Організація вантажних перевезень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Автомобільний транспорт - одна з найважливіших галузей народного господарства України. У загальній транспортній системі нашої країни автотранспорту належить велика роль. Практично жодне промислове підприємство, будівництво, підприємств сільського господарства, зв'язку не може обійтись без послуг автомобільного транспорту. Автотранспорт здійснює перевезення понад 80% загального обсягу вантажних перевезень в тоннах тобто із кожних 100 тонн народногосподарських вантажів більше 80 т доставляються до місця призначення автомобілями; понад 90% всіх пасажирів перевозяться автобусами. Автомобільний транспорт став важливою складовою частиною великого складного механізму нашої країни, необхідним елементом побуту.

Сфера застосування автотранспорту дуже широка. Автотранспорт перевозить найрізноманітніші вантажі у містах і промислових центрах, між районами, областями та регіони. Вантажний автомобільний транспорт забезпечує більшу частину перевезень на будівництві, сільському господарстві, торгівлі та інших галузях народного господарства. Він взаємодіє з іншими видами транспорту (залізничним, річковим, морським, повітряним, трубопровідним), виконуючи здебільшого роль початкової та кінцевої ланки перевезень.

Автомобільний транспорт має чимало переваг порівняно з іншими видами транспорту: можливість доставки вантажів від постачальників безпосередньо до споживачів без проміжних додаткових перевантажень, високу рухомість і маневреність, значну технічна швидкість доставки вантажів і пасажирів, порівняно менше капіталовкладення для організації перевезень, відносно невисоку вартість перевезення на короткі відстані та інші.

Рухомий склад автомобільного транспорту постійно вдосконалюється. Суттєво збільшиться вантажності місце транспортних засобів, підвищується потужність тягових двигунів, поліпшення структури парку рухомого складу, підвищується рівень комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт, зростає мережу підприємств автомобільного транспорту.

Неухильний розвиток автомобільного транспорту, збільшення автомобільних перевезень перспективний ріст випуску автомобілів, причепів і напівпричепів нових моделей вимагає якісної підготовки водіїв транспортних. Засобів висококваліфікований водій повинен мати відповідну теоретичну та практичну підготовку з будови, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, правил і безпеки дорожнього руху, основи експлуатації автотранспорту, правил охорони праці, а також міцні знання та практичні навички керування транспортними засобами.

1.Загальна частина

1.1 Мета і завдання курсового проекту

Мета курсового проекту - закріплення теоретичних знань з дисципліни «Організація вантажних перевезень» на основі самостійно здійснених розрахунків, а також розвиток творчих здібностей та ініціативи при вирішенні задач планування транспортного процесу. У процесі виконання завдань студенти глибше засвоюють питання щодо технології та організації виконання вантажних перевезень.

1.2 Опис району перевезень та умов експлуатації

Перевезення здійснюються за трьома маршрутами:

Маршрут №1 Хмельницький - Тернопіль. Це маятниковий маршрут зі зворотнім холостим пробігом протяжністю 136 кілометрів. Маршрут руху проходить Автомобільною дорогою М 12 першої категорії. Маршрут руху проходить через такі населені пункти: Шаровечка, Климківці, Бокиївка, Війтівці, Порохня, Лозова, Копачівка, Волочиськ, Підволочиськ, Богданівка, Романове Село, Великі бірки. Біля населеного пункту Шаровечка залізничний переїзд.

Маршрут №2 Хмельницький - Волочиськ - Базалія - Теофіполь - Старокостянтинів - Хмельницький. Це розвізний маршрут протяжністю 204 км. Маршрут руху проходить через такі населені пункти: Шаровечка, Климківці, Бокиївка, Війтівці, Порохня, Лозова, Копачівка, Волочиськ, Гальчинці, Кров'є, Волиця-Польова, Росолівці. Біля населеного пункту Росолівці є залізничний переїзд.

Маршрут №2 Хмельницький - Ярмолинці - Дунаївці - Смотрич - Городок - Хмельницький. Це розвізний маршрут протяжністю 269 км проходить дорогами І та ІІ категорії. Маршрут руху проходить через такі населені пункти: Розсоша, Перегінка, Антонівці, Правдівка, Томашівка, Слобоківці, Міцівці, Заставля, Чаньків, Заслінці, Балин, Чорна, Зарічанка,

Почапинці, Кугаївці, Закупне, Дубівка, Пільний Олексинець. Поблизу проходження маршруту біля населеного пункту Розсоша знаходиться аеропорт; неподалік Ярмолинець є залізничний переїзд.

1.3 Обґрунтування маршрутів перевезень

Маршрутом руху називається цілеспрямований шлях руху автомобіля від початкового пункту завантаження до повернення в нього або до кінцевого пункту розвантаження.

Маршрути руху рухомого складу

Маятниковим маршрутом називається такий, при якому рух між двома пунктами багаторазово повторюється.

Маятникові маршрути бувають трьох типів:

- із зворотнім холостим пробігом;

- із зворотнім частково завантаженим пробігом;

- із зворотнім повністю завантаженим пробігом.

Маятниковий маршрут зі зворотнім холостим пробігом є найбільш простим, але не раціональний, оскільки коефіцієнт використання пробігу за їздку дорівнює 0.5, а за день роботи, з урахуванням нульового пробігу, ще менше. Такий маршрут організовується при повній відсутності вантажів для перевезень в зворотному напрямку, при несумісності вантажів, що перевозяться в прямому і зворотному напрямках, при перевезеннях деяких вантажів в спеціалізованому рухомому складі.



Рис.1. Схема маятникового маршруту зі зворотнім холостим пробігом

Маятниковий маршрут зі зворотнім повністю завантаженим пробігом є найбільш раціональним (при коефіцієнті використання пробігу рівним 1 і максимальною продуктивністю транспортних засобів). Зазвичай ним користуються при наявності сумісних до перевезення вантажів в прямому і зворотному напрямках

Рис.2 Схема маятниковог маршруту зі зворотнім частково завантаженим пробігом

вантажний транспорт маршрут

Маятниковий маршрут зі зворотнім частково завантаженим пробігом застосовується при неможливості завантаження рухомого складу вантажем в зворотному напрямку на всьому шляху проходження. Тому робота рухомого складу організовується наступним чином: на рухомий склад завантажується вантаж,який розвантажується в кінцевій точці маршруту, а в зворотному напрямку вантаж перевозиться лише на частину довжини цього маршруту (можливий випадок, коли автомобіль, який рухається в зворотному напрямку і завантажується вантажем, лише пройшовши частину шляху вхолосту ). На маятниковому маршруті зі зворотнім частково завантаженим пробігом коефіцієнт використання пробігу більше 0.5, але менше 1.

Кільцевим називається маршрут слідування автомобіля через всі вантажні пункти з поверненням в початкову точку. Кільцевий маршрут може складатися із всіх завантажених ланок, або включати ще холостий пробіг. При складанні кільцевих маршрутів необхідно, щоб коефіцієнт використання пробігу за оберт був більше 0.5, тобто довжина вантажного пробігу за оберт повинна перевищувати холостий пробіг.

Рис.3 Схема кільцевого маршруту

Кільцеві маршрути можуть бути також збірними і розвізними. Збірний маршрут характеризується поступовим накопиченням вантажу, що послідовно навантажується на рухомий склад при проходженні вантажних пунктів. Розвантаження, як правило, виконується в кінцевій точці маршруту.

При розвізному маршруті завантажений на рухомий склад в першому вантажному пункті вантаж послідовно розвантажується в інших вантажних пунктах

Маятникові маршрути можуть бути ще радіальними - східними і розхідними.

Радіальна система роботи рухомого складу характеризується вивозом вантажу із однієї точки, або його ввезення в одну точку по радіусах. Робота рухомого складу по радіальних маршрутах організовується шляхом послідовного об'їзду з центрального пункту по радіусах периферійних вантажних пунктів, або навпаки,з периферійних до центрального.

Маршрути руху рухомого складу необхідно складати ретельно, враховуючи всі особливості транспортної роботи.

Вплив швидкості руху на продуктивність рухомого складу. На малюнку показано вплив середньо технічної швидкості на продуктивність рухомого складу. Із збільшенням швидкості руху продуктивність рухомого складу зростає, але не прямо пропорційно, так як зі збільшенням швидкості зменшується час оберту автомобіля за рахунок зниження часу руху при збереженні незмінного для даних умов часу простою під завантаженням і розвантаженням. Неоднаковий також вплив середньо технічної швидкості на продуктивність при різних відстанях вантажної їздки. Значно більший цей вплив на великих відстанях, оскільки при цьому гранична вага часу руху під час оберту є відчутним.

Підвищення швидкості руху залежить від динамічних якостей і технічного стану рухомого складу, дорожніх умов та інтенсивності руху, можливої кількості затримок рухомого складу на маршруті, пов'язаних з регулюванням дорожнього руху, відстані вантажної їздки тощо. Швидкість руху слід підвищувати при суворому дотриманні безпеки руху. Так як в іншому випадку це може викликати збільшення дорожньо транспортних пригод.



Рис.4-- Графік залежності продуктивності рухомого складу від технічної швидкості

1.4 Обґрунтування вихідних даних проекту

Договір перевезення вантажу -- це договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Детально форма і порядок укладення договору перевезення вантажів визначені транспортним законодавством, яке для усіх видів транспорту встановлює письмову форму договору. Перевезення вантажів оформлюється різними видами документів: вантажними накладними, вантажними квитанціями, дорожніми відомостями і коносаментами.

Подорожній лист вантажного автомобіля. Подорожній лист -- первинний документ, призначений для обліку вантажних автомо­більних перевезень, що всебічно характеризує роботу водія й авто­мобіля з моменту їхнього виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Товарно-транспортні накладні. Документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього проходження, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажів і обліку виконаної роботи, може бути товарно-транспорт­на накладна типової форми № 1-ТН.

На кожну їздку автомобіля і для кожного вантажоотримувача виписується окрема товарно-транспортна накладна. Ця вимога по­ширюється на всі види вантажних перевезень автомобільним транс­портом, незалежно від умов оплати за його роботу і видів перевезень.

При перевезенні вантажів загального призначення необхідні такі документи:

-- шляховий лист,

-- товарно-транспортна накладна на вантаж, що перевозиться.

Як правило, ТТН виписується в чотирьох екземплярах.

Перший екземпляр залишається у вантажовідправника. Всі порушення упаковки, розміщення і кріплення вантажу в кузові, фіксуються, заносяться водієм в ТТН і завіряються вантажовідправником. Що є юридичною підставою для пред'явлення претензій до вантажовідправника, і знімають відповідальність з перевізника за можливі пошкодження в процесі транспортування.

Другий, третій і четвертий екземпляри завіряються підписами і печатками (штампами) вантажовідправника, підписом водія і вручаються водієві.

Другий екземпляр здається водієм вантажоодержувачеві. У разі невідповідності фактичної наявності товарів або відхилення за якістю, визначеній договорі, даним, що вказані в супровідних документах, повинен складатись акт, який є юридичною основою для виставлення претензій постачальнику. В ТТН слід робити відмітку про складання акту.

Третій та четвертий екземпляри, завірені підписами та печатками (штампами) вантажоодержувача, здаються в бухгалтерію транспортної організації.

Третій екземпляр, служить підставою для розрахунку плати за перевезення, транспортна організація прикладає до рахунку за перевезення і висилає платникові-замовникові.

Четвертий екземпляр додається до шляхового листа і служить підставою для обліку транспортної роботи і нарахування заробітної плати водієві.

Окрім перерахованих вище документів, враховуючи особливості вантажів, що перевозяться, водій повинен мати:

-- при перевезенні небезпечних вантажів

-- свідоцтво про допуск водія до перевезень небезпечних вантажів;

-- при перевезенні вантажів, що швидко псуються

-- лист контрольних перевірок температури вантажу і повітря в кузові автомобіля, сертифікат якості продукції, карантинний сертифікат, ветеринарне свідоцтво.

1.5 Характеристика вантажу, його клас та правила перевезень

Правила перевезень цукерок. Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі пі час перевезення цих вантажів зобов'язані дотримуватися встановлених санітарно-гігієнічних вимог. Не дозволяється сумісне перевезення цукерок з нехарчовими продуктами, а також з продуктами, що мають різкий специфічний запах, та свіжоспеченим хлібом.

Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення цукерок в картонних коробках. Коробки складають в декілька рядів по висоті кузова.

Перевізник приймає для перевезення від вантажовідправника і здає вантажоодержувачу цукерки за найменуванням і кількістю коробок зазначеними в товарно-транспортній накладній.

При поданні для перевезення на одному автомобілі цукерок на адресу декількох вантажоодержувачів вантажовідправник повинен заздалегідь,до прибуття автомобіля, підготувати вантаж за вантажоодержувачами і виписати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу. Вантаження, перевезення і вивантаження цукерок слід виконувати обережно, без ударів і струсів.

Санітарну обробку кузова рухомого складу повинні виконувати вантажовідправники.

Перевезення будуть здійснюватись пакетним способом. На піддони будуть укладені коробки з цукерками зв'язані пакетною плівкою. Піддони складають в кузові автомобіля таким чином, щоб при розвезенні вантажу не виникало труднощів із розвантаженням. В свою чергу це скоротить час на виконання вантажних робіт. Навантаження та розвантаження вантажу здійснюється вилковим навантажувачем. Перевезення буде здійснюватись автомобілем-фургоном.

1.6 Вибір типу рухомого складу та його техніко експлуатаційні характеристики

Вибираючи тип рухомого складу я враховував:

1. Вид вантажу, його упакування, розмір партій вантажу та відстань перевезень.

2. Дорожні умови роботи рухомого складу та відповідність його динамічним і конструктивним якостям умов перевезень.

3. Можливість використання спеціалізованого рухомого складу для перевезення вантажів, що потребують спеціальних умов при транспортуванні.

4. Тип і потужність вантажно-розвантажувальних засобів, їх відповідність вантажопід'ємності рухомого складу,паливні ресурси і можливість їх найбільш економічного використання.

5. Собівартість 1 т/км для автомобіля-фургона.

6. Максимальна продуктивність рухомого складу під час роботи в заданих умовах.

Для перевезення цукерок я вибрав автомобіль-фургон Iveco Daily 65C15VP який відповідає вимогам перевезення даного типу вантажу.

В таблиці наведено основні технічні параметри цього автомобіля

Таблиця 1.1--Коротка характеристика обраного автомобіля

Тип автомобіля Фургон Колісна формула 4х2 Вантажопідємність 3500 кг Об'єм платформи 17,2 Двигун ІVECO Sofim 8140.43N дизельний Ємність паливного баку 70 Екологічний тип Euro-3

Рис. 5--Автомобіль Iveco Daily 65C15VP

1.7 Вибір типу вантажо-розвантажувальних машин і механізмів та їх техніко-експлуатаційна характеристика

Важливою умовою при виборі вантажо-розвантажувальних машин і механізмів є забезпечення денного завдання щодо продуктивності на даному маршруті. Вибір механізмів (машин) залежить від:

1. Характеристики вантажів,що перевозяться та фізико-хімічних властивостей цих вантажів.

2. Характеру вантажооберту (постійний, перемінний).

3. Об'ємів перевезень вантажів.

4. Типу рухомого складу

При виборі засобів механізації враховують, щоб їх застосування зменшувало час простою рухомого складу при навантаженні або розвантаженні і призводило до зменшення вартості цих послуг

Для виконання вантажних робіт я обрав вилковий навантажувач Toyota 3FG9. В таблиці вказано основні параметри обраного навантажувача

Таблиця 1.2 Коротка характеристика вилкового навантажувача Toyota 3FG9

Тип : навантажувач вилковий Вантажопідємність : 900 кг Тип щогли : подвійний Висота підйому : 3 м

Рис. 6 - Вилковий навантажувач Toyota 3FG9

2. Технологічний розділ

2.1 Розрахунок роботи рухомого складу за добу та за період

Маршрут №1 - маятниковий маршрут (Хмельницький-Тернопіль)

Таблиця 2.1--Вихідні дані для першого маршруту

Показники			Тн	VT
Одиниці вимірюв.	км	км	год	км/год	т	днів	км	км	-	т
Кількість	6	124	8	40	120	50	118	118	0,75	3,5

Рис.7 Схема маятникового маршруту.

1. Розрахунок часу перебування автомобіля на маршруті:

де: Тн - час перебування автомобіля в наряді;

t0 - час, що затрачається на нульовий пробіг;

- сумарна довжина нульового пробігу;

VT - технічна швидкість автомобіля.



2. Визначення коефіцієнта використання пробігу за їздку:

де: - довжина вантажного пробігу;

- довжина холостого пробігу автомобіля.

3.Розрахунок часу, що затрачається на одну їздку:

де: - час руху при одній їздці;

- час навантаження - розвантаження;

- довжина маршруту;

- технічна швидкість автомобіля.

4. Розрахунок кількості їздок: вчпвапрапапраррварпоп о (2.4)

де: - час на маршруті;

- час однієї вантажної їздки.

5. Визначення уточненого часу на маршруті:

де: - час однієї вантажної їздки;

- уточнена кількість їздок.

6. Визначення уточненого часу наряду:

де: - уточнений час на маршруті;

- час на нульові пробіги.

7. Розрахунок денної продуктивності одного автомобіля в тоннах:

де: - номінальна вантажопід'ємність автомобіля;

- уточнена кількість їздок;

- статичний коефіцієнт використання вантажопід'ємності.

8. Розрахунок денної продуктивності одного автомобіля в тонно - кілометрах: спрапрарва рввр B п

де: - денна продуктивність одного автомобіля в тоннах;

- довжина вантажного пробігу.

9. Розрахунок довжини вантажного пробігу одного автомобіля за добу:

де: - довжина вантажного пробігу;

- уточнена кількість їздок.

10. Розрахунок добового пробігу одного автомобіля:

(2.10)

де: - довжина маршруту;

- уточнена кількість їздок;

- сумарна довжина нульового пробігу.

11. Розрахунок необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень:

де: - плановий об'єм перевезень;

- денна продуктивність одного автомобіля в тоннах;

- кількість днів для виконання планового об'єму перевезень.

12. Розрахунок експлуатаційних автомобіле - днів за весь період:

(2.12)

де: - необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень;

- кількість днів для виконання планового об'єму перевезень.

13. Розрахунок експлуатаційних автомобіле - годин:

де: - експлуатаційні автомобіле - дні за весь період;

- уточнений час на маршруті.

14. Визначення кількості їздок за весь період для виконання планового об'єму перевезень

 (2.14)

де: - необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень;

- кількість днів для виконання планового об'єму перевезень.

- уточнена кількість їздок.

15. Розрахунок сумарної кількості автомобіле - годин, що затрачаються на проведення навантажувально - розвантажувальних робіт за весь період:

(2.15)

де: - кількості їздок за весь період виконання планового об'єму перевезень;

- час навантаження - розвантаження.

16. Розрахунок максимально можливого об'єму перевезень за весь період:

(2.16)

де: - денна продуктивність одного автомобіля в тоннах;

- необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень;

17. Розрахунок продуктивності одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь період:

 (2.17)

де: - необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень;

- продуктивності одного автомобіля в тонно - кілометрах;

18. Визначення пробігу з вантажем за весь період:

(2.18)

де: - необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень;

- довжина вантажного пробігу одного автомобіля за добу;

- кількість днів для виконання планового об'єму перевезень.

19. Розрахунок загального пробігу автомобілів за весь період:

(2.19)

де: - необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень;

- добовий пробіг одного автомобіля;

- кількість днів для виконання планового об'єму перевезень.

20. Розрахунок автомобіле - годин в русі:

 (2.20)

де: - експлуатаційні автомобіле - годин;

- сумарна кількість автомобіле - годин, що затрачаються на

проведення навантажувально - розвантажувальних робіт за весь період;

21. Розрахунок коефіцієнта використання пробігу за весь період:

(2.21)

де: - пробіг з вантажем за весь період;

- загальний пробіг автомобілів за весь період.

22. Розрахунок технічної швидкості за весь період:

де: - загальний пробіг автомобілів за весь період;

- автомобіле - годин в русі.

23. Розрахунок технічної швидкості за весь період за іншою формулою та порівняння з попереднім розрахунком:

(2.23)

де: - довжина маршруту;

- час руху при одній їздці;

Маршрут №2 - Розвізний маршрут (Хмельницький-Волочиськ-Базалія-Теофіполь-Старокостянтинів-Хмельницький)

Таблиця 2.2--Вихідні дані для другого маршруту

1. Розрахунок часу перебування автомобіля на маршруті:

(2.1)

2. Визначення коефіцієнта використання пробігу за оберт:

(2.2)

3. Розрахунок часу, що затрачається на один оберт:

4. Розрахунок кількості обертів:

(2.25)

5. Визначення уточненого часу на маршруті:

(2.26)

6. Визначення уточненого часу наряду:

в (2.6)

1 Розрахунок денної продуктивності одного автомобіля в тоннах:

 (2.27)

8. Розрахунок денної продуктивності одного автомобіля в тонно - кілометрах:

(2.28)

9. Розрахунок довжини вантажного пробігу одного автомобіля за добу:

(2.29)

10. Розрахунок добового пробігу одного автомобіля:

(2.30)

11. Розрахунок необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень:

(2.31)

12. Розрахунок експлуатаційних автомобіле - днів за весь період:

(2.12)

13. Розрахунок експлуатаційних автомобіле - годин:

(2.13)

14. Визначення кількості обертів за весь період для виконання планового об'єму перевезень

(2.32)

15. Розрахунок сумарної кількості автомобіле - годин, що затрачаються на проведення навантажувально - розвантажувальних робіт за весь період:

(2.33)

16. Розрахунок максимально можливого об'єму перевезень за весь період:

(2.16)

17. Розрахунок продуктивності одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь період:

(2.17)

18. Визначення пробігу з вантажем за весь період:

G (2.18)

19. Розрахунок загального пробігу автомобілів за весь період:

(2.19)

20. Розрахунок автомобіле - годин в русі:

(2.20)

21. Розрахунок коефіцієнта використання пробігу за весь період:

(2.21)

22. Розрахунок технічної швидкості за весь період:

(2.22)

Маршрут №3 - Розвізний маршрут (Хмельницький-Ярмолинці-Дунаївці-Смотрич-Городок-Хмельницький)

Таблиця 2.3--Вихідні дані для третього маршруту

1. Розрахунок часу перебування автомобіля на маршруті:

(2.1)

2. Визначення коефіцієнта використання пробігу за оберт:

(2.2)

3. Розрахунок часу, що затрачається на однин оберт:

(2.24)

4. Розрахунок кількості їздок (обертів):

(2.25)

5. Визначення уточненого часу на маршруті:

(2.26)

6. Визначення уточненого часу наряду:

(2.6)

7. Розрахунок денної продуктивності одного автомобіля в тоннах:

 (2.27)

8. Розрахунок денної продуктивності одного автомобіля в тонно - кілометрах:

(2.28)

9. Розрахунок довжини вантажного пробігу одного автомобіля за добу:

(2.29)

10. Розрахунок добового пробігу одного автомобіля:

(2.30)

11. Розрахунок необхідної кількості автомобілів для виконання планового об'єму перевезень:

(2.31)

12. Розрахунок експлуатаційних автомобіле - днів за весь період:

(2.12)

13. Розрахунок експлуатаційних автомобіле - годин:

(2.13)

14. Визначення кількості обертів за весь період для виконання планового об'єму перевезень

(2.32)

15. Розрахунок сумарної кількості автомобіле - годин, що затрачаються на проведення навантажувально - розвантажувальних робіт за весь період:

(2.33)

16. Розрахунок максимально можливого об'єму перевезень за весь період:

(2.16)

17. Розрахунок продуктивності одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь період:

(2.17)

18. Визначення пробігу з вантажем за весь період:

(2.18)

19. Розрахунок загального пробігу автомобілів за весь період:

(2.19)

20. Розрахунок автомобіле - годин в русі:

(2.20)

21. Розрахунок коефіцієнта використання пробігу за весь період:

(2.21)

22. Розрахунок технічної швидкості за весь період:

(2.22)

2.2 Розрахунок середніх техніко - експлуатаційних показників роботи рухомого складу

1. Загальна кількість автомобіле - годин в експлуатації за весь період:

(2.33)

де: - кількість автомобіле - годин в експлуатації на першому маршруті;

- кількість автомобіле - годин в експлуатації на другому маршруті;

- кількість автомобіле - годин в експлуатації на третьому маршруті.

2. Загальна кількість автомобіле - днів в експлуатації:

(2.34)

де: - кількість автомобіле - днів в експлуатації на першому маршруті;

- кількість автомобіле - днів в експлуатації на другому маршруті;

- кількість автомобіле - днів в експлуатації на третьому маршруті.

3. Сумарна довжина загального пробігу за весь період:

(2.35)

де: - загальний пробіг автомобілів за весь період на першому маршруті;

- загальний пробіг автомобілів за весь період на другому маршруті;

- загальний пробіг автомобілів за весь період на третьому маршруті.

4. Сумарна довжина вантажного пробігу:

(2.36)

де: - пробіг з вантажем за весь період на першому маршруті;

- пробіг з вантажем за весь період на другому маршруті;

- пробіг з вантажем за весь період на третьому маршруті.

5. Загальна кількість автомобілів, що перебувають в експлуатації:

(2.37)

де: - необхідна кількість автомобілів для виконання планового об'єму перевезень на першому маршруті;

- необхідна кількість автомобілів для виконання планового об'єму перевезень на другому маршруті;

- необхідна кількість автомобілів для виконання планового об'єму перевезень на третьому маршруті.

6. Сумарний об'єм перевезень:

(2.38)

де: - плановий об'єм перевезень на першому маршруті;

- плановий об'єм перевезень на другому маршруті;

- плановий об'єм перевезень на третьому маршруті.

7. Загальна кількість їздок за період:

(2.39)

де: - кількості їздок за весь період виконання планового об'єму перевезень на першому маршруті ;

- кількості їздок за весь період виконання планового об'єму перевезень на другому маршруті;

- кількості їздок за весь період виконання планового об'єму перевезень на третьому маршруті.

8. Загальна продуктивність всіх автомобілів в тонно - кілометрах за весь період:

(2.40)

де: - продуктивність одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь період на першому маршруті ;

- продуктивність одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь

період на другому маршруті;

- продуктивність одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь період на третьому маршруті.

9. Загальна кількість годин, що проводять всі автомобілі під навантажувально -розвантажувальними роботами за весь період:

 (2.41)

де: - кількість автомобіле - годин, що затрачаються на проведення навантажувально - розвантажувальних робіт за весь період на першому маршруті;

- кількість автомобіле - годин, що затрачаються на проведення навантажувально - розвантажувальних робіт за весь період на другому маршруті;

- кількість автомобіле - годин, що затрачаються на проведення навантажувально - розвантажувальних робіт за весь період на третьому маршруті.

10. Визначення середнього часу перебування автомобіля в наряді:

(2.42)

де: - загальна кількість автомобіле - годин в експлуатації за весь період;

- загальна кількість автомобіле - годин в експлуатації.

11. Визначення середньодобового пробігу автомобіля АТП:

 (2.43)

де: - сумарна довжина загального пробігу за весь період;

- загальна кількість автомобіле - днів в експлуатації.

12. Визначеня середнього коефіцієнта використання пробігу:

(2.44)

де: - сумарна довжина вантажного пробігу;

- сумарна довжина загального пробігу за весь період.

13. Визначення середньодобової швидкості:

(2.45)

де: - сумарна відстань перевезень;

- сумарний час руху;

- кількість їздок.



14. Визначення середньостатистичного коефіцієнта використання вантажопідйомності:

(2.46)

де: - сумарний максимально можливий об'єм перевезень за весь період;

- сумарна кількість їздок;

- номінальна вантажопідйомність автомобіля.

15. Визначення середньодинамічного коефіцієнта використання вантажопідйомності:

(2.47)

де: - сумарна продуктивність одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь період;

- сумарна довжина вантажного пробігу;

- номінальна вантажопідйомність автомобіля.



16. Визначення середньоденного об'єму перевезень:

(2.48)

де: - сумарний максимально можливий об'єм перевезень за весь період;

- загальна кількість автомобіле - годин в експлуатації.

17. Визначення середньоденного вантажооберту:

(2.49)

де: - сумарна продуктивність одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь період;

- загальна кількість автомобіле - годин в експлуатації.

18. Визначення середнього динних значень простою під завантаженням та розвантаженням:

 (2.50)

де: - сумарний час простою під навантаженням - розвантаженням;

- сумарна кількість їздок за період.

19. Визначення середньої віддалі вантажного маршруту:

(2.51)

де: - сумарна довжина вантажного пробігу;

- сумарна кількість їздок за період.

20. Визначення середньої віддалі перевезень:

(2.52)

де: - сумарна продуктивність одного автомобіля в тонно - кілометрах за весь період;

- сумарний максимально можливий об'єм перевезень за весь період;

21. Визначення середньодобового пробігу з вантажем по парку:

(2.53)

де: - сумарна довжина вантажного пробігу;

- загальна кількість автомобіле - годин в експлуатації.

2.3 Розрахунок інвентарного складу парку

Розрахунок коефіцієнта технічної готовності і випуску парку (експлуатаційного), який виконується цикловим методом.

1. Розрахунок нормативів пробігу до капітального ремонту , ТО-1, ТО-2 з урахуванням умов експлуатації.

а) Пробіг до капітального ремонту визначаємо за формулою:

(2.54)

де: LKPН - нормативний пробіг до капітального ремонту;

К1 , К2, К3 - поправні коефіцієнти

б) пробіг до ТО - 1 визначаємо за формулою:

(2.55)

де LТО-1Н - нормативний пробіг до ТО - 1

2. Коректування пробігів до ТО та ремонту за середньодобовим пробігом

а) коректуємо періодичність ТО - 1 за формулою:

(2.56)

Коректуємо пробіг до ТО - 1 згідно отриманої періодичності за формулою:

(2.57)

б) коректуємо періодичність ТО - 2 за формулою:

(2.58)

Коректуємо пробіг до ТО - 2 згідно отриманої періодичності за формулою:

(2.59)

в) коректуємо періодичність КР за формулою:

(2.60)

Коректуємо пробіг до КР згідно отриманої періодичності за формулою:

км; (2.61)

3. Визначаємо кількість днів експлуатації за цикл за формулою:

днів; (2.62)

4. Визначаємо кількість днів простою в ТО і ремонті за формулою:

днів; (2.63)



5. Визначаємо коефіцієнт технічної готовності за формулою:

(2.64)

6. Визначаємо коефіцієнт випуску парку за формулою:

(2.65)

де: - робочі дні;

- календарні дні.

7. Знаходимо інвентарну кількість автомобілів за формулою:

Отже для виконання заданого плану перевезень при одночасному використанні даної марки автомобіля необхідно мати на підприємстві 5.

3. Організаційний розділ

3.1 Організація системи диспетчерського керівництва рухом рухомого складу

Диспетчерське керівництво перевезеннями вантажів автомобільним транспортом заклечається в організації роботи рухомого складу, зайнятого виконанням перевезень.

Основною задачею диспетчерського керівництва являється забезпеченням виконання встановленого плану перевезень вантажів при найбільш ефективному використанні рухомого складу.

Диспетчерське керівництво здійснюється апаратом служби експлуатації автопідприємств чи авто трестів та автоуправлінь.

Диспетчерське керівництво перевезеннями вантажів автомобільним транспортом включає в себе:

прийом заявок (замовлень) на перевезення вантажів;

розробку маршрутів перевезень вантажів, визначення змінних завдань водіями потрібної кількості рухомого складу для виконання перевезень;

складання рознарядки рухомого складу;

організацію і проведення випуску рухомого складу на лінію;

контроль і керівництво роботи рухомого складу на лінії;

організація і проведення прийому рухомого складу при поверненні з лінії;

первинну обробку дорожніх листів і товарно-транспортних документів;

заповнення форм диспетчерського обліку і звітності;

виконання диспетчерського аналізу;

Експлуатаційна служба автотранспортних підприємств складається з трьох груп: вантажної, диспетчерської та обліково-розрахункової.

Вантажна група заключає договори з вантажовідправниками і приймає замовлення на перевезення вантажів і використання автомобілів за змінними тарифами. Ця група займається вивченням вантажопотоків.

Диспетчерська група займається оперативним плануванням перевезень, здійснює оперативне керівництво роботою рухомого складу на лінії, складає добовий звіт про роботу і виконує оперативний аналіз виконання плану перевезень вантажів.

Диспетчерська група складається з двох підгруп: диспетчерського апарату, що знаходиться безпосередньо в автотранспортних підприємствах і займається всім комплексом робіт, перерахованих вище, і лінійного персоналу, що знаходиться безпосередньо в місцях завантаження-розвантаження рухомого складу, тобто у вантажовідправників і вантажоодержувачів, і здійснюється керівництво роботою рухомого складу на лінії і контроль за його роботою.

Обліково-розрахункова група здійснює облік виконаних перевезень за первинними документами (дорожніми листами і товарно-транспортним накладними).

3.2 Організація праці водіїв. Розробка графіків та розкладу руху рухомого складу

Графік явки водіїв на роботу може бути виконаний у вигляді щита, на якому навпроти прізвищ водіїв спеціальними бирками позначається час явки їх на роботу. При зміні графіку бирки перевішуються з вказівками часу явки на роботу.

При ступінчатому графіку випуску автомобілів на лінію автотранспортне підприємство повинно скласти графік явки водіїв на роботу.

Слід врахувати, що час явки водія на роботу повинно змінюватись і створювати найбільш зручні умови для працюючих.

Робота водіїв на лінії характеризується тим, що тривалість використання рухомого складу залежить від часу роботи вантажопотоків що обслуговуються, а також тим, що на протязі зміни водій може не закінчити їздку і знаходиться з вантажем в дорозі. Тому диспетчерська група повинна так організовувати роботу водіїв, щоб в них не було перевищення робочого часу. Законодавство допускає, в зв'язку з особливістю роботи транспорту, введення для водіїв помісячного обліку відпрацьованого часу, але з таким розрахунком, щоб число відпрацьованих годин не перевищувало місячної норми.

Вантажний автомобільний транспорт також використовується по безперервному робочому тижню, тобто автомобіль простоює на автопідприємстві лише в той час, який необхідний для виконання ТО-2 і ремонтів, викликаючи цілодобові простої автомобілів. У вихідні дні на автомобілі працює підмінний водій.

Таблиця 3.1--Розклад руху автомобіля на першому маршруті

Виїзд З АТП	Хмельницький	Тернопіль	Прибуття В АТП
	Приб	Виїзд	Приб	Виїзд
8.00	8.09	8.27	11.24	12.42	15.48

Таблиця 3.2--Розклад руху автомобіля на другому маршруті

Таблиця 3.3--Розклад руху автомобіля на третьому маршруті

3.3 Організація випуску та повернення рухомого складу в парк

Організація випуску рухомого складу на лінію. Випуск вантажних автомобілів залежить від методів їх роботи на лінії (індивідуальний, бригадний, колонами), режиму роботи підприємств, установ, що обслуговуються, кількості постів, навантаження у вантажовідправників, кількості змін роботи тощо.

Графік випуску автомобілів на лінію складає старший диспетчер разом з начальником автоколони, узгоджуючи його з технічною службою.

Суттєві методи організації підготовчих операцій такі:

Заправка автомобілів паливом - трудомістка операція, яка суттєво впливає на своєчасний випуск рухомого складу на лінію.

Заправка може виконуватись перед виїздом автомобіля на роботу, після повернення його з роботи на лінії.

Заправка перед виїздом відрізняється складністю, так як за короткий проміжок часу необхідно заправити більшу кількість автомобілів. При невеликій потужності заправних засобів останні будуть використовуватися обмежений час і простоювати решту часу. Більш зручною є заправка паливом після повернення автомобіля з лінії, так як повернення рухомого складу відбувається більш тривалий час, ніж випуск. Заправку бажано виконувати повністю, так як це позбуває необхідність заміру залишків у баку. Кількість заправленого палива буде рівна денній його витраті. Широкого розповсюдження набула заправка автомобіля на автозаправних станціях загального користування. Станції відпускають паливо по талонам, виданим в автотранспортному підприємстві. Така система є найбільш раціональною,оскільки дозволяє використовувати для заправки попутні пробіги і виконувати її в зручний для роботи транспорту час.

Огляд автомобіля механіком може проводитись перед виїздом з парку, але це потребує значних затрат часу і затримує випуск автомобілів на лінію.

За короткий проміжок часу механік не зможе якісно оглянути автомобіль і, таким чином, на лінію можуть потрапити технічно несправні автомобілі.

Випуск автомобілів на лінію здійснює змінний механік згідно з виписаним і виданим диспетчером дорожнім листом, в якому зазначено час виїзду автомобіля на лінію, а також маршрут. Механік перевіряє технічний стан автомобіля перед виїздом на лінію і, якщо автомобіль технічно справний, дає дозвіл на виїзд, розписуючись у дорожньому листі.

Кращі результати дає ретельний огляд автомобілів по поверненню їх з лінії. Автомобілі, в яких були виявлені дефекти, направляються на ремонт для їх усунення. Після цього механік знову перевіряє технічний стан автомобіля і запевняється в можливості випуску його на лінію.

В багатьох автотранспортних підприємствах встановлюється склад кваліфікованих водіїв, що відрізняються безаварійною роботою. Наказом по парку вони звільняються від контрольного огляду їх автомобілів механіком. В дорожньому листі про технічний стан автомобіля розписується сам водій. Здійснення самоконтролю за технічним станом автомобіля дуже прогресивно,сприяє покращенню роботи парку.

В зимовий період підготовка автомобілів до виїзду ускладнюється, так як потреба в попередньому підігріві двигунів при запуску. Автотранспортне підприємство повинно бути забезпечене засобами підігріву і запуску двигунів. Всі ці питання повинні бути узгодженні між відділом експлуатації і технічною службою, щоб в зимовий період автотранспортне підприємство не запізнювалось з випуском автомобілів на лінію.

Приймання автомобілів при поверненні з лінії здійснюється на контрольно-технічному пункті автопідприємства. Змінний механік оглядає і перевіряє зовнішній вигляд, технічний стан і комплектність автомобіля. Якщо автомобіль технічно справний, його направляють у зону щоденного обслуговування, а після виконання ЩО - на місце стоянки рухомого складу. Якщо автомобіль, згідно з планом-графіком потребує періодичного технічного обслуговування, його направляють у зону ТО-1 чи ТО-2, а після виконання технічного обслуговування - на місце стоянки зберігання рухомого складу.

У випадку, коли автомобіль технічно несправний, механік оформляє заявку на проведення поточного ремонту і автомобіль направляють у зону ПР для усунення несправностей. Механік розписується у дорожньому листі про те, що зазначений автомобіль з лінії прийнято.

Водій також розписується в дорожньому листі і після відповідного оформлення здає його разом з товарно-транспортною накладною чи актом зважування диспетчеру. Диспетчер перевіряє правильність оформлення дорожнього листа водієм, а також товарно-транспортної накладної чи акта замірювання замовником і обробляє їх. Диспетчер визначає основні показники роботи за зміну, після чого документи направляють у бухгалтерію для виписки рахунків за перевезення і нарахування заробітної плати водію.

Дорожні листи без прикладення до них товарно-транспортних накладних або при їх неправильному оформленні не можна пред'являти замовнику до оплати за роботу автомобілів, а також включати у звіт про виконання обсягу перевезень. Якщо товарно-транспортна накладна чи акт замірювання оформленні замовником неправильно, то автопідприємство має право накласти на нього штраф.

3.4 Контроль за роботою рухомого складу на лінії

Контроль за роботою автомобілів на лінії здійснюють працівники контрольно-ревізійної служби автотранспорту - лінійні контролери. Вони перевіряють завантаження автомобіля, дотримання маршруту руху, правильність оформлення дорожнього листа і товарно-транспортних документів, справність спідометрів і їх пломб.

При постійних вантажопотоках організують лінійні диспетчерські пункти в місцях приймання або відправлення вантажу. Якщо організація лінійних диспетчерських пунктів недоцільна, фіксувати час прибуття й відправлення автомобіля можна за допомогою табельних годинників. Прибуття на вантажопункт, водій вкладає в табельний годинник контрольну карточку і зазначає у ній час прибуття.

Організація роботи автомобілів на лінії. На підставі графіка випуску та прийнятої системи організації праці начальники автоколон розробляють графіки роботи водіїв. Для ефективного використання автомобілів використовують погодинний графік роботи. Для здійснення руху автомобілів за погодинним графіком необхідно точно розподілити загальний нормований час на одну поїздку, виходячи з прогресивних норм витрат часу на всі операції процесу перевезень.

Погодинний графік складають при перевезенні масових масових вантажів.

Старший і черговий диспетчери стежать за виконанням графіка руху, за роботою автомобілів, підтримують оперативний зв'язок з вантажовідправниками та вантажоодержувачами, контролюють хід виконання плану перевезень, терміново усувають організаційні неполадки, що виникають під час роботи на лінії, забезпечують першочергове виконання термінових і найбільш важливих перевезень,при необхідності переводять автомобілі з одного об'єкта на інший, направляють за заявками водіїв автомобілів технічної допомоги, контролюють своєчасне повернення автомобілів на автопідприємство.

3.5 Заходи щодо забезпечення безпеки руху, охорони праці, протипожежної безпеки, техніки безпеки

Важливою умовою високопродуктивної та безпечної роботи рухомого складу автотранспорту є його технічна справність. Технічний стан автомобілів і причепів має відповідати вимогам правил технічної експлуатації,правилам охорони й безпеки праці для підприємств автомобільного транспорту і Правилам дорожнього руху.

Відповідно до цих правил автомобілі усіх марок і призначення, причепи та напівпричепи, що перебувають в експлуатації, повинні бути повністю обладнані й укомплектовані згідно з чинним стандартом та технічними умовами, а їх технічний стан має забезпечувати безпечну роботу на лінії та відповідати правилам експлуатації.

Технічний стан гальм має забезпечувати безвідмовну зупинку автомобіля чи автопоїзда та одночасне гальмування всіх коліс.

Технічний стан рульового керування повинен забезпечувати легкість і надійність керування передніми колесами за будь-якої швидкості руху автомобіля, за будь-яких дорожніх умов. Люфт у рульовому керуванні не повинен перевищувати зазначеного в інструкції з експлуатації автомобіля.

Стан переднього керованого моста автомобіля має забезпечувати надійність встановлення передніх коліс і кріплення деталей рульового приводу до деталей ходової частини. У передньому мосту не допускаються погнутості й тріщини в балці або деталях незалежної підвіски, пошкодження або збільшені люфти в підшипниках передніх коліс.

Стан шин повинен гарантувати безпеку руху автомобіля чи автопоїзда. Забороняється використовувати шини, які не відповідають моделі транспортного засобу за розмірами і допустимими навантаженнями. Непридатними до експлуатації вважають також шини зі спрацьованим рисунком протектора, залишкова глибина якого не відповідає чинним нормативам, з наскрізними отворами, тріщинами і розривами, розшаруванням каркаса або іншими механічними пошкодженнями покришки.

Диски коліс мають бути надійно закріплені. Забороняється використовувати диски зі спрацьованими отворами під шпильки, тріщинами та прогнутостями. Замкові кільця повинні бути справними, правильно вставленими у канавки.

До кабіни автомобіля ставлять такі вимоги: вітрове та бічні стекла повинні бути цілими й не мати затемнень, що утруднюють видимість і оглядовість, бічні стекла мають плавно пересуватись скло підіймальними механізмами, щітки склоочисників мають вільно рухатись, забезпечуючи нормальне очищення вітрового скла.

Усі важелі,педалі та інші приводи керування, контрольно-сигнальна апаратура повинні бути справними і функціонувати безвідмовно. Розташування сидінь, приладів керування не повинні заважати водієві під час роботи, а також затруднювати вхід у кабіну і вихід з неї.

Кожен автомобіль повинен мати справну систему освітлення. Допускається встановлення двох протитуманних фар жовтого або білого світла та двох задніх протитуманних ліхтарів.

Правила безпеки праці під час руху автомобілів на території та у виробничих приміщеннях автопідприємств. Водити автомобіль на території автопідприємства та його виробничих приміщеннях дозволяється тільки особам, які мають посвідчення на право керування відповідним видом транспортного засобу, видане Державтоінспекцією. Це правило поширюється і на випробування автомобілів після ремонту.

Рух на території автопідприємства і у виробничих приміщеннях регулюється відповідними дорожніми знаками. Вводити нестандартні дорожні знаки забороняється.

Швидкість руху транспортних засобів на під'їзних шляхах, території не повинна перевищувати 10 км/год, а у виробничих приміщеннях - 5 км/год.

Для руху автомобіля по території підприємства, організації, господарства і будівництва повинен бути розроблений схематичний план руху транспортних засобів і персоналу з зазначенням дозволених і заборонених напрямків, поворотів, зупинок, виїздів тощо. Цей план доводять до відома всіх працівників і вивішують у кількох місцях на території та у виробничих приміщеннях.

Проїзд людей навіть на малій швидкості на підніжках, крилах, дахах кабін автомобілів забороняється.

Під час перегону автомобілів у підприємствах, а також при випробуванні їх після ремонту забороняється перебувати в платформі кузова і кабіні людям, що не мають безпосереднього відношення до виконуваної в цей момент роботи.

3.6 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Сфера застосування автомобіля постійно розширюється і все більше ускладнюється співіснування його з навколишнім середовищем. Виникає потреба в керованому розвитку автомобілізації зі збереженням якісного стану біосфери.

Для дотримання експлуатаційних параметрів автотранспортних процесів, визначених результатами екологічного нормування, необхідне постійне технічне удосконалення автомобілів, спрямоване на зниження токсичності відпрацьованих газів і рівня шумів.

Є три основних напрями екологічного удосконалення рухомого складу автотранспорту.

Перший напрям пов'язаний з широким застосуванням нейтралізаторів відпрацьованих газів і нетоксичних антидетонаторів палива, що дасть змогу вже в найближчі 10 років знизити токсичні викиди автотранспорту у 20 разів і більше.

Другий напрям передбачає конструктивні удосконалення систем двигунів на базі науково-технічного прогресу. Реалізація заходів цього напряму сприятиме скороченню викидів шкідливих речовин в 9-10 разів.

До третього напряму належать заходи з розширення мережі автомобільного сервісу та контролю токсичності відпрацьованих газів, які забезпечать зменшення викидів двигуна у 3-4 рази порівняно з існуючими.

Безперервне підвищення інтенсивності руху автотранспортних засобів спричинило значне зростання забруднення атмосфери великих міст та індустріальних центрів. Основними заходами зі зниження забруднення навколишнього середовища є удосконалення автотранспортного процесу та створення індустріальних систем автомобільного транспорту.

Удосконалення автотранспортного процесу має організаційний характер, передбачає зниження викиду токсичних речовин на одиницю автотранспортної роботи і організацію дорожнього руху, режими руху автотранспортних заходів, підвищення професійної майстерності водіїв, підвищення коефіцієнта використання вантажності автотранспортних засобів.

Зниження токсичності відпрацьованих газів на автомобільному транспорті зумовлене необхідністю вирішення сладних технічних і організаційно-технологічних проблем, таких як оптимізація дорожнього руху транспортних засобів; розробка індустріальних методів і прогресивних технологічних процесів у сфері технічної експлуатації автомобільного транспорту; удосконалення техніко-експлуатаційних властивостей рухомого складу; створення раціональної структури автомобільного парку; розробка і впровадження на автомобільному транспорті малотоксичних і нетоксичних видів палива.

4. Розрахунок прибутків від перевезень

Прибуток - загальна сума грошових доходів, щ поступають в розпорядження підприємства за оплату транспортних послуг за встановленим тарифом. На основі даних про вид вантажу, про методи виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, відстані перевезень та типу рухомого складу, що при цьому використовується,необхідно визначити тариф на перевезення.

Дохід - це загальна сума коштів, яка поступає підприємству за певний період і за вирахуванням податків може бути використана на інвестування і споживання.

Для розрахунку загального отриманого доходу необхідно розрахувати доходи по всім трьом маршрутам за формулою:

Рр. (4.1)

де: р Т - тариф на перевезення 1 тонно-кілометру вантажу;

-- загальний пробіг.

Дохід на першому маршруті

Дохід на другому маршруті

Дохід на третьому маршруті

Розраховуємо сумарний дохід

Таблиця 4.1

№ маршруту	Вид маршруту	Кількість автомобілів що працюють на маршруті	Довжина маршруту	Тариф	Дохід
№1	Маятниковий	1	236	1,68	20832
№2	Розвізний	1	269	1,68	23604
№3	Розвізний	1	204	1,68	18060

Висновок

Під час виконання даного курсового проекту я узагальнив і закріпив теоретичні знання з предмета "Організація вантажних перевезень", а саме розглянув такі питання, як:

- визначення ролі автомобільного транспорту у розвитку економіки і перспективи розвитку автомобільних перевезень;

- обгрунтування маршрутів перевезень;

- визначення основної документації на перевезення (дорожній лист, товарно-транспортна накладна, договір на перевезення);

...