Главная Коллекция "Revolution" Транспорт Технологічне планування та розрахунок посту технічного обслуговування автомобілів

Технологічне планування та розрахунок посту технічного обслуговування автомобілів

Проектування станції технічного обслуговування автомобілів. Розрахунок площ приміщень, кількості постів та робітників. Принцип дії та використання приладу, призначеного для визначення масової частки вмісту кисню у відпрацьованих газах автомобіля.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2014
Размер файла 9,9 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

- зону ТО і ТР;

- кузовну, арматурну ділянки; шиномонтажну. вулканізаційну, акумуляторну ділянки; мастильний, фарбувальні пости; ділянка діагностики і регулювання. Загальне розташування приміщень виконане при побудові генерального плану, а взаємне їхнє розташування визначено виробничими зв'язками, технологічною однорідністю робіт, спільність будівельних, санітарно-гігієнічних і протипожежних однорідністю робіт, спільність будівельних, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог. Основні приміщення, що тяжіють до них:

ТО - приміщення для робіт: по регулюванню систем живлення, акумуляторних електротехнічних, шиномонтажних, для збереження мастил і шин, а також частково механічних.

ПР - ті ж приміщення, що і для ТО а також приміщення для робіт: механічних, агрегатних, оббивних, малярських і для збереження запасних частил, матеріалів і інструмента.

Кузовна і арматурна ділянки об'єднані в одне кузовне відділення і розташовані відповідно до норм на відстані не менш 15 метрів до найближчого виходу, постачений перекидачем і необхідним інструментом для ремонту автомобілів.

Ділянка діагностики в безпосередній близькості від зони ТО, обладнана стендом і необхідним устаткуванням для діагностики автомобілів.

Шиномонтажна ділянка призначена для ремонту й обслуговування шин і камер автомобілів і постачена необхідним устаткуванням. Мийка автомобілів розташована окремо.

Підлоги в зоні ТО і ПР, кузовному відділені, ділянці діагностики, складі запасних частин: покриття - бетон із щебенем. 25 мм; шар-бетон. що підстилає.120 мм; гідроізоляційний шар - шар щебеню з підживленням бітуму - 50 мм; підстава - грунт. У кімнаті відпочинку, гардеробної покриття - лінолеум. У душовій, туалетній покриття - керамічна плитка, шліфований бетон.

Двері дву - і однопільні розміром 2000x2000; 1500x2000; 1000x2000 мм. Ворота підйомні, відчиняються назовні, розміром 4000x2400 мм. Висота будинку 7200 мм, крок колон 6000 мм, проліт 24000 мм. Віконні прорізи - з одинарним плетінням.

Стіни будинку обгороджують приміщення від зовнішніх температурних і атмосферних впливів, несуть навантаження від перекриття даху до фундаменту. Стіни повинні забезпечувати нормальний температурно-вологий режим СТОА.

Усередині будинку стіни виконані з залізобетонних плит товщиною 400 мм і габаритними розмірами 1200x6000 мм. Перегородки усередині зон. цехів і ділянок виконані теж із плит товщиною 200 мм. Дах будинку складається з несучої й обгороджуючих частин. Несуча частина являє собою конструктивні елементи, що сприймають усі навантаження, у станції це ж/б ферма і теплоізоляційні плити з армованих легких бетонів. Частиною даху, що обгороджує, є верхній водонепроникний шар, тобто покрівля і підстава. Покрівля - верхній елемент покриття, що охороняє будинок від проникнення атмосферних опадів.

Карниз - горизонтальний виступ стіни, служить для відводу від поверхонь стін атмосферних опадів. Величина, на яку карниз виступає за поверхню стіни, називається виносом карниза і дорівнює 800 мм.

Вікна служать для висвітлення і провітрювання приміщення. Двері служать для повідомлення між суміжними приміщеннями. Ворота влаштовують у будинку для в'їзду і виїзду легкових автомобілів. Полотнини воріт, як правило складаються з металевого каркаса. По конструкції ворота станції - розстібні.

Підлоги. Покриття - верхній шар підлоги, що безпосередньо піддається експлуатаційним впливам. На СТОА покриття виконане з цементобетона; керамічної плитки товщиною 13 мм; лінолеуму. Підстильний шар - шар підлоги, що розподіляють навантаження на грунт. Бетон служить гідроізоляційним шаром, що перешкоджає проникненню через підлогу стічних вод і інших рідин. Підставою підлоги є ущільнений грунт.

Стяжка - шар підлоги, службовець для вирівнювання поверхні нижче лежачої підлоги, додання покриттю підлоги заданого ухилу.

3. Спеціальна частина

3.1 Призначення дільниці

Дільниця ТО та ремонту системи живлення призначена для обслуговування приладiв, несправнiсть яких не може бути усунена на автомобiлi при ТО. В залежностi вiд об'єму та характеру виконавчих робiт ремонт системи живлення роздiляють на поточний та капiтальний.

При ПР системи живлення виконують розборку приладiв або агрегатiв на окремi вузли, контроль та виявлення дефектiв вузлiв та деталей, замiну малих негiдних деталей, зачистку та проточку отворів.

При КР виконують роботи, пов'язані з повною розборкою приладів або агрегатів системи живлення та заміною гідних вузлів та деталей, включаючи ремонт.

На СТОА середньої та навіть великої потужності раціонально проводити тільки поточний ремонт, а капітальний - тільки при наявності запасних частин, робочих приміщень та обладнання. Капітальний ремонт, пов'язаний з відновленням базових деталей , а також ремонт окремих основних вузлів, який виконують в спеціалізованих майстернях.

Для зменшення часу простою автомобіля на протязі ремонту СТОА повинна мати оборотний фонд нових та відремонтованих приладів та агрегатів, кількість та номенклатура яких визначається проізводствєнной програмою станції.

3.2 Характеристика дільниці

Дільниця по ослуговуванню та ремонту системи живлення автомобілів розташована в головному виробничому корпусі з метою продуктивності устаткування.

На дільниці працюють - 1 робітник в дві зміни: 1 в першу, та 1 в другу зміну.

Площа дільниці по розрахунку - 62 м2, по плануванню - 62м2.

Технологічний процес виконання робіт на дільниці представлений схематичним рисунком 3.1.

Рисунок 3.1 - Технологічний процес виконання робіт на дільниці

3.3 Технологічне обладнання, інструмент та устаткування застосовуємого на дільниці

Технологічне обладнання, яке використовується на дільниці зведено до специфікації обладнання на форматі А3 5.07010602.ДП.25.00.18.00.00.ВЗ.

3.4. Технологічна карта на проведення заміру коефіцієнту надлишку повітря газоаналізатором ГАЗОН-1

Таблиця 3.2 - Технологічна карта на заміну підшипника піввісі автомобіля

№ п\п

Найменування і склад робіт (операцій)

Місце виконан-ня операції

Пристрої та

обладнання

Норма часу на операцію люд.год.

Технічні умови і вказівки

1

2

3

4

5

6

1

Вийняти блоки приладу з тари для зберігання, з'єднати блоки приладу між собою

Пост ПР систем живлен-ня

-

2 хв.

2

Підімкнути трубку датчика до вихлопної труби автомобіля, завести двигун, провести замір параметрів вихлопних газів

Пост ПР систем живлен-ня

Газоаналіза-тор

ГАЗОН-1

6 хв.

3

Зупинити двигун, відімкнути датчик від вихлопної труби автомобіля, роз'єднати блоки приладу та скласти їх у тару для зберігання

Пост ПР систем живлен-ня

-

2 хв.

3.5 Правила техніки безпеки виконання робіт на посту або дільниці

Основні вимоги техніки безпеки виконання робіт на дільниці:

- Автомобілі та деталі, що направляюються на пости профілактичного обслуговування та ремонту, повинні бути вимиті, очищені від бруду і снігу. В'їзд (виїзд) в приміщення і постановка автомобілів на пости профілактичного обслуговування та ремонту здійснюються з дозволу та під керівництвом відповідальної особи - майстра (начальника дільниці).

- При обслуговуванні автомобіля на підйомнику (гідравлічному, пневматичному, електромеханічному) на пульті керування підйомником повинна бути вивішена табличка з написом «Підйомник не включати - працюють люди!».

- Плунжер (гідравлічного, пневматичного, електромеханічного) підйомника у робочому (піднятому) положенні повинен надійно фіксуватися упором (штангою).

- У виконанні робіт, пов'язанних із зняттям та установленням агрегатів, повинні брати участь два слюсари з ремонту автомобілів. Допускається замість одного слюсаря брати участь водію при відповідній підготовці і обов'язковому інструктажу з охорони праці при виконанні цих робіт.

- Зняті з автомобіля вузли та агрегати слід установлювати на спеціальні стійки-підставки, а довгі деталі, тільки на горизонтальні стелажі.

- При виконанні робіт, пов'язаних із електрообладнанням автомобіля необхідно користуватися загальними правилами техніки безпеки при виконанні електротехнічних робіт. Не допускати паління на дільниці та користуватися відкритим вогнищем (газові горілки, та інші прилади). На дільниці обов'язково мають бути присутні порошкові вогнегасники в робочому стані.

У зоні профілактичного обслуговування та ремонту транспортних засобів забороняється:

- Виконувати роботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки.

- Мити деталі, агрегати, руки і т.п. легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками тощо).

- Проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів ротивопожежної безпеки.

- Захаращувати проходи між стелажами і виходи із приміщень (деталями, вузлами, агрегатами тарою, тощо).

4. Конструкторська частина

4.1 Призначення конструкції пристрою

Прилад призначений для визначення масової частки вмісту кисню у відпрацьованих газах автомобіля, а також для визначення стехіометричного відношення л.

У приладі для визначення вмісту кисню використовується датчик на базі лямбда-зонда електрохімічного принципу дії.

Прилад обладнаний переносним датчиком ТКДЕ-1 для визначення тільки одного досліджуємого елементу.

Прилад працює в умовах неагресивного середовища, помірної запиленості, при температурі навколишнього середовища -20…+50°С, відносної вологості повітря не більше 80%.

4.2 Технічна характеристика конструкції пристрою

Тип приладу: переносний

Параметри живлення: 210…240 В, 50 Гц

Діапазон вимірювань:

- Оксид кисню: 14,0 ... 16,0 кг

- Стехіометричне відношення: 0,8 ... 1,1

- Межі основної зведеної похибки: k0 = 12,5 %.

4.3 Будова та принцип дії пристрою

Прилад (див. рис. 4.1 - 4.2) є малогабаритним, переносним, відновлюваним промисловим виробом періодичної дії зі стаціонарним живленням. Конструктивно прилад складається з трьох блоків - блоку живлення, блоку газоаналізатора та датчика. З'єднуються блоки гнучкими електричними шнурами за допомогою електричних роз'ємів.

В основу приладу покладено вимірювання електрорушійної сили з датчика - електрохімічного лямбда-зонда, що генерується при проходженні проби через блок датчику ТКДЕ-1.

Інформація про величину вмісту того чи іншого хімічного елемента відображується на алфавітно-цифровому рідкокристалічному індикаторі (РКІ).

Рисунок 4.1 - Лицьова панель приладу

Рисунок 4.2 - Задня панель приладу

4.4 Принцип дії та склад електронної частини

Основою електронного блоку газоаналізатора ГАЗОН-1 є мікроконтролер. Окрім мікроконтролера до складу електронної частини входять:

· Мікросхема підсилювача приймаємого сигналу з датчика ТКДЕ-1;

· Енергонезалежний запам'ятовуючий пристрій, що зберігає параметри та коефіцієнти, що необхідні для обчислення вимірюваних показників;

· Вимикач живлення приладу;

· Клавіатура для керування приладом;

· Рідкокристалічний індикатор (РКІ) використовується для відображення результатів вимірювань.

· Модуль для комутації з ЕОМ по інтерфейсу USB 2.0.

5. Екологічність і безпечність проекту

5.1 Аналіз і характеристика виробничих шкідливих і небезпечних факторів

Охорона здоров'я трудящих, забезпечення безпечних умов роботи, ліквідація виробничого травматизму і професійних захворювань - одне з головних завдань держави. Прискорений розвиток СТОА і виробничо-технічної бази (ПТБ) привів до підвищення вимог по забезпеченню безпеки праці на СТОА. Відповідно з чим робота по забезпеченню безпеки праці на СТОА повинна бути посилена. Для підприємств СТОА одна з центральних проблем в області охорони праці - це подальше вдосконалення організації і обслуговування робочих місць, сфери у плані появи небезпек. ТО і ПР на СТОА здійснюються в умовах коливань параметрів які характеризують температуру, вологість і рухливість повітря, тобто мікроклімат, а також вентиляцію і освітлення, і різному ступеню вірогідність поразки електричним струмом.

Організм що працює знаходиться постійно під впливом чинників метеорологічних умов і реагує відповідним чином на нього. Результат цього впливу - регулювання теплообміну в організмі, який визначається ступенем тяжкості роботи.

Важливий несприятливий вплив на працюючу людину надає пил, утворений при ремонті і обслуговуванні СТОА, обробці металу і дерева, фарбуванні СТОА, розбиранні і збірці сидінь, заточуванні інструментів, обробці на верстатах гальмівних колодок і т.п. пил вражає дихальні шляхи, шкірний покрив, органи зору і травний тракт людини.

Токсичний пил, потрапляючи в органи травлення навіть в незначних кількостях викликає отруєння. Тривалий вплив пилу свинцю, марганцю приводять до гострої інтоксикації організму. Ураження органів зору пилом можуть викликати кон'юнктивіт або травму рогової оболонки ока.

Проникнення пороши в організм людини через дихальні шляхи може привести до захворювання легенів. Важливий чинник збереження здоров'я що працюють - дотримання нормального температурного режиму у всіх приміщеннях СТОА і особливо на ділянках де є джерела тепла: ковальські сурми, термічні і гартівні ванни, нагріті метали і інші джерела.

Висока температура повітря при недостатній його рухливості у виробничому приміщенні негативно впливає на самопочуття що працює, а робота при понижених температурах викличе інтенсивну тепловіддачу, яка приводить до переохолодження організму.

Робочому доводиться одягати теплий утрудняючий рух одяг. Крім того, від холоду зменшується рухливість робочого, в роботі з'являються не коордініровані є рухи, які можуть привести до нещасного випадку.

Особливо несприятливі температурні умови роботи на СТОА спостерігаються в зонах ТО і ТР. Нерідко взимку на вулиці виконуються зварювальні, кузовні, малярні та інші роботи. У виробничих приміщеннях при одночасному відкритті і закритті воріт відбувається значний рух повітря (протяги). Унаслідок великих швидкостей повітря струмує, обдуваючи робочі і створюючи різкі коливання температур, приводячи до простудних захворювань.

При незначній рухливості повітря на окремих ділянках робіт можуть створюватися несприятливі умови для природного конвенційного руху повітря.

В повітрі виробничих ділянок завжди існує певна кількість водяної пари, яка створює певну вологість. Особливо підвищена вологість повітря наголошується там, де встановлені мийні машини і ванни в яких підігрівають рідину. В повітрі, надмірно насиченому водяними парами важко випаровування вологи з поверхні шкіри, яка різко погіршує стан і працездатність людини.

При зниженні відносної вологості до 20 % повітря викличе неприємні відчуття сухості слизистих оболонок верхніх дихальних шляхів.

Важливе значення для створення здорових умов роботи у виробничих приміщеннях має рівень їх освітленості, для чого в денний час використовують достатнє природне освітлення, а в темний час доби - штучне.

Гігієнічні вимоги до раціонального штучного освітлення - це достатня освітленість і рівномірність освітлення з певним співвідношенням освітленості на робочій і оточуючій поверхні, за відсутності різких тіней . Яскраве світло від лампи засліплює робочий, знижує працездатність і шкідливо впливає на зір.

Сильне засліплення викличе роздратування очей, головні болі і може стати причиною пошкодження органів зору. Негативний вплив на очі робить також робота в напівтемряві. Часте пристосування органів зору, стомлює очі, знижує їх захисну реакцію, приводить до професійних захворювань і сприяє збільшенню травматизму.

Деякі виробничі процеси на СТОА пов'язані з шумом, діють через органи слуху, шум негативно впливає на нервову систему людини. Чим вище частотний склад шумів, тим вони сильніше несприятливо впливають на органи слуху тих, що працюють.

Підвищення звуку до 130 ДБ викличе больові відчуття в органах слуху.

При постійному впливі надмірно інтенсивних високочастотних шумів можлива поразка не тільки нервових закінчень, але і середнього вуха. В результаті тривалого впливу шуму ослабляється увага і пам'ять тих, що працюють, росте травматизм.

Після впливу сильних, тим більше високочастотних шумів можуть виникнути неприємні відчуття: головний біль, нудота і запаморочення.

Негативний вплив на стан здоров'я що працюють надає вібрація. Причинами, які викликають вібрацію, є: удари окремих частин устаткування і машин один об одного (мелений), тверде кріплення вібруючих частин машин до не вібруючого і утворенню вихрових повітряних потоків, що швидко переміщаються, наприклад, в кожухах відцентрових вентиляторів і т.п.

При роботі двигунів АТС на території підприємства виділяється багато шкідливих речовин з відпрацьованими газами, які негативно впливають на стан здоров'я що працюють і навколишнє середовище.

Таблиця 5.1 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори

Найменування небезпеки і шкідливого виробничого фактора

Коротка характеристика

Де може виникнути

Вплив на навколишнє середовище

1

2

3

4

Поразка електричним струмом

На ступінь поразки електричним струмом впливає: сила струму, що протікає через людину, частота і тривалість впливу, індивідуальні властивості організму

Шиномонтажний, вулканізаційний, РПСП

Електрон, що проходить через тіло людини, робить термічний, електромагнітний, біологічний вплив на людину

Травмування застосовуваним інструментом

Травмування внаслідок несправності застосовуваного інструмента

Ковальсько-рессор-ний, плотницький, РПСП

Забиті місця ніг, рук і інших частин тіла

Виробничий шум

Усякий шум небажаний для людини звук. Він виникає унаслідок вібрації поверхні устаткування, а також ударів інструмента при роботі. Характеризується звуковим тиском, інтенсивністю.

Ковальсько-ресорний, арматурний, бляхарський, плотницький ділянки

Викликає зміни в серцево-судинній системі, викликає аритмію. Під впливом шуму високої інтенсивності, орган слуху стомлюється, може розвитися глухота.

Загазованість приміщень

Загазованість у результату виділення З при роботі ДВС, у печах при гарячій обробці металів

Ковальсько-рессор-ний, паливний, зона ПР

З, потрапляючи в організм, утворить з'єднання, не здатні до переносу кисню. Гострі отруєння при вдиханні повітря з СО більш 2500 кг/м3. порушення нервової системи.

Вплив електрозварювання

Опромінення, отримане при роботі з ел. зварюванням, у результаті недотримання правил експлуатації. Електродний дріт і її покриття містять марганець, кремній, фтористий кальцій

Зварювальна ділянка

Світлове ультрафіолетове опромінення, поразка ел струмом, вдихання сажі, що виділяється в результаті роботи.

Невідповід-ність параметрам, метеорологічні умови.

Підвищується температура окр. середовища в зоні, ділянках із застосуванням нагрівального устаткування, оцінюється t,0С, вологість.

Ковальсько-ресорна ділянка.

Викликає інтенсивний перерозподіл крові від внутрішніх органів до кінцівок. Змінюється діяльність серцево-судинної системи, артеріальний тиск, учащається подих.

Інфразвук.

Інфразвук виникає при роботі вентиляторів, трансформаторів.

Шиномонтажний, кузнечно-рессор-ний, мідницький ділянки.

Інфразвук діє на органи слуху, викликає порушення функцій органів травлення, може супроводжуватися непритомністю

Особливу небезпеку складає робота з свинцем і свинцевими сплавами (лудіння, паяння, плавка), із застосуванням соляної кислоти, кислоти труєною цинком і водним розчином каустичної соди. Всі ці речовини можуть викликати хімічні опіки, а також ряд інших отруйних речовин може потрапити через органи травлення, дихання і через шкіру. Отрути можуть викликати гострі і хронічні захворювання.

У СТОА застосовують для технологічних цілей цілий ряд речовин які є отруйними (ацетон, гальмівні рідини, антифриз, розчинники фарб, електроліти, змащувальні матеріали).

Виробничий чинник, вплив якого на того, що працює в певних умовах приведе до захворювання або зниження працездатності, є шкідливим і небажаним.

Виробничий чинник, вплив якого на робочий в певних умовах приведе до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я, є небезпечним. Особливу небезпеку складають пожежі. Основними причинами виникнення пожеж на СТОА можуть бути: необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки при зварювальних і інших вогняних роботах, порушення правил експлуатації електроустаткування, несправність опалювальних приладів і термічних печей, порушення режиму експлуатації пристроїв для підігріву автомобілів, порушення правил пожежної безпеки при акумуляторних і фарбувальних роботах, порушення правил зберігання легкозаймистих і горючих рідин, самозагорання змащувальних і обтиральних матеріалів, статична і атмосферна електрика і т.д.

При експлуатації АТС найбільш частими причинами виникнення пожежі є несправності електроустаткування АТС, негерметичність системи живлення, порушення герметичності газового устаткування на газобалонних АТС скупчення на двигуні грязі і масла, застосування легкозаймистих і горючих рідин для миття двигунів, куріння в безпосередній близькості від системи живлення, застосування відкритого вогню для підігріву двигуна і при визначенні і усуненні несправності механізмів і т.п.

Велику небезпеку представляє для людей при недотриманні правил техніки безпеки і запобіжних засобів з електричним струмом, оскільки порівняно з іншими видами травматизму на СТОА електро-травматизм носить важчий характер і нерідко приводить до смертельного результату.

Причому небезпека поразки електричним струмом специфічна, оскільки наявність напруги не може бути виявлена на відстані органами чуття людини без спеціальних приладів. Небезпека поразки електричним струмом істотним чином залежить від умов навколишнього середовища (вологість і температура повітря), впливає стан ізоляції електроустаткування, на опір тіла людини. Допустима напруга дотику і струму, яка проникає через тіло людини, яка працює в умовах високих температур (вище 250) і вологості (відносна вологість більше 75 %) в 3 рази менше ніж для нормальних умов.

5.2 Профілактичні заходи профзахворювань та виробничого травматизму

Для послаблення впливу шкідливих та небезпечних факторів необхідно виконати декілька профілактичних заходів .

Згідно з ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ.Безпечність: загальні вимоги", електробезпечність повинна забезпечуватись конструкцією електроустаткування механічними засобами, індивідуальними засобами захисту організаційними заходами. До технічних засобів та заходів відносяться: захисне уземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, електричний розподіл мереж, захисні вимикачі, компенсація токів уземленням, відгороджу-вальні пристрої, блокування, запобіжні пристрої, знаки безпеки, засоби захисту.

Верстати обладнують захисними екранами і відгороджу вальними кожухами, які в свою чергу не повинні заважати швидкій заміні зношеного абразивного матеріалу.

Інструменти, які використовуються на виробничих дільницях, повинні бути справними, перевірка та дефектування їх повинні виконуватись щомісяця.

Під час накачування шин повітрям забороняється поправляти положення шини ударами по замковому кільцю молотком. Накачувати шину необхідно на спеціальних майданчиках з використанням запобіжної клітки.

Перед тим, як розпочати роботу, потрібно застебнути усі ґудзики на робочому одязі, заправити волосся, щоб запобігти попаданню деталей одежі, волосся на рухомі частини обладнання. Рухомі вузли стендів повинні закриватись під час роботи захисними кожухами. Кріпити деталі необхідно надійно. Деталі, які обертаються, при можливості закривати захисними елементами.

Роботи з кислотою необхідно виконувати тільки в спеціально відведених для цього місцях. Робітнику, який працює з кислотою, необхідно одягатись в спецодяг і мати захисні засоби (окуляри, рукавиці, гумовий фартук). Місце роботи повинне бути обладнаним витяжною вентиляцією. Стіни приміщення необхідно регулярно обробляти 3%-м розчином для нейтралізації кислоти.

Шкідливі гази вилучають шляхом монтажу місцевих підсосів від горну. печі, ванн та інших об'єктів, які виділяють ці гази. Для захисту робітників від дії світлового випромінювання використовують індивідуальні засоби захисту.

Для боротьби з шумом використовують звукоізоляцію, раціоналізацію технологічних процесів.

Шкідливий вплив нафтопродуктів можливо значно знизити монтажем на робочих місцях витяжної вентиляції. При можливості доцільно використовувати не етиловані бензини. Не допускати проливання нафтопродуктів на підлогу приміщення.

5.3 Охорона навколишнього середовища

Основну небезпеку для навколишнього середовища поблизу автопідприємств вдають із себе викиди вихлопних газів, що містять окисел вуглецю, і витік нафтопродуктів з очисных і накопичувальних ємкостей і резервуарів. Чималу небезпеку вдають із себе ділянки миття машин, де разом із стічною водою в навколишнє середовище потрапляють нафтопродукти, змиті з автомобілів і агрегатів.

Для зашиті навколишнього середовища від вихлопних газів слід оснащувати експлуатаційні і ремонтні ділянки, пов'язані з наладкою працюючих двигаталей внутрішнього згорання, спеціальними витяжними вентиляційними системами з дожигателями або оснащувати їх платиновими каталізаторами, що істотно скорочують концентрацію окислу вуглецю, зв'язуючи її в двоокис вуглецю.

Окрім цього, в автотранспортних господарствах необхідно налагодити регулярний контроль кількості окислу вуглецю у вихлопних газах обслуговуваних автомобілів. При виявленні перевищення допустимих меж даного параметра слід негайно направити даний автомобіль на відповідну ділянку з метою виявлення причин перевищення гранично допустимої концентрації З і здійснити наладку двигуна або направити його на ремонт.

Для виключення попадання нафтопродуктів за межі автопідприємства, останні необхідно оснащувати надійними резервуарами для горючесмазочных матеріалів; місця заправки автотранспорту повинні бути обладнані по периметру траншеєю для уловлювання і запобігання проникненню в грунт бензину і масел. Місця миття оснащуються надійними стоками відпрацьованої води з системою відстійників і очисних споруд.

Для автопідприємства з метою захисту навколишнього середовища доцільно організувати три окремі цикли водопостачання:

- господарсько-питного призначення;

- виробниче водопостачання;

- система оборотного водопостачання.

У першому випадку очистку води необов'язкова, тоді як в другому і третьому типі водопостачання наявність очисних споруд є обов'язковою умовою.

5.4 Розрахунок штучного освітлення

Розрахунок виконуємо для дільниці ремонту вузлів і агрегатів по наступним даним:

-ширина - 9,8 м , довжина - 7,5 м , висота - 4,8 м;

-ліхтар - ЛПП 12;

-кількість ламп і потужність - 2 лампи по 18 Вт;

-світловий поток ліхтаря - 1900 лк;

-коефіцієнт відбиття стелі - 50 відсотків, стін - 30 відсотків, підлоги -

10 відсотків.

Кількість світильників, визначають за формулою

де Е - нормова мінімальна освітленість, лк ;

По [ 6 ] приймаємо Е = 1900 лк ;

коефіцієнт запасу ( пиймають в межах від 1,2 до 2,0 в залежності від вмісту пилу в повітрі , типу джерела світла і розрахункових строків очищення світильників - 2 - 18 раз на рік);

Приймаємо к = 1,20.

S - площа приміщення, що освітлюється, ;

де А - довжина приміщення, м;

В - ширина приміщення, м.

Тоді площа дільниці дорівнює

S = 9,8 7,5 = 73,5 м

- коефіцієнт використання випромінювального світильниками потоку світла на розрахунковій площині, який розраховується за формулою

де А і В - розміри приміщення в плані, м;

h - розрахункова висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м; і = 73,5/(3,8(9,8+7,5)) = 1,1

По [ 6 ] приймаймо коефіцієнт використання випромінюваного світильниками потоку світла на розрахунковій площині = 0.28

Приймаємо 24 світильника.

Рис. 5.1 - Схема розташування світильників

6. Економічна частина

6.1 Розрахунок фонду оплати праці

Персонал даного підприємства розподіляється на слідуючи категорії: основні виробничі працівники, допоміжні виробничі працівники, керівники, спеціалісти і допоміжні робітники (показники чисельності за вихідними даними).

Для розрахунку оплати праці основних виробничих працівників прийнята непряма відрядна система. Заробітна плата нараховується за погодинними тарифними ставками працівників - відрядників і трудомісткістю робіт. Тарифні ставки наведено у додатку 1.

Розрахунок оплати праці допоміжних виробничих працівників проводиться за погодинними тарифними ставками робітників-погодинників за відпрацьований час (пряма погодинна система).

Розрахунок оплати праці керівників, спеціалістів та допоміжних робітників проводиться за системою посадових окладів.

Розрахунок фонду оплати праці основних виробничих працівників

Чисельність основних виробничих працівників розподіляємо за розрядами згідно технології виконання ТО і ПР.

Таблиця 1 - Розподіл за розрядами основних виробничих працівників

Найменування професій

Чисельність

Розряди

2

3

4

5

%

л

%

л

%

л

%

л

Слюсар аварійно восстановчих робіт, шпалерник, мийник, слюсар - інструментатальник

1

13

-

30

-

50

1

7

-

Слюсар по ремонту автомобілів, слюсар електрик по ремонту електрообладнання

20

0

-

10

2

50

10

40

8

Акумуляторник, слюсар системи живлення, електрогазозварювальник, токар

7

0

-

10

1

40

2

50

4

Коваль

-

0

-

0

-

60

-

40

-

Вулканизаторник

2

0

-

10

-

50

1

40

1

Жерстяник, маляр, деревообробник

7

0

-

10

1

50

3

40

3

Разом:

37

-

-

-

4

-

17

-

16

Середня тарифна ставка працівників - відрядників визначається за формулою

(1)

де Cr1, Crn - погодинна тарифна ставка працівника - відрядника відповідного розряду, грн;

r1, rn - чисельність працівників відповідного розряду, осіб.

Таблиця 2 - Розрахунок основної заробітної плати основних виробничих працівників

Найменування професій

Трудомісткість,

люд-год

Середня

тарифна ставка, грн.

Основна

заробітна плата, грн.

Слюсар аварійно востановчих робіт, шпалерник, мийник, слюсар-інструментальник

538

11,93

6418,34

Слюсар по ремонту автомобілів, слюсар електрик по ремонту електрообладнання

36821

13,62

501502,02

Акумуляторник, слюсар системи живлення, електрогазозварювальник, токар

8085

15,84

128066,40

Коваль

-

-

-

Вулканизаторник

2694

14,59

39305,46

Жерстяник, маляр, деревообробник

10778

16,77

180747,06

Разом:

58916

-

856039,28

Основна заробітна плата

де Т - трудомісткість ТО і ремонтів, за професіями люд-год.

Додаткова заробітна плата основних виробничих працівників складає 40% від основної і включає такі види доплат: бригадирам за керівництво бригадою, за роботу в нічний час, за вислугу років, за роботу в особливо шкідливих умовах, за професійну майстерність та інші.

Розраховуємо табличним методом в таблиці 3.

Фонд оплати праці складається з основної і додаткової заробітної плати, його розраховуємо по формулі

Розрахунок фонду оплати праці допоміжних виробничих працівників

Основну заробітну плату допоміжних виробничих працівників розраховуємо за формулою

11,8•1809•11 = 234808,20 грн.

де - погодинна тарифна ставка працівника-погодинника, приймаємо ставку слюсаря по ремонту автомобілів 3 розряду.

Становить 11,8 грн.;

- дійсний річний фонд робочого часу робітника.

Становить 1809 год.;

чдоп - чисельність допоміжних виробничих працівників, люд.

Додаткова заробітна плата складає 40% від основної (доплати вказані в пункті 1.1.) і розраховуємо за формулою

Розрахунок проводимо табличним методом в таблиці 3.

Фонд оплати праці складає

Розраховуємо табличним методом в таблиці 3.

Розрахунок оплати праці керівників, спеціалістів, допоміжних робітників

Основну заробітну плату керівників, спеціалістів, допоміжних робітників розраховуємо за формулою

де N - кількість місяців періоду (12);

Оі - посадовий оклад і - ї категорії працівників: керівників, спеціалістів, допоміжних робітників відповідно, грн. (Ок = 4500 грн , Ос = 3500 грн, Од.р. = 1218 грн);

чі - чисельність і - ї категорії працівників: керівників, спеціалістів, допоміжних робітників відповідно, люд.

12 •1•4500 = 54000 грн.

12 •10•3500 = 420000 грн.

12 •6•1218 = 87696 грн

Додаткова заробітна плата керівників і спеціалістів складає 40% від основної. Розрахунок проводимо табличним методом в таблиці 3 за формулою

Додаткова заробітна плата допоміжних робітників складає 10% від основної. Розраховуємо табличним методом в таблиці 3 за формулою

Фонд оплати праці складає

Розрахунок відрахувань у фонди соціального страхування

Згідно діючого законодавства відрахування у Єдиний фонд соціального страхування становить 38%

Розрахунок відрахувань в ФСС проводимо для всіх категорій працюючих в таблиці 3 табличним методом.

Таблиця 3 - Розрахунок фонду оплати праці

Категорія працюючих

Чи-сель-ність, чол

Тарифна ставка, посадовий оклад, грн.

Основна

заробітна плата,

грн.

Додаткова

заробітна

плата,

грн.

Фонд оплати праці,

грн.

Відраху-вання у фонд соц.-страхуван-ня,

грн.

1

2

3

4

5

6

7

Основні виробничі працівники

37

-

856039,28

342415,71

1198454,99

455412,89

Допоміжні виробничі працівники

11

11,8

234808,20

93923,28

328731,48

124917,16

Керівники

1

4500

54000

21600

75600

28728

Спеціалісти

10

3500

420000

168000

588000

223440

Допоміжні робітники

6

1218

87696

8769,6

96465,6

36656,43

Разом:

115

-

1652543,48

634708,59

2287252,07

869154,48

6.2 Розрахунок витрат на запасні частини і матеріали

Розрахунок витрат на запасні частини і матеріали визначаємо згідно норм витрат на 1000 км пробігу за додатком 2 по формулі

де Нз.ч.,м - норма витрат на 1000 км пробігу на запасні частини, матеріали відповідно, грн;

S - пробіг всіх автомобілів, тис.км;

і - індекс інфляції - 2,0.

Розрахунки проводимо табличним методом в таблиці 4.

Таблиця 4 - Розрахунок витрат на запасні частини і матеріали

Марка (для АТП) або клас

(для СТОА) автомобіля

Пробіг,

тис.км

Норма витрат, грн.

Сума витрат, грн.

на матеріа-

ли

на зап.частини

на матеріали

на

зап.частини

ос. малий

1303,1

29,42

19,50

76674,41

50820,90

малий

7882,2

44,02

29,18

693948,88

460005,20

середній

2559,4

85,64

56,68

438374,03

290133,58

Разом:

-

-

-

1208997,32

800959,68

6.3 Розрахунок будівельних об'ємів будівель і споруд

Площі приміщень наведені у вихідних даних.

Будівельний об'єм виробничих приміщень розраховуємо по формулі

де Нвир -висота приміщення від підлоги до споду несущої конструкції перекриття (4,8 м);

hвир-висота від споду несущої конструкції перекриття до коника покрівлі (1,64м);

Fвир - площа виробничих приміщень, м2.

Будівельний об'єм складських приміщень розраховуємо по формулі

Vc = 122•2,6 = 317,2 м3

де НС - висота складських приміщень (2,6 м);

FС - площа складських приміщень, м2.

Будівельний об'єм адміністративно-побутових приміщень розраховуємо по формулі

681•3,3 = 2247,3 м3

де НА - висота адміністративно-побутових приміщень (3,3 м);

FА - площа адміністративно-побутових приміщень, м2.

6.4 Розрахунок капітальних вкладень в будівництво та технічне устаткування підприємства і вартості основних фондів

Вихідні дані і результати розрахунків наводимо в таблицях 5, 6, 7.

Таблиця 5 - Вартість будівництва будівель та споруд

Найменування

будівель і споруд

Будівельний об'єм, м3

Вартість, тис. грн.

1 м3 будівель і споруд

Загальна

1

2

3

4

Виробничі приміщення

4694,9

2,3

10798,27

Складські приміщення

317,2

1,5

475,80

Адміністративно-побутові

2247,3

3

6741,90

Разом:

7259,4

-

18015,97

Вартість обладнання, пристроїв та інструментів, виробничого інвентаря визначаємо у відсотках від вартості виробничих приміщень.

Вартість виробничого обладнання включає витрати на придбання та монтаж з урахуванням транспортних витрат.

Розрахунок вартості обладнання, пристроїв, інструментів та виробничого інвентаря проводимо в табличній формі в таблиці 6.

Таблиця 6 - Вартість обладнання, пристроїв, інструмента та виробничого інвентаря

Найменування

оснащення

Відсоток вартості, %

Вартість, тис .грн.

Обладнання

80

8638,62

Пристрої та інструменти

6

647,90

Виробничий інвентар

3

323,95

Разом:

-

9610,47

Таблиця 7 - Загальна вартість основних фондів

Найменування

витрат

Вартість, тис. грн.

Вартість будівель та споруд

18015,97

Вартість оснащення

9610,47

Разом:

27626,44

6.5 Розрахунок витрат енергоресурсів

Витрати енергоресурсів - води, електроенергії, тепла, стисненого повітря визначаємо на основі питомих норм витрат на розрахункову одиницю (1 автомобіль для АТП, 1 піст для СТО) за додатками 3 - 9.

Розрахунок витрат води

Витрати води розраховуємо за формулою

де А - кількість розрахункових одиниць;

ДРОБ - дні роботи підприємства за рік (за вихідними даними становить 303 діб);

Н1 - питома норма витрат води на розрахункову одиницю, м3/доб;

К1, К2, К3 - коефіцієнти коригування питомих норм витрат енергоресурсів в залежності від, відповідно, потужності підприємства, типу рухомого складу, наявності і кількості причепного складу;

Ввв = 13•2,99•0,96•1•1•305 = 11381,136 м3

6.5.2 Розрахунок витрат електроенергії

а) розрахунок витрат силової електроенергії проводимо за формулою

13•30•0,5•0,9•1•1•2002 = 351361 кВт - год

де Н2 - питома норма витрати електроенергії на розрахункову одиницю відповідно встановленої потужності, кВт;

КП - коефіцієнт попиту;

ФРЧО - річний фонд робочого часу обладнання (за вихідними даними становить 2002 годин).

б) розрахунок витрат електроенергії освітлювальної адміністративно-побутових приміщень проводимо за формулою

де 25 - витрати освітлювальної електроенергії на 1 м2 площі, Вт;

tОСВ - кількість годин використання освітлювальної електроенергії 2000 годин;

FА-П - площа адміністративно-побутових приміщень, м2.

в) розрахунок витрат електроенергії освітлювальної виробничих і складських приміщень проводимо за формулою

де FВ+С - площа виробничих і складських приміщень, м2.

Розрахунок витрат тепла

Витрати тепла розраховуємо за слідуючою формулою

де Н3 - питома норма витрат тепла на одну розрахункову одиницю Гкал;

К1, К2, К3 - коригуючі коефіцієнти;

Ч0 - кількість годин опалювального сезону, (4200) годин.

13•0,208•0,85•1•1•4200 = 9653,28 Гкал - год

Витрати тепла на опалення адміністративно-побутових приміщень та виробничих і складських приміщень розраховуємо пропорційно їх будівельних об'ємів

де V - загальний будівельний об'єм приміщень, м3;

V(А-П), V(В+С) - будівельний об'єм адміністративно-побутових, суми виробничих і складських приміщень, відповідно, м3;

К- коефіцієнт коригування теплового навантаження К= 0,01

Розрахунок витрат стисненого повітря

Витрати стисненого повітря розраховуємо за слідуючою формулою

13•0,4•2002•60•0,9•1•0,001 = 562,16 м3

де Н4 - питома норма витрат стисненого повітря на розрахункову оди -

ницю, м3/хв;

К4 - коефіцієнт коригування витрат стисненого повітря (0,001).

Всі розрахунки наводимо в таблиці 8.

Таблиця 8 - Розрахунок вартості витрат на енергоресурси

Найменування енергоносіїв

Річні витрати

Вартість одиниці, грн

Загальна сума вартості,

тис. грн.

1) Вода, м3

11381,136

7,20

81,944

2) Електроенергія, кВт-г

а) силова

351351

0,671

235,756

б) освітлювальна для виробничих і складських приміщень

50050

0,671

33,583

в) освітлювальна для адміністративно-побутових приміщень

34050

0,671

22,847

3) Тепло, Гкал

а) для опалення виробничих і складських приміщень

66,64

846,30

56,397

б) для опалення адміністративно - побутових приміщень

29,88

846,30

25,287

4) Стиснене повітря, м3

562,16

2,083

1,709

Разом:

-

-

457,523

6.6 Визначення адміністративно - господарських витрат

Таблиця 9 - Адміністративно - господарські витрати

Найменування витрат

Порядок і джерело

розрахунку

Загальна сума витрат, тис грн

1

2

3

1. Матеріальні витрати, всього

-

1.1 Електроенергія освітлювальна для адміністративно-побутових приміщень

Табл. 8

22,847

2. Фонд оплати праці, всього

-

2.1 Керівників

Табл. 3

75,600

2.2 Спеціалістів

Табл.3

588,000

2.3. Допоміжних робітників

Табл. 3

96,165

3. Відрахування на соціальні потреби, всього

Табл. 3

288,824

4. Амортизація, всього

-

4.1. Адміністративно-побутових приміщень

8% від їх вартості

539,352

4.2. Інвентаря

40% від його вартості

129,58

5. Інші витрати, всього

-

5.1. На охорону праці

0,2 тис.грн на 1 працюючого

13

5.2. На раціоналізацію і винахідництво

0,2 тис.грн на 1 працюючого

13

5.3. На охорону об'єкта

0,1% від вартості всіх споруд

18,016

5.4. Тепло на опалення адміністративно-побутових приміщень

Табл. 8

25,287

5.5. Знос малоцінних і швидкоспрацьовуючих інструментів і пристроїв

0,05 тис.грн на 1 працюючого

3,1

5.6. Податки

-

а) на землю

за 1 м2 - 101,8 грн.

1537,180

б) комунальний

вся чисельність * 10% * 3,40 грн * 12мес

0,265

Разом:

 -

3350,816

6.7 Визначення калькуляції собівартості та вартості послуг по проведенню ТО і ПР рухомого складу автотранспорту

Таблиця 10 - Калькуляція собівартості, вартість послуг

Статті витрат

Порядок і джерело розрахунку

Загальна сума витрат, тис.грн

Собівартість 1 люд/год, грн.

Відсоток до результату, %

1

2

3

4

5

1. Матеріальні витрати всього

-

2281,863

38,73

29,2

1.1 Матеріали

Табл. 4

1208,997

1.2. Запасні частини

Табл. 4

800,959

1.3. Електроенергія силова

Табл. 8

235,756

1.4. Електроенергія освітлювальна для виробничих і складських приміщень

Табл. 8

33,583

1.5. Послуги виробничого характеру

0,3% від ЗОСНОВП

2,568

2. Фонд оплати праці, всього

Табл. 3

1527,185

25,9

19,5

2.1. Основних виробничих працівників

Табл. 3

1198,454

2.2. Допоміжних виробничих працівників

Табл. 3

328,731

3. Відрахування на соціальні потреби

Табл. 3

580,330

9,85

7,4

4. Амортизація, всього

-

3234,353

54,89

41,4

4.1. Виробничих і складських приміщень

8% від їх вартості

901,925

4.2. Обладнання

24% від їх вартості

2073,268

4.3. Інструментів та пристроїв

40% від їх вартості

259,16

5. Інші витрати, всього

-

197,41

3,35

2,5

5.1. Вода споживча

Табл. 8

81,944

5.2. Вода стічна

К=0,7

57,36

5.3. Стиснене повітря

Табл. 8

1,709

5.4. Тепло на опалення виробничих і складських приміщень

Табл. 8

56,397

Виробнича собівартість

7821,141

132,72

100,0

Адміністративні витрати

Табл. 9

3350,816

Повна собівартість

-

11171,957

Розрахунковий прибуток

-

5675,79

Оптова вартість робіт

-

12847,747

Податок на додану вартість

-

2569,5

Вартість послуг (робіт)

-

15417,247

6.8 Розрахунок оборотних коштів

Потребу в оборотних коштах приймаємо в розмірі 20% від вартості послуг

0,2•15417,247 = 3083,449 тис. грн.

де ВОК - вартість оборотних коштів, тис.грн.;

ВП - вартість послуг, тис.грн.

6.9 Розрахунок економічних показників використання основних фондів

Розрахунок фондовіддачі

Розрахунок фондовіддачі визначаємо за формулою

де ВОФ - вартість основних фондів, тис. грн.

Розрахунок фондомісткості

Фондомісткість визначаємо за формулою

Розрахунок рентабельності робіт

Рентабельність робіт розраховуємо за формулою

де П - прибуток, тис.грн;

СП - повна собівартість, тис.грн.

Розрахунок рентабельності виробництва

Рентабельність виробництва визначаємо за формулою

6.10 Основні техніко-економічні показники

Таблиця 11 - Основні техніко-економічні показники

Назва показників

Одиниця

вимірювання

Значення

показника

1. Річна програма підприємства

люд-год

58916

2. Вартість послуг

тис.грн

15417,247

3. Оптова вартість робіт

 ...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены