Гальмова система автомобіля

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аналіз науково-технічної інформації

1.1 Призначення та класифікація гальмових систем

Експлуатація будь-якого автомобіля допускається лише за умови справності його гальмової системи.

Гальмова система потрібна на автомобілі для зниження його швидкості, зупинки й утримування на місці.

Гальмівна сила виникає між колесом та дорогою й спрямована проти напряму обертання колеса, тобто перешкоджає його обертанню. Максимальне значення гальмівної сили на колесі залежить від можливостей механізму, який створює цю силу, від навантаження, що припадає на колесо, та від коефіцієнта зчеплення з дорогою. За умови однаковості всіх факторів, що визначають силу гальмування, ефективність гальмової системи залежатиме насамперед від особливостей конструкції механізмів, які гальмують автомобіль.

На сучасних автомобілях для підвищення безпеки руху встановлюють кілька гальмових систем, що за призначенням поділяються на робочу, запасну, стоянкову, допоміжну.

Робоча гальмова система використовується в усіх режимах руху автомобіля для зниження його швидкості до повної зупинки. Вона приводиться в дію зусиллям ноги водія, що прикладається до педалі ножного гальма. Ефективність дії робочої гальмової системи найбільша порівняно з іншими типами гальмових систем.

Запасна гальмова система призначається для зупинки автомобіля в разі відмови робочої гальмової системи. Вона справляє меншу гальмівну дію на автомобіль, ніж робоча система. Функції запасної системи може виконувати справна частина робочої гальмової системи (найчастіше) або стоянкова система.

Стоянкова гальмова система призначається для утримування зупиненого автомобіля на місці, щоб не допустити його самочинного рушання (наприклад, на схилі). Керує стоянковою гальмовою системою водій рукою за допомогою важеля ручного гальма.

Допоміжна гальмова система використовується у вигляді гальма-уповільнювача на автомобілях великої вантажопідйомності (МАЗ, КрАЗ, КамАЗ) для зменшення навантаження на робочу гальмову систему в разі тривалого гальмування, наприклад на довгому спуску в гірській або пагористій місцевості.

Взагалі гальмова система складається з гальмових механізмів та їхнього привода.

Гальмові механізми під час роботи системи не дають обертатися колесам, унаслідок чого між колесами та дорогою виникає гальмівна сила, яка зупиняє автомобіль. Гальмові механізми розміщуються безпосередньо на передніх і задніх колесах автомобіля.

Гальмовий привод передає зусилля від ноги водія на гальмові механізми.

Працює гальмова система так. У момент натискання на педаль гальма поршень головного циліндра тисне на рідину, яка перетікає до колісних гальмових механізмів. Оскільки рідина практично не стискається, то, перетікаючи трубами до гальмових механізмів, вона передає зусилля натискання. Гальмові механізми перетворюють це зусилля на опір обертанню коліс, і відбувається гальмування. Якщо педаль гальма відпустити, рідина перетече назад до головного гальмового циліндра, й колеса розгальмуються.

У гальмових системах автомобілів здебільшого застосовуються фрикційні гальмові механізми, принцип дії яких ґрунтується на виникненні гальмівних сил унаслідок тертя обертових деталей об не обертові. За формою обертової деталі колісні гальмові механізми поділяють на: барабанні (з гідравлічним чи пневматичним приводом); дискові.

Принцип дії барабанного гальмівного механізму з гідравлічним приводом такий: коли рідина з привода надходить у колісний циліндр , його поршні розходяться й розсувають колодки до стикання з гальмовим барабаном, який обертається разом із маточиною колеса. Унаслідок тертя колодок об барабан виникає сила, що загальмовує колеса. Після припинення тиску рідини на поршні колісного циліндра стяжна пружина повертає колодки у вихідне положення, й гальмування припиняється. У розглянутій конструкції барабанного гальма передня й задня за ходом руху колодки спрацьовуються нерівномірно, оскільки під час руху вперед у момент гальмування передня колодка працює проти обертання колеса й притискується до барабана з більшою силою, ніж задня. Тому, аби запобігти нерівномірному спрацьовуванню передніх й задньої колодок, передню накладку роблять довшою, ніж задня, або рекомендують міняти місцями колодки через певний строк. В іншій конструкції барабанного механізму опори колодок розміщують на протилежних сторонах гальмового диска й привод кожної колодки виконують від окремого гідроциліндра. Цим досягають більшого гальмівного моменту й рівномірного спрацьовування колодок на кожному колесі, обладнаному за такою схемою.

Барабанний гальмовий механізм із пневматичним приводом відрізняється від механізму з гідравлічним приводом конструкцією розтискного пристрою колодок. У ньому для розведення колодок використовується розтискний кулак, що приводиться в дію важелем, посадженим на вісь розтискного кулака. Важіль відхиляється зусиллям, що виникає у пневматичній гальмовій камері, яка працює від тиску стисненого повітря.

Принцип дії дискового гальмівного механізму заснований на використанні сили тертя, що утворюється між гальмівним диском та колодкою. Притискання колодок до диску відбувається тоді, коли гальмівні поршні під дією тиску виходять із циліндрів.

Перевага барабанних гальм: низька вартість; простота виробництва;

мають ефект механічного само підсилення, завдяки тому, що нижні частини

колодок пов'язані одна з одною, тертя об барабан передньої колодки посилює притиснення до неї задньої колодки. Цей ефект сприяє багаторазовому

збільшенню гальмівного зусилля, що передається водієм, і швидко підвищує гальмівну дію при посилення тиску на педаль; установка барабанного гальмівного механізму на задні колеса виключає попадання бруду і пилу, піднятої передніми колесами, в гальмівні механізми, тому що барабанні гальма більш захищені, ніж дискові.

Переваги дискових гальм: при підвищенні температури характеристики дискових гальм досить стабільні, тоді як у барабанних знижується ефективність; температурна стійкість дисків вище, зокрема, через те, що вони краще охолоджуються, більш висока ефективність гальмування дозволяє зменшити гальмівний шлях, вагу і розміри, підвищується чутливість гальм, час спрацювання зменшується; зношені колодки просто замінити, на барабанних доводиться робити зусилля на підгонку колодок щоб одягнути барабани; близько 70% кінетичної енергії автомобіля гаситься передніми гальмами, задні дискові гальма дозволяють знизити навантаження на передні диски; температурні розширення не впливають на якість прилягання гальмівних поверхонь.

У гальмових системах можуть застосовуватися механічний, гідравлічний, пневматичний і комбінований (пневмогідравлічний, електропневматичний) приводи.

Механічний привод гальм схожий до механічного зчеплення і забезпечується за рахунок окремих деталей (трос, тяга, важіль) сполучених між собою. Механічний привод застосовується в основному в стоянкових гальмовних системах.

Гідравлічний привод забезпечує передачу зусилля за рахунок тиску рідини. Водій прикладаючи зусилля до педалі створює поршнем тиск у головному гальмівному циліндрі, і через рідину по трубопроводах цей тиск передається до виконавчих пристроїв гальмівних механізмів. Гідравлічний привод застосовується в робочих гальмівних системах легкових автомобілів і грузових малої і середньої вантажопідйомності. В склад гідравлічного привода входить підсилювач. На автомобілях ВАЗ, «Волга», «ГАЗель», «Соболь» застосовують вакуумний, а на автомобілях ГАЗ-3307, ГАЗ-3308 «Садко» гідровакуумний підсилювач гальм.

На відміну від гідравлічного пневматичний привод гальм встановлюється лише на вантажних автомобілях великої вантажопідйомності. Пневматичний привод гальм діє так: при працюючому двигуні компресор нагнітає повітря в спеціальний балон під певним тиском. Якщо натиснути на гальмову педаль, повітря через гальмовий кран починає надходити в передні і задні гальмові камери, розташовані біля відповідних коліс автомобіля. Кожна гальмова камера має діафрагму. При збільшенні тиску діафрагма прогинається і приводить в рух шток і важелі, які повертають вал з розтискним кулаком, що розсовує колодки, притискуючи їх до гальмового барабана. Розгальмовуються колеса при відпусканні гальмової педалі: при цьому гальмовий кран перекриває шлях стиснутому повітрю і сполучає гальмові камери з атмосферою. Коли тиск зменшиться, пружини стягують колодки, і колеса автомобіля можуть вільно обертатися.

Пневмогідравлічний привод Ї це комбінація пневматичного і гідравлічного приводів. У даному приводі для збільшення гальмівних зусиль використовується енергія стисненого повітря, а передача їх до гальмівного механізму здійснюється рідиною. Такий привод отримав застосування на автомобілях середньої вантажопідйомності («Урал», ЗІЛ- 5301) і автобусах Павловського автозаводу.

Механічний привод схильний до появи люфтів, тертя, що робить його нелінійним і повільним. Гідравлічний Ї велика розгерметизація і потрапляння повітря, чого важко уникнути (наприклад при складанні автопоїзда). Змішані приводи Ї складні, тому без особливої потреби їх не застосовують, хоча вже остаточно зрозуміло, що електропневматичний привід з електронним управлінням надзвичайно перспективний саме для важких автопоїздів. З наведених причин, ось уже довгі роки на важкому автотранспорті, автомобільному і залізничному з успіхом використовується пневматичний привод гальм. Повсюдне поширення пневматичного приводу транспортних засобів пояснюється цілим рядом переваг: необмеженість сировини для створення енергоносія, ця сировина Ї звичайне атмосферне повітря; можливість скидання відпрацьованого повітря назад в атмосферу; продукт скидання не токсичний; легкість накопичення великої кількості потенційної енергії, що дозволяє довго і ефективно гальмувати навіть при відмові джерела енергії; допустимість природних витоків стисненого повітря через негерметичності, що значно спрощує і здешевлює привід; високий коефіцієнт корисної дії.

1.2 Будова та принцип дії гальмової системи ВАЗ-2115

гальмовий механізм пневматичний

На автомобілі ВАЗ-2115 застосовується:

Ї робоча гальмова система з діагональним поділом контурів, діє на всі колеса;

Ї запасна гальмова система, яка є частиною робочої і працює при виході з ладу одного з контурів;

Ї стоянкова гальмова система, діє на задні колеса.

Робоча гальмова система (рисунок 1.1) гідравлічна, двоконтурна (з діагональним розділенням контурів), з регулятором тиску, вакуумним підсилювачем і індикатором недостатнього рівня гальмівної рідини в бачку. При відмові одного з контурів гальмівної системи другий контур забезпечує гальмування автомобіля.

В склад гідравлічного привода входять: головний гальмовий циліндр, вакуумний підсилювач гальм, регулятор тиску в гальмівних механізмах задніх коліс, трубопроводи. В системі є також датчик аварійного рівня гальмівної рідини, який розташований в пробці бачка головного гальмівного циліндра. Крім гідравлічного приводу, гальмові механізми задніх коліс мають механічний привід від важеля стояночного гальма.

Рисунок 1.1 - Схема робочої гальмової системи автомобіля ВАЗ-2115. де: 1 -- головний циліндр гідроприводу гальм; 2 -- трубопровід контуру «правий передній - лівий задній гальма»; 3 -- гнучкий шланг переднього гальма; 4 -- бачок головного циліндра; 5 -- вакуумний підсилювач: 6 -- трубопровід контуру «лівий передній - правий задній гальма»; 7 -- гальмівний механізм заднього колеса; 8 --пружний важіль приводу регулятора тиску; 9 -- гнучкий шланг заднього гальма; 10 -- регулятор тиску; 11 -- важіль приводу регулятора тиску; 12 -- педаль гальм ; 13 -- гальмовий механізм переднього колеса.

Головний гальмівний (рисунок 1.2) циліндр двохсекційний з послідовним розташуванням поршнів, створює тиск у двох незалежних гідравлічних контурах.

При відпущеному педалі гальм поршні під дією зворотних пружин знаходяться в крайньому задньому положенні. Розпірні кільця встановлені в циліндрі з натягом притискають ущільнююче кільце до переднього буртика поршня. В результаті цього робоча порожнина циліндра виявляється з'єднана з живильним бачком через осьовий отвір в поршні, радіальні отвори, що виходять у кільцеву канавку під ущільнюючим кільцем і зазор в замку опорного кільця. При натисканні на педаль гальм задній поршень переміщується вперед в межах зазору. Ущільнююче кільце притискається

пружиною до заднього буртику поршня і розділяє робочу порожнину циліндра і бачка. В робочі порожнині створюється тиск рідини, який передається до гальмівних механізмів лівого переднього і правого заднього коліс. Під цим же тиском починає рухатися передній поршень, аналогічно створюючи тиск рідини в контурі правого переднього -- лівого заднього коліс. Якщо в контурі передньої секції порушиться герметичність (лопне тормозний шланг), передній поршень зрушиться в перед до упору в пробку головного гальмівного циліндра і в контурі задньої секції буде необхідний для роботи гальмівних механізмів тиск. Якщо вийде з ладу контур задньої секції то задній поршень переміститься до переднього і заставить працювати передню секцію.

Рисунок 1.2 -- Головний гальмовий циліндр з вакуумним підсилювачем. де: 1 -- корпус головного гальмового циліндра; 2 -- поршень; 3 -- стопорний болт; 4 -- упорне кільце; 5 -- ущільнююче кільце; 6 -- пружина у ущільнюючого кільця; 7 -- тарілка пружини; 8 -- пружина поршня; 9 -- пробка; 10 -- бачок; 11 -- пробка бачка з сигналізатором рівня гольмової рідини; 12 -- зворотній клапан; 13 -- корпус вакуумного підсилювача; 14 -- діафрагма вакуумного підсилювача; 15 -- кришка вакуумного підсилював; 16 -- ущільнюючий чохол; 17 -- повітряний фільтр; 18 -- клапан вакуумного підсилювача; 19 -- поршень вакуумного підсилявача; 20 -- корпус клапана; 21 -- буфер штока; 22 -- шток вакуумного підсилювача; 23 -- пружина діафрагми; 24 -- штовхач; 25 -- вмикач стоп-сигналу; 26 -- педаль гальм; 27 -- упор вмикача стоп сигналу.

В обох випадках збільшується хід педалі, але буде забезпечено гальмування одним із контурів. В цьому проявляється робота запасної гальмівної системи.

Гідровакуумний підсилювач полегшує керування гальмовою системою, оскільки створює додаткове зусилля, що передається на гальмові механізми коліс.

При відпущеному педалі 26 гальм штовхач з поршнем відведений назад поворотною пружиною, причому поршень притискається до клапана і роз'єднує атмосферну порожнину і атмосферну. Одночасно через канал С атмосферна порожнину з'єднується з вакуумною. В обох порожнинах -- вакуум, і під дією пружини 23 діафрагма відведена до кришки підсилювача. При натисканні на педаль гальма штовхач переміщує поршень і відводить його від клапана, тим самим даючи можливість атмосферному повітрю через фільтр поступити в атмосферну порожнину через канал В. Клапан, теж рухаючись вперед, перекриває канал С, роз'єднуючи вакуумну і атмосферні порожнини. За рахунок різниці тисків діафрагма прогинається вперед, збільшуючи зусилля водія на шток головного гальмівного циліндра. Якщо водій зупинить рух педалі, то діафрагма прогнеться ще трохи, поршень притиснеться до клапана, закриваючи прохід атмосферному повітрю, але канал С ще не відкриється. Діафрагма зупиниться в результаті рівноваги сили зворотної пружини діафрагми і тиску в атмосферній порожнині. При відпусканні педалі відкриється канал С, і з атмосферної порожнини частина повітря відсмокчеться у вакуумну. Різниця тисків зменшиться, відповідно зменшиться зусилля на шток головного гальмівного циліндра. У цьому полягає принцип дії вакуумного підсилювача.

Регулятор тиску регулює тиск рідини в колісних циліндрах гальмівних механізмів задніх коліс в залежності від навантаження автомобіля. Чим більше навантаження на задні колеса автомобіля, тим більшим має бути тиск гальмівної рідини в колісних циліндрах. Але при гальмуванні за рахунок сил інерції частина ваги автомобіля переходить на передні колеса. Задні колеса розвантажуються, і регулятор зменшує тиск рідини в колісних циліндрах. Цим зменшується ймовірність юза задніх коліс при гальмуванні.

Регулятор кріпиться до кронштейна кузова в районі заднього лівого колеса. У регуляторі (рисунок 1.3) є чотири порожнини: А, В, С і Д.

Порожнини А і. Д з'єднуються з робочими порожнинами головного гальмівного циліндра і належать різним контурам. Порожнини В і С з'єднані відповідно з правим і лівим колісними циліндрами задніх гальмівних механізмів. На виступаючий кінець поршня регулятора через систему важелів діє зусилля, пропорційне ваговому навантаженню на задні колеса автомобіля. Цьому зусиллю протидіє пружина через втулку, стопорне кільце і штовхач. Крім цього, поршень має змінну площу поперечного перерізу, на нього буде діяти тиск гальмівної рідини в порожнині А.

Рисунок 1.3 -- Регулятор тиску

де: 1 -- корпус регулятора; 2 -- кронштейн важіля привода регулятора; 3 -- важіль привода регулятора; 4 -- вісь важіля; 5 -- пружина важіля; 6 -- кронштейн кузова; 7 -- пружний важіль привода; 8 -- скоба серьги; 9 -- серьга; 10 -- болти кріплення регулятора; 11 -- прорбка; 12 -- пружина клапана; 13 -- клапан; 14 -- сідло клапана; 15 -- штовхач; 16 -- втулка штовхача; 17 -- втулка корпуса; 18 -- ущільнювач головки поршня; 19 -- ущільнювач поршня; 20 -- поршень; 21 -- втулка поршня.

У вихідному положенні вагове навантаження через важіль 3 і пластинчасту пружину 5 підтискає поршень 20 до штовхача 15. Між головкою поршня і ущільнювачем 18 з'являється зазор К, а між клапаном 13 і сідлом 14 - зазор Н. Через ці зазори камери А і Д з'єднуються, відповідно, з камерами В і С, і при гальмуванні через ці зазори рідина надходить з головного гальмівного циліндра в колісні. Зі збільшенням зусилля на педаль гальма зростає тиск рідини на поршень, що прагне висунути його з корпусу, але цьому перешкоджає зусилля від вагової нагрузки. Коли тиск рідини стане більшим за зусилля пластинчастої пружини 5, поршень почне висуватися з корпусу. Разом з ним почне рухатися і штовхач під дією пружини 12 разом з втулкою 19 і її ущільнюючими кільцями. Зазори К і Н зменшуються. Коли зазор Н вибереться повністю, рідина в порожнину С надходити не буде, але тиск в ній буде змінюватися в залежності від тиску в порожнині В. Таким чином в обох задніх гальмівних механізмах буде однаковий тиск. При подальшому збільшенні зусилля на педалі поршень продовжує висуватися з корпусу, і зазор К також вибирається. В задніх колісних гальмівних циліндрах тиск рідини буде рости повільніше, ніж в порожнині А через дроселювання рідини між головкою поршня і ущільнювачем 18. При збільшенні вагового навантаження на задні колеса на поршень буде діяти більше зусилля від системи важелів, а значить, і тиск рідини для переміщення поршня буде потрібно більше, відповідно і в задніх гальмівних механізмах буде більший тиск. Таким чином, регулятор підвищує ефективність гальмування і запобігає блокуванню задніх коліс.

Гальмовий механізм заднього колеса барабанний, з автоматичним регулюванням зазору між колодками і барабаном (рисунок 1.4). Пристрій автоматичного регулювання зазору розташований в колісному циліндрі 3

(рисунок 1.5). Його основним елементом є розрізне упірне кільце 9, установлене на поршні 4 між бортиком упорного гвинта 10 і двома сухарями 8 із зазором 1,25-1,65 мм. В циліндрі упорне кільце 9 встановлюється з натягом, забезпечуючи зусилля зрушення кільця по дзеркалу циліндра не менше 35 кгс,

Рисунок 1.4 -- Гальмовий механізм заднього колеса

де: 1 -- гайка кріплення ступиці ; 2 -- ступиця колеса; 3 -- нижня стяжна пружина колодок; 4 -- гальмова колодка; 5 -- направляюча пружина; 6 -- колісний циліндр; 7 -- верхня стяжна пружина; 8 -- розжимна планка; 9 -- палець важеля приводу стояночного гальма; 10 -- важіль привода стояночного гальма; 11 -- гальмовий щит.

Рисунок 1.5 -- Колісний циліндр

де: 1 -- упор колодки; 2 -- захисний ковпачок; 3 -- корпус циліндра; 4 -- поршень; 5 -- ущільнювач; 6 -- опорна тарілка; 7 -- пружина; 8 -- сухарі; 9 -- упорне кільце; 10 -- упорний гвинт; 11 -- штуцер; А -- проріз на упорному кільці.

При зносі накладок зазор 1,25-1,65 мм усувається цілком, бортик на опірному гвинті 10 притискається до бортика кільця 9, внаслідок чого упірне кільце під тиском гальмової рідини зрушується слід за поршнем на розмір зносу. При відпусканні педалі гальма поршень повертається назад до упору в

сухарі під дією стяжних пружин. Так підтримується оптимальний зазор між колодками і барабаном. У поршні запресовані упори 1 колодок, а в циліндр увергнутий штуцер 11 для прокачування гальма.

Гальмовий механізм переднього колеса (рисунок 1.6) дисковий, з автоматичним регулюванням зазору між колодками і диском, із плаваючою скобою. У порожнині колісного циліндра встановлений поршень 6 з ущільнюючим кільцем8. За рахунок пружності цього кільця підтримується оптимальний зазор між колодками і диском.

де: 1 -- гальмовий диск; 2 -- направляюча колодок; 3 -- суппорт; 4 -- гальмові колодки; 5 -- циліндр; 6 -- поршень; 7 -- сигналізатор зносу колодок; 8 -- ущільнююче кільце; 9 -- захисний кожух направляючого пальця; 10 -- направляючий палець; 11 -- захисний кожух.

При гальмуванні під тиском рідини поршень 6 притискає внутрішню колодку до диска, після чого від сили реакції переміщається на пальцях 10 рухлива скоба і зовнішня колодка також притискається до диска. При цьому

сила притискання колодок буде однакова. При розгальмуванні за рахунок пружності ущільнюючого кільця 8 поршень відводиться від колодки і між колодками і диском утворюється невеликий зазор.

Стояночна гальмова система (рисунок 1.7) має механічний привід, що діє на задні гальмові механізми. Важіль стояночного гальма з'єднується тросом з задніми гальмівними механізмами, в яких знаходиться пристрій, що приводить в дію колодки. Водій натягує рукоятку, захоплюючи разом з нею прокладений

Рисунок 1.7 -- Стояночна гальмова система

де: 1 -- важіль приводу стояночного гальма; 2 -- вісь тяги; 3 -- шайба; 4 --ущільнювальне кільце; 5 -- тяга; 6 -- захисний кожух; 7 -- вирівнювач троса; 8 -- шайба; 9 -- регулювальна гайка; 10 -- контргайка; 11 -- трос; 12 -- оболонка троса; 13 -- розжимна планка колодок; 14 -- вісь важеля; 15 -- важіль ручного приводу колодок; 16 -- шайба.

в оболонці трос і коромисло. Коромисло зрівнює натяг тросів і через них натягує важелі в гальмових пристроях правого і лівого коліс, які спираючись на планки, розсовують гальмові колодки в різні боки.

1.3 Принципова схема гальмової системи ВАЗ - 2115

Розглянувши будову та принцип дії гальмової системи автомобіля

ВАЗ-2115 можна представити принципову схему.

Рисунок 1.7 -- Принципова схема гальмової системи ВАЗ - 2115

де: 1 - передній гальмовий механізм; 2 - головний гальмовий циліндр; 3 - вакуумний підсилювач; 4 - регулятор тиску задніх гальм; 5 - задній гальмовий механізм;

Висновок

На автомобілі ВАЗ - 2115 гальмова система гідравлічна, двоконтурна (з діагональним розділенням контурів), з регулятором тиску, який коректує тиск гальмової рідини в системі задніх гальмових механізмів в залежності від зміни навантаження на задні колеса з метою запобігання випереджального блокування задніх коліс автомобіля при екстрених гальмуваннях, вакуумним підсилювачем і індикатором недостатнього рівня гальмівної рідини в бачку. При відмові одного з контурів гальмівної системи другий контур забезпечує гальмування автомобіля.

Дану гальмову систему можна удосконалити шляхом установки антиблокувальної системи (ABS), яка дає змогу водієві не замислюватися про те, з якою силою тиснути на педаль гальма. При будь-якому зусиллі вона не дозволяє колесам автомобіля почати ковзання, балансуючи величиною гальмівного моменту на межі блокування, і ніколи не переходячи за цю межу. Таким чином, водій утримує педаль гальма натиснутою, а система, то пригальмовує колеса, то знову дає їм розкрутитися, тим самим, забезпечуючи переривисте гальмування, при якому автомобіль зберігає свою стійкість і керованість. Від цього залежить життя і безпека не тільки власника автомобіля, а й оточуючих людей.

Размещено на Allbest.ru