Сучасний стан автомобільних доріг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан мережі автомобільних доріг країни не відповідає темпам автомобілезації, а невідповідність між дедалі зростаючими швидкісними динамічними можливостями сучасного автомобільного транспорту й обмежуючим їх використання технічним рівнем дорожньої мережі призводить, особливо в межах великих міст, до негативних наслідків:

* збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод;

* загострення проблем забруднення навколишнього природного середовища; * збільшення затримокупереміщенні пасажирів;

* зростання транспортних витрат;

* погіршення роботи міського пасажирського транспорту. Через незадовільний технічний стан мережі доріг, невідповідність параметрів шляхів інтенсивності дорожнього руху, складу рухомого парку й перевантаження окремих ділянок доріг середня швидкість руху в країні становить 30 км/год, що удвічі нижче європейських показників. Низька середня швидкість руху автомобілів призводить до наступного:

* збільшення терміну доставки вантажів, витрат пального і на оплату праці водіїв, вартості обслуговування автомобілів підвищує собівартість перевезень на 20 %;

* скорочується термін служби автомобілів (до 30 %) і зростає вартість обслуговування рухомого складу внаслідок експлуатації транспортних засобів у незадовільних дорожніх умовах. Низький технічний стан мережі шляхів і мостових споруд у країні пояснює:

* незадовільний рівень фінансування автодорожньої галузі;

* недостатній технічний рівень виконання дорожньо-будівельних робіт; * невідповідність сучасним вимогам технологій і матеріалів, що використовуються в будівництві; * низька якість будівельних і ремонтних робіт; * недостатній рівень освіти спеціалістів дорожньо-будівельної галузі;

* низькийрівеньвідповідальностітакваліфікації будівельників доріг. Через незадовільні дорожні умови на шляхах країни й експлуатацію рухомого складу, що вже відпрацював свій ресурс і підлягає списанню, зростає аварійність і тяжкість наслідків дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Слід зазначити, що майже 34 тис. перевізників (85 % із тих, що надають транспортні послуги) не мають профільної освіти й досвіду організації безпечних перевезень. Особливо гостро зазначені проблеми відчуваються на пасажирському транспорті. За даними МВС і Мінтрансу України, у приватних перевізників більше половини автобусів на маршрутах загального користування експлуатується в несправному стані, без сертифікату відповідності як транспорт загального користування, тривалість робочої зміни набагато перевищує норму, що є передумовою виникнення ДТП. Перший у світі випадок ДТП за участю автотранспортного за- собута велосипедиста зареєстрований у1896 р. в Нью-Йорку, а наїзд автомобіля на пішохода з летальним кінцем -- того ж року в Лондоні. Загальна чисельність загиблих через ДТП з початку розвитку автомобільного транспорту до нашого часу перевищує 30 млн осіб. За статистикою, у світі щороку на дорогах гине 1,2 млн осіб, десятки мільйонів одержують каліцтва різного ступеня тяжкості. За останні 10 років в Україні не спостерігається зниження кількості дорожньо-транспортних пригод, а збитки від наслідків ДТП перевищують 300 млн дол. США щороку. Кількість загиблих на 1000 автомобілів в Україні у 2,5 рази вища, ніж у Польщі, у 5 разів порівняно із Францією та в 10 разів вища, ніж у Швеції. Такий самий стан і за показником кількості загиблих на100 ДТП: в Україні -- 17,3; Польщі -- 10,4; Франції -- 6,35; Швеції -- 3,1 чол. Кількість загиблих з розрахунку на 1 млрд автомобілекілометрів в Україні -- 97, у Німеччині -- 14; у Швеції -- 8 осіб.

Соціально-економічний розвиток країни, її інтеграція у світове співтовариство значною мірою залежать від розвитку транспортної інфраструктури, зокрема від рівня забезпеченості автомобільними дорогами. Наявність розгалуженої мережі автомобільних доріг та їх технічний стан є важливими показниками цивілізованості суспільства, оскільки суттєво впливають на:

- темпи розвитку економіки;

- рівень витрат з перевезення вантажів та пасажирів;

- швидкість перевезень;

- якість і ціну перевезеної продукції;

- мобільність, зайнятість і рівень доходів населення;

- транспортну доступність населених пунктів та соціальних об'єктів;

- екологічний стан навколишнього середовища.

Стан транспортних комунікацій - одна з найбільш принципових умов інвестиційного процесу. Там, де не вистачає автомобільних доріг, економіка, як правило, розвивається слабко, і навпаки, розвинута мережа доріг задовільної якості сприяє притоку інвестицій в економіку країни.

Процес розвитку української автодорожньої галузі навряд чи можна назвати безхмарним. Маючи величезний транзитний потенціал, наша держава на сьогодні використовує лише незначну частку того, на що могла б претендувати у разі успішного вирішення тих проблем, що постали перед нею. А проблеми ці обумовлені передусім технічним станом сучасних українських доріг та недостатнім рівнем будівництва нових шляхів. Претендуючи на статус "містка між Європою та Азією", наша країна має лише мізерну частку своїх доріг у стані, що відповідає задекларованим намірам.

Мережа автомобільних шляхів загального користування - це 172,4 тис. км доріг, з них з твердим покриттям - 164,1 тис. км (без урахування муніципальних, відомчих, внутрішньо господарських). І хоча ця мережа в цілому сформована, в Україні поки що вкрай недостатньо автошляхів вищих категорій (трохи більше 1% шляхів першої та 8% - другої категорії). Середня категорійність автодоріг України становить 3,73. Це свідчить про переважання шляхів з низькою пропускною спроможністю та нерозвинутим сервісом.

Із загальної кількості автошляхів 130 тис. км вимагають ремонту; 10 тис. км доріг державного значення і половина мостів потребують реконструкції. В даний час ще 9 тис. км доріг взагалі не мають твердого покриття.

Майже всі автомобільні шляхи України проходять через населені пункти, що не відповідає вимогам до міжнародних транспортних коридорів, роль яких у налагодженні міжнародних транспортних зв'язків України з країнами Європи та Азії і організації транзитних перевезень вантажів і пасажирів через свою територію важко переоцінити. Усі ці фактори призводять до обмеження швидкості руху автомобільного транспорту.

Негативно впливає на створення міжнародних транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи і лімітування ваги автомобіля до 38 тонн (з 2001 р. на окремих напрямках - 40 тонн) через обмеження навантаження на автомобільні мости.

Необхідність модернізації мережі автошляхів України диктується також стрімким зростанням кількості автотранспортних засобів у країні, перш за все легкових, що вимагає збільшення пропускної спроможності доріг.

Поганий стан автомобільних доріг і мостових споруд України, що постійно погіршується внаслідок недоремонтів, викликаних хронічним недофінансуванням дорожнього господарства; зростаюча високими темпами на деяких напрямках інтенсивність руху, на яку не розраховані наші дороги переважно четвертої категорії; збільшення кількості вантажних транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі для наших доріг; низька середня швидкість руху - все це показує, що автодорожня система України знаходится у катастрофічному стані і без прийняття негайних заходів по її “оздоровленню” прямуватиме до розвалу та паралізації шляхів сполучень.

Системний розгляд питань функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг в України, який забезпечить проведення парламентських слухань “Автомобільні дороги в Україні: сучасний стан та перспективи відповідності міжнародним стандартам”, має сприяти виробленню шляхів вирішення існуючих у цій сфері проблем, у тому числі і на законодавчому рівні.

Проблема аварійності на автомобільному транспорті набула особливу гостроту в останнє десятиліття, у зв'язку з вкрай неефективним функціонуванням державної системи забезпечення безпеки дорожнього руху в умовах розвитку автомобілізації, та диспропорцією, що збільшується, між ростом числа автомобілів та ростом довжини й якості вулично-дорожньої мережі [1,2]. Сучасні європейські дослідження показують, приблизно 90% усіх катастроф на транспорті відбуваються на автомобільних дорогах. Той, хто для подорожі обере автомобіль, а не літак, наражається на вдесятеро більший ризик потрапити в аварію [2].

У зв'язку з середнім щорічним збільшенням кількості дорожніх транспортних засобів в Україні на 4-5 %, інтенсивність дорожнього руху на основних магістральних дорогах останнім часом щорічно зростає до 20% [4]. Найбільша тяжкість дорожньо-транспортних подій (ДТП) в Україні спостерігається саме на магістральних дорогах. Загальнодержавна статистика свідчить, що кількість ДТП, які скоєні на магістральних дорогах складає 5192 ДТП/рік, з них - 1554 ДТП/рік мали смертельні наслідки [2], при цьому магістральні дороги не досягають 9% від протяжності всієї мережі державних доріг [5]. Зараз на магістральних дорогах в Україні гине 22,3% від усіх загиблих у ДТП [2]. Облік місць локалізації ДТП показує, що їх кількість на магістральних та регіональних дорогах складає близько 800 [4]. Вказане розкриває актуальність проблеми безпеки руху на ділянках автомагістралей.

З точки зору підвищення безпеки дорожнього руху на ділянках автомагістралей значна увага зараз приділяється аналізу причин подій, зв'язаних із супутніми дорожніми умовами. Пріоритетним напрямком є аналіз ДТП у місцях підвищеної аварійності [2]. Згідно статистичної обробки даних про ДТП, у вказаних місцях, найбільш розповсюдженою причиною на ділянках автомагістралей зараз є втрата водієм керування транспортним засобом, що складає 30,1% [1, 2]. Разом з цим однією з головних причин ДТП на ділянках автомагістралей сьогодні є також зростання інтенсивності та швидкості руху в поєднанні із старінням мережі доріг [5].

Втрата водієм керування транспортним засобом є результатом раптового перевищення динамічних сил, що діють на транспортний засіб, в зв'язку з виконанням певного маневру на надвисокій швидкості руху, сил зчеплення, які формуються у плямах контакту коліс транспортного засобу з поверхнею дорожнього покриття. Досить важливим моментом в цьому є раптовість та в багатьох випадках неможливість водієм адекватно та однозначно оцінити в певний момент часу та на певній ділянці автомагістралі достатність зчіпних якостей покриття для безпечного виконання маневру транспортним засобом, до того ж в умовах значних швидкостей руху.

З метою попередження негативного впливу дорожньої складової на вказаний механізм формування основних видів ДТП на ділянках автомагістралей зараз розроблена та впроваджена ціла низка проектних заходів, які в більшості доведені до стандартних вимог. Але вони не забезпечують можливості дорожньо-будівельними заходами попередити переміщення транспортного засобу, що втратив керованість, в напрямку побіжного зіткнення з транспортними засобами, які рухаються на відповідній смузі, та в напрямку сусідніх смуг руху, де формується побіжне зіткнення транспортних засобів під деяким кутом.

Для забезпечення безпеки руху з великими швидкостями необхідні специфічні вимоги до елементів траси та покриття дороги. Втрата керування водієм транспортним засобом у вигляді його переміщення за межі смуги руху в теорії стійкості руху автомобіля розглядається як слідство дії на нього визначених бічних сил. Наявність поперечного уклону двохскатної проїзної частини автомагістралей забезпечує постійну дію на транспортний засіб бічної сили у вигляді складової його ваги. Водій при збільшенні швидкості руху на прямих ділянках автомагістралей звичайно не звертає уваги на наявність уклону відповідного скату дорожнього покриття. При значному збільшенні швидкості руху, для доріг категорії основна розрахункова швидкість 150 км/год., - 140 км/год., суттєво знижується загальний коефіцієнт зчеплення коліс транспортного засобу з поверхнею дорожнього одягу, й відповідним чином зменшуються повздовжній та, що саме головне, поперечний коефіцієнт зчеплення. Вказане явище сприяє втраті поперечної стійкості транспортного засобу. Одночасно з цим на кінематику руху транспортного засобу впливають наявні транспортні потоки з відповідними характеристиками.

Відповідно до проведеного аналізу впливу характеристик транспортного потоку на показники аварійності на ділянках автомагістралей, можливо зробити висновок, що втрата керування виникає частіш за все при досить визначених дорожньо-транспортних умовах.

Інтенсивність руху змінюється до 10..15 тис. авт./доб. Такі ДТП присутні тільки при рівні завантаження ділянки автомагістралі з 0 до 0,6 од. Відповідно до тяжкості ДТП, вона спостерігається найбільша як раз при інтенсивності руху до 10...15 тис. авт./доб. В цьому інтервалі зміни інтенсивності в чотири рази зростає кількість зіткнень та в три з половиною рази зменшується кількість перекидань транспортних засобів. Швидкість руху в указаному інтервалі інтенсивності сягає високих значень від 80 до 150 км/год., при яких спостерігається найбільша тяжкість ДТП. Щільність руху та склад транспортного потоку у зазначених умовах суттєвого впливу не оказують. транспорт дорожній рух технічний

Таким чином, сучасний стан безпеки руху на ділянках автомагістралей є досить складним, особливо з урахуванням незначної частки довжини магістральних доріг в загальній мережі доріг в Україні.

На сьогодні сформувалися наступні основні тенденції змін стану магістрального руху: суттєве старіння дорожнього одягу; зростання інтенсивності та середньої швидкості руху; зростання кількості та тяжкості ДТП, що пов'язані з втратою водієм керування транспортним засобом.

Згідно з проведеними дослідженнями, можливо сформулювати найбільш впливові умови щодо формування ДТП з втратою водієм керування транспортним засобом на ділянках автомагістралей: інтенсивність руху, зміна в межах 0...15 тис. авт./доб.; рівень завантаження ділянки транспортом, зміна в межах 0...0,6 од.; швидкість руху, зміна в межах 80...150 км/год.; наявність поперечного уклону проїзної частини 20 ‰.

В перспективі необхідно створити модель руху сучасного легкового транспортного засобу на прямих ділянках магістралей в синтезованих вище умовах, що найбільш сприяють втраті водієм керування.

Література

1. Кондратьев В. «Повышение безопасности дорожного движения в 2006-2012 годах» (Комментарии к основным положениям Федеральной целевой программы) // Автомобильный транспорт. М, - 2006. - №3. - С. 36-42.

2. Редзюк А.М. Державна концепція підвищення безпеки дорожнього руху в Україні //Автошляховик України. - 2006. - №1. - С.2-11.

3. Столяров А.Л. Щодо діяльності ЄС у сфері безпеки дорожнього руху // Автошляховик України. - 2005. - №6. - С.20-22.

4. Редзюк А.М. Державна концепція підвищення безпеки дорожнього руху в Україні // Автошляховик України. - 2006. - №3. - С.2-11.

5 Березовський М.В. Все для будівництва та ремонту доріг // Стан і перспективи розвитку автомобільних доріг в Україні. К. - 2006. - №1. - С.2-3.

6. Шевяков А.П. Организация движения на автомобильных магистралях. - М.: Транспорт, 1985. - 90 с.

7. Бабков В.Ф. Дорожные условия и безопасность движения. - М.: Транспорт, 1993. - 271 с.

Размещено на Allbest.ru