Теоретичні основи реалізації системи морського транспортування газів

; ; ; ,

де - річний вантажопотік кожного судна флоту, м3; - продуктивність вантажної системи газовоза, м3/сут; - об'єм газу, залишений на баластовий перехід, м3; - час стоянки судна в порту навантаження, доба; - тривалість експлуатаційного періоду газовоза, доба. Аналітичне розв'язання системи рівнянь має вид

; ; ; ,

де ; ; . Потім при заданому сполученні {Wз , Nф} і при обчисленій швидкості ходу суден , визначаємо приведені витрати та оптимальні головні елементи суден флоту газовозів, які експлуатуються у системі морського транспортування газів. Таким чином, одержуємо набір значень приведених витрат флоту, які відповідають варійованим параметрам і , і відповідно визначаємо оптимальні шукані параметри флоту або зону припустимих значень цих параметрів близьких до оптимальних. Результати розрахунку оптимальних параметрів флоту газовозів, які експлуатуються у системі морського транспортування газів "Алжир - Південний" при м3, наведені на рис. 7. Розроблено програмне забезпечення. Як видно з рис.7, для розглянутої лінії і розглянутого діапазону кількості газовозів, які експлуатуються у системі морського транспортування, оптимальний флот повинен складатися з 6 суден вантажомісткістю 105000 м3 (точка А). Наведено оптимальні елементи кожного з цих суден.

Збільшення кількості суден флоту зі зменшенням їх вантажомісткості приводить до зростання приведених витрат і збільшенню надійності експлуатації системи морського транспортування. Лінія ABCD - це лінія мінімальної вантажомісткості кожного із суден флоту при їхній максимальній кількості. Мінімальна вантажомісткість газовоза в наведеній системі морського транспортування газів - 37000 м3 при 20 суднах, які експлуатуються на лінії. Доводяться оптимальні елементи кожного із суден цієї серії. Трикутник на графіку рис.7, обмежений ізолінією 281,84 грн./т, осями і з точками на них відповідно 9 суден і місткістю 58000 м3 - область відсутності розв'язання оптимізаційної задачі.

Результати розрахунку оптимальних параметрів флоту газовозів, які експлуатуються у системі морського транспортування газів ПБУ - газовоз - сухопутний магістральний газопровід при м3, наведені на рис.8. Приведено програмне забезпечення розрахунків. Як видно з рис.8,а при миль, тобто при розташуванні ПБУ на відстані 150 миль від берега, і розглянутого діапазону кількості газовозів, які експлуатуються у системі морського транспортування, а також зазначеного річного вантажопотоку газу, транспортування газу газовозами недоцільний. У цьому випадку необхідно використовувати морський газопровід. Зі збільшенням , починаючи з 330 миль, доцільно в систему морського транспортування газу від ПБУ до сухопутного газопроводу вводити газовози (рис.8,б). При миль оптимальний склад флоту газовозів: 3 судна вантажомісткістю 27000 м3 (рис.8,б); при миль - 3 судна вантажомісткістю 31000 м3. Далі доведено, що при миль оптимальний склад флоту газовозів: 3 судна вантажомісткістю 37000 м3; при миль - 3 судна вантажомісткістю 50000 м3; при миль - 2 судна вантажомісткістю 81000 м3 (рис.8,в). З збільшенням відстані від берега до ПБУ питомі приведені витрати збільшуються з 22,447 грн./т до 33,808 грн./т.

Наведено результати розрахунків оптимізації флоту газовозів у системі морського транспортування газів ПБУ - газовоз - сухопутний магістральний газопровід при м3 з врахуванням спалення газу , що випарувався, в енергетичній установці судна (85 % газу і 15 % рідкого палива). Використання газу , що випарувався , в енергетичній установці приводить не тільки до зменшення питомих приведених витрат, але і до різкого зменшення вантажомісткості суден оптимального флоту газовозів: при миль - 3 судна вантажомісткістю 37000 м3; при миль - 3 судна вантажомісткістю 55000 м3. Питомі приведені витрати відповідно дорівнюють 26,0121 грн./т. і 30,868 грн./т. Пояснюється це збільшенням оптимальної швидкості ходу газовозів з одночасним зменшенням питомих приведених витрат у системі морського транспортування газів, собівартості перевезення газу і вантажомісткості суден. Наведено результати розрахунків оптимізації флоту газовозів у системі морського транспортування газів ПБУ - газовоз - сухопутний магістральний газопровід при м3 без врахування і з врахуванням спаленого газу, що випарувався , в енергетичній установці судна. Доведено, що зі зменшенням річного вантажопотоку в два рази кількість суден флоту газовозів зменшується до двох і зменшується їхня вантажомісткість із невеликим зростанням питомих приведених витрат.

Розглянуто особливості проектування газовозів із сферичними вкладними танками і морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування як елементів системи. У основі запропонованої методики лежать принципи визначення головних розмірів газовозів на ранніх стадіях проектування, запропоновані А.М.Вашедченко і Б.М. Михайловим і розвинуті автором роботи. Розв'язується внутрішня задача проектування і враховується вплив числа і розмірів сферичних танків на ширину і довжину вантажної частини суден. Швидкість і дальність плавання газовоза задається на основі результатів розрахунків техніко-економічного обгрунтування проектування газовозів, проведеного в розділі 3 або для державного, або недержавного замовника. Задавши вантажомісткість танків, зріджений газ, який перевозиться, або газ, добутий плавучою буровою установкою (ПБУ) і переданий на морський завод збору і первинного підготування газу для наступного транспортування на газовозі, розподіляють у сферах. Потім розраховують діаметр сфери, розміри вантажної зони й інших приміщень, які впливають на вибір головних розмірів судна.

При оптимізації головних елементів морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування зі сферичними вкладними танками, як елементів системи, враховуються такі їх особливості: маси запасів палива і мастила не залежать від дальності плавання, а залежать від тривалості експлуатаційного періоду й об'єму зрідженого газу , що зберігається, за цей період; потужність енергетичної установки залежить від потужності установки зрідження газу і від тривалості підтримки необхідної температури в танках і не залежить від швидкості ходу заводу (відсутнє поняття специфікаційна швидкість); як змінні розміри при розв'язанні оптимізаційної задачі повинні бути прийняті довжина, ширина, осадка, висота борта і кількість танків на морському заводі, а основними обмеженнями - рівняння плавучості, місткості, остійності, забезпечення повільності хитавиці і рівняння, що зв'язує об'єм сфери з її діаметром і розрахунковою місткістю заводу (замість рівняння ходовості). Критерієм оптимізаційної задачі можуть бути або приведені витрати, або величина підприємницького ризику. Розглянуто особливості проектування газовозів із мембранними танками як елемента системи.

У п'ятому розділі досліджуються питання забезпечення надійної і безпечної експлуатації газовозів і морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування. Надійна експлуатація газовозів і морських заводів у системі морського транспортування газу - це спроможність зазначених об'єктів виконувати і зберігати в часу задані їм функції в заданих режимах і умовах експлуатації, технічного обслуговування і ремонтів. Безпечна експлуатація газовозів і морських заводів у системі морського транспортування газу - це спроможність зазначених об'єктів забезпечувати безпеку членів екіпажу і пасажирів. Показник надійності - величина, що характеризує одну з властивостей (одиничний показник) або декілька властивостей надійності (комплексний показник). У даному розділі розглянуто один із головних одиничних показників надійності - міцність танків газовозів і морських заводів. Критерієм міцності є коефіцієнт запасу міцності. Критерієм безпечної експлуатації газовозів і морських заводів у системі морського транспортування газів також є коефіцієнт запасу міцності, що у цьому випадку називається коефіцієнтом безпеки. Вибір матеріалів із великими запасами міцності для танків і корпусів газовозів, а також для морських заводів збільшує термін їхньої експлуатації, підвищує імовірність їхньої безвідмовної роботи, тобто підвищує надійність при підвищенні контрактної ціни суден. Тому основною задачею забезпечення надійної і безпечної експлуатації газовозів і морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування при їхній експлуатації в системі є задача визначення їхніх оптимальних параметрів (див. розд. 3 і 4) з врахуванням показника надійності і критерію безпеки, визначених за результатами розрахунку міцності в даному розділі. Крім того, розрахунки міцності дозволяють з точки зору забезпечення надійної і безпечної експлуатації газовозів і морських заводів визначати статті навантажень, які необхідні при їхньому проектуванні.

Розглянуто розрахункові статичні і динамічні навантаження, що виникають при експлуатації газовозів і морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування.

Визначення прискорень, викликаних хитавицею судна на нерегулярному хвилюванні, і коефіцієнтів динамічності являє собою складну багатопараметричну і багатоваріантну задачу, чисельне розв'язання якої не входить в дослідження роботи і яка могла б різко збільшити її об'єм. Таку задачу автор вирішив у рамках ХДТ № 848/IV "Розробка методики розрахунку зусиль у несучих елементах конструкцій суднових спуско-піднімальних пристроїв для автономних підводних апаратів", науковим керівником якої був протягом усього терміна її виконання (заключний звіт наведено у 6 книгах). Результати ХДТ впроваджено в Правила Регістра СРСР (акт додається).

Алгоритм розрахунку розглянутої задачі такий. Вихідні дані: курсові кути (00-3600); швидкості ; характеристики хвилювання ( ); приєднані маси і параметри судна ( ); теоретичне креслення; координати розрахункових точок танка. Визначення елементів підводного об'єму судна (удиферентовка) по заданому теоретичному кресленню і посадці або ваговому навантаженню по 20 шпаціям. Розрахунок інерційно-демпфіруючих сил. Визначення спектральної щільності двомірного і тривимірного хвилювання. Розрахунок амплітудно-частотних характеристик (АЧХ) хитавиці розв'язанням систем диференціальних рівнянь, одна з яких описує спільну вертикальну і кільову хитавицю, а друга - поперечно-горизонтальну, бортову хитавицю і рискання; результати подано у виді АЧХ і фазово-частотних характеристик (ФЧХ) основних видів хитавиці при різних курсових кутах. Визначення квадратів модулів АЧХ . Розрахунок дисперсії, математичного очікування, 3% забезпечення і максимального значення коефіцієнта динамічності.

Результати розрахунків коефіцієнта динамічності 3 % забезпеченості для судна при курсовому куті 00 для кормової кінцевості дають =1,4541; при курсовому куті 900 для борту - =1,2803. Вирахувавши коефіцієнт динамічності, можна визначити динамічні навантаження, що діють на конструкції танків газовозів. Для визначення динамічних напружень необхідно виконати розрахунки міцності вкладних танків типу В методом кінцевих елементів (МКЕ).

Приведено визначення допустимих напружень. Розроблено математичні моделі розрахунків міцності танків газовозів і морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування, які забезпечують надійну і безпечну їхню експлуатацію. Розроблені Правила Регістра судноплавства України для газовозів. Достовірність усіх формул, рекомендованих для Правил Регістра судноплавства України, підтверджена перевіркою розрахунків по ним і порівнянням отриманих результатів із розмірами зв'язків наборів танків газовозів "Смольный" (місткістю 37000 м3), "Моссовет", "Ленсовет", "Вяртсиля" (місткістю 75000 м3) і Правилами Французького Бюро Веритас. Розроблено методику розрахунку міцності вкладних призматичних вантажних танків типу А і В для газовозів. Розроблено комбінований метод розрахунку міцності танків типу А і В для газовозів. Розроблено математичну модель і методику розрахунку міцності сферичних вантажних танків типу С для газовозів і морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування. При цьому враховано вплив на міцнісні характеристики танків їхніх опор. Достовірність математичної моделі підтверджена перевіркою її для газовоза типу "Aquarius". Розроблено проект стандарту розрахунку загальної міцності газовозів. Отримано розрахункові залежності.

У шостому розділі розглянуто питання забезпечення надійної і безпечної експлуатації пристроїв газовозів, морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування і суден обслуговування морських трубопроводів. Досліджено надійну і безпечну експлуатацію швартовних пристроїв газовозів і морських заводів при стоянці їх біля причалу, при спільній стоянці в морі газовоза і морського заводу. Приведено блок-схему проектування швартовного пристрою. Наведені схеми загальних розташувань швартовних пристрїв газовозів. Удосконалено математичну модель забезпечення надійної і безпечної експлуатації захисту корпусів газовозів і морських заводів від ушкоджень при проведенні швартовних операцій біля причалу та у морі. Розроблено метод підвищення надійної і безпечної експлуатації пристроїв, що забезпечують ремонт морських трубопроводів системи.

Розглядається просторова задача визначення зусиль у канатах спуско-піднімальних пристроїв (СПП), із тристроповою схемою проводки канатів, що підвищує надійність і безпеку експлуатації таких пристроїв, при крені судна обслуговування морських трубопроводів. СПП призначено для спуску на воду і прийому підводних апаратів, що забезпечують ремонт морських трубопроводів. Ідеалізована розрахункова схема СПП, у якій групи канатів замінені одним, показана на рис. 9.

Верхні кінці канатів закріплені в трьох нерухомих точках , , , нижні - у точках А, В, Р правильної пірамідальної підвіски АРВЕ з вершиною, спрямованої вниз. Канати підвіски, які спроектовані у початковому стані (судно-носій без крена і диферента) на горизонтальну площину , утворюють променеву систему з центром у точці . Відрізки променів , кути між променями . Відстань між точками і дорівнює С, точками і - , точками і (проекція точки на грань ) . Геометричні параметри правильної піраміди (у основі правильний багатокутник - рівносторонній трикутник, а висота піраміди проходить через його центр ваги) такі: ; , кути між сторонами . Основа підвіски у початковому стані знаходиться на відстані від рівня кріплення верхніх кінців канатів. До вершини підвіски остраповується об'єкт масою (сила тяжіння об'єкта ). У розрахунковій схемі канати заміняються невагомими неростягнутими нитками довжиною . Орієнтовані канати в просторі у початковому стані в такий спосіб: у проекції на площину під кутами до вертикальних граней і (рис. 10); у проекції на площину під кутами і до вертикальних граней і (рис.11).

При крені судна на кут канати і підвіска зміщаються до положення рівноваги системи, при якому точки підвіски , , перемістяться в точки , , . Точки , залишаться в площині канатів що й у початковому стані. У канатах під впливом сили тяжіння об'єкта виникнуть розтягуючи зусилля , , ,. Приймається припущення, що в положенні рівноваги зусилля , , і утворять систему збігаючих у точці сил. У результаті розв'язку одержимо розрахункову систему трьох трансцендентних рівнянь із трьома невідомими величинами :

де ,

де - проекція дійсної довжини каната на площину ; - проекція кута між основою і боковою гранню підвіски на площину ; - проекція повного зусилля в лівому канаті канатної системи на площину (рис.10); - проекція повного зусилля в правому канаті на площину ; - проекція повного зусилля в кормовому канаті на площину ; - проекція повного зусилля в лівому канаті на площину (рис.11); - проекція повного зусилля в правому канаті на площину ; - проекція повного зусилля в кормовому канаті на площину ; кут крену судна; - кут між проекціями кормового канату на площину у початковому стані судна і при його крені на кут ; - кут між напрямком проекції на площину правого каната і умовною лінією, що з'єднує точку його кріплення на металоконструкції СПП і точку проекції на площину кріплення лівого каната до підвіски (рис.10); - кут нахилу до горизонту умовної лінії, що з'єднує точку кріплення правого каната на металоконструкції СПП і точку кріплення лівого каната до підвіски в проекції на поперечну площину (рис.10).

Наведено розрахунок зусиль у канатах СПП з двостропною схемою їхньої проводки при бортовій хитавиці судна. Побудована математична модель визначення зусиль у канатах двостропних підвісок СПП дозволяє розв'язувати задачі динаміки таких конструкцій при хитавиці судна обслуговування морських трубопроводів. Розв'язано диференціальне рівняння змушених коливань системи з двостропною підвіскою - підводний апарат. Проведено аналіз отриманих результатів. Розроблена математична модель може бути використана при розв'язанні задач визначення зусиль у канатах інших конструкцій, подібних розглянутої.

Розроблено метод динамічних розрахунків спуско-піднімального комплексу, що забезпечує спуск на різні глибини технічних засобів, що забезпечують експлуатацію морських трубопроводів (рис.12). До складу комплексу з метою гасіння коливань від хитавиці судна зануреного на велику глибину ненаселеного підводного апарата включено компенсуючий пристрій. Запропонований метод дозволяє виконувати оцінку ефективності компенсатора хитавиці судна, визначати динамічні навантаження в канаті і компенсаторі, переміщення будь-яких точок каната, компенсатора і пружини, що необхідно при забезпеченні надійної і безпечної їх експлуатації, а також при проектуванні пристроїв, що забезпечують глибоководне занурення різного роду об'єктів. Наведено алгоритм розрахунку.

ВИСНОВКИ

В теперішній час у вітчизняній науці відсутні дослідження, присвячені проблемі створення теорії проектування систем морського транспортування газів, основним елементом яких є газовози різних типів. Окремі розрізнені зведення є в зарубіжній і радянській літературі. На підставі детального аналізу встановлена актуальність і розроблена методика проведення досліджень по проектуванню системи морського транспортування газів.

У дисертаційній роботі вперше вирішена важлива прикладна проблема у вітчизняній науці розробки морських родовищ корисних копалин і в суднобудівній науці: створено теоретичні основи проектування і розрахунку системи морського транспортування газів і принципово нових, з точки зору конструктивних і експлуатаційних особливостей, головних її елементів: магістральних трубопроводів, берегових сховищ газу, газовозів із різними типами вкладних танків, морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування, їхніх пристроїв, а також спеціальних пристроїв суден обслуговування морських трубопроводів. При цьому враховані особливості газів що транспортуються, вплив випару газу і використання його в енергетичній установці на основні елементи газовозів. Об'єктом дослідження є системи морського транспортування газів і складові їхні елементи.

Вперше вирішені питання комплексного з'єднання окремих етапів проектування системи морського транспортування газів і головних її елементів у єдиний автоматизований послідовний ланцюг методів і програм, що дозволяють об'єднати зусилля різних фахівців у пошуках оптимального проекту як системи в цілому, так і головного її елемента - газовоза, із погляду економіки й оптимальної витрати сировини.

Вперше розроблено метод техніко-економічного обгрунтування постачань газу трубопровідним транспортом у системі морського транспортування газу, а також методи і програмне забезпечення техніко-економічного обгрунтування будівельної вартості, контрактної ціни і розрахунків міцності берегових ємкостей збору і первинного підготування газу до транспортування.

Вперше розроблено економічне обгрунтування системи морського транспортування газів в Україну газовозами і доведено, що створення в Україні системи морського транспортування газів - це єдино можливий варіант диверсіфікації.

Вперше розроблено диференціальний метод економічної ефективності газовозів у системі морського транспортування газів.

Вперше розроблено метод техніко-економічного обгрунтування для недержавних замовників газовозів.

8. Вперше розроблено метод проектування газовозів у системі морського транспортування газів на початкових етапах проектування, що враховує такі особливості газовозів: випар вантажу під час переходу; витрати газу на забезпечення баластового переходу, використання його в ЕУ і в установках повторного зрідження; конструкцію зони, яка утримує вантаж; високу вартість танків. Вперше розроблено метод вибору оптимальних основних елементів газовозів для державного і недержавного замовників у системі морського транспортування газів.

Вперше розроблено метод оптимізації елементів флоту газовозів при його експлуатації в системі морського транспортування газів.

Вперше доведено, що при відстані від берега до ПБУ менше 150 миль і при річному вантажопотоку газу м3 недоцільно в системі морського транспортування газів використовувати газовози, а доцільно - морський трубопровід.

Вперше визначено оптимальний склад флоту газовозів і оптимальна вантажомісткість його суден, які експлуатуються у системі морського транспортування газів ПБУ - газовоз - сухопутний магістральний газопровід з врахуванням і без врахування використання газу, що випаровується, в енергетичній установці судна.

Вперше розроблено математичні моделі і методи розрахунків міцності танків газовозів і морських заводів збору і первинного підготування газу до транспортування, що забезпечують надійну і безпечну їхню експлуатацію. При цьому враховано вплив на міцнісні характеристики танків їхніх опор.

Вперше розроблено розділ Правил Регістра судноплавства України "Судна-газовози".

Вперше розроблено математичну модель і алгоритм розрахунку забезпечення надійної і безпечної експлуатації швартовних пристроїв газовозів і морських заводів первинного підготування газу до транспортування під час стоянки біля причалу і при спільній стоянці в морі та удосконалено математичну модель забезпечення надійної і безпечної експлуатації пристроїв захисту корпусів газовозів і морських заводів від ушкоджень при проведенні швартовних операцій біля причалу та у морі.

Вперше розроблено метод підвищення надійної і безпечної експлуатації пристроїв, що забезпечують ремонт морських трубопроводів системи. Вперше побудована математична модель визначення зусиль у канатах двостропних підвісок СПП дозволяє розв'язувати задачі динаміки таких конструкцій при хитавиці судна обслуговування морських трубопроводів. Розв'язано диференціальне рівняння змушених коливань системи двостропна підвіска - підводний апарат.

Вперше розроблено метод динамічних розрахунків спуско-піднімального комплексу, що забезпечує спуск на різні глибини всіляких технічних засобів, що забезпечують експлуатацію морських трубопроводів.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає в доведенні теоретичних розв'язань до практичних рекомендацій і впровадження їхніх результатів у проектування, підготування контрактів і документів на будівництво газовозів, у навчальний процес і науково-дослідну роботу.

Практична цінність роботи зв'язана з вирішенням важливого науково-виробничого завдання методичного забезпечення розрахункового проектування систем морського транспортування газів і найважливіших її елементів. Застосування розробленого комплексу програм дозволяє проводити подальші дослідження в області вибору оптимальних характеристик систем морського транспортування газів, характеристик газовозів, експлуатації газовозів і морських заводів, зменшенню їхньої металоємкості, збільшенню виробничих можливостей суднобудівних заводів і проектних організацій, раціонального транспортування розроблюваних на родовищах корисних копалин. Результати досліджень, які отримані в роботі, надають можливість інженерам, конструкторам, проектувальникам і студентам проводити аналіз напружено-деформованого стану танків газовозів і виявляти і використовувати резерви міцності.

Практичне застосування результатів дисертаційної роботи відображено в актах впровадження таких підприємств і організацій: ВАТ "Завод Океан", Регістр судноплавства України, ПКБ "Прогрес", УДМТУ.

Розроблені методи розрахунку і проектування систем морського транспортування газів і газовозів із різними танками і їхніми пристроями, а також спеціальних пристроїв суден обслуговування морських трубопроводів можуть бути використані в проектних і конструкторських організаціях, на суднобудівних заводах, у комерційних фірмах, у судновласницьких компаніях, газотранспортних організаціях і студентами вищих навчальних закладів у навчальному процесі.

Достовірність результатів дисертаційної роботи підтверджена збігом розрахункових даних із даними газовозів "Смольный" (місткістю 37000 м3) та "Моссовет", "Ленсовет", "Вяртсиля" (місткістю 75000 м3), "Aquarius" (місткістю 125000 м3), статистичними даними і Правилами Французького Бюро Веритас.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В НАУКОВИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВИДАННЯХ

1. Зайцев В.В., Коробанов Ю.Н. Суда-газовозы. -- Л.: Судостроение, 1990. -- 304 с.

2. Судовые устройства: Справочник / М.Н. Александров, Б.А. Бугаенко, Ю.А. Ершов, Ю.Д. Жуков, В.В. Зайцев, А.Я. Казарезов, Л.В. Каменчук, Ю.Н. Коробанов, В.Э. Магула, А.С. Симоненко / Под ред. М.Н. Александрова. -- Л.: Судостроение, 1987. -- 656 с.

3. Дифференциальное уравнение экономической эффективности транспортного судна / Ю.А. Пленкин, А.Г. Бардовский, Н.И. Жуков, В.В. Зайцев, С.И. Кацов, Ю.Н. Коробанов, И.А. Тихомиров // Труды НКИ. -- Николаев: НКИ. 1971. -- Вып. 47. -- С. 49-56.

4. Зайцев В.В. Выбор оптимальных основных элементов судов-газовозов с призматическими танками // Межвузовский журнал. Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. -- Херсон: ХГТУ. 1998. -- № 1. -- С. 114-120.

5. Зайцев В.В. Классификация судов-газовозов // Зб.наук. праць УДМТУ. -- Миколаїв: УДМТУ. 1998 -- № 8(356). -- С. 50-56.

6. Зайцев В.В. Определение размеров основных конструктивных элементов корпусов газовозов с призматическими танками // Труды НКИ. -- Николаев: НКИ. 1980. -- Вып. 166. -- С. 68-72.

7. Зайцев В.В. Оптимизация главных размерений газовозов для негосударственных заказчиков // Зб.наук. праць УДМТУ. -- Миколаїв: УДМТУ. 1998 -- № 6(354). -- С. 40-47.

8. Зайцев В.В. Расчет канатов спускоподъемных устройств с трехстропной схемой их проводки // Судостроение: Респуб.межвед. науч.-техн. сб. -- Киев -- Одесса: Лыбидь. 1990. -- Вып. 39. -- С. 88-93.

9. Зайцев В.В. Технико-экономическое обоснование при проектировании судов-газовозов для негосударственных заказчиков // Физико-технические и технологические приложения математического моделирования. -- Киев: НАН Украины. Ин-т математики. 1998. -- С. 116-119.

10. Зайцев В.В. Технико-экономическое обоснование при проектировании газовозов // Проектирование судов и судовых устройств. -- Николаев: НКИ. 1989. -- С. 56-62.

11. Зайцев В.В. Технико-экономическое обоснование поставок газа трубопроводным транспортом // Зб.наук. праць УДМТУ. -- Миколаїв: УДМТУ. -- 1999 -- № 2 (362). -- С. 39-44.

12. Зайцев В.В. Экономическое обоснование строительной стоимости газопроводного транспорта // Зб.наук. праць УДМТУ. -- Миколаїв: УДМТУ. -- 1999 -- № 1 (361). -- С. 42-50.

13. Зайцев В.В., Грибенкин И.А. Расчет усилий в канатах спускоподъемных устройств с двухстропной схемой их проводки // Совершенствование судовых устройств и гибких конструкций. -- Николаев: НКИ. 1988. -- С. 3-8.

14. Зайцев В.В., Зайцев Вал.В. Оценка возможности и целесообразности проектирования и строительства судов-газовозов судостроительной промышленностью Украины // Зб.наук. праць УДМТУ. -- Миколаїв: УДМТУ. 1998. -- № 2(350). -- С. 59-68.

15. Зайцев В.В., Коган И.М., Зайцев Вал.В. Компенсация колебаний тела, погруженного в воду на канате за борт судна в условиях волнения моря // Зб.наук. праць УДМТУ. -- Миколаїв: УДМТУ. 1998 -- № 1(349). -- С. 96-104.

16. Зайцев В.В., Коган И.М., Зайцев Вал.В. Расчет усилий в канатах спускоподъемных устройств с двухстропной схемой их проводки при бортовой качке судна // Зб.наук. праць УДМТУ. -- Миколаїв: УДМТУ. 1998 -- № 5(353). -- С. 34-40.

17. Зайцев В.В., Коробанов Ю.Н. Анализ возможности использования зависимостей некоторых классификационных обществ для определения размеров основных элементов переборок внутри танков газовозов // Труды НКИ. -- Николаев: НКИ. 1980. -- Вып. 166. -- С. 39-46.

18. Зайцев В.В., Коробанов Ю.Н. Проектирование мидель-шпангоутов и конструктивных элементов грузовых танков судов-газовозов: Учебное пособие. -- Николаев: НКИ, 1981. -- 80 с.

19. Зайцев В.В., Коробанов Ю.Н. Проектирование судов-газовозов // Schiffbauforschung, Wissenschaftlich -- technische mitteilungen. Fortschritte der Schiffstechnik in Theorie -- Experiment -- Praxis, 3. bis 6. Oktober 1989 in Rostock an der Sektion Schiffstechnik. -- Rostock: Herausgegeben vom VEB Kombinat Schiffbau, Rostock in Zusammenarbeit mit der Sektion Schiffstechnik der Wilhelm -- Pieck -- Universitдt, -- 1989. -- Band 1: Schiffsprojektierung und Schiffskonstruktion, -- Sonderheft Internationales Rostocker Schiffstechnisches Symposium 1989, -- S. 56-65.

20. Зайцев В.В., Коробанов Ю.Н., Жуков Ю.Д. Проектирование якорных и швартовных устройств (швартовные устройства): Учебное пособие. -- Николаев: НКИ, 1988. -- 77 с.

21. Зайцев В.В., Коробанов Ю.Н., Жуков Ю.Д. Проектирование якорных и швартовных устройств (швартовные устройства): Учебное пособие. - 2-е изд., исправ., доп. -- Николаев: НКИ, 1992. -- 77 с.

22. Зайцев В.В., Мартынец Б.Н. Расчет прочности танков судов-газовозов // Schiffbauforschung, Wissenschaftlich -- technische mitteilungen. Fortschritte der Schiffstechnik in Theorie -- Experiment -- Praxis, 3. bis 6. Oktober 1989 in Rostock an der Sektion Schiffstechnik. -- Rostock: Herausgegeben vom VEB Kombinat Schiffbau, Rostock in Zusammenarbeit mit der Sektion Schiffstechnik der Wilhelm -- Pieck -- Universitдt, -- 1989. -- Band 1: Schiffsprojektierung und Schiffskonstruktion, -- Sonderheft Internationales Rostocker Schiffstechnisches Symposium 1989, -- S. 66-77.

23. Зайцев В.В., Мартынец Б.Н. Комбинированный метод проектирования корпусных конструкций малотоннажных судов // Малотоннажное судостроение: Сб.науч.тр. -- Николаев: НКИ. 1988. -- С. 70-75.

24. Зайцев В.В., Мартынец Б.Н. Определение размеров основных конструктивных элементов призматических танков газовозов // Труды НКИ. -- Николаев: НКИ. 1980. -- Вып. 167. -- С. 72-77.

25. Зайцев В.В., Ткачева П.Е. К созданию правил классификации и постройки судов-газовозов // Труды НКИ. -- Николаев: НКИ. 1979. -- Вып. 154. С. 105-109.

26. Коробанов Ю.Н., Зайцев В.В., Бугаенко Б.А. Практикум по судовым устройствам: Учебное пособие. -- Николаев: НКИ, 1990. - 61 с.

27. Коробанов Ю.Н., Зайцев В.В., Мартынец Б.Н. Узлы и конструкции судов-газовозов: Учебное пособие. -- Николаев: НКИ, 1982. -- 39 с.

28. Платформы со средствами плавучести для наплавных блок-модулей ТЭС / К.З. Галустов, К.А. Абаджан, И.Н. Усачев, А.Б. Павлов, И.И.Рылов, В.В. Зайцев, Ю.Н. Коробанов // Энергетическое строительство. -- 1991. --№ 1.

29. Зайцев В.В., Мартынец Б.Н. К обоснованию правил классификации и постройки малотоннажных судов // Совершенствование судовых устройств и гибких конструкций: Сб.науч.тр. -- Николаев: НКИ. 1986. -- С. 70-75.

30. А.с. 3097644. / Ю.Н. Коробанов, Б.Н. Мартынец, В.Э. Магула, В.В. Зайцев, А.Т. Перевезенцев, Г.С. Волохова (СССР). - № 223187; Заявлено 25.09.84. Зарегистр. 01.08.85.

31. А.с. 3104888. / В.Э. Магула, Б.Н. Мартынец, В.В. Зайцев, Ю.Н. Коробанов, А.Т. Перевезенцев, В.Д. Городовых (СССР). - № 228467; Заявлено 07.01.85. Зарегистр. 01.11.85.

32. Заявка № 4682516 / 24-11 (057189) СССР, МКИ В 63 В 35/44. Плавучая платформа / Ю.Н. Коробанов, В.В. Зайцев, И.И. Рылов, К.З. Галустов, В.В. Разумный (Положительное решение от 12.09.89).

Размещено на Allbest.ru