Технологічний розрахунок постійного парку та його елементів

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Одним із основних завдань на даному етапі розвитку Збройних Сил України є їх удосконалення за рахунок нових розробок та технологій. Розробка та випуск нової техніки, машин та устаткування дозволяє покращити умови праці та підвищує її продуктивність, економічність, підвищує технічний рівень допоміжних та обслуговуючих виробництв.

Керівництво Міністерства оборони України вимагає від військових кадрів підвищення якості плануючих, будівничих рішень, знизити кількість витрат на будівництво приміщень та будівель, раціонально використовувати землі та території, виробляти і впроваджувати у виробництво нову техніку та матеріали, прогресивну технологію.

Таким чином, вирішення актуальної задачі по плануванню постійного парку машин в частинах та підрозділах інженерних військ потребує чіткого та економічно вигідного рішення.

Глибокого вивчення та аналізу займають питання, що стосуються зберігання, ремонту та експлуатації машин інженерного озброєння, що в цілому визначає потребу в матеріальних засобах для будівництва постійних парків.

І. Технологічний розрахунок постійного парку та його елементів

1.1 Вихідні данні для проектування парку

Техніка

УР-77 - 4 од.

ІМР-2 - 3 од.

МДК-3 - 3 од.

ЕОВ-4421 - 9 од.

ПЗМ-2 -3 од.

КС-3575А - 3од.

Майстерні - 6 од.

КрАЗ-255Б -27 од.

УРАЛ-4320 - 45од.

ЗІЛ-130 - 13 од.

ЗІЛ-131 - 30 од.

ГАЗ-66 - 10 од.

ПТС-2 - 4 од.

Переважаючий вітер: північний.

1.2 Розподіл по групах експлуатації

інженерна техніка - згідно наказу МО України №242 від 13 квітня 2012р. автомобільна

бойова - 40%

стройова - 45%

учбова - 5%

транспортна - 10%

1.3 Вимоги, які пред'являють до проектування парків машин

Під парком розуміють територію, обладнану для обслуговування, ремонту і зберігання техніки. Постійні парки є, як правило, складовою частиною військових містечок.

У зв'язку з цим розташування території парку повинно бути пов'язане із загальним плануванням військового містечка і задовольняти наступним вимогам:

парки повинні розташовуватися з підвітряної сторони від навчальної і житлової зони містечка і недалеко від казарм, щоб забезпечити швидке прибуття екіпажів машин у парк;

довжина ліній електро-, водо- і теплопостачання до парку від відповідних забезпечуючих споруд повинна бути мінімальною;

парки повинні мати не менше двох виїздів, основний з них повинен виходити на транспортну магістраль (звичайно, приймають один виїзд на 30- 60 одиниць штатної техніки або на роту);

дороги, що зв'язують парк із навчальними полями, не повинні перетинатися з автомагістралями, що мають інтенсивний рух машин;

планування парку і його елементів повинні забезпечувати швидке приведення всієї техніки частини в бойову готовність і її вихід по тривозі;

розміщення основних елементів парку повинно відповідати прийнятому технологічному процесу обслуговування машин;

будівлі і споруди парку обладнуються системами електропостачання, захисту від блискавок, приточно-витяжної вентиляції, господарсько- питного водопостачання, підведення стиснутого повітря, центрального опалення і, де це необхідно, виробничою каналізацією;

будівлі парку повинні розміщуватись задньою чи торцевою стінами до вітрів, що дмуть у постійному напрямку, з метою запобігання заметів воріт снігом взимку і пилом влітку.

Вид палива	Марка машини	К-сть по штату	Група експлуатації
			Бойова	Навчально-бойова	Стройова	Навчально-стройова	Навчальна	Транс-портна
Бензин	ГАЗ-66	10	4	-	4	-	1	1
	ЗІЛ-131	30	12	-	13	-	2	3
	ЗІЛ-130	13	5	-	6	-	1	1
	Майстерні	6	6	-	-	-	-	-
Всього		59	27	-	23	-	4	5
ДП	ЕОВ-4421	9	-	-	7	2	-	-
	ПЗМ-2	3	2	1	-	-	-	-
	КС-3575А	3	-	-	2	1	-	-
	КрАЗ-255Б	27	10	-	12	-	2	3
	УРАЛ-4320	45	18	-	20	-	3	4
Всього		87	30	1	41	3	5	7
ДП	УР-77	4	3	1	-	-	-	-
	ІМР-2	3	2	1	-	-	-	-
	МДК-3	3	2	1	-	-	-	-
	ПТС-2	4	3	1	-	-	-	-
Всього		14	10	4	-	-	-	-

Основним показником інтенсивності експлуатації техніки є математичне очікування середньодобової кількості машиновиходів, що обчислюється за формулою:

, (1.1)

де - математичне очікування середньодобової кількості машиновиходів і-ой марки, шт;

1,3 - коефіцієнт, що враховує збільшення інтенсивності експлуатації машин у літній період навчання;

- кількість машин і-ой марки в частині; шт;

- річна норма витрати моторесурсу машиною і-ої марки, км (г);

12 - кількість місяців у році;

24 - розрахункова кількість робочих днів у місяці.

- математичне очікування розподілу моторесурсу одної машини за один вихід (день); для колісної техніки приймається 60-130 км, для гусеничної - 5-6 год.

Всі обчислення проводимо поглиблено по типах і групах машин.

В цьому випадку формула прийме такий вигляд:

(2)

Колісні машини.

Бензин

шт.

Дизельне паливо

 шт.

Гусеничні машини

год.

шт.

Кількість номерних обслуговувань машин ТО-2, проведених за один місяць визначається по наступній залежності:

(3)

Де: - періодичність технічного обслуговування ТО-2 машини
і-ої марки, км/год.

Колісні машини

Бензин

шт.

Дизельне паливо

шт.

Гусеничні машини

шт.

Кількість номерних обслуговувань машин ТО-1, проведених за один місяць, розраховується за формулою:

(4)

де: - періодичність технічного обслуговування ТО-1 машини і-ої марки, км /год.

Колісні машини

Бензин

шт.

Дизельне паливо

шт.

Гусеничні машини

шт.

Середня кількість ЩТО, проведених у частині, визначається за формулою:

(5)

Колісні машини

Бензин

шт.

Дизельне паливо

шт.

Гусеничні машини

шт.

Тип машини	Кількість машин по штату	Результати розрахунків
Бензин. Колісна	59	8	9	2	181	-
Дизельне паливо колісна	87	5	6	2	112	1
Дизельне паливо гусенична	14	2	1	1	46	1

1.4 Технологічний розрахунок контрольно-технічного пункту

Контрольно-технічний пункт призначається для контролю технічного стану машин, що виходять з парку, та тих, що повертаються в парк, і перевірки наявності і правильності оформлення документів у водіїв. КТП організується в кожній військовій частині, що має 15 машин і більше.

Контрольно-технічний пункт має у своєму складі: будівлю, майданчик для перевірки технічного стану машин, вїздні і виїзні ворота.

Приміщення КТП повинні бути обладнані електричним освітленням (основним і черговим), опаленням, телефонним зв'язком і іншими засобами сигналізації і керування.

У будівлі КТП, як правило, обладнаються кімнати чергового по парку, начальника КТП, відпочинку добового наряду і водіїв чергових машин, а також класу безпеки руху і інструктажу водіїв і старших машин. Крім того, у будівлі може бути обладнане приміщення для водіїв для оформлення ними шляхових листів і очікування дозволу на виїзд.

Технологічний розрахунок КТП проводиться у наступній послідовності:

визначають площі і вибирають типовий проект КТП;

вибирають устаткування для приміщень КТП;

Вибір типового проекту може проводитися шляхом визначення необхідної площі приміщень, що підраховуються за формулою:

Fктп = fктп+fч+fвт+fі+fк+fкп+fс (6)

- загальна площа КТП, м2;

- площа приміщення начальника КТП, м2;

- площа приміщення чергового по парку, м2;

fвт - площа кімнати водіїв чергових тягачів, м2;

- площа приміщення (класу) для інструктажу водіїв і старших машин, м2;

- площа коридору у середині будинку; м2;

fкп - площа командного пункту командира частини при піднятті частини по тривозі, м2

fс - площа санвузла, м2

Площі приміщень начальника КТП і чергового по парку визначаються по можливості розміщення устаткування, передбаченого Статутом внутрішньої служби і Настановою по автомобільній службі Армії і Військово-морського флоту України.

Приймаємо:

- 7 м2;

- 10 м2;

fвт - 20 м2;

- 20 м2;

- 5 м2;

fкп - 8 м2

fс - 6 м2

Таким чином загальна площа КТП може складати 52-90 м2

м2

1.5 Технологічний розрахунок пункту заправлення

Пyнкт заправлення призначений для заправлення машин фільтрованим пальним і маслом закритим струменем. Він як правило, розташовується на шляху руху машини від КТП до пункту чищення і миття.

Пункт заправлення обладнується: паливо і маслозаправними колонками, ємностями для зберігання розрахункових (видаткових) запасів експлуатаційних матеріалів; приміщенням для ведення обліку витрат цих матеріалів і зберігання заправного інвентарю, окремими ділянками для заправлення колісних і гусеничних машин.

Технологічний розрахунок пункту заправлення проводиться у наступній послідовності:

визначають необхідні розрахункові запаси експлуатаційних матеріалів по сортах;

визначають типи і необхідну кількість заправних колонок і іншого устаткування;

визначають типи і кількість ємностей для зберігання експлуатаційних матеріалів по необхідних сортах;

визначають площі ділянки території пункту заправлення;

проводять планування пункту заправлення.

Добовий витратний запас палива по сортам визначається за формулою:

Де: - добовий видатковий запас палива і-го сорту, л;

- норма витрати палива однієї машини і-ої марки, лкм/год

Гусеничні машини

л

л

Колісні машини

Бензин л

л

Дизельне паливо л

л

Потім визначають кількість паливозаправочних постів що, як правило, дорівнює кількості заправних колонок. Підбір паливозаправних колонок роблять по продуктивності, з огляду на необхідність дозаправлення машин на 75% ємності їх паливних баків.

Необхідну продуктивність заправних колонок визначають по наступній залежності:

(8)

Де: - необхідна продуктивність заправочної колонки, л/хв;

- повна, ємність паливного бака машини і-ої марки, л;

- час заправлення однієї машини і-ої марки, хв.

У розрахунках час заправлення приймається:

для однієї гусеничної машини = 20 хв.;

для однієї колісної машини Ізі = 5 - 8 xв.

Вибір колонок для заправки машин

Колісні машини

Бензин л

л/хв

Вибираємо колонку КГС(модель 324)(з продуктивністю - 75 л/хв.)

Дизельне паливо л

л/хв.

Вибираємо колонку КГС(модель 324)(з продуктивністю - 75 л/хв.)

Гусеничні машини

л л/хв

Вибираємо колонку КГС 150(з продуктивністю - 150л/хв.)

Кількість паливозаправних постів розраховується за формулою:

(9)

Де : - кількість паливозаправних постів, шт.;

- заводська продуктивність паливозаправних колонок, л/хв.;

- розрахунковий час роботи пункту заправлення протягом доби, у розрахунках приймається = 120-240 хв.;

- коефіцієнт використання робочого часу пункту заправлення, у розрахунках приймається = 0,92-0,95.

Для гусеничних машин

од.

Для колісних машин на дизельному паливі

од.

Для колісних машин на бензині

од.

Площа обладнаного острівця (робоче приміщення, роздавальні колонки) визначаються за формулою:

(11)

- площа обладнаного острівця, м2;

- питома площа обладнаного острівця, що у розрахунках приймають рівною 40-60 м2 на один пункт заправлення.

Площа острівця

Колісні машини на бензині

м2

Колісні машини на дизельному паливі

м2

Гусеничні машини

м2

Площа заправних пунктів визначається з наступного виразу:

(12)

- площа заправних постів, м2;

- коефіцієнт збільшення площі, що враховує необхідні відстані між машинами, а також між машинами і устаткуванням заправного пункту, ;

- площа машини в плані, м2.

Площа заправних пунктів

Колісні машини на бензині

м2

Колісні машини на дизельному паливі

м2

Гусеничні машини м2

Площа для машини, що очікує заправлення, розраховується за формулою:

(13)

Площа майданчиків для машин, що очікують заправлення

Колісні машини на бензині

м2

Колісні машини на дизельному паливі

м2

Гусеничні машини

м2

Загальна площа пункту заправлення буде дорівнювати сум площ, розрахованих за формулами 10, 11 і 12, тобто

м2

м2

м2

м2

1.6 Технологічний розрахунок пункту чищення і миття

Пункт чищення і миття машин призначений для проведення прибирально-мийних робіт машин, що повернулися в парк. Він повинен розміщуватися в парку на шляху руху машин від пункту заправлення до майданчика ЩТО машин або до ПТОР на відстані від них не ближче 20 м.

Кількість постів попереднього очищення машин визначається за формулою:

(13)

- кількість постів попереднього очищення машин, шт.;

- час попереднього очищення однієї машини.

Для гусеничних машин у розрахунках приймається = 40-45 хв., а для колісних = 20-30 хв.;

- час роботи пунктів попереднього очищення і миття машини протягом доби, у розрахунках приймається = 120-180 хв.;

- коефіцієнт використання робочого часу поста, = 0,65

Пост попереднього очищення

Колісні машини

Для карбюраторних і дизельних двигунів

од.

Гусеничні машини

од.

Пост зовнішнього миття

де Хм - кількість постів зовнішнього миття машин;

tм - час миття однієї машини при шланговій мийці і тиску води 0,5 - 0,6 МПа, для гусеничних машин tм = 40-55 хв, а для колісних машин tм = 20-30 хв.

зм - коефіцієнт використання робочого часу поста миття, зм = 0,9 - 0,95.

Колісні машини

Для карбюраторних і дизельних двигунів

од.

Гусеничні машини

од.

Пост осушки

Колісні машини

Для карбюраторних і дизельних двигунів

од.

Гусеничні машини

од.

Загальна площа постів попереднього очищення, постів зовнішньої мийки і постів обтирання і сушіння може бути визначена по формулі:

Fм = (Кп · Хп + Км · Хм + Ко · Хо) · fN

Fм - загальна площа пункту очистки і миття, м2;

Кп - коефіцієнт збільшення постів попередньої очистки, Кп= 2 - 2,5;

Км - коефіцієнт збільшення поста зовнішнього миття, Км=3,5 - 4;

Ко- коефіцієнт збільшення поста обтирання і сушки Ко = 2 - 2,5

Загальна площа постів

Колісні машини

м2

Гусеничні машини

м2

Загальна

м2

1.7 Технологічний розрахунок площадки щоденного технічного обслуговування машин

обслуговування машина парк

Площадка ЩТО призначена для обслуговування машин, які повернулися в парк. Вона представляє обладнаний майданчик, що дозволяє зручно і швидко виконувати операції по обслуговуванню машин.

Площа, необхідна для постів ЩТО, визначається за формулою:

(23)

де - коефіцієнт збільшення площадки, ;

- кількість постів щоденного технічного обслуговування.

Для колісних машин на бензині:

од.

м3

Для колісних машин на ДП:

од.

м3

Для гусеничних машин:

од.

м3

Загальна площа постів ЩТО:

м3

1.8 Технологічний розрахунок пункту технічного обслуговування і ремонту

Пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР) призначений для проведення технічного обслуговування (ТО-1, ТО-2, СО) поточного і середнього ремонту автомобілів.

Необхідну кількість постів для виконання номерних технічних обслуговувань визначають за формулою:

(24)

, - відповідно трудомісткості технічних обслуговувань № 1 і № 2 в люд.год., приймаються за табл.П.2,

- відповідно трудомісткості поточних ремонтів, виконуваних при технічних обслуговуваннях №1 і №2 , люд.год.,

- умовна трудомісткість середнього ремонту техніки, в розрахунках приймається: для колісних машин =100-150 люд.год., а для гусеничних машин =150-200 люд.год.

- тривалість роботи ПТОР протягом місяця, год.

- число виконавців на посту, у розрахунках =2-3 люд.

- коефіцієнт використання корисного часу поста = 0,7-0,8.

Трудомісткость поточних ремонтів виконуваних при технічних обслуговуваннях, у розрахунках для гусеничних машин приймають та , а для колісних машин приймають та .

Виходячи з цього і при 7-ми годинному робочому дні в розрахунок приймається = 80-100 год.

Загальна трудомісткість виконуваних робіт на ПТОР протягом одного розрахункового місяця визначається за формулою:

(27)

Колісні машини

Для карбюраторних і дизельних двигунів

люд/год

од.

Гусеничні машини

люд/год

од.

Загальна кількість фахівців-ремонтників розраховується за формулою:

(28)

- загальна кількість фахівців-ремонтників, люд.

Колісні машини

Для карбюраторних і дизельних двигунів

чол.

Гусеничні машини

чол.

Всього: 9 чол.

Кількість фахівців і-ої спеціальності визначається за формулою

(29)

де - кількість ремонтників і-ої спеціальності, люд.,

- коефіцієнт, що враховує частку спеціальних робіт від загальної трудомісткості ремонту.

Вид робіт	Кількість
Регулювально-змащувальні.По ремонту паливної і гідравлічної апаратури	2
Контрольно-діагностичні. Малярні	1
Розбірно-збірні. Столярні.	3
Шиномонтажні. Слюсарно-механічні. По ремонту електрообладнання	1
Ковальські та мідницько-жестяницькі	1
Електрозварювальні. Акумуляторні	1
Всього	9

Площа зони технічного обслуговування і ремонту визначається орієнтовно за формулою:

(31)

де - коефіцієнт збільшення площі для розміщення устаткування і можливості розміщення машин , в розрахунках приймається = 4 - 5.

Колісні машини

Для карбюраторних і дизельних двигунів

м2.

Гусеничні машини

м2.

Розміри і планування спеціалізованих ділянок визначають по питомій площі, що приходиться на одного фахівця чи по питомій площі, що приходиться на одиницю обладнання.

У першому випадку площа ділянки обчислюється за формулою:

(31)

де - питома площа на одного фахівця, м2;

- питома площа, що приходиться на кожного наступного фахівця, м2;

Назва ділянки	Площа
Регулювально-змащувальна	22
Контрольно-діагностична	14
Розбірно-збірна. Слюсарно-механічна	8
Електрозварювальна	15
По ремонту паливної і гідравлічної апаратури.	10
Ковальська та мідницько-жестяницька	18
По ремонту електрообладнання	10
Всього	97

Загальна площа ПТОР визначається по формулі:

м2.

1.9 Технологічний розрахунок акумуляторної

Акумуляторна призначена для зарядки, обслуговування і ремонту акумуляторних батарей і їхнього зберігання в зимовий час. Вона повинна забезпечувати своєчасний заряд акумуляторних батарей, зручність зберігання їх у зимовий час і швидку видачу акумуляторних батарей по тривозі.

Кількість акумуляторних батарей, що заряджаються щодня у військовій частині, визначаються за формулою:

 (34)

де - кількість акумуляторних батарей і-ої марки у частині;

- кількість робочих днів акумуляторної на місяць, у розрахунках приймається .

шт. шт.

Загальна площа, необхідна для акумуляторної, визначається як сума площ її відділень:

(36)

де - площа ділянки ремонту акумуляторних батарей, м2;

- площа ділянки зарядки акумуляторних батарей, м2;

- площа ділянки збереження батарей, м2;

- площа агрегатного відділення, м2.

Площа ділянки для зарядки акумуляторних батарей залежить від кількості батарей, що одночасно можуть знаходитися на зарядці, і визначається за формулою:

де - коефіцієнт, що враховує збільшення площі на проходи, ; - середня площа, займана однією батареєю, м2.

 м2

Площа ділянки зберігання батарей залежить від кількості батарей, що знаходяться на зберіганні, і визначається за формулою:

де - коефіцієнт, який враховує збільшення площі зберігання на проходи, ;

- кількість різнотипних батарей у частині;

- площа, що займає одна батарея і-го типу, м2.

м2

м2

1.10 Технологічний розрахунок водомаслогрійки

Водомаслогрійка призначена для нагрівання, зберігання і видачі необхідної кількості гарячої води і масла в зимовий період на машини, що містяться в неопалюваних сховищах, під навісами і на відкритих площадках.

Вона складається з котельної установки, теплообмінних нагрівальних, роздавальних і заправних пристроїв.

Орієнтовно площа водомаслогрійки може бути визначена за формулою:



де - площа, необхідна для водомаслогрійки;

- питома площа водомаслогрійки, яка припадає на одну машину,

м2/маш

м2

1.11 Технологічний розрахунок стоянки машин

Стоянки машин призначені для розміщення і зберігання справних машин, які пройшли технічне обслуговування. Вони повинні забезпечувати зберігання машин, зручність підготовки і швидкий вихід їх з парку, дотримання заходів безпеки, а також повинні бути обладнані в протипожежному відношенні.

У залежності від габаритних розмірів машин підрозділу і прийнятого розміщення машин (в один чи два ряди) розраховується необхідна площа стоянки за формулою:

де - площа стоянки машин, м2 ;

- коефіцієнт збільшення площі, що враховує проходи, ;

- кількість машин на стоянці, шт.

ІРРозг УР-77 - 3 одиниці ІМР-2 - 3 одиниці УрАЛ-4320 - 6 одиниць ГАЗ-66 - 1 одиниця	ІР УР-77 - 1 одиниця КС-3575А - 3 одиниці ЕОВ-4421 - 6 одиниць УрАЛ-4320 - 6 одиниць ГАЗ-66 - 1 одиниця
ІПР МДК-3 - 3 одиниці ПЗМ-2 - 3 одиниці УрАЛ-4320 - 6 одиниць ЕОВ-4421 - 3 одиниць ГАЗ-66 - 1 одиниця	Вз. ПТ ПТС-2 - 4 одиниці
1 РМТЗ КрАЗ-255Б - 13 одиниць ЗІЛ-130 - 7 одиниць УрАЛ-4320 - 14 одиниць ЗІЛ-131 - 13 одиниці ГАЗ-66 - 4 одиниця	2 РМТЗ КрАЗ-255Б - 14 одиниць ЗІЛ-130 - 6 одиниць УрАЛ-4320 - 13 одиниць ЗІЛ-131 - 14 одиниці ГАЗ-66 - 3 одиниця
Рем.вз. Майстерні - 6 одиниць ЗІЛ-131 - 3 одиниці

Площа стоянки машин

1 сховище (ІРРоз) - м2

2 сховище (ІР) - м2

3 сховище (ІПР) - м2

4 сховище (Вз. ПТ) - м2

5 сховище (1 РМТЗ) - м2

6 сховище (2 РМТЗ) - м2

7 сховище (Рем.вз). - м2

Загальна площа стоянки машин

м2

ІІ. Розрахунок та планування ділянки паливної апаратури та гідравліки

Майстерня по ремонту паливної апаратури та гідравліки призначена для виконання спеціальних робіт при проведенні технічного обслуговування і ремонту машин.

Для комплектування ділянки ремонту паливної й гідравлічної апаратури необхідні наступні стенди та пристрої:

Прилад для визначення технічного стану гідросистеми, для перевірки тиску і витрати робочої рідини.

Визначення продуктивності насосів довжиною 170 шириною 120 висотою 210.

Стенд КИ-921М для випробування й регулювання дизельно-паливної апаратури, для випробування й регулювання паливних насосів дизельного двигуна з регулятором та підкачуючими помпами, а також випробування паливних фільтрів на герметичність й гідравлічний опір .

Прилад 577 для перевірки бензинових насосів та карбюраторів. Перевірка максимального тиску розвиваючого насосом, герметичність карбюратора, рівень палива. Паралельні слюсарні лещата 11-40 для кріплення деталей, складових частин при виконанні слюсарних робіт. Комплект інструменту регулювальника-карбюраторщика 2445. технічне обслуговування й ремонт живлення карбюраторних двигунів. Токарно-комбінований станок спеціалізований ІД 95 для виконання токарно-фрезерних свердлильних, заточних робіт. . Тумбочка для збереження інструменту та пристосувань для металоріжучих станків. , . Стелаж для деталей ОРГ-1468-0,532; для збереження запасних частин, складових частин, матеріалів. Прилад для перевірки жиклерів модель 1221-21Х та їх пропускої здатності при постійному напорі водного стовчика 600 мм.

Схема 1 Планування приміщення і розташування основного обладнання

1. Стелаж переносний розбірний. 4. Верстак слюсарний. 5. Ящик для ганчір'я. 45. Прилад для перевірки карбюраторів. 46. Стенд для випробування й регулювання паливних насосів. 47. Стенд для випробування й регулювання форсунок

ІІІ. Підбір та перевірочний розрахунок пристосування для запобігання скочування машини в горах

Даний пристрій призначений для запобігання скочування або сповзання назад колісних машин при зупинці на підйомах.

Даний пристрій приводиться в дію з кабіни водія за допомогою важеля, який з'єднаний за допомогою з'єднувальної тяги до собачки.

Собачка гострим кінцем входить в впадину між зубами храпового колеса та перешкоджає обертанню останнього в сторону опускання гірського рельса в непотрібний час; при цьому собачка не перешкоджає обертанню храпового колеса на підйом рельси.

Для швидкого опускання рельса, водію потрібно за допомогою важеля і з'єднувальної тяги ввести собачку із зачеплення з храповим колесом.

Проведемо розрахунок найбільш небезпечного для деталей пристрою є положення, коли гострий кінець собачки впирається в вершину зуба храпового колеса.

В даному положенні розрахуємо напруження за зминання в матеріалі кромки зуба колеса й собачки при розподіленому навантаженні:

(1)

- колове зусилля, Н.

- ширина кромки зуба, см.

При цьому колове зусилля, що передається зубом колеса на собачку, обраховується за формулою:

(2)

- крутячий момент, що діє на валу храпового колеса, .

- зовнішній діаметр храпового колеса, см.

- кількість зубів храпового колеса, шт..

- модуль зачеплення храпового колеса, см

В даному випадку модуль зубів храпового колеса дорівнює 6 см, при цьому можна дозволяється обмежитись приведеним розрахунком.

Проведемо розрахунок гірського рельса на згинання:

Допустиме напруження на згинання рельса розраховуємо за формулою:

(3)

- напруження на згинання рельси, Н/мм2

- згинаючий момент,

- момент опору перерізу

Згинаючий момент в рельсі розраховуємо за формулою:

- відстань між кріпленнями в мм.

Момент опору перерізу планки рельси розраховуємо за формулою:

- ширина рельса, мм

- товщина рельса, мм

мм3

Допустиме напруження на згинання планки:

Н/мм2

Умова міцності на згинання виконується, даний виріб можна застосовувати за призначенням.

Заключення

Ціль курсового проектування полягала у закріпленні знань, отриманих в процесі вивчення дисципліни, в умінні самостійно та творчо застосовувати отримані знання для вирішення конкретних практичних завдань, отримання навиків розрахунку по плануванню елементів парку, пересувних та стаціонарних засобів обслуговування та ремонту машин.

Вважаю, що цілі даного курсового проектування досягнуті. Робота над проектом і вивчення літератури надали значного підвищення рівня знань з дисципліни.

Вважаю, що даний курсовий проект відіграє важливу роль в навчанні курсантів як майбутніх офіцерів інженерних військ.

Список використаних джерел

1. Бабаев А.И. Стартерные свинцово-кислотные аккумуляторы: -М.: Воениздат., 1967 г., - 190 с.

2. Боголюбов Б.Н. и др. Ремонт машин инженерного вооружения: -М.: ВИА., 1969 г., - 264 с.

3. Кушниренко К.Ф. Краткий справочник по горючему: -М.: Воениздат, 1979 г., - 166 с.

4. Смирнов А.Т. и др. Организация ремонта армейских машин: -М.: Воениздат, 1975 г., - 236 с.

5. Смирнов А.Т. и др. Организация технического обслуживания автотракторной техники в воинской части. Часть 2: -М.: Воениздат, 1979 г., - 190 с.

6. Соловьев В.Г. Основы работы по оборудованию парка: -Тюмень: ТВВИКУ, 1981г., - 190 с.

7. Соловьев М.О. Эксплуатация бронетанковой техники. Часть 2: -М.: В.А.БТВ., 1969 г., - 382 с.

Размещено на Allbest.ru

...