Газобалонна установка

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Загальна будова приладів газобалонної установки

2. Прилади контрольно-вимірюючі

3. Особливості запуску і зупинки двигуна, переведення його з газу на бензин

4. Переваги та недоліки газобалонних систем живлення

5. Технічне обслуговування газового устаткування

6. Правила техніки безпеки

7. Несправності газобалонної апаратури та їх усунення



Вступ

Історія газобалонних двигунів бере свій початок з тридцятих років минулого століття, коли англієць Барнетт одержав патент на газовий двигун, а в 1860 році француз Э. Ленуар побудував мотор, працюючий на суміші повітря й газу.

На той час бензину ще не було, тому використання газу нікого не здивувало. Бензин як пальне був використаний через два десятиліття, коли Г. Даймлер створив бензиновий двигун внутрішнього згоряння.

Слід не тільки розглядати лише поверхневі переваги використання газового палива (економія грошей), також потрібно не забувати про інші переваги газобалонних систем.

Що стосується газової системи, то вона дозволяє експлуатувати автомобіль, як на газі, так і на бензині, здійснюючи на ходу перемикання з одного палива на інше прямо із салону.

Також слід зазначити, що газобалонне обладнання фактично дублюється бензиновою системою живлення, підвищуючи безвідмовність автомобіля й зменшуючи практично до нуля ризик відмови від руху при поломці в системі живлення.

До того ж, сумарний пробіг на одному заправленні зростає вдвічі (звичайно на автомобіль встановлюється балон з ємністю не менше, ніж ємність бензинового бака). Ця перевага особливо корисна тим, хто робить поїздки на далекі відстані й не впевнений в якості провінційного бензину.



1. Загальна Будова приладів газобалонної установки

газобалонний двигун бензин

Для забезпечення руху автомобіля, коли несправна газобалонна установка або немає газу, у системі живлення є карбюратор, на якому двигун може розвивати потужність, достатню для того, щоб автомобіль рухався з повним навантаженням із швидкістю 30...40 км/год, і бензиновий бак.

Рисунок 1 Схема будови газобалонної установки автомобіля ЗИЛ-138: 1 -- повітряний фільтр; 2 -- трубка підведення води до випарника; З-- шланг високого тиску від випарника до фільтра газу; 4 -- випарник газу; 5 -- шланг підведення води від випарника до компресора; 6 -- газопровід системи холостого ходу; 7 -- шланг високого тиску від магістраль його вентиля до випарника газу; 8 -- труба підведення газу до змішувача; 9 -- дозувально- економайзерний пристрій редуктора; 10 -- газовий редуктор; 11 -- вимірювальний перетворювач тиску газу; 12 -- фільтр редуктора; 13 -- манометр газового редуктора; 14 -- магістральний вентиль; 15 -- бензиновий бак; 16 -- фільтр; 17 -- змішувач газу; 18 -- підставка під змішувач; 19 -- видатковий вентиль парової фази; 20 -- контрольний вентиль максимального наповнення балона; 21 -- вимірювальний перетворювач покажчика рівня рідини в балоні; 22 -- запобіжний клапан; 23 -- наповнювальний вентиль; 24 -- видатковий вентиль рідинної фази; 25 -- балон; 26 -- карбюратор; 27 -- шланг

Схему газобалонної установки автомобіля ЗИЛ-138 показано на малюнку. До неї входять: газовий балон (25) а арматурою, магістральний вентиль (14), випарник (4) газу, газовий фільтр (16), редуктор (10), манометр (13), змішувач 17, повітряний фільтр 1, газопроводи. Для роботи на бензині є карбюратор 26 і бак 15.

У зварному газовому балоні, який розрахований на робочий тиск до 1,6 МПа (16 кгс/см) зберігають запас зрідженого газу. Балон кріплять за допомогою кронштейнів до рами автомобіля.

На днищі балона вмонтовано: наповнювальний вентиль (23) (приєднують до заправного шлангу на газозаправній станції); видаткові вентилі фаз -- паровий (19) і рідинний (24); контрольний вентиль (20) максимального наповнення балона (його відкривають у кінці заправки балона на газонаповнювальній станції); вимірювальний перетворювач (21) покажчика рівня рідини в балоні (з'єднаний приводом з електричним покажчиком на щитку приладів автомобіля); запобіжний клапан (22) (відкриваються автоматично на випадок підвищення тиску в балоні і випускає частину газу в атмосферу).

Магістральний вентиль призначений для перекривання з місця водія подачі газу з балона до випарника, газового редуктора і змішувача.

Випарник (4) газу перетворює рідинну фазу палива в газоподібну. Газ проходить по каналу в алюмінієвому корпусі змішувача, підігрівається водою, яка циркулює в порожнині корпусу із системи охолодження двигуна, і випаровується.

Газовий фільтр обладнаний фільтруючим елементом, який складається з металевої сітки і пакета повстяних пластин. Він очищав газ, що надходить до редуктора, від механічних домішок -- окалини та іржі. Фільтр установлено на вхідному штуцері редуктора.

Редуктор (10) призначений для зниження тиску газу, близького до атмосферного, який надходить до змішувача. Якщо двигун зупинився, редуктор автоматично припиняє подачу газу до змішувача. Будову і принцип дії редуктора показано на малюнку.

Рисунок 2 Схема газового редуктора

У циліндричному корпусі (1) редуктора розміщені камера А першого ступеня, камера Б другого ступеня і кільцеподібна камера В вакуумного розвантажувача.

Одна із стінок камери першого ступеня утворена гумовою діафрагмою (5), краї якої затисну ті між корпусом редуктора і кришкою (4). З боку кришки на діафрагму постійно тисне пружина (6) яка прогинає діафрагму всередину корпусу редуктора (вгору). Центральна частина діафрагми з'єднана колінчастим важелем (7) з клапаном (2), завдяки чому під час прогинання діафрагми всередину важіль відкриває клапан, а під час прогинання її назовні -- закриває його. У камері другого ступеня розміщена стиснута по колу між верхньою частиною корпусу і кришкою (23) діафрагма (18). її центральна частина з'єднана важелем (29) з клапаном (9) другого ступеня. Якщо діафрагма прогинається вниз, клапан другого ступеня відкривається, якщо вгору -- клапан закривається. Пружина (20), діючи на шток (21), намагається вигнути діафрагму вгору.

Порожнини під кришками (4 і 23) діафрагм камер першого і другого ступенів сполучені з атмосферою, а отже, на обидві діафрагми зовні постійно діє атмосферний тиск.

У камері В розвантажувача установлена кільцева діафрагма (17), на яку діє пружина (19), вигинаючи діафрагму вгору.

Знизу до корпусу редуктора прикріплено корпус дозуючого економайзерного пристрою, в жому розміщені калібровані отвори (13 і 14), що пропускають у корпус газ із камери другого ступеня редуктора, клапан (8), його пружина (9) і діафрагма (10) з пружиною (11).

Корпус дозуючо-економайзерного пристрою має патрубок 12 для виходу газу; штуцери на кришці корпусу призначені для сполучення камери В розвантажувача з порожниною під діафрагмою економайзера і з впускним трубопроводом двигуна.

Редуктор кріплять під капотом двигуна до передньої стінки

кабіни на спеціальному кронштейні» ГАЗ до редуктора підводиться через газовий фільтр, що кріпиться на штуцері (3), патрубок (12) з'єднують газопроводом низького тиску із змішувачем.

Редуктор діє так. Якщо магістральний вентиль закритий, у всіх порожнинах редуктора підтримується атмосферний тиск. У цей час під дією пружини 6 прогинається діафрагма (5) вгору, клапан (2) камери першого ступеня утримується у відкритому положенні. Клапан (15) другого ступеня під спільною дією пружин (19 і 20) утримується в закритому положенні»

Під час відкривання магістрального вентиля газ з балона через випарник, фільтр, газовий фільтр редуктора , вхідний штуцер і відкритий клапан (2) надходить у камеру А першого ступеня редуктора. В міру надходження газу тиск у камері підвищується, і коли він досягає необхідного рівня (надмірний або манометричний тиск повинен бути 0Д7...0Д8 МПа, або 1,7...1,8 кгс/см2), діафрагма (5) вигинається вниз і важільний привод закриває клапан, припиняючи доступ газу в редуктор Якщо тиск у камері першого ступеня падає, пружина (6) прогинає діафрагму вгору, клапан (2) відкривається, і в камеру знову починає надходити газ. Таким чином, у камері першого ступеня автоматично встановлюється постійний тиск, величина якого залежить від сили натягу пружини (6).

Поки двигун не працює, клапан 15 камери другого ступеня закритим і газ в неї з камери першого ступеня не надходить. Під час запуску двигуна в камері другого ступеня, яка з'єднана газопроводом із змішувачем, утворюється розрідження, і діафрагма (18), прогинаючись усередину, через важільний привод відкриває клапан (15). Газ з камери першого ступеня починає перетікати в камеру другого ступеня, тиск у якій у міру надходження до неї газу підвищується. Коли тиск буде близьким до атмосферного, клапан закриється і надходження газу з камери першого ступеня припиниться.

Вакуумний розвантажувач призначений для збільшення чутливості редуктора до зміни розрідження і підвищення стійкості роботи двигуна на малих частотах холостого ходу і малих навантаженнях із збереженням надійності закриття клапана другого ступеня під час зупинок двигуна (останнє запобігає витіканню газу в атмосферу). Розвантажувач діє так. Коли Двигун не працює, тиск пружини (19) розвантажувача передається на тарілку діафрагми (18), збільшуючи силу закривання клапана другого ступеня.

Під час роботи двигуна на малих частотах холостого ходу і при малих навантаженнях (дросель змішувача прикритий) у камері В розвантажувача, яка з'єднана трубкою з впускним трубопроводом двигуна, створюється сильне розрідження і діафрагма (17) прогинається вниз. ТРІСК на діафрагму камери другого ступеня припиняється, внаслідок чого на клапан (15) другого ступеня діє тільки одна пружина (20), яка дає можливість йому відкриватися навіть при відсутності розрідження в камері другого ступеня.

Завдяки цьому на малих частотах холостого ходу і малих навантаженнях газ із камери другого ступеня надходить до змішувача з надмірним тиском 100..о200 Па (10...20 мм вод. ст.). У міру зростання навантаження двигуна тиск газу на виході редуктора і в камері другого ступеня знижується, і в ній створюється невелике розрідження. Дозуючо-економайзерний пристрій призначений для регулювання газу, який надходить до змішувача, а отже, для підтримування необхідного складу газоповітряної суміші.

На малих і середніх навантаженнях двигуна, коли дросель змішувача відкритий не повністю, в за дросельному просторі змішувача підтримується значне розрідження. Оскільки порожнина під діафрагмою (10) економайзера сполучена із за дросельним простором, у ній також утворюється розрідження, під дією якого діафрагма прогинається вниз, і клапан (8) економайзера закривається. На цьому режимі газ із камери другого ступеня редуктора надходить до вихідного патрубка (12) через отвір (1З), щоб дістати економічний склад суміші. На великих навантаженнях, коли дросель змішувача відкривається майже повністю, розрідження в задросельному просторі і порожнині під діафрагмою економайзера зменшується. Під дією пружини (11) діафрагма вигинається вгору і відкриває клапан, після цього до вихідного патрубка редуктора починає надходити додаткова кількість газу через отвір (14) збагачуючи пальну суміш, намагаючись дістати від двигуна максимальну потужність. Змішувач і карбюратор. Змішувач призначений для приготування суміші газу і повітря.



.

Рисунок 3 Схема газового змішувача

Змішувач двокамерний, обидві камери працюють одночасно і паралельно на всіх режимах. У кожній камері є повітряна заслінка (З), газова форсунка (4), дифузор (5) і дросель (2). Газ надходить до форсунки від редуктора через патрубок І і зворотний клапан (2). У нижній частині змішувальної камери розміщено розпилювальні отвори (6 і 10) системи холостого ходу, перерізи яких можна змінювати за допомогою регулювальних гвинтів (8 і 9). Змішувач має відцентрово-вакуумний обмежувач частоти обертання колінчастого вала двигуна, який подібний до того, що встановлюють на карбюраторному двигуні ЗИЛ-ІЗО.

Змішувач приєднується до впускного трубопроводу двигуна через приставку (18) (див. рис. 31), до якої кріпиться карбюратор. Змішувач працює так. Під час запуску і на малих обертах холостого ходу газ надходить з редуктора через штуцер (7) до розпилюючих отворів (6 і 10) під дією значного розрідження, що утворилося в зоні за прикритим дроселем.

Під час роботи двигуна під навантаженням газ надходить у змішувальну камеру через форсунку (4) Склад суміші при цьому регулюється дозуючо-економайзерним пристроєм газового редуктора. Коли двигун працює на газі, повітряна заслінка, дросель карбюратора і паливний (бензиновий) кран повинні бути закритими.

2. Прилади контрольно-вимірюючі

На автомобілі встановлені два манометри. Манометр 1 (рис. 3) низького тиску зі шкалою до 0,6 МПа (6 кгс/см2) призначений для контролю роботи і регулювання редуктора. Манометр кріпиться на спеціальному кронштейні до щитка приладів. На цьому ж кронштейні розташований перемикач електромагнітних клапанів бензину і газу.

Рисунок 4 Установка перемикача і манометра

1. манометр низького тиску;

2. перемикач.

Манометр високого тиску зі шкалою до 25МПа (250 кгс/див 2) призначений для контролю тиску газу в балонах, ввернуть у перехідний штуцер наповнювального вентиля. Перевірку і ремонт манометра варто робити в спеціалізованих майстернях.

3. Особливості запуску і зупинки двигуна, переведення його з газу на бензин

Перед пуском двигуна необхідно:

1. Установити перемикач 2 (див. рис. 3) на панелі приладів у положення газ.

2. Оглянути газову апаратуру й арматуру і переконатися в повній її справності і герметичності.

3. Перевірити по манометрі високого тиску наявність газу в балоні.

4. Повільно відкрити видатковий вентиль газового балона.

5. Уключити запалювання.

Пуск теплого двигуна

Теплий двигун, що знаходиться в справному стані, при застосуванні належного палива звичайно пускається з перших же оборотів. Для цього включити запалювання і стартером пустити двигун. Не допускати безупинну роботу стартера більш 10 с. Подальше керування автомобілем аналогічно бензиновому.

Не рекомендується при пуску двигуна прикривати повітряну заслінку, тому що це приводить до збагачення газоповітряної суміші і, отже, до утруднення пуску двигуна.

Пуск холодного двигуна при помірній температурі

1. Повільно відкрити видатковий вентиль на балоні.

2. Для прискорення пуску холодного двигуна рекомендується попередньо заповнити трубопровід від газового редуктора до карбюратора-змішувача газом примусовим відкриттям клапана другої степені газового редуктора шляхом короткочасного натискання на стрижень штока діафрагми другого ступеня.

3. Виключити зчеплення, натиснувши до відмовлення на педаль. Це розвантажує стартер, тому що рятує його від необхідності провертати разом з колінчатим валом двигуна, шестірні коробки передач.

4. Уключити запалювання. Тримати стартер включеним можна не більш 10 с. Інтервал між включеннями стартера повинний бути не менш 10-15 с.

5. Плавно змінюючи положення педалі приводу дросельної заслінки, знайти положення, при якому двигун дає спалахи. Пустити двигун.

6. Після пуску дати двигуну попрацювати 1-2 хвилини, після чого, відкриваючи дросельну заслінку, довести частоту обертання колінчатого вала двигуна до 800-1000 у хв. З появою "провалів" варто зробити більш різке відкриття дросельної заслінки, а потім знизити частоту обертання вала двигуна до 800-1000 у хв. Допускається також для виключення "провалів" трохи прикривати повітряну заслінку.

7. При пуску, у міру необхідності, допускається незначно прикривати повітряну заслінку. Повне прикриття повітряної заслінки приводить до перезбагачення газової суміші і, отже, до утруднення пуску двигуна.

Якщо після трьох повторних спроб двигун не дасть спалахів, то необхідно перевірити справність систем запалювання і харчування. Багаторазові безрезультатні спроби пуску не тільки розряджають і псують акумуляторну батарею, але і прискорюють знос циліндрів двигуна.

Звичайно причинами скрутного пуску двигуна є:

а) відсутність подачі палива в карбюратор-змішувач;

б) неправильно підібране регулювання холостого ходу карбюратора-змішувача;

в) сильний пропуск газу через клапан другої степені редуктора;

г) несправності газової апаратури і порушення герметичності з'єднань газопроводу.

Пуск холодного двигуна при низьких температурах.

Підготовка газового двигуна до пуску і порядок пуску такі ж, як і бензинового.

Перед зупинкою двигуна на тривалий час рекомендується перевести його роботу на бензин. Надалі це полегшить пуск холодного двигуна при низьких температурах.

Зупинка двигуна.

Зупиняти двигун випливає вимиканням запалювання. При нетривалій зупинці запірний електромагнітний клапан можна не відключати. При тривалій зупинці електромагнітний клапан варто відключити, для чого перемикач Бензин-Газ поставити в нейтральне положення і виробити газ із системи між електромагнітним клапаном і карбюратором-змішувачем.

Перед тривалою стоянкою автомобіля варто закрити видатковий вентиль на балоні і продовжити роботу до зупинки двигуна, виробивши тим самим весь газ із системи.

Потім відключити електромагнітний клапан.

Переведення двигуна з одного виду палива на інше:

Не рекомендується переходити з одного виду палива на іншій при працюючому двигуні.

Для переходу двигуна з газу на бензин необхідно наступне:

1. Закрити вентиль і продовжувати роботу до зупинки двигуна

2. Включити електромагнітний клапан бензину, поставивши перемикач у положення Бензин, і заповнити камеру карбюратора-змішувача бензином за допомогою важеля ручного підкачування бензинового насоса;

3. Пустити двигун звичайним способом.

При перекладі двигуна з бензину на газ зробити операції в зворотному порядку.



4. Переваги та недоліки газобалонних систем живлення

Переваги:

1. Газоповітряні суміші порівняно з бензоповітряними мають вищі антидетонаційні властивості, що дає змогу підвищити ступінь стискання й поліпшити економічні показники двигуна.

2. Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення навколишнього середовища.

3. Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення навколишнього середовища.

Недоліки:

1. Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення навколишнього середовища.

2. Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення навколишнього середовища.

3. Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення навколишнього середовища.

5. Технічне обслуговування газового устаткування

Періодичність проведення обслуговування аналогічна періодичності ТО-1 і ТО-2 автомобілі.

Перед виїздом на лінію перевірити стан (відсутність ушкоджень) кріплення і герметичності всіх трубопроводів, їхніх з'єднань, газової апаратури, балонів і їхньої арматури.

Після повернення з лінії, наприкінці роботи закрити вентиль на балоні, виробити газ із системи (від балона до карбюратора-змішувача) і злити масляний відстій з редуктора.

- зробити перевірку роботи газового устаткування, при необхідності відрегулювати;

- перевірити роботу двигуна на газі.

Друге технічне обслуговування (ТО-2)

- перевірити кріплення балонів до кронштейнів і кронштейнів до лонжерона, при необхідності закріпити;

- перевірити кріплення газової апаратури під капотом двигуна, при необхідності закріпити;

- змазати різьблення клапана видаткового і наповнюючого вентилів змащенням, негідні деталі вентилів замінити;

- зняти, очистити, промити фільтруючі елементи газового і бензинового фільтрів і установити на місце;

- перевірити герметичність газової системи, витоку усунути;

- зробити перевірку роботи газового устаткування, при необхідності, відрегулювати;

- перевірити роботу манометра низького тиску;

- перевірити роботу двигуна на газі;

- перевірити вміст СО2 у газах, що відробили.

Сезонне технічне обслуговування (СО)

Сезонне обслуговування проводиться тільки восени разом з черговим ТО-2. Крім робіт, передбачених ТО-2, необхідно виконати наступне:

- зняти з автомобіля редуктори високого і низького тиску, розібрати, очистити, промити, при необхідності замінити негідні деталі; продути стисненим повітрям; зібрати, відрегулювати тиск у редукторах, перевірити їхня герметичність і встановити на місце;

- зняти електромагнітні клапани з фільтрами газової і бензинової систем; розібрати, очистити, промити, продути стисненим повітрям усі деталі; перевірити роботу електромагнітних клапанів; при необхідності негідні деталі замінити; установити на місце;

- зняти із двигуна змішувач, карбюратор-змішувач; розібрати, промити, продути стисненим повітрям; при необхідності негідні деталі замінити; перевірити рівень палива в поплавковій камері, при необхідності відрегулювати; установити . а місце;

- зняти з автомобіля випарник газу, розібрати, промити газову і водяну порожнини обох частин випарника, продути; зібрати, перевірити його герметичність;

- продути газопроводи стисненим повітрям;

- зібрати системи і перевірити їхня герметичність.

6. Правила техніки безпеки

1. Газове устаткування автомобіля є установкою високого тиску. Перед першим заправленням балонів природним газом необхідно перевірити герметичність усіх з'єднань газового устаткування тиском 20 МПа (200 кгс/см2). У випадку виявлення негерметичності якого-небудь з'єднання негайно неї усунути. Якщо автомобіль з негерметичною газовою установкою стояв у закритому приміщенні, це приміщення необхідно ретельно провентилювати, тому що в приміщенні може утворитися вибухова суміш.

2. Перед пуском двигуна необхідно провентилювати підкапотний простір.

3. Не допускати експлуатацію автомобіля з минулим терміном іспиту балонів.

Балони підлягають періодичному огляду терміни, обумовлені вищевказаними правилами. Огляд виробляється на спеціальних іспитових пунктах.

Дата перевірки і клеймо наносяться в горловини балона

4. Щоб уникнути влучення повітря в балони необхідно залишати в них залишок газу з надлишковим тиском не менш 0,5 МПа (5 кгс/див2).

5. Якщо за якимись причинами повітря потрапило в балони (замінявся вентиль, цілком витрачений газ і т.п. ), то їх необхідно продути газом, тобто накачати газ до тиску 0.5 - 1 МПа (5-10 кгс/див2) і потім випустити його.

6. У холодний час при безгаражному збереженні автомобіля і при низьких температурах повітря потрібно попередній підігрів двигуна (без застосування відкритого полум'я).

7. Зупиняти двигун випливає вимиканням запалювання. При тривалих зупинках варто відключати електромагнітним клапан газу, а при тривалих стоянках - закривати видатковий вентиль на балоні з виробленням газу із системи (від балона до карбюратора-змішувача).

8. Не можна допускати засмічення фільтруючих елементів редуктора. Механічні домішки можуть зашкодити клапанні механізми газового редуктора, що порушить його роботу, і при зупинці двигуна газ буде виходити з редуктора в підкапотний простір.

9. Не допускається одночасна подача в двигун газу і бензину.

10. Категорично забороняється:

- курити в кабіні автомобіля;

- робота двигуна на газі при несправній газовій апаратурі і витік газу із системи. Не допускається ставити такий автомобіль у закрите приміщення;

- робити який-небудь ремонт, заміну чи апаратури основних агрегатів автомобіля при наявності газу в системі харчування;

- робити випуск газу з балонів і із системи в закритому приміщенні;

- робити перевірку герметичності з'єднань відкритим полум'ям. Значні витоки газу виявляються на слух, невеликі - мильною емульсією при змочуванні з'єднань;

- експлуатація автомобіля з балонами, що мають зовнішні ушкодження: раковини, забоїни, сильну корозію;

- їзда з ослабленим кріпленням балонів;

- їзда з порушеною герметичністю в нарізних сполученнях.

11. Перед чи перевіркою виправленням приладів електроустаткування на автомобілі необхідно переконатися у відсутності скупчення газу під капотом двигуна.

12. Ремонт апаратури газової системи варто робити тільки після вироблення газу із системи, при закритих вентилях на балонах.

13. У випадку виникнення пожежі на газобалонному автомобілі необхідно негайно закрити видатковий вентиль на балоні. Якщо пожежа виникла при працюючому двигуні, не випливає його глушити, а, навпаки, потрібно відключити електромагнітний клапан газу і збільшити частоту обертання колінчатого вала, щоб швидше виробити газ із системи газопроводу від клапана до карбюратора-змішувача.

7. Несправності газобалонної апаратури і їхнє усунення

Для нормального пуску двигуна необхідно стежити за тим, щоб не було:

1. Пропуску газу через клапан другого ступеня редуктора, що викликає перезбагачення пальної суміші і порушує нормальну роботу двигуна на малій частоті обертання колінчатого вала.

2. Розбухання клапана другого ступеня редуктора і порушення подачі газу до карбюратора-змішувача.

3. Перезбіднення пальної суміші через надмірно високе розрідження у вихідній порожнині редуктора.

Пуск двигуна може погіршитися, якщо:

1. Забито чи ушкоджена трубка, що з'єднує внутрішню порожнину розвантажувального пристрою з впускним трубопроводом двигуна.

2. Несправний балонний вентиль чи запірний електромагнітний клапан газу, цей дефект легко знайти по манометрі.

3. Засмічено фільтр, і газ не надходить у редуктор, що також може бути визначене по манометрі низького тиску.

Щоб двигун працював стійко на малій частоті обертання колінчатого вала, необхідно стежити за правильністю регулювання холостого ходу і не допускати перезбіднення чи перезбагачення пальної суміші.

Для задовільного переходу двигуна з малої частоти обертання колінчатого вала до великого необхідно перевіряти:

1. Чи не засмічений газовий фільтр редуктора. При забрудненні фільтра тиск газу в порожнині першого ступеня редуктора падає. 2. Чи не від'єдналась гумова трубка розвантажувального пристрою. Чи правильно приєднана трубка розвантажувального пристрою редуктора до штуцера усмоктувальної труби.

3. Чи досить відкриття клапанів редуктора. Недостатнє відкриття клапана першого ступеня відбувається через неправильне регулювання при зборці. Цей дефект може бути виявлений по падінню тиску в порожнині першого ступеня редуктора. Неповне відкриття клапана другої степені редуктора може відбутися або через неправильне регулювання, або внаслідок заїдання клапана в направляючій.

Щоб забезпечити нормальну роботу двигуна з навантаженням і одержати максимальну потужність, необхідно стежити за тим, щоб:

1. З редуктора подавалося досить газу.

2. Вчасно очищався газовий фільтр.

3. Цілком відкривалися клапани редуктора.

4. Не було підсмоктування повітря в місцях з'єднання деталей редуктора.

5. Не було ушкоджень трубки, що з'єднує порожнина розвантажувального пристрою газового редуктора з впускним трубопроводом.

6. Нормально працювали свічі запалювання і був правильно-встановлений кут випередження запалювання.

Редуктор низького тиску

Для нормальної роботи газового редуктора необхідно стежити за герметичністю клапанів, запобігати розрив діафрагми, ушкодження віджимних дисків діафрагми другого ступеня і заїдання клапанів і важелів.

Порушення герметичності клапана першого ступеня приводить при непрацюючому двигуні до підвищення тиску в порожнині першого ступеня редуктора і виходу газу через клапан другого ступеня. Знайти негерметичність клапана першого ступеня можна по манометрі низького чи тиску на слух. При пропуску газ через клапан тиск у порожнині першого ступеня буде збільшуватися. Причинами порушення герметичності клапана першого ступеня можуть бути:

1. Улучення на робочу поверхню клапана і сідла окалини, металевих часточок і т. л.

2. Засмолення сідла клапана і важелів.

3. Ушкодження вставки клапана. У цьому випадку необхідно замінити вставку клапана. Ушкоджене сідло клапана першого ступеня можна відремонтувати чи підрізуванням шліфуванням його торця.

Після ремонту і зборки апаратури варто зробити продувку трубопроводів; цим клапан охороняється від ушкодження металевими частками.

Негерметичність клапана другого ступеня редуктора в значній мірі утрудняє пуск двигуна, погіршує роботу на неодруженому ходу, а при зупинці двигуна веде до скупчення газу під капотом двигуна, що створює небезпеку пожежі.

Негерметичність клапана другого ступеня може виникати по наступним причинах:

1. Надмірно високий тиск у першому ступені.

2. Недостатнє попереднє затягування пружини другого ступеня.

3. Заїдання клапана в направляючій.

4. Ослаблення контргайки і мимовільне відкручування регулювального гвинта клапана другого ступеня.

5. Туге обертання на осі важеля клапана другого ступеня

8. Засмічення клапана металевою чи стружкою окалиною

Ушкодження гумової вставки клапана другої степені.

Якщо на площині вставки клапана маються нерівності, то ах варто зачистити напилком. Ушкоджене сідло клапані другої степені може бути виправлено підрізуванням і шліфуванням його торця.

При заміні сідла клапана другої степені необхідно звертати увага на герметичність нарізного сполучення між корпусом і сідлом.

При зборці редуктора після чи огляду ремонту необхідно акуратно встановлювати діафрагми. Вони повинні забезпечити герметичність. При виявленні негерметичності якої-небудь з діафрагм редуктора її варто негайно замінити.

Періодично варто перевіряти розрідження (тиск) у "торою степені редуктора. Підвищене розрідження (більш 25 мм вод. ст.) указує на несправність редуктора. Причинами підвищення розрідження в другій степені редуктора можуть бути:

1. Недостатнє відкриття клапана першої степені й у результаті того різке зниження тиску в порожнині першої степені при великих витратах газу. Максимальний хід клапана першої степені регулюється при зборці редуктора.

2. Неправильне регулювання затягування пружини першої степені, унаслідок чого тиск у порожнині першої степені занадто низько.

3. Розбухання вставки клапана другої степені, що зменшує прохідний перетин для газу.

4. Неправильне регулювання попереднього затягування пружини другої степені.

5. Неправильно відрегульований максимальний хід клапані другої степені

6 Недостатнє відкриття балонного вентиля.

7. Чи ушкодження засмічення трубки, що з'єднує порожнина розвантажувального пристрою редуктора з впускним трубопроводом двигуна. Ушкодження розвантажувальної діафрагми.

Розрідження за редуктором може підвищитися також при засміченні фільтра. Це легко виявляється по падінню тиску в порожнині першої степені редуктора, обумовленому по манометрі низького тиску. Чищення сітки газового фільтра в цьому випадку можна зробити, не знімаючи редуктор з автомобіля.

Прогин дисків діафрагми другої степені може відбутися при роботі двигуна на бензині з не відключеним редуктором. Щоб уникнути прогину дисків діафрагми необхідно перед пуском двигуна на бензині зняти трубку, що з'єднує порожнину

регулювального пристрою редуктора з впускним трубопроводом, зі штуцера впускного трубопроводу і заглушити отвір.



Висновки

Газобалонна система є дуже вигідною, оскільки двигуни, що працюють на стиснених або зріджених газах, зазвичай створюють на базі карбюраторних для цього останні обладнують спеціальною газовою апаратурою й балонами, але вони зберігають здатність працювати також і на бензині, також не варто забувати і про протиугінні можливості газових апаратури, установлюваної на інжекторні автомобілі: від'єднавши легко-знімальний комутатор, можна надійно заблокувати подачу обох видів палива при спробі несанкціонованого пуску двигуна.

Так само позитивно оцінять газопаливну систему власники дорогих іномарок, споряджених упорскуванням палива й каталітичним нейтралізатором.

Ще одним аргументом на користь газового обладнання є мінімальна амортизація.

При правильній експлуатації обладнання міжремонтний період до заміни гумовотехнічних виробів складе не менше 5 років. газобалонна установка значно відрізняється від звичайної насамперед тим, що в ній присутні: газові трубопроводи, вентилі електромагнітний клапан.



Список використаної літератури

1. Н.Н. Вишняков, В.К. Вахламов, А.Н. Нарбут і ін. Автомобіль: Основи конструкції - М,: Машинобудування.

2. Бухарин М.О., Прозоров В.С. Автомобіль. - М.: Машинобудування.

3. Лукін П.П. Контрольний розрахунок автомобіля - М.: Машинобудування.

4. Короткий автомобільний довідник. - М.: транспорт.

5. Інструкція по експлуатації газобалонної установки.

6. Будова й експлуатація автомобіля В.Ф. Кисликов, В.В. Лущик -- Київ: Либідь 1999р.

Размещено на Allbest.ru

...