Залізничний транспорт України

Размещено на http://www.allbest.ru/

- 1 -

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи функціонування транспорту України

1.1 Значення транспорту в народногосподарському комплексі України

1.2 Територіальна організація транспортної системи

1.3 Загальна економіко-географічна характеристика транспортної системи України

2. Аналіз діяльності підприємств авіаційної галузі

2.1 Загальна характеристика залізничного транспорту

2.2 Характеристика залізниць

2.3 Аналіз ринку залізничних перевезень

2.4 Питома вага перевезень залізничного транспорту, у транспортній системі України

3. Перспективи розвитку авіаційного транспорту

3.1 Проблеми ринку залізничних перевезень

3.2 Прогнозування розвитку авіаційного транспорту в Україні

3.3 Перспективи розвитку залізничного транспорту України

Висновок

Література

ВСТУП

Транспорт є необхідною умовою спеціалізації і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв'язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспорту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. Це потребує модернізації старих та будівництва нових транспортних магістралей міждержавного значення.

На сьогоднішній день в умовах подальшого розвитку продуктивних сил, поширення нових технологій, існування жорсткої конкуренції, поглиблення міжнародних зв'язків жодна економіка країни не може ефективно працювати без транспортної системи.

Без транспорту стає неможливим створення суспільного продукту та національного доходу, він виступає зв'язуючою ланкою у торговельних і господарських відносинах та задовольняє потребу населення у перевезенні. Економічно успішні країни характеризуються високим рівнем розвитку транспортних систем вантажного та пасажирського призначення.

У технічному аспекті українському транспорту дуже важко конкурувати з європейським, але статус транзитної країни повинен спонукати виділяти інвестиції на його безперебійне й ефективне функціонування задля покращення фінансових показників транспортних підприємств та стану нашої держави на міжнародній арені.

Залізничний транспорт -- одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень.

1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

1.1 Значення транспорту в народногосподарському комплексі України

Транспорт -- одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі і невиробничі потреби господарства і населення країни в усіх видах перевезення. Без транспорту не було б територіального поділу праці. Тільки він може забезпечити обмін товарами між окремими територіями, тобто внутрішні і зовнішні економічні зв'язки.

За призначенням розрізняють транспорт загального користування, внутрішньовиробничий, особистого користування та спеціальний. Транспорт загального користування перевозить пасажирів, готову продукцію, сировину та напівфабрикати з місць виробництва до пунктів споживання або дальшого перероблення. Внутрішньовиробничий транспорт є складовою частиною промислового транспорту (заводського, виробничого, портового).

В Україні функціонує розгалужена мережа всіх видів транспорту: залізничний, автомобільний (наземні), морський, річковий, озерний (водні), повітряний, трубопровідний. Усі вони тісно пов'язані між собою і взаємно доповнюють один одного. Провідну роль у вантажообороті посідає трубопровідний транспорт. Друге місце -- залізничний.

Територіальне поєднання різних видів транспорту, які, взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби виробництва і населення у перевезеннях, становлять транспортну систему країни. Важливим елементом цієї системи є транспортний вузол -- комплекс транспортних споруд у пункті, де сходяться, перетинаються або розгалужуються не менш як три лінії одного або двох видів магістрального транспорту. Транспортні вузли, що здебільшого розміщені в населених пунктах, здійснюють перевалки вантажів. Тому в таких пунктах найдоцільніше розміщувати господарські об'єкти, оскільки транспортні витрати тут будуть найменшими.

Транспорт України забезпечує не лише власні потреби у перевезеннях вантажів і пасажирів, ай транзитні, оскільки наша країна має вигідне економіко-географічне і геополітичне положення. Транзитні перевезення -- важливе джерело поповнення валютних надходжень держави.

У перспективі розвитку транспорту -- створення так званих транспортних коридорів -- поліпшених залізничних і автомобільних шляхів високої провізної здатності і належного обслуговування.

Виділяють ще так званий електронний транспорт, що транспортує інформацію через підключення місцевої комп'ютерної мережі до міжнародної системи "Інтернет".

1.2 Територіальна організація транспортної системи

Формами територіальної організації транспорту є залізничні станції, вузли, автостанції, морські і річкові порти, пристані, аеродроми. Взаємодія різних видів транспорту здійснюється в транспортних вузлах змішаного типу.

Найбільш характерними є змішані перевезення вантажів залізничним і автомобільним транспортом. Технологічна взаємодія залізничного і автомобільного транспорту проходить при змішаному залізнично-автомобільному взаємозв'язку, коли перевезення вантажів розпочато одним видом транспорту, а продовжується воно в пункті перевантаження -- іншими. Автомобільний транспорт забезпечує функціонування виробництва тих регіонів, де відсутні залізниці. Він здійснює перевезення вантажів із залізничних станцій або ж, навпаки, розпочинає перевезення і доставку вантажів у пункти перевантаження на залізничний транспорт, а також при доставці автомобільним транспортом вантажів із складів відправників на залізничні станції вивіз вантажів із станцій на склади отримувача.

Для територіальної організації транспортної системи характерним є поєднання лінійних і пунктових елементів. До лінійних елементів належить мережа шляхів сполучення. Густота цієї мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямів визначають значною мірою обсяг транспортної роботи. Формування транспортної мережі, її видова структура, густота (щільність) шляхів сполучення як у цілому, так і окремих видів транспорту, проходження основних магістралей визначаються галузевою структурою господарства, його виробничою спеціалізацією, територіальною організацією, густотою населених пунктів, особливостями історичного розвитку, природними умовами, а також економіко-географічним положенням території країни або її регіонів.

Україна має надзвичайно сприятливі передумови для формування і розміщення транспортної мережі. Зокрема, галузева структура народного господарства та його територіальна організація, вигідне скономіко-географічне положення визначили розвиток і розміщення залізничного, автомобільного, трубопровідного транспорту.

При цьому економіко-географічне положення істотно вплинуло на проходження транзитних магістралей, трубопроводів, формування транспортних вузлів змішаного типу. Рівнинний рельєф сприяє повсюдному розміщенню шляхів сполучення. Вихід до узбережжя Чорного і Азовського морів, наявність зручних бухт на їх узбережжі вплинули на будівництво морських портів і розвиток морського транспорту. Наявність судноплавних річок (Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг та ін.) сприяла розвитку річкового транспорту. В цілому в Україні розвинуті всі види транспорту.

1.3 Загальна економіко-географічна характеристика транспортної системи України

Україна має потужную транспортную систему, до якої входять залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний і трубопровідний транспорт. Згідно з цими універсальними видами транспорту загального користування працює промисловий транспорт, що забезпечує потреби в технологічних перевезеннях підприємств, будівництв і організацій. Розвиваються також спеціалізовані види транспорту, зокрема, конвеєрний, пневмоконвеєрний, підвісні канатні дороги та ін.

Залізничний транпорт

Залізничний транспорт відіграє важливу роль у функціонуванні та розвитку народного господарства країни і її економічних районів. Він забезпечує внутрішні зв'язки в системі матеріального виробництва, а також зовнішньоекономічні зв'язки із зарубіжними країнами.

Залізничний транспорт отримав в Україні високий рівень розвитку. За загальною довжиною колій він посідає четверте місце у світі, за вантажооборотом він виконує основні обсяги перевезень - 40-50 %, а за пасажирооборотом є незаперечним лідером - на нього припадає 50-70 % від загального обсягу перевезень. Довжина залізничних доріг становить близько 23 тис. км. (2/3 із них електрифіковані). На сьогодні вага електровозної тяги в загальному вантажообігу складає 60 %, тепловозної - 40 %.

Номенклатура вантажів, що перевозяться по залізниці, нараховує декілька тисяч найменувань, але провідне місце займають 8 груп масових вантажів. До цих вантажів відносяться: вугілля, кокс, чорні метали, руда, нафтопродукти, ліс, мінеральні добрива, будівельні матеріали, сільськогосподарська продукція та ін. До сітки залізничних магістральних доріг приєднуються під'їзні залізничні шляхи підприємств, морських, річкових і авіаційних портів, елеваторів.

З входженням України до європейського економічного простору збільшилися обсяги вантажних і пасажирських перевезень. У зв'язку з цим значення значення залізничного транспорту постійно зростає.

Морський транспорт

Дуже важливе значення морського транспорту України визначається великою протяжністю морського узбережжя, наявністю морських шляхів, по яких здійснюються транспортні зв'язки економічних районів і міжнародних перевезень. Серед універсальних видів транспорту він вирізняється низькою собівартістю і високою продуктивністю праці. Морський транспорт є головним видом транспорту, що здійснює перевезення зовнішньоторгових вантажів. Йому належить третє місце за вантажооборотом, після трубопровідного й залізничного транспорту, проте за кількістю відправлених вантажів він займає незначне місце (близько 1 %).

На морський транспорт припадає ј вантажообігу України. Цей транспорт концентрується винятково на півдні країни на узбережжі Чорного і Азовського морів, у так званому Азово-Чорноморському басейні, який через протоки Босфор і Дарданелли зв'язаний із Середземномор'ям, а відтак - із світовим океаном.

Виділяють три види морських перевезень:

а) малий каботаж - перевезення між портами однієї держави, одного моря;

б) великий каботаж - перевезення між портами однієї держави різних портів;

в) закордонні перевезення.

Організаційно морський транспорт нашої держави складається із трьох пароплавств: Чорноморського, Азовського та Українсько-Дунайського.

За середніми відстанями вантажних перевезень (близько 6000 км.) морський транспорт серед інших видів транспорту посідає перше місце. Основними вантажами в цьому виді транспорту є руди, вугілля, сірка, ліс, різна металопродукція тощо.

Річковий транспорт

Річковий транспорт хоча й не грає визначальної ролі в обсягах вантажних і пасажирських перевезень, однак перевершує всі інші види транспорту за рівнем доходів від своєї діяльності, в основному -- за рахунок закордонних перевезень вантажів. Географія функціонування річкового транспорту установилася й в основному обмежується басейнами рік Дніпра і Дунаю, а також прибережними водами Чорного моря, що дозволяє доставляти вантажі і пасажирів у річкові і морські порти ряду країн Центральної й Південно-Східної Європи. У системі транспортних комунікацій річковий транспорт більше інших видів піддається впливу природних сезонних змін, тому його діяльність варто тісно погоджувати з роботою автомобільного й залізничного транспорту.

Річковий транспорт, як і морський, має ряд переваг перед сухопутним. Зокрема, він використовує готові природні шляхи, течії води, можливість одночасного транспортування великих вантажів і пасажирів. Утримання водних шляхів потребує набагато менше капіталовкладень, до того ж перевезення вантажів водним транспортом обходиться дешевше. Також він має ряд недоліків: сезонність дії, мала швидкість тощо. Загальна довжина судноплавних в Україні - 3,2 тис. км. Географія функціонування річкового транспорту в основному басейнами річок Дніпра та Дунаю, а також прибережними водами Чорного моря, що дає змогу доставляти вантажі й пасажирів у річкові та морські порти ряду країн Європи.

Майже за всіма показниками перевезень вантажів і пасажирів цей вид транспорту знаходиться на одному з останніх місць. Основними видами вантажів, що перевозяться річковим транспортом, є мінеральні, будівельні матеріали (80 %), руда (4 %), кам'яне вугілля (2 %).

Автомобільний транспорт

У перевезеннях на невелику відстань поза конкуренцією перебуває автомобільний транспорт. Його перевагою є те, що він майже не залежить від природних умов і може доставляти вантажі від “дверей до дверей”, він обслуговує промислові, будівельні, сільськогосподарські, торговельні й комунально-побутові підприємства, а також здійснює широкомасштабне перевезення людей.

Численні автотранспортні підприємства мають досить повно укомплектовану виробничу базу і розгалужену мережу інфраструктурних об'єктів: автовокзалів, автостанцій, транспортно-експедиційних підприємств, терміналів тощо.

Протяжність автошляхів - майже 170 тис. км. (155 тис. км. доріг має тверде покриття), якість їх за європейськими стандартами - незадовільна. Недосконалий автопарк, відсутність необхідного сервісу на дорогах, високі ціни на бензин роблять автотранспорт одним з найдорожчих видів транспорту.

Крім перевезення вантажів і пасажирів, автомобільний транспорт виконує багато інших функцій: забезпечує роботу швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, органів громадського правопорядку тощо. Автотранспорт відіграє визначну роль в обслуговуванні АПК та доставки вантажів і пасажирів у важкодоступні райони. У перевезеннях вантажів важливого значення набуває спеціальний автомобільний транспорт, контейнерний, рефрижераторний та інші

Трубопровідний транспорт

До трубопровідного транспорту відносять газопроводи, нафтопроводи та трубопроводи різних хімічних продуктів. Перші нафтопроводи були збудовані в середині ХІХ ст. в Америці. В Україні перші нафтопроводи були споруджені в 1920-1930 рр. в Прикарпатті, а їх, діаметр складав 100-200 мм. Сформувався цей вид транспорту на базі українських родовищ нафти й газу. Особливого розвитку в 70-80-ті роки він отримав завдяки спорудженню низки трубопроводів для транспортування російської та туркменської вуглеводневої сировини. Трубопровідний транспорт спеціалізується на транспортуванні сирої нафти й газу та продуктів їх переробки.

Будівництво газопроводів почалось пізніше, в основному в 1960-1970-ті роки. Газопровід є практично видом магістрального й місцевого транспортування цього специфічного виду транспорту.

Широке будівництво і використання трубопровідного транспорту в останні 50 років обумовлене значними змінами в паливно-енергетичному балансі, підвищенням у ньому частки нафти й газу до 70-75 %. Особливо високими темпами іде ріст добування й споживання природного газу. Собівартість видобутку газу майже в 13 раз нижча від видобутку вугілля і в 3 рази - від нафти.

Повітряний транспорт

Важливу роль у забезпеченні пасажирських перевезень, а також перевезень особливо термінових вантажів в Україні відіграє повітряний транспорт. Він є поза конкуренцією серед інших видів транспорту щодо швидкості доставки пасажирів і термінових вантажів на великі відстані (середня відстань доставки одного пасажира повітряним транспортом у 10-15 разів більша від аналогічного показника у найближчого конкурента - залізничного транспорту - і має тенденцію до зростання). Однак у транспортному пасажиро- і вантажообігу його частка менша 1 %. На сьогодні практично всі обласні центри і великі міста мають аеропорти, обладнані злітними й посадочними смугами із твердим покриттям, що дозволяє забезпечити умови для регулярних польотів літаків.

Авіаційний транспорт - один із наймолодших видів сполучення. Його перевагами є швидкість, цілорічність функціонування, можливість доставки вантажів у важкодоступні райони. Авіатранспортом здійснюють переважну більшість трансконтинентальних пасажироперевезень та перевезень товарів із невеликим строком зберігання на значні відстані. Недоліки: велика собівартість, залежність від природних умов.

Найбільшими з 36 аеропортів України є “Бориспіль” і “Київ”, в Одесі - “Центральний” і “Застава”, в Сімферополі - “Сімферопольський” та “Заводський”. Повітряними воротами України, зокрема її столиці, є Бориспільський аеропорт. Міжнародні повітряні лінії сполучають Україну з країнами Європи, Америки, Азії та Африки.

Міський пасажирський транспорт

Основне призначення міського пасажирського транспорту - перевезення пасажирів. Процеси урбанізації в Україні, швидкі темпи зростання населення, особливо у великих містах, потребують постійного розвитку міського транспорту. Від ефективності його роботи значною мірою залежать ритмічність функціонування всього господарського комплексу країни, узгодженість і взаємодія магістральних транспортних ліній. Зростання масштабів перевезень, енергетична криза, екологічні проблеми призводять до постійної структурної перебудови міського транспорту.

До основних видів міського пасажирського транспорту належать трамвайне, тролейбусне, автобусне сполучення й метро.

2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

2.1 Загальна характеристика залізничного транспорту

Перше місце за вантажообігом і пасажирообігом серед усіх видів транспорту в Україні займає залізничний. Він виконує важливу роль як у внутрідержавному, так і міждержавному сполученні на далекі відстані. Довжина залізниць в Україні становить 22 тис. км, майже 2/5 з них -- електрифіковані. Середня щільність шляхів-- 37 км залізничних колій на 1 тис. км2 території. Найбільша щільність залізниць у Донбасі, Придніпров'ї та західній частині України.

Перші залізниці в Україні були побудовані між містами Перемишль -- Львів (1861 р.), Одеса -- Балта (1865 р.), Балта -- Жмеринка -- Київ (1870 р.), Львів -- Волочиськ -- Жмеринка (1871 р.). Нині найважливішими залізничними магістралями України є: Київ -- Фастів -- Козятин -- Здолбунів -- Львів -- Чоп; Фастів -- Знам'янка -- Дніпропетровськ -- Донбас; Київ -- Полтава -- Харків; Кривий Ріг -- Запоріжжя -- Донбас; Харків -- Донбас; Харків -- Запоріжжя -- Севастополь, а також ті, що йдуть до морських портів та державних кордонів країни. Найбільші залізничні вузли -- Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Знам'янка, Ясинувата, Запоріжжя. Найбільш завантаженими в Україні є колії Донбасу і Придніпров'я, де в структурі перевезень переважають вугілля, залізна І марганцева руди, метал. Крім того, залізницями перевозиться значна кількість будівельних матеріалів та зерна.

Найбільш швидкісні залізничні магістралі, якими курсують пасажирські поїзди-експреси, з'єднали столицю країни з найбільшими містами -- Харковом і Дніпропетровськом. Подібні магістралі найближчим часом проляжуть до Львова і Одеси.

В межах України функціонують Львівська, Південно-Західна, Одеська, Придніпровська і Донецька залізниці. Усі вони виконують великий обсяг внутрішніх та експортно-імпортних перевезень, а на Львівській залізниці сформувалися потужні залізничні вузли, що працюють на країни Центральної і Західної Європи (Львів, Ковель, Чоп). Традиційно українські залізниці виконують транзитні перевезення вантажів із Росії до чорноморських портів України та в країни Європи, а також пасажирські перевезення з Росії в Чехію, Словаччину, Угорщину, Австрію, країни Балканського півострова.

Певні проблеми у міжнародних перевезеннях виникають у зв'язку з різною шириною колій в Україні (так звана широка колія) та її західних сусідів (так звана європейська колія). Заміна коліс на кордонах призводить до втрати часу під час транспортування.

2.2 Характеристика залізниць

Донецька залізниця -- це потужний транспортний комплекс, що обслуговує важливий промисловий район України -- Донбас. Донецька залізниця займає крайній південний схід Донецько-Придніпровского промислового району, охоплюючи найбільшу індустріально розвинуту його частину - Донбас. Експлуатаційна довжина дороги 2,9 тис. км.

Вона пролягає через території Донецької, Луганської, частково Дніпропетровської, Запорізької, Харківської областей. Завдяки їй Донбас пов'язується з Придніпров'ям, центральні райони Росії, України -- з Кавказом і Поволжям.

Донецька залізниця -- лідер у галузі вантажоперевезень. На її частку припадає 12,9% загальної довжини залізничної мережі України, у той же час питома вага загального навантаження і розвантаження найбільша і становить відповідно 44,0 і 34,3%. Донецька залізниця виконує 18,0% вантажообігу і 10,3% пасажирообороту залізниць країни.

Відправлення вантажів станціями Донецької дороги перевищує їх прибуття. Донецька дорога - великий відправник і одержувач будівельних матеріалів і вапняку для металургійної промисловості. По обсягу ввезеної залізної руди дорога займає перше місце серед усіх доріг країни.

Придніпровська залізниця - одна з найнапруженіших за обсягом відправлення вантажів: вугілля, залізної та марганцевої руди, чорних металів, будівельних матеріалів, сільськогосподарської продукції. Питома вага загального навантаження становить 30,5%, а розвантаження майже 24% (на другому місці після Донецької залізниці). На частку Придніпровської залізниці припадає 22,8% вантажообігу і стільки ж відсотків пасажирообороту залізниць України.

Майже половина усіх вантажів, що відправляються дорогою, - залізна і марганцева руда Криворізького і Нікопольського басейнів. На внутрішньодорожні перевози вантажів приходиться тільки 1/3 цієї руди, інша її кількість відправляється на металургійні заводи Донбасу й експорт. Друге місце в структурі вантажів, що відправляються Придніпровською дорогою, займають будівельні матеріали, трете - чорні метали.

Південна залізниця -- одна з найстарших на мережі залізниць України. Обслуговує Харківську, Сумську, Полтавську і частину територій областей, що прилягають до них, з населенням близько 20 млн. чоловік

На її частку припадає 8,5% вантажообігу і 12,0% пасажирообігу залізниць країни. Магістраль обслуговує понад 1000 промислових підприємств. Структура обсягу перевезень має індустріально-аграрний характер.

Одеська залізниця -- важлива складова єдиного транспортного конвеєра південного заходу України. На її долю припадає майже 20% вантажообігу, більш 16% пасажирообігу залізниць країни.

Залізниця пролягає по території шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської,Кіровоградської і Вінницької.

Одеська залізниця складається з чотирьох дирекцій -- Знам'янської, Одеської, Херсонської та Шевченківської.

Головна особливість Одеської залізниці -- її приморське і прикордонне положення. У регіоні Одеської залізниці розташовані великі морські та річкові порти. Таким чином, забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв'язки з більш ніж 70 країнами світу.

Львівська залізниця -- державне територіально-галузеве підприємство,підпорядковане Укрзалізниці; залізниці західної частини України: Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей, де розташовані численні курортні зони та туристичні маршрути. В районі розташування Львівської залізниці проживає 8,5 млн. чоловік.

2.3 Аналіз ринку залізничних перевезень

Близько 90% доходів «Укрзалізниця» отримує від транспортування вантажів. Уструктурі вантажних перевезень залізничний транспорт займає 55-57%, тоді як трубопровідний та автомобільний формує 18-26% перевезень (Рисунок 1). Згідно з Євростатом, у Євросоюзі усього 10,5% вантажів транспортуються залізницею.

Рисунок 1. Питома вага пасажиро- (зліва) та вантажоперевезень (справа) залізничним транспортом

Джерело: Державний комітет статистики України

Обсяги перевезень залізничним транспортом залежать від стану економіки та обсягів виробництва. Найбільшого обсягу вантажних перевезень було досягнуто у 2007році (512,5млн.т). За підсумками 2009 року залізницями України було перевезено вантажів обсягом 391,2млн.т (_21,5% до 2008 року). Вантажообіг на залізниці у 2009 році зменшився на 23,7% (до 195,9 млрд. т/км). Одним з факторів скорочення показників залізничних перевезень у 2008-2009 рр., було зменшення обсягів промислового виробництва (Рисунок 2). Як видно з рисунку, між приростом вантажних перевезень залізничним транспортом та промисловим виробництвом існує пряма залежність.

Слід зазначити, що з кінця 2009 року та у 2010 році намітилась тенденція до зростання обсягів вантажних перевезень. Так, за січень-липень2010 року обсяг вантажоперевезень залізницею збільшився на 14,5% порівняно з аналогічним періодом 2009 року (до242,7млн.т), а вантажообіг збільшився на 13,8%(до121,6млрд.т/км). Цьому сприяло зростання обсягу промислового виробництва, яке за результатами січня-липня 2010 року становило 11,1% порівняно з аналогічним періодом 2009 року.

Рисунок 2. Порівняння темпів росту промислового виробництва та вантажних перевезень залізничним транспортом в Україні

Джерело: Державний комітет статистики України

Після падіння обсягів перевезень транзитних вантажів у 2009 році (на 31,7% - до 63,8млн.т) Укрзалізниця у 2009 році вжила ряд заходів для стимулювання зростання обсягів таких перевезень. Зокрема, було збільшено знижку на перевезення поїздами контейнерів через прикордонні переходи на російській границі з 15 до 25%. Крім цього була надана 20% знижка для перевезення контейнерів, що прямують через станцію Чоп у Росію або з Росії у Європу. Такі дії, дозволили за сім місяців 2010 року зберегти обсяги транзитних перевезень (22,2млн.т) практично на рівні відповідного періоду попереднього року. Нові тарифні умови планується залишити до кінця 2010 року.

Однією з причин значного впливу кризових явищ на обсяги залізничних вантажних перевезень є переважання в їх структурі сировинних матеріалів. Основою вантажопотоку залізничним транспортом є такі вантажі як вугілля, нафта і нафтопродукти, руда залізна та марганцева, чорні метали, будівельні матеріали, зерно та продукти перемолу, а також добрива та хімікати (Рисунок 3).

Після зниження у 2009 році, в аналізованому періоді спостерігалося зростання обсягів перевезень продукції майже всіх товарних груп (на 7-38% відносно аналогічного періоду попереднього року), крім зерна та продуктів перемолу, обсяги перевезень яких зменшилися на 38%.

Пасажирські перевезення залізничним транспортом у загальній структурі доходів від перевезень займають близько 10%. Так, за підсумками січня-липня2010 року українськими залізницями було перевезено 252,2млн.осіб, що на 0,3% менше ніж за січень-липень 2009 року (Рисунок 4), пасажирообіг склав 30,9млрд.пас.-км.(+3,8%).

* до складу іншого транспорту віднесено автомобільний, водний та авіаційний

Рисунок 4. Динаміка пасажирських перевезень в Україні, млн. пас.

Джерело: Державний комітет статистики України

Пасажирські перевезення є збитковими та фінансуються за рахунок вантажних (система перехресного субсидування). Зокрема, збитки «Укрзалізниці» (за даними компанії) від пасажирських перевезень за підсумками 2009 року склали понад 5,3млрд.грн., приміські пасажирські перевезення у 2009 році також були збитковими - 2,5 млрд. грн.

Слід зазначити, що значна частина пасажирів користується пільгами, які мають компенсуватися за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом влади прийнято таке рішення. За даними «Укрзалізниці», за сім місяців 2010 року залізницями України перевезено пасажирів пільгових категорій на суму 319,1млн.грн., а компенсації отримано у сумі 73,3млн.грн. (23% від необхідної суми). Слід відмітити, що з 2001 року надання послуг перевезення пільгових категорій громадян збільшилось більш ніж у чотири рази, а компенсація за надані послуги залишилася майже на тому ж рівні.

Згідно з даними «Укрзалізниці», станом на кінець 2009 року пасажирський вагонний парк України нараховував 7252вагони, з них 3748плацкартних, 2546купейних та 315СВ. У 2010 році Укрзалізниця планує оновити парк пасажирських вагонів на 63 одиниці. Що стосується оновлення рухомого складу, то до кінця 2010 року Укрзалізниця планує придбати 5пасажирських, 8 вантажних електровозів та 4маневрові тепловози (зокрема, для організації швидкісного руху в межах підготовки до Євро-2012). Загалом парк тягового рухомого складу Укрзалізниці на кінець 2009 року нараховував 2493тепловози та 1860електровозів. У 2010 році Укрзалізниця також планує відремонтувати понад 31,5 тис. вантажних вагонів, з яких 28,4тис.вагонів планується відремонтувати безпосередньо у депо. Крім того, за програмою на 2010 рік планується придбати 2225 напіввагони (у Iпівріччібуло придбано 233 напіввагони, які було вироблено на підприємствах Укрзалізниці та придбано за кошти Придніпровської залізниці), з яких 1400напіввагони планується придбати за кошти ЄБРР.

Відповідно до затвердженого урядом фінансового плану Укрзалізниці на 2010 рік (23.06.2010р.) загальні доходи залізниць заплановані на рівні 43млрд.грн., чистий прибуток - 450млн.грн., інвестиційні витрати на суму 10млрд.грн. (У 2009році фактичні доходи залізниць становили - 37,6млн.грн., чистий прибуток - 187 млн. грн.).

2.4 Питома вага перевезень залізничного транспорту, у транспортній системі України



3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

3.1 Проблеми ринку залізничних перевезень

Геополітичне положення України визначає в даний час і для огляду майбутньому ключову роль саме залізничного транспорту в підйомі економіки країни, забезпечення її стійкого функціонування. Крім того, вигідне географічне положення нашої держави на стику Центральної і Східної Європи буде сприяти перетворенню його на важливий транспортний полігон міжнародного значення. Через територію України повинний бути прокладений ряд транспортних магістралей (у тому числі і залізничних), що будуть забезпечувати ефективну реалізацію міжнародних транспортно-економічних зв'язків нашої країни і транзитних перевезень.

Щоб відповідати загальноєвропейському рівневі, залізниці треба буде розв'язати ряд проблем, що накопичувалися десятиліттями й особливо загострилися в останні роки в умовах переходу галузі до ринкових відносин. Головним чином у наслідку того, що обсяг перевезень з 1990 року знизився на 55%, тобто майже в два рази (при тім, що прибуткові вантажні перевезення знизилися більш ніж у 3 рази -- на 70% - а збиткові пасажирські усього на 25%). Серйозним фактором, що сприяв перетворенню раніше високорентабельної галузі в збиткову, став дисбаланс між цінами на фонди споживання і цінами за перевізну роботу. Остання не встигала за різким ростом першої. Підвищення цін за перевезення гальмувалося як політикою уряду, так і зубожінням споживачів (фізичних осіб і організацій), не здатних оплатити послуги залізничного транспорту. Адміністрації залізниць приходилося прив'язувати ціни за перевезення не до їхніх реальних витрат, а до доходів населення. Третій удар галузі нанесли неплатежі, що перетворили різко скоротилися прибуткові вантажні перевезення, за рахунок яких виживав залізничний транспорт, у неефективні. У таких умовах залізниці довелося реорганізувати свою діяльність, поміняти пріоритети, завдяки чому галузь вижила. В даний час положення залізниці хоча і можна охарактеризувати як критичне, але в ній зримо намітилися тенденції до відродження і розвитку.

Залізничний транспорт поки справляється з обсягом перевезень, але працює на грані можливостей тому що не створено достатній резерв пропускних, перевізних потужностей і баз переробки, а виробнича мережа фізично і морально застаріла. Через постійну відсутність засобів практично припинена закупівля рухливого складу. Залізниця має високу частку зношеності основних фондів (по деяких видах 80%-90%), що переважає частина шляхів змонтована на дерев'яних шпалах, з яких 15-17% непридатні для подальшого використання. Значну частину інфраструктурних об'єктів залізниці необхідно визнати застарілими і не відповідають сучасним вимогам по виконанню своїх основних функцій. Насамперед це стосується вокзалів, станцій, готелів, засобів зв'язку і керування рухом потягів. Техніко-економічні й експлуатаційні характеристики залізниці знижуються також через те, що ширина колії відрізняється від загальноєвропейської, що особливо негативно відбиває на закордонних транспортних перевезеннях. Це вимагає обслуговування на західних границях країни 14 спеціально обладнаних станцій, 11 станцій, де здійснюється перевантаження імпортних вантажів, 8 пунктів перестановки вагонів на візки західноєвропейської колії.

3.2 Прогнозування розвитку авіаційного транспорту України

Для визначення прогнозних даних показників досліджуваної галузі будемо використовувати метод ковзної середньої.

Методика прогнозування за допомогою ковзного середнього є поширеним методом згладжування, особливо корисним для керівника при прогнозуванні тенденцій в разі нерегулярного або вибіркового характеру даних (напр., тенденції -- сезонні чи циклічні) і коли нема ні часу, ні ресурсів, щоб розробити або застосувати складніші методи. Цей метод, аналогічно до інших згладжувальних методів, виходить із припущення про наявність якихось закономірностей у даних за попередні періоди. Метод “згладжує” випадкові дані, щоб відділити закономірності від випадкових коливань. Хоча нема ніяких причин, з яких метод ковзного середнього не можна було б застосовувати для річних передбачень, його, як правило, використовують для передбачень на значно ближчу перспективу. Почасти такий характер застосування пов'язаний із тим, що ефект згладжування на випадкові дані є цінним для тривалого періоду При використанні методу ковзних середніх перш за все визначають величину інтервалу ковзання, що забезпечує взаємне погашення випадкових відхилень у тимчасовому ряді. Якщо спостерігається певна циклічність зміни показників, інтервал ковзання має дорівнювати тривалості циклу. За відсутності циклічності у зміні показників рекомендується проводити багатоваріантний розрахунок при змінюваному параметрі згладжування. Кращий варіант Р визначається на підставі наступної оцінки вирівняних рядів (за коефіцієнтами, темпами зростання і т.д.). Знайдений таким чином параметр ковзання потім використовується для прогнозування соціально-економічних процесів.

Для будь-якого інтервалу змінна середня обчислюється за формулою:

Yk =,

де

X_k-i - реальне значення показника в момент часу t_k-i ;

Р - інтервал ковзання;

Y_k - значення ковзної середньої для моменту часу t_k (прогнозний показник).

Прогнозні показники для таблиці 3.1. Перевезення вантажів

Y2012=(391+433+469)/3=431

Y2013=(433+469+431)/3=444

Y2014=(469+431+444)/3=448

Y2015=(431+444+448)/3=441

Таблиця 3.1 Перевезення вантажів

Рік	Кількість вантажів (млн.т.)
2009	361
2010	433
2011	469
2012	431
2013	444
2014	448
2015	441

Графік 1. Прогнозна кількість вантажних перевезень залізничного транспорту України

На графіку каливання кількості вантажних перевезень.

Прогнозні показники для таблиці 3.2. Вантажооборот (млрд. Ткм)

Y2012=(196,2+218,1+243,9)/3=219,4

Y2013=(218,1+243,9+219,4)/3=227,1

Y2014=(243,9+219,4+227,1)/3=230,1

Y2015=(219,4+227,1+230,1)/3= 225,5

Таблиця 3.2 Вантажооборот Укрзалізниці

Рік	млрд. Ткм
2009	196,2
2010	218,1
2011	243,9
2012	219,4
2013	227,1
2014	230,1
2015	225,5

Графік 2. Вантажооборот за 2010-2016 рр.

З даних графіка можна прослідкувати позитивний тренд зростання вантажообороту Укразалізниці

Прогнозні показники для таблиці 3.3. Відправлення (перевезення) пасажирів (млн.)

Y2012=(426+427+430)/3=427,6

Y2013=(427+430+427,6)/3=428,2

Y2014=(430+427,6+428,2)/3=428,6

Y2015 =(427,6+428,2+428,6)/3=428,1

Таблиця 3.3 Відправлення (перевезення) пасажирів (млн.)

Рік	Кількість вантажів, пошти (тонн)
2009	426
2010	427
2011	430
2012	427,6
2013	428,2
2014	428,6
2015	428,1

Графік 3. Відправлення (перевезення) пасажирів (млн.).

Згідно до графіку то кількість перевезення пасажирів залишаеться помірно стабільною.

Прогнозні показники для таблиці 3.4 Доходи від вантажних перевезень

Y2013= (32411353+39810850+40956071)/3=37726091,3

Y2014= (39810850+40956071+37726091,3)/3=39497670,7

Y2015=(40956071+37726091,3+39497670,7)/3=39393277,6

Y2016=(37726091,3+39497670,7+39393277,6)/3=38872346,5

Таблиця 3.4 Доходи від вантажних перевезень

Рік	Прибуток (тис. грн)
2010	32411353
2011	39810850
2012	40956071
2013	37726091,3
2014	39497670,7
2015	39393277,6
2016	38872346,5

Графік 4. Прогнозний рівень доходів від вантажних перевезень 2010 - 2016 рр.

Основним доходом Укрзалізниці є перевезення вантажів. Згідно графіку на короткостроковий період є невелика тенденція до зростання прибутку від цього виду перевезень.

Прогнозні показники для таблиці 3.5. Дохід від перевезення пасажирів та багажу

Y2013= (5399548+5997488+6527657)/3=5974897,6

Y2014= (5997488+6527657+5974897,6)/3=6166680,8

Y2015=(6527657+5974897,6+6166680,8)/3=6223078,4

Y2016=(5974897,6+6166680,8+6223078,4)/3=6121552,2

Таблиця 3.5 Дохід від перевезення пасажирів та багажу за 2010-2016 рр.

Рік	Прибуток (тис. грн.)
2010	5399548
2011	5997488
2012	6527657
2013	5974897,6
2014	6166680,8
2015	6166680,8
2016	6223078,4

Графік 5. Дохід від перевезення пасажирів та багажу за 2010 - 2016 рр.

Графік показує що при цій економічній політиці прибуток від перевезення пасажирів та багажу буде збільшуватися і на короткостроковому періоді.

Прогнозні показники для таблиці 3.6. Дохід від додаткових послуг

Y2013=(4746323+5778195+5241580)/3=5255366

Y2014=(5778195+5241580+5255366)/3=5425047

Y2015=(5241580+5255366+5425047)/3=5307331

Y2016=(5255366+5425047+5307331)/3=5329248

Таблиця 3.6 Прогнозний дохід від додаткових послуг за 2010 - 2016 рр.

Рік	Прибуток (тис. грн.)
2010	4746323
2011	5778195
2012	5241580
2013	5255366
2014	5425047
2015	5307331
2016	5329248

Графік 6. Дохід від додаткових послуг за 2010 - 2016 рр.

Динаміка приросту доходів від додаткових послуг залишается у незначному відхиленні від початкових даних за 2012 рік

Прогнозні показники для таблиці 3.7. Рівень середньої заробітної плати в авіаційній галузі України

Y2013= (6687914+2127235+802763)/3=976666,08

Y2014= (2127235+802763+976666,08)/3=1302221,36

Y2015=(802763+976666,08+1302221,36)/3=1027216,81

Y2016=(976666,08+1302221,36+1027216,81)/3=1102034,75

Таблиця 3.7 Сукупний прибуток за рік

Рік	Прибуток (тис. грн)
2010	6687914
2011	2127235
2012	802763
2013	976666,08
2014	1302221,36
2015	1027216,81
2016	1102034,75

Графік 7. Динаміка рівня сукупного прибутку за 2010 - 2016 рр.

На графіку видно що після різкого краху прибутку Укразізниці у 2012 році, через відмову пасажирів користуватися залізничним транспортом, зниженням вантажоперевезення, через знос обладнання, у наступні роки можливе збільшення сукупного прибутку.

3.3 Перспективи розвитку залізничного транспорту України

Відповідно до стратегії розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року. Визначені основні напрями реалізації Стратегії, а саме стосовно технічного переоснащення об'єктів інфраструктури залізниць, зокрема:

- модернізація залізничних ліній за напрямками міжнародних транспортних коридорів;

- підвищення пропускної спроможності залізничних ліній за напрямками Знам'янка - Долинська - Миколаїв - Херсон - Джанкой та Куп'янськ - Полтава - Користівка - Знам'янка - Одеса;

- модернізація об'єктів інфраструктури залізничних ліній за напрямками Київ - Коростень - Шепетівка, Київ - Полтава - Харків - Донецьк, Київ - Львів, Київ - Миронівка;

- подальша електрифікація залізничних ліній з інтенсивним рухом вантажних поїздів;

- упровадження пристроїв, що підвищують безпеку руху поїздів та автомобільного транспорту на залізничних переїздах;

- будівництво шляхопроводів замість залізничних переїздів та огородження залізничних ліній в межах населених пунктів;

- технічне переоснащення колійного господарства, забезпечення подальшої механізації технологічних процесів;

- збільшення міжремонтних строків експлуатації залізничних колій;

- забезпечення залізниць рухомим складом вітчизняного виробництва, здатним істотно підвищити техніко-технологічні показники, зокрема щодо:

- підвищення швидкості руху вантажних поїздів до 100-120 і пасажирських - до 160-200 кілометрів на годину;

- збільшення маси поїздів, відстані безоглядового та міжремонтного пробігу транспортних засобів, строку їх експлуатації;

- зниження питомих витрат енергоресурсів;

- підвищення ефективності використання вагонів і локомотивів;

- зниження собівартості та підвищення рентабельності перевезень;

- зменшення строку доставки вантажів;

- удосконалення технології організації перевезень шляхом:

- створення автоматизованої системи керування перевезеннями через головний та регіональні центри управління, централізації управління рухом поїздів;

- організації руху поїздів за напрямками, які будуть орієнтовані переважно на один вид перевезень (пасажирські або вантажні);

- створення системи логістики та мережі логістичних структур;

- організації руху денних пасажирських поїздів;

- поетапне впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів, насамперед за напрямками Київ - Донецьк, Київ - Харків, Київ - Одеса, Київ - Дніпропетровськ, Київ - Львів, Дніпропетровськ - Сімферополь;

- реформування галузі залізничного транспорту, що передбачає на першому етапі розмежування господарських функцій і функцій державного управління, утворення державного господарського об'єднання на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підприємств, установ і організацій залізничного транспорту загального користування, а на другому - оптимізацію організаційної структури залізничного транспорту;

- удосконалення системи формування тарифів на послуги залізничного транспорту та впровадження ринкового механізму ціноутворення, що передбачає:

- у сфері вантажних перевезень - збалансування інтересів залізниць та споживачів їх послуг шляхом установлення оптимального розміру транспортної складової в ціні продукції та рівня рентабельності перевезень;

- у сфері пасажирських перевезень - підвищення рівня їх рентабельності, зокрема шляхом впровадження з урахуванням міжнародного досвіду механізму диференціювання тарифів, поетапної ліквідації перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних перевезень, розроблення та впровадження дієвого механізму компенсації залізницям витрат, пов'язаних з перевезенням пільгових категорій пасажирів, забезпечення самоокупності перевезень у міжнародному та міжобласному сполученнях;

- створення сприятливих умов для залучення інвестицій з метою оновлення та модернізації виробничо-технічної бази залізничного транспорту, забезпечення розвитку державно-приватного партнерства, впровадження механізму лізингу;

- прискорення темпів інтеграції залізничного транспорту до європейської та світової транспортної системи, налагодження тісного міжнародного економічного співробітництва, впровадження принципів європейської транспортної політики, ефективного використання вигідного географічного розташування України для збільшення обсягу транзитних перевезень;

- здійснення комплексу заходів щодо забезпечення безпеки руху поїздів та схоронності вантажів під час перевезень, зменшення негативного впливу залізничного транспорту на навколишнє природне середовище, впровадження ресурсозберігаючих технологій;

- удосконалення фінансово-економічної діяльності залізниць, забезпечення її прозорості;

- підвищення рівня підготовки кадрів та соціального забезпечення працівників галузі залізничного транспорту, посилення мотивації до праці;

- підвищення конкурентоспроможності залізниць на ринках транспортних послуг;

- надання державної підтримки у вирішенні питань щодо:

- закупівлі пасажирського рухомого складу, будівництва і реконструкції об'єктів інфраструктури залізниць, що мають соціальне значення;

- утримання збиткових залізничних дільниць.

ВИСНОВОК

Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні.

Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху. Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід -- Захід, Балтика -- Чорне море. Залізницею здійснюється 46% від загальних перевезень, але закордонних перевезень - лише 14%. Зокрема, транс'європейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок в Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська -- Львів -- Київ і йде далі до Москви. Вона ж на території Польщі перетинається з швидкісними магістралями Е-59 та Е-65 і створює можливість швидкісного залізничного сполучення практично між усіма державами Європи.

Залізничний транспорт -- одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень.

ЛІТЕРАТУРА

залізничний транспорт галузь

1. Афанасьев Л. Л., Островский Н. Б., Цукерберг С. М. Единая транспортная система й автомобильньїе перевозки. - М.: Транспорт, 1984.-335с.

2. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. - К.: Либідь, 1997. - С. 199-206.

3. Зкономические проблеми развития транспорта / Под ред. А.А. Митаишвили. - М.: Транспорт, 1982. -231 с.

4. Пащенко Ю., Давиденко А. Розвиток, модернізація транспортної системи України // Економіка України. - 1998. - № 9. - С. 45-52.

5. Пащенко Ю., Давиденко А. Розвиток міжнародного транспортного сполучення України // Економіка України. - 1999. - № 5. - С. 47-55.

6. Інтеренет ресурс: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96

7. Головний сайт Укрзалізниці (старий) http://wap.uz.gov.ua/?lng=uk

8. Головний сайт Укрзалізниці (новий) http://www.uz.gov.ua/

9. Статистичний щорічник України за 2011 р.

10. Даржавна адміністрація залізничного транспорту України,. Зведена фінансова звітність. Станом на 31грудня 2012,2011,2010 років разом із Звітом незалежних аудиторів

Размещено на Allbest.ru

...