Забезпечення руху поїздів

Аналіз сил, що впливають на рух поїзда. Забезпечення сили тяги. Дослідження та розрахунок опору рухомого складу. Утворення гальмівної сили. Перевірка маси складу при зрушенні, за довжиною колії, на підйомі. Розв’язання рівнянь руху та визначення часу.

Рубрика Транспорт
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 23.04.2015
Размер файла 74,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Основи тяги поїздів

1.1 Сили, що діють на поїзд

На поїзд, що рухається, діють різноманітні зовнішні та внутрішні сили. Як відомо з механіки, внутрішні сили урівноважуються в середині системи і не впливають на рух самої системи. На характер поступового руху системи впливають лише зовнішні сили та їх складові, які діють у напрямку руху або в протилежну сторону.

Такими зовнішніми силами, що діють на механічну систему, яка зветься поїздом, є :

-сила тяги Fд, що створює локомотив;

-гальмівна сила Вг, яка виникає при вмиканні гальмів;

-сили опору руху W, до яких відносяться всі інші сили.

Силу тяги Fд та гальмівну силу Вг називають керуємими, так як їх може регулювати машиніст.

На сили опору руху машиніст впливати не може, тому їх і називають некеруємими. Сила тяги Fд спрямована за напрямком руху, гальмівна Вг в сторону протилежну руху. Сили опору W, як правило діють проти руху, виняток складає лише рух поїзда з гори .

За законами механіки кілька сил діючих на точку або систему, можна замінити одню рвнодючою Fр, яку називають прискорюючою силою

Fр = Fд - W - Bг . (1)

Вс три складові ц сили одночасно на поїзд не дють (не ма сенсу, щоб локомотив тягнув загальмований поїзд). В залежност вд того як сили дють в даний момент на поїзд, розрзняють наступні режими руху:

-режим тяги, тод коли на поїзд дють сила тяги Fд та сили опору руху W

Fр = Fд - W ; (2)

-режим вибгу (X.Х.), коли на поїзд дють тльки сили опору руху W

Fр = - W ; (3)

-режим гальмування, коли до сил W додаються сили Вг

Fр = - (W + Вг) ; (4)

Прискорюючу силу, що має від'ємне значення, називають уповільнюючою.

Для спрощення розрахункв використовують питом значення сил, які дорвнюють силам у ньютонах, вднесених до ваги позда у клоньютонах:

fд = Fд / (mg); w = W / (mg) ; bг = Bг / (mg). (5)

Роздливши у рвнянн (1) лву та праву частини на вагу поїзда, одержимо Н/кН:

fр = fд - w - bг . (6)

При розгляд сил, які впливають на рух поїзда, його показують у вигляд матерально точки, у якій зосереджена вся його вага. А вс перерахован сили відносять до ободв колісних пар та прикладають до точки дотику коліс з рейками.

1.2 Утворення сили тяги

На електрорухомому склад та тепловозах з електричною передачою під час проходження струму по обмотках якоря ТЕД, за рахунок взамод струму обмотки якоря з магнтним потоком, що утворюють катушки головних полюсв, виника обертаючий момент.

Обертаючий момент через зубчату передачу передаться до колісно пари. Виникаюч при цьому сили являються внутршними вдносно поїзда не можуть викликати поступового руху. Для отримання поступового руху необхдно за рахунок д внутршнх сил викликати зовншн. Це можливо досягти шляхом використання властивості зчпленням коліс з рейками.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Утворення сили тяги

На рисунку 1 показане колесо, до якого прикладений момент Мк, а притиснуте до рейки воно силою Р. Обертаючий момент Мк замнимо парою сил F1 та F2, прикладених вдповдно в точках О та А. Пд дю сил Р та F2 виникають рвн м але протилежно спрямован реакц із сторони рейки R та F, які являються зовншнми по вдношенню до поїзда. Сила R спрямована перпендикулярно напрямку руху і не вплива на його характер. Сила реакц F, спрямована за напрямком руху поїзда, виникає пд дю обертаючого моменту та зчплення колеса з рейкою називаться силою тяги. За рахунок зчплення колеса з рейкою виника необхдний упор, вдштовхуючись вд якого колесо почина пересуватись. Оскльки у точц А колесо за рахунок сил зчплення не пересуваться воно знаходиться пд дю сили F1 і почина обертатися вдносно точки А - миттвого центру швидкостей. Так як миттвий центр обертання при цьому перемщуться по поверхн головки рейки злва направо, то центр колеса точка О буде здійснювати поступове перемщення у тому ж напрямку.

Розглянут процесси поширюються на колісну пару. Сила F, дюча на всі колеса, дотиковою силою тяги локомотива.

2. Сили опору руху
2.1 Основний опр руху рухомого складу
Сили опору руху складу подляються на: основн, які дють на поїзд на всьому шляху його пересування, та додаткові, які дють (короткочасно) тимчасово або тльки на окремих длянках шляху .

До основного опору вдносять сили тертя мж окремими частинами рухомого складу, сили взамод рухомого складу та кол, сили опору повтряного середовища (не враховуючи втер). Основною складовою сил тертя рухомого складу являються сили тертя, що виникають у пдшипниках , насамперед, у буксових.

Опр руху при взамод рухомого складу та кол виникає внаслдок:

-тертя кочення мж колісними парами та рейками (обумовлено це деформацю металу в мсц контакту колеса з рейкою);

-тертя ковзання внаслдок кончност коліс, розходження даметрв коліс одн колісно пари, та наявност зазорв мж гребнями колесних пар та голвкою рейки;

-проходження колесом нервностей кол особливо стикв та виникаючих при цьому ударв та коливань рухомого складу.

Опр повтряного середовища повязаний з виникненням пдвищенного тиску повтря перед лобовими стнками поїзда, та зниженного тиску за хвостовою частиною, наявнстю тертя повтря об рухомий склад. При малих швидкостях цей опр не значний, а посилються він при швидкостях 100 км/год.

В звязку з впливом на опр руху рухомого складу велико клькост факторв питом сили загального опору руху в Н/кН визначають за емпричними формулами, як виведен ВНДIЗТом на основ випробуваннь рухомого складу:

-для локомотивв

wo = 1,9 + 0,01V + 0,0003V2 ; (7)

-для порожнх чотириосьових вагонв

wo” = 1,5 + 0,045V + 0,00027V2 . (8)

В загальному випадку основний питомий опр:

-для локомотива залежить вд приводу колсних пар (типу передач);

-для складу залежить вд кол (стиковий чи безстиковий), типу пдшипникв, клькост осей у вагон, та вд того навантажен вагони чи порожн.

Вс формули необхідні для розрахунків приведен в ПТР.

2.2 Додатковий опр руху

До додаткового опору руху вдносять додатков сили, як виникають під час руху поїзда по схилах, у кривих, при низьких температурах, втр та робот пдвагонних генераторв пасажирських вагонв.

Під час руху по горизонтальній ділянці шляху сила ваги поїзда спрямована по вертикал не створю горизонтальних сил. Якщо поїзд рухаться на пдйом (в гору), то сила G, яка спрямована по вертикал, може бути розкладена на дв сили: G', яка д перпиндикулярно рейкам та Wi, яка спрямована проти руху, яка і називаться додатковим опором руху вд пдйому, рисунок 2. У випадку коли поїзд рухається по схилу сила Wi буде направлена в тому ж напрямку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2 - Схема сил, які діють на поїзд на підйомі

Питомий опр руху вд схилу wi (Н/кН) wi = i для пдйому береться з знаком “+”, для схилу з знаком “-”.

Додатковий опр вд кривих зявляться внаслдок вдтиснення поїзда силами нерц в сторону зовншньо рейки та виникнення тертя гребнв коліс об бчну поверхню зовншньо рейки. При вход в крив або змни радуса криво взки повертаються вдносно кузова зявляться тертя в опорах та бокових сковзунах.

Додатковий опр руху в кривих залежить вд радуса криво, швидкост руху, стану кол, пдвищення зовншньо рейки, бокових зазорв мж рейками та гребнями коліс, ступеня зносу колісних пар та х розбгу.

Визначається питомий опір руху в кривй за емпіричною формулою:

wr = 700/R . (9)

Якщо довжина криво менше довжини поїзда, то опр зазна тльки частина поїзда, тод користуються формулою:

wr = 700Sкр/(R*l потягу). (10)

При низьких температурах опр зроста з-за збльшення густини мастила у вузлах тертя та пдвищення густини повтря. Цей опр визначаться у вдсотковому співвідношенні вд основного опору рухові або прийматься за спецальними таблицями та графками, як приведен в ПТР.

При зустрчному або боковому втр опр рухові зроста. Зустрчний втер виклика збльшення опору повтрянного середовища. Боковий втер притиска поїзд до одн з рейок, внаслдок чого збльшуться тертя бандажа об бокову поверхню рейки. Приймаються ц значення у вдсотках вд основного опору.

2.3 Розрахунок основного питомого опору складу

Приведен в ПТР емпричн формули дозволяють виявити сили основного питомого опору кожного виду рухомого складу. Оскльки опр руху локомотивв залежно вд режиму роботи розраховують за рзними формулами, доцльно спочатку визначити опр руху складу, а потм локомотива у потрбному режим.

Основний питомий опр руху складу визначаться як сума опору руху кожного типу вагонв:

wo” = woi” + woj” + .. .+ wok”, (11)

де , , ... , - вдсоткове спввдношення вагонв даного типу у склад;

i, j, ..., k - типи вагонв.

Основний питомий опр руху локомотива визначаться за емпричною формулою, приведеною у ПТР wo'.

Тод загальний питомий опр руху поїзда дорвню:

wo = wo” + wo'. (11)

Повний питомий опр руху поїзда дорвню:

wo = wo” + wo' + wдод . (12)

3. Утворення гальмівної сили

Гальмівними силами називають зовншн сили, спрямован проти руху поїзда і як вмикаються машинстом для зниження швидкост руху або підтримки швидкост під час руху поїзда по затяжному схилу.

В залежност вд принципу створення гальмівних сил гальмування подляють на механчне та електричне.

При механчному гальмуванн гальмівна сила утворюється за рахунок натискання гальмівних колодок на робочу поверхню коліс або на диски, які спецально прикрплені до колісних пар пасажирських вагонв.

При вмиканн механчного гальма кожна колодка пд дю стиснутого повтря притискуться до колеса, яке обертаться, з силою К1.

На мсц контакту виника сила тертя, яка д проти обертання коліс. Ця сила:

В1 = К1 к , (13)

де К1 - сила натиску колодки на колесо, кН;

к - коефцнт тертя колодок об колесо.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2 -- Утворення гальмівної сили

Замнивши момент сили В1, який дорвню В1*Rк, (Rк - радус колеса), рвним моментом В2*Rк, отримамо В2 = В1. Ц сили внутршнми по вдношенню до поїзда і не можуть вплинути на його рух. При наявност зчплення колеса з рейкою сила В2 виклика рвну й але протилежно направлену реакцю рейки - силу В, яка зовншньою вдносно поїзда та називаться гальмівною. Величина гальмівно сили кожно колісно пари обмежена зчпленням колеса з рейкою. У випадку коли сила В2 перевищу силу зчеплення колеса з рейкою вдбудеться сковзання колеса вдносно рейки, таким чином утвориться юз.

Отже для кожно колісно пари:

nк * К1 * к = go * к , (14)

де nк - число колодок на одну колесну пару;

к - коефцент зчплення колесно пари з рейкою;

go - осьове навантаження, кН.

Суму сил усх гальмівних колісних пар поїзда, обладнаних гальмами, називають гальмівною силою поїзда:

Вг = 1000 Кр* кр . (15)

Так як кр не залежить вд Кр його виносять за знак , тод:

Вг = 1000 кр Кр , (16)

тод питома гальмівна сила в Н/кН :

bг = 1000 кр Кр/(mg). (17)

4. Розрахунок маси складу

Маса вантажного (пасажирського) поїзда залежить вд сили тяги локомотива, профля кол, роду рухомого складу та ступеня використання машинстом кнетично енерг поїзда.

В залежност вд характеру профля кол розрахунок маси складу виконують виходячи з умов що поїзд рухається з рвномрною швидкстю на розрахунковому затяжному пдйом або з неравномрною швидкстю при прямуванн на найважчому пдйом з використанням кнетично енерг. Як правило на будь-якій з длянок кол найбльший затяжний пдйом, на якому поїзд розвива найменшу швидксть. Такий пдйом приймають за розрахунковий iр. Масу складу розраховують виходячи з того, що поїзд рухаться на пдйом з найменшою (дозволеною ПТР) рвномрною (розрахунковою) швидкстю. При цьому сила тяги локомотива витрачаться на подолання опору руху поїзда:

Fд = Р (wo'+iр) + Q (wo”+ip) , (18)

звдкиля:

Q = [Fд - Р (wo'+ip)] / (wo”+ip).

4.1 Переврка маси складу при зрушенн з мсця

На окремих пунктах з важким профлем кол внаслдок значного додаткового опору зрушити поїзду з мсця важко. Тому масу складу необхідно переврити за умови зрушення поїзда з мсця. Таку переврку виконують також на випадок змушено зупинки поїзда на пдйом з наступним зрушенням з мсця.

Масу складу в такому випадку перевряють за формулою:

Qзр = Fдзр /(wзр + iзр) - Р , (19)

де Fдзр - сила тяги локомотива при зрушенн, кН;

wзр - питомий опр при зрушенн з мсця, Н/кН;

-для пдшипників ковзання

wзр = 142/(qo+7) ; (20)

-для пдшипників кочення

wзр = 28/(qo+7). (21)

Сила тяги локомотива при зрушенн з мсця значно вища, нж під час руху. Надлишкова сила тяги витрачаться на подолання додаткового опору на зрушення та на прискорення поїзда.

4.2 Переврка маси складу за довжиною приймально-вдправних колй

Щоб забезпечити пропуск поїзда по приймально-вдправних колях при схрещенн та обгон, прийняту масу складу перевряють по довжин приймально-вдправних колй за формулою:

Lп = lс + lл + 10, (22)

де lс - довжина складу, м;

lл - довжина локомотива, м;

10 - допуск на установку поїзда в межах корисно довжини приймально-вдправних колй, м.

Довжина поїзда не повинна бути бльшою за довжину приймально-вдправних колй. Якщо ж вона виявиться бльшою, то корегують за умови повного використання довжини цих колй.

4.3 Переврка маси поїзда на пдйом, крутизна якого бльше розрахункового

Прирвнюючи кнетичну енергю поїзда до роботи дючих сил, визначають шлях, який проходить поїзд за час змни швидкост вд початкового значення Vп до кнцевого Vк:

S =Si = [ 4,17 (Vкi2 - Vпi2)/( fдср - wдср)i] , (23)

де Vкi , Vпi - відповідно кінцеве та початкове значення швидкості руху в кожному інтервалі i, км/год.; поїзд тяга гальмівний маса

( fдср - wдср)i - середнє значення між питомимі силами що прискорюють або сповільнюють, яка діє у кожному інтервалі швидкостей Vпi ... Vкi , Н/кН.

Iнтервали змни швидкост приймають в межах V=10 км/год. Якщо шлях, який проходить поїзд при зниженн швидкост до розрахунково, буде рвний або дещо бльший нж довжина пдйому з крутизною більшою ніж розрахунковий під'йом, то вага складу вабрана врно цей пдйом поїзд пройде за рахунок використання кнетично енерг.

Переврку треба проводити з елемента профля, на якому швидксть руху поїзда може бути заздалегдь вдома (пункт, де може бути досягнена максимально можлива швидксть, вд установлено швидкост по боковим колям, пунктв де обмеження швидкост).

5. Рвняння руху позда та його розвязок

5.1 Рвняння руху позда

Рівняння руху поїзда дозволя оцнити вплив прискорюючих та уповльнюючих сил дючих на позд на прискорення його руху.

Як вдомо звязок мж силою прискоренням та масою будь-якого тла яке рухаться поступово в тому чсл поїзда можна визначити за допомогою другого закону Ньютона:

р = а, (24)

де р - прискорюючая сила дюча на поїзд Н;

- маса поїзда кг;

а - прискорення руху м/с2.

Так як маса поїзда вимрються в тонах , щоб отримати в клограмах необхідно помножити на 1000; швидксть вимрються в км/м. Щоб виразити швидксть в цих одиницях вимру, треба щоб прискорення було в КМ на ГОДИНУ в квадрат:

1 м/с2=36002/1000=12960 км/год2.

Тод рвняння (24) Fр = а матиме вигляд:

р = m a/1296 . (25)

Під час руху поїзда поряд із поступовим рухом велика кількість його частин, таких як: колсн пари вагонв та локомотивв якоря ТЕД та елементи зубчатих передач елементи механчних та гдравлчних передач та пдвагонн генератори також здйснюють обертання. Внаслдок чого, прискорююча сила поїзда виклика не тльки прискорення поступового руху поїзда а й кутове прискорення частин, які обертаються. У випадку зниження швидкост руху поїзда частини як обертаються намагаються зберегти рух заважають д уповльнюючих сил. Таким чином частини як обертаються зменшують як прискорення так уповльнення руху поїзда викликаючи таким чином ефект - змну маси поїзда. В розрахунках цей вплив враховуться коефцнтом (1+) нерц частин що обертаються, який показує на скльки необхідно збльшити дйсну масу поїзда, щоб врахувати дю частин, що обертаються. Тод рвняння (24)

р= (1+)а/12,96, Н- називаться рвнянням руху позда. (25)

Для визначення прискорення руху поїзда, км/ч2, використовують рвняння

а = 12,96 р / ( (1+)),

але так як р = р/( ), то

а = 127р/(1+). (26)

Позначивши 127/(1+) = отримамо найбльш просту зручну форму для розрахункв рвняння руху поїзда:

а = р , (27)

де - прискорення позда при д питомо прискорюючо сили в 1Н/1кН, м/с2.

Для рзних вантажних та пасажрських поїздів коефцнт 0,6, а коефцнт

= 127/1,06 = 120 км*кН/(Н*год2) ,

тод

а = 120р , (28)

для режиму тяги - а = 120( д - wо);

режиму вибгу - а = 120(-wох);

режиму гальмування - а = 120(-г - wох).

З рвняння руху поїзда виплива що питома прискорююча сила визнача характер руху поїзда.

5.2 Аналз рвняння руху поїзда

Якщо питома прискорююча сила додатна, то позд рухаться прискорено його прискорення залежить вд сили р . При постйному додатньому значенн р його рух буде рвноприскоренний. Прискорення рухові можливе в режим тяги, коли сила тяги перевищу сили опору рухові, в режим вибгу гальмування - коли складова сили ваги поїзда на спуску перевищу сили опору руху. Якщо питома прискорююча сила вдмна то рух поїзда буде уповльнений, а при постйнй вдмнй сил - р рвноуповльнений. Зниження швидкост в режим тяги виника, тод коли сила тяги виявляться меншою вд сил опору руху в режим вибгу гальмування під час руху на горизонтальній ділянці шляху чи на пдйом.

Якщо питома прискорююча сила дорвню нолю тод поїзд рухаться рвномрно. В режим тяги такий рух вдбуваться тод, коли сила тяги дорвню силам опору рухові.

Під час руху позда прискорююча сила змнються в залежност вд змни режиму роботи локомотива, плану та профлю кол, швидкост руху, сили напрямку втру т.і. Тому в звичайних випадках позд де прискорено або уповльнено лише в окремих випадках рвномрно.

Покажемо питом прискорюючі (уповльнюючі) сили які дють на поїзд при рзних швидкостях у вигляд графков р(V) під час руху по горизонтальній ділянці щляху без урахування дотаткового опору руху, рисунок 3. Ц графки являють собою даграми питомих прискорюючих (уповльнюючих сил): крива 1 - залежність питомої сили тяги локомотива, крива 2 - залежніть питомих прискорючих сил в режимі тяги, крива 3 - залежність питомих сил основного опору руху поїзда при роботи локомотива під струмом, крива 4 - теж без струму, крива 5 - залежність питомих гальмівних сил, крива 6 - залежність питомих уповльнюючих сил від швидкості.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3 - Діаграми питомих прискорюючих та уповільнюючих сил які діють на поїзд

6. Методи розвязку рвняння руху поїзда

Визначення маси поїзда розвязок рвняння руху витрати електроенерг чи пального на переміщення позда переврка використання потужност локомотива все це відноситься до тягових розрахункв. В процесі розвязку рвняння руху, для позда дано маси, визначають швидксть руху у будь-якй точц час, необхдний на проходження будь яко длянки шляху. Для цього спочатку знаходять питом прискорююч уповльнююч сили для всх можливих швидкостей руху. Рвняння руху позда можна розвязувати аналтичним або графчним методами.

6.1 Аналтичний метод розвязку рвняння руху поїзда

Вн поляга в тому, що взявши в будь-якому нтервал швидкості незмнну прискорюючу силу отримують рвноприскоренний рух для якого справедлива рвнсть:

V2 = V1 + at , (29)

де V1 - швидксть на початку часу t = 0, км/год;

V2 - швидксть в кнц вдрзка часу t, км/год;

а - прискорення руху, км/год2;

t - інтервал часу протягом якого визнаться змна швидкост, год.

Звдси інтервал часу

t = (V2 -V1) / a = V/a, (30)

де V - збільшення швидкост за час t, км/год.

Якщо з рвняння руху позда пдставити значення прискорення а, то отримамо:

t = V/( fрср) або t = 60V/( fрср), (31)

так як 1година = 60 хвилинам.

Залежнсть мж шляхом, який поїзд проїхав S, км, та середньою швидкстю руху Vср, км/год, отримують із визначення середньо швидкост:

Vср = S/t, звдки S = Vсрt. (32)

Якщо Vср замнити половиною суми початково V1 та V2 кнцево швидкостей в інтервалі часу t: Vср = (V1 + V2)/2 та пдставити значення t, то шлях в км визначатиметься так:

S=(V1+V2)V/(2 fрср) (33)

так як V = V2-V1 то пдставивши в формулу (33) псля деяких перетвореннь получимо S = (V22 - V12) / (2 fрср), враховуючи те, що 1 км =1000 м отримаємо:

S = 500 (V22 - V12) / (2 fрср). (34)

Формули для t та S дозволяють визначити час та шлях, який проходить позд на кожному інтервалі швидкостей.

Враховуючи що = 120 км*кН/(Н*год2) формули набудуть виду:

t = V/(2fрср),

S = 4,17(V22 - V12) / fрср. (35)

Приклад: визначити шлях, який проходить вантажний позд, на станц зі схилом =0 при змн швидкост вд 0 до 60 км/год необхідний для цього час. Iнтервал швидкост прийняти рвним V = 10 км/год. Побудувати графчн залежност V=f(t); V=f(S); t=f(S) .

Ршення :

Під час змни швидкост вд 0 до 10 КМ/Г . Середн значення питомо прискорюючо сили буде дорвнювати:

1.fр = [(fд - wo)V=0+(fд - wo)V=10]/2 = [14+12]/2 = 13 Н/кН.

t1 = 10/(2*13)=0,385 год.

S1 = 4,17(10*10-0)/13=32 метрів.

n. Шлях який позд пройде при розгон:

S = S1 + .... + Sn .

n+1. Час розгону :

t = t1 + .... + tn .

6.2 Графчний спосб

Отримав найбльше поширення на практиц.

Для побудуви криво швидкост у відповідному масштаб будують крив прискорюючих та сповльнюючих сил. Потм спрямлений профль кол наносять на млметровий папр окремо для кожного напрямку руху поїзда вдкладаючи на ос абсцис шлях S в масштаб Y. По кривим fд - wo = f (V) будують криву V = f(S) в масштаб m, для чого задаються нтервалами швидкост V.

Побудову криво швидкост починають з моменту зрушення поїзда, наприклад ст.А (т.А) розташовано на площадц. Задаються першим прирощенням швидкост V1 = 10 км/год. На кривй fд - wo = f (V) вдмчають точку В, яка вдповда середнй величин прирощення швидкост (V1) /2. До початку координат точка О, та точки В прикладують лнйку. До лнйки до початку побудування швидкост (т. А) прикладують катетом прямокутний трикутник. З точки А по другому катету проводять пряму до перетину в точц В з горизонталлю яка вдповда прирощенню швидкост V1.

Отримують перший відрізок швидкост (вдрзок АV ) на якому швидксть поїзда збльшилась вд 0 до 10 км/год.

Подальшу побудову виконують аналогчно при цьому з точки В проводять лню перпендикулярну променю який здну точку О з точкою С на кривй прискорюючих сил яка вдповда швидкост V1 + (V2)/2 до кнцево величини швидкост V1 + V2 =20 км/год.

а) Побудову криво швидкост під час руху поїзда на гору виконують таким же чином але в цьому випадку лнйку прикладають не до початку координат О, а до точки яка вдповда величин пдйому цим самим зменшують прискорюючу силу fд - wо на величину опору вд пдйому.

б) Якщо локомотив рухається з гори то до значення fд - wо додають величину сили вд схилу iк, спрямовану за рухом поїзда. Тому початок координат переносять вправо на величину iк потім до ціє точки прикладають лнйку.

в) При побудов криво швидкост для випадку пересування поїзда в режимі холостого ходу, замсть кривих прискорюючих сил використовують питом опору руху wox = f (V).

г) Якщо рух поїзда вдбуваться в режим автоматичного гальмування, то при побудов криво швидкост використовують криву сповльнюючих сил bг + wох = f (V). При цьому точки вибраних нтервалв змни швидкостей вдкладають на кривй bг + wох = f (V) за допомогою лнйки зднують х з точкою на ос абсцис як вдповдають величинам .

При побудов криво швидкост необхдно врахувати переврку д гальмв під час руху зменшуючи для цього швидсть у вантажних поїздах на 20 км/год а у пасажирських на 10 км/год. Необхдно також звернути увагу на використання встановленних дозволених швидкостей з конструкц локомотива, стану кол з урахуванням довжини поїзда та умов безпеки руху.

7. Визначення часу руху

7.1 Графчний спосб
Для побудови криво часу t(S) графчним методом використовують криву швидкост.
Для цього вд початку координат О вдкладають влво постйний вдрзок = 30 мм. Його визначають з рвняння = 60кХ/(m), Х m к масштаб часу швидкост та сил. Побудова криво часу полягає в тому що криву швидкост умовно розбивають на окрем длянки А-В В-С С-Д як правило вони визначаються точками перелому на кривй V(S). В межах кожно длянки визначають середн значення швидкост Vср (точки b,c,d). Потм з точки К вдрзка проводять вертикальну лню KL, на яку з криво швидкост проектують точки b,c,d. Отримані проекц b',c',d', на прямй К зднують з точкою А лнйкою, до яко прикладають трикутник, як при побудов V(S). Першу лню проводять з точки А до точки В. Вона вдповда часу який витрача позд на першй длянц кол АВ1 в нтервал змни швидкост вд А до В (0 10 км/год). Вдрзок S1 на ос обсцис вдповда шляху, який проїхав поїзд за час t1 в нтервал змни швидкост V1. Другу ланку будують таким же чином, тльки лню проводять з точки В. Побудувавши вдрзки останнх елементв, одержують криву часу t(S) для перегону.

Крив часу будують для двох варантв: для руху позда без зупинок, та з зупинками у визначених пунктах.

А рзниця часу вкаже на час розгону та уповльнення руху позда у випадку зупинки позда на станцях та визначених пунктах.

7.2 Гальмування позда

Гальмівна сила виника не зразу псля повороту рукоятки крана машинста в одне із гальмівних положень. Тому що необхідний час на розповсюдження повтряно хвил по гальмівнй магстрал позда, приведення в дію повітрерозподільників наповнення гальмівних цилндрв перемщення гальмівно важільної передач до дотику гальмівних колодок до бандажв та на збльшення натиску гальмівних колодок до визначеної величини.

При цьому гальма вагонв головно частини позда спрацьовують швидше а нж хвостових вагонв.

В перод поворота рукоятки крана машинста до початку гальмування проходить деякий час, який називають часом пдготовки гальмв tп. Протягом цього часу позд проходить пдготовчий або передгальмовий шлях Sп. Шлях який проходить позд з дючими гальмами називають дйсним гальмівним шляхом Sд.

Гальмівний шлях :

SГ = Sд + Sп. (36)

Для спрощення розрахункв умовно приймають що в перод пдготовки гальмв до д позд деякий час tп рухаться без гальмв а потм миттво вмикаються гальма всього позда. Передгальмовий шлях залежить вд середньо швидкост руху до часу пдготовки гальмв. Швидксть руху позда за час пдготовки гальмв знижуться при проходженн по пдйому по горизонтальному шляху або невеликому спуску та збльшуться під час руху поїзда по крутому спуску.

В розрахунках цю швидксть теж приймають умовно постйною, рвною швидкост руху в момент повороту рукоятки крана машинста, а змну компенсу збльшення часу пдготовки гальмв на спуску та зменшення на пдйом.

З урахуванням цього передгальмовий шлях Sп(М) визначають за формулою для рвномрного руху:

Sп = (Vп tп) / 3,6 = 0,278 Vп tп , (37)

де Vп - швидксть поїзда в момент повороту ручки крана машинста в гальмвне положення, км/год;

3,6 - коефцнт переводу км/год у м/с.

tп - час пдготовки гальмв з визначенням його за емпричними формулами.

-для вантажних поїздів 200 осей

tп = 7 - 10/(1000крVр); (38)

-для вантажних поїздів 300 осей

tп = 12 - 18/(1000крVр); (40)

-пасажирських поїздів з електропневматичними гальмами

tп = 2 - 3/(1000крVр) , (41)

де - схил для якого розраховуться Sп ;

Vр - розрахунковий гальмвний коефцнт;

кр - розрахунковий коефцнт тертя колодок об бандаж, визначенний при швидкост Vп.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз профілю колії, вибір розрахункового й швидкісного підйомів, випрямлення профілю. Визначення технічної швидкості руху поїзда по перегонам і в цілому по ділянці. Перевірка маси складу за нагріванням обмоток електричних машин. Побудова кривих струму.

    курсовая работа [251,4 K], добавлен 14.05.2009

  • Визначення розрахункового підйому та маси состава. Перевірка розрахункової маси состава на можливість подолання короткого підйому крутизною більше розрахункового. Визначення часу ходу поїзда методом рівномірних швидкостей. Рішення гальмівної задачі.

    курсовая работа [214,6 K], добавлен 12.12.2010

  • Визначення основного питомого середньозваженого опору та маси вагонного складу. Першорядні норми проектування плану та поздовжнього профілю. Побудова кривої швидкості та часу. Визначення роботи сили тяги локомотива, техніко-економічні показники.

    курсовая работа [89,2 K], добавлен 04.05.2011

  • Транспортний процес та продуктивність рухомого складу. Сипучі вантажі та їх характеристики. Організація руху при перевезеннях вантажів. Вибір рухомого складу. Розробка схем маршрутів руху та епюр вантажопотоків. Маятникові та кільцевий маршрут.

    курсовая работа [720,6 K], добавлен 09.04.2016

  • Розробка графіка обороту локомотивів і визначення їх кількості для заданих розмірів руху залізничного транспорту. Складання розкладу і побудова графіку руху поїздів на дільниці обороту локомотивів. Час стоянки на станції основного депо для заміни бригади.

    курсовая работа [224,3 K], добавлен 17.12.2016

  • Дослідження робочого розкладу руху. Особливість обстеження пасажиропотоку. Основна характеристика вибору рухомого складу. Головний аналіз режиму роботи водіїв. Забезпечення кращої комфортабельності перевезень пасажирів, як сидячих так і стоячих.

    презентация [3,6 M], добавлен 04.04.2019

  • Технічна та експлуатаційна характеристика станції. Технологія обробки поїздів і вагонів. Розрахунок норм часу на операції з поїздами і вагонами. Розробка графічної моделі і розрахунок основних показників роботи станції. Забезпечення безпеки руху поїздів.

    курсовая работа [127,8 K], добавлен 27.11.2010

  • Правила перевезень металевої фурнітури. Загальна характеристика продукції та систематизація транспортних зв’язків. Вибір рухомого складу оптимальної вантажопідйомності та маршрутів руху автомобілів. Розрахунок роботи рухомого складу на кожному маршруті.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 15.05.2014

  • Вибір рухомого складу автотранспортного підприємства. Вибір та обґрунтування легкового та вантажного автомобіля, автобуса. Нормативи технічного обслуговування та ремонту рухомого складу. Порядок визначення виробничої програми та чисельності робітників.

    курсовая работа [343,2 K], добавлен 24.04.2014

  • Заміна ланкового шляху на безстикову колію. Технічна і економічна ефективність безстикової колії. Підвищення безпеки руху рухливого складу, скорочення витрат праці й матеріалів на ремонт шляху, ремонт ходових частин рухливого складу. Собівартість ремонту.

    курсовая работа [395,1 K], добавлен 07.12.2008

  • Визначення та співвідношення понять "безпека руху" та "експлуатація транспорту". Предмет відносин в сфері безпеки руху та експлуатації транспорту і їх суб’єктний склад. Правове регулювання діяльності із забезпечення безпеки руху і експлуатації транспорту.

    курсовая работа [39,1 K], добавлен 02.03.2012

  • Розрахунок елементів ВБК на міцність колії. Вибір розрахункової осі екіпажу. Методика визначення напружень на основній площадці земляного полотна. Аналіз отриманих напружень в елементах ВБК та побудова графіків залежності напружень від швидкості руху.

    курсовая работа [466,9 K], добавлен 31.05.2010

  • Технічні характеристики, загальний вигляд проектного та порівняльного лісотранспортного засобу КрАЗ-255Б1 та МАЗ 6317. Визначення максимальної сили тяги на гаку тягача. Визначення максимальної швидкості руху за умови перекидання та максимального ковзання.

    курсовая работа [782,1 K], добавлен 08.12.2012

  • Розрахунок коефіцієнтів пристосовуваності двигуна по крутному моменту і частоті обертання колінчастого вала. Знаходження максимальної потужності двигуна, статичного радіусу коліс автотранспортного засобу, сили повітряного опору при максимальній швидкості.

    контрольная работа [193,8 K], добавлен 09.03.2014

  • Розробка організаційної структури дистанції колії. Розрахунок чисельності монтерів на поточне утримання колії. Планування робіт, а також визначення складу, об'ємів і затрат праці на поточне утримання колії. Встановлення періодичності ремонтів колії.

    курсовая работа [219,4 K], добавлен 28.10.2011

  • Дослідження методів розрахунку колії на стійкість, апроксимованих залежностей моменту. Визначення критичних сил з постійними силами опору баласту та скріплень, з початковою нерівністю колії. Визначення допустимих підвищень температур рейкових плітей.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 27.09.2013

  • Аналіз ринку транспортних послуг. Формування тарифів на вантажні перевезення. Транспортно-технологічної системи доставки вантажів. Організація руху на маршрутах. Розрахунок експлуатаційних показників роботи рухомого складу та собівартості перевезень.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 15.03.2014

  • Технічні характеристики трамвайного вагона КТМ-5. Розрахунок виробничої програми з обслуговування рухомого складу депо. Аналіз спеціального технологічного устаткування для контрольно-діагностичних та регулювальних робіт для світлової сигналізації.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 18.10.2011

  • Розрахунок матриці кореспонденцій і матриці найкоротших відстаней. Призначення маршрутів перевезення пасажирів. Вибір рухомого складу. Розрахунок основних показників роботи автобусів, режимів роботи на маршруті. Розробка та обґрунтування розкладу руху.

    курсовая работа [488,4 K], добавлен 13.09.2014

  • Технічне обслуговування й ремонт автомобільного рухомого складу державного сектора. Розрахунок виробничої програми СТОА: визначення обсягу робіт з ТО і ремонту автомобілів, технологія їх виконання і організація праці; підбір обладнання, техніка безпеки.

    курсовая работа [107,4 K], добавлен 26.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.