Підвищення зносостійкості вузлів тертя трансмісій з використанням технологій тріботехнічного відновлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ПІДВИЩЕННЯ ЗНОСОСТІЙКОСТІ ВУЗЛІВ ТЕРТЯ ТРАНСМІСІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ТРІБОТЕХНІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Спеціальність: 05.02.04 - Тертя та зношування в машинах

Джус Роман Миколайович

Київ - 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі ремонту та експлуатації бойової авіаційної техніки інженерно-авіаційного факультету Харківського університету Повітряних Сил Міністерства оборони України

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент

Стадніченко Миколай Григорович,

Харківський університет Повітряних Сил,

доцент кафедри ремонту та експлуатації бойової авіаційної техніки інженерно-авіаційного факультету

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Щепетов Віталій Володимирович,

Національний авіаційний університет, м. Київ,

завідуючий кафедрою технології аеропортів.

кандидат технічних наук, Мірненко Володимир Іванович,

Національна академія оборони України, м. Київ

докторант.

Провідна установа: Інститут проблем міцності ім. Г.С.Писаренко, лабораторія зміцнення

поверхні елементів конструкцій відділу №6, НАН України, м. Київ

Захист відбудеться “ 16 ” червня 2005 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.062.04 в Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1 (1 корпус)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1 (8 корпус)

Автореферат розісланий “ 11 ” травня 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Л.Матвєєва



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ'

Актуальність теми. В даний час тертя представляється не тільки руйнівним явищем природи - у певних умовах воно може стати відтворювальним самоорганізуємим процесом. Це дозволило розробити нові методи і засоби відновлення трібоспряжень (ТС) машин і устаткування у процесі їх роботи. Останнім часом подібні безрозбірні технології ремонту і подовження ресурсу вузлів тертя за рахунок добавок мінерального походження (“ревіталізантів”) до мастильних матеріалів одержали дуже широке поширення. Це новий напрямок у техніці, який можна віднести до ресурсо-енергозберігаючих технологій, які отримали назву технологій тріботехнічного відновлення (ТТВ). У процесі штатної експлуатації агрегату ревіталізанти утворюють на поверхнях тертя квазібеззносне металокерамічне (МК) покриття, що захищає ТС від зносу і навіть відновлює зношений шар, поновляючи геометрію.

Однак, впровадження цих технології у високотехнологічних галузях господарства (авіація, космонавтика, атомна енергетика і т. ін.) неможливе без достатнього наукового обґрунтування процесів та без розкриття фізичної сутності явищ, що відбуваються при цьому. Тому у цих сферах застосування ревіталізантів досі не отримало розвитку. У той же час, на транспорті, у машинобудуванні, електроенергетиці та інших областях, безсумнівні переваги застосування цих технологій дозволили впровадити їх навіть без достатнього науково-теоретичного обґрунтування.

Таким чином, вирішення загальної проблеми підвищення зносостійкості ТС з огляду на великі можливості ТТВ потребує подолання існуючого протиріччя між значними перспективами, що можна очікувати від цих новітніх технологій, та відсутністю теоретичних основ та обґрунтованих рекомендацій по застосуванню ревіталізантів. Це протиріччя являє собою сутність проблемної ситуації, подолання якої є актуальна наукова проблема підвищення зносостійкості ТС застосуванням ТТВ за умови визначення закономірностей утворення і беззносного тертя покриттів при використанні цих технологій і отримання їх реологічних і фізико-механічних характеристик.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи тісно пов'язана з науковою тематикою кафедри “Ремонту та експлуатації бойової АТ” інженерно-авіаційного факультету (ІАФ) Харківського університету (ХУ) ПС України. Робота виконувалася відповідно до перспективного плану науково-дослідної роботи Харківського інституту (ХІ) ВПС України на 1999-2004 роки по пріоритетному напрямку; за замовленням ВАТ “Харківський машинобудівний завод “Світло шахтаря”” відповідно до договору про співробітництво між ним та ХІ ВПС у рамках госпдоговірної науково-дослідної роботи “Конвеєр”; у співробітництві з НДТІ ХДТУСГ України при розробці технології, спрямованої на продовження ресурсу гідроприводів у рамках науково-дослідної роботи по замовленню Міністерства аграрної політики України відповідно до Державної програми “Розробка технологічних процесів діагностування та відновлення ресурсів гідроприводів сільськогосподарських машин”.

Мета і задачі дослідження. Враховуючі сутність наукової проблеми, метою дисертації є: визначити закономірності утворення і беззносного тертя покриттів при використанні технологій тріботехнічного відновлення (завдяки мінеральним добавкам до мастильних матеріалів), а також отримати реологічні і фізико-механічні характеристики цих покриттів.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

1. Провести аналіз існуючих технологій тріботехнічного відновлення і результатів їх впровадження, визначити невирішені питання, що уповільнюють втілення ТТВ у наукоємних галузях.

2. Розробити методику і устаткування для вивчення динаміки процесів утворення металокерамічного покриття і оцінки його основних тріботехнічних характеристик при використанні ревіталізантів.

3. Визначити вплив експлуатаційних чинників на утворення МК покриття і його фізико-механічні і тріботехнічні характеристики. З'ясувати механізм утворення і беззносного тертя даного покриття і визначити його реологічні і фізико-механічні характеристики, що забезпечують таке тертя.

4. Провести аналіз структурної організації МК покриття з позицій синергетичного підходу і положень теорії надійності, побудувати концептуальну модель трансформації структурних складових покриття при зміні зовнішніх чинників.

5. Експериментально підтвердити працездатність концептуальної моделі трансформації покриття і моделі його структурної організації. Розробити практичні рекомендації по застосуванню ТТВ для підвищення довговічності агрегатів трансмісій авіаційної техніки.

Об'єктом дослідження є зносостійкість вузлів тертя трансмісій.

Предметом дослідження є закономірності об'єкта дослідження при застосуванні технологій тріботехнічного відновлення.

Методи дослідження. Для вивчення динаміки процесів утворення МК шару і визначення впливу експлуатаційних факторів на динаміку його утворення застосовувалося експериментальне дослідження цих процесів з використанням: пристрою для безперервного фіксування зміни розміру випробовуваних зразків, що монтувався на машину тертя 2070 СМТ_1 і сконструйованого спеціально для виконання даної роботи; методу акустичної емісії (АЕ), що дозволив фіксувати динаміку процесів, що відбувалися в ТС при застосуванні ревіталізантів з чутливістю 10^-9г, що відповідає масі мінімальної елементарної частки зносу. Достовірність отриманих експериментальних даних перевірялася методами математичної статистики. Для побудови реологічної і фізичної моделей, що дозволяють пояснити квазібеззносні властивості МК шару, проводилися комплексні металофізичні і мікродюрометрічні дослідження з використанням приладів ПМТ-3, “Профілограф-профілометр 252”, коерцитиметра КРМ-Ц, мікроскопа-інтерферометра Лінника МИИ-4, дифрактометра “ДРОН_3” і растрового мікроскопа-мікроаналізатора “CamScan_ 4DV” (з аналізом статистичних характеристик анізотропії поверхневого шару за допомогою програми SIA 1.00 (Фур'є-аналіз)). Для побудови концептуальної моделі беззносності за рахунок трансформації структурних складових МК шару при зміні зовнішніх факторів застосовувалися основні положення термодинамічного і сінергетичного підходів, механіки твердого деформованого тіла, теорії надійності, а також методи інформаційно-статистичного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Отримав подальший розвиток акустичний метод безперервного контролю стану фрикційних параметрів трібовузлів. Розроблена автоматизована система трібодіагностики, де як інформаційний параметр АЕ використана величина сигналу, квантована за часом.

2. Вперше, використовуючи розроблену автоматизовану систему трібодіагностики, визначено механізм утворення і функціонування покриттів, отриманих за допомогою ТТВ.

3. Вперше виявлені фізико-механічні і реології особливості МК покриттів, що обумовлюють макрозрушуючі і процеси динамічної повзучості, які забезпечують дисипацію надлишкової енергії і пояснюють беззносність даних покриттів.

4. Вперше проведений аналіз структурної організації МК покриття з позицій сінергетичного підходу і положень теорії надійності, пояснюючий його беззносні властивості, а також запропонована концептуальна модель трансформації покриття при зміні зовнішніх чинників.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено експлуатаційні і технологічні рекомендації по використанню ревіталізантів вітчизняного виробництва на вузлах тертя, що моделюють роботу агрегатів трансмісій АТ; розкритий механізм “квазібеззносного” тертя покрить з ревіталізантів завдяки визначенню їх тріботехнічних, фізико-механічних і реологічних особливостей; побудована концептуальна модель аналізу напружено-деформованого стану поверхні з МК покриттям, яка дозволяє оцінювати його надійність і довговічність; оптимізовано склад нового українського ревіталізанту ТВС Комбат.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення та висновки щодо реологічних і фізико-механічних характеристик досліджених покриттів та їх властивостей, а також рекомендації по застосуванню ТТВ [5, 6], отримані особисто автором. У роботах, опублікованих у співавторстві [1-4], обґрунтовано науковий напрямок, мету та методику досліджень, запропоновано принцип побудови автоматизованої системи трібодіагностики (АСТ). Особисто автором розроблено пристрій для вимірювання зміни геометрії зразків та реалізовано остаточний варіант АСТ. Обговорення результатів досліджень та остаточні висновки виконані разом з науковим керівником [7]. мастильний тріботехнічний механічний

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та одержали позитивну оцінку: на постійно діючому семінарі молодих вчених ХУ ПС, Харків, 2002, 2003, 2004 р.; на семінарах кафедри “Ремонту та експлуатації бойової авіаційної техніки” ІАФ ХУ ПС, Харків, 2001-2004 р.; на 5-й міжнародній науково-технічній конференції “АВІА_2003”, Київ, 2003р.; на науково-технічній конференції “Інформаційні технології в авіації (ІТА_2003)”, Харків, 2003р.; на науково-технічній конференції “Перспективи використання вертольотів в Україні”, Харків, 2003р.; на 6-й міжнародній науково-технічній конференції “АВІА_ 2004”, Київ, 2004р., на науково-технічній конференції “Сучасний стан та проблеми авіаційної техніки Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України”, Київ, 2004 р.

Публікації. Основні результати дисертаційних досліджень опубліковані у 7 друкованих роботах, в тому числі у 1 статті у науковому журналі, 5 статтях у збірниках наукових праць, та 1 матеріалах конференції.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел із 201 найменування і 2 додатків (14 сторінок). Робота виконана на 141 сторінці, містить 43 рисунка (20 сторінок), 7 таблиць. Загальний обсяг дисертації - 204 сторінки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету дослідження, визначено його задачі та способи їх розв'язання, викладено наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів, надано відомості про структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі проведено аналіз питання та обрані, за його результатами, напрямки дослідження. Зроблений огляд підходів до проблеми моделювання зношування пар тертя. На теперішній час їх існує декілька. Це феноменологічний, концептуальний, металофізичний, термодинамічний, кінетичний та сінергетичний підходи. Але жоден з них не дає можливості відповісти на всі питання, поставлені у роботі. Тому у дослідженнях було використано запропонований Бершадським Л.І. системно-фізичний підхід, який передбачає ретельного розглядання реологічної складової процесу тертя.

Проаналізовано, також, сучасний стан різноманітних технологій тріботехнічного відновлення. Дослідження “ефекту беззносності”, поміченого ще в середині 50_х р.р. ХХ ст. Гаркуновим Д.Н. і Крагельським І.В., дали потужний імпульс розвитку методів підвищення зносостійкості. Усі відомі в даний час методи і засоби для безрозбірного відновлення ТС по компонентному складу, фізико-хімічному процесу взаємодії з поверхнею, властивостям одержуваних покрить (захисних плівок), а також механізму функціонування варто поділяти на три основних групи: металоплакуючі композиції (реалізуючі ефект виборчого переносу), речовини, що полімеризуються і металокерамічні матеріали. До відновлювачів, що дають найбільший техніко-економічний ефект, варто віднести кондиціонери металу й інші поверхнево-активні речовини (ПАР), а також добавки шаруватих модифікаторів.

Геомодифікатори тертя (ГМТ) є принципово іншими по характеру впливу на поверхню на відміну від усіх інших продуктів. Це добавки, виготовлені на основі природних мінералів ультраосновних порід. Основними виробниками продуктів даного класу є Росія (НПО “РУСПРОМРЕМОНТ”) і Україна (корпорація “ХАДО”). У присутності в мастилі цих складів за рахунок енергії тертя в зоні контакту відбувається видалення дефектного шару металу, текстурування поверхні тертя з одночасним зміцненням матеріалу підкладки на значну глибину. У ході припрацювання зношених поверхонь тертя поступово відбувається відновлення їхньої макрогеометрії і створення на них оптимального мікрорельєфу (рівноважної шорсткості), обумовлених реальними умовами експлуатації.

Перевагами ГМТ є: здатність створювати в зонах тертя динамічні захисні плівки, утворені тонкодисперсними продуктами зносу і самим ГМТ, у виді квазізрідженого шару (аналог сервовітної плівки при “виборчому переносі”); рівномірне зміцнення поверхонь тертя в процесі припрацювання трібовузла в присутності ГМТ; істотне зниження коефіцієнта тертя і, виходить, механічних втрат; багаторазове зниження швидкості зношування ТС; збільшення гранично-припустимих навантажень у трібовузлі; низька вартість ГМТ; екологічна чистота природних мінералів. Усі ці властивості, а особливо здатність відновлювати вихідну геометрію зношених ТС закріпили за даним класом препаратів назву “ревіталізанти”, тобто “речовини, що відновлюють життя”.

Варто визнати, що хімічна складова утворення з ревіталізантів МК шару розроблена досить ґрунтовно, чого не можна сказати про фізико-механічні і реологічні властивості цього шару. Такі розробки практично відсутні. Крім того, слід зазначити, що випробування на тертя і знос з використанням ГМТ по традиційній програмі (протягом 5-10 годин) дають не позитивні, а негативні результати. І це тоді, коли за рівнем упровадження ревіталізанти побили усі рекорди. Вони впроваджені практично у всіх галузях машинобудування, транспорту (крім авіації), енергетики і т.д. Дані продукти запатентовані в багатьох країнах світу, а географія їхніх продажів ще ширше. Таке протиріччя викликане, імовірно, нерозробленістю методики досліджень даного феномена в трібології. Адже для утворення МК покриття необхідно не менш 30 годин роботи механізму. При цьому, на першому етапі відбувається видалення верхнього “дефектного” шару, тобто знос. Дотепер відсутні дослідження динаміки утворення і руйнування МК шару при застосуванні ревіталізантів. Це покриття безумовне варто віднести до дисипативних, а значить метастабільних структур. А відомості про стабільність покрить, отриманих по цій трібовідновлювальній технології, також відсутні. Досить суперечливі відомості і про товщину МК шару на поверхнях тертя: від 5 до 700 мкм. Тому, незважаючи на безумовний техніко-економічний ефект, що спостерігається від застосування ТТВ, варто визнати низьку наукову розробленість даного методу, що, безумовно, перешкоджає впровадженню в авіації й інших наукомістких галузях.

Далі наведено основні фізичні аспекти “квазібеззносності” подібних покриттів, на базі яких може ґрунтуватися пояснення цього механізму у дисертаційній роботі.

На основі розглянутого сформульовано уточненні задачі дослідження.

У другому розділі описуються досліджувані матеріали та зразки, експериментальна установка, методика проведення експериментів і порядок обробки їх результатів. Відповідно до задач дослідження, методичною основою роботи було комплексне вивчення динаміки формування, геометричних, металофізичних, реологічних і експлуатаційних характеристик металокерамічного шару, що формується на поверхнях тертя після введення в мастильне середовище ревіталізантів.

Це обумовило при проведенні експериментальних досліджень застосування положень системно-фізичного аналізу, що передбачає одночасну реєстрацію і вивчення вхідних і вихідних параметрів трібосистеми і встановлення між ними функціональної залежності шляхом залучення положень теорії надійності, нелінійної термодинаміки відкритих систем і сінергетичного підходу, а також розробки фізичної моделі, що адекватно описує роботу трібосистеми в умовах “беззносності”. У зв'язку з цим, були визначені матеріали для виготовлення зразків, застосованих для проведення лабораторних досліджень: сталі 12Х2Н4А, з якої виготовлено не менш 75% всіх авіаційних зубчастих коліс, і ШХ_ 15СГ, з якої в основному виконуються кільця і тіла котіння підшипників трансмісій і ГТД. Виходячи з цього ж було проведено вибір мастильних середовищ: авіаційні синтетичні мастила Б-3В и ИПМ_10, використовувані в багатьох авіаційних трансмісіях і ГТД. У якості модельного фрикційного вузла, що імітує роботу реальних вузлів тертя агрегатів авіаційних трансмісій і двигунів, використовували пари тертя диск-диск (R_рол=25 мм). У якості ревіталізантів для дослідження були обрані продукти вітчизняного виробництва: трансмісійний склад “ХАДО” однойменної фірми (м. Харків) та “ТВС Комбат” розроблений групою авторів та замовлений як винахід ДП “Грінмаш” (м. Київ).

Трібологічні дослідження проводилися на удосконаленій машині тертя 2070 СМТ-1. Випробування проводили в умовах граничного мащення, характерного для роботи зубцюватих зчеплень і підшипників агрегатів трансмісії і двигунів при коченні з 20%_им проковзуванням. Діапазон контактних навантажень на зразках був обраний з умови рівності реальним навантаженням на плямах контакту зубів шестірень і тіл кочення підшипників авіаційних трансмісій і двигунів. Він був у межах від 200 до 1000 МПа для у_макс, розрахованого по Герцу. Швидкість обертання приводного валу машини тертя також обиралася з умови максимального наближення до умов роботи моделюємих вузлів. Зміна маси зразків фіксувалася за допомогою лабораторних рівноважільних ваг 2 класу ВЛР_200м. Для дослідження динаміки утворення МК шару треба було розширення функціональних можливостей серійної машини тертя, що здійснювалося дообладнуванням її пристроєм для безперервного фіксування зміни розміру випробовуваних зразків (ПБФЗРВЗ) у процесі випробувань. Необхідність у створенні такого пристрою випливала з цілей і задач дослідження.

Створений пристрій дозволяє беззупинно реєструвати зміну геометрії (знос або нарощування верхнього шару) зразків з високою точністю при іспитах їх на серійній машині тертя 2070 СМТ_1. Для забезпечення умови відсутності температурних розширень випробуваних зразків і всіх елементів кінематичної схеми була виготовлена система змащення і терморегулювання, що дозволяє після стабілізації температури всієї системи підтримувати її на постійному рівні.

Оскільки нарощування МК шару з використанням ревіталізантів - процес саморегульований і залежить від виділюваної при терті енергії, то реєстрація динаміки процесів зношування паралельно з виміром товщини МК покриття дозволили оцінювати експлуатаційні, реологічні і металофізичні властивості покриття в реальному масштабі часу. На сьогоднішній день самим чуттєвим методом, що дозволяє реєструвати процес зношування пари тертя практично від моменту відділення одиничної частки зносу, є метод акустичної емісії. Акустико-емісійний комплекс, застосований у роботі, складався із приладу АЭ_109М, погоджених з ним двох самописів Н306, осцилографа С1-68, попередпідсилювача, фільтра перешкод і хвилеводу з датчиком. На основі акустико-емісійного комплексу й ПБФЗРВЗ була побудована автоматизована система контролю процесів зношування. Ключовими питанням при її розробці з'явився обґрунтований вибір критеріїв акустичного емісійного випромінювання, що дозволяють з високою точністю і чутливістю контролювати динаміку процесів зношування при зміні зовнішніх умов тертя і структури поверхневих шарів. Цей вибір здійснювався на підставі робіт Запорожця В.В., Свірідьонка О.І., Носовського І.Г., Стадніченко В.М., Бершадського Л.І. та ін. Інформаційною характеристикою АЕ для дослідження динаміки утворення і руйнування ВС була обрана спектральна потужність сигналу АЕ W(щ). Один з каналів реєстрації прибору АЭ_109М інтегрує W(щ) до певного рівня (9,010^-6 Вт). Діаграма реєстрації сигналів АЕ при цьому дає можливість оцінювати динаміку спливаючих процесів.

Величина сумарного зносу за будь-який період іспитів (i-j) або на певному шляху тертя може бути розрахована як

,

де - фіксована величина зносу за час набору одного квантового рівня;

z - загальне число наборів квантового рівня на обраному проміжку;

з - питома емісійна активність пари тертя. За своїм фізичним змістом вона являє собою коефіцієнт зносу трібоспряження за інтервал часу набору одного квантового рівня .

Однією з головних умов реєстрації спектральної потужності по даному каналу є реєстрація сигналів відповідних за рівнем процесам поверхневого руйнування. Це обмеження реалізується блоком дискримінації сигналів акустичної емісії по амплітуді. Аналізуючи визначений цикл квантування сигналу спектральної потужності, слід зазначити, що тангенс кута між лінією набору квантового рівня і відрізком часу набору характеризує інтенсивність зношування трібоспряження за час набору квантового рівня (більше тангенс кута - більше інтенсивність зношування).

З метою необхідної інтерпретації закономірностей зміни поверхневих шарів при обробці їх ревіталізантом для виявлення фізичної картини утворення і функціонування захисного покриття, а також побудови математичної моделі цих процесів, проводилися дослідження морфологічних особливостей поверхневих шарів.

У зв'язку з цим використовувався комплекс методів, що містить у собі: вимір мікротвердості, шорсткості, коерцитивної сили, залишкового напруження і металографічні дослідження.

Вимір мікротвердості поверхонь тертя проводилося на приладі ПМТ-3. Вимір шорсткості виконувалося на приладі “Профілограф-профілометр 252”. Для порівняльної оцінки рівня структурних змін у поверхнях тертя вимірювали коерцитивну силу за допомогою коерцитиметра КРМ-Ц. Рівень залишкових напружень визначали рентгенівським методом на дифрактометрі “ДРОН_3”. Металографічні дослідження проводилися на мікроскопі-інтерферометрі Лінника МИИ-4. Фрактографічні дослідження проводилися з використанням методу растрової електронної мікроскопії (РЕМ) на мікроскопі-мікроаналізаторі “CamScan_4DV” з використанням системи рентгенівського дисперсійного аналізу - міні-комп'ютера “Link_ 860”.

Очевидно, вперше в такого роду дослідженнях проведений Фур'є-аналіз анізотропії структурного стану. Він проводився на поверхнях тертя, знятих на РЕМ при збільшенні 1960. Фур'є-аналіз отриманого спектра проводився за допомогою програми SIA1.00, адаптованої до більшості сучасних ПЕОМ. У даній програмі аналізується двомірний Фур'є-спектр. Різні ділянки структури по-різному відбивають скануючий промінь, що й обумовлює зміну реєструємого (відбитого) сигналу.

Дана програма працює в двох режимах. У першому режимі кількісно оцінюється рівень анізотропії й орієнтації блоків структури щодо головних діючих напруг за допомогою автокореляційного і спектрального аналізу фрактограм поверхні. В другому режимі якісно, по ширині і складності фрактограми, оцінюється складність структурного стану (кількістю коефіцієнтів у рівнянні Фур'є), ступінь анізотропії головних діючих напруг і кількісна оцінка ступеня упорядкованості структури на поверхні тертя (фазовий аналіз).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/



У третьому розділі було проведено експериментальні і металографічні дослідження покрить, отриманих за допомогою ревіталізантів.

Залежність товщини і швидкості утворення МК шару від навантаження для різних ТС істотно не змінювалася (рис. 1). Максимальна товщина покриття (?25 мкм) та швидкість його утворення (зростання закінчилося через ?4 год.) були зафіксовані при максимальному контактному тиску у_макс=1000МПа. При у_макс=600МПа утворення покриття не фіксувалося. Ці експерименти свідчать, що для утворення МК покриттів при застосуванні ревіталізантів потрібні високі місцеві температури, т.я. при великих навантаженнях великі і температурні спалахи безпосередньо в контакті мікронерівностей на фактичних площадках взаємодії. При зниженні навантажень нижче критичного значення, контактні температури в зоні взаємодії недостатні для протікання процесу утворення покриття. Цим фактом можна пояснити ефект виборчого нарощування МК шару в місцях підвищеного зносу У місцях підвищених контактних навантажень, де спостерігається інтенсивний знос, створюються сприятливі умови для утворення покриття. Поступово зменшуючись убік від цієї зони, напруги сприяють утворенню меншого шару, що сходить нанівець в області, де контактні напруги не сприяють його утворенню.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/



Приблизно також виглядали залежності товщини і швидкості утворення МК шару від концентрації ревіталізанту у мастилі. Вони суттєво не відрізнялися для різних ТС. Найкращі результати по утворенню покриття були отримані при концентрації ТВС Комбат с=0,15 г/л, що в півтора рази перевищувало рекомендовану виробником цифру. При подальшому збільшенні концентрації змін у показниках утворення МК шару не спостерігалося, у той час, як при її зниженні товщина та швидкість утворення покриття знижувались (рис. 2). Відмінність показнику оптимальної концентрації в порівнянні з даними виробника продукту пояснюється різницею у схемах її подачі до поверхні (змащення зануренням ролика у масло з ревіталізантом проти змащення крапельною подачею суміші, коли практично весь склад попадає в зону тертя негайно).

Металографічні дослідження поверхонь тертя та окремих часток покриття дозволили скласти враження про його структуру, механізм утворення та функціонування. За своїм складом це квазірідка в'язка аморфна металокерамічна речовина, що утворюється з SiO₂ та Al₂O_3. Вона армована частками зносу та кристалічними вкрапленнями (ситалами), що утворюються в процесі тертя завдяки наявності в ревіталізанті кристалізаторів (TiO₂, FeS та ін.) (рис. 3). На цій стадії утворення покриття має високу адгезійну активність і обриваючись, активує верхній шар металу та очищує його від “дефектних” ВС (рис. 4). На цьому рівні покриття являє собою композитний матеріал. На макрорівні воно має шарувато-глобулярну будову (рис. 5). З цього погляду МК шар цілком можна віднести до твердозмащувального покриття. Це дозволяє поверхні, володіючи здатністю до надрухомості, релаксувати напруження, що накопичуються у верхньому шарі в результаті контактної взаємодії при терті, за рахунок переорієнтації блоків структури, ізометричного переміщення окремих глобул, а також макрозрушення всієї поверхні.

Переорієнтація структурних блоків при роботі МК покриття добре видна на рис. 6. Рушійними механізмами орієнтації є процеси сегрегації і сепарації часток під дією сил і моментів, що виникають у покритті з погляду аналізу його напружено деформованого стану (НДС). Перед нанесенням блоки структури покриття зорієнтовані по напрямку тертя (горизонтально) (рис. 6, а). Така орієнтація характерна для більшості звичайних пар тертя. Однак у процесі нанесення відбувається переорієнтація блоків структури покриття (рис. 6, б) у напрямку, перпендикулярному напрямкові тертя (рис. 6, в). Імовірно, здатність специфічної структури покриття до ізометричного провороту змушує окремі блоки переорієнтуватися в положення з мінімальним опором цьому провороту. При подібній орієнтації окремим глобулам структури легше релаксувати напруги, що накопичуються в поверхні, повертаючись навколо своєї більш довгої осі. При цьому аналіз розмірів блоків поверхневої структури показує, що перед нанесенням покриття на поверхні присутня визначена кількість елементів більшого розміру, чим основна їхня маса (рис. 6, а). Потім, на проміжному етапі формування покриття (рис. 6, б), кількість таких блоків зменшується й у цілком сформованому МК покритті (рис. 6, в) залишаються лише елементи одного, самого дрібного, розміру.

Максимальна товщина шару, зареєстрована ПБФЗРВЗ, складала 25 мкм, однак, з огляду на щільність металосилікату (3000 кг/м³), геометрію зразків і величину приросту їхньої маси, можна говорити про реальну товщину не більш 2,5 мкм

Для пояснення невідповідності між фіксуємою і реально наявною товщиною покриття, було висунуте припущення, що знайшло своє підтвердження в ході випробувань і металофізичних досліджень. На поверхнях тертя безпосередньо перед контактною зоною з'являється валик металосилікату. Він немов видавлюється при терті перед площадкою контакту внаслідок високого тиску і великої пластичності покриття. За рахунок сил адгезії в металосилікаті, його аморфного стану і високої в'язкості, цей валик здобуває клиноподібну форму і частково затягується в зону контакту, створюючи ефект гідродинамічного клина.

Для перевірки цієї гіпотези були проведені розрахунки товщини отриманої плівки в зоні контакту з урахуванням динамічної в'язкості металосилікату. Шар мастила в цій ситуації не перевищує 10^-8 мм. Ясно, що умови контакту не сприяють гідродинамічному режиму мащення. Однак, припускаючи рідкий стан металосилікату в зоні контакту, тому що стекла подібного складу (Si₂+Al₂O₃) розріджуються при температурах вище 400єС, була висунута гіпотеза про створення гідродинамічного ефекту за рахунок самого МК шару.

Порядок отриманого значення товщини плівки металосилікату відповідає значенням, отриманим за допомогою ПБФЗРВЗ. Виходить, цей валик деформованої (видавленої) плівки і реєструється в процесі нанесення покриття як його динамічна товщина в зоні контакту. При цьому коефіцієнт товщини плівки =15,8, що 5. Виходить, режим мащення ТС (якщо плівка металокераміки виконує роль мастила з високою в'язкістю) - гідродинамічний. Мікрофотографування поверхонь після обробки складом ТВС Комбат показало наявність на них подібних буртиків світло бурого кольору (рис. 7). Вони цілком прозорі, отже, є аморфною фазою металосилікату без включень армуючої фази. Таким чином, варто припустити, що за допомогою ПБФЗРВЗ фіксувалася миттєва товщина покриття в зоні безпосереднього контакту, що відрізняється від середньої товщини покриття по всій поверхні.

На підставі цього була висунута гіпотеза про квазірідкий стан покриття в контактній області за рахунок ефекту динамічної повзучості. Дана гіпотеза одержала експериментальне підтвердження при тривалих випробуваннях. Роль МК покриття в створенні “нетипового” гідродинамічного ефекту цілком пояснює ріст і вирівнювання по циліндрах компресії в ДВЗ вже після декількох годин роботи в присутності ревіталізантів, коли їх обробляють за цією технологією.

Завдяки всім перерахованим вище особливостям, покриття має властивість аномальної пластичності і рухливості при досить високій міцності. Це дозволяє йому в процесі роботи здійснювати макрозрушуючі переміщення по поверхні зразка. Ці макрозрушення добре помітні на мікрофотографіях, зроблених у різних крапках роликів у різні моменти часу після того, як формування покриття було завершено (рис. 8).

Видно, що в залежності від стану покриття, а також від напрямку дії осьової складової сили контактного тиску (вона виникає від деформації валів машини тертя при навантаженні), переміщення поверхні може відбуватися під різними кутами до напрямку тертя, аж до перпендикулярності до нього. Як гіпотезу, що пояснює це, було висунуте припущення про зрушення окремих ансамблів покриття по лінії контакту за рахунок уже згаданих процесів сегрегації і сепарації часток під дією сил і моментів, що виникають у покритті з погляду аналізу його НДС. З даних металофізичних вимірювань випливає, що пояснення квазібеззносності МК покрить лежить не в підвищеній твердості цього шару, а в здатності розсіювати напруги, що накопичуються, по механізму макрозрушуючих переміщень покриття, тобто в зміні реологічного поводження поверхонь тертя. Реологічне поводження кристалічних тіл, описуване звичайно моделлю Кельвіна-Фойгта, для МК покриття заміняється релаксаційною реологічною моделлю Прандтля. Ця модель пояснює процеси мікро- і макропластичної деформації, що обумовлюють ріст напруг у поверхневому шарі і їхнє скидання за рахунок руйнування (зносу). Вона характеризує поводження в'язкопластичних тіл.

Поки _т (_т - межа текучості), деформується тільки тіло Гука. Як тільки _т, деформація необмежено наростає через проковзування тіла Сен-Венана при постійній деформації пружного елементу. Тільки у випадку застосування ревіталізантів, коли напруги перевищують якесь критичне значення, релаксація накопичених поверхнею напруг відбувається за рахунок макрозрушуючих та ізометричних переміщень квазірідкого покриття без руйнування.

Далі були проведені випробування обраних ТС на зносостійкість (табл. 1). Пари тертя з МК покриттям продемонстрували беззносність впродовж обраного часу випробувань (80 год.) при безперервному та циклічному експериментах. Навпаки, як і слід було очікувати, фіксувався приріст маси зразків (?0,01г) за рахунок утворення на поверхнях МК покриття. При цьому реєстрація сигналів АЕ фіксувала припинення процесів поверхневого руйнування приблизно на 40 год. нанесення (для ТВС Комбат).

Наступний експеримент по виявленню впливу МК покриттів на живучість ТС також підтвердив їх позитивну дію. ТС, оброблені ревіталізантом, в умовах мастильного голодування продемонстрували збільшення часу до задиру зразків у 12 разів по відношенню до необроблених ТС.

У четвертому розділі була створена інформаційно-статистична модель структурної організації покрить, отриманих за допомогою ревітализантів. Організація структурних складових у МК шарі з позиції кібернетики являє собою розподіл і агрегатів ансамблів елементів е_i, кожний з яких вирішує свої локальні задачі, дотримуючись принципу максимуму надійності системи.

Таблиця 1. Результати випробувань МК покриття на зносостійкість за двома програмами випробувань: циклічної і безперервної

Матеріал зразка	Програма випробувань	Сумарний знос зразків за 80 годин випробувань
		Б_3В	ИПМ_10	Б_3В+ТВС Комбат	ИПМ-10+ТВС Комбат
ШХ_ 15СГ	Безперервні випробування	4,9·10-2 г	1,8·10-2 г	Приріст маси до 10-2г
	Циклічні випробування	6,4·10-2г	2,4·10-2 г
12Х2Н4А	Безперервні випробування	3,0·10-2 г	1,1·10-2 г
	Циклічні випробування	3,8·10-2 г	1,4·10-2 г

Елемент, досить довгий час працюючий у визначеному ансамблі е_i(i=1,2,...m) прагне підтримувати в часі постійний стаціонарний стан Через обмежену працездатність кожного елемента системи, збільшення інтенсивності роботи k-го елементу в проміжку часу t-t₀ викликає більш нерівномірне і хитливе його функціонування .

Природно припустити, що зі збільшенням нестійкості функціонування і тривалості роботи елемента зменшується надійність його роботи. Утворення ансамблів елементів підкоряється правилу суперадитивності. У нашому випадку воно виражається в тім, що надійність роботи елементів, з'єднаних у великі ансамблі, збільшується за рахунок зменшення навантаження на кожний з них.

Фізичний аналіз трансформації структурного стану в трібосистемі з МК покриттям показав, що відношення часток ансамблів е_i трібосистеми до і після зміни зовнішнього середовища дорівнює відношенню інтенсивності їхньої роботи в цих же умовах

,

де імовірність безвідмовної роботи всіх елементів ансамблю е_і; - інтенсивність функціонування ансамблю ; н_і(t) - число однакових ансамблів е_і у кожен момент часу t.

Логарифм відносини ймовірностей перебування системи в цих станах може служити мірою працездатності ТС. Очевидно, що при при відсутності розходження між цими станами інформація за Кульбакою буде

Перенос потенціалу ц через поверхню розглянутого обсягу МК покриття складається з переносу за рахунок макроскопічного руху речовини і потоку переносу, зв'язаного з тенденцією до повернення в стан термодинамічної рівноваги. Тому динаміка МК шару в полі діючих напруг дозволяє віднести його до “умовно рівноважної” системи. Це і є основною передумовою квазібеззносності цього покриття.

Вперше був проведений аналіз складного напруженого стану системи “основний матеріал-МК покриття”, у результаті якого визначені умови її переходу з пружної області в динамічну повзучість, що є одним з каналів релаксації МК шаром енергії, що накопичується в поверхні при терті. Була запропонована концептуальна модель аналізу НДС двошарової системи “основний матеріал-МК покриття”.

Виходячи з гіпотез Кірхгофа-Лява, можна складні просторові задачі аналізу НДС конструктивно-ортотропних систем звести до двомірних, тобто розглянути процес деформування поверхні приведення. МК шар, нанесений на базову поверхню, являє собою конструктивно-ортотропну оболонку, поверхня приведення якої визначається параметром (рис. 9).

Якщо - приведений коефіцієнт Пуассона; - ефективний модуль пружності МК шару, - приведена твердість двошарової системи при розтяганні-стиску, визначимо компоненти деформації МК шару:



Визначивши компоненти деформації поверхні приведення, визначалися напруги у нормальних перетинах двошарової системи відповідно до узагальненого закону Гука з урахуванням гіпотез Кірхгофа-Лява

у верхньому шарі системи (МК покритті): ;

у нижній підставі системи: .

Таким чином, запропонована концептуальна модель НДС системи, що дозволяє визначити компоненти деформацій і напруг у зовнішньому МК шарі і у внутрішній основі такої системи. Попередні розрахунки за допомогою цієї моделі показали, що міцність бази, її надійність і довговічність не погіршуються, а навіть збільшуються на 3_5%. Це доводить, що застосування ревіталізантів приводить не тільки до поліпшення трібологічних характеристик поверхонь, але й об'єктивно не погіршують механічних критеріїв працездатності системи.

Далі запропоновано спосіб розрахунку радіального осідання МК шару й оцінки його стійкості на поверхні тертя. Величину максимального тиску q₀ (рис. 10) можна знайти з формули для розрахунку довільного зусилля F_r, переданого на МК шар: , де М - момент зовнішнього навантаження; б- кут тиску; - кут тертя (). , а максимальне значення радіального осідання МК шару в центрі площадки контакту: . Таким чином, визначено величини U₀, q₀, F_r, а також загальний закон розподілу тисків по дузі контакту q_ц, спираючись на модель Вінклера. За допомогою цього способу можна пояснити беззносність покриття за рахунок його структурної перебудови в результаті процесів сегрегації і сепарації по поверхні МК шару окремих складових його структурних ансамблів і зміни під впливом перерахованих факторів модуля зрушення покриття по лінії контакту. Так створюються умови синхронності зрушуючих процесів у всьому мікрооб'ємі. Осьова складова, котра, на етапі припрацювання приводить до зрушення МК покриття з зони дії високих контактних тисків, зникає і МК шар стабілізується на поверхнях тертя, забезпечуючи високі протизносні властивості ТС. Встановлено визначальну роль армуючої фази МК покриття на його стійкість в умовах складного НДС.

У п'ятому розділі за допомогою експерименту отримано підтвердження висновків про особливі властивості МК покриттів (рис. 11). При різкій зміні зовнішнього фактору (навантаження) ТС з МК шаром миттєво перебудовує свою структуру згідно термодинамічної моделі його роботи в напрямку збереження мінімуму інформаційної ентропії. При цьому повністю змінюється і макромеханізм дисипації надлишкової механічної енергії. При поверненні до первинних зовнішніх умов також миттєво відновлюється первинний механізм дисипації. Таких властивостей не проявляє звичайне ТС. Підтвердження цього отримано завдяки Фурьє-аналізу досліджуваних поверхней.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/



Проведено експериментальне дослідження передбачуваних метастабільних властивостей МК покриття. Після 30_денної перерви у роботі стійкість до заїдання покриття стала нижче, ніж у звичайного ТС. Це пояснюється кристалізацією аморфної фази МК шару. Запропонована та отримала експериментальне підтвердження експлуатаційна методика відновлення квазібеззносних властивостей покриття завдяки поступовому припрацюванню з плавним виходом на режим максимального навантаження. Ця методика не суперечить інструкціям по експлуатації більшості машин та механізмів та повністю відновлює квазібеззносних властивості МК шару (рис. 12).

Виконана теоретична оцінка стабільності реологічних властивостей покриття на основі аналізу внутрішніх усадочно-реологічних напружень.

Внутрішні зусилля і моменти визначаються так: (1)

У системі (1) використовуються основні параметри, що характеризують величину усадочних напруг і короблення двошарових систем при усадці (е_?, о_?):

(2)

У (2) д = д₁+ д₂ (рис. 7). Визначення відносної пружної усадки ? найкраще робити експериментально за методикою, описаної в роботах Приймакова О.Г.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні зносостійкості вузлів тертя трансмісій за рахунок використання технологій тріботехнічного відновлення (завдяки мінеральним добавкам до мастильних матеріалів).

Наукове значення роботи - визначено закономірності утворення і беззносного тертя покриттів, що утворюються при цьому, а також отримано їхні реологічні і фізико-механічні характеристики.

Прикладне значення роботи - сформульовано технологічні рекомендації щодо нанесення цих покриттів та їх застосування у експлуатації. Таке наукове пояснення особливих властивостей МК покриттів допоможе впровадженню трібовідновлювальних технологій у особливо відповідальних та наукоємних галузях, де без глибокого вивчення та обґрунтування процесу їх застосування неможливе.

При виконанні дисертаційної роботи були отримані такі результати:

1. Проведений аналіз стану питання по застосуванню як самих ревіталізантів, так і інших добавок, мастильних композицій і технологічних способів підвищення зносостійкості ТС показав, що тема даних досліджень є досить актуальною. Результати впровадження “квазібеззносних” покрить, отриманих за допомогою застосування ревіталізантів, досить успішні. Експериментальні і теоретичні дослідження питання дозволяють, до деякої міри, пояснити “беззносні” властивості подібних покрить з точки зору структурно-енергетичної теорії тертя, сінергетики і системно-фізичного аналізу. З іншого боку, велике число непояснених моментів (таких, як динаміка утворення, структура і будівля, реологічна модель роботи, сам механізм беззносності та ін.) не дозволяє впроваджувати трібовідновлювальні технології, настільки широко, наскільки хотілося б, особливо в таких відповідальних і наукомістких галузях, як авіація, космонавтика, атомна енергетика і т.п.

2. З урахуванням виняткової специфічності поставлених задач, розроблена і побудована автоматизована система трібодіагностики на базі методу АЕ. Її складовою частиною є пристрій для безперервного фіксування зміни розміру випробовуваних зразків, установлюваний на стандартну машину тертя 2070 СМТ_1. Цей пристрій дозволив простежити динаміку утворення захисного МК покриття, що було необхідно для розкриття механізму і фізичної сутності явищ, що протікають при цьому. Використання автоматизованої системи контролю процесів зношування дозволило, після обґрунтованого вибору інформативних параметрів АЕ, розробити експрес-методику трібодіагностики вузлів тертя, що дозволяє, в деяких випадках, скоротити час порівняльних випробувань на знос у десятки разів, а також реєструвати динаміку процесів зношування з чутливістю до 1 нг (10^-9г). Спираючись на це, розроблено оригінальну методику випробувань на знос зразків, обробляємих ревіталізантами.

3. При експлуатаційних дослідженнях МК покрить визначений діапазон контактних тисків, у якому можливе утворення на поверхнях моделюємих ТС цього покриття (700...1000Мпа). Проведенні випробування на зносостійкість зафіксували відсутність зносу ТС із МК шаром у межах обраного часу іспитів (80 г.). Досліджено динаміку утворення покриття і формування його особливих властивостей. Виявлено збільшення в 20 разів живучості агрегатів, оброблених ревіталізантом, при масляному голодуванні. Досліджено будову МК покриття і механізм реалізації “квазібеззносного” тертя за рахунок макрозрушуючих процесів усього покриття й ізометричних проворотів окремих глобул його структури при переорієнтації їх під кутом 90є до напрямку головних діючих напруг. Установлено вплив квазірідкого шару аморфної фази покриття на реалізацію ефекту нетипового гідродинамічного мащення. Сформульовано гіпотезу про двоїстий вплив на “квазібеззносність” ТС з МК покриттям цих двох ефектів. Запропонована реологічна модель Прандтля, що пояснює особливі властивості МК шару.

4. Створено інформаційно-статистичну модель структурної організації МК покрить. Фізичний аналіз трансформації структурного стану у трібосистемі з МК покриттям показав, що відношення часток ансамблів е_i трібосистеми до і після зміни зовнішнього середовища дорівнює відношенню інтенсивності їхньої роботи в цих же умовах. Логарифм відношення ймовірностей перебування системи в цих станах може служити мірою працездатності ТС. Перенос потенціалу ц через поверхню розглянутого об'єму МК покриття складається з переносу за рахунок макроскопічного руху речовини і потоку переносу. Тому динаміка МК шару в полі діючих напруг дозволяє віднести його до “умовно рівноважної” системи, що і є основною передумовою його квазібеззносності. Уперше проведений аналіз складно-напруженого стану системи з МК шаром, у результаті якого визначені умови її переходу з пружної області в динамічну повзучість, що є одним з каналів релаксації надлишкової енергії. Уперше запропонована концептуальна модель аналізу НДС двошарової системи з МК покриттям. З її допомогою визначено, що застосування ревіталізантів не тільки поліпшує трібологічні характеристики оброблюваних поверхонь, але й об'єктивно не погіршує механічних критеріїв працездатності системи. Встановлено визначальну роль армуючої фази МК покриття на його стійкість в умовах складного НДС.

5. Отримано експериментальне підтвердження висновків про механізми реалізації особливих властивостей МК покрить. Розроблено практичні рекомендації по застосуванню ТТВ для підвищення довговічності агрегатів трансмісій АТ. Визначена деяка метастабільність МК шару, що фіксується після місячного простою ТС без тертя. Для цих випадків визначений припрацювальний режим, у ході якого початкові “квазібеззносні” властивості покриття цілком відновлюються. Проведено теоретичний аналіз причин метастабільності реологічних властивостей МК покриттів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1) Джус Р.М., Стадніченко В.М., Стадніченко М.Г. Пристрій для безупинної реєстрації динаміки зміни геометрії зразків при випробуваннях на тертя і знос // Вісн. НТУ “ХПИ”. Зб. наук. пр. - Харьков: НТУ “ХПИ”. - 2003. №12. Т.1. - С. 58-64.

2) Стадніченко М.Г., Джус Р.М., Чотій Л.Ю. Автоматизована система трібодіагностики. Перспективи використання у авіації // Вісн. НТУ “ХПИ”: Зб. наук. пр. - Харьков: НТУ “ХПИ”. - 2`2004. - С. 157-164.

3) Границі застосовності методу акустичної емісії при вирішенні задач трібодіагностики / Джус Р.М., Стадніченко В.М., Стадніченко М.Г., Трошін О.М. // Зб. наук. пр. ХІ ВПС. - Харків: ХІ ВПС. - 2004.- №1(10). - С. 187-194.

4) Об образовании и функционировании МК покрытия, полученного с помощью ревитализантов / Джус Р.Н., Стадниченко В.Н., Стадниченко Н.Г., Трошин О.Н. // Вестн. науки и техн. - Харьков: ХДНТ и НТУ “ХПИ”. - 2004. - Вып. 1(16). - С. 59-64.

5) Джус Р.Н. Реологические особенности автомобильных трибосистем при применении ревитализантов // Автомобильный транспорт / Сб. научн. трудов. - Харьков: ХНАДУ. - 2004. - Вып. 14. - С. 52-55.

6) Джус Р.Н. Системно-физический подход к объяснению безызносного трения при использовании ревитализантов // Открытые информационные и компьютерные технологии: Сб. науч. трудов. Вып. 23. - Харьков: Нац. аэрокосмический ун-т “ХАИ”. - 2004. - С. 183-186.

7) Джус Р.Н., Стадниченко Н.Г. Технология применения ревитализантов в узлах трения авиационной техники с целью кардинального увеличения их ресурса // Виробництво та експлуатація авіаційної техніки: Матеріали V Міжнародної науково-технічної конференції “АВІА-2003”. Т.3. - Київ: НАУ. - 2003. - С. 35.61-35.64.

...