезпеченню якості вхідної інформації в АСМДУ НТ покладені на “блок гарантування точності вхідних даних”, принцип дії якого розроблено автором і підтверджено патентом на винахід.
Для забезпечення високої ефективності застосування сучасних телематичних систем на наземному транспорті були визначені основні вимоги і надані рекомендації щодо структури і функціональних можливостей АПК для АСМДУ НТ. Відповідно до наведених вимог та рекомендацій було розглянуто можливості ефективного застосування розробленого АПК для вирішення задач автоматизованого контролю виконання графіків руху і оцінки якості роботи водіїв АТЗ на маршрутах.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ТА ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-технічне завдання - розроблено удосконалені методи і алгоритми інформаційного забезпечення АСМДУ наземним транспортом та обґрунтовано структуру удосконаленого апаратно-програмного комплексу супутникової навігації, який дозволяє підвищити якість інформаційного забезпечення наземних споживачів ГССН з мінімальними витратами.
При цьому були одержані наступні результати:
1. Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку навігаційно-телекомунікаційних послуг в Україні і визначені сучасні вимоги наземних (автотранспортних) споживачів до якості інформаційного забезпечення перевезень;
2. Запропоновано концепцію централізованого збору і обробки навігаційної інформації у диспетчерському центрі, що дозволяє знизити вартість апаратури АТЗ і підвищити якість інформаційного забезпечення АСМДУ НТ за рахунок проведення додаткової обробки надлишкової інформації в ДЦ.
3. Запропоновано узагальнену модель і алгоритм вибору інформативних груп НПС, які можна застосовувати в АСМДУ для оцінки точносних характеристик навігаційних визначень з використанням ГССН і навігаційних систем наземного базування;
4. Розроблено удосконалений варіант методу диференційних визначень координат транспортних засобів з використанням ГССН, що використовує відносні виміри навігаційних параметрів, дозволяє знижувати сильнокорельовані складові погрішностей навігаційних визначень і, на відміну від існуючих методів диференційної корекції, потребує менших витрат на реалізацію;
5. Досліджено імовірнісно-геометричну інтерпретацію оцінки точності навігаційної інформації і удосконалено метод порівняння форматів погрішностей місцевизначення транспортних засобів, що дозволило знизити рівень слабокорельованих складових похибок навігаційних визначень;
6. Обґрунтовано застосування в АСМДУ НТ методу структурної селекції і захисту каналів передачі інформації, що базується на імовірнісному розподілі і кодуванні повідомлень, які передаються з АТЗ у ДЦ, та запобігає несанкціонованому доступу до цієї інформації.
7. Наведені основні вимоги та рекомендації щодо розробки структури і функціональних можливостей апаратно-програмних комплексів АСМДУ НТ;
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Бєляєвський Л.С., Левковець П.Р., Топольськов Є.О. Концепція удосконалення інформаційного забезпечення митного контролю автомобільних перевезень шляхом впровадження супутникових технологій // Вісник - К.: НТУ, ТАУ. - 2003, Вип.8, - с. 107-113.
2. Бєляєвський Л.С., Левковець П.Р., Топольськов Є.О. Аналіз точносних характеристик супутникових систем диспетчерського контролю і управління автотранспортом// Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів. -К.: НТУ, ТАУ. - 2003, Вип.17, - с.7-12.
3. Бєляєвський Л.С., Топольськов Є.О. Обґрунтування методик і алгоритмів просторово-часової обробки навігаційної інформації в автоматизованих супутникових системах управління наземним транспортом // Вісник Північного наукового центру ТАУ. - 2004. - Вип.7. - с.51-55.
4. Топольськов Є.О. Перспективи застосування методики відносної корекції координат для підвищення точності місцевизначення транспортних засобів // Управління проектами, системний аналіз і логістика. - К.: НТУ. - 2004. - Вип. 1.- с.53-56.
5. Топольськов Є.О. Обґрунтування методик оцінки і покращення достовірності навігаційної інформації у системах супутникового моніторингу і управління транспортними засобами // Управління проектами, системний аналіз і логістика. - К.: НТУ, ТАУ.- Вип.. 2. - 2005.- с.125-131.
6. Топольськов Є.О. Раціональний підхід до оцінки якості роботи водіїв автотранспортних засобів // Автошляховик України: Вісник Північного наукового центру ТАУ. - 2005. - Вип. 8.- с.214-217.
7. Бєляєвський Л.С., Топольськов Є.О. Забезпечення захисту інформації в автоматизованих системах моніторингу і диспетчерського управління транспортними засобами // Захист інформації. - К.: НАУ. - 2005.- Вип. 12.- с.193-199.
8. Топольськов Є.О. До оцінки економічної ефективності застосування навігаційно-телекомунікаційних підсистем АСДУ наземним транспортом // Захист інформації. -К.: НАУ. - 2005.- Вип. 10.- с.90-93.
9. Топольськов Є.О. Аналіз методів достовірного відтворення траєкторій руху автотранспортних засобів у складних експлуатаційних умовах // Управління проектами, системний аналіз і логістика. -К.: НТУ, ТАУ. - 2006. - Вип. 3.- с.148-153.
10. Топольськов Є.О. Забезпечення достовірного навігаційного супроводження автотранспортних засобів з використанням супутникових навігаційних систем // Автошляховик України: Вісник Північного наукового центру ТАУ. - 2006. - Вип. 9.- с.24-29.
11. Левковець П.Р., Бєляєвський Л.С., Топольськов Є.О., Сердюк А.А. Застосування методів просторово-часової обробки інформації в диспетчерських центрах при вирішенні задач управління міським пасажирським автотранспортом // Вісник НТУ. - 2006 - Вип.13 ч.2. - с.44-49.
12. Баранов Г.Л., Бєляєвський Л.С., Левковець П.Р., Ткаченко А.М., Цулая А.В., Топольськов Є.О. Щодо необхідності побудови Національної радіонавігаційної системи (НРНС) підвищеної надійності згідно з вимогами транспортної галузі України // Управління проектами, системний аналіз і логістика. -К.: НТУ, ТАУ. - 2007, Вип. 4. - с.44-53.
13. Бєляєвський Л. С., Сердюк А. А., Топольськов Є. О., Ткаченко Л.А. Моделі і алгоритми автоматизованого диспетчерського контролю графіку руху автотранспорту // Управління проектами, системний аналіз і логістика. -К.: НТУ, ТАУ. - 2007, Вип. 4. - с.53-58.
14. Топольськов Є.О. Удосконалена методика визначення азимутів і кутів місця навігаційних супутників з використанням базових ліній та різницевих вимірів // Вісник Північного наукового центру ТАУ. - 2007. - Вип.10. - с.26-28.
15. Баранов Г.Л., Бєляєвський Л.С., Дмитриченко М.Ф., Дмитрієв М.М., Левковець П.Р., Топольськов Є.О. та інш. Система диспетчерського управління рухомими об'єктами з використанням сигналів глобальної супутникової системи радіонавігації // Патент на винахід МПК(2006), G01S 5/14, UA №75709 (С2).
АНОТАЦІЯ
Топольськов Є.О. Удосконалення методів і алгоритмів інформаційного забезпечення диспетчерських центрів управління наземним транспортом. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 - “Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології”. - Національний транспортний університет, Київ, 2007.
Дисертація містить наукові дослідження в області телематики і застосування сучасних навігаційно-телекомунікаційних технологій на наземному транспорті.
У роботі було проведено аналіз сучасних вимог наземних споживачів до якості інформаційно забезпечення та розглянуті основні експлуатаційно-технічні характеристики сучасних радіонавігаційних систем. Результати досліджень показали, що для підвищення якості інформаційно-навігаційного забезпечення наземних споживачів доцільно використовувати багатопозиційні радіонавігаційні системи, які володіють високою інформаційною надлишковістю.
Запропоновано удосконалені методи й алгоритми просторово-часової обробки навігаційної інформації з використанням глобальних навігаційних супутникових систем, які дозволяють підвищити якість інформаційного забезпечення диспетчерських центрів управління наземним транспортом і, на відміну від існуючих аналогічних розробок, потребують менших витрат на реалізацію.
Обґрунтовано застосування в автоматизованих системах моніторингу і управління наземним транспортом методу структурної селекції і захисту каналів передачі інформації, що базується на імовірнісному розподілі часових інтервалів передачі навігаційних повідомлень між апаратурою транспортних засобів і диспетчерських центрів.
Розроблено структуру удосконаленого апаратно-програмного комплексу, який реалізує запропоновані методи і алгоритми просторово-часової обробки.
Ключові слова: телематика, навігаційні технології, наземний транспорт, диспетчерський центр, багатопозиційна радіонавігаційна система, методи і алгоритми обробки інформації, структурна селекція, апаратно-програмний комплекс.
АННОТАЦИЯ
Топольсков Е.А. Усовершенствование методов и алгоритмов информационного обеспечения диспетчерских центров управления наземным транспортом. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.13.06 - “Автоматизированные системы управления и прогрессивные информационные технологии”. - Национальный транспортный университет, Киев, 2007.
Диссертация содержит научные исследования в области телематики и применения современных навигационно-телекоммуникационных технологий на наземном транспорте.
Исследован рынок навигационно-телекоммуникационных услуг и проанализированы современные требования к качеству информационного обеспечения автоматизированных систем мониторинга и диспетчерского управления наземным транспортом.
На основе проведённого анализа определено, что для повышения качества информационного обеспечения наземных потребителей целесообразно использовать многопозиционные радионавигационные системы и комплексы, которые обладают высокой информационной избыточностью и позволяют проводить комплексную пространственно-временную обработку навигационных параметров с целью повышения точности решения навигационной задачи.
Учитывая то, что наиболее распространенные критерии оценки точности навигационных определений не всегда дают достаточную характеристику этого показателя, целесообразно использовать вероятностно-геометрическую интерпретацию достоверности навигационных определений в виде эллипсов рассеивания погрешностей координат, полученных с использованием множества навигационных подсистем.
При разработке усовершенствованных методов и алгоритмов повышения точности навигационных определений использована обобщённая аналитико-статистическая модель оценки точности многопозиционной навигационной системы, которая учитывает геометрические условия проведения измерений и позволяет проводить оценку полей точности навигационных определений.
Усовершенствовано метод дифференциальных определений навигационных параметров путём применения относительных определений, что позволяет с меньшими аппаратными и телекоммуникационными затратами снизить сильнокоррелированные составляющие погрешностей навигационных измерений.
Усовершенствовано метод вероятностно-геометрической обработки навигационной информации путём введения формализованных процедур сравнения и минимизации форматов погрешностей навигационных определений, что позволило снизить уровень слабокорелированных составляющих погрешностей оценки координат транспортных средств в автоматизированных системах управления наземным транспортом.
Предложено применение в автоматизированной диспетчерской системе управления наземным транспортом метода структурной селекции каналов передачи информации, основанной на вероятностном распределении временных интервалов передачи навигационных сообщений между аппаратурой транспортных средств и диспетчерского центра.
Ключевые слова: телематика, навигационные технологии, наземный транспорт, диспетчерский центр, многопозиционная радионавигационная система, методы и алгоритмы обработки информации, структурная селекция, аппаратно-программный комплекс.
ABSTRACT
Topolskov E.A. Improved methods and algorithms of information supply for dispatching centers of ground transport management. - The manuscript.
The dissertation submitted for obtaining the PhD in technical sciences on specialty 05.13.06 - Automated management systems and progressive information technologies. - National Transport University, Kiev, 2007.
The dissertation contains scientific researches in the field of telematics and applications of modern navigating and telecommunication technologies on ground transport. In work the analysis of modern requirements of ground consumers to quality of their supply with information-navigating has been lead, and also the basic performance characteristics of modern radionavigating systems have been examined. Results of researches have shown, that for improvement of quality of information-navigating supply of ground consumers it is expedient to use multipositional radionavigating systems, which have high information redundancy. It is offered the advanced methods and algorithms space-time processing of the navigating information with use of global navigating satellite systems, which allow to increase quality of a information supply of dispatching control centers of ground transport and, in difference from existing similar development, demand smaller expenses for realization. Application in the automated monitoring and management systems of ground transport of a method of structural selection and protection information channels, which is based on likelihood distribution of time intervals of transfer of navigating messages between the equipment of vehicles and the dispatching centers, is proved. The structure of the advanced hardware-software complex, which realizes the offered methods and algorithms of space-time processing, is developed.
Keywords: telematics, navigating technologies, ground transport, the dispatching center, multipositional radionavigating system, methods and algorithms of processing of the information, structural selection, a hardware-software complex.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Обґрунтування оптимального рівня спеціалізації. Вибір оптимальної технології виробництва. Оптимізація використання технологічного часу. Обґрунтування характеру постачання (принципіальне визначення пріоритетів та джерел), а також вибору постачальників.
курсовая работа [494,0 K], добавлен 07.04.2014Вдосконалення діяльності та моделювання стратегії поведінки судноплавної компанії - основного суб’єкта системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Визначення показників оцінки ефективності транспортної системи.
дипломная работа [476,5 K], добавлен 01.05.2011Аналіз методів розробки систем керування електроприводом дизель-потягу. Розробка моделі блоку "синхронний генератор-випрямлювач" електропередачі з використанням нейронних мереж. Моделювання тягових двигунів. Дослідження регуляторів системи керування.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 15.07.2009Соціально-економічна роль і функції транспорту. Основні напрями і функції державного управління транспортом. Забезпечення та реалізація транспортної політики України, її наближення до норм Європейського Союзу. Транспортні комунікації Одеського регіону.
методичка [336,3 K], добавлен 24.10.2013Вибір конструктивних і регулювальних параметрів тепловозного двигуна розрахунковим методом. Розробка математичної моделі процесів, які протікають у чотирьохтактному дизелі, проведення її адаптації до задачі оптимізації цих процесів за обраним критерієм.
дипломная работа [5,8 M], добавлен 14.03.2011Cистема математичних моделей, відповідних інформаційних технологій для прогнозування параметрів руху вагонопотоків, які ураховують статистичні і нечіткі властивості даних про процеси вантажних перевезень. Методи побудови баз знань про процеси перевезень.
автореферат [210,4 K], добавлен 13.04.2009Поняття, структура, основні вимоги до транспортної мережі NGN. Порівняльний аналіз технологій транспортних мереж. Технологія MPLS. Аналіз розподілу трафіку на основі методів трафік інжинірингу. Оптимізація характеристик мереж MPLS, чисельне моделювання.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 19.08.2011Побудування математичної моделі системи управління рухом судна в горизонтальній площини з урахуванням компенсації вітрового збурення на основі закону управління. Застосування рекурентної форми математичного моделювання. Побудова траєкторії руху судна.
контрольная работа [262,1 K], добавлен 20.05.2015Аналіз виробничої діяльності підприємства. Обґрунтування необхідності переобладнання шинної дільниці. Розрахунок чисельності виробничих робочих. Вибір і обґрунтування методів відновлення працездатності шини. Розрахунок на міцність відповідальних деталей.
дипломная работа [89,9 K], добавлен 16.07.2011Дослідження пасажиропотоків та об’ємів перевезень у міжміському сполученні. Аналіз сучасних методів функціонування систем перевезення пасажирів. Організація роботи на маршруті. Вибір типу та марки рухомого складу. Розрахунок витрат на реалізацію проекту.
дипломная работа [296,6 K], добавлен 15.11.2013Поняття систем електричної централізації. Функції електричної централізації, як системи управління. Характеристика станції і ділянки, обґрунтування вибору централізації. Розміщення світлофорів з їхньою повною сигналізацією. Пропускна здатность станції.
дипломная работа [51,5 K], добавлен 30.05.2009Основні алгоритми пошуку траєкторії руху для транспортної системи. Аналіз основних методів автоматизованого керування транспортною системою з урахуванням динамічної зміни навколишнього середовища. Шляхи покращення методів пошуку траєкторії руху.
дипломная работа [3,2 M], добавлен 22.06.2012Загальна характеристика теплових двигунів. Розгляд параметрів процесу наповнення двигуна внутрішнього згорання. Розрахунок паливного насоса високого тиску. Обґрунтування вибору матеріалу деталей. Використання уніфікованих та стандартних елементів.
курсовая работа [153,0 K], добавлен 30.03.2014Призначення та різновиди систем запалення двигуна. Огляд методів та приладів діагностування та ремонту систем запалення. Робочі процеси в батарейних системах запалення. Розрахунок системи запалення. Процес діагностики та ремонту систем запалення.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 24.07.2008Характеристика проектованого автопідприємства и проектованого виробничого підрозділу. Вибір методів організації технологічних процесів ТО автомобілів. Характеристика необхідної технологічної документації. Визначення вартості основних засобів виробництва.
дипломная работа [315,0 K], добавлен 10.03.2009Дорожній рух як сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах доріг, визначення його характеристик. Удосконалення методів руху різних видів транспорту в містах.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 20.03.2014Аналіз динамічних характеристик пневмодвигуна. Визначення параметрів автоколивань. Цифрове моделювання системи рульового приводу автомобіля. Розрахунок параметрів контуру при негативному і позитивному шарнірному моменті. Синтез фільтру, що коригує.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.03.2015Характеристика АЗС як системи масового обслуговування: аналіз транспортних потоків, умови обслуговування, організація управління. Розробка, обґрунтування вибору і оцінка ефективності варіантів реконструкції АЗС; побудова сітьового графіка виконання робіт.
курсовая работа [345,6 K], добавлен 16.04.2013- Розробка раціонального варіанту пасажирської маршрутної системи м. Куп’янська та прилеглих територій
Моделювання потреб населення у пересуваннях в місті Куп’янськ та прилеглих територій Харківської області. Формування матриці кореспонденцій за допомогою гравітаційної моделі. Розрахунок параметрів раціональної маршрутної системи та оцінка її ефективності.
дипломная работа [5,4 M], добавлен 19.11.2013 Технічна та експлуатаційна характеристика станції. Технологія обробки поїздів і вагонів. Розрахунок норм часу на операції з поїздами і вагонами. Розробка графічної моделі і розрахунок основних показників роботи станції. Забезпечення безпеки руху поїздів.
курсовая работа [127,8 K], добавлен 27.11.2010
