Логістична система

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Логістика - це процес планування, реалізації і контролю технологічно і економічно ефективних операцій накопичення, зберігання, транспортування і передачі сировини, напівфабрикатів, готової продукції і відповідної інформації від місця виробництва до місця вжитку з метою максимального задоволення вимог споживача

Існуючі нині системи постачання, виробництва та збуту продукції не задовольняють ринкового попиту. Зруйнована колишня система розміщення та поділу продуктивних сил поки ще не замінена новою. Не налагоджено відповідних господарських зв'язків і ситуація на ринку не викликає оптимізму. Можна, звичайно, посилатись на об'єктивні й суб'єктивні чинники цього, проте як можна виправдати те, що, скажімо, транспортні витрати в собівартості продукції сягнули вже 50%.

Отже, резерви економічного зростання слід шукати насамперед серед найбільших статей витрат. Раніше такою статтею для служби матеріально-технічного постачання були виробничі запаси. Сьогодні ситуація дещо інша. Значного економічного ефекту можна досягти, оптимізувавши лише транспортні витрати.

Проте чи не найважливішими для стабілізації економіки і створення нової економічної системи є встановлення та оптимізація господарських зв'язків. Зарубіжні вчені називають науку, яка вивчає оптимізацію господарських зв'язків, логістикою.

Сьогодні в умовах зростання масштабів світової економіки та ускладнення господарських зв'язків логістика набуває важливого значення, особливо на теренах колишнього СРСР.

1. Значення і сутність логістичного обслуговування

Сучасна вітчизняна і світова практика свідчать про зростання ролі послуг у конкурентноздатності підприємств на ринках збуту. Це пояснюється в першу чергу тим, що в сучасній економіці чітко простежується напрямок розвитку сукупної пропозиції “товару - послуги”. Покупець фактично здобуває не тільки товар як фізичний об'єкт, але і послуги, які супроводжують його продаж. У цих умовах для більшості споживачів стала важливою не сама пропозиція, а, скоріше, суб'єктивний спосіб її сприйняття.

Тому в останні роки прерогативою логістики поряд з управлінням матеріальними потоками є й управління сервісними потоками. Крім того, логістичний підхід виявився ефективним і для підприємств, які тільки надають послуги (транспортні, експедиторські, вантажопереробні та ін.).

Зокрема на Заході широко використовуються поняття “логістика сервісного відгуку” (SRL), що визначається як процес координації логістичних операцій, необхідних для надання послуг найефективнішим щодо витрат і задоволення запитів споживачів способом. SRL - підхід є найчастіше основним стратегічним елементом менеджменту багатьох закордонних фірм, які надають послуги.

Критичними елементами цього підходу є прийом замовлень на послуги і моніторинг надання послуг. Як і матеріальні потоки, потоки послуг поширюються у певному середовищі доставки (для готової продукції - у розподільчій мережі), у якій існують ланки логістичної системи, логістичні канали, ланцюги і т. д.

Цю мережу потрібно побудувати так, щоб з максимальною ефективністю задовольняти вимоги клієнтів щодо рівня обслуговування.

Прикладами подібних мереж є мережі станцій технічного обслуговування і пунктів автосервісу автомобілебудівних фірм, мережі передпродажного і після продажного сервісу більшості фірм, які виробляють промислові електропобутові товари і т. п.

Таким чином, предметом логістичного сервісу є певний комплекс (набір) відповідних послуг.

Послуга в узагальненому розумінні - це деяка дія, що приносить користь споживачу. Послуга як продукт праці має споживчу вартість, і це визначає її товарний характер, який виражається в здатності бути реалізованою споживачами як своєрідний товар. Ця риса споріднює послуги з матеріальним товаром. При цьому вартість сервісних послуг іноді може перевершувати витрати безпосередньо на виробництво продукції.

Робота з надання послуг, тобто із задоволення будь-чиїх потреб, називається сервісом. Сервіс нерозривно пов'язаний з розподілом і є комплексом послуг, які надаються в процесі замовлення, купівлі, постачання і подальшого обслуговування продукції.

Виходячи з цього логістичний сервіс може бути реалізований тільки в сферах розподілу і обігу, він є певною сукупністю послуг, які надаються в процесі безпосереднього постачання товарів споживачам, що є завершальним етапом просування матеріального потоку логістичними ланцюгами.

Відповідно об'єктом логістичного сервісу виступають конкретні споживачі матеріальних потоків.

Логістичне сервісне обслуговування споживачів може здійснюватися як самим виробником, так і торгово-посередницькою структурою, а також спеціалізованими транспортно-експедиційними фірмами. Це залежить від виду логістичної системи, рівня вимог споживачів і стратегії постачальника (виробника, торгового посередника).

Виходячи на ринок логістичних послуг, продуценти повинні враховувати основні характеристики даної товарної категорії, які визначають умови і параметри логістичної діяльності.

Такими характеристиками є:

- неможливість відчути послуги “на дотик”. Виявляється в складності специфікації послуг сервісною фірмою, а також у складності їх оцінки покупцем;

- невіддільність від джерела. Логістичні покупки як форма діяльності невіддільні від свого джерела на відміну від матеріального товару, який може існувати належно від присутності або відсутності його джерела (продуцента), мінливість якості. Якість логістичних послуг виявляє тенденцію до коливань залежно від ступеня досконалості логістичної системи, вимог клієнтів, впливу багатьох випадкових факторів, адресність послуг. Логістичні послуги надаються замовнику безпосередньо. Це відрізняє їх від товару в матеріальному вигляді, який випускається, орієнтуючись, як правило, не на конкретного споживача, а на загальний попит цільового ринку, унікальність для одержувача. Кожна логістична послуга, яка надається, унікальна для одержувача. Інша подібна послуга буде відрізнятися від попередньої за своїми параметрами, термінами, якістю, умовами виробництва і споживання;

- неможливість накопичення послуг. Послуги не можна зробити про запас, їх не можна складувати, тобто накопичення “запасу” даного виду продукції неможливе.

Перевагою логістичних послуг порівняно із товаром у матеріальному вигляді є їх велика еластичність на ринку збуту. У нормальних економічних умовах дуже швидко зростає попит на логістичні послуги зі зниженням на них цін і збільшенням доходів підприємств - споживачів. При чому темпи зростання попиту на логістичне обслуговування значно перевищують його динаміку на матеріальні товари, оперативність. На відміну від товарів у матеріальному вигляді або інших видів діяльності, де швидкість і стрімкість виконання робіт не завжди є позитивними щодо кінцевого результату, логістичні послуги, як правило, дають тим більший економічний ефект, чим швидше відбувається їх реалізація.

Дуже часто саме оперативність послуг залучає потенційних замовників.

Зазначені характеристики і особливості просування послуг відіграють важливу роль у логістичному процесі при дистрибуції товарів.

Природа логістичної діяльності передбачає можливість надання споживачу матеріального потоку різноманітних логістичних послуг. В цілому всі роботи й операції в сфері логістичного обслуговування можна класифікувати за такими ознаками:

1. За часом здійснення:

1) послуги передпродажного характеру - це роботи й операції з формування попиту на логістичне обслуговування. До них відносять: консультації, демонстрації (у деяких випадках - пробне використання);

2) логістичні послуги в процесі реалізації - надаються в процесі реалізації товарів. Вони забезпечують ефективне просування матеріальних потоків і доставку продукції до місця призначення, строго дотримуючись замовлень споживачів. Сюди можна віднести: наявність товарних запасів на складі, підбір та комплектацію партій постачань, пакування, маркірування, формування вантажних одиниць, надання інформації про проходження вантажів, роботу із забезпечення надійності постачань;

3) логістичні послуги після продажного характеру. До них відносять: послуги із гарантійного обслуговування, послуги із забезпечення запасними частинами, зобов'язання щодо розгляду претензій покупців, забезпечення зворотних потоків, забезпечення обміну продукції і т. д.

2. За змістом робіт: жорсткий сервіс - включає послуги, пов'язані із забезпеченням працездатності безвідмовності й погоджених параметрів експлуатації товару, м'який сервіс - послуги, зв'язані з більш ефективною експлуатацією товарів в конкретних умовах роботи споживача, а також розширенням сфери його використання.

3. По відношенню до споживача:

1) прямий сервіс - включає послуги, спрямовані на безпосереднього споживача;

2) непрямий сервіс - послуги, які безпосередньо не стосуються такого споживача. Характерною рисою послуг є те, що вони мають системний характер.

2. Логістичні системи обслуговування на сучасному етапі

Логістика на сучасному етапі - це широко розповсюджена і признана функція бізнесу. На конференціях з логістики, де збираються всесвітньо признані фахівці обговорюються проблеми розробки нових схем і технологій в логістиці, тобто розмова йде про те, як покращити вже існуючі системи. З технологічної точки зору найбільш поширені логістичні системи двох видів:

1. Штовхаюча система - це така організація руху матеріального потоку, при якій МР подаються з попередньої операції на наступну відповідно до заздалегідь сформованим жорстким графіком. МР «виштовхуються» з однієї ланки логістичної системи на інше. Кожній операції загальним розкладом встановлюється час, до якого вона повинна бути завершена. Отриманий продукт «проштовхується» далі і стає запасом незавершеного виробництва на вході наступної операції. Тобто такий спосіб організації руху матеріального потоку ігнорує те, що в даний час робить наступна операція: зайнята виконанням зовсім іншої задачі або очікує надходження продукту для обробки. У результаті з'являються затримки в роботі і зростання запасів незавершеного виробництва;

2. Тягнуча система - це така організація руху матеріального потоку, при якій матеріальні ресурси подаються («витягуються») на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності, а тому жорсткий графік руху матеріального потоку відсутня. Розміщення замовлень на поповнення запасів матеріалів або готової продукції відбувається, коли їх кількість сягає критичного рівня. Тягне система заснована на «витягуванні» продукту подальшою операцією з попередньої операції в той момент часу, коли наступна операція готова до даної роботи. Тобто коли в ході однієї операції закінчується обробка одиниці продукції, посилається сигнал-вимога на попередню операцію. І попередня операція відправляє оброблювану одиницю далі тільки тоді, коли отримує на це запит.

Принципова схема тягнучої системи.

До першого типу логістичних систем відноситься система MRP I (планування потреби в матеріалах) і її модифікація MRP II.

Ідея концепції «планування потреб в матеріалах» - спочатку визначається, скільки і в які терміни необхідно провести готової продукції. Потім визначається час і необхідні кількості матеріалів для виконання виробничого розкладу. Концепції «планування потреб / ресурсів» реалізують штовхаючі системи.

Основна мета концепції - забезпечення потоку планових кількостей матеріальних ресурсів і запасів продукції на горизонті планування.

Необхідні умови реалізації концепції «планування потреб / ресурсів»: використання ефективних математичних методів прогнозування, планування, організації виробничих процесів, наявність засобів обчислювальної техніки, що дозволяє автоматизувати рішення оптимізаційних завдань, планування і управління виробництвом, оперативне управління технологічними процесами.

При виборі методу організації управління МП необхідно з'ясувати, з яким видом попиту має справу організація: залежним або незалежним. Якщо загальний попит формується великою кількістю окремих покупців, кожен з яких незалежно від інших потребує якийсь товар, то має місце незалежний попит. Якщо ж, наприклад, виробник використовує ряд компонентів для виготовлення продукту, то попит на кожен з цих компонентів пов'язаний один з одним і залежить від виробничого плану виготовлення кінцевого продукту. У цьому випадку має місце залежний попит.

При залежному попиті стає можливим планування потреби в матеріалах (material requirements planning) або MRP I.

Суть цього підходу полягає в розрахунку потреб у всіх видах матеріалів, сировини, комплектуючих, деталей, необхідних для виробництва кожного продукту з основного графіка в необхідному обсязі, і подачі відповідних замовлень на поставку. Метод MRP I дає змогу підвищити ефективність системи, забезпечуючи стійке виробництво з використанням обмеженого об'єму складових елементів. Система MRP II - це розвиток системи MRP I за допомогою додавання до нього функцій маркетингу, фінансування та закупівлі. Персонал логістичних підрозділів фірми бере участь в складанні виробничих графіків та в здійсненні процесів MRP II та MRP I чотирма способами. По-перше аналіз та обробка замовлень дають змогу фірмі отримати найточніші дані відносно реальних продажів. По-друге, персонал відділу логістики займається складанням графіків та управлінням вхідних матеріалів, що мають унікальні умови транспортування чи зберігання. По-третє, персонал відділу логістики відповідає за всі переміщення матеріалів між різними заводами та складами фірми. По-четверте, відділ логістики опосередковано та на більш високому рівні управляє запасами спільно з транспортними агентствами. Так, наприклад, транспортна компанія GATX Logistics займається логістикою та одночасно управляє транзитним центром, де комплектуються матеріали для фірми Mitsubishi Motors в Нормалі, штат Іллінойс.

Тягнуча система ЛТ, яка в останні роки використовується майже всюди, відома під назвою «точно вчасно». Ця система запропонована японськими виробниками і довела свою ефективність в США. Система ЛТ спершу була створена для підвищення якості продукції. Логіка системи ЛТ передбачає зниження запасів матеріалів до рівня, необхідного тільки для виробництва даної партії продукції. Оскільки резервні запаси на складі в такій системі не створюються, кожна деталь повинна відповідати стандартам якості. Скорочення запасів призвело до того, що на перший план вийшла якість комплектуючих та сервіс перевізників.

Клієнти роблять замовлення постачальникам по жорсткому графіку, який часто передбачає щоденну або повсякчасну доставку. Витрати на оформлення замовлень виходять незначними, тому фірми роблять замовлення часто.

Система ЛТ широко практикується у виробництві продуктів на замовлення. Її використання в роздрібній торгівлі призводить до підвищення прибутку роздрібних фірм, якщо вони здатні точно прогнозувати споживчий попит. Однак ця система не так широко використовується в галузях промисловості сезонної продукції.

Хоча ЛТ часто вважається новою системою, насправді ця система використовувалась в США на заводах з закінченим циклом виробництва по складанню автомобілів в Детройті ще в 1920-х роках.

Пізніше в 1950-х роках, коли японські виробники намагалися відродити свою індустріальну потужність, яка була сильно зруйнована в результаті війни, з'явилася система «Канбан». Фірмою, яка енергійніше всіх впроваджувала стратегію якості і «Канбан» в була Toyota Motor. «Канбан» на японській буквально означає «картка», і в цій системі використовується два основних типи карток - маршрутна та виробнича. В наш час ця громіздка система карток, що постійно переміщаються, замінена системою електронного обміну інформацією між виробничими цехами, постачальниками та транспортною компанією.

Сьогодні терміни «Канбан» та ЛТ взаємозамінні у використанні, хоча «Канбан» це різновид ЛТ. Система «Канбан» якнайкраще працює при задоволенні двох умов, як на фірмі Toyota. По-перше, щоб 90-добовий виробничий графік був точним, продукція не повинна мати багато модифікацій. По-друге, необхідно, щоб постачальники територіально знаходились поблизу своїх клієнтів. В Японії майже всі автомобільні деталі та комплектуючі, а також самі автомобілі збираються в трьох великих містах: Токіо, Нагоя та Хіросіма. Всі постачальники фірми Toyota знаходяться на відстані менше 100 км. від складального заводу.В якості приклада можна привести корпорацію Bendix, яка впровадила систему «ЛТ - Канбан» на виробничому об'єкті в Японії, що постачала фірмі Toyota. Впродовж двох років після введення нового методу управління оборотність запасів збільшилася з 10 до 30 в рік. Інший приклад - американська фірма Harley - Davidson. Щоб конкурувати з японськими виробниками вона також перейшла на систему ЛТ. В результаті число оборотів запасів за рік виросло з 3 до 16. Постачальники навчилися інтегрувати своє виробництво з клієнтами, що освоїли ЛТ - системи. Це часто також означає, що вони також перейшли на ЛТ - системи, щоб випускати більш якісний продукт і доставляти його вчасно і якісно. Явною вигідністю цього є довгострокова співпраця з клієнтами та менша залежність від зовнішніх обставин. В таких випадках виробники заключають зі своїми постачальниками «вічні контракти», тобто контракти, в яких немає кінцевої дати. Сучасна логістика виступає за розвиток подібних довгочасних, взаємовигідних відносин із зовнішніми фірмами, що складають ланцюг поставок.

3. Показники ефективності логістичних систем

Логістична система є однією з ключових ланок підприємства і передбачає собою сукупність взаємопов'язаних елементів, між якими існує певний зв'язок. Як економічний об'єкт, логістична система піддається впливу різноманітної кількості факторів, що можуть змінювати її характеристики, знижуючи чи підвищуючи ефективність.

Основою ефективності логістичних систем є їх надійність. Для забезпечення надійності логістичних систем необхідно управляти процесами планування та проектування всіх ланок системи в різних умовах функціонування. Важливим є процес контролю логістичних процесів для недопущення втрати надійності її функціонування. З метою забезпечення надійності логістичної системи, її оцінку слід здійснювати за всіма елементами, що її складають, виділяючи основні показники ефективності та надійності. Ключовими поняттями при управлінні логістичними системами виступають ефективність, якість та надійність. Ці поняття вживаються окремо, проте між ними існує певний зв'язок: якість являється компонентом системи оцінки ефективності, а надійність - компонентом системи оцінки якості. Взаємозв'язок категорій ефективності, якості та надійності логістичної системи.

Ефективність логістичної діяльності на підприємстві може виявлятися:

а) в оптимальній організації постачальницької, виробничої і збутової діяльності підприємства;

б) у скороченні логістичних витрат;

в) в оптимізації матеріальних, фінансових та інформаційних потоків;

г) у виробництві конкурентоспроможної продукції;

д) у виході на нові ринки;

е) у науково-технічних досягненнях.

Ефективність функціонування логістичних систем досліджували такі науковці, як М. Кристофер, Л. Міротін, О. Мороз, Ю. Пономарьова, Д. Уотерс, Л. Фролова та ін. Однак залишились дискусійні питання як у трактуванні ефективності функціонування логістичної системи підприємства, так і в оцінці саме ефективності.

Ефективність логістичної системи - це показник, який характеризує рівень якості функціонування логістичної системи за допомогою рівня загальних логістичних витрат.

Логістична політика підприємства розробляється з урахуванням двох чинників - бажаного рівня сервісу та мінімальної величини логістичних витрат. Споживач при виборі постачальника бере до уваги можливості останнього в галузі логістичного сервісу, тобто на конкурентоспроможність постачальника впливає асортимент і якість запропонованих ним послуг. Розширення сфери послуг пов'язане з додатковими витратами. Логістична система встановлює між ними баланс, вигідний як для споживача, так і постачальника. Таким чином, зростання конкурентоспроможності компанії, викликане підвищенням рівня обслуговування, супроводжується, з одного боку, зниженням втрат на ринку, а з іншого - підвищенням витрат на сервіс. Завдання логістичної служби полягає в пошуку оптимальної величини рівня обслуговування. транспортування споживач логістичний

Рівень обслуговування споживачів визначається ефективністю логістики, складовими якої є такі:

- термін поставки - проміжок між датами видачі й виконання замовлення. Виграє на ринку виробник, що забезпечує менший термін поставки;

- обов'язковість (точність) поставки - оцінка вірності постачальника погодженим строкам. Вона є мірою надійності й довіри, яку клієнт виявляє до виготовлювача продукції;

- готовність до поставки - погодженість і підтвердження строку виконання замовлення постачальником відповідно до побажань клієнта;

- якість поставок - характеристика частки замовлень, виконаних відповідно до замовлення (специфікації) клієнта;

- інформаційна готовність - готовність підприємства видати всю необхідну покупцеві інформацію щодо продукції, яка постачається йому;

- гнучкість - готовність підприємства виконати внесені клієнтом зміни в раніше оформлене замовлення.

Таким чином, оцінювання витрат і рівня сервісу логістичної системи дає можливість менеджменту підприємства з'ясувати, яким чином збільшення або зменшення логістичних витрат впливає на загальний рівень логістичного сервісу. У свою чергу, рівень логістичного сервісу безпосередньо впливає на розмір виручки підприємства. В кінцевому підсумку, збільшення логістичних витрат ефективне тільки в тому випадку, якщо подальше збільшення логістичного сервісу призведе до збільшення виручки на величину, яка перевищує розмір збільшення логістичних витрат.

Для оцінювання ефективності функціонування логістичної системи пропонується використовувати такі показники: сумарний економічний ефект, який може бути досягнутий за рахунок приросту прибутку внаслідок росту виручки від реалізації й за рахунок скорочення сукупних витрат на управління та виконання фізичних функцій руху й перетворення матеріальних потоків.

Висновок

Стає все більш очевидним, що конкурентна перевага виходить із здатності до комбінування мережі пов'язаних організацій, яку нині називають логістичної системою. Це фундаментальне зрушення від традиційно підтримуваного погляду на бізнес з точки зору окремої фірми. Стає все більш очевидним, що ринки стають все більш мінливими і, отже, менш передбачуваними і, отже, потреба в адаптивному реагуванні зросла.

З відомостей розглянутих двох концепцій воєдино я зроблю висновок, що основою для роботи на даних ринках є адаптивна логістична система.

У даній роботі я представив образ адаптивності, яка залежна від умов бізнесу. Я провів пошук способів відомості концепції адаптивності і стрункості, показали відмінності в підходах, і також показали, як їх можна комбінувати для досягнення більшого ефекту. Більшою мірою, менеджери повинні зрозуміти, яким чином умови ринку і більш широкого оточення вимагатимуть не окремо взятого рішення з полиці, а гібридної стратегії, яка залежить від контексту.

Размещено на Allbest.ru