Кваліфікаційні вимоги бортпровідника. Боротьба за життєдіяльність судна

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Кваліфікаційні вимоги бортпровідника

бортпровідник судно пасажирський рейс

Старший бортпровідник безпосередньо підкоряється помічникові капітана по пасажирській частині, керує роботою бортпровідників, днювальних, що обслуговують пасажирські приміщення, і забезпечує стан пасажирських приміщень у належному порядку.

При посадці й висаджуванні пасажирів старший бортпровідник перебуває на місці, зазначеному в розкладі, організує чіткий порядок розміщення пасажирів, а також роботу підлеглих йому осіб. При знаходженні пасажирів на борту старший бортпровідник робить періодичні обходи кают та інших пасажирських приміщенні, виявляючи недоліки й претензії, вживає заходів до їхнього усунення. Він веде облік вільних пасажирських місць і доповідає про це помічникові капітана по пасажирській частині.

Старший бортпровідник несе чергування в пасажирському бюро відповідно до графіка, затвердженим помічником капітана по пасажирській частині. Під час чергування забезпечує чітку роботу всіх ланок пасажирської служби, інформацію пасажирів по розпорядку дня, розбір і задоволення прохань пасажирів.

Старший бортпровідник зобов'язаний:

становити графіки чергування бортпровідників, перевіряти несення ними чергової служби;

оформлювати пасажирські документи, необхідні при приходах і відходах судна, з доручення помічника капітана по пасажирській частині в транзитних портах перевіряти повернення на судно пасажирів, що сходили на берег;

забезпечувати догляд за хворими й пасажирами, які схильні до морської хвороби, організовувати їх харчування в каютах;

стежити за виконанням пасажирами, а також працівниками пасажирської служби правил пожежної безпеки, техніки безпеки й санітарних правил;

при оголошенні суднової тривоги контролювати дії персоналу пасажирської служби в підвідомчі йому приміщеннях, забезпечувати порядок серед пасажирів та їхню безпеку.

Бортпровідник безпосередньо підкоряється старшому бортпровідникові. За ним закріплюється встановлена кількість пасажирських кают з усім інвентарем, що перебуває в них, і встаткуванням. Бортпровідник стежить за чистотою й санітарним станом закріплених за ним кают, справним станом і наявністю належної кількості рятувальних нагрудників та жилетів, а також забезпечує своєчасне задраювання ілюмінаторів в каюті.

Бортпровідник при наявності пасажирів на борту регулярно робить прибирання приміщень, заправлення ліжок і зміну постільної білизни в закріплених за ним каютах. При посадці й висаджуванні пасажирів він перебуває біля закріплених за ним каютах і робить послуги пасажирам при їхньому розміщенні на судні або висадженні із судна.

Бортпровідник повинен знати місце розташування рятувальних шлюпок і плотів, призначених для пасажирів закріплених за ним кают, шляхи евакуації пасажирів, передбачені розкладом по тривогах, а також стежити за наявністю біля кожного пасажирського місця схеми по залишенню судна.

Про всі порушення пасажирами суднових правил, псуванню або поломці інвентарю, несправностях опалення, висвітлення, надходження води в каюти, і інших порушеннях бортпровідник доповідає старшому бортпровідникові й вживає необхідних заходів для усунення виявлених недоліків.

Бортпровідник зобов'язаний:

під час штормової погоди закрити бортові ілюмінатори, надавати необхідну допомогу пасажирам, які схильні до морської хвороби, і якщо буде потреба викликати лікаря;

стежити за поводженням дітей на судні, повідомляючи про порушення правил батькам;

приймати замовлення від пасажирів на подачу в каюти прохолодних напоїв, фруктів, робити пасажирам передбачені переліком послуги.

Бортпровідник повинен вміти:

підтримувати санітарний стан закріплених кают, містити інвентар, що перебуває в них, і устаткування в справності й готовності до використання;

приймати й розміщувати пасажирів;

швидко, культурно, чітко обслуговувати пасажирів;

підтримувати готовими до використання рятувальні засоби, інструктувати пасажирів за правилами використання рятувальних засобів;

боротися за живучість судна в межах своїх обов'язків, зазначених у судновому розкладі;

організувати евакуацію пасажирів у випадку залишення судна відповідно до розкладів по тривогам;

забирати закріплені за ним каюти, швидко й обережно застилати ліжка, правильно користуватися побутовими приладами;

пояснюватися іноземною мовою в межах необхідного мінімуму;

виконувати правила прийому, несення й здачі чергувань, техніки безпеки, виробничої й судової санітарії, внутрішнього розпорядку, протипожежної безпеки, технічної експлуатації електроустаткування, обов'язку по суднових розкладах;

користуватися судновим розкладом, пояснювати пасажирами коли судно приходить у той або інший порт або відходить із нього, у випадку неможливості відповістити на дане запитання направити пасажира до компетентної особи із суднової адміністрації;

швидко викликати, якщо буде потреба, лікаря й до його приходу надати невідкладну допомогу;

пояснювати пасажирам необхідність дотримування обережності при хитавиці, попереджати про небезпеку виходу під час хитавиці на відкриті палуби, обережності в обігу із зовнішніми дверима й при пересуванні по трапах;

звертати особливу увагу на дітей, запобігати можливість травматизму серед них, пояснювати батькам необхідність постійного спостереження за дітьми, у випадку потреби брати їх під свій догляд.

Бортпровідник повинен знати:

пристрій, устаткування, розташування пасажирських і службових приміщень, засоби й способи боротьби з пожежами водою на своєму завідуванні, загальний пристрій судна;

пристрій і правила використання технічних засобів і матеріалів, які застосовують при збиранні й обслуговуванні приміщень;

правила матеріального обліку й змісту в справності й схоронності закріпленого майна;

правила перевезення пасажирів і багажу в частини, які стосується бортпровідника;

організацію боротьби за живучість судна, місце розташування рятувальної шлюпки для пасажирів закріплених за ним кают, шляхи евакуації пасажирів, передбачені розкладами по тривогах;

організацію чергово-вахтової служби, правила особистої гігієни й санітарного обслуговування;

Статут служби на суднах Міністерства морського флоту, правила внутрішнього розпорядку, обов'язки по судових тривогах;

структуру адміністративного апарата судна, функції командирів пасажирської служби, обов'язки й підпорядкованість рядового складу;

історію судна, рік його будівлі, місце будівлі, основні експлуатаційні дані, такі, як швидкість, місткість і т.д.;

відомості рекламного характеру: пасажирські лінії, назви й коротку характеристику судів, наявність ходових товарів у торговельних крапках ресторану;

коротку історію розвитку флоту;

правила обігу з пасажирами, етику поводження.

До роботи, як бортпровідник, допускаються особи, що досягли 18- літнього віку, що пройшли медичний огляд, інструктаж з техніки безпеки й навчання на робочому місці безпечним методам виконання робіт, що входять у коло його обов'язків, відповідно до правил техніки безпеки. Крім того, бортпровідник зобов'язаний працювати в спецодязі, що повиннен бути завжди застібнутий та чистий. Працювати в кофтинках, безрукавках, у взутті, що спадає з ноги, або в туфлях на високих підборах забороняється. Довге волосся повинне бути зібране в зачіску або прибране під хустку. Робити який-небудь ремонт електроприладів і користуватися несправними електроприладами й електрошнурами (з порушеною ізоляцією, без штепсельних вилок) категорично забороняється. Працювати з електроприладами можна тільки після вивчення їхнього пристрою й правил обігу з ними. Включати електроприлади в мережу потрібно тільки в розетку відповідної напруги.

Мийку палуб з використанням хімічних реактивів робити тільки в гумових рукавичках, а протирання й мийку подволоків, прибирання ілюмінаторів на висоті зі спеціальних сходів-драбин.

При сухому протиранні електропроводки, електроприладів, освітлювальних арматур і т.п., необхідно одягати діелектричні рукавички.

Спускатися в трюм можна лише з дозволу вахтового помічника капітана.

Сідати в шлюпку можна тільки по команді командира шлюпки, зазначеним їм способом (з палуби, по штормтрапі, по шкентелю з мусингами).

Спускатися в шлюпку по лопарям шлюпталей і інших кінцях забороняється. Всі особи, що перебувають у шлюпці, повинні бути в рятувальних жилетах. Перебуваючи в шлюпці, не дозволяється стояти, сидіти на планширі й транцевій дошці, ходити по банках, переходити на інше місце без дозволу командира шлюпки, тримати руки на планширі при підході шлюпки до причалу або судна, розмовляти з ким-небудь, які знаходяться в інших шлюпках.

Категорично забороняється стрибати з борта на причал, із судна на судно або переходити, користуючись сходами, лючинами, дошками й іншими випадковими предметами.

Забороняється знімати, змінювати або переставляти огородження або інші пристрої, що забезпечують безпеку робіт.

Користуватися судновими вантажними ліфтами (підйомниками) дозволяється тільки особам, що пройшли спеціальне навчання по керуванню ними.

Купатися, поринаючи із судів, шлюпок і ремонтних плотів, на акваторіях портів і заводів не дозволяється.

Купання екіпажа спеціально організовується й проводиться під керівництвом командного складу із забезпеченням безпеки, що купаються.

Спускатися на лід із судів і причалів і переходити по льоду в місцях, не призначених для цього, забороняється.

Якщо із членом екіпажа стався нещасний випадок, то після надання першої допомоги потерпілому про нього, необхідно повідомити вахтового помічника капітана.

2. Види та сигнали судових тривог. Боротьба за життєдіяльність судна

Якщо в результаті стихійного лиха або по інших непередбачених причинах судну, екіпажу й пасажирам, а також перевезеному вантажу загрожує небезпека або передбачається, що може виникнути небезпечна ситуація, яка може призвести до небажаних наслідків, оголошується тривога по судну. Тривоги оголошуються вахтовим помічником капітана.

У випадку, коли виникне необхідність екіпажу й пасажирам залишити судно, розпорядження покинути судно робить капітан судна. По його ж вказівці оголошуються навчальні тривоги. При цьому пасажирам, якщо вони є на судні, про навчальні тривоги повідомляється завчасно.

Встановлено наступні види тривог, що повідомляються по судну в необхідних випадках.

Загальсуднова тривога - якщо виникає необхідність заздалегідь підготувати судно до запобігання якої-небудь передбачуваної небезпеки, при раптовому проникненні всередину або поширенні по відсіках судна забортної води, при виникненні на судні пожежі або вибуху, або виявленні перших ознак пожежі (заходу диму або гару); в інших аварійних ситуаціях; при необхідності забезпечити атомно-хімічний захист судна.

Сигналом оголошення загальсуднової тривоги є безперервний у плині 25-30 с із сигнальним дзвінком голосного бою. Якщо загальсуднова тривога оголошується через пожежу під час стоянки в порту, то сигнал тривоги супроводжується частими ударами в судновий дзвін. Тривога "Людина за бортом" - при падінні людини за борт або при виявленні людини за бортом. Сигналом тривоги є три тривалих сигнали дзвінком голосного бою. Тривалість включення кожного сигналу (звуку) 5-6 с. Сигнал тривоги повторюють три-чотири рази.

Шлюпкова тривога - при загрозі загибелі судна, коли виникає необхідність екіпажу й пасажирам залишити судно, що гине. Сигналом є сім коротких і один тривалий (5-6 с) сигнал дзвінком голосного бою.

При оголошенні навчальних загальсуднових, шлюпкової тривог, а також тривоги "Людина за бортом" по судновій трансляції попередньо повідомляють, що вони навчальні.

Всі сигнали тривог, крім подачі сигналів дзвінком голосного бою, дублюються голосом по судновій трансляційній мережі із вказівкою виду тривоги: "Загальсуднова тривога", "Хімічна тривога", "Людина за бортом", "Шлюпкова тривога". У випадку пробоїни, вибуху або пожежі по можливості вказується їхнє місце. Однак якщо за якимись причинами оголосити про тривогу по трансляції неможливо, вид тривоги, місце пожежі, місце пробоїни повинні оголошуватися будь-якими засобами. Якщо дзвінок голосного бою вийшов з ладу, сигнали тривоги повинні подаватися свистком, тифоном або сиреною.

Судновий розклад по тривогах.

Відповідними документами (постановами, наказами й розпорядженнями) визначені обов'язки капітана й командного складу судна по підготовці екіпажа до дії по тривогах, по систематичному контролі за виконанням членами екіпажа своїх обов'язків по тривогах.

Для того щоб кожний член екіпажа знав своє місце й уміло діяв при оголошенні будь-якого виду тривоги, на кожному судні складається відповідно до типового, але з урахуванням особливості судна й чисельності екіпажа розклад по всіх суднових тривогах. Крім нього складається зупиночний розклад по загальсудновій тривозі (з із того, що частина екіпажа на борту судна відсутня), у якому визначені обов'язки й дії (по боротьбі з водою й пожежею) членів, що залишаються на борті, екіпажа.

Розклад по тривогах визначає спеціальні, тобто, не передбачені Статутом, обов'язку всіх членів екіпажа судна й місце їхнього збору по тривогах. Цей розклад вивішується до виходу судна в рейс на видному місці. Кожний член екіпажа обов'язково повинен з ним ознайомитися. Це необхідно для того, щоб при змінах у складі екіпажа в розклад можна було б внести необхідні виправлення.

Дії особового складу за розкладом. Командний склад судна відповідно до діючих наставлянь, інструкціями, наказами й іншими документами забезпечує виконання на судні протипожежних заходів, заходів щодо забезпечення плавучості, водонепроникності в приміщеннях судна й на робочих місцях по завідуваннях.

Командний склад судна керує діями вахт, партій і груп по тривогах у повній відповідності з розкладом по тривогах.

Повторне ознайомлення членів екіпажа з розкладом по тривогах і з розкладом по завідуванню робить боцман судна. Він же знайомить знову прибулих з розташуванням приміщень судна, відкритими частинами палуб, надбудов і рубань, розташуванням аварійного й пожежного майна й устаткування, з наявними рятувальними засобами колективного й індивідуального користування й навчає обігу з ними. При цьому кожний член екіпажа відповідає за збереженність і справність рятувального жилета, що зберігається в його каюті.

Кожний член екіпажа зобов'язаний:

суворо дотримувати пожежного режиму й правила забезпечення водонепроникності відсіків і приміщень судна, виконувати всі заходи щодо забезпечення живучості судна, передбачені положеннями, посадовими інструкціями й наказами (розпорядженнями по судну);

чітко знати свої обов'язки при тривогах та сигнали тривог;

у всіх випадках виявлення ушкодження корпуса, надходження води, пожежі (якщо з'явився дим, запах гару й т.д. ) та інших небезпек, які можуть загрожувати цілості судна, людям або вантажу, негайно, будь-яким способом, сповістити про це вахтовому помічникові, а самому, не чекаючи оголошення тривоги й прибуття інших членів екіпажа, прийняти всі можливі заходи для усунення (ліквідації) виявленої небезпеки, використовуючи всі наявні в даному районі засоби;

по всіх тривогах, крім шлюпкової й "Людин за бортом", кожний член екіпажа повинен з рятувальним жилетом, але не надягаючи його, негайно вийти до місця збору для подальших дій за розкладом.

Якщо оголошується шлюпкова тривога, то весь екіпаж (а по тривозі "Людин за бортом" - тільки ті, хто розписаний по шлюпках по цій тривозі) негайно надягає рятувальні жилети й виходить на місце збору для подальших дій за розкладом, відповідно до вказівок командирів аварійних партій, вахтового помічника й вахтового механіка.

Кожний член екіпажа, що помітив людину за бортом, повинен скинути у воду рятувальне коло (у темний час доби - зі світним буєм), одночасно сповістити про це на місток: "Людина за бортом по правому (лівому) борті" і стежити за ним (людиною), не втрачаючи його з виду; при необхідності показувати на нього рукою, визначаючи напрямок рятувальної шлюпки.

Кожний член екіпажа, що перебуває на вахті, після оголошення загальсуднової тривоги займає своє місце за розкладом по тривогах тільки після передачі своїх обов'язків заміняючому на вахту за цим розкладом.

3. Охорона навколишнього середовища

Охорона природи, раціональне використання її ресурсів - одна з актуальних проблем сучасності, від правильного рішення якої багато залежить успішний розвиток економіки, добробуту теперішнього та майбутнього покоління.

Особливої турботи та уваги вимагає збереження чистоти річок, озер та морів.

Основи водного законодавства, водні кодекси союзних республік та інші нормативні акти, визначають необхідні умови для здійснення планового й комплексного використання вод з найбільшим народногосподарським ефектом, їхню охорону від забруднення, замулення та виснаження.

Нормативними актами визначений порядок порушення й розгляду клопотань про надання водних об'єктів у відособлене користування, порядок визнання водних об'єктів пам'ятниками природи.

Проблема охорони біосфери, у тому числі морського середовища, придбала в цей час глобальний характер.

У процесі реалізації своїх прав на використання природного середовища всі держави повинні дотримуватися загальноприйнятих принципів та норм сучасного міжнародного права. Все більш важливе значення серед них здобуває принцип раціонального природокористування, що знайшов вираження й конкретизацію більш ніж в 250 природоохоронних міжнародних договорах, численних рекомендаціях і резолюціях, прийнятих міжнародними організаціями по охороні природи, і. нарешті, у Декларації про навколишнє середовище людини від 16 червня 1972 р. (Стокгольм 5-16 липня 1972 р.).

Конкретним вираженням цього принципу загального міжнародного права стосовно до сфери використання морського середовища служить принцип охорони морських живих ресурсів, у силу якого держави повинні дотримуватися від будь-яких дій, здатних завдати непоправної шкоди морським тваринам, флорі й фауні, а здійснюючи промисел, зобов'язані вживати необхідних заходів по підтримці відтворення ресурсів на максимально можливому стійкому рівні при неодмінному збереженні рівноваги всіх видів тварин і рослин для забезпечення різноманітних потреб людства.

Звичайно виділяють дві основні групи міжнародних правопорушень, пов'язаних з використанням морського природного середовища й ресурсів: нераціональне використання живих морських ресурсів, забруднення морського середовища перебування морських живих організмів (континентальне забруднення й забруднення з суден). При цьому мається на увазі забруднення в правовому змісті, визначення якого затвердилося в органах і організаціях ООН: "Забруднення морського середовища означає принесення людиною прямо або побічно речовин або енергії в морське середовище, що приводить до таких пагубних наслідків, як заподіяння шкоди живим ресурсам, небезпека для здоров'я людини, порушення діяльності на морі, включаючи рибальство й інші законні види використання моря, зниження якості використовуваної морської води й зон відпочинку". При сучасному рівні розвитку продуктивних сил використання ресурсів біосфери, у тому числі й морському середовищі, скриває у собі небезпека заподіяння величезного збитку як інтересам окремих користувачів, так і самим природним об'єктам і, отже, майбутнім поколінням людства. Правомірна діяльність по експлуатації Світового океану здійснюється із застосуванням технічних засобів, що представляють собою, як правило, підвищену небезпеку для навколишнього середовища. Вже зараз важкі наслідки спричиняють нещасні випадки з такими новими джерелами підвищеної небезпеки, як великовантажні танкери, морські бурові платформи, підводні нафтопроводи.

Головними організаційно-технічними заходами з охорони навколишнього середовища є:

устаткування всіх судів транспортного флоту й по можливості судів портофлота цистернами-накопичувачами льяльных вод і системами їхньої здачі на плавсборник, а також замкнутими фановими системами;

оснащення всіх САДІВ флоту засобами збору й нагромадження сміття сміттєнакопичувальними пристроями;

устаткування морських суден сепараторами льяльных вод машинного відділення з гарантованим ступенем очищення до 100 мг/т, використовуваних при недоліку місткості цистерн накопичувачів льяльных вод;

підключення стоків із суднових лазаретів, амбулаторій і т.п., до замкнутих фанових систем;

оснащення фекальними насосами та ежекторами судів, на яких здача господарсько-фекальних стоків зі збірної цистерни виробляється самопливом;

досвідчене впровадження сміттєнакопичувальних пристроїв для збору різного сміття в поліетиленові мішки;

оснащення всіх судів сміттєнакопичувальними пристроями, поліетиленовими мішками або комплектом контейнерів для збору сміття в рейсі;

вивчення командним складом судів, судновими екіпажами Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення моря із судів, а також постанов, інструкцій, правил і інших технічних матеріалів, що роз'ясняють положення конвенції, обов'язки й відповідальність суднового персоналу.

4. Сервісні знаки для пасажирських суден

Одним з найважливіших аспектів діяльності пасажирської служби є забезпечення передачі інформації для пасажирів. У суднових умовах використовуються різні засоби інформації.

Передача різних оголошень, останніх звісток і програм радіостанцій, інформація про судно, про надавані послуги, правила протипожежної безпеки й поводження під час штормової погоди, про визначні пам'ятки портів заходу, про порядок висаджування пасажирів і проходження митних та імміграційних формальностей. Інформація дирекції круїзу здійснюється засобами віщання через систему внутрішньої трансляції.

До друкованих засобів інформації на пасажирських судах відносяться:

щоденна програма, що надається бортпровідниками в пасажирські каюти щовечора протягом рейсу. Це перелік інформаційних повідомлень про обслуговування пасажирів, заходах і подіях на судні;

рекламний буклет або брошура з короткою характеристикою судна, описом пасажирських приміщень і планом судна;

довідник на російській і іноземній мовах по наданню суднових послуг з необхідною інформацією для пасажирів про протипожежну безпеку, користування рятувальними засобами, каютним устаткуванням. Видається засобами розмножувальної техніки на судні.

Наглядна інформація, на відміну від інформації засобами віщання й друкованої інформації, призначена для постійного або тривалого користування. До наочної інформації ставляться покажчики місцезнаходження суднових приміщень, плани судна, рекламні вітрини торговельних крапок, вивіски, плакати, афіші й оголошення, карта маршруту судна, схема евакуації пасажирів і місцезнаходження рятувальних шлюпок, що відповідають ДСТ і міжнародним стандартам.

Знаки-символи наданих послуг

5. Основні права та обов'язки екіпажу судна

Служба на судах морського флоту - почесний і відповідальний обов'язок громадянина України, що посвятили себе цієї діяльності. Робота на судні жадає від кожного члена екіпажа високої свідомої дисципліни, відмінного знання своєї спеціальності, комуністичного відношення до праці, високої свідомості громадського обов'язку, взаємоповага, готовності негайно прийти па виторг товаришеві. Служба на море вимагає великої фізичної й моральної напруги.

Кожний член екіпажу повинен зберігати своє судно, підтримувати його в гарному технічному стані й суворо дотримувати всіх вимог безпеки праці й збереження довіреного майна й вантажів.

Кожний член екіпажу судна зобов'язаний постійно пам'ятати, що він є громадянином України; він повинен високо нести звання, честь та гідність українського моряка; бути завжди готовим до захисту своєї великої Батьківщини.

Документом, що регламентує організацію служби на судах морського флоту й визначального основних прав та обов'язків осіб судового екіпажа, розпорядок праці й відпочинку на морському судні є "Статут служби на судах Міністерства морського флоту", що затверджується й вводиться в дію наказом міністра морського флоту за узгодженням з Центральним комітетом профспілки робітників морського й річкового флоту.

Знання й точне дотримання вимог Статуту служби при знаходженні на судні, а також під час виконання службових обов'язків на березі є найважливішим обов'язком кожного члена екіпажа. Вимоги Статуту служби поширюються також на осіб, що перебувають на судні тимчасово та роботи, які виконуються пов'язані з експлуатацією судна.

Порушення вимог Статуту служби несе за собою покарання в дисциплінарному порядку, а при завданні матеріальних збитків - матеріальну відповідальність, передбачену законами України.

Статутом служби передбачаються посадові обов'язки осіб судового екіпажа. Обов'язки на посадах, не зазначеним в Статуті служби, викладаються в особливих посадових інструкціях.

В Статуті приводиться перелік документів, що визначають порядок прийому на роботу, звільнення, призначення на посади й переміщення по службі осіб судового екіпажу, їхнього права й обов'язки, а також організацію праці, умови поселення на судні й т.д.

Праця екіпажа на судні організується капітаном судна відповідно до діючого трудового законодавства й "Положенням про режим праці й відпочинку плаваючого складу судів морського флоту України".

Командний і рядовий склад. Екіпаж судна згідно "Кодексу торговельного мореплавання України" та Статуту служби складається з капітана, осіб командного складу й суднової команди.

Командний склад судна: всі помічники капітана, всі механіки, у тому числі рефрижераторний механік, а також змінний механік і механік по системах, усе електромеханіки, начальник радіостанції, электрорадионавигатор, судновий лікар, фельдшер, радіотехнік, боцман, з директором суднового ресторану й адміністратор.

До старшого командного складу відносяться: капітан, перший помічник капітана, старший помічник капітана, старший (головний) механік.

Інші члени екіпажа ставляться до судової команди.

До складу суднового екіпажа можуть входити тільки громадяни України.

Члени судової команди, так само як і особи молодшого командного складу, можуть бути призначені на відповідні посади на судні тільки в тому випадку, якщо в них є кваліфікаційне свідчення або диплом на право заняття цих посад.

Капітан очолює екіпаж судна, є його керівником, довіреною особою держави й повністю відповідає за життя людей, що перебувають на судні, за збереження судна й перевезеного їм вантажу й багажу. Капітан, якому надаються великі повноваження й здійснює керування на основі єдиноначальності, підкоряючись безпосередньо начальникові пароплавства.

Капітан відповідає за підтримку престижу й гідність України.

При знаходженні на судах будь-яких вищестоящих посадових осіб з капітана не знімається покладена на нього відповідальність.

Розпорядження капітана підлягають беззаперечному виконанню всіма особами, що перебувають на судні. У випадку невиконання розпоряджень, відданих у межах його повноважень, капітан зобов'язаний прийняти відносно цієї особи (або осіб) необхідні міри аж до ізоляції цієї особи (або осіб), якщо дія цієї особи (або осіб) загрожують безпеки судна.

Командний склад судна керує діями підлеглих, особисто бере участь у керуванні судном, використанні техніки й експлуатації судового устаткування.

Командний і рядовий склад судового екіпажу повинен пам'ятати, що сумлінне виконання службових обов'язків, знання своєї спеціальності, устрою судна, устаткування свого завідування, чітке знання чинних правил, наказів і інструкцій є найпершим обов'язком моряка.

Кожний член екіпажа морського судна, крім гарного знання своєї спеціальності, правил техніки безпеки, повинен вміти використовувати необхідні аварійні й технічні засоби в боротьбі за живучість, застосовувати індивідуальні й колективні рятувальні засоби. Він повинен суворо дотримуватися правил технічної експлуатації будь-яких суднових засобів - незалежно від того, у чиєму завідуванні вони перебувають.

Перебуваючи на судні, а також під час виконання службових обов'язків на березі, необхідно дотримувати правил носіння форменого одягу, спецодягу, бути у всіх випадках чисто й охайно одягненим.

Необхідно постійно підтримувати честь та гідність моряка: повсякденно виховувати в собі культуру поводження в службовій обстановці та у побуті, бути ввічливим, дисциплінованим, беззаперечно й швидко виконувати наказу командирів. Члени екіпажу при спілкуванні між собою зобов'язані дотримуватися етикету та ввічливості.

Взаємини між членами екіпажа судна та відносини одне до одного при знаходженні на вахті, під час виконання службових обов'язків повинні бути офіційними.

Якщо особа командного складу звертається до молодшого за посадою члену екіпажа, та, відповідно до Статуту служби, останньому необхідно встати й розмовляти з командиром стоячи.

Членам екіпажа судна заборонено з'являтися на судні в нетверезому стані. Якщо член екіпажу з'явився в такому стані на вахту, він підлягає негайному відстороненню від виконанні службових обов'язків з усіма наслідками, що випливають звідси.

Йти із судна можна тільки з дозволу свого безпосереднього начальника, обов'язково довівши до відома про свій відхід вахтового помічника. У день відходу всі члени екіпажа повинні бути на борту судна вчасно, зазначеному капітаном.

Забезпечення нормальної експлуатації судна можливо тільки у випадку сумлінного відношення кожного члена екіпажа до своїх обов'язків, своєму службовому боргу.

6. Електробезпека при роботі з електроприладами на судні

Технічна експлуатація суднового електроустаткування засобів автоматики, сигналізації, контролю, виміри й захисти (АСКИЗ) у всіх випадках повинна вироблятися відповідно до "Правил технічної експлуатації судового електроустаткування", керівництвами, інструкціями та іншими документами. З осіб рядового складу до обслуговування судового електроустаткування, окремих систем і приладів допускаються тільки ті, хто має посвідчення за фахом, знає правила електробезпеки й має навички самостійного виконання робіт з обслуговування" певного встаткування, конкретних систем і приладів.

Догляд за електроустаткуванням і АСКИЗ здійснює електромеханічний персонал. На судах, де такого персоналу немає, ці обов'язки покладають на членів машинної команди. З огляду на підвищену небезпеку робіт, ці особи попередньо проходять перевірку знань по судовому електроустаткуванню, правилам технічної експлуатації судового електроустаткування й правилам електробезпечності.

При призначенні на судно зазначені особи попередньо проходять інструктаж з електробезпеки (стосовно до конкретного устаткування), про що робиться запис у спеціальному журналі.

Для визначення необхідних запобіжних заходів для захисту людей від поразки електричним струмом всі суднові приміщення класифікуються на такі:

приміщення з підвищеною небезпекою, які характеризуються наявністю одного з наступних ознак: вогкості або струмопровідного пилу; струмопровідних палуб; високої температури; можливості одночасного торкання людини до металевих частин корпуса й металевих частин електроустаткування;

приміщення особливо небезпечні, що визначається наявністю одного з наступних ознак: особливо вогкості; хімічно активного середовища; одночасною наявністю двох і більше ознак приміщення з підвищеною небезпекою;

приміщення без підвищеної небезпеки, до яких відносяться всі інші приміщення.

Залежно від того, до якої групи відносяться ті або інші приміщення, застосовуються різні конструктивні рішення для забезпечення безпеки людей, що перебувають в них.

Крім того, у комплектацію кожного судна з електроустаткуванням входять в достатній кількості необхідні захисні засоби й пристосування.

Правила техніки безпеки встановлюють перелік робіт, виконання яких при оперативному обслуговуванні електроустановок покладає на електротехнічний персонал судна, і перелік робіт, до виконання яких допускаються члени екіпажа, що не відносяться до цього персоналу.

Правила передбачають, що в частині вживання заходів електробезпечності при виробництві профілактичних і ремонтних робіт на судах, що перебувають в експлуатації, всі роботи розділяються на виконувані: при повному знятті напруги; при частковому знятті напруги.

Правила техніки безпеки докладно, залежно від конкретних умов, регламентують необхідні запобіжні заходи при проведенні вищевказаних видів робіт.

Поразка електричним струмом

Дія електричного струму на організм людини досить складна. При проходженні струму по тілу людини електрична енергія, переходячи в теплову, викликає опіки, а переходячи в хімічну, - електроліз крові.

На ділянках з більшим опором, головним чином у місцях контакту зі струмоведучими й заземленими частинами електроустаткування, внаслідок значної кількості тепла, яке виділяється, виникають опіки. Залежно від величини й роду струму, частоти (змінного струму),тривалості дії й т.п. опіки можуть бути дуже важкими, вражаючими не тільки шкіру, а й м'язову тканину, кровоносні посудини й т.п. Небезпечним для життя вважається струм в 0,1 А.

У значній мірі небезпечна й хімічна дія струму. При електролізі крові змінюється її хімічний склад, порушується нормальна діяльність всіх живих клітин організму.

Тривале проходження струму, значна його величина можуть викликати загибель живих клітин та, насамперед , клітин нервових тканин, що у свою чергу викликає порушення функцій нервової системи потерпілого. Наслідком цього може з'явитися втрата свідомості, зупинка подиху й кровообігу, а якщо не прийняти термінових заходів, загибель потерпілого.

Захисні й запобіжні засоби

Для захисту судового персоналу, що виконує роботи з обслуговування електроустановок, від поразки електричним струмом, від впливу електричної дуги, продуктів її згоряння й т.п. застосовуються захисні засоби - спеціальні прилади, апарати, пристосування, пристрої та ін.

Конструктивні заходи захисту (постійні огородження, стаціонарні заземлення, ізоляція кабелів, машин і т.д. ) в понятті "захисні засоби" не входять і в Правилах техніки безпеки при експлуатації судових електроприладів не розглядаються.

Відповідальність за наявність, придатність, правильне зберігання й правильне використання захисних засобів, виділених для конкретної електроустановки, несе персонал, що обслуговує цю електроустановку. Непридатні захисні засоби необхідно негайно вилучити, повідомивши про це електромеханіка, і зробити необхідний запис у журналі обліку й змісту захисних засобів.

Членам екіпажа, що використовує електроприлад , забороняється:

передавати його іншим особам;

розбирати його й проводити який-небудь ремонт;

утримувати електроінструмент;

вносити всередину барабанів казанів; металевих резервуарів і т.п. переносні трансформатори й перетворювачі частоти.

Для висвітлення вантажних трюмів на судах допускається застосування освітлювальних люстр напругою 127 і 220 В. Переносити й закріплювати включені люстри заборонено, це робиться тільки при відключеній напрузі.

Акумуляторні установки. Суднові акумуляторні приміщення в період експлуатації повинні бути замкнені.

7. Обслуговування пасажирів протягом рейсу

У період знаходження пасажирів на судні обслуговуючий персонал надає їм різну плату й безкоштовні послуги. Перелік послуг і порядок їхнього надання відповідають Правилам перевезення пасажирів, ручної поклажі, багажу й надання послуг на судах і в портах Міністерства морського флоту України, Положенню про організацію харчування, торговельного, побутового й іншого видів обслуговування пасажирів і туристів на морському транспорті, Положенню про пасажирську службу на судах морського флоту, Тарифам на перевезення пасажирів і багажу морським транспортним флотом у каботажному плаванні, а також Переліку обов'язкових платних послуг для українських туристів, що подорожують на судах у закордонних круїзах.

Всі види послуг підрозділяються на основні, вхідні в основну виробничу діяльність судна й обов'язкові надання на всіх пасажирських судах, і додаткові. Залежні від контингенту перевезених пасажирів комфортабельності й технічної оснащеності судна, рівня обслуговування, виду плавання й наявності на судні умов для надання цих послуг.

Основні й додаткові послуги поділяються, в свою чергу, на платні й безкоштовні.

Основні платні послуги:

Розважальні, музичні програми, в барах, кафе, вестибюлях і в спеціально виднесені для цієї мети приміщеннях, вилучених і звукоізольованих від пасажирських кают.

Перукарня. Перукарні повинні функціонувати на судах пасажировмісністю понад 250 чол, при тривалості переходу між кінцевими портами не менш 2 діб. Штат перукарні повинен мати як чоловічих, так і дамських майстрів. При тривалих переходах у штат додатково вводиться манікюрниця. Оплата послуг перукарні може відбуватися як безпосередньо в самій перукарні, так і в бюро інформації, касі, або в кредит при наявності системи використання кредитних карток. Порядок оплати за послуги перукарні встановлюється пароплавством з урахуванням специфіки.

Масаж. Послуга масажиста надається пасажирам у вигляді лікувального, гігієнічного та косметичного масажу. Лікувальний масаж повинен відбуватися тільки за рекомендацією лікаря. Прибирання масажного кабінету й зміна білизни відбувається щодня.

Фотографія. Послуги фотографа надаються пасажирам як за попередніми замовленнями, так і шляхом організації виставки на фотовітрині готових фотографій, зроблених судновим фотографом під час екскурсій, навчальної тривоги, різних культурно-дозвільних заходів і т.п. У фотолабораторії пасажири можуть проявити свої кіноплівки та віддрукувати фотографії. Оплата відбувається за встановленими тарифами.

Поштове відділення. Пасажир має можливість у судновому поштовому відділенні або кіоску придбати марки, листівки. конверти, поштовий папір і т.п., відправити радіотелеграму, лист (простий й замовлений), замовити міжміську та міжнародну розмову (по радіотелефону чи системі супутникового зв'язку). Філателісти мають можливість придбати марки для колекцій і наклеїти на свій лист сувенірний штамп штемпелем спеціального суднового гасіння з назвою судна і його силуетом. На всі листи й листівки, відправлені пасажиром в море, ставиться штемпель "Відправлено з моря".

Прання білизни. Послуги, які надає бортпровідник по пранню білизни, оплачуються пасажиром за діючими прейскурантами відповідно до прийнятого порядку оплати. Прейскурант на прання білизни й порядок оплати встановлюється пасажирською службою (керуванням) пароплавства й затверджується начальником пароплавства.

Під час розрахунку за прання білизни, бортпровідник зобов'язаний пред'явити пасажирові рахунок із вказівкою найменування й кількості прийнятого в прання білизни, вартості прання та прасування кожного виду білизни.

Додаткові платні послуги

Організація й надання пасажирам берегових екскурсій. На судах каботажних ліній з комплексним обслуговуванням оплата за берегові екскурсії, як правило, включена у вартість квитка. В інших випадках, у тому числі й на міжнародних лініях, з пасажира стягується додаткова плата.

Безкоштовні основні й додаткові послуги, які надаються на пасажирських судах.

Медичне обслуговування. Надається безкоштовно як вітчизняним, так і іноземним пасажирам. Суднова амбулаторія надає необхідну медичну допомогу пасажирам і членам екіпажа.

У випадку виявлення у пасажирів захворювань, що вимагають тривалого лікування або лікування із залученням фахівців, складного оперативного втручання, за рішенням суднового лікаря пасажир, який захворів, може бути знятий із судна й переданий у лікарню в найближчому порту заходу.

Виклик лікаря в каюту у випадку термінової необхідності може відбуватися бортпровідником.

Ні за яких умов бортпровідник не повинен давати пасажирам ради медичного характеру;

пропонувати й передавати пасажирам для лікування медикаменти зі своєї особистої аптечки;

передавати стороннім відомості й подробиці про хвороби пасажирів, що обслуговуються, а також про їхні фізичні недоліки (нетримання сили, припадки епілепсії й т.п. ).

Камера схову. Бортпровідник зобов'язаний стежити, щоб у каюті не було громіздких речей і великої кількості місць ручної поклажі. Зайва поклажа повинна здаватися пасажиром у камеру схову.

Суднова бібліотека. У користування пасажирів бібліотека надає художню, науково-популярну, політичну й довідкову літературу російською та іноземною мовою. Книги видаються пасажирам без застави, але з реєстрацією в картотеці читачів. Перед закінченням рейсу бібліотекар повинен проконтролювати своєчасне повернення книг.

Надання шезлонгів. Цей вид послуг звичайно забезпечує палубна команда, що робить щоденне розміщення, збирання й протирання шезлонгів. Надання ковдр, циновок може відбуватися за оплату або безкоштовно за рішенням суднової адміністрації через бюро інформації, камеру схову, завідувача господарства або безпосередньо бортпровідниками. Ця послуга оплачується в бюро інформації з видачею квитанції разового збору. У випадку надання цієї послуги безкоштовно ведеться контрольний журнал видачі ковдр, циновок.

Прасувальна кімната. Оскільки пасажир користується прасувальною кімнатою самостійно, вахтовий бортпровідник при обходах пасажирських приміщень зобов'язаний уважно стежити за її протипожежним станом. Прасувальна кімната повинна бути обладнана мийником. Індикатор включення й роботи праски повинен бути виведений назовні, у коридор.

Послуги носіїв надаються без додаткової оплати, оскільки ця послуга включена у вартість квитків. В рейсах, зафрахтованих туристичними компаніями, оплата за навантаження й вивантаження ручної поклажі пасажирів відбувається фрахтувальником за фактичною кількістю занурених або вивантажених місць. При посадці пасажирів бортпровідник повинен стежити за тим, щоб речі пасажирів були доставлені до тієї каюти, куди вони адресовані. З появою непотрібних місць ручної поклажі, місць без багажної бирки або помилково адресованих в іншу каюту варто повідомити в бюро інформації.

Членам екіпажа, що займається доставкою ручної поклажі, не рекомендується вносити речі пасажирів у каюту, якщо пасажири про це не просять самі, тому що це може привести до непорозумінь у випадку помилки.

Бюро інформації представляє пасажирам такі послуги:

по видачі довідок з питань проекту на пасажирських судах та інших видах транспорту,

по розміщенню в каютах,

про забуті й загублені речі,

про вартість і порядок надання на судні різних послуг,

про культурно-дозвільний,

спортивних і інших заходах,

проведених на судні для пасажирів,

про маршрут і визначення місця рейсу.

про місцеположення судна й прогноз погоди,

про роботу суднових магазинів, кафе, кіосків, барів, поштового відділення, сауни, масажиста;

про розклад кіносеансів, найменування й короткому змісті демонструючих кіно- і відеофільмів.

Бюро інформації робить замовлення таксі й грузотакси, залізничних і авіаквитків, пробудження по телефону, продаж квитків на екскурсії (на лінійних рейсах!, виконує замовлення на організацію ювілейних свят).

Особливу увагу варто приділяти пасажирам під час хитавиці:

запропонувати таблетки від захитування, заспокоїти пасажира, дати пораду й т.д.

Размещено на Allbest.ru

...