Розрахунок зони ТО-1 в автотранспортному підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

В наш час відбувається інтенсивне вдосконалення конструкцій транспортних засобів, підвищення їх надійність і продуктивності, зниження експлуатаційних витрат, підвищення всіх видів безпеки. Здійснюється більш часте оновлення моделей, що випускаються, надання їм більш високих споживчих якостей, що відповідають сучасним вимогам.

ТЕА автомобілів є об'єктивною необхідністю, яка обумовлена технічними та економічними причинами: потреби народного господарства в автомобілях частково задовольняються шляхом експлуатації відремонтованих автомобілів, ремонт забезпечує подальше використання тих елементів автомобілів, які не повністю зношені, у результаті зберігається значний обсяг минулої праці, ремонт сприяє економії і матеріалів, що йдуть на виготовлення нових автомобілів. При відновленні деталей витрата металу в 20 - 30 разів нижче, ніж при їх виготовленні.

Авторемонтне виробництво, отримавши значний розвиток, ще не повною мірою реалізує свої потенційні можливості. За своєю ефективністю організаційного та технічного рівнем воно все ще відстає від основного виробництва автомобілебудування. Якість ремонту залишається низьким, вартість високою, рівень механізації досягає лише 25 - 40 %, внаслідок чого продуктивність праці в два рази нижче, ніж в автомобілебудуванні. Авторемонтні і автотранспортні підприємства оснащені в основному універсальним обладнанням великий ступеня зношеності та малої точності. Ці негативні сторони сучасного стану авторемонтного виробництва і визначають шляхи його розвитку.

У даному курсовому проекті, ми проводимо розрахунок зони ТО-1 в автотранспортному підприємстві і робимо аналіз організаційних робіт. А також аналіз робіт по ТБ в зоні ТО-1.

1. Загальні положення

1.1 Характеристика зони ТО №1

ТО-1 охоплює контрольно - діагностичні, кріпильні, регулювальні, мастильні та інші роботи, спрямовані на визначення несправностей та їх запобігання, зниження інтенсивності погіршення параметрів технічного стану рухомого складу, економію палива та інших експлуатаційних матеріалів, зменшення негативного впливу автомобілів на навколишнє середовище. Для легкових автомобілів і автобусів ТО-1 проводиться кожні 5000 км пробігу. А для вантажних автомобілів, автобусів на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, повнопривідних автомобілів, причепів і напівпричепів ТО-1 проводиться кожні 4000 км.

У контрольно-діагностичні, кріпильні та регулювальні роботи входить:

1) Огляд герметичності з'єднань систем змащування, живлення і охолодження двигуна, а також кріплення обладнання та приладів.

2) Перевірка кріплення двигуна і деталей випускного колектора (тракту).

3) Перевірка стану і натягу ременів приводу. У разі потреби відрегулювати.

4) Перевірка працездатності зчеплення і герметичності системи гідроприводу. Перевірка, а в разі необхідності, і регулювання вільного ходу педалі.

5) Перевірка люфту в шарнірах і шліцьових з'єднаннях карданної передачі, кріплення його складових частин.

6) Перевірка оглядом стану рами, вузлів і деталей підвіски та інших деталей і пристроїв, які встановлені на рамі, кріплення коліс, стану шин і тиску повітря в них. У разі потреби довести тиск до норми.

7) Очищення акумуляторної батареї від пилу, бруду та слідів електроліту, прочищення вентиляційних отворів, перевірка кріплень і надійності контактів електричних з'єднань. Перевірка та доведення до норми рівня електроліту в разі потреби.

8) Перевірка кріплень генератора, стартера і стану контактів електричних з'єднань, стану переривника - розподільника.

У мастильні та очищувальні роботи входить:

9) Змащення вузлів тертя і перевірка рівня масла в картерах агрегатів і бачках гідроприводів; перевірка рівня рідини в гідроприводі гальм, в бачках омивача скла, вимикання зчеплення.

10) Промивання повітряних фільтрів гідровакуумного підсилювача гальм, піддона і фільтруючих елементів повітряних фільтрів двигуна і вентиляції його картера, фільтра грубої очистки палива.

1.2 Характеристика вантажного бортового автомобіля КрАЗ -260 капотного типу

Випускається Кременчуцьким автомобільним заводом з 1979 року. Кузов - металева платформа з заднім бортом, який відкривається. Автомобіль обладнаний тентом, дугами та лебідкою, яка знаходиться під кузовом. Кабіна - тримісна.

Табл. 1

Вантажопідйомність	9000 кг
Допустима маса причепа	30000 кг (10000 кг - по ґрунту)
Власна маса	12775 кг
Повна маса	220000 кг
Максимальна швидкість	80 км/г
Гальмівний шлях зі швидкістю 40 км/г	17,2 м
Контрольні витрати палива при 50 км/г	34 л/100 км
Двигун	ЯМЗ -238Л - дизельний 8-циліндровий V- образний 4- тактний с турбонадувом
Порядок роботи циліндрів	1-5-4-2-6-3-7-8
Максимальна потужність	300 к. с. (220,6 кВт) при 2100 об/хв
ПНВТ	восьмиплунжерний
Форсунки	закритого типу
Напруга в мережі електрообладнання	24 В
Акумуляторна батарея	6СТ-190, 2 шт.
Генератор	Г288-А
Зчеплення	Сухе дводискове
Коробка передач	8-ступенева з синхронізаторами на всіх передачах, крім передачі заднього ходу
Повітряний фільтр	сухий
Число коліс	6 + 1
Тиск повітря у шинах	3,8 кгс/ см2
Рульовий механізм	2-ступеневий, гвинт - гайка і рейка-сектор з гідропідсилювачем.
Роздавальна коробка	2-ступенева з міжосьовим диференціалом
Головна передача	подвійна: пара конічних шестерень зі спіральними зубами та пара циліндричних шестерень.
Підвіска: 1) передня 2) задня	1) на поздовжніх напівеліптичних ресорах, гідравлічні амортизатори, телескоп. 2) балансирна на поздовжніх напівеліптичних ресорах з реактивними штангами.
Гальма: 1) робочі 2) стоянкові 3) допоміжні	1) барабанні з роздільним пневматичним приводом 2) барабанні на теліжку з пружинними енергоакумуляторами 3)моторні з пневматичним приводом
Паливний бак	2 шт. по 165 л, диз. паливо
Система охолодження двигуна з підігрівачем	52 л, вода або антифриз
Система змащення	29л мастила влітку М10Г, взимку М8Г.
Довжина	8220 мм
Ширина	2722 мм
Висота	2985 мм

Характеристика колісного трактора МТЗ- 52 капотного типу.

Марка колісних тракторів загального призначення, що випускається Мінським тракторним заводом з 1962 року по 1985 рік. Повнопривідний трактор.

Двигун.

На тракторі МТЗ-52 встановлено чотирициліндрові чотиритактні дизельні двигуни сімейства 4Ч11/12, 5 (моделі Д-50, Д-50Л) з напівроздільною камерою згоряння, виконаної в поршні. Робочий об'єм двигуна - 4,75 л. Номінальна потужність 41 кВт (55 к.с.).

Трансмісія.

Трактор МТЗ- 52 комплектується тільки механічною трансмісією. Муфта зчеплення суха, однодискова, постійно замкнута. Коробка передач дев'ятирівнева двохдіапазонна із знижуючим редуктором - збільшувачем крутного моменту, перемиканим на ходу без розриву потоку потужності. Кількість передач 9 вперед, 2 назад. Є можливість установки ходозменшувача. Задній міст має диференціал з функцією блокування. Управління блокуванням механічне за допомогою педалі, розташованої на підлозі кабіни.

Ходова частина.

Підвіска задніх коліс - жорстка. Передні колеса мають напівжорстку підвіску з балансирним мостом. Задні колеса закріплюються на провідних осях за допомогою клемових з'єднань, що дозволяє безступінчато змінювати ширину колії в межах 1400-2100 мм. Колія передніх коліс також регулюється в межах 1200-1800, але східчасто, з кроком 100 мм. Дорожній просвіт 465 мм. Гальмівні механізми дискові. Управління поворотом - передніми колесами. Мається гідропідсилювач рульового управління.

Гідрообладнання.

Трактор обладнаний роздільно-агрегатною гідравлічною системою, що включає в себе шестерний насос НШ-32, що приводиться від двигуна, трисекційний золотниково-клапанний гідророзподільник, гідроциліндр управління навісним обладнанням.

Тяговий клас: 1.4 тс Транспортна швидкість: 33 км/г.

Довжина: 3810 мм Повна маса: 3,6 т.

Ширина: 1970 мм Електорообладнання: для пуску двигуна.

Висота: 2470 мм освітлення і сигналізації. Напруга - 12 В.

2. Технологічний розділ

2.1 Вибір та корегування норм періодичності технічного обслуговування

Згідно Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту України 1998 року для вантажних автомобілів визначено перебіг до технічного обслуговування №1 у нормі 4000 км, до технічного обслуговування №2 у нормі 16000 км. Норма напрацювання трактора до технічного обслуговування №1 встановлює 60 м•г, до технічного обслуговування №2 встановлює 240 м•г, технічного обслуговування №3 встановлює 960 м•г. Згідно норм заводу-виробника перебіг до капітального ремонту автомобіля КрАЗ-260 складає 225 тис. км, норм напрацювання трактора МТЗ-52 складає 6 тис. м•г.

Нормативну трудомісткість щоденного обслуговування для автомобілів визначаємо: tЩОноавт = 0,75 люд.-год.

Нормативну трудомісткість щоденного обслуговування для тракторів визначаємо згідно документацією заводу-виробника. При відсутності даних для даного трактора, приводимо його до відповідного класу тракторів та визначаємо трудомісткість маючі данні для цього класу тракторів.

tЩОнотр = 0,39 люд.-год.

Нормативну трудомісткість технічного обслуговування і поточного ремонту на 1 км пробігу визначаємо за формулою:

tТОПРн авт. = tТО-1н: lТО-1н + tТО-2н: lТО-2н + tПРн: 1000,

де tТО-1н- нормативна трудомісткість технічного обслуговування № 1, tТО-2н- нормативна трудомісткість технічного обслуговування № 2, tПРн - нормативна трудомісткість поточного ремонту на 1000 км пробігу, lТО-1н- нормативна періодичність технічного обслуговування № 1 lТО-2н- нормативна періодичність технічного обслуговування № 2.

Підставивши значення, маємо:

tТОПРн авт. = 3,4: 4000 + 13,8: 16000 + 6,7: 1000.

Значення нормативної трудомісткості технічного обслуговування і поточного ремонту і періодичності технічного обслуговування визначаємо tТОПРнавт= 0,0084 люд.-год.

Нормативну трудомісткість технічного обслуговування і поточного ремонту трактора на 1 мотогодину визначаємо за формулою:

tТОПРнтр. = tнтр: 100,

де tнтр - нормативна трудомісткість технічного обслуговування та поточного ремонту трактора на 100 м-г напрацювання

Підставивши значення, маємо.

tТОПРнтр. = 11,4: 100 = 0,114 м-год.

Середньодобовий пробіг автомобіля визначаємо за формулою:

lсд авт = lзм nзм,

де lзм - середньозмінний пробіг рухомого складу, nзм - кількість змін роботи рухомого складу на добу.

Підставивши значення згідно вихідних даних завдання, маємо:

lсд авт = 205 1,25 = 256 км

Середньодобове напрацювання трактора визначаємо за формулою:

tсд тр = tзм nзм,

де tзм - час тривання зміни, приймаємо tзм = 8 год. nзм - кількість змін роботи рухомого складу на добу.

Підставляючи значення згідно вихідних даних завдання, маємо:

tсд тр = 8 1 = 8 м-год.

2.2 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів у парку

Розрахунок загального річного пробігу парку рухомого складу проводимо, визначивши періодичність технічного обслуговування і капітального ремонту.

Визначаємо періодичність ТО-1 за формулою

lТО-1 = lТО-1н ккТО

регулювальний середньодобовий пробіг

де lТО-1н - нормативне значення пробігу автомобіля до технічного обслуговування №1; ккТО - коефіцієнт коректування нормативів періодичності технічного обслуговування в залежності від умов експлуатації, згідно із завданням ккТО = 0,81

Підставляючи значення, маємо:

lТО-1 = 4000 0,81 = 3240 км.

Визначаємо періодичність ТО-2 за тією ж формулою.

lТО-2 = 16000 0,81 = 12960 км.

Враховуючи на те, що на Україні прийнята планово-попереджувальна система технічного обслуговування і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту, проводимо визначення показника кратності періодичності впливу вищого порядку періодичності впливу нижчого порядку з наступним, при необхідності, корегуванням періодичності з метою одержання цілих значень показників кратності.

Визначаємо показник кратності періодичності ТО-1 по середньодобовому пробігу автомобіля:

кТО-1 = l ТО-1: lсд авт = 3240: 256

Округляючи до цілого числа, приймаємо кТО-1р = 13.

Розрахункове значення періодичності ТО-1 визначаємо за формулою:

lТО-1р = lсд кТО-1р = 256 13 = 3328 км.

Визначаємо показник кратності періодичності ТО-2 розрахунковому значенню періодичності ТО-1:

кТО-2 = lТО-2: lТО-1 р = 12960: 3328.

Округляючи до цілого числа, приймаємо кТО-2р = 4.

Розрахункове значення пробігу до ТО-2 визначимо за формулою:

lТО-2р = lТО-1р кТО-2р = 3328 4 = 13312 км.

Визначаємо періодичність проведення ТО-1 для трактора за формулою:

TТО-1 = TТО-1н ккТО

де ккТО - коефіцієнт коректування нормативів періодичності технічного обслуговування в залежності від умов експлуатації, згідно із завданням ккТО = 0,81.

Підставляючи значення, маємо.

ТТО-1 = 60 0,81 = 49 м-год.

За тією ж формулою визначаємо періодичність проведення ТО-2 та ТО-3 для тракторів.

ТТО-2 = 240 0,81 = 194 м-год.

ТТО-3 = 960 0,81 = 778 м-год.

Аналогічно визначаємо показник кратності періодичності ТО-1 по середньодобовому напрацюванню трактора:

кТО-1 = Т ТО-1: tсд тр = 49: 8.

Округляючи до цілого числа, приймаємо кТО-1р = 6.

Розрахункове значення періодичності ТО-1 для трактора визначаємо за формулою:

tТО-1р = tсд тр кТО-1р = 8 6 = 48 м-год

Визначаємо показник кратності періодичності ТО-2 по розрахунковому значенню періодичності ТО-1.

кТО-2 = ТТО-2: tТО-1 р = 194: 48

Округляючи до цілого числа, приймаємо кТО-2р = 4.

Розрахункове значення пробігу до ТО-2 для трактора визначимо за формулою.

tТО-2р = tТО-1р кТО-2р = 48 4 = 192 м-год.

Визначаємо показник кратності періодичності ТО-3 по розрахунковому значенню періодичності ТО-2.

кТО-3 = ТТО-3: tТО-2 р = 778: 192.

Округляючи до цілого числа, приймаємо кТО-3р = 4.

Розрахункове значення пробігу до ТО-3 для трактора визначимо за формулою.

tТО-3р = tТО-2р кТО-3р = 192 4 = 768 м-год.

Ресурс дорожнього транспортного засобу після капітального ремонту, згідно, повинний складати повний або близький до повного пробіг до капітального ремонту, отже пробіг автомобіля після капітального ремонту визначимо за формулою:

lпКР авт = lКРн кКР,

де lКРн - нормативний пробіг автомобіля до капітального ремонту; кКР - коефіцієнт зниження пробігу після капітального ремонту в порівнянні з нормативним пробігом до капітального ремонту, згідно із вихідними даними завдання для автомобіля кКР = 1,0.

Підставляючи значення, маємо.

lпКР = 225000 1,0 = 225000 км.

Напрацювання трактора після капітального ремонту визначаємо за формулою:

tпКР тр= tКРн кКР,

де tКРн - нормативне напрацювання трактора до капітального ремонту; кКР - коефіцієнт зниження напрацювання після капітального ремонту в порівнянні з нормативним напрацюванням до капітального ремонту, згідно із вихідними даними завдання для трактора кКР = 1,0.

Підставляючи значення, маємо.

tпКР тр = 6000 1,0 = 6000 км.

Амортизаційний пробіг автомобіля від початку експлуатації до списання складе.

lа = lКР + lпКР = 225000 + 225000 = 450000 км.

Амортизаційне напрацювання трактора від початку експлуатації до списання складе.

tтр= tКР + tпКР = 6000 + 6000 = 12000 м-год.

З огляду на передбачене завданням співвідношення між автомобілями що пройшли капітальний ремонт і автомобілями що його не пройшли (питома вага автомобілів що не пройшли капітальний ремонт у загальному складі парку), визначаємо середній амортизаційний пробіг автомобілів по парку.

lаср = dн lа + (1 - dн) l пКР,

де dн - питома вага автомобілів що не пройшли капітальний ремонт, у загальному складі парку, згідно із вихідними даними завдання dн = 0,2.

Підставляючи значення, маємо.

lаср = 0,2 450000 + (1 - 0,2) 225000 = 270000 км.

Визначаємо коефіцієнт кратності середнього амортизаційного пробігу періодичності ТО-2, як до більш нижчого технологічного впливу.

ка = lаср: l ТО-2р = 270000: 13312 = 20.

Округляючи до цілого числа, приймаємо кар = 20.

Визначаємо розрахункове значення середнього амортизаційного пробігу автомобіля в цілому по парку за формулою.

lаср р = lТО-2р кар = 13312 20 = 266240 км.

Визначаємо максимально припустимий простій автомобіля в обслуговуванні і поточному ремонті на 1000 км пробігу (норматив простою автомобіля в обслуговуванні і поточному ремонті на 1000 км пробігу визначається галузевими нормами технологічного проектування автотранспортних підприємств виходячи з приналежності дорожнього транспортного засобу до певної групи за типом і класом).

Для вантажних бортових автомобілів підвищеної прохідності грузопідйомністю 8 т та більше dТОПР = 6,7 дн./1000 км.

Запланований простій автомобіля в одному капітальному ремонті визначимо за формулою.

ДКР = ДКРн + dД.

де ДКРн - нормативне значення простою рухомого складу в капітальному ремонті на спеціалізованому підприємстві для автомобілів ДКРн = 22 дн. dД - тривалість доставки автомобілів у капітальний ремонт на авторемонтне підприємство і після капітального ремонту в автотранспортне підприємство. dД приймаємо в розмірі 0,15 від тривалості простою в капітальному ремонті по нормативу.

Отже.

dД = 0,15 ДКРн = 0,15 22 = 3 дн.

Звідкіля.

ДКР = 22 + 3 = 25 дн.

Загальна тривалість простою в технічному обслуговуванні і різних видах ремонту за амортизаційний період складе.

Дпа = (lасрр dТОПР: 1000) + dн ДКР = (266240 6,7: 1000) + 0,2 25 = 1789 дн.

Визначаємо час експлуатації автомобіля за амортизаційний період за формулою.

Деа = lасрр: lсд = 266240: 256 = 1040 дн.

Визначаємо коефіцієнт технічної готовності.

т = Деа: (Деа + Дпа) = 1040: (1040 + 1789) = 0,37

Визначаємо коефіцієнт використання рухомого складу за формулою.

і = Rзн Дро т: Дк,

де Rзн - показник, що враховує зниження використання технічно справних автомобілів у робочі дні з експлуатаційних причин, згідно вихідних даних завдання, Rзн = 0,525, Дро - кількість днів роботи основної марки рухомого складу на рік, згідно вихідних даних завдання, Дро = 255 дн. Дк - кількість календарних днів на рік, Дк = 365 дн.

Підставляючи значення, маємо. і = 0,525 255 0,37: 365 = 0,14

Визначаємо пробіг усіх автомобілів за рік за формулою.

Lпр = Дк Аавт lсд і = 365 85 256 0,14 = 1111936 км

Аналогічно визначаємо середнє амортизаційне напрацювання тракторів по парку

tтрср = dн tтр + (1 - dн) tпКР

де dн - питома вага тракторів,що не пройшли капітальний ремонт, у загальному складі парку, згідно із вихідними даними завдання dн = 0,3.

Підставляючи значення, маємо. tтрср = 0,3 12000 + (1 - 0,3) 6000 = 7800 м-год.

Визначаємо коефіцієнт кратності середнього амортизаційного пробігу періодичності ТО-3, як до більш нижчого технологічного впливу.

ктр = tтрср: t ТО-2р = 7800: 768

Округляючи до цілого числа, приймаємо ктрр = 10

Визначаємо розрахункове значення середнього амортизаційного напрацювання трактора до капітального ремонту за формулою

tтрср р = tТО-3р ктрр = 768 10 = 7680 м-год

Визначаємо максимально припустимий простій трактора в обслуговуванні та поточному ремонті на 100 м-год напрацювання.

Згідно 2 - го джерела, для трактора МТЗ - 52 dТОПР = 1,4 дн./100 м-год.

Запланований простій трактора в одному капітальному ремонті визначимо за формулою.

ДКР = ДКРн + dД.

де ДКРн - нормативне значення простою рухомого складу в капітальному ремонті на спеціалізованому підприємстві для трактора МТЗ - 52. ДКРн = 18 дн. dД - тривалість доставки трактора у капітальний ремонт на ремонтне підприємство і після капітального ремонту на транспортне підприємство. Згідно 3-го джерела, dД приймаємо в розмірі 0,15 від тривалості простою в капітальному ремонті по нормативу.

Отже.

dД = 0,15 ДКРн = 0,15 18 = 3 дн.

Звідкіля.

ДКР = 18 + 3 = 21 дн.

Загальна тривалість простою в технічному обслуговуванні і різних видах ремонту за амортизаційний період складе.

Дптр = (tтрсрр dТОПР: 100) + dн ДКР = (7680 1,4: 100) + 30 21 = 738 дн.

Визначаємо час експлуатації трактора за амортизаційний період за формулою.

Де тр = tтрсрр: tсд = 7680: 8 = 960 дн.

Визначаємо коефіцієнт технічної готовності тракторів.

т = Де тр: (Де тр + Дп тр) = 960: (960 + 738) = 0,57.

Визначаємо коефіцієнт використання тракторів за формулою.

і = Rзн Дро т: Дк

де Rзн - показник, що враховує зниження використання технічно справних тракторів у робочі дні з експлуатаційних причин, згідно вихідних даних завдання, Rзн = 0,525, Дро - кількість днів роботи тракторів на рік, згідно вихідних даних завдання, Дро = 305 дн. Дк - кількість календарних днів на рік, Дк = 365 дн.

Підставляючи значення, маємо.

і = 0,525 305 0,57: 365 = 0,25

Визначаємо напрацювання усіх тракторів за рік за формулою.

tпр = Дк Атр tсд і = 365 75 8 0,25 = 54750 м-год

2.3 Розрахунок кількості впливів по підприємству

Визначаємо кількість капітальних ремонтів і списань автомобілів за рік по парку

NКР автр = Lпр: lасрр = 1111936: 266240 = 4

Визначаємо кількість капітальних ремонтів і списань тракторів за рік по парку.

NКР трр = tпр: tтрсрр = 54750: 7680 = 7

Визначаємо кількість ТО-2 за рік для автомобілів, з огляду на те, що фактично після проведення капітального ремонту на авторемонтному заводі в транспортному підприємстві виконуються роботи по введенню автомобіля в експлуатацію обсягом не менше трудомісткості ТО-2, а перед списанням рухомого складу в автопідприємстві виконують роботи з утилізації агрегатів автомобіля в обсязі приблизно рівному обсягові ТО-2.

NТО-2р = Lпр: lТО-2р = 1111936: 13312 = 84

Визначаємо кількість ТО-1, які виконуються за рік для автомобілів.

NТО-1р = Lпр: lТО-1р - (Nкрр + NТО-2р) = 1111936: 3328 - (4 + 84) = 246.

Визначаємо кількість сезонних технічних обслуговувань, які потрібно виконати в цілому по парку для підготовки рухомого складу до осінньо-зимового і весняно-літнього періодів експлуатації за формулою.

NСТО автр = 2 Аавт.

де 2 - періодичність виконання сезонних технічних обслуговувань на рік для одного автомобіля.

Підставляючи значення, маємо.

NСТО автр = 2 85 = 170.

Визначаємо кількість ТО-2, у ході яких можна виконати у встановлений термін сезонні технічні обслуговування у формі супутнього до ТО-2 впливу.

NТО-2 СТО = 2 NТО-2р: 12

де 2 - кількість місяців виконання сезонних технічних обслуговувань на рік, 2 - число календарних місяців на рік.

Підставляючи значення, маємо.

NТО-2 СТОр = 2 84: 12 = 14.

Аналогічно визначаємо кількість технічних обслуговувань для тракторів. Визначаємо кількість ТО-3, які виконуються за рік для тракторів.

NТО-3р = tпр: tТО-3р - NКРр = 54750: 768 - 7 = 64.

Визначаємо кількість ТО-2, які виконуються за рік для тракторів.

NТО-2р = tпр: tТО-2р - (NКРр + NТО-3р) = 54750: 192 - (7 + 64) = 214

Визначаємо кількість ТО-1, які виконуються за рік для автомобілів.

NТО-1р = tпр: tТО-1р - (NКРр + NТО-2р) = 54750: 48 - (7 + 214) = 920

Визначаємо кількість сезонних технічних обслуговувань, які потрібно виконати для підготовки тракторів до осінньо-зимового і весняно-літнього періодів експлуатації за формулою.

NСТО трр = 2 Атр = 2 75 = 150.

Визначаємо кількість ТО-2 у ході яких можна виконати у встановлений термін сезонні технічні обслуговування у формі супутнього до ТО-2 впливу

NТО-2 СТО = 2 NТО-2р: 12.

Підставляючи значення, маємо.

NТО-2 СТОр = 2 214: 12 = 36.

Оскільки роботи по технічному обслуговуванню автомобілів і тракторів виконуються на однакових постах та роботи по ТО-3 для тракторів у більшості аналогічні для робіт по ТО-2 для автомобілів, визначаємо кількість технічних обслуговувань по підприємству.

NТО-2р= NТО-2р авт+ NТО-2р тр+ NТО-3р тр = 84 + 214 + 64 = 362

NТО-1р= NТО-1р авт+ NТО-1р тр = 246 + 920 = 1166

NСТОр = NСТО равт + NСТОр тр = 170 + 150 = 320

NТО-2р СТО = NТО-2р СТО авт.+ NТО-2р СТО тр = 14 + 36 = 50

Оскільки NТО-2 СТОр < NСТОр, тобто потужність зони ТО-2 недостатня для виконання у встановлений термін усієї кількості сезонних технічних обслуговувань у формі супутнього до ТО-2 впливу, визначаємо кількість сезонних технічних обслуговувань, які необхідно виконати у встановлений термін в інших підрозділах авторемонтних майстерень підприємства

NСТОн = NСТОр - NТО-2 СТОр = 320 - 50 = 270.

Визначаємо кількість ТО-1 у ході яких можна виконати у встановлений термін сезонні технічні обслуговування у формі супутнього до ТО-1 впливу.

NТО-1 СТО = 2 NТО-1р: 12

де 2 - кількість місяців виконання сезонних технічних обслуговувань на рік, 12-число календарних місяців на рік.

Підставляючи значення, маємо.

NТО-1 СТОр = 2 1166: 12 194

Оскільки NТО-1 СТОр < NСТОн, тобто потужність зони ТО-1 недостатня для виконання у встановлений термін тієї кількості сезонних технічних обслуговувань, що не будуть виконані у формі супутнього до ТО-2 впливу, визначаємо кількість сезонних технічних обслуговувань, які необхідно виконати у встановлений термін у дільниці, яка спеціально організується на базі зони поточного ремонту рухомого складу на час проведення сезонного технічного обслуговування.

NСТОд = NСТОр - NТО-2 СТОр - NТО-1 СТОр = 320 - 50 - 194 = 76

Таким чином, передбачаємо виконання сезонного технічного обслуговування в зоні ТО-2 у формі супутнього до ТО-2 впливу у кількості NТО-2 СТОр =50, в зоні ТО-1 у формі супутнього до ТО-1 впливу у кількості NТО-1 СТОр = 194 і у дільниці, яка спеціально організується на базі зони поточного ремонту рухомого складу на час проведення сезонного технічного обслуговування у кількості NСТОд = 76.

Визначаємо кількість щоденних обслуговувань із проведенням прибирально-мийних робіт, які виконуються у парку за рік.

NЩОр = Lпр кЩО: lсд,

де кЩО - коефіцієнт частоти виконання щоденних обслуговувань

З огляду на специфіку перевезень КрАЗ - 260 та МТЗ -52 згідно рекомендацій 3-го джерела, приймаємо кЩО = 0,5.

Підставляючи значення, маємо.

NЩОравт. = 1111936 0,5: 256 = 2172

NЩОртр. = tпр кЩО: tсд = 54750 0,5: 8 = 3422

Якщо планується проведення самостійних діагностичних впливів, виконуються наступні розрахунки.

Оскільки планується проведення діагностики, як самостійних видів технологічних впливів, визначаємо їхню кількість.

Виходячи з призначення, загальна діагностика передбачається для автомобілів при ТО-1 і після ТО-2. Число автомобілів які діагностуються при поточному ремонті, відповідно до дослідних даних і норм проектування ГНТП-01-91, приймається рівним 10 % від програми ТО-1 на рік. Таким чином, кількість Д-1, яка виконується за рік у цілому по парку визначиться за формулою.

NД-1р = 1,1 NТО-1р + NТО-2р = 1,1 1166 + 362 = 1645

Поглиблена діагностика призначена для визначення показників потужності і економічності автомобілів, а також для виявлення обсягів поточного ремонту. Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2 і в окремих випадках при поточному ремонті. Число автомобілів, які діагностуються при поточному ремонті, відповідно до дослідних даних і норм проектування ГНТП-01-91, приймається рівним 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином, кількість Д-2, яка виконується за рік у цілому по парку визначиться за формулою.

NД-2р = 1,2 NТО-2р = 1,2 362 = 434

2.4 Вибір режиму і методів організації технологічних процесів в автотранспортному підприємстві

Режим роботи підрозділів авторемонтних майстерень визначається режимом роботи рухомого складу підприємства. Незначні по трудомісткості технологічні впливи виконуються у міжзмінний час. Значні по трудомісткості технологічні впливи виконуються в період роботи рухомого складу на лінії за рахунок зняття автомобілів з лінії з метою обслуговуванню або ремонту.

При виборі режиму роботи підрозділу з метою створення найбільш сприятливих умов для працюючих передбачаємо наступне:

такий час початку і закінчення зміни, що дозволяє користуватися робітникам міським транспортом для прибуття і вибуття з підприємства.

п'ятиденний робочий тиждень для основної частини виробничого персоналу, вихідні дні якого збігаються з загальнодержавними.

світлий час доби для основної частини найбільш масової зміни.

єдиний час обідньої перерви для всіх підрозділів авторемонтних майстерень

збіг часу закінчення попередньої зміни із початком наступної, з метою забезпечення можливості передачі незавершеної роботи та інформації про стан устаткування виробничим персоналом різних змін один одному.

Доцільність застосування того чи іншого методу організації технічного обслуговування в загалі визначається добовою програмою і тривалістю технологічного впливу.

На практиці, число днів роботи на рік зони ТО-2 і окремої дільниці Д-2 звичайно приймають рівним 252 - 255 дням. Для щоденного обслуговування, зони ТО-1, окремої дільниці Д-1, а інколи і для зони ТО-2, число днів роботи зони або дільниці на рік приймається в залежності від режиму роботи автомобілів на лінії і дорівнює 252, 253, 255, 305, 357 або 365 днів.

Приймаючи тривалість випуску рухомого складу на лінію і тривалість впуску рухомого складу з лінії у 1 годину, передбачаємо проводити випуск і впуск автомобілів через контрольно-технічний пункт, число одночасно працюючих постів якого знайдемо за формулою.

Nп КТП = Аі Rзн т: (1п КТП tвип),

де Аі - інвентарна кількість автомобілів та тракторів згідно завдання на проектування А = 85 авт. та А = 75 тр. 1п КТП - пропускна здатність одного поста контрольно-технічного пункту, з огляду на заданий тип рухомого складу, приймаємо 1п КТП = 30 авт./год. tвип - тривалість випуску рухомого складу на лінію, з огляду на вище прийняте рішення, tвип = 1 год.

Підставляючи значення, маємо.

Nп ктп авт.. = 85 0,525 0,37: (30 1) = 0,55 ? 1

Nп ктп тр.= 75 0,525 0,57: (30 1) = 0,75 ? 1

Приймаємо, що випуск рухомого складу на лінію і впуск його з лінії проводиться через 2 пост контрольно-технічного пункту, які працюють одночасно.

На підставі вищенаведеного і виходячи з режиму роботи рухомого складу підприємства згідно завдання на проектування, вибираємо режим роботи підрозділів авторемонтних майстерень який відбиваємо при побудові графіка режиму роботи підрозділів підприємства.

При необхідності, виходячи з особливостей режиму роботи водіїв і ремонтно-обслуговуючого персоналу авторемонтних майстерень, передбачити перевезення робітників автобусом підприємства, у ті часи коли громадський пасажирський транспорт не працює.

Враховуючи те, що робота у водіїв і ремонтно-обслуговуючого персоналу починається о 05:00 ранку, передбачаємо організацію доставки водіїв і робітників авторемонтних майстерень перед початком зміни і після закінчення зміни черговим автобусом підприємства, який здійснює перевезення за особливим розкладом руху по спеціальному маршруту.

Для обґрунтування вибору методів організації технологічних процесів в автотранспортному підприємстві, виконуємо розрахунок добової програми впливів у цілому по парку.

Добова програма зони щоденного обслуговування визначається за формулою.

NЩОд = NЩОр: ДЩОр

де ДЩОр - кількість днів роботи на рік прибирально-мийної дільниці зони ЩО, згідно графіка режиму роботи підрозділів підприємства, ДЩОр = 305 дн.

Підставляючи значення, маємо.

NЩОд = 2172: 305 = 7,12 7

Добова програма зони ТО-1 визначається за формулою.

NТО-1д = NТО-1р: ДТО-1р

де ДТО-1р - кількість днів роботи на рік зони ТО-1, згідно графіка режиму роботи підрозділів підприємства, ДТО-1р = 255 дн.

Підставляючи значення, маємо.

NТО-1д = 1166: 255 = 4,57 5

Добова програма зони ТО-2 визначається за формулою.

NТО-2д = NТО-2р: ДТО-2р

де ДТО-2р - кількість днів роботи на рік зони ТО-2, згідно графіка режиму роботи підрозділів підприємства, ДТО-2р = 255 дн.

Підставляючи значення, маємо.

NТО-2д = 362: 255 = 1,41 1.

Добова програма загальної діагностики (Д-1) визначається за формулою.

NД-1д = NД-1р: ДД-1р

де ДД-1р - кількість днів проведення на рік загальної діагностики (Д-1), згідно графіка режиму роботи підрозділів підприємства,

ДД-1р = 255 дн.

Підставляючи значення, маємо

NД-1д = 1645: 255 = 6,45 7

Добова програма поглибленої діагностики (Д-2) визначається за формулою.

NД-2д = NД-2р: ДД-2р

де ДД-2р - кількість днів проведення на рік поглибленої діагностики (Д-2), згідно графіка режиму роботи підрозділів підприємства, ДД-2р = 255 дн.

Підставляючи значення, маємо.

NД-2р = 434: 255 = 1,7 2

На підставі рекомендацій ГНТП-01-91 і виходячи з добової програми технологічних впливів у цілому по парку приймають рішення про організацію робіт:

для прибирально-мийних робіт щоденного обслуговування - постовий метод;

для ТО-1 - постовий метод;

для ТО-2 - постовий метод;

для Д-1 - постовий метод сумісно з ТО-1;

для Д-2 - постовий метод сумісно з ТО-2;

для ПР - постовий метод;

2.5 Розрахунок річних трудомісткостей

Визначаємо питому трудомісткість технологічних впливів для автомобіля та трактора.

Для щоденного обслуговування, з огляду на роботи, які виконуються механізовано, вираховуємо за формулою.

tЩОр = tЩОн (1 - км)

де км - коефіцієнт робіт щоденного обслуговування які виконуються механізованим способом км = М/100 = 23/100 = 0,23.

де М - частка робіт щоденного обслуговування, які виконуються механізованим способом, М = 23 для КрАЗ-260 і МТЗ-52.

Підставляючи значення, маємо.

tЩОравт. = 0,75 (1 - 0,23) = 0,58 люд.-год.

tЩОртр. = 0,39 (1 - 0,23) = 0,3 люд.-год.

Визначаємо питому трудомісткість сезонного технічного обслуговування за формулою.

tСТОр = кСТО tТО-2н

де кСТО - норматив трудомісткості сезонного обслуговування в питомих частках від трудомісткості ТО-2. Для кліматичних умов України, кСТО = 0,2.

Підставляючи значення, маємо.

tСТОр авт..= 0,2 13,8 = 2,76 люд.-год.

tСТОртр. = 0,2 7 = 1,4 люд.-год.

Визначаємо значення річних обсягів робіт з окремих видів технологічних впливів для автомобілів та тракторів.

Для щоденного обслуговування.

ТЩОравт. = NЩОр tЩОр = 2172 0,58 =1260 люд.-год.

ТЩОртр. = 3422 0,3 = 1027 люд.-год.

Для ТО-1.

ТТО-1равт. = NТО-1р tТО-1 = 246 3,4 =836 люд.-год.

ТТО-1ртр. = 920 2 = 1840 люд.-год.

Для ТО-2.

ТТО-2равт. = NТО-2р tТО-2 = 84 · 13,8 = 1159 люд.-год

ТТО-2ртр. = 214 · 7 = 1498 люд.-год.

Для сезонного технічного обслуговування.

ТСТОравт. = NСТОр tСТОр = 170 2,76 = 469 люд.-год.

ТСТОртр. = 150 1,4 = 210 люд.-год.

Для поточного ремонту.

ТПРр = Lпрр tПР: 1000 = 1111936 6,7: 1000 = 7450 люд.-год.

Визначаємо значення річних обсягів робіт з технологічних впливів №1, №2 та №3 для тракторів. А річний обсяг поточного ремонту для тракторів визначаємо за формулою.

ТПРртр = Lрртр tПР тр: 100 = 54750 6,4: 100 = 3504 люд.-год.

ТТО-3 ртр = NТО-3р · tТО-3 = 64 17 = 1088 люд.-год.

Враховуючи те, що відповідні технологічні впливи для автомобілів та тракторів виконуються на однакових постах та зонах, знаходимо обсяг робіт у цілому по парку.

ТЩОр = ТЩОравт + ТЩОртр = 1260 + 1027 = 2287 люд.-год.

ТТО-1р = ТТО-1равт + ТТО-1ртр = 836 + 1840 = 2676 люд.-год.

ТТО-2р = ТТО-2равт + ТТО-2ртр + ТТО-3 ртр = 1159 + 1498 + 1088 = 3745 люд.-год.

ТПРр = ТПРравт + ТПРртр = 7450 + 3504 = 10954 люд.-год.

Загальний обсяг робіт з діагностики в цілому по парку на рік згідно ГНТП-01-91 складає.

ТДр =кД-ТО-1 ТТО-1р + кД-ТО-2 ТТО-2р + кД-ПР ТПРр

де кД-ТО-1- питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості ТО-1, для вантажних автомобілів, кД-ТО-1 = 0,09, кД-ТО-2 - питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості ТО-2, згідно для вантажних автомобілів, кД-ТО-2 = 0,08, кД-ПР - питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості ПР, для вантажних автомобілів, кД-ПР = 0,02.

Підставляючи значення, маємо.

ТДр = 0,09 2676 + 0,08 3745 + 0,02 10954 = 760 люд.-год.

Роботи з Д-1 складають 50 - 60 %, а роботи з Д-2 - 40 - 50 % від загального обсягу діагностичних робіт. Отже.

Тд-1р = 0,6 Тдр = 0,6 760 = 456 люд.-год

Тд-2р = 0,4 Тдр = 0,4 760 = 304 люд.-год.

ТСТОр = ТСТОравт. + ТСТОртр. = 469 + 210 = 679 люд.-год.

Визначаємо сумарну трудомісткість робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту які виконуються на підприємстві за рік, з огляду на те, що роботи з діагностування є часткою робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу.

ТТОПРр=ТЩОр+ТТО-1р+ТТО-2р+ТСТОр+ТПРр = 2287 + 2676 + 3745 + 679 + 10954 = 20341 люд.-год.

Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт, які виконуються на підприємстві по формулі.

Тдопр = кдоп ТТОПРр.

де кдоп - питома вага допоміжних робіт від загального обсягу робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу підприємства, кдоп = 0,25.

Підставляючи значення, маємо.

Тдопр = 0,25 20341 = 5085 люд.-год.

Визначаємо трудомісткість робіт з самообслуговування підприємства за формулою.

Тсамр = ксам Тдопр.

де ксам - питома вага робіт із самообслуговування підприємства від загального обсягу допоміжних робіт які виконуються у підприємстві, ксам =0,45.

Підставляючи значення, маємо.

Тсамр = 0,45 5085 = 2288 люд.-год.

3. Організаційний розділ

3.1 Організація технологічного процесу в зоні технічного обслуговування № 1

Для нашої зони ТО-1 вибраний постовий метод - автомобіль після очікування заїздить на один пост. На цьому посту перевіряються та проходить усунення несправностей деталей автомобіля по таким параметрам: огляд герметичності з'єднань систем змащування, живлення і охолодження двигуна, а також кріплення обладнання та приладів, перевірка кріплення двигуна і деталей випускного колектора (тракту), перевірка стану і натягу ременів приводу, у разі потреби відрегулювати, перевірка працездатності зчеплення і герметичності системи гідроприводу, перевірка, а в разі необхідності, і регулювання вільного ходу педалі, перевірка люфту в шарнірах і шліцьових з'єднаннях карданної передачі, кріплення його складових частин, перевірка оглядом стану рами, вузлів і деталей підвіски та інших деталей і пристроїв, які встановлені на рамі, кріплення коліс, стану шин і тиску повітря в них, у разі потреби довести тиск до норми, очищення акумуляторної батареї від пилу, бруду та слідів електроліту, прочищення вентиляційних отворів, перевірка кріплень і надійності контактів електричних з'єднань, перевірка та доведення до норми рівня електроліту в разі потреби, перевірка кріплень генератора, стартера і стану контактів електричних з'єднань, стану переривника - розподільника, змащення вузлів тертя і перевірка рівня масла в картерах агрегатів і бачках гідроприводів; перевірка рівня рідини в гідроприводі гальм, в бачках омивача скла, вимикання зчеплення, промивання повітряних фільтрів гідровакуумного підсилювача гальм, піддона і фільтруючих елементів повітряних фільтрів двигуна і вентиляції його картера, фільтра грубої очистки палива.

Потім автомобіль заїздить на стенд діагностики ходових якостей вантажних автомобілів для перевірки розвиваємої потужності двигуна.

Потім автомобіль заїздить на стенд для перевірки установки керованих коліс, де перевіряється та регулюється сходження коліс, перевірка знос шкворневих пальців.

Після виявлення та усунення несправностей автомобіль повертається на лінію для подальшої праці.

3.2 Організація охорони праці

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

* створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

* розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

* забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

* впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

* забезпечує належне утримання будівель та споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

* забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

* організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів з усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

* розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках.

3.3 Організація вентиляції

Зона технічного обслуговування № 1 не потребує додаткових засобів вентиляції тому, що там достатньо проточної вентиляції, тобто вентиляції, яка здійснюється через вікна та ворота. На даній дільниці всі роботи виконуються з не працюючим двигуном, а якщо виникає необхідність роботи з працюючим двигуном, то на цей випадок в технологічній оснастці зони ТО-1 мається пристрій для відводу відпрацьованих газів.

3.4 Організація освітлення

Розраховуємо загальну площу вікон:

Fв = Fд. = 144. 0,3 = 43,2 м2

= 0,3 - коефіцієнт освітлення.

Розмір вікон 2420х3015 приймаємо по ГОСТ - 11214-65 і ГОСТ- 6629-29.

Розраховуємо кількість вікон:

n = Fв: (bв. hв) = 43,2: (2,42. 3,015) = 6

Тип лампи: Г220-200-1.

Тип світильника: «Уныверсаль».

Потужність лампи: 200 Вт.

Світловий потік лампи: 2510 лм.

Визначаємо кількість ламп на дільниці:

Nсв = (E. Fд. z. k): (Fл. ?. n) = (100. 144. 1,1 1,4): (2510. 0,69 1) = 14.

E - номінальне освітлення для дільниці,

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення,

Fл - світловий потік лампи,

? - коефіцієнт світлової установки,

n - кількість ламп у світильнику.

Розрахуємо витрати електричної енергії за рік:

Wосв. = n Q p = 14 2100 0,2 = 5880 кВт

Q - кількість робочих годин

3.5 Організація опалення

Розраховуємо годинної витрати тепла, необхідної для опалення приміщення зони ТО-1 відповідно до санітарно-технічних норм, за наступною формулою.

Qт = Fд Hд (gо + gв) (tв - tм) = 144 3,6 (0,45 + 0,15) (16-(-35)) = 15 863 ккал год.

gо, gв - питома витрата палива на опалення при різниці внутрішньої і зовнішньої температури на 10С.

tв - внутрішня температура приміщення в опалювальний сезон, згідно санітарно-технічних норм для промислових підприємств.

tм - мінімальна зовнішня температура під час опалювального сезону.

Розраховуємо річну витрату умовного палива, необхідного для опалення приміщення зони ТО-1 за наступною формулою.

Рум = [24 д Qт (tв - tср) 1,15]: [7000 ?к (tв - tм)] = [24 180 15863 (16 - 5) 1,15]: [7000 0,6 (16- (- 35))] = 4047 кг,

tср - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний сезон.

д - тривалість опалювального сезону.

?к - коефіцієнт корисної дії котельної установки.

Розраховуємо річну витрату натурального палива при опаленні вугіллям за наступною формулою.

Pп = Рум 1,17 10-3 = 4047 1,17 10-3 = 5.

1,17 10-3 - коефіцієнт переведення умовного палива в натуральне при опаленні вугіллям.

3.6 Організація протипожежного захисту

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори пожежі, які впливають на людей, є: відкритий вогонь, підвищена температура навколишнього середовища і предметів, токсичні продукти горіння, дим, знижена концентрація кисню, що падають частини будівельних конструкцій; при вибуху: ударна хвиля, що розлітаються частини та шкідливі речовини.

Пожежна безпека згідно з ГОСТ 12.1.004 - 85 забезпечуються організаційно - технічними заходами і реалізацією двох взаємопов'язаних систем: системою запобігання пожежі і системою протипожежного захисту.

Організаційно - технічні заходи включають в себе: організацію пожежної охорони на підприємстві; паспортизацію речовин, матеріалів, технологічних процесів і об'єктів автотранспортного підприємства в частині забезпечення пожежної безпеки; розробку інструкцій про порядок роботи з пожежонебезпечними речовинами та матеріалами, про дотримання протипожежного режиму і про дії людей при виникненні пожежі; організацію евакуації людей і техніки. Важливе значення має організація наочної протипожежної агітації та пропаганди, використання в пожежонебезпечних місцях відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026 - 76 знаків безпеки.

Територія зони забезпечується пожежними щитами. Відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026 - 76 їх фарбують в білий колір з червоною смугою по периметру. Всі засоби пожежогасіння фарбують у червоний колір. На щиті повинен бути розташований наступний набір протипожежного інвентарю та первинних засобів пожежогасіння, штук: Вогнегасники - 2; Ящик з піском - 1; Азбестове або повстяне покриття - 1; Ломи - 2; Багри - 3; Сокири - 2; Пожежні відра - 2.

При установці пожежних щитів в приміщенні їх розміщують на видних і легкодоступних місцях поблизу від виходу з приміщень.

Загальні вимоги пожежної безпеки:

- Кожний працівник повинен знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації, вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження.

- Легкозаймисті та горючі рідини необхідно зберігати у спеціально відведених місцях окремо від інших матеріалів.

- У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону телефоном 01 та керівництво підприємства і негайно розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.

Успіх ліквідації пожежі залежить від швидкості оповіщення, про його початок та введення в дію ефективних засобів пожежогасіння.

Правила поведінки людей при виникненні пожежі на об'єктах:

- У випадку виникнення пожежі необхідно викликати спеціалізовану пожежну частину за телефоном 01 та повідомити керівництво і персонал.

- Прийняти необхідні заходи щодо гасіння пожежі власними силами.

При неможливості гасіння водою палаючу поверхню накривають спеціальними азбестовими покривалами, використовують пінні або вуглекислі вогнегасники.

- Евакуювати людей і майно. В першу чергу евакуюють найбільш цінні та пожежонебезпечні матеріали.

- У випадку, якщо неможливо погасити пожежу власними силами, потрібно якнайшвидше залишити приміщення через основні та запасні виходи.

...