Підвищення ефективності спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний автомобільно-дорожній

Університет

Автореферат

Підвищення ефективності спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів

Калініченко Олександр Петрович

Харків-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Доля Віктор Костянтинович, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, завідувач кафедри транспортних систем.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Панішев Анатолій Васильович, Житомирський інженерно-технологічний інститут, завідувач кафедри інформатики та комп'ютерного моделювання;

кандидат технічних наук, Запара Віктор Мефодійович, Українська державна академія залізничного транспорту, доцент кафедри управління вантажною та комерційною роботою.

Провідна установа:

Національний транспортний університет, кафедра транспортних систем та маркетингу, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “_16_”__травня_______2003 року о __14______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.059.03 у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті за адресою: 61002 м. Харків, вул. Петровського, 25. Тел (0572) 43-30-65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного автомобільно-дорожнього університету за адресою 61002 м. Харків, вул. Петровського, 25.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Постійне підвищення вимог до перевезень вантажів, зокрема, підвищення вимог до збереження вантажу і часу його доставки, обсяги замовлень для автотранспортних підприємств, що практично щодня змінюються, постійна зміна клієнтів - усі ці і ряд інших факторів визначають важливість рішення задач планування й керування вантажними автомобільними перевезеннями саме на оперативному рівні.

Сучасна концепція забезпечення процесу доставки вантажів в економічно розвинутих країнах ґрунтується на логістичному підході, що розглядає систему постачання товарів комплексно, з розгляданням не тільки транспортної складової, але й усіх витрат і тимчасових факторів процесу доставки продукції до кінцевого споживача.

Застосування логістичних принципів при організації нових схем і методів організації транспортного процесу вимагають чіткої взаємодії всіх учасників транспортного процесу. Досягнення даної мети можливо при організації роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних пунктів по раціонально складених графіках спільної роботи.

Складання графіків спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних пунктів є однією з найважливіших задач на етапі оперативного планування перевезень. Часова і просторова непогодженість виконання транспортних операцій призводить до непродуктивних простоїв рухомого складу в очікуванні вантажно-розвантажувальних робіт, непродуктивним простоям вантажно-розвантажувальних засобів в очікуванні автомобілів, до несвоєчасної доставки вантажів одержувачам і, як наслідок, зниженню ефективності всього транспортного комплексу в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до “Цільової комплексної програми розвитку транспортного комплексу України” (Транспорт) прийнятої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.07.93 р. № 551 - Р.

Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є рішення наукової задачі підвищення ефективності спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів, шляхом розробки і впровадження раціональних графіків спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів. Розроблені графіки дозволять найбільш повно реалізувати резерви підвищення ефективності автотранспортного процесу за рахунок зниження втрат від непродуктивних простоїв транспортного комплексу і зниження трудомісткості виконання робіт при оперативному змінно-добовому плануванні.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі необхідно вирішити наступні задачі:

- провести аналіз існуючих способів і методів складання графіків спільної роботи;

- обрати й обґрунтувати методи рішення поставленої задачі;

- розробити алгоритм складання графіків спільної роботи, що дозволяє будувати розклад за мінімальний час, прийнятний при оперативному змінно-добовому плануванні;

- розробити імітаційну модель роботи транспортного комплексу по заздалегідь складених графіках;

- розробити програми, засновані на розроблених алгоритмах, для проведення досліджень з використанням ЕОМ;

- у результаті проведення експериментальних досліджень отримати регресійні моделі, що відбивають кількісний і якісний вплив способів складання графіків, вихідних даних, і параметрів транспортного процесу на ефективність роботи транспортного комплексу по складених розкладах;

- розробити методику складання раціональних графіків спільної роботи.

Об'єкт дослідження - процес взаємодії вантажних автомобілів та вантажно-розвантажувальних засобів.

Предмет дослідження - ефективність спільної роботи вантажних автомобілів та вантажно-розвантажувальних засобів.

Методи дослідження. При проведенні досліджень використовувалися методи системного аналізу, математичного програмування, імітаційного моделювання, математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів:

- получені залежності, що дозволяють розроблювати графіки спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів, на відміну від раніше відомих, різними способами з використанням заздалегідь запланованого простою вантажно-розвантажувальних засобів;

- регресійні моделі, що дозволяють, на відміну від раніше відомих, враховувати вплив способів складання графіків, вихідних даних, і параметрів транспортного процесу на ефективність роботи транспортного комплексу по розроблених графіках спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів;

- получені залежності визначення сумарних витрат на проведення робіт по перевезенню вантажів по розроблених графіках спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів, з врахуванням заздалегідь запланованого простою вантажно-розвантажувальних засобів, вихідних даних і параметрів функціонування транспортного процесу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаних досліджень можуть бути використані управліннями, підприємствами і науково-дослідницькими організаціями при рішенні задач удосконалювання організації вантажних автомобільних перевезень. Розроблені програми можуть бути використані при розробці і впровадженні систем календарного планування й оперативного керування на автомобільному транспорті. Розроблена методика дозволяє підвищити ефективність автотранспортного процесу, знизити непродуктивні простої вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних механізмів, знизити трудомісткість розрахунків при оперативному змінно-добовому плануванні.

Практична реалізація отриманих результатів здійснена при рішенні задач оперативного змінно-добового планування на ВАТ “Хлібний автопарк”, під час перевезення хліба і хлібобулочних виробів у м. Харкові, а також на Харківському ЗАТ “Автосервіс 2227”, під час перевезення безалкогольної продукції і кондитерських виробів у м. Харкові. Використання отриманих моделей, результатів досліджень і прикладних програм, отриманих при виконанні дійсної роботи, дозволили одержати річний економічний ефект у розмірі 7,6 тис. грн/рік і 8,3 тис. грн/рік відповідно.

Результати роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі транспортних технологій Харківського національного автомобільно-дорожнього університету по дисциплінах:

- “Організація перевезень вантажів” - спеціальності 7.100.403. “Організація перевезень і керування на транспорті”;

- “Основи технології й організації автомобільних перевезень” - спеціальності 7.050.107. “Економіка підприємства”.

Особистий внесок здобувача. У публікаціях зі співавторами особистий внесок полягає: описаний алгоритм складання графіків спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних механізмів [2].

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися на Міжнародній науковій конференції “Автомобільний транспорт і дорожнє господарство на рубежі 3-го тисячоріччя”, на Міжнародній науковій конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” присвяченої 70-річчю ХДАДТУ, на XXX науково-технічної конференції викладачів, аспірантів і співробітників Харківської державної академії міського господарства “Міський електротранспорт, електропостачання і освітлення міст”, на науково-технічних сесіях Харківського національного автомобільно-дорожнього університету 1997-2000 р.

Публікації. Основні результати роботи опубліковані в 7 наукових працях (4 статті, які опубліковані у виданнях, затверджених ВАК України, 3 тези доповідей на наукових конференціях) у тому числі 6 - без співавторів.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків. Повний обсяг роботи складає 158 сторінок: з них 110 сторінок основного тексту, 39 сторінок додатків, 9 сторінок списку використаних джерел. Робота ілюстрована 18 рисунками, приведено 15 таблиць. Перелік використаних джерел складається з 98 найменувань. вантаж автомобіль вантаж графік

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність досліджуваної проблеми, її новизни, розкривається теоретичне і практичне значення виконаної роботи, виділені об'єкт і предмет дослідження, сформульовані мета і задачі дослідження, перераховані використані в роботі методи дослідження, приведені дані про впровадження результатів дослідження, про публікації й апробацію роботи, описана структура дисертації.

У першому розділі розкривається теоретична сутність досліджуваної проблеми, проводиться аналіз сучасного стану розглянутих питань і методів їх рішення.

Застосування графіків забезпечує використання раціональних форм організації перевезень вантажів, погодженість роботи окремих ланок, що здійснюють ці перевезення, створення єдиного транспортно-технологічно-го процесу. Використання графіків створює умови для встановлення раціонального співвідношення вантажно-розвантажувальних механізмів і рухомого складу з урахуванням виробничої потужності постачальників, попиту споживачів і можливостей автотранспортних підприємств. Робота всієї транспортної системи по раціонально складених графіках дозволяє значно скоротити витрати, пов'язані з простоєм вантажно-розвантажувальних механізмів в очікуванні рухомого складу, а також витрати пов'язані з простоєм вантажних автомобілів в очікуванні обслуговування (навантаження або розвантаження).

Аналіз простоїв вантажних автомобілів на навантажувальних пунктах показав, що, під час перевезення безалкогольної продукції і кондитерських виробів у м. Харкові ЗАТ “Автосервіс 2227”, близько 6% від загального часу простою приходиться на чекання обслуговування в черзі, а під час перевезення хліба і хлібопродуктів ВАТ “Хлібний автопарк” близько 4% часу простою автомобілів пов'язані з очікуванням обслуговування в чергах. Виникнення черг пов'язане, у першому випадку, з відсутністю графіків спільної роботи, у другому - з тим, що графіки спільної роботи складаються нераціонально.

У заключенні першого розділу сформульована мета роботи й основні задачі дослідження.

В другому розділі сформульована математична постановка задач дослідження, обґрунтовані методи рішення поставленої задачі, описаний розроблений алгоритм складання графіків спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів, а також імітаційної моделі роботи транспортного комплексу по складених графіках спільної роботи.

Розглядається задача складання графіків спільної роботи з деякими обмеженнями і припущеннями.

Нехай надані: n - кількість автомобілів, працюючих на перевезенні вантажів від моно постачальника до m - кількості різних споживачів на маятникових маршрутах зі зворотнім порожнім пробігом; Т^p_m - матриця планових часів руху до вантажоодержувачів; Т^p_m^'- матриця планових часів руху від вантажоодержувачів; Е^зад_m - матриця заданих для виконання їздок по маршрутах; Т_р - час роботи вантажно-розвантажувального пункту; R - ритм вантажно-розвантажувального пункту.

Передбачається, що любий i-й автомобіль, прибуваючи до любого j-го одержувача вантажу, не очікує обслуговування в черзі, а відразу стає на розвантаження , і, час, запланований на обслуговування автомобіля у вантажоодержувачів, дорівнює запланованому часу обслуговування на навантажувальному пункті . Любий i-й автомобіль може бути відправлений по будь-якому j-му маршруті. Обідня перерва у всіх учасників транспортного процесу настає одночасно і тривалість її однакова. Вантажно-розвантажувальні механізми й автомобілі працюють без збоїв і поломок.

Розклад руху для кожного i -го автомобіля має вигляд зростаючої послідовності моментів часу:

,

де - моменти часу прибуття n -го автомобіля під i-те навантаження, хв.;

- моменти часу прибуття n -го автомобіля під j -те розвантаження до вантажоодержувачів, хв.;

k - кількість їздок n -го автомобіля, од.

А також послідовності обслуговування вантажоодержувачів автомобілем , i^* - найменування клієнта, або його порядковий номер.

Витрати на виконання перевізного процесу в загальному вигляді можливо представити:

,

де - витрати саме на перевезення вантажу, грн.;

- витрати, пов'язані з виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт, грн.;

- експедиційні витрати, грн.;

- дорожня складова витрат, грн.;

- витрати, пов'язані зі штрафами при невчасній доставці вантажу, грн.

Зниження витрат на перевізний процес, при використанні раціональних графіків спільної роботи вантажних автомобілів та навантажувально-розвантажувальних засобів, можливе за рахунок зниження витрат на складових , та , приймаємо тому (2) можливо перетворити до вигляду:

.

Для проведення досліджень по підвищенню ефективності транспортного процесу пропонується використовувати цільову функцію (3).

Робота транспортного комплексу по графікам, що розроблені по нормативним значенням часу навантаження-розвантаження досить часто призводить до збоїв та виникненню черг на пунктах навантаження, тому що час простою під навантаженням-розвантаженням є випадковою величиною.

Для досягнення поставленої мети був розроблений алгоритм складання графіків спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів. Розроблений алгоритм складання графіків спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів дозволяє будувати графіки спільної роботи без простоїв вантажно-розвантажувальних механізмів або із заздалегідь запланованим простоєм, що дозволяє скоротити черги і простій вантажних автомобілів в очікуванні навантаження, що необхідно для рішення поставленої задачі.

Основним принципом роботи розробленого алгоритму є розбиття всього перевізного процесу на такти. Такт - проміжок часу, протягом якого відбувається обслуговування всіх автомобілів, що беруть участь у перевезенні, за одну їздку. На рис. 1 графічно зображений такт для п'яти автомобілів.

Рис. 1. Схема такту для п'яти автомобілів

Розрахунок графіків проводиться через ритм вантажно-розвантажувального пункту.

Розроблений алгоритм дозволяє розподіляти запланований простій вантажно-розвантажувальних механізмів двома способами:

1) коли резерв часу планується на кожне навантаження, рис. 2.

Рис. 2. Схема завдання запланованого простою, з розрахунком на кожне навантаження

2) коли резерв часу закладається на такт, у вигляді одного чи декількох, у залежності від рівня завантаження вантажно-розвантажувальних механізмів, ритмів, рис. 3.

Для кількісного визначення заздалегідь запланованого простою вантажно-розвантажувальних засобів використовується поняття рівня завантаження вантажно-розвантажувальних механізмів :



Рис. 3. Схема завдання запланованого простою, з розрахунком на такт

,

де Т_р - час роботи вантажно-розвантажувальних механізмів, хв.;

- запланований простій вантажно-розвантажувальних механізмів, хв.

Завдання запланованого простою вантажно-розвантажувальних механізмів по двох розглянутих варіантах розподілу дозволяє знизити ймовірність виникнення черг на вантажно-розвантажувальному пункті і, отже, знизити непродуктивні простої вантажних автомобілів в очікуванні навантаження двома способами. У першому випадку знижується ймовірність виникнення черг протягом самого такту, у другому випадку ця ймовірність вище, але можлива черга буде зменшуватися протягом ритмів вантажно-розвантажувального пункту запланованих для простою механізмів. У подальших дослідженнях був визначений оптимальний варіант побудови графіків спільної роботи для різних умов функціонування транспортного комплексу.

де R - ритм навантажувально-розвантажувального пункту, хв.,

- кількість запланованих їздок, од.;

- кількість запланованих ритмів простою, од.;

- сума часів обертів по маршрутам, запланованих до перевезень, хв.

Також для вирішення поставленої задачі була розроблена імітаційна модель функціонування транспортного комплексу, у складі вантажно-розвантажувальних засобів та вантажних автомобілів.

У розробленій моделі імітується робота вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів по заздалегідь розробленим графікам спільної роботи. В імітаційній моделі час прибуття вантажних автомобілів під навантаження, час їхнього перебування на вантажно-розвантажувальному пункті, час руху до вантажоодержувачів, час обслуговування у клієнтів і час зворотного руху розглядаються як випадкові величини.

У третьому розділі розглянуті експериментальні дослідження, що були спрямовані на підтвердження теоретичного і практичного значення положень, що виносяться на захист.

Були визначені фактори, що впливають на роботу вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів по складених графіках спільної роботи. Фактори, та рівні їх варіювання представлені в табл.1.

Таблиця 1

Діапазони варіювання факторів

Найменування фактора	Умовне позначення	Верхня межа	Нижня межа
Кількість вантажних автомобілів, од.	X1	24	5
Кількість одержувачів вантажу, од.	X2	13	3
Середня кількість їздок на один автомобіль, од.	X3	10	3
Ритм вантажно-розвантажувального пункту, хв.	X4	30	5
Рівень завантаження вантажно-розвантажувальних механізмів	X5	1	0,7
Середньоквадратичне відхилення швидкості руху автомобілів, хв.	X6	3	1
Коефіцієнт варіації часу навантаження	X7	0,2	0,1

В якості факторних ознак чи функції відгуку, що характеризують стійкість та якість виконання графіка, при проведенні експерименту, приймалися: час простою автомобілів в очікуванні навантаження, час простою пункту навантаження в очікуванні автомобілів, відхилення від планового часу прибуття автомобілів до одержувачів. Проводилися чотири серії досліджень:

- запланований простій механізмів закладається на кожне навантаження, кількість їздок по маршрутах розподілена рівномірно;

- запланований простій механізмів закладається на кожне навантаження, кількість їздок по маршрутах розподілена таким чином, щоб їздок по маршрутах із середньою довжиною було приблизно в два рази більше, ніж з мінімальною та максимальною;

- запланований простій механізмів закладається на такт, кількість їздок по маршрутах розподілена рівномірно;

- запланований простій механізмів закладається на такт, кількість їздок по маршрутах розподілена як у другій серії іспитів.

У результаті розрахунків, з використанням пакета прикладних програм STATISTICA, були отримані регресійні моделі залежності показників, характеризуючих якість та надійність розроблених графіків спільної роботи, від параметрів транспортного процесу та вихідних даних. Для часу простою вантажних автомобілів в очікуванні навантаження для 1 серії:

для 2 серії:

для 3 серії:

для 4 серії:

для часу простою вантажно-розвантажувальних механізмів, в очікуванні автомобілів для першої серії:

для 2 серії:

для 3 серії:

для 4 серії:

для часу відхилення від планового прибуття до одержувачів вантажу, для 1 серії:

для 2 серії:

для 3 серії:

для 4 серії:

У четвертому розділі розглядається проведений аналіз впливу способів складання графіків на ефективність спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів, визначений оптимальний спосіб складання графіків спільної роботи для різних сукупностей вихідних даних та параметрів транспортного процесу, при якому сумарні витрати від непродуктивних простоїв вантажно-розвантажувальних механізмів, вантажних автомобілів і штрафних санкцій приймають мінімальні значення. Розроблено методику складання раціональних графіків спільної роботи, за допомогою якої складаються розклади, робота по яким дозволяє мінімізувати функцію (3).

Непродуктивні витрати, що пов'язані з проведенням робіт по перевезенню вантажу, на множині їздок, можна визначити як:

,

де n - кількість автомобілів, що приймають участь у перевезенні, од.;

k - кількість їздок, виконаних i -м автомобілем, од.;

- вартість простою вантажно-розвантажувальних механізмів в очікуванні автомобілів за одну їздку, грн/хв.;

- час простою вантажно-розвантажувальних механізмів в очікуванні автомобілів за одну їздку, хв.;

- вартість простою автомобіля в очікуванні вантажно-розвантажувальних робіт за одну їздку, грн/хв.;

- простій автомобіля в очікуванні вантажно-розвантажу-вальних операцій за одну їздку, хв.;

- вартість запізнення автомобіля до одержувача вантажу, грн/хв.;

- час запізнення автомобіля до одержувача вантажу, хв.

На сучасному етапі вартість вантажно-розвантажувальних робіт і послуг по перевезенню вантажів може значно відрізнятися в різних автотранспортних підприємствах. Тому, для виключення абсолютних значень вартісних показників, при дослідженні впливу графіків спільної роботи на ефективність транспортного процесу, має сенс введення перерахункового коефіцієнта пропорційності витрат X_c, пов'язаних із простоєм вантажно-розвантажувальних механізмів і витрат, пов'язаних з непродуктивним простоєм автомобілів

.

При подальших дослідженнях, варіювання значенням коефіцієнта Х_с у межах від 0,5 до 2,0 передбачалося достатнім для розгляду більшості існуючих варіантів транспортного процесу під час перевезення вантажів.

Штрафні санкції, що накладаються за несвоєчасну доставку вантажів одержувачам, значно збільшують фінансові втрати при здійсненні перевезень. Також, сума штрафів може істотно відрізнятися під час перевезення різних видів вантажів, тому при визначенні оптимального рівня завантаження була прийнята величина штрафу в розмірі 1 грн. за хвилину запізнення.

У результаті подальших розрахунків були визначені оптимальні значення рівня завантаження вантажно-розвантажувальних механізмів для різних способів складання графіків спільної роботи і при різних рівнях функціонування транспортного комплексу. Діаграма залежності сумарних витрат, пов'язаних з непродуктивним простоєм транспортного комплексу та штрафів від рівня завантаження вантажно-розвантажувальних засобів представлена на рис. 4.

У результаті проведених досліджень було визначено що, перший спосіб складання розкладів спільної роботи є більш прийнятним у більшості випадків розглянутого діапазону зміни параметрів транспортного процесу.

Таким чином, розроблена методика складання графіків спільної роботи вантажно-розвантажувальних засобів і вантажних автомобілів дозволяє на етапі оперативного змінно-добового планування, для заданих умов перевезення, визначати оптимальний спосіб складання розкладів, з використанням заздалегідь запланованого простою, а також, із заданою ймовірністю, прогнозувати витрати на здійснення транспортного процесу. Для одержувачів вантажу можливе визначення відхилення від запланованого часу прибуття.

Експериментальна перевірка розробленої методики складання графіків спільної роботи підтвердила можливість її застосування при оперативному плануванні перевезень вантажів.

Рис.4. Діаграма залежності витрат на непродуктивні простої транспортного комплексу від рівня завантаження вантажно-розвантажувальних засобів

сумарні непродуктивні витрати транспортного комплексу при Х_с=2;

сумарні непродуктивні витрати транспортного комплексу при Х_с=1,5;

сумарні витрати, пов'язані з непродуктивним простоєм транспортного комплексу при Х_с=1;

сумарні витрати, пов'язані з непродуктивним простоєм транспортного комплексу при Х_с=0,5.

При дослідному впровадженні розробленої методики по складанню графіків, під час перевезення хліба і хлібобулочних виробів у м. Харкові, а також під час перевезення безалкогольної продукції і кондитерських виробів у м. Харкові, була визначена економічна ефективність їхнього застосування, при рішенні задач удосконалювання транспортного процесу на етапі оперативного змінно-добового планування. Використання отриманих моделей, результатів досліджень і прикладних програм, отриманих при виконанні даної роботи, дозволили одержати річний економічний ефект у розмірі 7,6 тис. грн/рік і 8,3 тис. грн/рік відповідно.

Висновки

1. У результаті проведеного аналізу методів рішення задач, що виникають на етапі оперативного змінно-добового планування, визначено, що удосконалювання автотранспортного процесу, саме на цьому етапі, можливо за рахунок зниження непродуктивних простоїв учасників транспортного комплексу, а також за рахунок зниження суми штрафів за несвоєчасну доставку вантажів одержувачам, шляхом розробки і впровадження раціональних графіків спільної роботи вантажно-розвантажу-вальних пунктів і вантажних автомобілів, з використанням заздалегідь запланованого простою вантажно-розвантажувальних механізмів.

2. Розроблено алгоритм складання графіків спільної роботи, що дозволяє, на відміну від раніше відомих, складати графіки з використанням заздалегідь запланованого простою вантажно-розвантажувальних засобів, причому запланований простій можливо розподіляти двома способами: на кожну їздку, і на такт - період часу за який відбувається одне навантаження всіх автомобілів, що приймають участь у перевезенні.

3. Розроблена імітаційна модель функціонування транспортного комплексу по заздалегідь складених розкладах спільної роботи дозволяє проводити дослідження впливу різних параметрів автотранспортного процесу і способів складання розкладів на ефективність роботи автотранспортного комплексу.

4. Експериментальним шляхом установлений функціональний взаємозв'язок між умовами перевезень (кількістю автомобілів, що приймають участь у перевезенні, кількістю заданих маршрутів і їздок по них, часом навантажування одного автомобіля, рівнем завантаження вантажно-розвантажувальних механізмів, середньоквадратичним відхиленням швидкості руху автомобілів, коефіцієнтом варіації часу навантажування) і показниками якості функціонування автотранспортного комплексу (непродуктивними простоями учасників автотранспортного процесу і часом запізнення прибуття до одержувачів вантажу). Параметром, що дозволяє знизити витрати від непродуктивних простоїв транспортного комплексу і штрафів, на етапі оперативного змінно-добового планування є рівень завантаження вантажно-розвантажувальних механізмів.

5. Отримані регресійні моделі дозволяють з достатньою точністю, при використанні на практиці, прогнозувати значення показників якості функціонування автотранспортного комплексу.

6. Визначено оптимальні способи складання графіків спільної роботи для кожного учасника автотранспортного комплексу, і для оптимізації автотранспортного процесу в цілому. У більшості випадків рекомендується використання запланованого простою вантажно-розвантажувальних засобів, розподіленого на такт.

7. Розроблена методика складання раціональних графіків спільної роботи вантажно-розвантажувальних засобів і вантажних автомобілів, дозволяє мінімізувати витрати на перевезення вантажів, заснована на використанні заздалегідь запланованого простою вантажно-розвантажувальних механізмів і різних способів складання розкладів.

Список опублікованих праць

1. А.П. Калиниченко. Вопросы оперативного сменно-суточного планирования и управления грузовыми автомобильными перевозками // Проблемы транспортных систем. Монография под ред. Доли В.К.- Харьков - 1999. - С. 23 - 28.

2. В.К. Доля, А.П. Калиниченко. К вопросу координации совместной работы грузовых автомобилей и погрузочно-разгрузочных пунктов // Вестник ХГАДТУ. - Вып.10.-Харьков: ХГАДТУ. - 1999. - С. 61-63.

3. А.П. Калиниченко. К вопросу согласования совместной работы участников транспортного процесса при оперативном сменно-суточном планировании // Информационно-управляющие системы на железнодорожном транспорте. - 2000. - № 6. - С. 6-9.

4. А.П. Калиниченко. Разработка графиков совместной работы участников автотранспортного процесса // Автомобильный транспорт. - Вып.6. - Харьков: ХГАДТУ. - 2001. - С. 19-21.

5. А.П. Калиниченко. Разработка графиков совместной работы грузовых автомобилей и погрузочно-разгрузочных механизмов при оперативном сменно-суточном планировании. // Вісник Харківського університету № 506. Частина 1. - Харків - 2001. - С. 275-277.

6. А.П. Калиниченко. Анализ влияния параметров транспортного процесса на работу автотранспортного комплекса по графикам совместной работы. // Тез. Докладов ХХХ научно-технической конференции преподавателей, аспирантов и сотрудников Харьковской государственной академии городского хозяйства. Часть 2. - Харьков - 2000. - С. 25-26.

7. А.П. Калиниченко. Вопросы оперативного сменно-суточного планирования и управления грузовыми автомобильными перевозками в условиях рыночной экономики. // Матеріали міжнародної наукової конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки”. - Харків - ХДАДТУ. -1999. -С. 280-282

Анотація

Калініченко О.П. Підвищення ефективності спільної роботи вантажних автомобілів і вантажно-розвантажувальних засобів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.01 - транспортні системи. - Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харків, 2003.

У дисертаційній роботі розроблена методика складання раціональних графіків спільної роботи вантажно-розвантажувальних засобів і вантажних автомобілів, яка дозволяє знизити витрати на функціонування транспортного процесу за рахунок зниження непродуктивних простоїв вантажно-розвантажувальних засобів в очікуванні вантажних автомобілів і простоїв вантажних автомобілів у пунктах навантаження-розвантаження в очікуванні обслуговування.

У результаті проведених досліджень отримані регресійні моделі залежності показників якості функціонування автотранспортного комплексу (непродуктивними простоями учасників автотранспортного процесу і часом запізнення прибуття до одержувачів вантажу) від умов перевезень і вихідних даних. Параметром, що дозволяє знизити витрати від непродуктивних простоїв транспортного комплексу і штрафів, на етапі оперативного змінно-добового планування є рівень завантаження вантажно-розвантажувальних механізмів. Ефективність запропонованих у роботі моделей, методів і алгоритмів підтверджена при їхньому практичному використанні.

Ключові слова: ефективність, вантажні автомобілі, вантажно-розвантажувальні засоби, графік спільної роботи, планування, алгоритм, імітаційна модель, транспортний процес, рівень завантаження.

Kalinichenko A.P. Increase of efficiency of a team working of lorries and cargo-loading equipment. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of the candidate of engineering science on a speciality 05.22.01 - transport systems. - Kharkov National Automobile and Highway University, Kharkov, 2003.

In a thesis the method of application of drawing up of the rational schedules of a team working of a cargo-loading equipment and lorries permitting to sink an expenditures for performance of transport process for score of drop of unproductive idle times of a cargo-loading equipment in expectation of lorries and idle times of lorries in point of ladings - of discharging in expectation of service is designed.

As a result of the conducted researches the models of relation of figure of merits of operation of a motor transportation complex (unproductive idle times of the participants of motor transportation process and time of delay of arrival to the receivers of freight) from conditions of transportations and input data's are obtained regression. Parameter permitting to lower costs from unproductive idle times of a transport complex, and fines, at a stage of operating planned daily planning is the level of loading of handling gears. The efficiency of models, offered in activity, methods and algorithms is confirmed at their practical usage.

Keywords: efficiency, lorries, cargo-loading equipment, schedule of a team working, planning, algorithm, simulation model, transport process, level of loading.

Калиниченко А.П. Повышение эффективности совместной работы грузовых автомобилей и погрузочно-разгрузочных средств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.22.01 - транспортные системы. - Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет, Харьков, 2003.

Диссертационная работа посвящена решению актуальной научной задачи относительно разработки методов повышения эффективности совместной работы грузовых автомобилей и погрузочно-разгрузочных средств, путем разработки рациональных графиков совместной работы. Поставленная научная задача имеет существенное значение для решения вопросов, которые связаны с оптимизацией работы автотранспортного комплекса на уровне оперативного сменно-суточного планирования. Поскольку на совместную работу грузовых автомобилей и погрузочно-разгрузочных средств оказывает влияние множество факторов, поэтому разработка графиков совместной работы должна выполняться на базе многофакторных моделей функционирования транспортного комплекса.

В диссертационной работе разработана методика составления рациональных графиков совместной работы погрузочно-разгрузочных средств и грузовых автомобилей, позволяющая снизить затраты на функционирование транспортного процесса за счет снижения непроизводительных простоев погрузочно-разгрузочных средств в ожидании грузовых автомобилей и простоев грузовых автомобилей в пунктах погрузки-разгрузки в ожидании обслуживания, а также за счет снижения суммы штрафов от несвоевременной доставки грузов получателям.

Предложенная методика составления графиков совместной работы погрузочно-разгрузочных средств и грузовых автомобилей позволяет на этапе оперативного сменно-суточного планирования, для заданных условий перевозки, определять оптимальный способ составления расписаний, с использованием заранее запланированного простоя погрузочно-разгрузочных средств, а также, с заданной вероятностью, прогнозировать затраты на осуществление перевозочного процесса. Для получателей груза возможно определение отклонения от планируемого времени прибытия.

В результате выполнения диссертационной работы разработан алгоритм составления графиков совместной работы, позволяющий, в отличие от ранее известных, составлять расписания с использованием заранее запланированного простоя погрузочно-разгрузочных средств, причем запланированный простой возможно распределять двумя способами: на каждую погрузку одного автомобиля и на такт - период времени за который происходит одна погрузка всех автомобилей участвующих в перевозке.

Для решения поставленной задачи была разработана имитационная модель работы транспортного комплекса по заранее составленным графикам совместной работы грузовых автомобилей и погрузочно-разгрузочных средств. В разработанной модели время прибытия автомобилей под первую погрузку, время погрузки и время разгрузки, а также скорость движения автомобилей рассматриваются как случайные величины.

В результате проведенных исследований получены регрессионные модели зависимости показателей качества функционирования автотранспортного комплекса (непроизводительных простоев участников автотранспортного процесса и времени опоздания прибытия к получателям груза) от условий перевозок и исходных данных. Параметром, позволяющим снизить затраты от непроизводительных простоев транспортного комплекса, и штрафов, на этапе оперативного сменно-суточного планирования является уровень загрузки погрузочно-разгрузочных механизмов.

Определены оптимальные способы составления графиков совместной работы для каждого участника автотранспортного комплекса, и для оптимизации автотранспортного процесса в целом. В большинстве случаев рекомендуется использование запланированного простоя погрузочно-разгрузочных средств, распределенного на каждую погрузку.

Оценена эффективность предложенных способов составления графиков. Эффективность рассмотренных в работе моделей, методов и алгоритмов подтверждена при их практическом использовании.

Ключевые слова: эффективность, грузовые автомобили, погрузочно-разгрузочные средства, график совместной работы, планирование, алгоритм, имитационная модель, транспортный процесс, уровень загрузки погрузочно-разгрузочных средств.

Размещено на Allbest.ru

...