Теоретичні основи ергономічного забезпечення автотранспортних технологічних процесів

Таким чином, дослідженнями встановлено, що найбільш часто при визначенні шляху прямування водії керуються критеріями “пробіг по маршруту” і “час поїздки”. Для встановлення закономірностей розподілу транспортних потоків необхідне значення даних критеріїв для різних маршрутів прямування. Якщо величину пробігу по маршруту можна визначити однозначно за даними про довжину вулично-дорожньої мережі, то величину часу поїздки без інформації про умови руху виявити досить складно. Треба виконати аналіз залежності параметрів руху й умов його виконання. Стан організму водія впливає на параметри руху. Це визначає необхідність дослідження взаємозв'язку стану організму водія і параметрів руху.

Крім того, водіями при визначенні критеріїв вибору шляху прямування як один з них було назване “нервово-емоційне напруження”. Останнє формується в результаті взаємодії водія із середовищем руху і його величину можна оцінити за зміною показника активності регуляторних систем організму водія.

З метою визначення часу руху транспортних засобів по шляху прямування досліджували взаємозв'язок стану організму водія і параметрів руху транспортних засобів по вулично-дорожній мережі міста. Усю трасу маршруту руху було розділено на дві складові: ділянки маршруту між перехрестями і перехрестя вулично-дорожньої мережі. На наступному етапі виділили фактори різних груп, вплив яких на час руху транспортних засобів треба визначити. Для одержання вихідної інформації про параметри й умови руху були здійснені натурні обстеження. Водієві досліджуваного транспортного засобу ставилося завдання проїхати між двома пунктами в місті. Під час руху фіксували його параметри. Крім того, перед початком і після закінчення руху по кожному елементу траси маршруту реєстрували електрокардіограму водія, на основі якої розраховували значення показника активності регуляторних систем його організму.

Після обробки результатів обстеження було виявлено, що зміну технічної швидкості руху транспортних засобів на ділянках маршруту, тривалості проїзду перехресть і значення показника активності регуляторних систем організму водія після руху по кожному елементу маршруту можна описати нормальним законом розподілу. Тому були розроблені регресійні моделі зміни технічної швидкості на ділянках маршруту, часу руху через перехрестя маршруту прямування і показника активності регуляторних систем організму водія.

Аналогічно були розроблені інші моделі. З їхнім використанням було розроблено імітаційну модель руху транспортних засобів по вулично-дорожній мережі міста, яка дозволяє визначати час руху по кожному елементу траси маршруту і показник активності регуляторних систем організму водія після проїзду елементу.

Дослідження динаміки показника активності регуляторних систем організму водія виявили зміну його значення в деяких межах.

Це узгоджується з твердженням, що кожному виду діяльності характерний свій рівень нервово-емоційного напруження. Рух через перехрестя, як правило, супроводжується підвищенням показника активності регуляторних систем організму водія, тоді як при русі ділянками вулично-дорожньої мережі спостерігається його зниження. Ця залежність обумовлена тим, що на перехрестях відбувається взаємодія транспортних потоків конфліктуючих напрямків, що вимагає від водія більш активної пристосувальної діяльності. Однак значення показника активності регуляторних систем на перехрестях не завжди перевищує його рівень на ділянках мережі, оскільки залежить від параметрів транспортних потоків, наявності та характеристик світлофорного регулювання, маневру, що виконується та інших факторів.

Керування транспортним засобом у складній дорожній обстановці вимагає від водія постійної пристосувальної діяльності, що досягається за рахунок активізації регуляторних механізмів його організму. При цьому збільшується навантаження на організм водія. Важливо врахувати не тільки його величину, але й тривалість. Оцінити стан водія після навантаження можна за результатами аналізу варіабельності серцевого ритму. Рівень навантаження можна встановити як середнє значення показника активності регуляторних систем водія за період руху через елементи шляху прямування за наступною залежністю:

Як показник навантаження на організм водія за період руху по елементах шляху прямування було прийнято добуток середнього значення показника активності регуляторних систем організму водія і часу руху через даний елемент. Для оцінки показника навантаження на організм водія за період руху по всьому шляху прямування була прийнята сума цих добутків:

На наступному етапі було визначено закономірності розподілу транспортних кореспонденцій по альтернативних шляхах прямування. Як критерії розглядали довжину маршруту, час руху і показник навантаження на організм водія за період руху по маршруту. Вихідними даними при цьому були результати обробки даних анкетного обстеження з використанням моделі руху транспортних засобів по вулично-дорожній мережі міста.

Оскільки процес, що розглядається, має випадковий характер, були встановлені закони розподілу. Як характеристики маршрутів прямування за обраними критеріями використовували відхилення від мінімального за значенням показника:

На першому етапі закон розподілу визначався для відхилення від найкоротшого за довжиною маршруту .

Виявлено, що даний розподіл узгоджується з гамма-розподілом з параметром форми з=0,237 і параметром масштабу л=0,023.

Було також визначено розподіл транспортних кореспонденцій по альтернативних шляхах прямування залежно від їхнього відхилення від найкоротшого за часом шляху прямування .

Виявлено, що цей розподіл узгоджується з гамма-розподілом з параметрами з=0,324, л=0,025.

На останньому етапі було встановлено розподіл залежно від їхнього відхилення від мінімального значення показника навантаження на організм водія за період руху по маршруту .

Було зроблено висновок, що розподіл транспортних кореспонденцій по альтернативних шляхах прямування залежно від їхнього відхилення від мінімального за значенням показника навантаження на організм водія за період руху по маршруту узгоджується з гамма-розподілом з параметрами з=0,368, л=0,026.

Оцінку адекватності розподілу кореспонденцій з використанням отриманих законів розподілу для кожного з критеріїв проводили порівнянням фактичних і розрахункових даних про розподіл транспортних кореспонденцій. Для одержання фактичних даних виконали обстеження розподілу транспортних кореспонденцій, в ході якого водіям надавали пункти відправлення і прибуття. Для цих пунктів водії вказували шлях прямування, по якому вони будуть здійснювати поїздку. Розрахункові дані про розподіл транспортних кореспонденцій були отримані з використанням розробленого алгоритму й відповідних законів розподілу.

Для порівняння фактичного і розрахункового розподілу визначали середню помилку для кожного з критеріїв. Було виявлено, що найменша помилка розрахунків можлива при використанні як критерію показника навантаження на організм водія за період руху по маршруту.

Зроблено висновок, що при вирішенні завдань прогнозування параметрів потоків транспортних засобів, для отримання найбільш адекватних результатів доцільно як критерій розподілу транспортних кореспонденцій за альтернативними шляхами руху застосовувати показник навантаження на організм водія за період руху по маршруту.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз методів проектування транспортних технологій свідчить про те, що в даний час процес перевезень проектують без достатнього урахування стану водія в системі “людина-техніка-середовище”. Разом з цим відомо про залежність раціональних технологій перевезень від стану людини і, навпаки, стан людини залежить від технології, що свідчить про їх взаємозв'язок.

2. Показник активності регуляторних систем можна використовувати як параметр оцінки фізіологічного стану водія в системі “людина-техніка-середовище”. При цьому параметри маршруту, транспортних засобів і умови руху значною мірою впливають на стан організму водія, що проявляється через зміну значення показника активності регуляторних систем організму водія при виконанні елементів автотранспортних технологічних процесів.

3. Організація руху транспортних засобів на маршрутах перевезення вантажів і пасажирів повинна базуватися на часових характеристиках їздок, при визначенні яких доцільно більш повно враховувати зміну параметрів системи “людина-техніка-середовище”, особливо стану організму водія, рівня його кваліфікації, умов руху, параметрів маршруту і транспортних засобів.

4. Планування тривалості планових простоїв транспортних засобів на кінцевих пунктах маршруту, в пунктах навантаження-розвантаження й обідньої перерви доцільно проводити залежно від параметрів маршруту, водія і типу транспортного засобу. Мінімальну тривалість обідньої перерви рекомендується прийняти рівною 20 хвилинам. При перерві тривалістю більше 30 хвилин істотна зміна стану організму водія не спостерігається.

5. При розподілі водіїв між маршрутами перевезень доцільно враховувати їх вікові й кваліфікаційні характеристики внаслідок різної зміни стану їх організму за період роботи. Припустиму зміну стану організму водія будь-якого віку за цей період забезпечує стаж роботи тривалістю 5 років.

6. Параметри транспортних засобів спеціального призначення, їх комплектності й траси маршруту прямування значною мірою впливають на параметри руху до місця виклику. При цьому стан організму водія істотно впливає на швидкість руху транспортних засобів спеціального призначення. При плануванні чергування водія доцільно визначати такі види діяльності, які підвищують активність регуляторних систем його організму, що може дозволити збільшити швидкість руху транспортних засобів спеціального призначення на 10-15%.

7. Значення показника активності регуляторних систем організму водія транспортного засобу спеціального призначення протягом періоду чергування перед виїздом залежить від фонового значення цього показника. Це значення і вік претендента доцільно включати в перелік критеріїв професійного добору водіїв спеціальних транспортних засобів.

8. Шляхи прямування, що забезпечують мінімальний час прибуття транспортних засобів спеціального призначення до місць виклику, можуть бути визначені з використанням розробленої імітаційної моделі їх руху в автоматизованій системі оперативного управління службами спеціального призначення.

9. Індивідуальні характеристики водіїв немаршрутизованих транспортних засобів, що визначаються типом їх нервової системи, впливають на перевагу критерію вибору маршруту руху.

10. Розроблений комплекс моделей зміни технічної швидкості легкового автомобіля на ділянках маршруту, часу проходження перехресть і показника активності регуляторних систем організму водія під час руху по ділянках і перехрестях шляху прямування враховує взаємозв'язок між станом водія і параметрами руху. Це дозволяє визначити час руху і значення показника навантаження на організм водія за період руху по маршруту з використанням запропонованої імітаційної моделі руху транспортних засобів по вулично-дорожній мережі міста.

11. Встановлено, що імовірність вибору водіями немаршрутизованих транспортних засобів маршрутів, мінімальних за довжиною, витратами часу і значенням показника навантаження на організм водія за період руху, перевищує 0,5. При цьому більш ніж 90% транспортних кореспонденцій реалізуються за альтернативними шляхами, що знаходяться в межах 50% відхилення від мінімальних.

12. Найбільш адекватний розподіл транспортних кореспонденцій за альтернативними шляхами прямування, який узгоджується з гамма-розподілом, можливий при використанні як критерій показника навантаження на організм водія за період руху по маршруту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Основні наукові спеціалізовані видання:

1. Проблемы транспортных систем: Монография / Н.А. Нефедов, А.О. Лобашов, Ю.А. Давидич и др. - Харьков: ХГАДТУ, 1999. - 100 с.

2. Давідіч Ю.О. Проектування автотранспортних технологічних процесів з урахуванням психофізіології водіїв: Монографія. - Харків: ХНАДУ, 2006. - 292 с.

3. Доля В.К., Давидич Ю.А., Мамон В.П. Имитационная модель движения пожарных автомобилей к местам вызовов // Вестник Харьковского государственного автомобильно-дорожного технического университета. - 1997. - Вып. 6. - С. 72-74.

4. Давидич Ю.А., Мамон В.П. Об использовании имитационной модели движения пожарных автомобилей в автоматизированной системе оперативного управления пожарной охраной // Коммунальное хозяйство городов. - 1997. - Вып. 12. - С. 131-133.

5. Давидич Ю.А., Хаит А.И. Оценка влияния параметров перегона автобусного маршрута на функциональное состояние водителя // Вестник Харьковского государственного автомобильно-дорожного технического университета. - 2000.- Вып. 12-13. - С. 186-189.

6. Давидич Ю.А., Северин А.А., Хаит А.И., Алисейко Е.В. Некоторые аспекты повышения уровня обслуживания клиентов автомобильного транспорта при перевозке грузов // Проблемы создания новых машин и технологий: Научные труды КГПУ. - 2001. - Вып. 1/2001 (10). - С. 515-518.

7. Давидич Ю.А., Хаит А.И. Исследование влияния параметров технологического процесса перевозки груза на состояние водителя // Вестник Харьковского государственного автомобильно-дорожного технического университета. - 2001. - Вып. 15-16. - С. 100-104.

8. Давидич Ю.А., Северин А.А., Засядько Д.В., Алисейко Е.В. Исследование закономерностей изменения параметров движения автомобилей при перевозке грузов // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету. - 2002. - Вип. 3 (14). - С 56-58.

9. Давидич Ю.А. Логистическое управление транспортными системами перевозки грузов с учетом состояния водителя // Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета. - 2003. - Вып. 20. - С. 75-78.

10. Давидич Ю.А. Направления повышения безопасности движения с учетом функционального состояния водителя // Проблемы бионики. - 2002. - Вып. 57. - С. 96-98.

11. Григоров М.А., Давидич Ю.А., Дубровский В.В., Засядько Д.В. Расчет транспортных и пассажирских корреспонденций в городах // Автомобильный транспорт. - 2002. - Вып. 10. - С. 78-81.

12. Давидич Ю.А., Северин А.А. Имитационная модель движения автобусов по маршруту с учетом состояния водителя // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету. - 2003. - Вип. 3 (20). - С. 94-96.

13. Григоров М.А., Давидич Ю.А. Моделирование параметров движения автомобилей по улично-дорожной сети города // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету. - 2003. - Вип. 4 (21). - С. 127-129.

14. Григоров М.А., Давидич Ю.А. Анализ взаимосвязи параметров и условий движения автомобилей // Вестник национального технического университета “ХПИ”. - 2003.- №4. - С. 139-142.

15. Давидич Ю.А., Шептура А.Н. Управление проектированием городских маршрутов перевозки грузов с учетов состояния водителя // Коммунальное хозяйство городов. - 2003. - Вып. 49. - С. 219-223.

16. Давидич Ю.А. Влияние психофизиологических качеств водителя на функционирование системы транспортно-экспедиционного обслуживания // Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета. - 2003. - Вып. 22. - С. 105-107.

17. Давідіч Ю.О., Бурко Д.Л. Інформаційне забезпечення транспортного обслуговування житлово-комунального господарства. // Коммунальное хозяйство городов. - 2003. - Вып. 53. - С.183-188.

• 18. Давидич Ю.А. Оценка изменения состояния водителя при движении по перегону маршрута городского пассажирского транспорта // Восточно-европейский журнал передовых технологий. - 2004. - №1(7). - С. 19-21.
• 19. Давидич Ю.А. О выборе водителем пути следования по улично-дорожной сети города // Автомобильный транспорт. - 2004. - Вып. 14. - С. 83-85.
• 20. Давидич Ю.А., Засядько Д.В., Давиденко М.В., Куш Е.И. Мероприятия по снижению утомляемости водителя городского пассажирского транспорта // Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета. - 2004. - Вып. 24. - С. 87-90.

21. Давидич Ю.А. О закономерностях изменения состояния водителя городского пассажирского транспорта за рабочую смену // Восточно-европейский журнал передовых технологий. - Харьков, 2004. - №2 (8). - С. 27-29

22. Давидич Ю.А. Некоторые аспекты повышения надежности транспортно-технологических систем перевозки грузов // Сборник научных трудов НГУ. - 2004. - Т.4, №19. - С. 177-182.

23. Давидич Ю.А. Использование имитационной модели движения для управления транспортными потоками в городах // Автомобильный транспорт. - 2004. - Вып. 15. - С. 93-95.

24. Давидич Ю.А. Понкратов Д.В. Закономерности выбора пути следования водителями немаршрутизированных транспортных средств // Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета. - 2005. - Вып. 30. - С. 60-63.

25. Давидич Ю.А., Куш Е.И. Выбор марки подвижного состава для работы на маршрутах городского пассажирского транспорта с учетом состояния водителя // Сборник научных трудов НГУ. - 2005. - №21. - С. 93-97.

26. Давидич Ю.А., Понкратов Д.П. Распределение транспортных корреспонденций по альтернативным путям следования // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету. - 2006. - Вип. 2/2006 (37), Ч. 1. - С. 86-88.

27. Давидич Ю.А., Понкратов Д.П. Выбор критерия распределения транспортных корреспонденций по альтернативным путям следования // Сборник научных трудов НГУ. - 2006. - № 24. - С.51-54.

28. Давидич Ю.А., Куш Е.И. Составление графика работы подвижного состава на маршрутах городского пассажирского транспорта с учетом состояния водителя // Коммунальное хозяйство городов. - 2006. - Вып. 69. - С. 156-161.

Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації:

29. Давидич Ю.А., Мамон В.П. Об исследовании факторов, влияющих на закономерности движения пожарных машин // Проблемы развития автомобильного транспорта и подготовки кадров. - 1996. - С. 25-28.

30. Давидич Ю.А., Мамон В.П. К вопросу определения времени следования пожарных автомобилей к местам возгорания // Исследование проблем транспортных систем. - 1996. - С. 53-56.

31. Давидич Ю.А., Мамон В.П. Об исследовании закономерностей движения пожарных машин к очагам пожаров // Современные транспортные проблемы: Материалы международной научной конференции (15-17 ноября 1996 г.). - Харьков: Харьковский государственный автомобильно-дорожный технический университет, 1996. - С. 20.

32. Давидич Ю.А., Хаит А.И., Алисейко Е.В. Информационное обеспечение принятия решения при разработке графиков согласования работы участников технологического процесса // Теория и техника передачи, приема и обработки информации: Материалы 7-й международной конференции (1-4 октября 2001 г.). - Харьков: Харьковский государственный технический университет радиоэлектроники, 2001. - С. 420-421.

33. Давидич Ю.А., Алисейко Е.В. Планирование работы грузового автотранспорта с учетом состояния водителя // Теория и техника передачи, приема и обработки информации: Материалы 8-й международной конференции (17-19 сентября 2002 г.). - Харьков: Харьковский национальный университет радиоэлектроники, 2002. - С. 496-497.

34. Давидич Ю.А., Бурко Д.Л., Алисейко Е.В. Выявление и анализ факторов, влияющих на параметры технологического процесса перевозки грузов // Теория и техника передачи, приема и обработки информации: Материалы международной конференции (7-10 октября 2003 г.). - Харьков-Туапсе: Харьковский национальный университет радиоэлектроники, 2003. - С. 455-456.

АНОТАЦІЯ

Давідіч Ю.О. Теоретичні основи ергономічного забезпечення автотранспортних технологічних процесів. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальностями 05.22.01 - Транспортні системи, 05.01.04 - ергономіка. Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2007.

Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми вдосконалення ергономічного забезпечення автотранспортних технологічних процесів. Для досягнення цієї мети автотранспортний технологічний процес розглядається як система “людина-техніка-середовище” з комплексом підсистем: транспортний засіб, маршрут руху, технологія перевезень, умови руху, водій. Для різних елементів транспортного процесу розроблено комплекс моделей технології автомобільних перевезень на різних рівнях їхньої організації, що враховують як змінну показник стану організму водія.

Для вибору раціональних параметрів автотранспортного технологічного процесу розроблено рекомендації з планування цих параметрів з урахуванням стану організму водія. Для запобігання надмірному стомленню водіїв при виконанні технологічного процесу наводяться рекомендації з організації їхньої роботи.

З метою зниження соціально-економічних наслідків виникнення надзвичайних ситуацій розроблено метод моделювання параметрів руху автомобілів спеціального призначення до місць виклику, на основі якого запропонована концепція вибору раціональних маршрутів руху й режимів виїзду спеціальних транспортних засобів в автоматизованій системі оперативного управління службами спеціального призначення.

Для прогнозування параметрів транспортних потоків у містах експериментальним шляхом виявлено критерії розподілу транспортних кореспонденцій і визначено закономірності цього розподілу по вулично-дорожній мережі міста.

Ключові слова: технологічний процес, стан водія, стомлюваність, транспортні засоби, показник активності регуляторних систем організму водія, режим роботи, транспортний потік, маршрут руху.

АННОТАЦИЯ

Давидич Ю.А. Теоретические основы эргономического обеспечения автотранспортных технологических процессов. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальностям 05.22.01 - Транспортные системы, 05.01.04 - эргономика. Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков, 2007.

Диссертация посвящена решению научной проблемы совершенствования эргономического обеспечения автотранспортных технологических процессов. Для достижения данной цели на основе принципов системного анализа автотранспортный технологический процесс рассматривается как система “человек-техника-среда” с комплексом подсистем: транспортное средство, маршрут движения, технология перевозок, условия движения, водитель. Для различных элементов транспортного процесса разработан комплекс моделей технологии городских автомобильных перевозок на разных уровнях их организации, учитывающих в качестве переменной состояние организма водителя.

С использованием полученных моделей были проведены исследования, которые позволили выявить, что при планировании времени ездки целесообразно учитывать состояние водителя, его уровень вождения, технические характеристики транспортных средств, условия движения и параметры маршрута. Для предотвращения переутомления водителей предлагается воздействовать на состояние его организма изменением продолжительности простоя на конечном пункте, которую целесообразно дифференцировать в зависимости от типа транспортных средств и параметров водителя. При этом выявлена продолжительность обеденного перерыва, обеспечивающая приемлемое изменение состояния организма водителя. Предложены соотношения возраста и стажа работы водителя на транспортных средствах городского пассажирского транспорта, обеспечивающие допустимое изменение состояния организма водителя за период работы.

Для недопущения переутомления водителей при работе на маршрутах даны рекомендации по организации их работы, разработан метод составления графика выполнения процесса перевозки грузов и пассажиров, учитывающий закономерности изменения состояния водителя в течение рабочего дня. Результаты анализа разработанных графиков выполнения технологического процесса показывают, что более квалифицированным водителям можно планировать большее количество рейсов. Выявлено, что с уменьшением длины маршрута возникает необходимость компенсировать изменение состояния водителя в течение рабочего дня за счет предоставления ему обеденных перерывов и увеличения количества дополнительных периодов отдыха.

Для технологии грузовых перевозок показано, что при выполнении водителем погрузочно-разгрузочных работ целесообразно организовывать дополнительные перерывы в пунктах погрузки-разгрузки. Причем продолжительность этих перерывов и их количество целесообразно дифференцировать в зависимости от времени работы водителя и его возраста. В зависимости от длины маршрута рекомендуется изменять количество и продолжительность дополнительных перерывов для водителей.

С целью снижения социально-экономических последствий возникновения чрезвычайных ситуаций разработан метод моделирования параметров движения автомобилей специального назначения к местам вызовов на основе которого предложена концепция выбора рациональных маршрутов движения в автоматизированной системе оперативного управления службами специального назначения и режимов выезда специальных транспортных средств. Выявлено, что состояние организма водителя существенно влияет на время прибытия транспортных средств специального назначения к местам вызова, фоновое значение показателя активности регуляторных систем организма водителя определяет значение данного показателя перед началом движения по маршруту. При отборе кандидатов на работу водителем в службы специального назначения в перечень критериев рекомендуется включить фоновое значение показателя активности регуляторных систем организма претендента и его возраст.

Для прогнозирования параметров транспортных потоков в городах экспериментальным путем выявлены критерии распределения транспортных корреспонденций, предпочтение которых зависит от индивидуальных характеристик водителей, определяемых типом их нервной системы.

По результатам обследований установлено, что при реализации корреспонденций по маршрутам, минимальным по длине, затратам времени и значению показателя нагрузки на организм водителя за период движения, водители выбирают путь следования, имеющий минимальное значение рассматриваемого показателя. Для распределения транспортных корреспонденций по альтернативным путям следования предлагается использовать гамма-распределение, параметры которого зависят от выбранного критерия. Выявлено, что при решении задач прогнозирования параметров транспортных потоков для получения наиболее адекватных результатов, целесообразно в качестве критерия распределения транспортных корреспонденций по альтернативным путям движения использовать показатель нагрузки на организм водителя за период движения по маршруту.

Ключевые слова: технологический процесс, состояние водителя, утомляемость, транспортные средства, показатель активности регуляторных систем организма водителя, режим работы, транспортный поток, маршрут движения.

SUMMARY

Davidich Yu.A. Theoretical principles of ergonomic supply of automobile transportation technological processes organization. - Manuscript

The Dissertation for getting a scientific degree the Doctor of Science (Technology) of the specialties 05.22.01 - Transport systems, 05.01.04 - ergonomics, Kharkov National Academy Of Municipal Facilities, Kharkov, 2006.

The Dissertation deals with the solution of the scholarly problem of perfection ergonomic supply automobile transportation technological methods organization. To achieve this objective on the basis of system analysis the automobile transportation methods are approached as a system “person - technique - surroundings” with the complex of subsystems: transportation facilities, traffic routes, transportation technology, driving conditions, the driver. For different components of the transportation process a system of models and technologies of urban automobile transportation at different levels of their organization with the account the physical state of the driver as a variable value has been worked out.

To choose rational parameters of automobile transportation technological processes recommendations on planning the given parameters with consideration for the physical state of the driver have been developed. Recommendation aimed at drivers` work organization to avoid driver's overfatigue during the technological process have been set out.

For the purpose of reducing social-economic consequences of emergency situations a method to simulate parameters for special-purpose vehicles movement to the sites where they are required has been worked out and the concept for optimal routes selection for special-purpose vehicles operating modes using automated management system for emergency services has been formulated.

Размещено на Allbest.ru