Проектування транспортно-технологічних процесів в АПК

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Автомобільний транспорт є однією з важливих галузей господарства, забезпечує поряд з іншими видами транспорту розвиток туризму, виробництво та обіг продукції промисловості й сільського господарства, потреби будівництва, задовольняє потреби населення в перевезеннях, а також сприяє зміцненню оборони України.

Автомобільний транспорт реальний розвиток дістав в Україні лише в післявоєнний період і характеризується перевезеннями на незначні відстані. Нині середня відстань перевезень 1 т вантажу автомобільним транспортом не перевищує 14 км, а середня відстань перевезень одного пасажира автобусами становить 11 км, таксі - 12 км. Ці показники уже багато років стабільні. В перевезеннях на невелику відстань автомобільний транспорт - поза конкуренцією з іншими видами транспорту. Особливо ефективний він на відстанях до 50 км. Ним здійснюються зв'язки між містами і селами, перевозиться продукція сільського господарства до магазинів і сховищ, до залізничних станцій і пристаней. Досить значні перевезення цим видом транспорту будівельних матеріалів і продукції легкої промисловості.

Довжина автомобільних шляхів загального користування становить 169 тис. кілометрів, з них з твердим покриттям - 159,1 тис. кілометрів.

Шляхи з твердим покриттям розподіляються по території досить нерівномірно. Найбільша їх частка, що перевищує 90%, знаходиться в західних областях (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька), в Криму. Близькі до них за цим показником також Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Київська, Вінницька, Одеська, Тернопільська та Львівська області. На Поліссі рівень забезпечення шляхами з твердим покриттям значно нижчий.

У цілому найкраще забезпечені автомобільними шляхами Донбас, Придніпров'я, Передкарпаття, Закарпаття, Поділля, Автономна Республіка Крим, Київська область. Густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям нині становить 264 км на 1 тис. квадратних кілометрів території.

Крім перевезення вантажів і пасажирів автомобільний транспорт виконує багато інших функцій: забезпечує роботу швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, органів громадського правопорядку тощо. В системі автомобільного транспорту України працює 1,8 млн. чоловік, що в 1,7 раза більше, ніж у цілому в інших видах транспорту. Більші тут і витрати пального.

Основними автомагістралями є: Київ - Львів, Київ - Харків, Київ - Брест, Київ - Дніпропетровськ - Донецьк, Харків - Сімферополь, Дніпропетровськ - Нікополь, Харків - Ростов-на-Дону, Київ - Одеса, Одеса - Миколаїв - Херсон, Біла Церква - Вінниця - Хмельницький, Дніпропетровськ - Запоріжжя, Луганськ - Стаханов - Первомайськ, Слов'янськ - Костянтинівна - Донецьк та ін.

Основні вантажопотоки здійснюються автомобільними шляхами, що сполучають сусідні обласні центри, а також між Києвом, Харковом, Львовом, Донецьком, Дніпропетровськом та іншими великими промисловими вузлами. Вантажні перевезення за маршрутами Київ-Львів, Донецьк-Луганськ, Київ-Одеса, Дніпропетровськ-Запоріжжя, Київ-Харків, Сімферополь-Харків, Донецьк-Дніпропетровськ-Кіровоград є найбільш значними.

Важливими автомагістралями, що сполучають Україну з сусідніми державами, є Київ - Москва, Одеса - Київ - Санкт-Петербург, Харків - Москва, Донецьк - Ростов-на-Дону, Київ - Брест, Одеса - Кишинів, Кіровоград - Кишинів та ін. Україна досить добре інтегрована в європейську мережу автомобільних доріг з виходами в Ужгороді в Словаччину і Чехію, в Чопі - в Угорщину і Австрію, в Порубному - в Румунію, в Мостиськах і Любомлі - в Польщу.

1. Проектування транспортно-виробничих процесів в сільськогосподарському виробництві

1.1 Транспортно-технологічні процеси під час виробництва сільськогосподарської продукції

Технології внутрігосподарських перевезень сільськогосподарських вантажів з полів можливо розділити на три основні види:

1. Прямоточна (потокова) схема розподільних процесів, яка передбачає завантаження робочих машин технологічними матеріалами на складі, транспортування і внесення матеріалів цими ж машинами.

2. Перевантажувальна схема, яка передбачає завантаження на складі транспортних засобів, транспортування ними матеріалів до робочих машин, перевантаження у робочі машини, які здійснюють розподіл матеріалів на площі (внесення добрив).

3. Перевалочна схема у порівнянні з попередньою додатково включає проміжне складування матеріалів (польові склади, бурти, нагромаджувачі), з наступним завантаженням робочих машин і внесенням.

Збиральні процеси можуть бути реалізовані за такими ж схемами, лише потік матеріалів йде у зворотному напрямку -- від поля до сховища.

Надати характеристику цих видів технологій, переваги та недоліки і навести приклади їх застосування.

1.2 Обґрунтування складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за прямоточною технологічною схемою

Розрахунки потреби у транспортно-технологічних засобах для внесення добрив включають обґрунтування та визначення робочих швидкостей руху, ефективної потужності двигуна, змінної продуктивності агрегату, витрати пального на одиницю роботи, витрати праці й коштів, необхідної кількості транспортно-технологічних засобів.

Поточність і безперервність процесів під час внесення добрив за прямоточною технологічною схемою, до якої входить ланка для транспортування та розкидання добрив по полю і навантажувачі, відображається таким рівнянням:

,

де WГЗ і WГН -- продуктивність за годину відповідно агрегатів для внесення добрив і навантажувачів, т/год.; nагрі пн -- відповідно кількість агрегатів для внесення добрив і навантажувачів, шт.

Необхідну кількість розкидачів, враховуючи певний агротехнічний строк внесення добрив ДР , знаходять за формулою:

шт., (1)

де S - площа, на якої вносяться добрива, га; WГЗ - продуктивність розкидача добрив, т/год.; Тзм - тривалість зміни (8 год.); kзм - коефіцієнт змінності, що показує кількість робочих змін на добу (1,5); ДР - кількість робочих днів на внесення добрив згідно агротехнічних вимог (15 днів); U - норма внесення добрив, т/га.

Для застосування формули (1) необхідно визначити продуктивність розкидача добрив (WГЗ, т/год.) за годину змінного часу, яка дорівнює:

, т/год. (2)

де - коефіцієнт використання часу зміни; vр - робоча швидкість агрегату (трактор + розкидач); ВР - робоча ширина захвату розкидача, м.

Робоча швидкість агрегату повинна бути в межах агротехнічної допустимої та забезпечуватися потужністю двигуна і конкретною передачею трактора.

Табл. 1 - Рекомендовані швидкості руху МТА

Технологічні операції	Швидкості, км/год.
1. Внесення мінеральних добрив	8-20
2. .Внесення органічних добрив	9-13

Максимальну допустиму робочу швидкість агрегату vр, яка забезпечується потужністю двигуна трактора і яка приймається для розрахунків, визначають за формулою:

км/год., (3)

де NЕН- номінальна ефективна потужність двигуна трактора, кВт; - прийнята попередньо ступінь використання ефективної потужності двигуна (= 0,9); NВВП- потужність, що реалізується через вал відбору потужності (ВВП), кВт; ВВП- коефіцієнт корисної дії (ККД) механізму приводу ВВП (ВВП = 0,95); ТР- ККД трансмісії приводу рушіїв трактора (ТР = 0.9); - коефіцієнт, що враховує втрату швидкості від буксування (0,84 - для тракторів з колісною формулою 4К2 і 0,88 - для 4К4); f - коефіцієнт опору коченню агрегату у полі (f=0,09); і - величина підйому ділянці поля (приймаємо і = 0); Ga - вага агрегату, що включає вагу трактора, розкидача та добрива визначають за формулою:

GA= GTP+ GM+ 0,5GД,кН, (4)

GA= 20,5+ 33,47+ 0,5·49,5=78,7кН,

де GTP, GM, GД- вага трактора, машини (розкидача) та добрив в бункері розкидача, кН.

Потужність , яка передається через вал відбору потужності для агрегату, що вносить мінеральні добрива, визначають за формулою:

NBBП =NпитВР, (5)

NBBП =1,6·15,5=24,8кВт,

де Nпит- питомі затрати потужності на привід відцентрових розкидачів (1,2-1,8 кВт/м).

Одночасно робоча швидкість повинна забезпечуватися конкретною (табличною)найближчою до розрахованої передачі трактора , з яким працює розкидач, тобто відповідати виразу:

Табличне значення кінцеве приймається як розрахункова робоча швидкість.

Коефіцієнт використання часу зміни дорівнює:

, (6)

де TР- час основної (чистої) роботи розкидача.

Час чистої роботи за зміну визначимо, знайшовши час чистої роботи за одну їздку. Для цього знаходимо кількість їздок розкидача за зміну:

 (7)

де - сума поза циклових простоїв агрегату за зміну, що включає підготовчо-заключний час, час на виконання технічного і технологічного обслуговування агрегату, час переїздів до місця роботи, час на відпочинок і власні потреби (задаєтьсянормативно ТПЦ = 0,42 год.); - тривалість їздки (робочого циклу) розкидача, год.

Чистий час роботи за зміну (час виконання основної технологічної операції) дорівнює:

, год., (8)

де - час чистої роботи за одну їздку, год.;

год., (9)

- об'єм технологічної місткості (бункера) розкидача, м3;

dB - об`ємна вага добрива, (dB = 1т/м3).

Для поточної схеми навантаження і внесення добрив при рішенні рівності (7) визначають тривалість однієї їздки розкидача, вибравши попередньо марку навантажувача:

 (10)

де - час очікування завантаження (0,25), год.; - час завантаження, год.; - час виконання холостих поворотів на 1 їздку (0,06 год.); - продуктивність навантажувача, т/год.; lij - відстань від складу добрив (місця приготування) до поля, км; - тривалість руху транспортного засобу:

год.,

-- швидкість руху транспортного засобу (розкидача) відповідно з вантажем і без вантажу, (20 і 25 км/год.).

Кількість навантажувачів добрив визначають за формулою:

(11)

Техніко-економічні показники.

Розрахунок витрат пального. При внесенні добрив, крім безпосередньо розкидання добрив, виконуються повороти агрегату, транспортування добрив від місця навантаження до робочої загінки, переїзди агрегату до місця роботи та до місця завантажування добривами. Витрати пального залежать від ефективної потужності двигуна, яку визначають для чотирьох режимів роботи агрегату: 1)внесення добрив, 2)холостих поворотів агрегату, 3)транспортування наповненого та 4)порожнього розкидача.

1) Ефективну потужність двигуна в процесі внесення добрив визначають приймаючи до уваги , що f = 0,09 за формулою:

, кВт, (12)

де GA - вага агрегату визначають за формулою:

GA = GTP + GM + 0,5GД, кН, (13)

GA= 33,47+ 20,5+ 0,5·49,5=93,22кН,

де GTP, GM, GД- вага трактора, машини (розкидача) та добрив в бункері розкидача, кН.

2) Ефективну потужність двигуна під час холостих поворотів агрегату розраховують за тою же формулою, приймаючи до уваги , що NВВП=0; f = 0,11,а вагу агрегату визначають за формулою (13).

кВт,

GA= 33,47+ 20,5+ 0,5·49,5=78,7кН,

3) Ефективну потужність двигуна при транспортуванні добрив (з вантажем) визначають за формулою (12), приймаючи до уваги , що NВВП=0, f = 0,06, а вага заповненого добривами агрегату дорівнює:

GА = GТР + Gм+ GД,кН (14)

GА = 33,47+ 20,5+ 49,5=103,47 кН,

,

4) Ефективну потужність двигуна при переїздах до місця вантаження добрив розраховують за формулою (12), приймаючи до уваги , що NВВП=0; f = 0,06,а вага агрегату дорівнює:

GА = GТР + Gм, кН (15)

GА = 33,47+ 49,5=82,97кН,

Годинна витрата пального при різних режимах навантаження двигуна дорівнює:

, кг/год., (16)

1)

2)

3)

4)

де - питома витрата пального при номінальної потужності двигуна (приймаємо 0,22 кг/кВт год.);

Витрату пального на 1 тонну внесеного добрива для поточної схеми внесення добрив з врахуванням складових часу їздки (10) визначають за формулою:

(17)

де QГЗВ - годинна витрата пального на переїздах з добривом, кг; QГБВ - годинна витрата пального на переїздах без вантажу, кг; QГР - годинна витрата пального під час внесення добрив, кг; QГХ - годинна витрата пального на поворотах, кг.

Вказані величини годинних витрат пального при різних чотирьох режимах навантаження двигуна визначаються за рівнянням (16).

QГПР- годинна витрата пального під час простою з працюючим двигуном - очікування агрегатом завантаження і самого завантаження, год.

Розрахунок витрат пального для навантажувача. Годинна витрата пального при різних режимах навантаження двигуна дорівнює:

, кг/т., (18)

,

де - прийнята середня ступінь використання ефективної потужності двигуна для навантажувача (= 0,3);

Загальні витрати пального:

= 1,9+0,4=2,3, кг/т. (19)

Затрати робочого часу на 1 тонну внесених добрив:

, люд.-год/т, (20)

де пр - кількість робітників, які обслуговують агрегати.

Прямі експлуатаційні витрати на 1 тонну добрив дорівнюють:

С=С1+С2+С3+С4, грн./т, (21)

С=9,1+23+7,8+3,6=43,5грн./т,

де С1 - основна і додаткова зарплата персоналу, що обслуговує агрегати, з відрахуваннями на соціальні заходи, грн/т; С2 - вартість витрачених пально-мастильних матеріалів, грн/т.; С3 - відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора(ів) і навантажувача, грн/т; С4 - відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО розкидачів добрив, грн/т.

Основна і додаткова зарплата персоналу, що обслуговує агрегати, з відрахуваннями на соціальні заходи, яка віднесена до 1 т добрива:

, (22)

де С1ЗП - основна і додаткова зарплата персоналу, що обслуговує агрегати, з відрахуваннями на соціальні заходи, що визначаються коефіцієнтом Кс=0,37;

С1зп=Зт (1+Кc)=250(1+0,37)=342,5 грн.

ЗТ -основна зарплата персоналу (250 грн. за зміну)

- маса добрива, яка внесена за зміну розкидачами;

C2 - витрати трактора на пальне:

грн., (23)

де Цк - ціна 1 кг пально-мастильних матеріалів (10 грн.). - відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактор(ів) і навантажувача:

(24)

Бтр - балансова вартість трактора(ів)і навантажувача; атр - норми відрахувань на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора і навантажувача, атр=21,5%; t3 - загальне річне нормативне завантаження трактора і навантажувача (1350 год.); - відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО розкидача добрив;

;(25)

Бп - балансова вартість розкидача добрив та ПП; tЗР- загальне річне нормативне завантаження розкидача добрив (250 год.); ап- норма відрахувань на амортизацію, поточний і капітальний ремонт, ТО ап=21,5%.

Таблиця 1. Техніко-економічні показники процесу внесення добрив

Варіант технологічної схеми внесення добрив	Продуктивність внесення добрив, т/год.	Витрата пального, кг/т	Затрати праці, люд.-год./га	Прямі експлуатаційні затрати , грн./т
1. Прямоточна	4,7	2,3	0,4	43,5

1.3 Обґрунтування складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за перевантажувальною технологічною схемою

Цей підрозділ є продовженням попереднього і містить розрахунки потреби у транспортно-технологічних засобах для внесення добрив за перевантажувальною технологічною схемою, обґрунтування та визначення робочих швидкостей руху, ефективної потужності двигуна, змінної продуктивності агрегату, витрати пального на одиницю роботи, витрати праці й коштів, необхідної кількості транспортно-технологічних засобів. Нумерація формулі таблиць цього підрозділу є продовженням попереднього.

Розрахунок для перевантажувальної схеми внесення добрив виконується аналогічно з прямоточною з урахуванням наступних особливостей. Поточність і безперервність під час внесення добрив за технологічною схемою з перевантаженням, до якої входять ланка для розкидання добрив по полю, навантажувачі добрив і ланка перевантажувально-транспортних засобів, відображається такими рівностями:

(26)

де WГЗ, WПН, WПТЗ і WГН -- продуктивність агрегатів за годину відповідно для внесення добрив, навантажувальних пристроїв перевантажувачів, перевантажувально-транспортних засобів та навантажувачів, т/год; nагр, nПН, пПТЗ, пГН-- відповідно кількість агрегатів для внесення добрив, навантажувальних пристроїв перевантажувачів, перевантажувально-транспортних засобів та навантажувачів, шт.

Тривалість однієї їздки розкидача, який завантажується на краю поля, визначають, як:

(27)

де - час очікування і завантаження розкидача добрив із застосуванням перевантажувача, наприклад причепа-перевантажувача (ПП) ПБН-10 або ПБН-16 та ПБН-20;

Далі за формулами (7,8,6) визначається коефіцієнт використання часу зміни для розкидача, його продуктивність за формулою (2) та кількість розкидачів за формулою (1).

Час чистої роботи за зміну:

Чистий час роботи за зміну (час виконання основної технологічної операції) дорівнює:

, год.,

де - час чистої роботи за одну їздку, год.;

год.,

Коефіцієнт використання часу зміни дорівнює:

,

Продуктивність розкидача добрив (WГЗ, т/год.) за годину змінного часу:

, т/год.

Необхідну кількість розкидачів, враховуючи певний агротехнічний строк внесення добрив ДР , знаходять за формулою:

шт.

Необхідну кількість перевантажувачів для забезпечення завантаження розкидачів знаходять за формулою:

, шт., (28)

де WПН - продуктивність перевантажувального пристрою (вивантажувального шнека для причепа-перевантажувача), т/год.

Одночасно перевантажувачі працюють як ТЗ - перевозять добрива від складу до поля. Необхідну кількість перевантажувачівяк транспортних засобів знаходять з урахуванням тривалості однієї їздки перевантажувача:

де - час очікування і завантаження перевантажувача добрив із застосуванням, наприклад екскаваторного навантажувача ПЕА-1; - час руху з вантажем; - час очікування і завантаження розкидача добрив перевантажувачем добрив - його шнековим пристроєм. - час руху без вантажу.

Продуктивність перевантажувача як ТЗ визначиться:

де m - кількість бункерів розкидача добрив, які вміщуються в перевантажувач:

,

- вантажопідйомність перевантажувача, т.

Кількість перевантажувачів для перевезення добрив знаходиться з умови безперервності, як:

(31)

З порівняння кількості та вибираємо більше значення, при якому забезпечується як транспортування так і навантаження добрив.

Кількість навантажувачів добрив визначають з рівняння (26) за формулою:

. (32)

Техніко-економічні показники. Розрахунок витрат пального.

Для розрахунків витрати пального при внесенні добрив визначають ефективну потужність на наступні операції:

- безпосередньо на роботу розкидача добрив;

- транспортування добрив перевантажувачем від місця навантаження до робочої загінки, перевантаження в розкидач(і), повернення до місця завантажування добривами;

- завантаження добрив у перевантажувач.

Ефективну потужність двигуна трактора під час роботи розкидача добрив визначають за формулою (12) для двох режимів роботи агрегату: 1) внесення добрив; 2) холостих поворотів агрегату.

1) Ефективну потужність двигуна трактора притранспортуванні добрив перевантажувачем від місця навантаження до робочої загінки приймаючи до уваги , що і =0, f = 0,06,визначають як:

(33)

GАП - вага перевантажувального агрегату, що включає:

GАП = GТР + GП + GД,кН.,

GАП =33,47+20+49,5=102,97 кН,

GП - вага перевантажувача.

2) Ефективну потужність двигуна при переїздах трактора з перевантажувачем без добрив до місця їх вантаження розраховують за формулою (33), приймаючи до уваги, що f = 0,06,а вага перевантажувального агрегату дорівнює:

GАП = GТР + GП, кН.

GАП =33,47+20=53,47 кН,

Відповідно ефективної потужності двигуна трактора за зазначеними режимами роботи визначається годинна витрата пального на 1 тонну внесеного добрива.

1) Витрату пального агрегатом для внесення добрив визначають з урахуванням складових часу його їздки за (27) за формулою:

(34)

де QГР - годинна витрата пального під час внесення добрив, кг; QГХ - годинна витрата пального на поворотах, кг.

Вказані величини годинних витрат пального при різних режимах навантаження двигуна визначаються за рівнянням (16).

1)

2)

QГПР- годинна витрата пального під час простою з працюючим двигуном - очікування агрегатом завантаження і самого завантаження, год.

2). Витрати пального на перевезення добрив причепом-перевантажувачем ПБН-10 з трактором МТЗ-80 визначаються з урахуванням складових часу їздки (29) за формулою:

(35)

де QГЗВ - годинна витрата пального на переїздах з добривом, кг/год.; QГБВ - годинна витрата пального на переїздах без вантажу, кг/год.;

Вказані величини годинних витрат пального при різних режимах навантаження двигуна визначаються за рівнянням (16).

3). Витрати пального на навантаження добрив у перевантажувач Q3визначаються за формулою (18).

,

Загальні витрати пального на 1 тонну внесеного добрива:

, кг/т. (36)

Затрати робочого часу на 1 тонну внесених добрив визначаються за формулою (20).

Затрати робочого часу на 1 тонну внесених добрив:

, люд.-год/т,

де пр - кількість робітників, які обслуговують агрегати.

Прямі експлуатаційні витрати на 1 тонну добрив дорівнюють:

С=С1+С2+С3+С4,грн./т, (37)

С=9,1+32,1+2,7+0,88=44,78 грн./т,

де С1 - основна і додаткова зарплата персоналу, що обслуговує агрегати, з відрахуваннями на соціальні заходи, грн/т; С2 - вартість витрачених пально-мастильних матеріалів, грн/т.; С3 - відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора(ів) і навантажувача, грн/т; С4 - відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО розкидачів добрив та ПП, грн/т.

Основна і додаткова зарплата персоналу, що обслуговує агрегати, з відрахуваннями на соціальні заходи С1, яка віднесена до 1 т добрива визначаються за формулою (22).

Витрати трактора на пальне C2 визначаються за формулою (23).

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора(ів) і навантажувача визначаються за формулою (24).

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО розкидача добрив та ПП.

; (38)

Бп - балансова вартість розкидача добрив та перевантажувача (ПП); tЗП - загальне річне нормативне завантаження розкидача добрив та ПП (360 год.); ап - норма відрахувань на амортизацію, поточний і капітальний ремонт, ТО ап=21,5%.

Таблиця 2. Техніко-економічні показники агрегату МВУ-5 + МТЗ-80 та перевантажувача ПБН-10 + МТЗ-80

Варіант технологічної схеми внесення добрив	Продуктивність розкидача, т/год.	Витрата пального, кг/т	Затрати праці, люд.-год./т	Прямі експлуатаційні затрати , грн./т
1. Прямоточна	4,7	2,3	0,4	43,5
2. Перевантажувальна	13,2	3,21	0,22	44,78

Отже, з розрахунків видно, що продуктивність розкидача за перевантажувальною схемою більша в 2,5 рази, ніж за потоковою. Витрати пального (3,21 кг/т) та прямі експлуатаційні затрати(44,78 грн./т) більші, так як використовується більше агрегатів для внесення мінеральних добрив .Але за рахунок збільшення продуктивності розкидача перевантажувальна технологічна схема в порівнянні з прямоточною є більш ефективною і економічною.

1.4 Розрахунок потреби у транспортних засобах для обслуговування бункерних збиральних агрегатів (зернозбиральних комбайнів)

Для дотримання потоковості збирального процесу необхідно визначити таку кількість транспортних засобів, яка забезпечила б безперервну роботу збиральних агрегатів. Цю кількість визначають в залежності від типу збиральних агрегатів. Розглянемо розрахунок кількості ТЗ для обслуговування збиральних комбайнів на прикладі зернозбиральних комбайнів (ЗК) за умов безперервності збирально-транспортного процесу, яка відображається рівнянням:

,

де , WА -- продуктивність за годину технологічного часу відповідно ЗК та автомобільних транспортних засобів (АТЗ), т/год; mК та пА-- відповідно кількість ЗК та АТЗ, одиниць.

Для умов роботи ЗК під час прямих перевезень продуктивність ЗК за годину змінного часу визначається як:

, т/год.,

- продуктивність ЗК за годину робочого (основного) часу, яка знаходиться за даними технічної характеристики ЗК; - коефіцієнт використання часу зміни, який визначається як:

,

де - - коефіцієнт циклового часу зміни коефіцієнт, який визначає частку часу від тривалості часу зміни на циклові операції. В залежності від надійності ЗК та організації роботи його величина змінюється в межах = 0,73 - 0,90. Для комбайнів вітчизняного виробництва і країн СНД приймається менше значення, для ЗК виробництва США, Німеччини - більше; - коефіцієнт використання циклового часу зміни. Він характеризує частку часу на окремі складові циклового часу зміни ЗК, яка застосовується для аналізу збирально-транспортного процесу (ЗТП), залежить від продуктивного часу і дорівнює:

де tОЧ - тривалість очікування комбайном АТЗ для розвантаження бункера ЗК за робочий цикл:

год.

tX - тривалість холостих ходів на поворотах, яка припадає на 1 цикл роботи комбайна год., (tX = 0,06 год.). tБ--час заповнення бункера комбайна:

год.;

щК -- об'єм бункера комбайна, м3; dв -- об'ємна маса зерна (0,75), т/м3; tРОЗ --тривалість зупинки ЗК для розвантаження його бункера;

де WШК - продуктивність вивантажувального шнека ЗК, т/год.; Продуктивність ЗК за годину технологічного часу:

т/год.

Кількість комбайнів, що необхідні для збирання урожаю з площі S, га при урожайності зерна U, т/га, знаходиться за формулою:

од.

де СEILING - функція, яка повертає найближче більшає ціле значення; ТЗМ - тривалість зміни (ТЗМ=8 год.); КЗМ - коефіцієнт змінності (1,5), який показує кількість змін, що працює комбайн за добу; ДР - кількість робочих днів для збирання зерна за агровимогами (12 днів).

Вибір номінальної вантажності АТЗ проводиться з урахуванням того, що в його кузов доцільно завантажувати ціле максимальне число бункерів зерна ЗК, і величина статичного коефіцієнту використання вантажності АТЗ наближається до максимуму (до одиниці). Тобто доцільна умова кратності вантажопідйомності АТЗ і бункера ЗК, яка визначається виразом:

,

10·0,75·2=4,5·2,2

де - номінальна вантажопідйомність бункера обраного ЗК; q- вантажністьавтомобіля, т; - число бункерів, що перевозяться за їздку автомобілем; = - вантажопідйомність бункера комбайна.

Для відомої марки АТЗ (відомого ) маємо.

,

,

- статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля;

Кількість одиниць АТЗ для перевезення зерна від ЗК залежить від продуктивності АТЗ WA і знаходиться як:

 (10)

де - частка часу простою автомобіля в очікуванні завантаження зерном з бункера комбайна від тривалості його робочого циклу. За даними статистики і літературних джерел . -- тривалість перебування автомобіля в пункті розвантаження, яка залежить від рівня механізації і організації робіт, приймається 0,1 год.; lij- відстань перевезення зерна з поля (пункту і) в пункт розвантаження (пункт j); тривалість завантаження АТЗ зерном від комбайнів: ; , км/год.-- середня технічна швидкість автомобіля на шляху від поля на тік, яку визначають за формулою:

км/год.,

де - технічна швидкість руху транспортного засобу відповідно з вантажем і без вантажу, км/год.

Приблизні середні технічні швидкості руху АТЗ залежно від стану доріг і при відстані транспортування вантажів до 40 км наведені в табл. 3

Таблиця 3 - Приблизні середні технічні швидкості руху АТЗ, км/год.

Дороги	АТЗ
	Без вантажу	З вантажем
3 поліпшеним покриттям	60	50
Грейдерні	50	35
Степові	35	17
Польові	18	12

Значення с визначається з рівності:

 шт.

Продуктивність АТЗ на перевезенні зерна від комбайна визначається за формулою:

Кількість їздок одного автомобіля за час роботи його на маршруті ТМ =ТЗМ КЗМ (робочий день) визначається як:

Кількість перевезеного зерна за 1 робочий день одним АТЗ:

т/день.

Загальна кількість зерна, що перевезена групою АТЗ за роб0очий день:

=1084=432.

Час зміщення початку роботи АТЗ, хв. з групою комбайнів визначається як:

хв.,

Графік узгодження роботи ЗТК, який містить групу комбайнів Кейс 2166 і автомобілі КамАЗ-43118 зерновоз показано на рис. 1. У верхній його частині у прийнятому масштабі відкладають час роботи комбайнів, який для окремого комбайна становить послідовність відрізків тривалості: заповнення бункера зерном та тривалості вивантажування зерна .при Початок роботи комбайнів зміщений один щодо іншого на розраховану величину інтервалу руху в хвилинах.

Рис. 1. Графік узгодження роботи збирально-транспортних засобів

Загальний сезонний обсяг перевезення зерна розраховується за формулою

=5184 т.

При цьому повинен відбуватися баланс:

=13506,0=8100, т.

1.5 Розрахунок складу збирально-транспортного комплексу за технологічною схемою з перенавантаженням зерна

При розрахунку складу ЗТКза технологічною схемою з перенавантаженням зерна кількість транспортних засобів (ТЗ) визначають на основі рівності сумарної годинної продуктивності ЗК і ТЗ, що входять в ЗТК і забезпечують поточність і безперервність процесу під час збирання урожаю. Ця рівність відображається так:

,

де , WП , WАП -- продуктивність за годину технологічного часу відповідно ЗК, ПП і АТЗ, т/год; mК, nП , пАП-- відповідно кількість ЗК, ППі АТЗ, шт.

Для умов роботи ЗК під час застосування ПП продуктивність ЗК за годину змінного часу визначається як:

, т/год.

де - продуктивність ЗК за годину робочого (основного) часу, яка знаходиться за даними технічної характеристики ЗК; - коефіцієнт використання часу зміни, який визначається як:

,

де - - коефіцієнт циклового часу зміни коефіцієнт, який визначає частку часу від тривалості часу зміни на циклові операції. В залежності від надійності ЗК та організації роботи його величина змінюється в межах = 0,73 - 0,90. Для комбайнів вітчизняного виробництва і країн СНД приймається менше значення, для ЗК виробництва США, Німеччини - більше; - коефіцієнт використання циклового часу зміни:

,

де tX - тривалість холостих ходів на поворотах, яка припадає на 1 цикл роботи комбайна год., (tX = 0,06 год.). tБ--час заповнення бункера комбайна:

, год.;

щК -- об'єм бункера комбайна, м3; dв -- об'ємна маса зерна (0,75), т/м3;

Продуктивність ЗК за годину технологічного часу:

.

Кількість комбайнів, що необхідні для збирання урожаю з площі S, га при урожайності зерна U, т/га, знаходиться за формулою:

, од.

де СEILING - функція, яка повертає найближче більшає ціле значення;

КЗМ - коефіцієнт змінності (1,5), який показує кількість змін (ТЗМ=8 год.), що працює комбайн за добу;

ДР - кількість робочих днів для збирання зерна за агровимогами (12 днів).

Вибір марки ПП виконується за показником його вантажопідйомності виходячи з умови кратності вантажопідйомності бункера ПП і бункера ЗК:

16 ? 4,5

де - кількість бункерів зерна ЗК, що вміщуються в бункер ПП при наявності умови

;

- номінальна вантажопідйомність бункера обраного ПП;

- номінальна вантажопідйомність бункера ЗК:

.

Друга умова вибору марки ПП: місткість бункера обраного ПП повинна бути кратною місткості бункера комбайна:

20?12

Виходячи з виразів (8, 8-а) вибираємо відповідну за вантажопідйомністю марку ПП і рекомендований для нього трактор.

Статичний коефіцієнт вантажопідйомності ПП дорівнює:

.

Кількість ПП для роботи ЗТК:

де КРП - коефіцієнт, що враховує додатковий час на маневрування ПП при розвантаженні, приймаємо КРП =1,5;

WШП - продуктивність шнекового вивантажувального пристрою ПП, т/год.

Вибір марок АТЗ за вантажопідйомністю виконується таким чином, що ПП при взаємодії з одним або групою АТЗ, повністю розвантажиться і не буде очікувати додатковий АТЗ.

, т.

?2·6·0,75=16·0,75

?9 =12 т

- номінальна вантажопідйомністьодного або групи АТЗ, в кузов(и) яких вивантажується все зерно, що міститься в ПП;

Число АТЗ (одиниць) або груп АТЗ для перевезення зерна, кожний(а) з яких за вантажопідйомністю дорівнює або перевищує вантажопідйомність ПП, знаходиться з рівняння:

, од.,

-- тривалість перебування автомобіля в пункті розвантаження, яказалежить від рівня механізації і організації робіт; lij- відстань перевезення зерна з поля (пункту і) в пункт розвантаження (пункт j); тривалістьзавантаження АТЗ зерном від комбайнів: ; , км/год.-- середня технічна швидкість автомобіля на шляху від поля на тік, яку визначають за формулою:

, км/год.

де - технічна швидкість руху транспортного засобу відповідно з вантажем і без вантажу, км/год.

Продуктивність АТЗ:

Кількість їздок (циклів) ПП за зміну визначається як:

Кількість зібраного і перевезеного за 1 зміну зерна:

.

Виробіток 1 автомобіля за зміну:

У пунктах 1.4 і 1.5 ми визначили, що продуктивність ЗК під час прямих перевезень становить 3,71 т/год., а продуктивність АТЗ при перевезенні зерна від комбайна дорівнює 10,7 т/год.

Продуктивність ЗК під час застосування ПП- 5,11 т/год., а продуктивність АТЗ - 23,2 т/год. - за технологічною схемою з перенавантаженням зерна.

Отже, з підрахунків бачимо, що технологічна схема з перевантажуванням зерна є більш доцільною для виконання операції пов'язаних з перевезенням зерна.

2. Дослідження транспортного процесу перевезень

Факторне дослідження продуктивності автомобілів та собівартості перевезень (простій цикл перевезень)

Факторне дослідження продуктивності автомобілів перевезень виконується за допомогою аналізу впливу техніко-економічних показників (ТЕП) на продуктивність АТЗ.

Мета досліджень - виявлення шляхів підвищення ефективності робіт рухомого складу за рахунок втрат (через великі простої, недостатнє використання вантажності автомобіля) та невикористаних резервів (підвищення швидкості руху, середній пробіг з вантажем, використання вантажності тощо), на основі якого АТП впроваджує певні заходи. Показником, який відображає ефективність використання рухомого складу, є виробіток за певний період часу (період збирання урожаю) або продуктивність.

Для розрахунків використовуються дані, які отримані по групі автомобілів, що застосовані для перевезення зерна від комбайнів:

- середня вантажність автомобіля, т.

- середній коефіцієнт використання парку автомобілів, який характеризує частку автопарку, що перебуває в експлуатації (на лінії), відносно робочого часу:

- середній пробіг автомобіля з вантажем за їздку, км;

- середній коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності автомобіля;

- середній час простою під навантаженням-розвантаженням за їздку, год.;

- середня технічна швидкість автомобіля, км/год.;

- середній коефіцієнт використання пробігу;;

- середній час перебування в наряді, год.; год.;

- кількість календарних днів у контрольному періоді, дні. діб.

А - середньооблікова кількість автомобілів в групі.

Вплив зміни окремих техніко-експлуатаційних показників на продуктивність транспортних засобів для простого циклу перевезення визначається в наступній послідовності.

1. Надати числові значення одержаних показників для свого варіанту (значення q,, , lв.ї, та ін.)

=10,0, т;

=8 км;

=0,56;

=0,12, год.;

=41,2, км/год.;

;

год.;

діб.

А=3 авт.

2. Проставити заплановані значення вищеназваних показників:

;

;

;

;

;

;

;

;

;

.

3. Зміна показників в процентах:

4. Розрахувати відносну зміну продуктивності автомобіля при

зміні техніко-експлуатаційних показників на 1% за формулами, які характеризують залежність продуктивності рухомого складу від різних техніко-економічних показників (ТЕП).

Об'єм перевезень за період :

Вантажообіг за період :

, т.км,

де , т/год. - годинна продуктивність автомобіля середньої вантажності

Значення P і Wпрямо пропорційні до таких показників, як: Тобто, зміна цих показників на 1% призводить до зміни P і W також на 1%.

;

Відносна зміна продуктивності від інших показників: , ,, визначається як:

;

.

;

5. Визначити зміну продуктивності АТЗ при зміні ТЕП і-го типу:

в тоннах:

;

в тонно-кілометрах:

,

,

,

6. Визначити сумарну зміну продуктивності АТЗ:

1) в тоннах:

2) в тонно-кілометрах:

Таблиця 4 - Результати розрахунків

Показники	, од.		, т	, км		,год.	, км/год.		,год.	,дні
1. Планові	4	0,55	10	8	0,56	0,12	41,2	0,5	12	12
2. Фактичні	5,25	0,58	10,5	8,4	0,59	0,13	43,26	0,525	12,6	12,6
	4,75	0,5	8,6	11,97	0,71	0,0185	39,4	0,475	11,4	11,4
3. Зміна ,%	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5
4. Відносна зміна , %	0,23	0,23	0,23	-0,76	0,23	-0,24	0,76	0,76	0,23	0,23
Відносна зміна , %	0,23	0,23	0,23	-0,24	0,23	-0,24	0,76	0,76	0,23	0,23
5. Оцінка впливу на продуктивність АТЗ:	40,5	40,5	40,5	-132,6	40,5	41,9	132,6	-132,6	40,5	40,5
	323,9	323,9	323,9	335,03	323,9	-335,03	1060,9	1060,9	323,9	323,9
	815,3
	4735,26

3. Економічна ефективність транспортно-технологічного процесу на прикладі збирання та транспортування зерна від комбайнів

3.1 Собівартість транспортно-технологічного процесу (ТТП) із застосуванням компенсаторів

Оцінку роботи машинних агрегатів, що виконують транспортно-технологічний процес проводимо за показниками прямих експлуатаційних витрат коштів на 1 тонну зерна - собівартості збирання та перевезень за даними підрозділу 1.5. Прямі експлуатаційні затрати коштів на одиницю виконаної роботи розраховують на кожній окремій операції для кожного з можливих машинних агрегатів.

Собівартість ТТП при збиранні зерна Sзк із застосуванням компенсаторів (причепів-перевантажувачів) визначається як сума прямих експлуатаційних затрат: на збирання зерна комбайнами Sк та на перевезення зерна тракторним причепом-перевантажувачем з трактором - Sп і собівартості SA перевезення автомобілями:

, грн./т.

грн./т,

Сума прямих експлуатаційних затрат на збирання зерна SК визначається за формулою:

, грн./т,

де С1к - основна і додаткова зарплата комбайнерів з відрахуваннями на соціальні заходи, що визначаються коефіцієнтом Кс, (коефіцієнт Кс=0,37) і віднесена до 1 т. зерна; С1к розраховується як:

грн./т,

грн./т,

де 3т - основна зарплата комбайнера(250 грн. за зміну);

mзм - маса зерна, яка намолочена за 1 зміну комбайном, і визначається як:

C2к - витрати на пальне для роботи комбайна:

, грн./т

грн./т,

де Цк - ціна 1 кг пально-мастильних матеріалів.

- питомі витрати палива із розрахунку на 1 т зерна.

кг/кВт,

je - витрати пального на 1 кВт. год., je=0,2 кг/кВт. год.;

Nн - номінальна потужність двигуна комбайна;

кз- коефіцієнт завантаження двигуна, кз= 0,8;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО комбайна.

грн./т,

БК - балансова вартість комбайна;

аК - норми відрахувань на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО ак=21,5%;

WК - продуктивність ЗК за годину змінного часу, т/год.; tз- загальне річне нормативне завантаження комбайна на збиранні зерна (200 год.).

Сума прямих експлуатаційних затрат на перевезення зерна транспортним тракторним агрегатом, який містить ПП визначається за формулою:

,

Основна і додаткова зарплата з відрахуваннями на соціальні заходи, що віднесена до 1 т зерна:

грн./т,

де С1зп - основна і додаткова зарплата (300 грн.) за зміну комбайнеру (трактористу) з відрахуваннями на соціальні заходи, що визначаються коефіцієнтом Кс=0,37;

т- маса зерна, яка зібрана групою комбайнів за зміну;

C2п - витрати трактора на пальне:

,

де Цк - ціна 1 кг пально-мастильних матеріалів (10 грн./кг).

кг/кВт - питомі витрати пального із розрахунку на 1 т зерна;

je - витрати пального на 1 кВт.год., je=0,2 кг/кВт.год;

Nн - номінальна потужність двигуна трактора, кВт;

- продуктивність ПП за годину технологічного часу, т/год.; кз- коефіцієнт завантаження двигуна трактора,кз= 0,75;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора:

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

грн./т.

Бтр - балансова вартість трактора;

атр - норми відрахувань на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора атр=21,5%;

t3- загальне річне нормативне завантаження трактора, 1400 год;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО ПП.

грн./т;

Бп - балансова вартість ПП;

tзп- загальне річне нормативне завантаження причепа на збиранні зерна 210 год., внесенні добрив 100 год. і на посіві 50 год.

tЗП = 210+100+50=360год.;

ап- норма відрахувань на амортизацію, поточний і капітальний ремонт, ТО ап=21,5%

Собівартість перевезень зерна автомобілем-самоскидом при застосуванні ПП:

де lij -- відстань перевезення вантажу, km; tнр -- час простою транспортного засобу під навантажуванням і розвантажуванням протягом однієї їздки, год.; СЗВ - змінні витрати; -- статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу; ССВ - сума сталих витрат у розрахунку на 1 год. перебування автомобіля на лінії, грн.

Змінні витрати Сзв, грн., визначають за формулою:

грн./км,

деС1 -- вартість паливно-мастильних матеріалів, грн. ; С.2 - витрати на відновлення і ремонт шин, грн.; С3 - витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля, грн.; С 4 - амортизаційні відрахування, грн.

Вартість пально-мастильних матеріалів становить:

, грн./км,

де Gn.зм. - витрата пального за зміну для автомобіля-самоскида, л; lзм -- пробіг автомобіля за зміну, км.

, л.

де gкм - норма витрат пального відповідно на 100 км; lij-відстань перевезення вантажу за їздку; Lп.з - відстань від гаража до місця завантаження, яке дорівнює відстані від місця розвантаження до гаража; nЦ - кількість циклів (їздок) одного АТЗ за зміну визначається при умові, що його вантажопідйомність дорівнює вантажопідйомності ПП:

циклів

Пробіг автомобіля за 1 зміну визначається як:

, км

Витрати на відновлення і ремонт шин (у грн. на 1 км пробігу) визначають за формулою:

, грн./км

де: =1,6% - середня норма відрахувань на відновлення і ремонт шин на 1000 км пробігу до вартості одного комплекту (норми відрахувань на відновлення зносу і ремонт шин встановлені залежно від розміру шин, вантажопідйомності та колісної формули автомобілів); Бкш-- середня балансова вартість одного комплекту шини - покришка, камера та обвідна стрічка (420 грн.); nш -- кількість шин на автомобілі (без запасних).

Витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля з розрахунку на 1 км пробігу, грн. становлять:

 грн./км,

де: =0,23% - середня норма витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля на 1000 км пробігу; Бa - балансова вартість автомобіля.

Амортизаційні відрахування на повне відновлення і капітальний ремонт автомобілів вантажопідйомністю понад 2 т визначають на основі норм, встановлених у процентах від балансової вартості на 1000 км пробігу:

грн./км,

де: , - норма амортизаційних відрахувань від балансової вартості автомобіля на 1000 км пробігу відповідно на повне відновлення (реновацію) і капітальний ремонт й дорівнює 0,3 і 0,2 %.

До сталих витрат, що не залежать від пробігу, відносять витрати на оплату праці водію і накладні витрати, непов'язані безпосередньо з роботою автомобіля. Ці витрати обчислюють на 1 год. перебування автомобіля на лінії за формулою:

ССВ = З +В+Н = С”Wт. км Ккл (1+Кс+Кн)=0,98·10,7·1,2(1+0,37+0,2)=19,8 грн./год.

де: ССВ- стали витрати, грн./год.; Заробітна плата водія за 1 годину, яку визначають на основі відрядних розцінок за 1 т.км виконаної роботи та з урахуванням класу водіїв; В - нарахування на соцстрах; Накладні витрати на оплату праці адміністративно-господарському персоналу з нарахуваннями, утримання будівель, виробничих приміщень і території, ремонт і утримання устаткування; С” = 0,98 грн./т.км - тарифна ставка, що використовується для відрядних розцінок; Ккл - коефіцієнт, що ураховує додаткову оплату праці за клас водія: для 1, 2 та 3 класу він дорівнює відповідно 1,2; 1,1 та 1,0 (приймаємо Ккл =1,2); Кс =0,37 - коефіцієнт, що ураховує нарахування на соцстрахування; Кн = 0,2 - коефіцієнт, що ураховує нарахування на накладні витрати; Wт.км- продуктивність автомобіля в т.км за 1 год.

3.2 Розрахунок собівартості прямих перевезень зерна

Собівартість за прямим перевезенням зерна SПР від ЗК визначається як сума прямих експлуатаційних затрат на збирання зерна комбайнами Sк та перевезення зерна автомобілями SА:

.

3.3 Розрахунок економічної ефективності

Основною часткою економічного ефекту застосування новітньої технології є підвищення продуктивності ЗК.

Розрахунок річної економічної ефективності виконується шляхом порівняння прямих експлуатаційних витрат (собівартості) за базової (прямі перевезення зерна) і досліджуємої технологіями стосовно комплексу машин, що розглядається. Річний економічний ефект дорівнює:

де:

грн/т - прибуток за рахунок збільшення продуктивності ЗК;

ЦК. -балансова вартість комбайна;

А - амортизаційний термін застосування комбайна (7 років);

- умовний приріст кількості комбайнів за рахунок збільшення їх продуктивності;

Q1, Q2 - сезоний виробіток групи ЗК у варіанту із застосуванням ПП і під час прямих перевезень;

Q2К - сезоний виробіток одного ЗК під час прямих перевезень;

WK - продуктивність ЗК під час прямих перевезень.

Економія, що віднесена до роботи одного комбайну комплексу, дорівнює:

Висновки

внутрігосподарський транспортний економічний собівартість

За результатами розрахунків виконаних у курсовому проекті ми визначили наступне:

- що ефективніше використовувати перевантажувальну схему внесення мінеральних добрив, тому що продуктивність розкидача за цією схемою більша в 2,5 рази, ніж за потоковою ( т/год.);

- у підрозділах 1.4 і 1.5 ми визначили, що технологічна схема з перевантажуванням зерна є більш доцільною для виконання операції пов'язаних з перевезенням зерна. (Продуктивність ЗК під час застосування ПП- 5,11 т/год., а продуктивність АТЗ - 23,2 т/год.);

- проаналізувати вплив ТЕП на продуктивність АТЗ ,відобразивши на графіку продуктивність автомобіля (23,4 т/год.), при vт=41,2 км/год., =0,5, =0563, tн-р=0,12 год., і визначили що, для того щоб підвищилась продуктивність рухомого складу на 10 %, потрібно підвищити швидкість автомобіля до 45 км/год., зменшити час простою автомобіля під навантажувально-розвантажувальними роботами до год. та збільшити статичний коефіцієнт вантажопідйомності до 0,6.

У курсовому проекті ми обґрунтували склад та режими роботи комплексу транспортно-технологічних засобів та визначили основні ТЕП роботи рухомого окладу. Внаслідок цього визначили більш ефективну технологічну схему для внесення мінеральних добрив та перевезення зерна.

Отже, щоб отримати максимальну економічність та ефективність виконуваної технологічної операції потрібно удосконалювати організацію транспортного процесу.

Список літератури

1. Фришев С.Г., Козупиця С.І. Основи вантажних перевезень. Посібник для самостійної роботи студентів. - К.: ТОВ «Аграр Медіа Груп» 2011. - 298с.

2. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища школа, 1986. - 447с.

3. Горев А.Э. Грузовые автомобильные перевозки. - М. «Академия», 2004. - 288с.

4. Вельможин А.В. Грузовые автомобильные перевозки. - М. «Академия», 2007. - 560 с.

5. Миронюк С.К. Использованиетранспорта в сельскомхозяйстве. - М.: Колос, 1982. - 287с.

6. Ільченко В.Ю. Машиновикористання в землеробстві. К.: «Урожай», 1996. - 382с.

7. Прейскурант N13-01-02. Тарифы на перевозку грузов и другие услуги, выполняемые автомобильным транспортом. - К.: Госкомцен УССР, 1989. - 55с.

8. Единые норми времени на перевозку грузовавтомобильным транспортом и сдельныерасценки для оплаты труда водителей. -М.: Экономика, 1988. - 41с.

9. Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта. / Под общей ред. С.Л. Голованенко. - М.: Транспорт, 1984. - 320с.

10. Автомобильные транспортные средства. / Под ред. Д.П. Великанова. -М.: Транспорт, 1977. - 326с.

11. Петрик А.В. Формування транспортних систем в агропромисловому виробництв. - К.: ГОЦ "Видавництво" Політехнікая, 2004. - 316с.

Размещено на Allbest.ru

...