Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Вибір промислового виду транспорту
• Розділ 2. Визначення характеристик пасажирського транспорту міста
• Розділ 3. Проектування транспортно-технологічної схеми доставки вантажів у магістральному сполученні
• 3.1 Вартість доставки річного обсягу поставки товару в автомобільному сполученні
• 3.2 Вартість доставки річного обсягу поставки товару у змішаному залізнично-автомобільному сполученні
• 3.3 Вартість доставки річного обсягу поставки товару у змішаному водно - автомобільному сполученні
• 3.4 Вартість доставки річного обсягу поставки товару у змішаному авіаційно - автомобільному сполученні
• 3.5 Витрати на доставку вантажу за транспортно-технологічними схемами
• Висновки
• Список використаної літератури


Вступ

У місті А будують підприємство. Поклади сировини знаходяться від підприємства на відстані .

Річний обсяг споживаної підприємством сировини змінюється в діапазоні вихід готової продукції складає ж= 20 % від обсягу сировини.

Готова продукція: тарно-штучний вантаж із середньою масою вантажної одиниці та розмірами .

Проектом підприємства передбачена наявність під'їзних залізничних колій, автомобільної дороги та причалу. Підприємство розташоване поряд з аеропортом.

Із введенням у дію підприємства кількість жителів міста А становитиме

Підприємство повинно постачати середньорічного обсягу випуску продукції замовникам міста В. місто В займає . Одержувачі вантажів розташовані рівномірно по території міста, а їхня загальна кількість - . Відстань між містом А та аеропортом міста В становить , залізничною станцією міста В - портом міста В - межею міста В в автомобільному сполученні Залізнична станція, аеропорт та порт знаходяться на відстані від межі міста В.

Необхідно визначити ефективні транспортно-технологічні схеми доставки сировини та тарно-штучних вантажів, а також характеристики системи пасажирського транспорту міста А.



Розділ 1. Вибір промислового виду транспорту

Вибір виду транспорту, що забезпечує у визначених умовах найбільшу економічну ефективність, передбачає порівняння ряду варіантів та потребує значних витрат часу.

Суттєве зменшення обсягів роботи та виключення можливих помилок досягається при наявності графіку областей ефективного використання різних видів транспорту.

Такий графік дозволяє зменшити кількість варіантів, які потрібно розглядати, але не дає підстав для остаточного вибору конкретного виду транспорту, так як він не враховує всю палітру факторів, що характеризують умови використання різних видів транспорту в кожному конкретному випадку.

Практичне значення графіку області використання різних видів иранспорту полягає в тому, що на основі заданих умов використання і специфічних особливостей кожного з видів транспорту, він принципово визначає місце кожного з них серед інших.

Це дозволяє завчасно обмежити кількість варіантів, які порівнюють, і цим самим полегшити та прискорити виконання розрахунків, пов'язаних із вибором найбільш ефективного виду транспорту.

Області ефективного використання різних видів транспорту визначаються порівнянням витрат при заданих умовах роботи. Витрати визначають фактори, які мають найбільший вплив на їхнє формування, а саме Q i L.

Графічний спосіб визначення областей ефективного використання видів транспорту базується на розрахунку витрат, який виконують прямим обчисленням за статтями капітальних та експлуатаційних витрат.

Графічний спосіб передбачає поетапне виконання роботи.

1. Для заданих видів транспорту необхідно обчислити витрати, які припадають на 1 тонну транспортування сировини. Для розрахунків використовуються залежності витрат, наведені в таблиці 1.1.

Табл. 1.1.

Залежності для визначення витрат на перевезення вантажу промисловими видами транспорту

Вид транспорту	Розрахункова формула
Промисловий залізничний	Bз = 90 + 60ЧL + (91 + 2ЧL) ЧQ
Автомобільний	Bа = 25 + 15ЧL + (30 + 34ЧL) ЧQ
Підвісна канатна дорога	Bп = 62 + 22ЧL + (26 + 13ЧL) ЧQ

Результати розрахунків за комбінацією видів транспорту, яка визначена індивідуальним завданням, зведено в таблицю 1.2.

Табл. 1.2.

Витрати на перевезення вантажу різними видами транспорту

L, км	1	5	10	15	20	25
Q, млн.т.	0	10	0	10	0	10	0	10	0	10	0	10
Вид транспорту
Зал.	150	1080	390	1400	690	1800	990	2200	1290	2600	1590	3000
Авт.	40	680	100	2100	175	3875	250	5650	325	7425	400	9200
ПКД	84	474	172	1082	282	1842	392	2602	502	3362	612	4122

Розрахунок витрат на перевезення вантажу різними видами транспорту

1. Промисловий залізничний

Bз = 90 + 60ЧL + (91+ 2ЧL) ЧQ (1.1.)

Bз1 = 90 + 60Ч1 + (91+ 2Ч1) Ч0 =150 у.о.

Bз2 = 90 + 60Ч1 + (91+ 2Ч1) Ч10 =1080 у.о.

Bз3 = 90 + 60Ч5 + (91+ 2Ч5) Ч0 =390 у.о.

Bз4 = 90 + 60Ч5 + (91+ 2Ч5) Ч10 =1400 у.о.

Bз5 = 90 + 60Ч10 + (91+ 2Ч10) Ч0 =690 у.о.

Bз6 = 90 + 60Ч10 + (91+ 2Ч10) Ч10 =1800 у.о.

Bз7 = 90 + 60Ч15 + (91+ 2Ч15) Ч0 =990 у.о.

Bз8 = 90 + 60Ч15 + (91+ 2Ч15) Ч10 =2200 у.о.

Bз9 = 90 + 60Ч20 + (91+ 2Ч20) Ч0 =1290 у.о.

Bз10 = 90 + 60Ч20 + (91+ 2Ч20) Ч10 =2600 у.о.

Bз11 = 90 + 60Ч25 + (91+ 2Ч25) Ч0 =1590 у.о.

Bз12 = 90 + 60Ч25 + (91 + 2Ч25) Ч10 =3000 у.о.

2. Автомобільний

Bа = 25 + 15ЧL + (30 + 34ЧL) ЧQ (1.2.)

Bа1 = 25 + 15Ч1 + (30 + 34Ч1) Ч0 =40 у.о.

Bа2 = 25 + 15Ч1 + (30 + 34Ч1) Ч10 =680 у.о.

Bа3 = 25 + 15Ч5 + (30 + 34Ч5) Ч0 =100 у.о.

Bа4 = 25 + 15Ч5 + (30 + 34Ч5) Ч10 =2100 у.о.

Bа5 = 25 + 15Ч10 + (30 + 34Ч10) Ч0 =175 у.о.

Bа6 = 25 + 15Ч10 + (30 + 34Ч10) Ч10 =3875 у.о.

Bа7 = 25 + 15Ч15 + (30 + 34Ч15) Ч0 =250 у.о.

Bа8 = 25 + 15Ч15 + (30 + 34Ч15) Ч10 =5650 у.о.

Bа9 = 25 + 15Ч20 + (30 + 34Ч20) Ч0 =325 у.о.

Bа10 = 25 + 15Ч20 + (30 + 34Ч20) Ч10 =7425м

Bа11 = 25 + 15Ч25 + (30 + 34Ч25) Ч0 =400 у.о.

Bа12 = 25 + 15Ч25 + (30 + 34Ч25) Ч10 =9200 у.о.

3. Підвісна канатна дорога

Bп = 62 + 22ЧL + (26 + 13ЧL) ЧQ (1.3.)

Bп1 = 62 + 22Ч1 + (26 + 13Ч1) Ч0 =84 у.о.

Bп2 = 62 + 22Ч1 + (26 + 13Ч1) Ч10 =474 у.о.

Bп3 = 62 + 22Ч5 + (26 + 13Ч5) Ч0 =172 у.о.

Bп4 = 62 + 22Ч5 + (26 + 13Ч5) Ч10 =1082 у.о.

Bп5 = 62 + 22Ч10 + (26 + 13Ч10) Ч0 =282 у.о.

Bп6 = 62 + 22Ч10 + (26 + 13Ч10) Ч10 =1842 у.о.

Bп7 = 62 + 22Ч15 + (26 + 13Ч15) Ч0 =392 у.о.

Bп8 = 62 + 22Ч15 + (26 + 13Ч15) Ч10 =2602 у.о.

Bп9 = 62 + 22Ч20 + (26 + 13Ч20) Ч0 =502 у.о.

Bп10 = 62 + 22Ч20 + (26 + 13Ч20) Ч10 =3362 у.о.

Bп11 = 62 + 22Ч25 + (26 + 13Ч25) Ч0 =612 у.о.

Bп12 = 62 + 22Ч25 + (26 + 13Ч25) Ч10 =4122 у.о.

2. За результами розрахунків будуємо сумісні графіки витрат B = f(Q) при постійному значенні L для трьох видів транспорту: промисловий залізничний, автомобільний, підвісна канатна дорога, при перевезенні вантажу на відстань 1, 5, 10, 15, 20, 25 км.

3. Найдешевший вид сполучення визначається прямою витрат, розташованою найближче до осі абсцис. Точки перетину ліній функції при порівнюваних видів транспорту є точками рівності їхніх витрат на перевезення. При зміні L вони можуть мати різне положення в координатах Q-L, або їх може не бути зовсім. Відсутність точок перетину свідчить про вигідність використання одного виду транспорту (лінія витрат якого найближче розташована до осі абсцис) при будь-яких значеннях вантажопотоку.

4. Точки рівно вигідності перевезень розглядуваних видів транспорту переносимо на новий графік (рис. 1.2). З'єднанням між собою нанесених точок отримуємо лінію рівно вигідності перевезень порівнюваних видів транспорту, яка розмежовує області ефективного використання кожного виду транспорту.

На графіку зображено прямокутник із координатами 2 - 4 км; 7 - 9 млн.т, що визначає умови роботи транспорту згідно із завданням. Найбільша площа прямокутника, якщо через нього проходить лінія розмежування, визначає вид транспорту який доцільно використовувати при технологічних перевезеннях. В моєму випадку це підвісна канатна дорога.

Отже, при організації перевезень велику роль відіграє вибір раціонального виду транспорту. При цьому важливими показниками, які враховуються є обсяг сировини та відстань перевезення. За умови перевезення вантажу на відстань 2 - 4 км обсягу вантажу 7 - 9 млн. т раціональним видом транспорту є підвісна канатна дорога, оскільки вона забезпечує найменші витрати.



Розділ 2. Визначення характеристик пасажирського транспорту міста

Організація міських перевезень передбачає визначення кількості маршрутів, типу рухомого складу і його кількості.

Забудована площа міста,

(2.1)

Середня довжина міського маршруту, км:

(2.2)

Мінімальна кількість маршрутів визначається з умови охоплення сполученням усіх транспортних мікрорайонів міста:

(2.3)

Максимальна кількість маршрутів визначається з умови забезпечення пасажирів усіх транспортних мікрорайонів сполучення без пересадок. З точністю достатньою для практичних розрахунків максимальна кількість маршрутів обчислюється за залежністю:

(2.4)

Сумарна максимальна довжина маршрутів, км:

(2.5)

Мінімальна довжина маршрутної мережі, км:

(

Сумарна довжина k маршрутів, км:

(2.7)

Коефіцієнт пересадочності:

(2.8)

Щільність дорожньо-вуличної мережі, км/:

(2.9)

Маршрутний коефіцієнт:

(2.10)

ільність маршрутної мережі, км//:

(2.11)

:

ередня відстань переміщення пасажира, км:

(2.12)

(2.13)

Витрати часу на підхід до зупинки, год.:

(2.14)

- швидкість пішохода (;

- середня довжина перегону.

Розрахункова кількість рухомого складу:

(2.15)

Експлуатаційна швидкість:

(2.16)

Витрати часу на очікування рухомого складу, год.:

(2.17)

Витрати часу на пересадку, год:

(2.18)

Швидкість сполучення, км/год.:

(2.19)

Витрати часу на рух, год.:

(2.20)

Сумарні витрати часу на переміщення, год.:

(2.21)

Рисунок 2.1. - Графік залежності

Отже, за даними графіка можна зробити висновок, що при мінімальному значенні витрат оптимальна довжина маршрутної мережі становить км.

На значення сумарних витрат часу впливають:

· витрати часу на рух;

· витрати часу на пересадку;

· витрати часу на підхід до зупинки;

(2.23)

Мінімальний інтервал руху I_min = 2 хв. = 0.033 год.

Максимальний інтервал руху I_max =15 хв. = 0.25 год.

Середній інтервал руху I_c = 5 хв. = 0.083 год.

Середня місткість рухомого складу, місць:

, (2.24)

де: к_н - коефіцієнт, що враховує нерівномірність пасажиропотоку в часі (к_н = 2,5-2,8);

г - середньодобовий коефіцієнт використання місткості рухомого складу, (г = 0,2-0,3);

Т_н - час роботи транспорту на маршрутах міста (Т_н = 18 год).

Середня добова потужність пасажиропотоку на маршрутах, пас.км/км:

(2.25)

Із припущення, що розподіл потужності пасажиропотоків описується за нормальним законом із математичним очікуванням рівним середній добовій потужності й у =А/3, визначимо необхідний інтервал місткості рухомого складу.

Задача розв'язується графічним шляхом. Графік розподілу потужності пасажиропотоку f(A) поєднуємо з шкалою місткості рухомого складу. Точка середньої розрахункової місткості рухомого складу сполучається (штрихова лінія - qA) із зазначенням середньої потужності пасажиропотоку.

Знаходимо найближчу місткість автобуса - q₁ (q₁ = 139 місця, А-62 «Богдан») і від точки q₁ проводимо лінію q₁A₁ паралельно штриховій лінії. Вона визначає положення точки А₁ (А₁ = 12,5). Величинам А₁ та q₁ приписують перевезення з інтервалом руху І_с.

За умови пропорційності пасажирообігу інтервалу руху визначаємо:

(2.26)

(2.27)

Оскільки знайдений таким шляхом інтервал A_min1 ч A_max1 не покриває всю площу графіку, визначаємо місткість рухомого складу розташовану на кордонах інтервалу A_min1 ч A_max1.

Нижній межі інтервалу приписуємо пасажироперевезення з інтервалом I_max та визначаємо:

(2.28)

A' проекцюємо на вісь q і знаходимо точку q' (q' = 19 місць). Найближча до цієї точки місткість рухомого складу - q₂ (q₂ = 21 місць, ПАЗ-32051) визначає другу модель транспортного засобу.

Проекцією точки q₂ на вісь А одержуємо точку А₂ (А₂= 2,2 пас.км/км). Підстановкою значення А₂ замість А₁ у формули (2.26) ч (2.27) визначаємо кордони потужності пасажиропотоку (A_min2 ч A_max2), який може бути засвоєний другою моделлю рухомого складу.

Отже, в результаті отриманих розрахунків межі потужності пасажиропотоку, що освоюється рухомим складом різної місткості (A_min1чA_max2) перекривають один одного.

Зона графіку 0-A_min2 не потребує перекриття. На практиці припускають, що пасажиропотоки з потужністю яка відповідає місткості рухомого складу q < 8 чол.,обслуговується таксомоторами.

Зону перекриття ділимо вертикальною лінією В =6,04 на дві частини.

Лінії поділу зон перекриття визначають кордони використання рухомого складу різних моделей.

Імовірність попадання випадкової величини в кожний із визначених інтервалів:

, (2.29)

де: Ф(~) - функція нормального закону розподілу

б та в - нижній та верхній кордон інтервалу.

(2.30)

(2.31)

>1

Необхідна кількість рухомого складу:

(2.32)

Кількість автобусів за моделями:

(2.33)

Висновок: Отже, при заданій площі міста та при заданій кількості населення 125 000 чол. для повного забезпечення міста необхідно застосоувати: 58 автобусів марки А-62 «Богдан» (загальною пасажиромісткістю 139 чол.) та 6 автобусів марки ПАЗ-32051 (пасажиромісткість 21 чол.)



Розділ 3. Проектування транспортно-технологічної схеми доставки вантажів у магістральному сполученні

Для проектування транспортно-технологічної схеми доставки вантажів у магістральному сполученні використовуємо залежності, що будуть розраховані в даному розділі.

Середньорічний обсяг сировини, яку потребує завод, млн.т

(3.1)

(млн.т)

Вихід готової продукції, млн.т

(3.2)

(млн.т )

Річна поставка вантажу в м. В, млн.т

(3.3)

(млн.т )

Поставка вантажу на добу, т

(3.4)

Обсяг вантажу, який прибуває на адресу одного споживача, т

(3.5)

Об`єм вантажного місця, м³

(3.6)

(м³)

Кількість вантажних місць в поставці одному споживачу

(3.7)

Об`єм поставки вантажу одному споживачу, м³

(3.8)

(м³)

Для транспортування вантажу використаємо засіб укрупнення вантажних місць. Правильним рішенням є укладання вантажу на адресу одного вантажоодержувача в один ЗУВМ із дотриманням його вагових та об'ємних характеристик.

Найоптимальнішим варіантом буде вибір універсального контейнера УУК-10, вантажопідйомністю 10 т., власна маса якого становить 1200 кг. Розміри такі: 2,9Ч2,4Ч2,4 м. Отже, об'єм становить 16,7 м³.

Даний контейнер підходить як за ваговими (обсяг поставки на адресу одного споживача - 6,4 т.), так і за ваговими характеристиками (об'єм поставки одному споживачу - 7,99 м³).

Визначимо альтернативні транспортно-технологічні схеми доставки вантажів за участю різних видів транспорту.

3.1 Вартість доставки річного обсягу поставки товару в автомобільному сполученні

Обираємо сідельний тягач IVECO Euro Trakker, повною масою автопоїзду 32 т. та напівпричіп-контейнеровіз СЗАП-9908 вантажопідйомністю 30,5т., 12410Ч2500 мм.

Розраховуємо кількість контейнерів, які можна розташувати у напівпричепі.

Вага брутто контейнера:

q_BM=q_k + g (3.9)

q_BM= 1,2 + 6,4 = 7,6 (т)

де q_k- це власна вага контейнера, т

Рисунок 3.1 - Сідельний тягач IVECO Euro Trakker

Таблиця 3.1.

Технічні характеристики напівпричепа-контейнеровоза СЗАП 9908

Модель	СЗАП-9908
Масса, (кг):
- перевозимого груза	30520
- снаряженного полуприцепа	4500
- полная	34980
Распределение нагрузки от полуприцепа полной массой в сцепе с основным тягачом, кгс
-на седельно-сцепное устройство тягача	14980
-на дорогу	20000
Габаритные размеры, (мм):
- длина	12410
- ширина	2500
- высота	1400

Рисунок 3.2. - Напівпричіп-контейнеровіз СЗАП-9908

За вантажопід'ємністю у напівпричепі можна розташувати:

n_кр= q_а / q_вм (3.10)

n_кр= 30,5 / 7,6= 4 контейнери

За місткістю у напівпричепі можна розташувати:

n_кр= l_а / l_кр (3.11)

n_кр= 12,41 / 2,9= 4 контейнери

Отже, на одному напівпричепі-контейнеровозі можна розмістити не більше 4-х контейнерів.

Розраховуємо кількість добових відправок k.

k = відправлень (3.12)

k = відправлень

де n_кр - кількість контейнерів, що вміщається в кузові напівпричепу.

1) Витрати на формування та укрупнення вантажних місць на рік:

В_фвм = Q Т_з (3.13)

де Т_з - це тариф за 1тону у.о частково механізованого укладання в контейнер;

Q - pічна поставка вантажу , млн. т.

В_фвм = 0,0781 000 000 = 560 000 (у.о.)

2) Витрати на доставку у магістральному сполученні:

Вартість перевезення за покілометровим тарифом одного відправлення:

Ва = (3.14)

q_a- вантажопідйомність автомобіля, т;

L_a- відстань перевезення, км.

Ва = (у.о.)

Вартість перевезень за покілометровим тарифом за рік:

Ва_рік = (3.15)

Ва_рік = 5 564 485 (у.о.)

3) Витрати на доставку у міському сполученні:

Вам = (3.16)

l_м -відстань перевезення в місті:

l_м= +, (3.17)

де n - кількість споживачів охоплених одним рейсом.

l_м= + км.

Вам = (у.о.)

Річні витрати на доставку у міському сполученні:

Вам_pік = (3.18)

Вам_pік = (у.о.)

4) Вартість виконання вантажних робіт, у.о.:

Вартість використання однієї механізованої вантажної операції:

Внр= (3.19)

В_нр = (5-0,1 7,6) 7,6= 32,19 (у.о.)

Внр_рік = (3.20)

Внр_рік= (у.о.)

5) Вартість оформлення відправлень в магістральному і міському сполученнях за рік:

Воф_а = (3.21)

Воф_а1 - вартість оформлення однієї автомобільної відправки, у.о

Воф_а = (у.о.)

Воф_ам = (у.о.)

6) Витрати пов'язані з використання укрупнених вантажних місць:

Час, що витрачається на доставку вантажу, дні:

Т_а = (3.22)

Т_а = = 4,905 днів

Тривалість обороту засобу укрупнення вантажного місця, дні

Т_о = 2Т_а+ Т_с (3.23)

Т_с - час знаходження тари на складах вантажовласників (Т_с= 4 доби)

Т_о = 2·4,905+4= 13,81 днів

Необхідна кількість засобів укрупнення вантажних місць:

N_y= (3.24)

N_y= 30· 13,81 =415 (шт)

Вартість використання ЗУВМ на рік:

В_уа = (3.25)

t_м- тариф за користування засобом укрупнення вантажного місця

В_уа = (у.о.)

Визначаємо сумарні витрати.

Сумарні витрати це сума всіх розрахованих витрат і вони становлять:

(3.30)

560 000 + 705 148,7 + 74440,4 + 5 564 485 + 146 000 + 151 475 =

= 7 201 549 (у.о.)

3.2 Вартість доставки річного обсягу поставки товару у змішаному залізнично-автомобільному сполученні

Для розрахунку витрат на доставку у змішаному залізнично-автомобільному сполученню вибираємо залізничні платформи вантажопідйомністю q =66 т з внутрішніми розмірами 13,3х2,77х0,5 м. Довжина потягу складає 45 платформ.

Розраховуємо кількість контейнерів УУК-10 розмірами 2,9Ч2,4Ч2,4, які можна розташувати у напівпричепі.

За вантажопід'ємністю на платформі можна розташувати:

n_кр= q_п / q_вм (3.10)

n_кр= 66 / 7,6= 8 контейнерів

За місткістю у напівпричепі можна розташувати:

n_кр= l_п / l_кр (3.11)

n_кр= 13,3 / 2,9= 4 контейнери

Отже, на одній платформі можна розмістити не більше 4-х контейнерів.

Враховуючи те, що у нас 30 вантажоодержувачів, і величина відправок повинна бути кратна добовим відправкам то для здійснення одноразового перевезення необхідно взяти 45 залізничних платформ і 180 контейнерів. Величина відправки становитиме 1368 т < 2000 т , що не суперечить заданій умові.

діб

1) Витрати на формування та укрупнення вантажних місць на рік:

В_{фвм (з)} = В_фвм (3.13)

В_фвм = 560 000 (у.о.)

2) Витрати на доставку у магістральному сполученні:

Обсяг партії відправлення:

g_з= (3.32)

n_пл- кількість платформ;

n_вм- кількість вантажних місць.

g_з= 1368 (т)

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності платформи у завантаженому напрямку:

г_в = (3.33)

Вартість перевезення одного відправлення залізницею:

В_з= (3.3)

Вартість перевезення відправлень залізницею за рік:

В_м(з) = (3.35)

В_м(з) =(у.о.)

3) Витрати на доставку у міському та приміському сполученнях:

Відстань перевезення:

l_аз= l_м + l_пр, (3.17)

l_аз= 20,89 + 15 = 35,89 км.

Взм = (3.16)

Взм = (у.о.)

Річні витрати на доставку у міському та приміському сполученнях:

Взм_pік = (3.18)

Взм_pік = (у.о.)

4) Вартість виконання вантажних робіт, у.о.:

Внр_{з рік} = 2ЧВнр_{а рік} (3.20)

Внр_{з рік} = 2Ч705 148,7 = 1 410 297,4 (у.о.)

5) Вартість оформлення відправлень в місцевому автомобільному сполученні за рік:

Воф_а = (3.21)

Воф_а1 - вартість оформлення однієї автомобільної відправки, у.о

Воф_ам = (у.о.)

6) Вартість оформлення відправлень в магістральному сполученні за рік:

Вофм(з-а) = В_офз (3.37)

Вофм(з-а) = 200·(у.о.)

7) Витрати пов'язані з використання укрупнених вантажних місць:

Т_з - час, що витрачається на доставку вантажу визначається, діб

Т_з = (3.39)

Т_з = (доби)

Т_о- тривалість обороту засобу укрупнення вантажного місця, діб

Т_о = 2Т_з+ Т_с + t_відпр (3.40)

Т_о = 2·6,74 + 4 + 6=23,4 (діб)

Т_с - час знаходження тари на складах вантажовласників (Т_с= 4 доби)

N_y- необхідна кількість засобів укрупнення вантажних місць:

N_y= (3.41)

N_y= 180Ч4=720

N_поїзд= (3.42)

N_поїзд=

Вартість використання ЗУВМ на рік:

В_у(з-а)= (3.43)

t_м- тариф за користування засобом укрупнення вантажного місця

В_у(з-а)= (у.о.)

9) Зберігання вантажу на складі транспортного вузла:

В_зб= (3.44)

В_зб= (у.о.)

Визначаємо сумарні витрати.

Сумарні витрати це сума всіх розрахованих витрат і вони становлять:

(3.30)

560000 + 1 410 297,4 + 127837,6 + 3 005 440,8 + 12 166,67 + 14 600 + 9986,4 + + 262 800= 5 403 129 (у.о.)

3.3 Вартість доставки річного обсягу поставки товару у змішаному водно - автомобільному сполученні

Для розрахунку витрат на доставку у змішаному водно-автомобільному сполученню вибираємо суховантажне судно максимальної вантажопідйомності q = 12 тис. т і загальним об'ємом трюмів V = 30000 м³.

n_кр= q_с / q_вм (3.10)

n_кр= 12 000 / 9,42= 1273 контейнерів

За місткістю можна розмістити:

n_кр= V_c / V_кр (3.11)



n_кр= 30 000 / (2,9Ч2,4Ч2,4)= 30 000 / 16,704 = 1795 контейнери

Отже, в трюмі можна розмістити не більше 1273 контейнерів.

Однак, зважаючи на той факт, що кількість контейнерів повинна бути кратна 30-ти, то до перевезення в трюмі одного судна приймаємо 1260 контейнерів.

доби

1) Витрати на формування та укрупнення вантажних місць на рік:

В_{фвм (в)} = В_фвм (3.13)

В_фвм = 720 000 (у.о.)

2) Витрати на доставку у магістральному сполученні:

Обсяг партії відправлення:

g_с= (3.32)

n_вм- кількість вантажних місць.

g_с= 9,42 Ч1260 = 11 868,2 (т)

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності судна:

г_в = (3.33)

Вартість перевезення одного відправлення залізницею:

(3.46)

(у.о.)

Вартість перевезення відправлень залізницею за рік:



В_м(в) = (3.35)

В_м(в) =(у.о.)

3) Витрати на доставку у міському та приміському сполученнях:

Ввм_pік = Взм_pік = (у.о.)

4) Вартість виконання вантажних робіт, у.о.:

Внр_{в рік} = 2ЧВнр_{а рік} (3.20)

Внр_{в рік} = 2Ч837101,2 = 1 674 202 (у.о.)

5) Вартість оформлення відправлень в місцевому автомобільному сполученні за рік:

Воф_а = (3.21)

Воф_а1 - вартість оформлення однієї автомобільної відправки, у.о

Воф_ам = (у.о.)

6) Вартість оформлення відправлень в магістральному сполученні за рік:

Вофм(в) = В_офз (3.37)

пасажирський транспорт авіація доставка

Вофм(в) = 200·(у.о.)

7) Витрати пов'язані з використання укрупнених вантажних місць:

Т_в - час, що витрачається на доставку вантажу визначається, діб



Т_в = (3.49)

Т_в = (діб)

Т_о- тривалість обороту засобу укрупнення вантажного місця, діб

Т_о = 2Т_в+ Т_с + t_відпр

Т_о = 2· 5,16 + 4 + 42 = 56,33 (доби)

Т_с - час знаходження тари на складах вантажовласників (Т_с = 4 доби)

N_y- необхідна кількість засобів укрупнення вантажних місць:

N_y=

N_опт= 1260 контейнерів

N_поїзд=

Вартість використання ЗУВМ на рік:

В_у(в)=

t_м- тариф за користування засобом укрупнення вантажного місця

В_у(в-а)= (у.о.)

9) Зберігання вантажу на складі транспортного вузла:

В_зб= (3.44)

В_зб= (у.о.)

Визначаємо сумарні витрати.

Сумарні витрати це сума всіх розрахованих витрат і вони становлять:

(3.30)720000 + 1 674202,39 + 140 563,6 + 1 628 378 + 1 738,1 + 18 250 + +21 661,3 + 919 800= 5 124 593,34 (у.о.)



3.4 Вартість доставки річного обсягу поставки товару у змішаному авіаційно - автомобільному сполученні

Для розрахунку витрат на доставку у змішаному авіаційно-автомобільному сполученні вибираємо літак Ан-124 «Руслан» максимальної вантажопідйомності q = 120 т із габаритами вантажної кабіни: 36,5Ч6,4Ч4,4 м.

Рисунок 3.3 - Літак Ан-124 «Руслан»

Рисунок 3.4 - Схема вантажного відсіку літака Ан-124 «Руслан»

Розраховуємо кількість контейнерів УУК-10 розмірами 2,9Ч2,4Ч2,4, які можна розташувати у вантажному відсіку літака.

За вантажопід'ємністю у напівпричепі можна розташувати:

n_кр= q_а / q_вм (3.10)

n_кр= 120 / 9,42= 12 контейнерів

За місткістю у напівпричепі можна розташувати:

по довжині: n_кр= 36,5 / 2,9 = 12 контейнерів

по ширині : n_кр= 6,4 / 2,4 = 2 контейнери.

Усього: 24 контейнери.

Однак, враховуючи той факт, що вантажопідйомність літака 120 т., то до перевезення не можемо прийняти більше ніж 12 контейнерів.

Розраховуємо кількість добових відправок k.

k = відправлень (3.12)

k = відправлення

де n_кр - кількість контейнерів, що вміщається у вантажній кабіні літака.

1) Витрати на формування та укрупнення вантажних місць на рік:

В_{фвм (п)} = В_фвм (3.13)

В_фвм = 720 000 (у.о.)

2) Витрати на доставку у магістральному сполученні:

Обсяг партії відправлення:

g_п= (3.32)

n_вм- кількість вантажних місць.

g_п = 12 Ч 9,42 = 113,04 т.

Вартість перевезення одного відправлення у змішаному авіаційно-автомобільному сполученні:

(3.46)

= 108 136,66 (у.о.)

Вартість перевезення відправлень у змішаному авіаційно-автомобільному сполученні за рік:

Вп _рік = (3.15)

Вп _рік =2 108 136,66 3 365 = 236 819 281 (у.о.)

3) Витрати на доставку у міському та приміському сполученнях:

Впм_pік = Взм_pік = (у.о.)

4) Вартість виконання вантажних робіт, у.о.:

Внр_{п рік} = 2ЧВнр_{а рік} (3.20)

Внр_{п рік} = 2Ч837101,2 = 1 674 202 (у.о.)

5) Вартість оформлення відправлень в місцевому автомобільному сполученні за рік:

Воф_а = (3.21)

Воф_а1 - вартість оформлення однієї автомобільної відправки, у.о

6) Вартість оформлення відправлень в магістральному сполученні за рік:

Вофм_п = (3.21)

Вофм_п = 200· 3· 365 = 219 000(у.о.)

7) Витрати пов'язані з використання укрупнених вантажних місць:

Т_в - час, що витрачається на доставку вантажу визначається, діб

Т_в = 1 доба

Т_о- тривалість обороту засобу укрупнення вантажного місця, діб

Т_о = 2Т_в+ Т_с (3.21)

Т_о = 2· 1+ 4= 6 діб

Т_с - час знаходження тари на складах вантажовласників (Т_с = 4 доби)

N_y- необхідна кількість засобів укрупнення вантажних місць:

N_y= (3.24)

N_y= 30· 6 = 180 (шт)

Вартість використання ЗУВМ на рік:

В_уа = (3.25)

t_м- тариф за користування засобом укрупнення вантажного місця

В_уа = (у.о.)

9) Зберігання вантажу на складі транспортного вузла:

В_зб= (3.44)

В_зб= (у.о.)

Визначаємо сумарні витрати.

Сумарні витрати це сума всіх розрахованих витрат і вони становлять:

(3.30)720000 + 1 674202,39 + 140 563,6 + 236 819 281+ 219 000 + 18 250 + + 619 + 65 700 = 239 657 616 (у.о.)



3.5 Витрати на доставку вантажу за транспортно-технологічними схемами

Виконавши всі розрахунки витрат по даним видам сполучення завершується складанням таблиці 3.1. Структура витрат на доставку вантажу за транспортно - технологічними схемами.

Таблиця 3.1

Структура витрат на доставку вантажу за транспортно - технологічними схемами

Статті витрат	Вид сполучення
	Автомоб.	Залізнично-автомобільне	Водно-автомобільне	Авіаційно-автомобільне
Формування вантажних місць,у.о	720000	720000	720000	720000
Виконання вантажних робіт, у.о	837 101,2	1 674 202,4	1 674 202,4	1 674 202,4
Перевезення у магістральному сполученні, у.о	3 575 769,65	968 568,8	1 628 378	236 819 281
Перевезення у місті, у.о	73 768, 4	140 563,6	140 563,6	140 563,6
Приміські перевезення, у.о	-
Оформлення відправлень у магістральному сполученні,у.о	182 500	12 166,7	1 738,1	219 000
Оформлення відправлень у місцевому сполученні,у.о	-	18250	18250	18250
Оренда ЗУВМ, у.о	109 865	262 800	919 800	65 700
Зберігання вантажу на складі транспортного вузла, у.о	-	3 094,2	21 661,3	619
Загальні витрати, у.о	5517254,25	3799645,7	5 124 593,4	239 657 616

Висновок: отже, підрахувавши витрати на здійснення перевезень різними видами сполучень, ми дійшли висновку, що найбільш економічно вигідним, а отже і оптимальним є залізнично-автомобільне сполучення

Наводимо транспортно технологічну схему для залізнично-автомобільного сполучення.



Висновки

У даному курсовому проекті було розглянуте транспортне забезпечення виробництва.

У 1-му розділі було визначено, що найбільш вигідним промисловим видом транспорту для даних умов перевезення є конвеєрний. Він має найнижчі витрати на перевезення вантажу при заданих умовах, а саме: .,

Виходячи з того факту, що будівництво заводу поблизу міста призведе до збільшення населення доцільно буде організувати міські превезення пасажирів таким чином, щоб це сприяло діяльності заводу. У ході виконання 2-го розділу проекту було визначено, що при заданій площі міста та при заданій кількості населення 150 000 чол. для повного забезпечення міста необхідно застосувати: 117 автобусів марки А-062 «Богдан» (загальною пасажиромісткістю 41 чол.) та 12 автобусів марки «ГАЗель»-3221 (пасажиромісткість 8 чол.)

При проектуванні транспортно-технологічної схеми доставки вантажів у магістральному сполученні було встановлено, що найоптимальнішим видом сполучення для перевезення вантажу з міста А до міста В є залізнично-автомобільне, так як витрати для його здійснення становлять 3 799 645,7 грн.

Для транспортування було обрано універсальний контейнер УУК-10, вантажопідйомністю 10 т., власна маса якого становить 1200 кг. з розмірами 2,9Ч2,4Ч2,4 м. Перевезення контейнерів здійснюється на залізничній платформі вантажопідйомністю q =66 т з внутрішніми розмірами 13,3х2,77х0,5 м. Довжина потягу складає 45 платформ.

Таким чином, при виконанні курсового проекту були визначені ефективні транспортно-технологічні схеми доставки сировини та тарно-штучних вантажів, а також характеристики системи пасажирського транспорту міста.

Список використаної літератури

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "ВЗАЄМОДІЯ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ" для студентів спеціальностей: 7.100402 - "Транспортні системи", 7.100403 - "Організація перевезень та управління на транспорті " /Укл. О.Я.Коцюк, О.І.Мельниченко - Київ, НТУ, 2001. - 26 с.

2. Пойченко В.В. и др.. Современные грузовые автотранспортне средства.- М.: Доринформсервис, 2004. - 592 с.

3. 3. Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта. Под общей ред. С.Л.Голованенко. - М.: Транспорт, 1984. - 320 с.

4. 1. Воркут А.И, Грузовые автомобильнне перевозки. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Выща шк., 1986. - 447 с.

5. 4. Батищев И.И., Прудченко А.И., Жуковский Ю.К. Контейнеризация и пакетирование на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1978. - 133 с.

6. Краткий автомобильній справочник. - М.: Автополис-плюс, 2004

Размещено на Allbest.ru

...