Розробка методів і моделей організації маршрутних таксомоторних перевезень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний транспортний університет

УДК 656.345

05.22.01- Транспортні системи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Розробка методів і моделей організації маршрутних таксомоторних перевезень

Дмитрієв Олександр Миколайович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному транспортному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Ігнатенко О.С., Українська Академія державного управління при Президентові України

Офіційні опоненти:

- доктор технічних наук, професор Доля В.К., Харківський національний автомобільно-дорожній університет, завідуючий кафедрою "Транспортні системи";

- кандидат технічних наук Ткаченко А.М., УДП "Укрінтеравтосервіс", начальник служби зовнішніх економічних зв'язків.

Провідна установа: Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля МОН України, кафедра "Транспортні технології ".

Захист відбудеться " 22 " травня 2002 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.059.02 при Національному транспортному університеті за адресою: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного транспортного університету: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 42.

Автореферат розісланий " 12 " квітня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Дзюба О.П.

Анотації

Дмитрієв О.М. Розробка методів і моделей організації маршрутних таксомоторних перевезень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.01 - транспортні системи. - Національний транспортний університет, Київ, 2002.

В дисертаційній роботі реалізований системний підхід до удосконалення міських пасажирських перевезень з врахуванням гармонійного розвитку різних режимів руху транспортних засобів, узагальнені транспортно-технологічні схеми доставки пасажирів, які є стохастичними об'єктами з випадковими потоками пасажирів і автомобілів.

Визначені основні параметри транспортного обслуговування населення, що стосується потоку вільних місць для обслуговування пасажирів в транспортних засобах оцінки рівня відмови пасажирам в перевезенні та тривалості очікування ними транспортного обслуговування на зупинці. Запропонована методологія формування координованої таксомоторної маршрутної системи з визначенням засад взаємодії різних видів міського пасажирського транспорту.

Ключові слова: системний підхід, режим руху, стохастичні об'єкти, обслуговування пасажирів, координована таксомоторна маршрутна система.

Дмитриев А.Н. Разработка методов и моделей организации маршрутных таксомоторных перевозок. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.22.01 - транспортные системы. - Национальный транспортный университет. Киев, 2002.

В диссертационной работе обобщена структура системы организации городских пассажирских перевозок во взаимосвязи с подсистемами информирования пассажиров, тарифно-билетной, диспетчерского управления, технического обслуживания и ремонта транспортных средств.

Проведен анализ методов организации городских пассажирских перевозок, который показал, что эти процессы, как правило, на каждом виде транспорта рассматриваются изолированно, без учета координации функционирования.

Разработана технология системного анализа транспортных систем на основе использования которой, строится структурная модель системы, производится уточнение цели, критериев и ограничений функционирования системы, определяются базовые задачи управления и схемы их взаимосвязи.

Обобщены транспортно-технологические доставки пассажиров, являющиеся стохастическими объектами со случайными потоками пассажиров, поступающими на обслуживание и потоками транспортных средств. Определены основные параметры транспортного обслуживания населения относительно потока свободных мест для обслуживания пассажиров в транспортных средствах, оценки уровня отказа пассажирам в перевозке и продолжительности ожидания ими транспортного обслуживания на остановке.

Осуществлено математическое моделирование процесса перевозок, как сложной системы, когда обслуживание пассажиров на конкретной фазе зависит от обслуживания на предыдущих фазах, т.е. на функционирование системы накладываются определенные системные ограничения.

Предложена методология формирования координирования таксомоторной маршрутной системы с определением условий взаимодействия различных видов городского пассажирского транспорта.

Ключевые слова: системный подход, режим движения, стохастические объекты, обслуживание пассажиров, координированные таксомоторные маршрутные системы.

Dmitriyev A.N. Elaboration of methods and models of organization of taxi-rout transportation. - Manuscript.

The dissertation on reception оf a scientific degree of the candidate of technical science specialty 05.22.01 - transport systems. National transport university, Kiev, 2002.

In this work is realized the system approach to the improvement of passenger transpоrtation by taking into consideration harmonic development of traffic's varieties, generalized transport-technologic systems of delivery of passengers which are random objects with accidental streams or passengers and motorcars.

There are defined main parameters of population's transport service, which are concerned to the stream of free places for passenger's service in transport means, estimation of level of passenger's giving transportation up and time of waiting of the transport service on stations. Offered the methodology of forming of co-ordinated taxi-route system by determination of the interaction's principles of different kinds of traffic.

Key words: system approach, traffic's varieties, random objects, passenger's service, co-ordinated taxi-route system.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією з важливіших складових міської інфраструктури, без якої не можливе нормальне існування сучасного великого міста, є транспортна система. Рівень надання послуг міським пасажирським транспортом багато в чому визначає забезпечення трудової діяльності, культурного розвитку та відпочинку населення. Поряд з традиційними показниками, які обумовлюють і характеризують розвиток міського пасажирського транспорту в великих містах, серед яких збільшення чисельності міського населення і потреби в пересуваннях, освоєнням нових територій, в кризовій ситуації сьогодення необхідним є підвищення швидкості сполучення і комфортності поїздок з врахуванням платоспроможності населення. Міський транспорт є одним з джерел шуму і забруднення шкідливими речовинами екологічного середовища існування людини, виключно капіталоємною системою, в яку залучена велика кількість людських ресурсів, використовуються дефіцитні традиційні енергетичні джерела, які не відтворюються. За останні роки, з розвитком підприємства, значно збільшилась кількість приватних перевізників, які мають кілька автобусів, або мікроавтобусів і бажають "увійти" до міської транспортної системи для здійснення перевезень пасажирів на комерційній основі. На відміну від умов за адміністративно-командної системи, коли вирішувалась задача формування транспортної системи за дефіциту необхідної кількості транспортних засобів, то в ринкових умовах основними завданнями є оптимізація їх структури та кількості з впровадженням прогресивних технологій перевезень. Особливістю сучасних міських транспортних систем є широкий розвиток маршрутних таксомоторних перевезень, які забезпечують поїздки пасажирів підвищеної комфортності, при значно менших пасажиропотоках. Останнє особливо важливо в період спаду попиту на перевезення, коли їх доцільно здійснювати автобусами особливо малого та малого класів. Оскільки маршрутні таксомоторні перевезення виконуються в значній мірі паралельно з маршрутами автобусного, трамвайного, тролейбусного транспорту то необхідно узгодити таку маршрутну систему. За цих умов проблема збалансованого і ефективного використання і розвитку міських пасажирських транспортних систем набуває виключної актуальності, а її вирішення вимагає розробки і застосування сучасних підходів і методів.

Зв'язок з науковими програмами. Наукові результати роботи одержані в процесі виконання завдань "Цільової комплексної програми розвитку транспортного комплексу України "Транспорт" (1992-2010рр.), "Плану науково-дослідних робіт" Міністерства транспорту України на 1999-2000 роки, "Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва на 1999-2000 роки", затверджені Рішенням Київради від 30.03.99 №183/284, і плану науково-дослідних робіт Національного Транспортного Університету (держбюджетний договір № 6, РК 0100U00244).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є забезпечення задоволення попиту населення в транспортних послугах при ефективному використанні транспортних засобів на основі формування координованих таксомоторних маршрутних систем за умови взаємодії з іншими видами міського пасажирського транспорту.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені такі задачі:

1. Проведений аналіз методів організації міських пасажирських перевезень.

2. Розроблено технологію системного аналізу міської транспортної системи та здійснене узагальнення процесів координації перевезень.

3. Розроблена методика формування координованих таксомоторних маршрутних систем.

4. Розроблені математичні моделі процесу перевезень формування координованих маршрутних систем і здійснено їх дослідження.

5. Оцінена ефективність впровадження висновків і рекомендацій проведеного дослідження.

Об'єкт дослідження - виробничі процеси перевезення пасажирів в містах.

Предмет досліджень - методи організації міських пасажирських перевезень у взаємодії між таксомоторними перевезеннями та перевезеннями на постійних маршрутах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- розроблена технологія системного аналізу пасажирської транспортної системи міста з врахуванням виробничих аспектів її функціонування та узагальнення процесів координації міських пасажирських перевезень;

- визначені транспортно-технологічні схеми доставки пасажирів в міському сполученні, які є стохастичними об'єктами з випадковими потоками пасажирів, що надходять до зупинки маршруту, випадковими потоками транспортних засобів, які їх обслуговують;

- запропонована принципова схема організації та управління перевезеннями з використання різних режимів руху у взаємодії видів міського пасажирського транспорту (автобус, трамвай, тролейбус, метрополітен), особливість якої полягає в тому, що в основу покладений структурний аналіз, узагальнення попиту населення на перевезення та технологічний аналіз діяльності зайнятих перевізників;

- визначені основні параметри транспортного обслуговування населення, що стосуються потоку вільних місць для обслуговування пасажирів в транспортних засобах, оцінки рівня відмов пасажирам в перевезенні, розподілу тривалості очікування пасажирами початку транспортного обслуговування на зупинці;

- здійснене математичне моделювання процесу перевезень, як складної системи, коли обслуговування пасажирів в конкретній фазі залежить від обслуговування на попередніх фазах, тобто на функціонування системи накладаються певні системні обмеження з позицій теорії випадкових процесів;

- запропонований імітаційний алгоритм формування координованої таксомоторної маршрутної системи з визначенням засад взаємодії різних видів міського пасажирського транспорту та сполучення маршрутів, кількості і пасажиромісткості маршрутних таксі на кожному з них в залежності від швидкості прямування пасажирів і співвідношення вартостей проїзду.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи визначається забезпеченням підвищення рівня транспортного обслуговування населення та ефективності міських пасажирських перевезень на основі застосування методів їх раціональної організації.

Розроблена технологія системного аналізу пасажирської транспортної системи міста дозволяє провести системне обґрунтування напрямів її удосконалення, з врахуванням виробничих аспектів функціонування та узагальнення процесів координації міських пасажирських перевезень.

Одержані результати досліджень дозволяють обґрунтувати координовану таксомоторну маршрутну систему в транспортній системі міста, з використанням розроблених моделей, здійснювати формування раціональної структури транспортних засобів та режимів їх використання в залежності від розподілу попиту на перевезення за часом. Встановлені залежності між експлуатаційними та економічними показниками перевезень, які дозволяють транспортним підприємствам здійснювати оцінку ефективності раціональної організації маршрутних таксомоторних перевезень в міській транспортній системі виходячи з соціальних, експлуатаційних та виробничих аспектів.

На основі запропонованих методів розроблений комплекс алгоритмів і програм для вирішення задач організації транспортного процесу, який може використовуватись муніципальними органами в рамках автоматизованих робочих місць для управління міськими пасажирськими перевезеннями.

Особистий внесок здобувача. По темі дисертаційної роботи опубліковано сім друкованих робіт у фахових виданнях, одна з яких одноосібна [2]. У роботах [1,5] автором викладені основні положення технології системного аналізу пасажирської транспортної системи міста. Вклад автора у роботах [2,3,7] полягає в розробці методології формування таксомоторних маршрутів, а в роботах [4,5,6] викладені дослідження математичної моделі і розроблена методика координації розкладів руху при маршрутних таксомоторних перевезеннях.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на:

- наукових конференціях професорсько-викладацького складу НТУ (УТУ) (1998-2002рр.);

- міжнародній науково-технічній конференції "Проектування, виробництво та експлуатація транспортних засобів" (Львів, 1999р.);

- наукових семінарах "Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів" (м. Київ, 1997-2002рр.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в семи наукових статтях.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи визначена задачами дослідження, включає вступ, чотири розділи, загальні висновки, список літератури (357 найменування і містить 196 сторінок машинописного тексту, 32 рисунки, 6 таблиць та 5 додатків.

Основний зміст роботи

У вступі викладено актуальність обраної теми, узагальнені проблеми організації пасажирських перевезень, сформульована мета та завдання дослідження; викладено основні положення дисертаційної роботи; наведені відомості про методи, які використовуються автором, апробацію результатів дослідження та публікації; розкрито структуру та зміст дисертації.

Перший розділ присвячений аналізу стану міських пасажирських перевезень та системному визначенню шляхів їх удосконалення.

Узагальнена структура системи організації міських пасажирських перевезень у взаємозв'язку з підсистемами інформування пасажирів, тарифно-квитковою, диспетчерського управління та технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів.

Для задоволення попиту на перевезення у міському сполученні передбачається організація постійних, експресних і таксомоторних маршрутів.

Особливістю комплексної організації перевезень пасажирів на постійних експресних і таксомоторних маршрутах є технологічний взаємозв'язок і необхідність взаємоузгодженого вирішення основних задач. Так, наприклад, структура парку буде суттєво залежати від запропонованої маршрутної системи, кількості та характеристик маршрутів. В той же час структура парку залежатиме і від заходів по управлінню провізною здатністю транспортних засобів (ТЗ). Так, якщо буде реалізована можливість використання на постійних маршрутах в періоди спаду пасажиропотоків, а також у вихідні дні мікроавтобусів на умовах таксомоторних перевезень, то це знову ж таки призведе до зміни попередньої структури парку. Визначальними задачами комплексної організації перевезень є формування маршрутних систем та побудова розкладів руху.

Аналіз методів організації міських пасажирських перевезень показує, що ці процеси розглядаються, як правило, на кожному виді транспорту ізольовано, без врахування координації їх роботи. Неадекватність стратегій управління взаємодією транспортних систем призводить до зниження рівня транспортного обслуговування населення та неминучих економічних збитків, як на кожному виді транспорту, так i на транспортних підприємствах. Тому однією з важливих проблем стає створення методів координованих перевезень пасажирів в міському сполученні з врахуванням взаємодії різних видів транспорту.

Важливим аспектом проведеного аналізу є те, що раціональна взаємодія різних видів транспорту залежить від багатьох умов технічного, технологічного, економічного, організаційного i управлінського характерів, і визначальним її напрямком є сфера координації відповідних ресурсів. Тобто, технічна взаємодія полягає у визначенні узгоджених параметрів основних виробничих елементів транспортної системи. Вирішення технічних питань виявляється на всіх рівнях ієрархії управління транспортом при перспективному i поточному плануванні.

Встановлено, що викладені передумови ефективного використання маршрутних таксомоторних перевезень в ринковому середовищі безумовно потребують глибокого теоретичного обґрунтування і підтвердження досягнутих практичних результатів, особливо для України, яка знаходиться на першому етапі створення таких систем.

Значну допомогу у визначенні вихідних позицій автору надали наукові праці Афанас'єва Л.Л., Воркута А.І., Геронімуса Б.Л., Долі В.К., Д'якова О.Б., Ігнатенка О.С, Левковця П.Р., Лігума Ю.С., Марунича В.С., Міротіна Л.Б., Муна Е. Є., Персіанова В.О., Правдіна М.В., Самойлова Д.С., Спіріна 1.В., Фішельсона М.С., Христюка М.М., Штанова В.Ф., Шульги Ю.М. та інших вчених.

В другому розділі розглянуті теоретичні аспекти удосконалення організації пасажирських перевезень, дослідження технології системного аналізу міського транспортного комплексу, здійснена постановка задачі формування таксомоторних маршрутних систем, проведено узагальнення процесів координації міських пасажирських перевезень.

За результатами системного аналізу формується організаційно-функціональна схема управління взаємодією систем при організації процесу перевезень, в якій відображаються всі взаємозв'язки систем, на основі організаційно-функціональної схеми будується інформаційна модель взаємодії елементів системи, яка повинна відображати зовнішні інформаційні зв'язки систем з зазначенням переліку показників, їх характеристик в часі і просторі.

Виділяється окрема проблема або комплекс проблем, які вирішуються транспортною системою. Для кожної проблеми описуються фактори, що впливають на показники функціонування системи і їх динаміку. Аналізується, яка з функцій (комплекс задач) організації та управління може вплинути на ці фактори, яка повинна бути організаційна структура, що реалізує цю функцію і які ресурси вона повинна використовувати та споживати.

Результатом системного аналізу є проект системи організації та управління міськими пасажирськими перевезеннями, який включає структуру системи, розподіл функцій за елементами структури, визначення доцільності системи і її структури.

Дослідження процесів координації доцільно проводити для різних видів транспорту, які взаємодіють по визначеній транспортно-технологічній схемі. Розглянемо варіанти транспортно-технологічних схем доставки пасажирів в міському сполученні.

Варіант 1 - можливість здійснення перевезень по одному маршруту одного виду транспорту (або автобусний, або таксомоторний, або трамвайний, або тролейбусний).

Варіант 2 - можливість здійснення перевезень по двом маршрутам (автобусний, трамвайний, тролейбусний та таксомоторний), які повністю співпадають за трасою.

Варіант 3 - можливість здійснення перевезень по двом маршрутам (автобусний, таксомоторний), які частково дублюються.

Варіант 4 - можливість здійснення перевезень за трьома маршрутами, один з яких таксомоторний, а інші в комбінації розглянутих видів транспорту.

Проблеми взаємодії різних видів транспорту в містах, в основному, виникають при організації перевезень за варіантами 2, 3, 4.

Особливістю загальної транспортно-технологічної схеми є можливість пересадки з використанням кількох маршрутів для здійснення пересування.

Об'єднання маршрутів з перевезенням пасажирів за транспортно-технологічною схемою в межах міста складатиме маршрутну систему, яка є стохастичним об'єктом з випадковими потоками пасажирів, які надходять на зупинки маршруту, і частіше всього, випадковими потоками транспортних засобів. Процес обслуговування розглядається на мережі, що характеризується в теорії масового обслуговування параметрами розподілу довжини черги в системі, розподілу тривалості очікування пасажиром початку обслуговування і т.п., а також величинами, що визначають саму мережу, як складну систему; з врахуванням залежності обслуговування пасажирів в конкретній фазі від обслуговування на попередніх фазах, тобто на функціонування системи накладаються певні системні обмеження.

При моделюванні такої мережі розглядається потік однорідних подій. Під подією розуміють пасажира, який прийшов на зупинку міського транспорту, або транспортний засіб, який надходить, або відбуває з зупинки.

Нехай t1, t2, ... - моменти надходження пасажирів, tk+1 і tk, k і 1. Звідси

tk = tk - tk-1, k і 1, t0 = 0.

Потік надходження пасажирів буде повністю визначений, якщо для кожного l і 1 заданий розподіл випадкового вектора (t1, t2, ..., tl). Якщо випадкові величини t1, t2, ... незалежні, то відповідний потік є потоком з обмеженою післядією. Для визначення такого потоку достатньо задати набір функцій

Fk(t) = p{tk Ј t}, k і 1.

Потік з обмеженою післядією, для якого F2(t) = F3(t) = F(t), називається рекурентним потоком з затримкою, який визначається функціями F1(t) та F(t). У випадку F1(t) = F(t) потік є просто рекурентним потоком. Припустимо та позначимо через перетворення Лапласа щільностей розподілу та відповідно.

(1)

Транспортна система визначена, як рухома багатоканальна система масового обслуговування ТЗ. Стохастична мережа масового обслуговування складається з М (М і 1) зупинок (ЗН). В і-у ЗН з зовнішнього джерела надходить пуасонівський потік пасажирів з інтенсивністю lі. В мережі циркулюють ТЗ, кожна з яких має п(п і 1) вільних місць. Надійшовши до ЗН, ТЗ звільнюються пасажирами, обслуговування яких закінчилося на даній ЗН, та приймає до обслуговування пасажирів, накопичених в ЗН. Пасажири, які не прийняті до обслуговування, залишаються в ЗН, тобто отримують відмову та очікують надходження наступного ТЗ. Під обслуговуванням розуміється переміщення пасажирів ТЗ з однієї ЗН в іншу за певним графом мережі.

Для цiлей координованої органiзацiї перевезень в мiському сполучені розроблено схему забезпечення та обмiну iнформацiєю про попит населення на перевезення та стан їх організації, що має перевагу, яка полягає в тому, що на кожному рiвнi організації перевезень iде узгодження проектiв з перевізниками з певною мірою деталiзацiї.

Третій розділ присвячений розробці методології координованої побудови таксомоторних маршрутних систем, визначенню параметрів транспортного обслуговування населення, аналітичному моделюванню пасажирських перевезень, опрацюванню алгоритму імітаційного формування маршрутної системи

Для моделювання транспортної системи визначені основні параметри транспортного обслуговування населення.

Нехай yik(j) є ймовірність того, що в результаті входу та виходу пасажирів l (l = 1, 2, 3, ...) ТЗ і-ї ЗН буде надано k (kі 0) вільних місць. Для yik(j) виконуються наступні початкові умови:

(2)

Час очікування пасажирами початку обслуговування на ЗН системи, істотно залежить від ймовірності відмови пасажирам в обслуговуванні. Такі відмови мають місце в ситуаціях, коли в результаті входу і виходу пасажирів з ТЗ виявиться менше вільних місць, ніж пасажирів в черзі на ЗН. Число відмов залежить також і від дисципліни пасажирів на ЗН.

Якщо вибір пасажирів, які очікують на обслуговування на одне з вільних місць виконується випадково, то ймовірність того, що пасажир, який очікує, буде обслуговуватись, залежить від числа пасажирів, які очікують в цей час, та не залежить від того, скільки часу цей пасажир вже очікував.

Під тривалістю перевезення розуміють час, впродовж якого пасажир безпосередньо здійснює переміщення в транспортній мережі від початкової ЗН, куди він надійшов для обслуговування до ЗН, де він закінчить обслуговуватися. Введемо поняття переходу, під яким будемо розуміти переміщення ТЗ з і-ї на(і + 1)-у ЗН.

Під тривалістю знаходження пасажирів на маршрутній системі будемо розуміти витрати часу, які відраховується від моменту надходження пасажирів на ЗН до моменту закінчення його обслуговування. Цей час є випадковою величиною і складається з двох складових: час очікування на ЗН та час обслуговування ТЗ.

Введемо наступні позначення: - функція розподілу часу перебування на маршрутній системі пасажира з і-ї ЗН; - перетворення Лапласа щільності розподілу цього часу; - функція розподілу часу перебування пасажира на маршрутній системі; - перетворення Лапласа щільності розподілу цього часу.

Оскільки час очікування на і-й ЗН та час обслуговування пасажира на маршрутній системі є взаємно незалежними випадковими величинами, то

, (3)

та

, (4)

або

. (5)

З метою врахування особливостей швидкісних режимів руху ТЗ можливості співнадання маршрутів різних видів транспорту, а також використання ТЗ відмінної місткості, розроблений алгоритм імітаційного моделювання перевезень. На підставі заданих закономірностей розподілу пасажиропотоків та їх трансформації в матрицю кореспонденцій пасажирів у час "пік" визначені сполучення маршрутів, кількість і пасажиромісткість транспортних засобів на кожному з них, швидкості сполучення з врахуванням співвідношення вартості проїзду на автобусі і на маршрутному таксі, оптимальні у відношенні кількості транспортних засобів, їхнього завантаження і кількості перевезених пасажирів.

Четвертий розділ присвячений практичним аспектам формування маршрутних систем, проведенню дослідження транспортного процесу з використанням імітаційної моделі та визначенню ефективності впровадження висновків і рекомендацій щодо удосконалення процесу перевезень.

За результатами дослідження визначені залежності між інтенсивністю пасажиропотоків, пасажиромсткістю маршрутних таксі, швидкістю сполучення, ступенем заповнення, кількістю транспортних засобів на кожному напрямку, а також характеристики прийнятності використання маршрутних таксі пасажирами, економічної доцільності вибору пасажиромісткості маршрутних таксі, з врахуванням співвідношення вартості проїзду на автобусі (з пересадкою і без) та на маршрутних таксі на маршрутах різної довжини.

Проведені дослідження свідчать, що підвищення швидкості сполучення при альтернативному виборі пасажирами таксомоторних маршрутів замість автобусних приведе до відповідного перерозподілу пасажиропотоків між цими маршрутами на користь маршрутного таксомоторного транспорту. Це пояснюється в першу чергу зацікавленістю пасажирів у скороченні витрат часу на пересування завдяки збільшенню швидкості доставки до місця призначення. Разом з тим, підвищення вартості проїзду в маршрутному таксі в порівнянні з вартістю проїзду в автобусі є причиною зворотного перерозподілу пасажиропотоків з відповідним зменшенням швидкості сполучення і збільшенням тривалості поїздки для пасажирів, які віддали перевагу автобусу. Так збільшення співвідношення вартості проїзду в автобусі і маршрутному таксі з 0,5 до 0,7 характеризується зменшенням швидкості сполучення з 45 до 30 км/год.

У зв'язку з тим, що в реальних умовах конкретного міста можуть зустрітися певні обмеження, що не дозволяють реалізувати оптимальну модель організації перевезень, доцільно мати залежності, що дозволяють отримати варіант, максимально наближений до оптимального. Такі дії впливу можуть стосуватись обмеження швидкості руху лише на частині маршрутів і в різній мірі; зменшити пасажиромісткість маршрутних таксі конкретного маршруту настільки, щоб задовольнялась умова відповідності критерію R; зменшити вартість проїзду на окремих маршрутах, та інше.

Отримані такі залежності, розраховані за допомогою вищезгаданої програми.

Графіки ілюструють асимптотичний характер зменшення кількості транспортних засобів зі збільшенням швидкості сполучення. Порушення плавного характеру кривих проходить при більших швидкостях або пасажиромісткостях внаслідок появи дискретності при малій кількості машин.

За результатами використання висновків проведених досліджень, були розроблені рекомендації, які дозволили в період з 1 жовтня 2000 р. по 1 липня 2001р. відкрити 24 таксомоторні маршрути в місті Києві. На цих маршрутах працює 300 мікроавтобусів, які за означений період опанували обсяги перевезень, що становлять 10733,5 тис. пасажирів. Визначені витрати часу пасажирів на поїздки та проведена оцінка якості надання транспортних послуг (табл. 1.).

Таблиця 1.

Аналіз результативності впровадження висновків і рекомендацій проведеного дослідження свідчить про скорочення середніх витрат часу пасажирів на поїздки автобусним транспортом з врахуванням розвитку маршрутних таксомоторних перевезень на 11,2% з відповідним підвищенням коефіцієнту якості транспортного обслуговування населення

Висновки

пасажир маршрутний таксомоторний перевезення

1. Розроблений в дисертаційній роботі метод координованого формування таксомоторних маршрутних систем, а також математичні моделі та проведені дослідження можна кваліфікувати як вирішення важливої народногосподарської задачі забезпечення попиту населення в перевезеннях.

2. Проведений аналіз стану міських пасажирських перевезень свідчить про відсутність системного підходу до формування таксомоторних маршрутних систем з врахуванням взаємодій з іншими видами міського пасажирського транспорту.

3. Розроблена технологія системного аналізу міського транспортного комплексу з формуванням таксомоторних маршрутних систем.

4. Проведене визначення параметрів транспортного обслуговування населення та аналітичне моделювання таксомоторної маршрутної системи з врахуванням елементів випадковості в розподілі пасажиропотоків та потоків транспортних засобів на транспортній мережі.

5. Розроблений алгоритм та програмне забезпечення імітаційного моделювання процесу перевезень для побудови таксомоторної маршрутної системи з використанням критеріїв, які враховують інтереси споживачів транспортних послуг з точки зору скорочення витрат часу на пересування та вартості проїзду.

6. Проведене дослідження транспортного процесу з використанням запропонованої імітаційної моделі, за результатами якого встановлені залежності між експлуатаційними та економічними показниками перевезень.

7. Впровадження висновків і рекомендацій дисертаційних досліджень дало можливість в період з 1 жовтня 2000р. по 1 липня 2001р. відкрити в м. Києві 24 маршрути таксомоторних перевезень, на яких працює 300 мікроавтобусів. За цей період було забезпечено перевезення 10733,5 тис. пасажирів маршрутними таксі за умови скорочення тривалості поїздки пасажирів на автобусному транспорті на 11,2%.

Опубліковані роботи

1. Дмитрієв О.М., Ігнатенко О.С., Марунич В.С. Щодо системного аналізу транспортної системи міста // Зб.наук.праць УТУ і ТАУ "Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів. - 1999.- вип.8.-с. 151-157.

2. Дмитрієв О.М. Міськи перевезення - сучасний етап розвитку. //Вісник УТУ і ТАУ. - 1999. - №3. - с.127-134.

3. Ігнатенко О.С., Марунич В.С., Журавель В.В., Вакарчук І.М., Дмитрієв О.М. Сертифікація і пасажирські перевезення.// Зб.наук.праць УТУ і ТАУ "Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів. - 1999.- вип.7.-С.136-140.

4. Ігнатенко О.С., Дмитрієв О.М. Координація пасажирських перевезень в містах.// Зб.наук.праць УТУ і ТАУ "Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів. - 2000.- вип.10.-С.207-209

5. Ігнатенко О.С., Король С.С., Дмитрієв О.М. Координація міських пасажирських перевезень (постановка задачі). // Автошляховик України. - К.: 2001, № 4. - с. 72-74.

6. Iгнатенко О.С., Деркачов О.Б., Дмитрієв О.М. До оптимізації пасажирських транспортних систем міст. Методика раціонального вибору шляхів проходження маршрутних таксі. // Вісник НТУ і ТАУ. - К.: 2000, № 4. -С. 158-162.

7. Iгнатенко О.С., Дмитрієв О.М. Моделювання маршрутів таксомоторних перевезень. // Зб.наук.праць УТУ і ТАУ "Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів". - 2001.- вип. 12.- С. 191-195.

Размещено на Allbest.ru

...