Організація та технологія перевезення щебеню

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика вантажу і підбір оптимального ТЗ

1.1 Загальна характеристика вантажу

1.2 Підбір автотранспортного засобу

1.3 Підбір навантажувально-розвантажувальних засобів

1.4 Визначення тривалості робочого циклу одноківшових екскаваторів та навантажувачів

1.5 Уточнення розрахунків

1.6 Характеристика операцій технологічного процесу навантажувально-розвантажувальних робіт

Висновок по 1-му розділу

Розділ 2. Розрахунок пропускної спроможності пункту НРР

2.1 Пропускна спроможність пункту та необхідна кількість постів НРР

2.2 Розрахунок габаритних розмірів майданчика

2.3 Розрахунок параметрів складу

Висновок по 2-му розділу

Розділ 3. Економічне обґрунтування витрат на впровадження нових вантажних засобів

3.1 Обґрунтування витрат на впровадження нових вантажних засобів

3.2 Оцінка ефективності використання вантажних засобів

3.3 Техніка безпеки при виконанні вантажних робіт

Висновок по 3-му розділу

Висновок по курсовій роботі

Література



Вступ

Автомобільний транспорт - одна з найважливіших галузей народного господарства - розвивається як невід'ємна частина єдиної транспортної системи країни. Він забезпечує на ряду з іншими видами транспорту раціональне виробництво і оборот продукції промисловості та сільського господарства, задовольняє потреби населення в перевезеннях.

Головною задачею транспорту являється своєчасне, якісне і повне задоволення народного господарства і населення в перевезеннях.

Велику роль відіграють також навантажувально-розвантажувальні засоби, призначення яких полягає у поліпшенні процесів навантаження, перевезення, розвантаження та зберігання вантажів, різних за своїми властивостями.

Правильний вибір підйомно-транспортного обладнання є вирішальним фактором нормальної роботи і високої продуктивності виробництва. Сучасні високопродуктивні вантажопідйомні і транспортуючі машини, які працюють з великими швидкостями і володіють високою вантажопідйомністю, є результатом поступового розвитку цих машин протягом великого проміжку часу. щебінь вантаж транспорт технологія

В сучасних умовах для автомобільного транспорту дуже важливе значення має підвищення рівня механізації навантажувально - розвантажувальних робіт. Тобто завдяки використання різних сучасних засобів зменшується простій автомобілів і автопоїздів в пунктах відправлення і прибуття вантажу.

Чим менше автомобілів знаходиться під навантажувально - розвантажувальними роботами тим більше він знаходиться в русі, і має можливість перевести більше вантажу, що забезпечує покращення економічних показників роботи автомобілів, та сприяє зниженню собівартості перевезень. Але для цього необхідно вивчити методику розрахунків продуктивності різних навантажувально - розвантажувальних засобів та визначення потреби у засобах механізації, навчитись складати технологічні схеми, ознайомитись з основами складського господарства і обладнення пунктів навантаження і розвантаження.

Зменшення часу простою автмобілів в пуктах відправлення і прийому вантажу досягається в результаті прискорення виконання навантажувально - розвантажувальних операцій, а також в результаті вдосконалення конструкцій автомобілів, покращення дорожніх умов, підвищення майстерності водія, регулювання вуличного руху.

Для повного виключення непродуктивних втрат часу при перевезенні великих об'ємів вантажу необхідно забезпечити рівномірну подачу автомобілів під навантаження - розвантаження, тобто організацію їх роботи.

Вплив часу простою на продуктивність автомобілів визначається довжиною їздки автомобілів з вантажом. При великій відстані між пунктами навантаження і розвантаження. Основний час затрачається на перевезення вантажу і в результаті зменшення часу автомобілів в дорозі може збільшити продуктивність автомобілів.

При невеликих відстанях до 20 км час простою під навантаженням - розвантаженням, може в декілька раз перевищувати час руху автомобілів, і осноним засобом збільшення автомобілів буде зменшення часу навантажувально - розвантажувальних робіт.



Розділ 1. Загальна характеристика вантажу і підбір оптимального ТЗ

1.1 Загальна характеристика вантажу

Необхідно перевезти за 250 днів 80000 т піску.

Щембінь - неорганічний зернистий сипучий матеріал із зернами крупністю понад 5 мм, після дроблення гірських порід, гравію і валунів, попутно добутих розкривних і вмісних порід або некондиційних відходів гірських підприємств по переробці руд (чорних, кольорових і рідкісних металів металургійної промисловості) і неметалічних копалин інших галузей промисловості й наступного розсіву продуктів дроблення.

Щебінь за походженням гірських порід ділитися на три основні групи:

Вулканічні (первинні)

Осадові (вторинні)

Метаморфічні (видозмінені)

Вивержені гірські породи утворилися з розплавленої магми, що піднялася з глибин Землі і отверділий при охолодженні. Різні умови охолодження магми призвели до утворення вивержених (глибинні) і еффузівних (ізлівшіеся) порід з різним будовою і властивостями.Глибинні (інтрузивні) утворювалися під значним тиском верхніх шарів, остигає повільно і порівняно рівномірно. Такі умови були сприятливі для кристалізації мінералів, що становлять гірську породу. У зв'язку з цим глибинні породи масивні, щільні і складаються з тісно зрощених більш-менш великих кристалів; вони володіють великою щільністю, високими міцністю на стиск і морозостійкістю, малою водопоглинанням і високою теплопровідністю. Глибинні породи мають зернисту кристалічну будову, зване ще гранітним -- від назви найбільш поширеного представника цих порід -- граніту.

Щебінь - нерудний будівельний матеріал.

Основні споживачі щебеню такі:

заводи залізобетонних конструкцій, виробники товарного бетону

організації, які займаються будівництвом та обслуговуванням автодоріг

організації, які ремонтують залізниці

будівельні організації

Основні характеристики щебеню - радіоактивність, зерновий склад, міцність, морозостійкість, стійкість супроти розпадів, вміст забруднюючих та шкідливих компонентів.

За розміром зерен щебінь розділяють на фракції, наприклад 5-10 мм; 5-20 мм; 10-20 мм; 20-40 мм; 25-60 мм; 40-70 мм. Ось найбільш затребувані розміри та області їх використання.

Залежно від міцності, щебеню присвоюється марка: 200; 300; 400; 600; 800; 1000; 1200; 1400. Чим вища марка, тим міцніший щебінь. Щебінь, призначений для будівництва автодоріг, має власне маркування: И1, И2, И3, И4.

Правила навантаження і розвантаження вантажів.

Типи та кількість рухомого складу, потрібного для виконання перевезень вантажів, визначаються Перевізником залежно від обсягу і характеру перевезень.

Перевізник зобов'язаний забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового замовлення) та такого, що відповідає санітарним нормам.

При перевезеннях вантажів контроль за своєчасним прибуттям транспорту протягом дня, регулювання його розстановки, подачі під завантаження, використання транспорту, що звільнився, у зворотному напрямку, облік завантаження, часу прибуття та відправлення рухомого складу виконується Перевізником або Замовником залежно від прийнятої ними схеми перевезень.

У пунктах навантаження і розвантаження можуть застосовуватись такі види розстановки автомобілів при вантажно-розвантажувальних роботах:

а) бокова розстановка, коли вантаження або розвантаження виконується через бокові борти автомобілів;

б) торцева розстановка, коли вантаження або розвантаження виконується через задній борт автомобілів;

в) ступінчаста розстановка, коли навантаження або розвантаження виконується через боковий та задній борти автомобіля одночасно.

Перевізник може за погодженням із Замовником взяти на себе навантаження і розвантаження вантажів.

Участь водія у навантаженні або розвантаженні може мати місце тільки за його згодою. В цьому випадку водій при навантаженні приймає вантаж з борта автомобіля (біля дверей фургона), а при розвантаженні подає його на борт автомобіля (до дверей фургона).

У випадку, коли Перевізник за погодженням із Замовником бере на себе виконання вантажно-розвантажувальних робіт, він несе відповідальність за пошкодження вантажу під час навантаження та розвантаження.

Замовник зобов'язаний утримувати вантажно-розвантажувальні майданчики та під'їзні шляхи до них згідно з вимогами діючої нормативної документації щодо ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування.

Додаткове обладнання автомобілів для перевезення певного вантажу може виконуватись Замовником лише за погодженням з Перевізником.

Якщо навантаження виконується навалом - вантаж не повинен здійматися над рівнем бортів кузова. В разі потреби основні борти слід наростити додатковими бортами, проте загальна висота транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Замовник зобов'язаний забезпечити контроль за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні навантажно-розвантажувальних робіт і несе повну відповідальність за всі наслідки невиконання ним цих законодавчих актів.

При виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт Перевізником обов'язки по забезпеченню контролю за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт, а також відповідальність за наслідки невиконання встановлених вимог несе Перевізник.

Час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті навантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Навантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Навантаження щебню може здійснюватись такими навантажувачами як:

1. Завантаження за допомогою стрічкового конвеєра.

2. Навантажувачі фронтальні.

Навантажувачі-екскаватори.

Рис.1 Загальний вигляд щебеню.

1.2 Підбір оптимального автотранспортного засобу

Вантажний автомобільний транспорт приймає участь в більшості ТТС доставки вантажу,тому при організації перевезення велике значення має вибір раціонального типу вантажного транспортного засобу, використання якого забезпечить максимальну ефективність перевезень.

Для перевезення партії вантажу обсягом 80000 тонн, спочатку я розглядала декілька транспортних засобів, але ефективнішим був КАМАЗ 55111.

Основна технічна характеристика даного автомобіля:

КамАЗ-55111 (англ. KamAZ-55111) - серійний самоскид, що виготовлявся з 1981 року. Внаслідок збільшення вантажопідйомності до 13 тонн (проти 10 тонн у моделі 5511) у КамАЗ-55111 був доданий задній борт, посилені ресори, збільшено перетин балки передньої осі і поставлений гідропідсилювач керма від моделі 4310. Також використані нові шини.

Таким чином автомобілі перших серій не надто відрізнялися від 5511. Кабіна з високим дахом, нові колісні диски, протипідкатний бампер і фари в бампері з'явилися на перехідних (до 65115) моделях 55111-005 і 55111-080.

Шасі КАМАЗ-55111 поставлется у двох варіантах колісної бази.

Для того, щоб виконати оптимальний підбір автотранспортного засобу, спочатку:

Модель вантажного автомобіля 55111

Колісна формула автомобіля 6x4

Споряджена маса автомобіля, кг 9150

Вантажопідйомність автомобіля, кг 13000

Повна маса вантажівки, кг 22300

Повна маса причепа на буксирі, кг 12800

Повна маса автопоїзда, кг 35100

Розмір шин 10.00R20

Ошиновка задніх коліс Двоскатний

Максимальна швидкість, км / год 90 (80)

Максимальний подоланий підйом, ° 25 (18)

Радіус повороту автомобіля, м 9

Колісна база, мм 2840 +1320

Висота вантажівки, мм 2765

Довжина автомобіля, мм 6700

Ширина автомашини, мм 2500

Передній звіс мм 1320

Внутрішні розміри (обсяг) платформи, мм (м3) 6,6 куб. м

Колія передніх коліс, мм 2043

Колія задніх коліс, мм 1890

Двигун (модель, мошность) КАМАЗ 740,31 240 к.с

Витрата палива а / м КАМАЗ, л/100 км. 28

Коробка передач (модель) 152

Передаточне число головної передачі 5,43 / 6,53

Місткість паливного бака, л. 250 / 350

Рис 2.Загальнийвигляд самоскида КАМАЗ-55111.

1) Встановлюємо цей автомобіль виходячи з транспортної характеристики вантажу, та «Правил перевезення вантажу». Для цього спочатку встановимо тип кузова автомобіля, а потім модель та марку.

2) Визначаємо скільки вантажу (обсяг) необхідно перевезти за 1 день, щоб вкластись в термін ( згідно з завданням :250 днів ), за формулою:

,



де: - об'єм вантажу, який перевозиться за 1 день, т;

- загальний об'єм вантажу, т;

- тривалість перевезень, днів.

=80000/250=320т.

Отже, кожного дня необхідно перевозити 320 т піску.

,

де L_м - довжина маршруту, км;

V_е - експлуатаційна швидкість автомобіля (V_е = 50км/год).

Тоді:

Кількість обертів на маршруті визначається із залежності:

,

де Т_н - час роботи автомобіля на маршруті, год;

t_об - середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

Вантажопідйомність автомобіля КАМАЗ 45144-061 становить14000 т.

В день повинно відбуватися 16 їздок на відстань 25 км. За одну їздку перевозиться /n=320/13=24,6 т вантажу.

Кількість автомобілів які необхідні для перевезення даної кількості вантажу рівна 24,6/13=2 автомобілі.



1.3 Підбір оптимального навантажувально - розвантажувального засобу

Далі вказані основні технічні та швидкісні характеристики підібраних для даного випадку навантажувально - розвантажувальних засобів.

JS 220

1.експлуатаційна ижню - 22550 кг

2.ємність ковша - 1,19 м3

3.Максимальна глибина копання- 6,6 м

4.потужність двигуна- 172 к.с.

5.Максимальне зусилля відриву на рукояті-14610 кгс

6.Максимальне зусилля відриву на ковші-15800 кгс

7.Гусеничний екскаватор JCB JS 220 оснащений кабіною, особливістю якої є встановлене повністю регульоване сидіння на пневматичній подушці, важелі управління оптимальної довжини, чудова кругова оглядовість, обігрівач з пристроєм ижнюю запотівання лобового скла.

8.Додаткова система фільтрації гідравлічного масла Plexus з тонкістю очистки гідравлічної рідини 1,5 мікрон покращує надійність системи екскаватора, підвищуючи при цьому термін служби фільтрів на 1000 м / год і продовжуючи термін заміни масла до 5000 м / ч. Це, в свою чергу, сприяє спрощенню технічного обслуговування.

9.Екскаватор має спеціальну функцію, що дозволяє швидко збільшити тиск у гідравлічній системі на 10% для збільшення зусилля відриву на ковші та рукояті.

10.Сучасна система управління AMS безперервно передає технічні дані на монітор, встановлений у кабіні, для забезпечення максимальної продуктивності, паливної економічності та ефективності управління при роботі екскаватора JCB JS 220.

11.Міцна конструкція бази в стандартному виконанні включає в себе Х-подібну раму ходової візки з великим дорожнім просвітом, поворотним колом великого діаметра і ижнюю захисну пластину ходової частини.

12.Екскаватор оснащений сучасним двигуном з низьким рівнем шкідливих викидів і в той же час володіє високою надійністю і довговічністю, повністю задовольняючи всім існуючим стандартам.

Рис. 3 Загальний вигляд екскаватора JS220

Екскаватор LG915H

Навантажувачі LG 915H оснащені добре зарекомендували себе двигуном Cummins, який разом з надійною трансмісією гарантує машині чудові технічні характеристики.

Шарнірно-зчленована рама забезпечує невеликий радіус повороту фронтального навантажувача.

Z-подібна схема навантажувального обладнання забезпечує максимальне виривное зусилля на ковші.

Завдяки новій системі амортизаторів, навантажувач досить стійкий, зменшуючи при цьому навантаження оператора.

Кабіна має збільшену оглядовість робочої зони, безпечна і зручна, а також забезпечує захист оператора від вібрації і шуму.

Органи управління розміщені з урахуванням ергономіки і прості у використанні.

Дискові робочі гальма з одноконтурним пневмогидроприводом є безпечними і надійними.

Гідросісітема з одним насосом є більш економічною.

Всі гідравлічні шланги міцні і розміщені дуже продумано, а елементи гідросистеми герметичні й надійні.

Навантажувач LG915H оснащений високоякісної ефективної трансмісією з можливістю перемикання передач під навантаженням.

Вдале розташування заправних ємностей і сервісних зон робить технічне обслуговування навантажувача простим.

Вантажопідйомність, кг 1500

Номінальна місткість ковша, м і 0,9

Виривное зусилля, кг 4700

Ширина ріжучої кромки ковша, мм 1950

Висота розвантаження, мм 2370

Шини 16/17-20

Довжина, мм 5200

Ширина, мм 1910

Висота (по даху кабіни), мм 2650

Експлуатаційна маса, кг 5200

Тип рами шарнірнозчленованою з гідравлічним приводом

Органи управління вантажним устаткуванням Важелі / джойстик

трансмісія гідромеханічна

Число передач вперед / назад: 2 / 2

Швидкість пересування вперед / назад, км / год:

1 передача 0-8/0-8

2 Передача 0-22/0-22

двигун Cummins

Експлуатаційна потужність, кВт (к.с.) 108

Рис. 4 Загальний вигляд екскаватора LG915H

1.4 Визначення тривалості робочого циклу одноківшових екскаваторів та навантажувачів

В загальному випадку тривалість окремих операцій робочого циклу при роботі одноківшових екскаваторів, у більшості випадків, визначається експериментальним шляхом (хронометражні спостереження), які приведені в технічних характеристиках на одноківшеві універсальні екскаватори загального призначення.

У конкретному випадку послідовність виконання окремих операцій: екскаватором JS 220 така:

1. Захват піску і наповнення ковша: =4с.

2. Переміщення ковша з піском горизонтальній площині від стінки вибою, або штабеля: = 2с.

3. Поворот платформи екскаватора в сторону автомобіля-самоскида на кут =90°: = 5с.

4. Орієнтування навантаженого ковша над платформою автомобіля-самоскида: = 2с.

5. Звільнення ковша від матеріалу та заповнення кузова самоскида вантажем: = 2с.

6. Поворот платформи екскаватора в сторону вибою, або штабеля на кут =90°: = 3с.

7. Опускання ковша екскаватора до основи вибою або штабеля: = 3с.

екскаватором LG915H така:

1. Захват піску і наповнення ковша: =3с.

2. Переміщення ковша з піском горизонтальній площині від стінки вибою, або штабеля: = 2с.

3. Поворот платформи екскаватора в сторону автомобіля-самоскида на кут =90°: = 4с.

4. Орієнтування навантаженого ковша над платформою автомобіля-самоскида: = 2с.

5. Звільнення ковша від матеріалу та заповнення кузова самоскида вантажем: = 1с.

6. Поворот платформи екскаватора в сторону вибою, або штабеля на кут =90°: = 2с.

7. Опускання ковша екскаватора до основи вибою або штабеля: = 2с.

Тривалість робочого циклу одноківшових універсальних екскаваторів загального призначення із змінним підвісним робочим обладнанням

++++++=4+2+5+2+2+3+3=21 с

++++++=3+2+4+2+1+2+2=16 с

Тривалість находження автомобіля під навантаженням визначається за формулою:

,с.,

де - тривалість находження автомобіля під навантаженням, год;

- об'єм ковша, м³;

- коефіцієнт наповнення ковша екскаватора;

- номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

- теоретичний час робочого циклу, с.;

- коефіцієнт використання робочого часу;

е - об'єм кузова автомобіля, м³.

Із даної формули можна виділити співвідношення:

,

де - кількість ковшів екскаватора, що приходяться на повну ємність вантажної платформи автомобіля.

е = +.

де, - робочий об'єм кузова, м³.

- об'єм шапки, м³.

.

h.

S - площа дна кузова,

h - висота шапки, м.,

h = b

h = = 0,81 м.

S =5,335 2,32= 12,38 .

= 12,38 0,81 = 3,35 м³.

е = =17,09м³

==15 ковшів,

==19 ковшів.

==431,1 с.,

==405,1 с.

Отже на автомобіль КАМАЗ 55111 по об'єму можна навантажити 15 ковші піску першим екскаватором, і 19 ковшів - другим. А за вантажопідйомністю першим - = 6 ковшів, другим - = 8 ковшів. Тоді 6 ковшів першим навантажувачем це 6,66 , або 11,99 тонн піску, а 8 ковшів другим - це 7,2 , або 12,96 тонни піску.

В кінці даного пункту будуємо графік тривалості робочого циклу та показати технологічну схему організації виконання робіт

Назва операції	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
1. Захват піску і наповнення ковша
2.Переміщення ковша з піском горизонтальній площині від стінки вибою, або штабеля
3.Поворот платформи екскаватора в сторону автомобіля-самоскида на кут =90°:
4.Орієнтування навантаженого ковша над платформою автомобіля-самоскида
5.Звільнення ковша від піску та заповнення кузова самоскида вантажем
6.Поворот платформи екскаватора в сторону вибою, або штабеля на кут =90°
7. Опускання ковша екскаватора до основи вибою або штабеля

Назва операції	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
1. Захват піску і наповнення ковша
2.Переміщення ковша з піском горизонтальній площині від стінки вибою, або штабеля
3.Поворот платформи екскаватора в сторону автомобіля-самоскида на кут =90°:
4.Орієнтування навантаженого ковша над платформою автомобіля-самоскида
5.Звільнення ковша від матеріалу та заповнення кузова самоскида вантажем
6.Поворот платформи екскаватора в сторону вибою, або штабеля на кут =90°
7. Опускання ковша екскаватора до основи вибою або штабеля

1.5 Уточнення розрахунків

Час робочого циклу визначається експериментально (хронометражним вимірюванням) або поєднанням хронометражних спостережень з розрахунками окремих операцій за відомими залежностями.

У даних умовах експлуатації максимальне значення продуктивності можливе при мінімальній величині часу циклу та застосуванні оптимальної технології навантажувально-розвантажувальних робіт (НРР).

Таким чином, визначимо скільки необхідно часу для навантаження потрібної кількості вантажу на автомобіль. Враховуючи, що кількість піддонів (n) становить 8 шт. , а тривалість навантаження одного піддону відповідно для двох навантажувачів становить (Tц) 158,14 с і 161,43 с, то загальний робочий цикл для повного завантаження авто буде дорівнювати:

= m

=216=126 с = 0,035 год.,

= 168 = 128 с = 0,036 год.,

= 2 с = 0,0006 год.,

Таким чином, враховуючи час завантаження(розвантаження) автомобіля і час руху автомобіля можна знайти час обороту:

= + + = + 0,035 + 0,0006 = 0,636 год.,

= + + = +0,036 + 0,0006 = 0,637 год.,

n =

n = = 13 обертів.

n = = 13 обертів.

Отже за 13 обертів два автомобілі зможуть перевезти 325 тонн вантажу.Отже коефіцієнт використання вантажопідйомності рівний:

=0,98;

1.6 Характеристика операцій технологічного процесу навантажувально-розвантажувальних робіт

Навантаження автомобілів можна проводити механізованим і немеханізованим способами. Оскільки немеханізований спосіб потребує великих трудових, а отже і матеріальних затрат.

Отже для завантаження автомобілів в нашому випадку доцільно використовувати засоби механізації (а саме : екскаватори), що дозволить скоротити час на проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, а як наслідок скоротиться час простою автомобілів на пунктах завантаження. Завдяки цьому ми матимемо змогу пришвидшити час їздки автомобіля, і матимемо змогу скоротити кількість автомобілів, що потрібні нам для перевезення щебеню.

2.Поопераційна розробка схем технологічного процесу.

Графічне позначення операцій здійснюємо за допомогою найпростіших ескізів:

- навантаження щебеню з використанням НРМ;

- перевезення;

- розвантаження.

Висновок по 1-му розділу

У першому розділі курсової роботи ми навели коротку характеристику вантажу - щебеню, вибрали навантажувально-розвантажувальні засоби і автомобіль, привели їх технічну характеристику та вибрали найбільш оптимальний НРЗ по вантажопідйомності та габаритних розмірах автомобіля, який ми використаємо для перевезення даної партії вантажу .

Для перевезення 80000 т піску на відстань 30 км (добовий об'єм вантажу становить 320 т) необхідно 2 автомобілі, кількість їздок становить 13 . Також ми обчислили час їздки і визначили, що для того, щоб здійснити перевезення вантажу і повернутися назад 1 автомобілю потрібно 1,6 години, але враховуючи час навантаження і розвантаження час обороту становитиме 0,637 години.

Для перевезення нам найкраще підходить автомобіль КАМАЗ 55111, тому що він відповідає вимогам перевезення щебеню і вантажопідйомності для даного виду вантажу. А для навантаження-розвантаження ефективнішим став екскаватор LG915H, оскільки в нього менший цикл роботи і становить 16 с.

В даному розділі були наведені можливі варіанти навантажувально-розвантажувльних робіт .

Навантаження автомобілів можна проводити механізованим і немеханізованим способами. Оскільки немеханізований спосіб потребує великих трудових, а отже і матеріальних затрат.

Розділ 2. Розрахунок пропускної спроможності пункту НРР

2.1 Пропускна спроможність пункту та необхідна кількість постів НРР

Пропускну спроможність пункту визначаємо за годину роботи в залежності від максимальної кількості автомобілів (авт/год) або маси вантажу (т/год), що можуть бути завантажені або розвантажені на пункті, та кількості постів за формулами:



, або ,

де - час навантаження або розвантаження одної тони вантажу, год.;

- коефіцієнт, що враховує нерівномірність прибуття автомобілів на пост;

- вантажопідйомність автомобіля;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.

Необхідну кількість постів на майданчику розраховується:

За даним добовим потоком вантажу пункту (т) і тривалістю його роботи протягом доби (год.). При цьому виробіток пункту за цей же період часу , тоді:

= (320*0,006*1,5)/8= 1 (поста) - для автонавантажувача JS 220.

= (320*0,004*1,5)/8= 1 (поста) - для автонавантажувача LG915H

Отже приймаємо на НРП 1 пост.

Далі визначаємо пропускну здатність за формулою, наведеною вище :

= 1/(0,006*1,5) = 111.11(т/год) - для автонавантажувача JS 220.

= 1/(0,004*1,5) = 166,67 (т/год) - для автонавантажувача LG915H

Па = 1/(0,006*13*0,98*1,5) = 9 (авт/год) - для автонавантажувача JS 220

Па = 1/(0,004*13*0,98*1,5) = 13 (авт/год) - для автонавантажувача LG915H.

Визначаємо необхідну кількість засобів механізації для навантаження (розвантаження) добового обсягу вантажу за формулою:



, од. ;

де Пе - експлуатаційна продуктивність НРЗ, т/год;

Обчислюємо експлуатаційну продуктивність НРЗ, одним з запропонованих способів :

,

де

- коефіцієнт використання робочого часу НРМ;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності НРМ;

- вантажопідйомність НРМ;

- час одного циклу навантаження (розвантаження) НРМ, с;

Коефіцієнт використання робочого часу НРМ приймаємо з вихідних даних і він дорівнює 0,75.

Пе= (3600*2*0,75)/21 = 257.1 (т/год) - для автонавантажувача JS 220

Пе= (3600*2*0,75)/16 = 273.4 (т/год) - для автонавантажувача LG915H

Обчислюємо необхідну кількість засобів механізації:

Х_н.р.= 320/257= 1 - для автонавантажувача JS 220

Х_н.р.= 320/273= 1 - для автонавантажувача LG915H.

Отже, виходить 1 НРЗ на одному посту.

2.2 Розрахунок габаритних розмірів майданчика

Сукупність навантажувально-розвантажувальних постів в межах одного майданчика створюють фронт НРР, габаритні розміри яких визначаються довжиною фронту роботи і шириною , які можуть бути наближено визначені для різних способів розстановки транспортних засобів: боковий, торцевий і східчастий.

Для даного випадку найдоцільніше використовувати боковий спосіб розташування:

,

;

де - кількість навантажувально-розвантажувальних постів, од.;

- довжина транспортних засобів, м;

- ширина транспортних засобів, м;

та - відстань між транспортними засобами (а>1м та в>1,5м);

- зовнішній габаритний радіус повороту автомобіля, м;

- внутрішній габаритний радіус повороту автомобіля, м;

- мінімальна відстань від автомобіля до стінки рампи (с0,2 м);

- захисна (безпечна) зона (мінімальна відстань від рухомого автомобіля до іншого автомобіля або межі майданчика, складає приблизно 0,5-1 м);

- кут між поздовжньою віссю автомобіля та майданчика.

Довжина автомобіля дорівнює 7,93 метра.

Ширина автомобіля дорівнює 2,8 метра.

=11 м, =14 м.

Lф=1*(7,93+2.5)+2.5= 12,93 (м);

Вм = 14-11+2,8+0,3+2*1= 8,1 (м).

2.3 Розрахунок параметрів складу

Площа складу визначається з урахуванням площі, отриманої раніше при визначенні параметрів вантажного фронту. Необхідно виконати розрахунок складських приміщень для збереження заданого обсягу продукції .

Розрахунок площі складського приміщення виконується наступним чином.

Загальна площа складу дорівнює:

, м²;

де - корисна площа, зайнята безпосередньо матеріалом (стелажами, штабелями, засіками та ін.);

- експлуатаційна площа, зайнята приймальними та відпускними майданчиками;

- службова площа, зайнята адміністративними, побутовими та іншими службовими приміщеннями;

- площа, зайнята стаціонарним, підйомно-транспортним та іншим обладнанням;

- допоміжна площа, зайнята проїздами та проходами.

Корисну площу складу можна розрахувати

При відкритому зберіганні насипних та навалювальних матеріалів на майданчиках:

,

де - площа нижньої основи штабеля, м²;

- кількість штабелів на складі.

=30*20=600 м²

Експедиційна площа складу визначається за формулою:

,

де - площа приймально-сортувального майданчика, м²;

- площа відпускного майданчика, м².

Необхідна площа приймально-сортувального майданчика:

.

де - надходження матеріалів на майданчик протягом року, т;

- середньодобове надходження матеріалів на майданчик, т;

- коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів (в межах );

- кількість днів протягом яких матеріал знаходиться на приймальному майданчику ( дні);

- навантаження на 1 м² площі (приймається приблизно в залежності від виду розташованого матеріалу), т/м²;

Коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів приймаємо 1,5 , кількість днів знаходження матеріалів на приймальному майданчику становить 1 день, = 0,25*3=0,75 т/м².

Обчислимо значення F_прм :

F_прм = (320*1,3*1)/0,75 = 555 (м²);

Розмір відпускного майданчика визначається за аналогічною формулою, але варто мати на увазі, що коефіцієнт нерівномірності приймається , приймаємо q_річ = 80000 т , а кількості робочих днів визначених для перевезення заданого обсягу вантажу.:

;

Приймаємо, що _. = 1,3 ; =1 доба ; _.= 250 (днів) ;

_. =(80000*1,3*1)/(250*0,75) =469 (м²) ;

Далі обчислюємо експедиційну площу складу :

= 555+469 = 1024 (м²) .

Службова площа складу розраховується у залежності від призначених приміщень:

· Виходячи із числа працюючого адміністративно-керівного та обслуговуючого персоналу - при штаті 3 робітники площа приміщення приймається по 5м² на кожну людину, від 3 до 5 - по 4м², при штаті більше 5 - по 3,25м² і .т. д.;

· У відповідності з санітарними та будівельними нормативами проектування з кількістю працівників більше 15 чоловік в одну зміну повинні передбачатися побутові приміщення (гардеробні, умивальні, туалетні), майданчики яких визначаються на основі установлених норм.

Приймаємо штат 10 працівників, які організовують роботу навантажувально-розвантажувального пункту,це : бухгалтерія, керівники та завідуючі відділів, допоміжні робітники, та ін. Виділяємо також 15м² на гардероб, туалети та умивальники для працівників.

Отже обчислимо службову площу складу :

= 3,25*11 +16 = 51,75 (м²) .

Площа зайнята піднімально-транспортним та іншим стаціонарним обладнанням , розраховується виходячи із габаритів цього обладнання в плані та проходів для обслуговуючого персоналу :

= 1,15*2,485*1 = 2,9 (м²) ;

Допоміжна площа складу , зайнята проїздами та проходами, знаходиться:

,

де та - сумарна площина відповідно проїздів та проходів, м².

На розміри проїздів та проходів впливає: габарити розташованих на складі матеріалів, розміри вантажообігу; геометричні параметри підйомно-транспортних машин.

Головні проїзди, де переміщуються основні транспортні засоби, повинні розраховуватися виходячи з можливості вільного повороту в них машин, (а також електронавантажувачів, самохідних візків та ін.) за формулою:

,

де - ширина проїздів, см.;

- ширина транспортних засобів, см.;

- ширина зазору між транспортними засобами і стелажами (штабелями) по обидві сторони проїзду ().

А = 2*2,8+3*0,2 = 6,2 (м) .

Довжину проїздів приймаємо 30 м, отже обчислимо площу проїздів :

Ширина проходів приймається у межах 1 м між стелажами при значних розмірах складу, якщо склад невеликий то площа проходів не розраховується, тобто вона знаходиться в межах площі проїздів.

Умовно приймаємо, що площа проходів входить до площі проїздів, оскільки склад невеликий.

F_доп= 217 м².

Ширина проходів приймається у межах 1 м між стелажами при значних розмірах складу, якщо склад невеликий то площа проходів не розраховується, тобто вона знаходиться в межах площі проїздів.

Загальну площу складу обраховуємо згідно формули заданої вище:

= 600+1024+51,75+2,9+217 = 1796 (м²) .

Висновок по 2-му розділу:

В даному розділі були проведені розрахунки пропускної здатності, необхідної кількості постів, та експлуатаційної продуктивності.

Пропускна здатність даного НРП становить 9-13 автомобіль за годину або приблизно 111-167 т за годину, експлуатаційна продуктивність становить 257-273 т за годину.

На даному НРП необхідно розмістити 1 пост і встановити на ньому 1 навантажувально-розвантажувальний механізм.

Автомобілі будуть навантажуватись боковим способом. Розміри майданчика фронту ННР становить довжина - 12,93 м, ширина - 8,1 м.

Загальна площа одноповерхового складу дорівнює 1796 м² , з них: корисна площа 600 м² ; експлуатаційна площа 1020 м² ;службова площа

51,75 м² ; допоміжна площа 217 м² .

Розділ 3. Економічне обґрунтування витрат на впровадження нових вантажних засобів

3.1 Обґрунтування витрат на впровадження нових вантажних засобів

Термін окупності визначаємо по формулі, в якій по елементах розписаний розмір щорічної економії на транспортні витрати:

,

де - розрахункова кількість н.-р. постів, що необхідно механізувати;

- початкові капітальні вкладення, пов'язані з введенням механізації (з розрахунку на один пост);

- сума щорічних постійних витрат н.-р. пункту при виконанні н.-р. робіт вручну, або існуючим механізмом (в курсовій роботі умовно приймаємо, що всі роботи виконувались (гіршим) новим механізмом, розраховуються від добових затрат, тобто заробітної плати за 1 день машиніста навантажувально-розвантажувального засобу, розцінки на виконання робіт вантажниками (якщо є), витрат на паливо, мастильні матеріали, а також +10% від цих затрат на інші витрати і множимо на кількість робочих днів);

- теж, при виконанні н-р робіт механізованим способом, або новим (кращим) механізмом;

- загальна кількість вантажів, які навантажені і розвантажені на протязі року;

- сума постійних витрат навантажувально-розвантажувального пункту, що приходяться на один механізмо-рік роботи (в роботі приймаємо за один день і умножаємо на задану кількість днів);

- загальний час перебування механізму в наряді на протязі року (в роботі приймаємо задану кількість днів);

- норма виробітку (технічна продуктивність) н.-р. механізму відповідно розрахунковому варіанту механізації;

- норма виробітку вантажника (без механізації, або існуючого (гіршого) механізму);

- сума всіх інших витрат при навантаженні (розвантаженні) що припадає на 1 тону вантажу вручну (гіршим механізмом), або існуючим навантажувачем, (беремо до 10% від загальної суми витрат за задані робочі дні);

- сума всіх інших витрат при навантаженні і розвантаженні, що припадає на 1 тону вантажу новими механізмами (беремо до 10% від загальної суми витрат за задані робочі дні).

(років);

(років).

3.2 Оцінка ефективності використання вантажних засобів

Економічний ефект, що характеризує вибраний оптимальний варіант, визначають по формулі:

;

де

і - питомі капітальні затрати по кожному варіанту, грн/т (вартість навантажувально-розвантажувальних засобів по кожному варіанту);

і - собівартість навантаження (розвантаження) вантажу по кожному варіанту, грн/т;

- кількість навантаженого (вивантаженого) за рік вантажу, т (в роботі приймаємо за заданий період).

Визначення річного економічного ефекту базується на співставленні приведених затрат по базовій і новій техніці, або двох варіантах нової техніки.

Приведені затрати по і-тому варіанту являють собою суму собівартості і нормативного прибутку:

,

де - собівартість одиниці продукції по і-тому варіанту, грн (в роботі приймаємо по першому і другому варіанту);

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (приймається в залежності від галузі і знаходиться в середньому в межах 0,25-0,35);

- питомі капітальні вкладення в виробничі фонди по і-тому варіанту, грн (вартість навантажувально-розвантажувальних засобів по першому і другому варіанту).

Собівартість переробки 1 тони і-того вантажу:

,

де - кількість і-того вантажу, що переробляється;

- експлуатаційні річні витрати для переробки і-того виду вантажу.

Експлуатаційні річні витрати для переробки і-го виду вантажу :

,



де - основна і додаткова заробітна плата по категоріях робітників (приймаємо в залежності від кількості навантажувально-розвантажувальних засобів і якщо є вантажників);

- затрати, що витрачаються на паливо, електроенергію, стиснуте повітря;

- витрати на обтиральні і змащувальні матеріали;

- процент амортизаційних відрахувань (приймаємо 20% від вартості навантажувального засобу за рік, ділимо на кількість робочих днів (приблизно 250) і визначаємо за 1 день);

- капітальні вкладення (вартість навантажувально-розвантажувальних засобів).;

-затрати на всі види ремонту (крім капітального) і технічне обслуговування машин;

- затрати на швидкозношувальну оснастку (стрічки, конвеєрні і гальмівні, стальні канати), а також на транспортування, перестановку, догляд при відсутності вантажу і інше;

- економія від прискорення перевантажувального процесу (беремо різницю між 1-м і 2-м механізмом).

С_зі = 1*2000 = 2000 (грн) ;

На паливо для двигунів внутрішнього згоряння:

де

- номінальна потужність кожної машини, або механізованого і-того пристрою, кВт;

- коефіцієнт використання двигуна по потужності і часу при середній його завантаженості;

- час роботи машин, год.;

- коефіцієнт, що враховує втрати в електророзподільній мережі даного пристрою і в акумуляторах (1,05-1,1);

- вартість 1 кг палива, грн.;

- питома витрата палива на 1 кВт номінальної потужності за 1 год. при нормальному завантаженні і при холостій роботі;

- коефіцієнт використання двигуна по потужності;

- коефіцієнт використання двигуна по часу.

N₁ = 100 (кВт) ; N₂ = 108 (кВт) ;

Час роботи машин приймаємо 8 годин () ;

=10 (грн/кг) ;

Для обох НРЗ приймаємо відповідно рівні 0,27 і 0,1 ;

приймаємо для обох 0,95 ;

приймаємо відповідно 0,9 і 0,95 відповідно ;

С_е.1. = 100*0,9*8*10(0,1+(0,27-0,1)*0,95) = 1949,4 (грн) ;

С_е.1. = 108*0,95*8*10(0,1+(0,27-0,1)*0,95) = 1994,54 (грн).

Приймаємо, що витрати на змащувальні, обтиральні і допоміжні матеріали становлять 20 % від витрат на паливо.

С_м.1. = 0,2*1949,4 = 389,88 (грн) ;

С_м.1. = 0,2*1994,54 = 398,91 (грн).

Обчислимо за формулою 3.5 експлуатаційні річні витрати для переробки і-го виду вантажу для двох варіантів:

С_і1=2000+1949,4+389,88+0,01*80000*20000+3400+2000+34000=16043738 грн

С_і2=2000+1994,54+398,91+0,01*100000*21400+3500+2500+34000=21444392 грн

Собівартість переробки 1 тони і-того вантажу обчислимо за формулою 3.4:

с₁=16043738/80000=200,55 (грн./т);

с₂=214444392/80000=268,05 (грн./т).

Отже за формулою 3.3:

З₁=200,55+0,25*80000=20200,55 (грн);

З₂=268,05+0,25*100000=25268,05 (грн).

Отже кращий річний економічний ефект дасть 1 варіант, тому що собівартість переробки 1тонни шиферу менша і складає - 200,55 грн.

Річний економічний ефект від використання нових технологічних процесів комплексної механізації і автоматизації, способів організації виробництва і праці, що забезпечують економію ресурсів при одній і тій же роботі:

,

де - приведені затрати на одиницю роботи, що виконується відповідно базовою і новою технікою, грн. (за задану кількість днів відповідно до вихідних даних);

- річний об'єм виробництва продукції (роботи) з допомогою нової техніки в натуральних одиницях (т., м³) (в роботі приймаємо заданий об'єм);

Е = ( 20200,55-25268,05)*80000 = 405400000 (грн).

Ефективність від прискорення перевізного процесу в автомобіле-годинах від скорочення часу знаходження під навантаженням-розвантаженням, сортуванням, пришвидшення доставки автотранспортом:

;

де

- річне відправлення вантажу, тон (в курсовій заданий об'єм вантажу);

- вантажопідйомність автомобіля, тон;

і - час простою автомобілів під вантажними операціями, год ;

При навантаженні першим НРЗ простої становлять 0,04 год, а при навантажуванні - розвантажуванні другим - 0,05 год .

Т_А = (80000/13)*(0,05-0,04) = 61,5 (авт.-год) .

3.3 Техніка безпеки при виконанні вантажних робіт

Правила техніки безпеки не являється єдиним документом, оскільки для механізмів різних дій видають правила, розроблені зі звітом відповідності роботи даного виду механізму. Джерелом виникнення аварійних ситуацій, травматизму,хвороб виникає через порушення правил ТБ . Ось чому в проекти виробництва навантажувально-розвантажувальних робіт слідує включати рішення по правилам ТБ, а інженерно технічні працівники повинні забезпечувати реалізацію цих рішень на пунктах вантажопереробки.

Вантаж повинен бути розміщений, а при необхідності закріплений на транспортному засобі так, щоб він не створював небезпеку водію і для людей, які там працюють.

На навантажувально-розвантажувальних майданчиках необхідно встановлювати фонтанчики з водою для пиття, а також в цих місцях повинні бути аптечки з ліками.

Правила перевезення щебеню.

Правила перевезень мінерально-будівельних, природних матеріалів.

Правилами передбачаються умови перевезень нерудних будівельних матеріалів (піску, піщано-гравійної суміші, гальки, гравію, щебеню, вапняку, крейди, шлаку, каменю та їх відходів, керамзиту) і грунту (в тому числі рослинної землі, глини, торфу).

При перевезенні щебеню з об'ємною масою менш як 1,5 т/куб.м перевізники зобов'язані наростити борти автомобілів на висоту не менше ніж 200 мм.

Для вантаження щебеню замовник повинен надавати навантажувальні механізми з об'ємом ковша не більш як 1/3 об'єму кузова автомобіля. Під час вантаженняк щебеню в кузов автомобіля ківш навантажувального механізму повинен знаходитись на висоті не більш як 1м від борта кузова автомобіля.

Замовник після розвантаження повинен очистити кузов автомобіля від залишків вантажу.

Інструктування з техніки безпеки водіїв автомобілів, що працюють в кар'єрі, проводиться власником кар'єру або уповноваженим ним органом спільно з Перевізником. Водіям видається посвідчення на право роботи у кар'єрі

Висновок по 3 розділу

В даному розділі був спрямований на економічне обґрунтування витрат на впровадження нових вантажних засобів. Ми встановили , що перший варіант механізації є найкращий (навантажувач JS 220 ) виходячи з того , що собівартість навантаження ним менша і становить 200,55 грн/т , а продуктивність праці більша . Термін окупності механізму становитиме 3роки .

Провівши розрахунки і аналізуючи їх ми можемо спостерігати значну економію , при переході на механізований спосіб навантаження даним ПТМ .

Економічний ефект , що характеризує вибраний варіант становитиме 405400000 грн .

При використанні даного НРЗ капітальні вкладення виявляються більш ефективними .

Також були приведені правила техніки безпеки навантажувально-розвантажувальних робіт і правила перевезення щебеню насипом.

Висновок

Виконуючи розділ 1 ми надали необхідні транспортну та об'ємно-масову характеристики вантажу, що перевозиться, а саме щебеню.

В 1 розділі ми здійснили оптимальний вибір автомобільного транспортного засобу, яким буде перевозитись вантаж, це - автомобіль КАМАЗ 55111 . Також ми навчилися визначати такі показники, як коефіцієнт використання використання вантажопідйомності автомобіля, кількість обертів на маршруті, час одного обороту, кількість необхідних автомобілів для даного обсягу вантажу. За використанням вантажопідйомності автомобіль відноситься до 2 класу, тобто вантажопідйомність автомобіля використовується майже повністю.

Також ми навчилися визначати тривалість робочого циклу обраних навантажувального - розвантажувальних механізмів, а саме автонавантажувачів JS 220 та LG915H.

Як бачимо, час одного робочого циклу автонавантажувачів JS 220 становить 21 с ,а LG915H 16 с. Така різниця пов'язана насамперед і різними параметрами технічної характеристики. Особливо великий вилив на час робочого циклу впливає вантажопідйомність, швидкість руху навантажувача, швидкість опускання-піднімання ковша на висоту.

При виборі потрібно використовувати навантажувач, час робочого циклу якого менший, адже це економічно вигідніше та ефективніше, але необхідно також враховувати вид та обсяг вантажу.

Виконуючи 2 розділ, ми розрахували пропускну спроможність пункту ННР і на вчилися визначати такі показники, як експлуатаційну продуктивність НРЗ, кількість НРЗ та кількість НРП, а також пропускну здатність пункту. Порівнюючи значення кількості засобів механізації Х_м для навантаження (розвантаження) добового обсягу вантажу та кількості постів Х_р, на майданчику обох НРЗ , бачимо, що вони однакові. Для автонавантажувача JS 220 експлуатаційна продуктивність становить 257 т/год, а для LG915H -273 т/год. За годину автонавантажувачі навантажують JS 220-9 автомобілів і

LG915H автомобілів. Можна зробити висновок, що більш ефективнішим є автонавантажувачі LG915H.

Також ми навчилися розраховувати габаритні розміри майданчика, а саме довжину фронту та його ширину. При розрахунках цих параметрів для різних способів розстановки транспортних засобів ми обрали бокове розташування. Довжина і ширина відповідно становлять 12.93 м і 8.1 м.

Ми розрахували загальну площу складу і навчилися визначати такі показники, як корисна, експлуатаційна, службова, допоміжна та зайнята робочим обладнанням площі. Корисна площа становить 600 м², експлуатаційна -1020 м², службова - 51.75 м², допоміжні -217 м². Загальна площа складає 1795.65 м².

Порівнюючи два варіанти НРЗ та основні показники, що показують витрати, бачимо, що більш ефективнішим є автонавантажувач LG915H. Провівши розрахунки в 3 розділі, бачимо що є суттєва різниця експлуатаційних витрат між двома варіантами навантажувачів, що в свою чергу вплинуло на відмінність в собівартості НРР. Річний економічний ефект становить 405400000 грн і термін окупності становить 2,4 роки. Також в 3 розділі ми описали техніку безпеки при виконанні НРР.

Інформація зібрана в курсовій роботі дала можливість поглибити свої знання в сфері автомобільних перевезень та навантажувально-розвантажувальних робіт .

Зменшення часу простою в пунктах відправлення і прийому вантажу , досягається в результаті прискорення виконання НРР ,а також в результаті вдосконалення конструкції автомобіля ,покращення дорожніх умов , та інших факторів.

Скорочення часу простою автомобіля під навантаженням - розвантаженням дає змогу скоротити час , що затрачається на перевезення вантажу .

Для повного виключення непродуктивних витрат часу , при перевезенні вантажів необхідно забезпечити рівномірну подачу автомобілів під навантаження і розвантаження , тобто правильно організувати їх роботу . Саме це дасть змогу зробити перевезення більш економічно вигідними.

Отже, можна зробити висновок , що в сучасних умовах велике значення має підвищення рівня механізації НРР .



Література

1. Батищев И.И Организация и механизация погрузочно - разгрузочных работ на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1987. - 367с.

2. Дегтерев Г.Н. Организация и механизация погрузочно - разгрузочных работ на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1980. - 351с.

3. Иванченко Ф.К.Конструкция и расчет подъемно - транспортных машин. - К.: Вища школа, 1983. - 129с.

4. Краткий автомобильный справочник НИИ АТ: Транспорт, 1985. - 224с.

5. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. - К.: Державтотрансндіпроект, 1998. - 129с.

6. Правила по охране труда на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1982. - 95с.

7. Методичні вказівки 030-168 до виконання курсової роботи з дисципліни "Організація і технологія вантажних робіт" студентами за напрямом підготовки 6.070101 "Транспортні технології" денної та заочної форми навчання.

Размещено на Allbest.ru

...