Собівартість перевезення малих та об’єднаних партій вантажів
Формування структури парку автомобілів для перевезення малих та об’єднаних партій вантажів. Визначення числових характеристик замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування. Розрахунок показників ефективності використання транспортних засобів.
| Рубрика | Транспорт |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2014 |
| Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
- Зміст
- Вступ
- 1. Формування структури парку автомобілів для перевезення малих партій вантажів
- 1.1 Побудова графіку щільності розподілу розмірів наданих до перевезення малих партій вантажу
- 1.2 Розрахунок імовірності вимог на використання автомобілів різної вантажності
- 1.3 Визначення потрібної кількості автомобілів
- 1.3.1 Визначення питомої ваги автомобілів кожної марки
- 1.3.2 Визначення середньої вантажопідйомності автомобіля за їздку
- 1.3.3 Визначення кількості їздок, виконаних парком автомобілів за розглядаємий термін
- 1.3.4 Кількість їздок, виконаних автомобілями -ї марки
- 1.3.5 Обсяг перевезень кожної марки автомобілів
- 1.3.6 Добова продуктивність автомобілів
- 1.3.7 Необхідна середня кількість автомобілів кожної моделі
- 1.4 Розрахунок годинної продуктивності рухомого складу і собівартості перевезень
- 2. Формування структури парку при перевезенні об'єднаних партій вантажів
- 2.1 Побудова графіку розподілу розмірів об'єднаних партій вантажів
- 2.2 Розрахунок імовірності вимог на використання автомобілів різної вантажності
- 2.3 Визначення потрібної кількості автомобілів
- 2.3.1 Визначення питомої кількості автомобілів кожної марки
- 2.3.2 Визначення середньої вантажності автомобіля за їздку
- 2.3.3 Визначення кількості їздок, виконаних парком автомобілів за розглядаємий термін
- 2.3.4 Кількість їздок, які виконуються автомобілями -ї марки
- 2.3.5 Обсяг перевезень кожної марки автомобілів
- 2.3.6 Добова продуктивність автомобілів
- 2.3.7 Необхідна середня кількість автомобілів кожної моделі
- 2.4 Розрахунок годинної продуктивності рухомого складу і собівартості перевезень
- 3. Визначення числових характеристик замкнутої пуассонівської системи масового обслуговування, що являє собою режим спільної роботи транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів
- 3.1 Визначення кількості постів обслуговування
- 3.2 Визначення розрахункового коефіцієнта замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування
- 3.3 Параметри функціонування одноканальної системи масового обслуговування
- 3.4 Параметри функціонування замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування при кількості постів обслуговування більше одного
- 4. Розрахунок показників ефективності використання транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів
- Висновок
- Перелік посилань
Вступ
Транспорт - специфічна галузь господарства. Він не створює, як інші виробничі сектори, нових матеріальних цінностей. Результатом роботи транспорту є переміщення вантажів і людей. Вантажний транспорт належить до виробничої сфери. Пасажирський, здійснюючи перевезення людей, належить до обслуговуючих галузей.
Важливість транспорту полягає в тому, що він забезпечує зв'язки між галузями, підприємствами, регіонами країни, зарубіжними державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідні зв'язки щодо постачання сировини і продукції. Велика роль галузі у підвищенні рівня життя населення. Зайнято у транспорті близько 9.4% працюючих у господарському комплексі країни.
Для сучасного транспорту властива велика різноманітність видів, кожен з яких має свої специфічні виробничі особливості. Тому можна вважати його комплексом взаємопов'язаних галузей. Поділяють його на складові частини, передусім, за середовищем, в якому здійснюється переміщення вантажу чи людей.
Транспортний комплекс складається із сухопутного, водного та повітряного. Специфічною галуззю транспортного комплексу є міський пасажирський транспорт.
Курс «Основі теорії транспортних процесів та систем» є дисципліною, що вивчає вихідні положення основ теорії транспортних процесів та систем, питання організації та управління вантажними потоками, основи теорії та методи організації і механізації навантажувально-розвантажувальних робіт на транспорті, основи теорії організації спільної роботи транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів в системі масового обслуговування.
Теорія транспортних процесів та систем це наука, в якій знайшли застосування: теорія систем, теорія управління транспортними та вантажними потоками, теорія масового обслуговування.
В цьому курсовому проекті ми розглянемо такі питання:
- Формування структури парку автомобілів для перевезення малих партій вантажів;
- формування структури парку при перевезенні об'єднаних партій вантажів;
- визначення числових характеристик замкнутої пуассонівської системи масового обслуговування, що являє собою режим спільної роботи транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів;
- розрахунок показників ефективності використання транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів.
Після вирішення цих задач ми зробимо висновок при яких перевезеннях собівартість менша при об'єднаних партіях вантажів чи при малих партіях.
1. Формування структури парку автомобілів для перевезення малих партій вантажів
1.1 Побудова графіку щільності розподілу розмірів наданих до перевезення малих партій вантажу
Розмір малих партій відправок, що залежить від попиту і періодичності поставки, є випадковою величиною і підкоряється експоненціальному закону розподілу, функція повноти якого дорівнює [4]
(1.1)
де - середній розмір партії вантажу, т. Приймаємо згідно вихідних даних ;
- вантажопідйомність автомобіля, т. Приймаємо в інтервалі від 1 до 15 т.
Границі зміни випадкової величини вибираються таким чином, щоб максимальне її значення не перевищувало вантажопідйомність вибраних автомобілів, тобто сукупність усіх її значень знаходились би в інтервалі вантажопідйомності вибраних автомобілів (від 1 до 30 т). Для побудови графіку (рисунок 1.1) визначаємо 15 значень змінного фактору.
Таблиця 1.1 Щільність розподілу розмірів наданих до перевезення малих партій вантажу
|
x |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
|
f(x) |
0,210 |
0,159 |
0,121 |
0,091 |
0,069 |
0,052 |
0,040 |
0,030 |
0,023 |
0,017 |
0,013 |
0,010 |
0,008 |
0,006 |
0,004 |
Структура парку автомобілів за вантажопідйомністю повинна як можна більш повно відповідати розподілу вимог на перевезення вантажів партіями різного розміру. В нашому випадку обирається три автомобілі різної вантажопідйомності у інтервалі від 1 до 11 тон, згідно рекомендацій [4]. Причому, автомобіль максимальної вантажопідйомності обирається при мінімальній щільності розподілу.
В наслідок розрахунку побудували графік щільності розподілу розмірів наданих до перевезення малих партій вантажу, виходячи з якого слід обрати автомобілі вантажопідйомністю в інтервалі від 1 до 11 тон.
1.2 Розрахунок імовірності вимог на використання автомобілів різної вантажності
Для перевезення вантажів малими відправками з [4] вибираємо три моделі автомобілів різної вантажопідйомності виходячи із аналізу розподілу розмірів представлених до перевезення партій вантажів (від 1 до 11 тон).
Вантажопідйомність автомобілів задаються рядком: , ,…. Приймається =1,8т, що відповідає марці автомобіля Mercedes-Benz Vario 614D; = 3,6т Mercedes-Benz Vario 817D; = 7,2 Renault Distribuion 370.12/26dCi.
де - вантажопідйомність автомобіля, т;
- індекс автомобіля вантажопідйомністю меншою від максимальної;
- індекс автомобіля максимальної вантажопідйомності.
Імовірність партії вантажу, для перевезення якої необхідно мати автомобіль вантажопідйомністю (в нашому випадку це автомобіль Mercedes-Benz Vario 614D вантажопідйомністю 1,8 т) розраховується за формулою [4]:
(1.2)
де - щільність розподілу розмірів малих відправок.
- коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля. Приймаємо згідно вихідних даних .
Імовірність партії вантажу, для перевезення якої необхідно мати автомобіль вантажопідйомністю , (в нашому випадку це автомобіль Mercedes-Benz Vario 817D вантажопідйомністю 3,6 т) розраховується за формулою [4]:
(1.3)
Імовірність надходження замовлень на перевезення партій вантажу, для яких знадобиться автомобіль максимальної вантажопідйомності (в нашому випадку це автомобіль Renault Distribuion 370.12/26dCi вантажопідйомністю 7,2т), що виконує перевезення за -ту кількість їздок розраховується за формулою [4]:
(1.4)
Для нашого випадку імовірність того, що надійде замовлення на перевезення вантажу автомобілем вантажопідйомністю 7,2 т, що виконає 1 їздку складатиме згідно (1.4):
Імовірність того, що надійде замовлення на перевезення вантажу автомобілем вантажопідйомністю 7,2 т, що виконає 2 їздки складатиме згідно (1.4):
;
.
Сума імовірності використання різних марок автомобілів повинна дорівнювати приблизно одиниці. Для нашого випадку маємо:
В наслідок виконання розрахували імовірності вимог на використання автомобілів різної вантажності, які склали: , , , ,
1.3 Визначення потрібної кількості автомобілів
1.3.1 Визначення питомої ваги автомобілів кожної марки
Питома вага автомобілів вантажопідйомністю , ,… визначається за формулою [4]:
(1.5)
де - загальна кількість автомобілів;
- імовірність використання автомобілів -ї вантажопідйомності;
- розрахунковий коефіцієнт, який розраховується за формулою [4]:
(1.6)
де - імовірність використання автомобіля максимальної вантажопідйомності при виконанні - їздок;
- відстань вантажної їздки, км. Приймаємо згідно вихідних даних );
- технічна швидкість автомобіля, км/год. Приймаємо згідно вихідних даних ;
- коефіцієнт використання пробігу. Приймаємо згідно вихідних даних ;
- час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням, год.
В нашому випадку, за формулою (1.6) маємо:
Питома вага автомобілів вантажопідйомністю та згідно (1.5) буде мати наступні значення:
Питома вага автомобілів максимальної вантажопідйомності визначається за формулою [4]:
(1.7)
Питома вага автомобілів максимальної вантажопідйомності згідно (1.7) буде мати наступне значення:
Внаслідок розрахунку визначили питому ваги автомобілів кожної марки, яка склала: для автомобілів вантажопідйомністю - 0,123, для автомобілів вантажопідйомністю - 0,103, для автомобілів максимальної вантажопідйомності - 0,775.
1.3.2 Визначення середньої вантажопідйомності автомобіля за їздку
Середня вантажопідйомність автомобіля за їздку визначається за формулою [4]:
(1.8)
де , - вантажопідйомності автомобілів,
Для нашого випадку середня вантажопідйомність автомобіля за їздку буде мати значення:
Внаслідок розрахунку визначили середню вантажопідйомність автомобіля за їздку, яка склала 5,336 т.
1.3.3 Визначення кількості їздок, виконаних парком автомобілів за розглядаємий термін
Кількість їздок, виконаних парком автомобілів за розглядаємий термін визначається за формулою [4]:
(1.9)
де - загальний обсяг перевезень, т. Приймаємо згідно вихідних даних ;
- коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності парку автомобілів. Приймаємо згідно вихідних даних .
Внаслідок розрахунку визначили кількість їздок, виконаних парком автомобілів за розглядаємий термін, яка склала 29980 їздок.
1.3.4 Кількість їздок, виконаних автомобілями -ї марки
Кількість їздок, виконаних автомобілями -ї марки визначається за формулою [4]:
(1.10)
Таким чином, для автомобілів вантажопідйомністю та згідно (1.10) кількість їздок становитиме:
Кількість їздок, виконаних автомобілями максимальної вантажопідйомності визначається за формулою [4]:
(1.11)
Таким чином, для автомобіля вантажопідйомністю кількість їздок становитиме:
Внаслідок розрахунку визначили кількість їздок, виконаних автомобілями кожної марки, які склали: для автомобілів вантажопідйомністю - 6631 їздок, для автомобілів вантажопідйомністю - 5165 їздок, для автомобіля з максимальною вантажопідйомністю - 18184 їздок.
1.3.5 Обсяг перевезень кожної марки автомобілів
Обсяг перевезень кожної марки автомобілів визначається за формулою [4]:
(1.12)
В нашому випадку для трьох обраних автомобілів за формулою (1.12) маємо:
Внаслідок розрахунку визначили обсяг перевезень кожної марки автомобілів, який склав: для автомобілів вантажопідйомністю - 5968 т, для автомобілів вантажопідйомністю - 9296 т, для автомобіля з максимальною вантажопідйомністю - 65462 т.
1.3.6 Добова продуктивність автомобілів
Добова продуктивність автомобілів визначається за формулою [4]:
(1.13)
де - час перебування автомобіля в наряді, год. Приймаємо згідно вихідних даних
Таким чином, для автомобілів вантажопідйомністю , та за формулою (1.13) маємо:
Внаслідок розрахунку визначили добову продуктивність кожної марки автомобілів, яка склала: для автомобілів вантажопідйомністю , для автомобілів вантажопідйомністю , для автомобіля з максимальною вантажопідйомністю - .
1.3.7 Необхідна середня кількість автомобілів кожної моделі
Необхідна середня кількість автомобілів кожної моделі визначається за формулою [4]:
(1.14)
де - коефіцієнт випуску автомобілів на лінію. Приймаємо згідно вихідних даних , , ;
- кількість днів роботи автомобілів. Приймаємо згідно вихідних даних
Таким чином, для автомобілів вантажопідйомністю , та за формулою (1.14) маємо:
Внаслідок розрахунку визначили необхідну середню кількість автомобілів кожної марки автомобілів, яка склала: для автомобілів вантажопідйомністю - 5 автомобілей, для автомобілів вантажопідйомністю - 5 автомобілей, для автомобіля з максимальною вантажопідйомністю - 21 автомобіль.
1.4 Розрахунок годинної продуктивності рухомого складу і собівартості перевезень
Середньозважене значення годинної продуктивності автомобілів (т/год.) визначається за формулою [4]:
(1.15)
де - обсяг перевезень j -ї марки автомобіля, т;
- годинна продуктивність автомобіля j -ї вантажності, т/год.
Годинна продуктивність автомобіля j -ї вантажності, т/год визначається за формулою [4]:
(1.15)
Таким чином, для автомобілів вантажопідйомністю , та за формулою (1.16) маємо:
Враховуючи наведені вище розрахунки, за формулою (1.15) маємо:
Середньозважене значення собівартості перевезення однієї тони вантажу, визначається за формулою [4]:
(1.17)
де - собівартість перевезення 1 т вантажу автомобілями j -ї вантажності, грн/т [4]:
(1.18)
- витрати на 1 км пробігу, грн./км;
- коефіцієнт, враховуючий зміни витрат при зміні цін (згідно вихідних даних ).
(1.19)
де - перемінні витрати на 1 км пробігу, грн/км. Приймаємо згідно [4];
- постійні витрати на 1 годину роботи, грн/год. Приймаємо згідно [4].
Враховуючи формули (1.17), (1.18) та (1.19) для обраних автомобілів вантажопідйомностями , та маємо:
Внаслідок розрахунку визначили середньозважене значення годинної продуктивності рухомого складу, яке склало 1,30 т/год. А також середньозважене значення собівартості перевезення 1 т вантажу, яке склало 20,95 грн/т.
За результатами розрахунків можна зробити висновок що з підвищенням вантажопідйомності автомобіля витрати на один кілометр пробігу збільшуються, а собівартість перевезення однієї тони вантажу навпаки зменшується.
2. Формування структури парку при перевезенні об'єднаних партій вантажів
2.1 Побудова графіку розподілу розмірів об'єднаних партій вантажів
Об'єднаною називають партію, що складається з різноманітних партій вантажів (відправок), в тому числі і наданих до перевезення в різний час, але постачання яких сполучується з метою підвищення ефективності перевезень.
Розмір об'єднаних партій вантажів є випадковою величиною, розподіл якої підкоряється закону розподілу Пуассона. Щільність розподілу випадкової величини об'єднаних партій визначається за формулою [4]:
(2.1)
де - вантажопідйомність автомобіля. Приймаємо в інтервалі від 1 до 30 т;
- середній розмір об'єднаної партії вантажів, який дорівнює розміру партії малих відправок. Приймаємо згідно вихідних даних ;
- кількість надходжень вимог. Приймаються значення від 0 до ?;
(2.2)
(2.3)
(2.4)
Графік щільності розподілу об'єднаних партій вантажів відображений на рисунку 3.1.
Таблиця 2.1 Щільність розподілу розмірів об'єднаних партій вантажу
|
х |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
|
|
f(x) |
0,149361205 |
0,2240418 |
0,224 |
0,168 |
0,1008 |
0,0504 |
0,0216 |
0,008101512 |
0,0027 |
0,0008 |
0,00022095 |
5,52E-05 |
1E-05 |
2,7E-06 |
5E-07 |
1E-07 |
1,8076E-08 |
3,01E-09 |
4,76E-10 |
7,14E-11 |
1,02E-11 |
1,39E-12 |
1,81E-13 |
2,3E-14 |
2,72E-15 |
3,138E-16 |
3,49E-17 |
3,74E-18 |
3,86E-19 |
3,86E-20 |
В наслідок розрахунку побудували графік щільності розподілу розмірів об'єднаних партій вантажу.
2.2 Розрахунок імовірності вимог на використання автомобілів різної вантажності
Для перевезення об'єднаних партій вантажів слід обрати три автомобілі різної вантажності. Автомобіль максимальної вантажопідйомності визначається із умови [4]:
(2.5)
Таким чином, для нашого випадку маємо
Автомобілем такої вантажопідйомності є DAF FA XF95.530. Інші два автомобілі обираємо згідно щільності розподілу розмірів об'єднаних партій вантажів (рис. 2.1). Автомобіль малої вантажопідйомності , якому відповідає марка автомобіля MERCEDES-BENZ Vario 817D, автомобіль середньої вантажопідйомності - Renault Distribution 370.12/26 dCi.
Імовірність використання автомобіля вантажністю (, автомобіль малої вантажопідйомності) визначається за формулою [4]:
(2.6)
Де - параметри розподілу Пуассона;
[4]
- параметри розподілу Пуассона;
Значення беремо з таблиці розподілу Пуассона [4].
Таким чином, імовірність використання автомобіля вантажністю згідно (2.6) складе:
Імовірність використання автомобіля вантажністю , для (, автомобіль середньої вантажопідйомності) визначається за формулою [4]:
(2.7)
Таким чином, імовірність використання автомобіля вантажністю згідно (2.7) складе:
Імовірність використання автомобіля вантажністю (, тобто автомобіль максимальної вантажопідйомності), який виконує перевезення за -ту кількість їздок () визначається за формулою (2.7).
|
Для |
|||
Таким чином, в нашому випадку, для автомобіля максимальної вантажопідйомності , згідно (3.7) імовірності будуть мати наступні значення:
Сума імовірності використання різних марок автомобілів повинна дорівнювати приблизно одиниці. В нашому випадку маємо:
В наслідок виконання розрахували імовірності вимог на використання автомобілів різної вантажності, які склали: , , , , .
2.3 Визначення потрібної кількості автомобілів
Розрахунок потрібної кількості автомобілів при перевезенні об'єднаних партій вантажів виконується аналогічно розрахунку потрібної кількості автомобілів при перевезенні малих партій вантажів (див. підрозділ 1.3).
2.3.1 Визначення питомої кількості автомобілів кожної марки
За формулою (1.6) розрахуємо значення розрахункового коефіцієнту , враховуючи, що в нашому випадку
, , , , , , , , , , :
Враховуючи формулу (1.5) визначимо питому вагу автомобілів вантажопідйомністю та :
Враховуючи формулу (1.7) розрахуємо питому вагу автомобілів максимальної вантажопідйомності, тобто автомобілів вантажопідйомністю :
Внаслідок розрахунку визначили питому ваги автомобілів кожної марки, яка склала: для автомобілів вантажопідйомністю - 0,054, для автомобілів вантажопідйомністю - 0,132, для автомобілів максимальної вантажопідйомності - 0,814.
2.3.2 Визначення середньої вантажності автомобіля за їздку
Враховуючи, що в нашому випадку , , , , , , , , використовуючи формулу (1.8) визначимо середню вантажопідйомність автомобіля за їздку:
Внаслідок розрахунку визначили середню вантажопідйомність автомобіля за їздку, яка склала 11,32 т
2.3.3 Визначення кількості їздок, виконаних парком автомобілів за розглядаємий термін
Враховуючи, що в нашому випадку , , , за формулою (1.9) розрахуємо кількість їздок, виконаних парком автомобілів за розглядаємий термін:
Внаслідок розрахунку визначили кількість їздок, виконаних парком автомобілів за розглядаємий термін, яка склала 8834 їздки.
2.3.4 Кількість їздок, які виконуються автомобілями -ї марки
Враховуючи, що в нашому випадку , , , використовуючи формулу (1.10) визначимо кількості їздок, які виконуються автомобілями з вантажопідйомністю , :
Для автомобілів максимальної вантажності за формулою (1.11) отримаємо:
Внаслідок розрахунку визначили кількість їздок, виконаних автомобілями кожної марки, які склали: для автомобілів вантажопідйомністю - 879 їздок, для автомобілів вантажопідйомністю - 1915 їздок, для автомобіля з максимальною вантажопідйомністю - 6040 їздок.
2.3.5 Обсяг перевезень кожної марки автомобілів
Враховуючи, що в нашому випадку , , , , , та , використовуючи формулу (1.12) визначимо обсяг перевезень кожної марки автомобілів:
Внаслідок розрахунку визначили обсяг перевезень кожної марки автомобілів, який склав: для автомобілів вантажопідйомністю - 3094,08 т, для автомобілів вантажопідйомністю - 13481,6 т, для автомобіля з максимальною вантажопідйомністю - 63782,4 т.
2.3.6 Добова продуктивність автомобілів
Враховуючи, що в нашому випадку , , , , , , , , , , та використовуючи формулу (1.13) визначимо добові продуктивності автомобілів:
перевезення малий об'єднаний вантаж
Внаслідок розрахунку визначили добову продуктивність кожної марки автомобілів, яка склала: для автомобілів вантажопідйомністю , для автомобілів вантажопідйомністю , для автомобіля з максимальною вантажопідйомністю - .
2.3.7 Необхідна середня кількість автомобілів кожної моделі
Враховуючи, що в нашому випадку , , , , , , , та використовуючи формулу (1.14) визначимо необхідну середню кількість автомобілів кожної моделі:
Внаслідок розрахунку визначили необхідну середню кількість автомобілів кожної марки автомобілів, яка склала: для автомобілів вантажопідйомністю - 1 автомобіль, для автомобілів вантажопідйомністю - 2 автомобілі, для автомобіля з максимальною вантажопідйомністю - 5 автомобілей.
2.4 Розрахунок годинної продуктивності рухомого складу і собівартості перевезень
Враховуючи, що в нашому випадку , , , , , , , , , та використовуючи формулу (1.16) визначимо годинні продуктивності автомобілів:
З урахуванням наведених вище розрахунків та враховуючи, що , , за формулою (1.15) розрахуємо середньозважене значення годинної продуктивності автомобіля:
Враховуючи формули (1.17), (1.18), (1.19), та обравши значення та згідно [4], для обраних автомобілів , , , маємо:
Внаслідок розрахунку визначили середньозважене значення годинної продуктивності рухомого складу, яке склало 4,430 т/год. А також середньозважене значення собівартості перевезення 1 т вантажу, яке склало 8,19 грн/т.
За результатами розрахунків розділів 1 і 2 можна зробити висновок що при перевезенні об'єднаних партій вантажів собівартість перевезення однієї тони вантажу значно менше ніж при перевезенні малих партій вантажів.
3. Визначення числових характеристик замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування, що являє собою режим спільної роботи транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів
3.1 Визначення кількості постів обслуговування
Кількість постів обслуговування, необхідних для розрахункового числа автомобілів, що перевозять об'єднані партії вантажів, визначається за формулою [4]
(3.1)
де - сумарна кількість автомобілів у парку; в нашому випадку сумарна кількість автомобілів при перевезенні об'єднаних партій вантажів складає 8 автомобілів (див. стр. 32);
- число постів обслуговування;
- середній час повернення автомобіля на пост обслуговування, хв., який визначається за формулою [4]:
(3.2)
де - середній час навантаження (розвантаження), хв.
(3.3)
де - середній час обслуговування автомобіля на посту навантаження (розвантаження), хв, який визначається за формулою [4]:
(3.4)
де - час обслуговування автомобіля -ї вантажності. хв., який визначається за формулою [4]:
(3.5)
де - час простою автомобіля під навантаженням (розвантаженням), хв;
- підготовчо-заключний час, хв;
- імовірність використання автомобіля -ї вантажності.
Враховуючи вищенаведене, для нашого прикладу за формулою (3.5) отримаємо:
Внаслідок розрахунку визначили необхідну кількість постів обслуговування для розрахункового числа автомобілів, яка склала 3 пости.
3.2 Визначення розрахункового коефіцієнта замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування
Для прикладу в якості пункту обслуговування будемо представляти пункт навантаження вантажів на автомобілі.
Потік вимог на обслуговування одного автомобіля характеризується параметром [4]:
(3.6)
Робота навантажувального механізму характеризується інтенсивністю обслуговування [4]:
(3.7)
Відношення інтенсивності обслуговування до інтенсивності потоку вимог носить назву розрахункового коефіцієнта та позначається [4]. Тобто:
(3.8)
Якщо , то замкнута одноканальна система масового обслуговування не розглядається. В нашому випадку , тому одноканальну систему масового обслуговування будемо розглядати.
3.3 Параметри функціонування одноканальної системи масового обслуговування
Імовірність того, що навантажувально-розвантажувальний засіб буде простоювати в очікуванні прибуття автомобілів розраховується за формулою [4]:
(3.9)
де - розрахунковий коефіцієнт;
- загальна кількість автомобілів.
За таблицями розподілу Пуассона [4] визначаємо:
(3.10)
(3.11)
Середня кількість автомобілів, яка знаходиться під навантаженням і очікує навантаження визначається за формулою [4]:
(3.12)
Середня кількість автомобілів, яка очікує навантаження визначається за формулою [4]:
(3.13)
Середній час простою автомобіля в пункті навантаження, хв. визначається за формулою [4]:
(3.14)
Середній час очікування навантаження, хв. визначається за формулою [4]:
(3.15)
За результатами розрахунків можна но зробити висновок, що при обслуговуванні автомобілів одним постом навантажування автомобілі будуть простоювати в очікуванні навантаження в середньому 234,87 хв., тому для підвищення продуктивності перевезень для обслуговування автомобілів треба використовувати декілька постів.
3.4 Параметри функціонування замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування при кількості постів обслуговування більше одного
Якщо , то усі параметри функціонування замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування визначають для , яке дорівнює розрахованому числу постів обслуговування (в нашому випадку ).
Оскільки , то доцільно для розрахунку ймовірностей використовувати рекурентні формули [4]:
(3.16)
(3.17)
(3.18)
(3.19)
Скориставшись формулами (3.19), (3.17) та (3.18) визначимо характеристики системи масового обслуговування при , , , .
Розрахунок ведемо до , або коли точність розрахунку визначається чотирма нулями після коми (в нашому випадку розрахунок виконуємо до ).
Визначаємо суму
(3.20)
Після визначення за формулою (3.16) розрахуємо:
Результати розрахунків заносимо у таблицю 4.1.
Середнє число автомобілів, які очікують навантаження в нашому випадку визначатиметься за формулою [4]:
(3.21)
Середня кількість навантажувальних механізмів, що простоюють внаслідок відсутності автомобілів визначається за формулою [4]:
(3.22)
Середній час простою автомобіля в пункті навантаження, хв. визначається за формулою [4]:
(3.23)
Таблиця 3.1 Результати розрахунків Пуассонівської системи масового обслуговування при
|
0 |
1 |
0,05195 |
0 |
0 |
0,155859016 |
|
|
1 |
3,384 |
0,17581 |
0,17580897 |
0 |
0,351617941 |
|
|
2 |
5,010012 |
0,26029 |
0,520570361 |
0 |
0,260285181 |
|
|
3 |
4,238470152 |
0,22020 |
0,660603789 |
0 |
0 |
|
|
4 |
2,988121457 |
0,15524 |
0,620967561 |
0,15524189 |
-- |
|
|
5 |
1,685300502 |
0,08756 |
0,437782131 |
0,175112852 |
-- |
|
|
6 |
0,712882112 |
0,03704 |
0,22221821 |
0,111109105 |
-- |
|
|
7 |
0,201032756 |
0,01044 |
0,073109791 |
0,041777023 |
-- |
|
|
8 |
0,028345619 |
0,00147 |
0,011781121 |
0,0073632 |
-- |
|
|
18,2481646 |
1 |
2,722841933 |
0,490604071 |
0,767762138 |
Середній час очікування навантаження, хв. визначається за формулою [4]:
(3.24)
За результатами розрахунків можна зробити висновок що при обслуговуванні автомобілів трьома постами навантажування автомобілі, простоювати не будуть, а пост в очікуванні наступного автомобіля буде простоювати в середньому 24,87 хв.
4. Розрахунок показників ефективності використання транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів
Показники ефективності роботи транспортних і навантажувальних засобів розраховуємо для одноканальної Пуассонівської системи при різній кількості автомобілів , що обслуговуються.
До показників ефективності роботи транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів відносяться:
- вартість витрат через невиробничі роботи та простої транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів у системі обслуго-вування з розрахунку на 1 год. їх роботи, грн./год. [4]:
(4.1)
де - витрати внаслідок простою автомобіля протягом 1-ї год., грн. Приймаємо згідно вихідних даних ;
- витрати 1-ї години простою навантажувального (розвантажувального) механізму, грн. Приймаємо згідно вихідних даних ;
- сумарні витрати і вартість витрат із розрахунку на одне навантаження (розвантаження) автомобіля, грн./1 наван. [4]:
(4.2)
де - число зайнятих навантажувально-розвантажувальних засобів [4]:
(4.3)
- невиробничі простої водіїв і робітників, які зайняті на навантажувально-розвантажувальних роботах, з розрахунку на одне навантаження (розвантаження) автомобіля, люд.год./1 наван. [4]:
(4.4)
де - кількість робітників, зайнятих на навантажувальних (розвантажувальних) роботах або працюючих на навантажувально-розвантажувальних механізмах Приймаємо згідно вихідних даних .
Приймаємо .
Значення параметрів , , , розраховуємо за допомогою формул, які представлені у підрозділі 2.3, і заносимо їх у таблицю 4.1.
Таблиця 4.1 Значення параметрів , , , після розрахунку
|
1 |
0,6667 |
0,3334 |
0,0001 |
0,3333 |
|
|
2 |
0,4000 |
0,8000 |
0,2000 |
0,6000 |
|
|
3 |
0,2105 |
1,4210 |
0,6315 |
0,7895 |
|
|
4 |
0,0952 |
2,1904 |
1,2856 |
0,9048 |
|
|
5 |
0,0367 |
3,0734 |
2,1101 |
0,9633 |
|
|
6 |
0,0121 |
4,0242 |
3,0363 |
0,9879 |
|
|
7 |
0,0034 |
5,0068 |
4,0102 |
0,9966 |
|
|
8 |
0,0009 |
6,0018 |
5,0027 |
0,9991 |
Значення , і , які розрахували, заносимо у таблицю 4.2.
Таблиця 4.2 Залежність витрат і трудомісткості операцій у навантажувальному пункті від кількості автомобілів
|
, грн/год. |
, грн/год. |
, грн/год. |
, грн/1 наван. |
, люд.год/1 наван. |
||
|
1 |
0 |
17,33 |
17,33 |
32,76 |
1,26 |
|
|
2 |
1,5 |
10,4 |
11,9 |
12,5 |
0,63 |
|
|
3 |
4,74 |
5,47 |
10,21 |
8,15 |
0,67 |
|
|
4 |
9,64 |
2,48 |
12,12 |
8,44 |
0,96 |
|
|
5 |
15,83 |
0,95 |
16,78 |
10,97 |
1,4 |
|
|
6 |
22,77 |
0,31 |
23,08 |
14,72 |
1,94 |
|
|
7 |
30,08 |
0,09 |
30,17 |
19,07 |
2,54 |
|
|
8 |
37,52 |
0,02 |
37,54 |
23,67 |
3,16 |
Висновок
В першому розділі для перевезення вантажів малими відправками обрали три моделі автомобілів різної вантажопідйомності: Mercedes-Benz Sprinter 208CDI вантажопідйомністю 2,5 т, КамАЗ 4911 вантажопідйомністю 5 т і DAF FA/FT CF85.340 вантажопідйомністю 10,5 т. Середньозважене значення собівартості перевезення однієї тони вантажу при перевезенні вантажів малими відправками склало 12,79 грн/т.
В другому розділі для перевезення об'єднаних партій вантажів обрали автомобілі: ГАЗ 3309 вантажопідйомністю 4,4 т, Урал 6363 вантажопідйомністю 8,8 т і DAF FT-95XF + ЧМЗАП-99072 вантажопідйомністю 13,2 т. Середньозважене значення собівартості перевезення однієї тони вантажу при перевезенні вантажів малими відправками склало 8,19 грн/т.
За результатами розрахунків розділів 1 і 2 можна зробити висновок що при перевезенні об'єднаних партій вантажів собівартість перевезення однієї тони вантажу значно менше ніж при перевезенні малих партій вантажів, тому для більшої ефективності перевезень і зменшення собівартості дуже важливе значення має укрупнення партій вантажів.
В третьому розділі з'ясували що при обслуговуванні автомобілів одним постом навантажування автомобілі будуть простоювати в очікуванні навантаження в середньому 234,87 хв., а при обслуговування автомобілів трьома постами навантаження автомобілі, простоювати не будуть, а пост в очікуванні наступного автомобіля буде простоювати в середньому 24,87 хв.
В четвертому розділі із графічного аналізу видно, що оптимальне значення кількості автомобілів, які визначені із критерію витрат за 1 годину роботи і на одне навантаження автомобіля, у даних умовах приблизно однакові. Зона значень , у межах якої витрати на навантаження мають оптимальні значення, дорівнює автомобіля.
Перелік посилань
1. Воркут А.И. /Грузовые автомобильные перевозки/ А.И. Воркут. [2-е изд., перераб, и доп.] - К.: Вища школа, 1986. -- 447 с.
2. Горев А.Э. /Грузовые автомобильные перевозки/ А.Э. Горев [5-е изд., испр.] - М. : Издательский центр «Академия», 2008. -- 288 с.
3. Майборода М.Е. /Грузовые автомобильные перевозки/ М.Е. Майборода, В.В. Беднарский [2-е. изд.] - Ростов н/Д: Феникс, 2008. -- 442 с.
4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Основи теорії транспортних процесів і систем»/ Укл. А.В. Куниця, В.М. Сокирко, Т.О. Савченко, Д.М. Самісько - Горлівка: АДІ ДонНТУ, 2006. -- 52 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування структури парку автомобілів для перевезення партій вантажів. Побудова графіку розподілу розмірів партій. Визначення числових характеристик замкнутої паусонівської системи масового обслуговування. Ефективність використання транспортних засобів.
курсовая работа [453,9 K], добавлен 02.12.2013Вибір ефективних автотранспортних засобів. Технічна характеристика автомобіля ГАЗ-330273–0111. Формування маршрутів перевезень партіонних вантажів. Розрахунок показників роботи автомобілів. Визначення розподілу розмірів об’єднаних партій вантажів.
курсовая работа [141,9 K], добавлен 08.09.2012Правила перевезення вантажу. Розрахунок найкоротших відстаней. Призначення маршрутів руху автомобілів. Вибір автомобілів на маятникових і колових маршрутах. Виписування подорожнього листа. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів.
курсовая работа [522,6 K], добавлен 21.02.2012Правила перевезення вантажів. Визначення найкоротших відстаней. Призначення маршрутів руху автомобілів. Вибір рухомого складу для роботи на маршрутах. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів. Економічні показники роботи автомобілів.
курсовая работа [113,6 K], добавлен 19.12.2009Визначення та аналіз пропускної здатності збирально-транспортного комплексу. Розрахунок потрібної кількості автомобілів для вивезення вантажів із пункту відправлення на протязі зміни. Розрахунок обсягу перевалки з залізничного транспорту на автомобільний.
курсовая работа [313,2 K], добавлен 22.12.2014Аналіз ринку транспортних послуг. Формування тарифів на вантажні перевезення. Транспортно-технологічної системи доставки вантажів. Організація руху на маршрутах. Розрахунок експлуатаційних показників роботи рухомого складу та собівартості перевезень.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 15.03.2014Характеристика зони перевезення вантажів та умов використання рухомого складу. Технічні характеристики пункту технічного обслуговування. Вибір типу і марки машин. Коефіцієнт технічної готовності автомобілів. Діагностування дорожніх транспортних засобів.
дипломная работа [599,5 K], добавлен 20.05.2012Міжміські і міські перевезення на маятникових маршрутах. Визначення кількісного складу АТЗ за заданими обсягами транспортної роботи. Годинна продуктивність кожної із марок АТЗ. Визначення числових характеристик показників надійності АТЗ, їх розподіл.
контрольная работа [47,8 K], добавлен 22.05.2009Оцінка сучасного стану ринку транспортних послуг. Вибір методу моделювання транспортно-технологічної схеми доставки тарно-штучних вантажів. Побудова математичної моделі об’єкту. Визначення основних маршрутів перевезення. Розрахунок транспортних витрат.
отчет по практике [1,3 M], добавлен 08.01.2016Визначення правил перевезення вантажу, оформлення заявки. Розрахунок найкоротших відстаней. Призначення маршрутів руху, вибір автомобілів. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів. Обгрунтування економічних показників роботи автомобілів.
курсовая работа [436,0 K], добавлен 06.10.2011Розрахунок необхідної кількості вагонів для перевезення вантажів. План відправницької маршрутизації. Розподіл вагонів для використання їх під завантаження. Транспортно-складський комплекс вантажної станції. Розрахунок технічного обладнання фронтів ТСК.
методичка [2,0 M], добавлен 14.02.2012Аналіз прав та обов'язків сторін по Будапештській конвенції "Про договори перевезення вантажів по внутрішнім водним шляхам". Відповідальність та компенсація шкоди, заподіяної внаслідок втрати або пошкодження вантажу. Максимальна межа відповідальності.
реферат [30,9 K], добавлен 03.01.2011Організація перевезення вантажів у міжнародному сполученні. Головні особливості маркування вантажу. Оптимальні місця заправлення паливом. Заповнення подорожнього листа перед видачею його водієві. Аналіз елементів технологічного процесу перевезень.
дипломная работа [60,5 K], добавлен 27.12.2011Сутність та особливості повітряного транспорту. Умови виконання міжнародних повітряних перевезень. Договірні відносини перевезення вантажів. Правове регулювання відносин транспортних зв’язків на повітряному транспорті. Система управління охороною праці.
реферат [44,1 K], добавлен 29.08.2012Дрібні відправлення вантажів в Україні. Організація дрібнопартіонних перевезень в транспортних системах міст. Діяльність транспортних компаній "Ін-Тайм", "САТ", "Гюнсел" в Україні. Оцінка пріоритетності постачальників за критерієм вартості перевезення.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 29.12.2013Організація робіт транспорту в ПСП "Комишанське". Побудова графіків завантаження автомобілів, визначення їх оптимального складу на основі плану транспортних робіт. Підготовка засобів для перевезення цукрових буряків із господарства на цукровий завод.
дипломная работа [119,8 K], добавлен 14.02.2011Роль температурних режимів для перевезення вантажів залізничним транспортом. Розрахунок коефіцієнта теплопередачі кузова, холодопродуктивності холодильної машини. Вибір компресора та визначення енергетичних коефіцієнтів. Основні вимоги охорони праці.
курсовая работа [292,5 K], добавлен 03.02.2009Аналіз базової схеми виконання автомобільних перевезень. Розрахунок норм виробітку водіїв при виконанні базової перевезень вантажів, кількості виконавців навантажувальних робіт, транспортних засобів, водіїв. Розробка графіків змінності водіям автомобілів.
курсовая работа [105,0 K], добавлен 25.03.2013Характеристика роботи АТП, витрати на перевезення пасажирів. Розрахунок абсолютних, відносних відхилень по групах витрат. Аналіз калькуляції собівартості перевезень. Вплив техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу на собівартість.
курсовая работа [322,2 K], добавлен 10.02.2012Визначення частки вантажів, які перевантажуються по прямому варіанту. Вибір рухомого складу. Розрахунок страхового запасу та термінів зберігання на складі дрібних відправок. Визначення габаритних розмірів та розрахунок собівартості доставки вантажів.
курсовая работа [146,6 K], добавлен 26.01.2009
