Реконструкція дільниці технічного огляду і поточного ремонту приладів електрообладнання автомобілів

Виявлення недоліків в організації роботи дільниці з ремонту приладів електрообладнання автомобілів та розробка пропозицій до проекту її реконструкції. Здійснення розрахунку виробничої програми з технічного огляду і поточного ремонту автомобілів.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.06.2015
Размер файла 324,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Вище професійне училище № 22 м. Сарни.

Пояснювальна записка

до дипломного проекту на тему:

« Реконструкція дільниці ТО і ПР приладів електрообладнання автомобілів »

Дипломник : Жигадло А.М.

Керівник: Ковальчук А.С.

Рецензент: Мельникович М.С.

Консультант: Ковальчук А.С.

Сарни 2015 р.

Вступ

Соціально - економічні зміни, що відбуваються в народному господарстві України позначаються і на автомобільному транспорті. Практика показує, що за останні роки досягнуто збалансовано попиту і продукції транспортних послуг ( тобто рівноваги « транспортного ринку »).

У цих умовах, коли диктат транспортних підприємств припинив існування, починають працювати такі цінники, як вартість і якість народних транспортних послуг. Водії приватних автомобілів в наслідок менших накладних витрат тепер часто його більш конкурентоспроможними на транспортному ринку порівняно з автотранспортним підприємством. Але тонка конкуренція на стільки щоб існуванню системи транспорту загального користування. В цілому значна кількість якого перебуває в муніципальному упорядкуванні.

Проте державні автотранспортні підприємства зобов'язані розраховуватись з приватним сектором як з реальною господарською силою, спроможною на далеких локальних ринках транспортних послуг захопити ініціативу, яка раніше належала громадському транспорту.

Показником рівня пропозиції транспортних послуг є наявний транспортний потенціал і ефективність його використання. За оцінками експертів наприкінці 80-х років минулого століття транспортний потенціал повною мірою задовольняв попит на перевезення. Проте згодом на транспортному ринку виникло ускладнення - відновлення автомобільного парку його більш високою задачею. Аналіз транспортного балансу за останні роки показує, що постачання нових автомобілів становить менш 7% від наявного парку, а цей показник значно нижче нормативного значення який коливається в межах 12 - 15%.

Запровадження вільного порядку придбання транспортних засобів не забезпечено збільшення їх чисельності на ринку і поліпшення ситуації з відновленням парку. Ринок у придбанні транспортних засобів менш вплинув на його перерозподіл між різноманітними транспортними організаціями.

Облік продукцією до якого належить автомобілі потребує застосування ринкових цін. Вони за недостатньої пропозиції безсумнівно будуть високими. Це означає, що придбати автомобіль зможе далеко не кожний бажаючий.

Вигідність і ефективність такої покупки залежить від уміння підприємства, що придбало певний автомобіль, організувати процес перевезення. Ці ж чинники є вирішальним у роботі транспортного підприємства або приватної особи на вільному конкурентному транспортному ринку.

В умовах ринку кожний учасник намагається не тільки утриматись, а й розкрутити сферу своєї діяльності. Одночасно на ринку з'являються нові учасники.

Не аби яке значення має і становище, що склалося в розвитку матеріально технічної бази транспортних підприємств. Приватний власник не виявляє поки що особливого інтересу до придбання нових автомобілів; занадто високі ціни і отже висока собі вартість перевезення.

На утримання автотранспортних засобів у технічно - справному стані, що забезпечує ефективний транспортний процес, галузь здійснює великі ресурсні витрати. Так, що ускладнення конструкції автомобілів зумовлює як правило збільшення обсягу робіт з технічного обслуговування та ремонту, зростання затрат на забезпечення працездатності.

Збільшення кількості автомобілів на дорогах нашої країни, веде до забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами, а значення токсичності відпрацьованих газів значною мірою забезпечується справністю системи живлення і запалювання та рівнем технології обслуговування засобів і методів діагностування цих систем.

Зі зростанням швидкостей і інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, остільки несправні автомобілі є джерелом автотранспортних пригод.

Економія паливних, енергетичних, матеріальних і справних ресурсів у процесі експлуатації автомобілів істотно залежить від їхнього технічного стану, рівня організації матеріального технічного постачання і процесів перевезення, збереження і нормування витрат авто експлуатаційних матеріалів та запасних частин на автотранспортних підприємствах.

Збереженість автотранспортних засобів та готовність їх здійснювати перевезення багато в чому залежить від організації і методів і засобів між змінного збереження.

На рівень технічної готовності автотранспортних засобів і обсяг одночасних і поточних матеріальних затрат на їх утримання, істотно впливають методи проектування нових об'єктів автомобільного транспорту, а також реконструкції і технічного переоснащення діючих автотранспортних, авто обслуговуючих, і авторемонтних підприємств.

Отже у процесі технічної підготовки автотранспортних засобів до транспортного процесу забезпечуються їх надійність і передумови ефективної експлуатації.

1. Загальний розділ

1.1 Коротка характеристика « ПМК - 178 » м. Костопіль

ПМК - 178 знаходиться в м. Костопіль. Дане підприємство виконує господарські вантажні перевезення енергетичних ресурсів на території Костопільського району та інших районів, займається технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілів населення та інших підприємств ПМК - 178 м. Костопіль.

На території підприємства розміщені такі будівлі та споруди:

- Адміністративний корпус;

- Диспетчерська;

- Склад запасних частин;

- Дільниці по ТО і ПР рухомого складу, а також їх агрегатів, вузлів та механізмів;

- АЗС;

- Територія для зберігання автомобілів відкритим методом;

- Ремонтна майстерня, в якій знаходиться приміщення стоянки автомобілів;

На території у підприємства здійснюються зберігання, технічне обслуговування і поточному ремонті рухомого складу. Весь комплекс робіт по технічному обслуговуванні і поточному ремонті виконується в виробничих цехах на відповідних дільницях та зонах.

На підприємстві діють такі дільниці:

- По ремонту приладів електрообладнання;

- По ремонту двигунів;

- По ТО і ремонту ходової частини;

- Агрегатна;

- По ТО і ПР рульового керування;

- Ковальсько ресорна;

Рухомий склад складається із слідуючих марок автомобілів в такій кількості.

Марка автомобіля

Кількість автомобілів

1

КамАЗ - 5511

10

2

КамАЗ - 5320

8

3

МаЗ - 5335

6

4

МаЗ - 5549

9

5

ЗіЛ - 130

8

6

ЗіЛ - ММЗ - 4502

5

1.2 Природо - кліматичні умови

«ПМК - 178» м. Костопіль розміщене на північно - східній частині Рівненсьеої області.

Територія м. Костопіль горбиста, переважають супіщані грунти з невеликим нахилом у північно - східному напрямку. Поверхня міста являє собою рівнину. Середні абсолютні відмітки рельєфу в південно - східному напрямку з 210 м., до 123 м.

Місто Костопіль знаходиться в перехідній полосі від м'якого клімату до більш сухого. Клімат помірний, теплий ы вологий, ту м'яка зима, прохолодна весна, порівняно тепла осінь.

Опади розподілені порівняно рівномірно на протязі року, за рік їх випадає до 435 мм. Більша кількість опадів випадає в літній період. Середньорічна температура по багаторічним метеорологічним спостереженням + 70С, в липні + 190С, в січні - 50С.

Вітри на даній території переважно північно - західного напрямку. Середня швидкість вітру становить 5 - 10 м/с., а також можливі пориви вітру зі швидкістю 15 - 20 м/с.

Грунтовий покрив різноманітний і представлений грунтами характерними для Полісся: дерно - підзолисті, дернові, болотні. Дерново - підзолисті грунти є фондом ораних земель і займають як правило підвищені форми рельєфу. По механічному складу серед них переважають пісчані та супіщано - піщані, які мають неглибокий гумусовий горизонт.

Грунтові води на території підприємства залякають переважно на глибині від 1,5 до 2,5 м. снігові покриви найчастіше починаються формуватися в грудні - січні, а також і в кінці листопада, і досягає 50 - 70 см, а переважна висота снігового покриву лише 10 - 30 см. Середня глибина промерзання грунту становить 50 см, а іноді сягає і до 1м.

Взагалі дані кліматичні умови досить сприятливі для довгострокової і ефективної експлуатації автомобільного транспорту.

1.3 Характеристика дільниці по ТО і ПР приладів електрообладнання

Дільниця призначена для ТО і ПР приладів електрообладнання, які зняті з автомобіля.

На дільниці виконуються роботи:

- Поверхнева очистка агрегатів;

- Перевірка технічного стану приладів;

- Розбирання приладів на окремі деталі;

- Миття і сушіння деталей;

- Заміна несправних деталей справними;

- Відновлення пошкодженої ізоляції з'єднувальних приладів і виводів котушки;

- Паяння наконечників проводів;

- Просочування обмоток приладів;

- Збирання приладів;

- Збирання та випробовування;

- Регулювання приладів та перевірка на контрольно - випробовувальних стендах.

Капітальні ремонти приладів електрообладнання поза межами підприємства та заводах. Для скорочення часу простою авто в ПР та ТО підприємство володіє оборотним фондом нових приладів.

1.4 Недоліки в організації роботи дільниці по ремонту приладів електрообладнання автомобілів та пропозиції проекту що до її реконструкції

Проаналізувати роботу дільниці можна виділити наступні недоліки:

- Недостатньо ефективна робота вентиляції та опалення, надзвичайно низький рівень природного освітлення;

- Частота технічного та організаційного обладнання, приладів, пристроїв, а також інструменту, що використовується фізично застарілі і потребують реконструкції або заміни;

- Нераціональне розміщення оснащення робочих місць;

- Існує необхідність науково - обґрунтованого впорядкування режиму праці та відпочинку працюючих;

- Розміщення обладнання не відповідає вимогам наукової організації праці тому не достатньо сприяє підвищенню її продуктивності;

- Віконні рами внаслідок довготривалої експлуатації не забезпечують належного рівня термоізоляції приміщення та не відповідають вимогам, що ставляться до природного освітлення;

В проекті запропоновані типові рішення, які направлені на зниження втрат робочого часу, підвищення продуктивності праці, підвищення якості ремонту, ТО і регулювання приладів системи електрообладнання автомобіля, забезпечення здорових і забезпечених умов праці:

А саме:

- Покращення природної вентиляції шляхом виготовлення у нових віконних формул розміри яких розраховані у даному проекті і відповідають вимогам сучасних стандартів;

- Вдосконалення опалення в приміщенні шляхом встановлення додаткових ребристих батарей, згідно наведених нижче розрахунків, що в свою чергу відповідають чинним нормам та стандартам;

- Підвищення якісного рівня штучної вентиляції приміщення дільниці за розрахунком реконструкції існуючої вентиляційної системи згідно приведених нижче розрахунків;

- Встановлення додаткової місцевої вентиляції над ванною для миття деталей та біля верстату для проточування колекторів для проточування колекторів якорів генераторів та стартерів, фрезування ізоляції між пластинами;

- Змінити застаріле технічне обладнання новим;

- Доукомплектувати робоче місце електрика необхідним обладнанням організаційним та технічним обладнанням;

- Науково - обґрунтовано впорядкувати режим праці та відпочинку робітників, згідно наведених у дипломному проекті рекомендацій, що враховують психологічний стан працюючого;

- Раціонально розмістити обладнання та оснащення для підвищення рівня організаційного процесу;

- Замінити віконні рами розміром 1,5 Ч 1,5 м, новими розмірами 1,5 Ч 1,75 м, а також які невідповідають вимогам, що ставляться для природного освітлення та термоізоляції приміщення.

Все це дозволить порівняно незначними затратами значно підвищити продуктивність праці, зменшити собі вартість робіт і в кінцевому результаті затрати часу для виконання ремонтних робіт, а також покращити мікроклімат приміщення дільниці.

2. Технологічний розділ

2.1 Вибір вихідних даних для розрахунку виробничої програми

Кількість календарних днів…………………………...................365 днів

Кількість днів роботи підприємства……………………….…….291 день

Кількість св'яткових днів………………………………….……….10 днів

Кількість передсв'яткових днів ……………………………….….….6 днів

Категорія умов експлуатації……………………………………………..ІІ

Режим роботи автомобілів на лінії………………………………..1 зміна

Спосіб зберігання автомобілів…………………………….……Відкритий

Види технічних дій, що виконуються на підприємстві….Д-1,Д-2, що ТО-1,ТО-2,ПР

Тип підприємства …………………………………………….акціонерне

2.2 Приведення рухомого складу підприємства до однієї (основної) моделі

Марка автомобіля

Кількість автомобілів

Середньодобовий пробіг автомобіля

КамАЗ - 5511

КамАЗ - 5320

МаЗ - 5335

МаЗ - 5549

ЗіЛ - 130

ЗіЛ - ММЗ - 4502

10

8

6

9

8

9

110

130

100

150

140

120

В зв'язку з різноманітністю рухомого складу для спрощення розрахунків приведемо транспортний засіб до однієї (основної) моделі автомобіля

Приймаю за основну модель автомобіля КамАЗ - 5511

Визначаємо кількість приведених автомобілів на підприємстві за формулою проведення.

де;

- кількість автомобілів, певної модулі приводиться;

- сумарна питома трудомісткості ТО-1, ТО-2, ПР на 1км побігу, певної моделі яка проводиться люд. год/км;

- трудомісткість одного ЩО, певної моделі, яка проводиться люд. год/км;

- середньодобовий пробіг певної моделі автомобіля, який проводиться км;

- трудомісткість одного ЩО моделі автомобіля до якої проводиться інші люд. год/км;

- середньодобовий пробіг основної моделі до якой проводиться інші, км;

? - кількість технологічно-сумісних груп.

Визначаємо сумарну питому трудомісткості ТО-1, ТО-2, ПР на 1 км пробігу кожної моделі рухомого складу.

( люд. год/км)

;

(люд. год/км)

(люд. год/км)

(люд. год/км)

(люд. год/км)

(люд.год/км)

де;

- питома трудомісткість ТО-1, люд.год/км;

- питома трудомісткість ТО-2, люд.год/км;

- питома трудомісткості ПР, люд.год/км;

- нормативний пробіг до ТО-1;

- нормативний пробіг до ТО-2, люд.год/км;

(один автомобіль)

де;

- кількість спискових автомобілів з пробігом до КР;

- кількість спискових автомобілів з пробігом після КР;

2.3 Загальна характеристика автомобіля КамАЗ - 5511

Автомобіль КамАЗ-5511 випускається Камським автомобільним заводом з 1977 року на базі КамАЗ-5320

Кузов - ковшового типу, з розвантаженням назад

Кабіна - двохмісна, цільометалічна

Вантажопідйомність, кг 10000

Власна маса, кг 9000

Повна маса, кг 19150

Радіус поворота, м

- по колії внутрішнього переднього колеса 8,0

- зовнішні габаритні розміри шин 9,0

Тиск повітря в шинах кгс/см

- передні колеса 7,3

- задні колеса 6,0

Двигун диз.КамАЗ-740

Чотирьохтактний V-8

Робочий об'єм 1. 10,85

Максимальна потужність при 2000 об/хв.(к.с.) кВт 154,4(210)

Максимальний крутний момент при 1400-1700 об/хв. Н.м (кгс/м) 673,4 (65)

Ступінь тиску 17

Об'єм кузова, м 7,2

Кут підйому кузова, град 60

Максимальна швидкість км/год 80

Контрольна витрата палива л/100 км 27

Заправочний об'єм, л

- повний бак 170

- система оснащення 26

- система охолодження 35

- гідросистема привода зчеплення 0,28

- картер коробки передач 8,5

- картер розподільника 3,5

- картер ведучого моста 7

- картер міжосьового диференціала 1,2

Система гідро підсилювача

- рульового курування 3,2

- підйомний механізм платформи 33

Генератор Г 272

Регулятор напруги РР 356

Стартер СТ- 142Б

Маса агрегатів кг

- рама 535

- кузов 1780

- підйомний механізм 100

- коробка відбору потужностей 11,2

2.4 Розрахунок виробничої програми з ТО і ПР автомобілів

2.4.1 Розрахунок загального пробігу

1. Вибираю і коректую нормативний пробіг до ТО-1.

(з табл.1)

де;

- коефіцієнт коректування нормативних пробігів.

Значення коефіцієнтаприймається в залежності від категорії умов експлуатації згідно таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

КУЗ

І

ІІ

ІІІ

1,0

0,9

0,8

2. Вибираю і коректую пробіг до ТО-2.

3. Визначаю пробіг до ТО-1 з урахуванням пробігу .

приймаємо 33

4. Визначаємо уточнюючого пробігу ТО-1.

5. Визначаємо показник пробігу до ТО-2 між пробігом ТО-1.

приймаємо

6. Визначаємо уточнюючий пробіг до ТО-2.

7. Вибираю і коректую нормативний пробіг до КР.

Плановий простій автомобіля в одному КР ;

8. Визначаю дні простою одного автомобіля в ТО і ПР за цикл.

ТО і ПР =(дні)

де;

- питомий простій автомобіля в ТО і ПР на 1000 км пробігу

=0,45 дні/1000км ( табл. 1)

9. Визначаю дні експлуатації автомобіля за цикл:

(дні)

10. Визначаємо коефіцієнт технологічної готовності автомобіля за період його пробігу до КР за цикл.

11. Визначаю коефіцієнт використання автомобіля за рік.

де;

- число днів роботи автомобілів на лінії протягом року;

- число календарних днів в році;

- коефіцієнт, який враховує значення використання техніко- справних автомобілів в робочі дні парку експлуатаційними показниками.

12. Визначаю величину загального пробігу автомобілів за рік, км;

Цю величину округлюю до 1000

2.4.2 Розрахунок річної програми

1. Визначаю кількість КР за рік.

де;

- коефіцієнт, що враховує КР і списання в залежності від моделі автомобіля =0,1 ( з табл.. 1).

2. Визначаємо кількість ТО за рік.

3. Визначаю кількість СО за рік.

4. Визначаю річну кількість Д-1.

де;

1,1 - враховує позапланове виконання Д-1

5. Визначаю кількість Д-2 в рік.

де;

1,2 - враховує позитивне виконання Д-2 по не обрідності.

- враховує виконання Д-2 перед кожним ТО-2.

6. Визначаю кількість ЩО за рік.

де;

- коефіцієнт часток виконання ЩО. =0,6.

2.4.3 Розрахунок змінної програми

1. Визначаю кількість ТО-2 за зміну.

де;

- дні робот зону ТО-2 протягом року.

- число змін роботи зони ТО-2.

2. Визначаю кількість ТО-1 за зміну.

де;

- дні роботи зони ТО-1 протягом року.

- число змін роботи зони ТО-1.

3. Визначаю кількість Д - 2 за зміну.

де;

- дні роботи зони Д - 2 протягом року.

- число змін роботи зони Д - 2.

4. Визначаю кількість Д - 1 за зміну:

5. Визначаю кількість ЩО за зміну:

де;

- дні роботи зони ЩО протягом року.

- число змін роботи зони ЩО.

2.5 Розрахунок річних фондів часу

1. Визначаю дійсний фонд робочого часу:

де;

0,96 - коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу за рік по поважних причинах (хвороба виконання державних обов'язків і інше ).

- кількість робочих днів на рік;

- тривалість робочого дня (=8 годин для нормальних умов праці);

- кількість передсвяткових днів, протягом року;

=1 год. - скорочення зміни у передсвятковий день;

- кількість робочих днів чергової відпустки,

=18 днів (для нормальних умов праці).

2. Визначаю номінальний річний фонд робочого місця при однозмінній роботі:

2.6 Розрахунок річних трудомісткостей робіт по підприємству та підрозділу, який розробляється

1. Визначаю питому трудомісткості ЩО:

=

2. Вибираю і коректую питому трудомісткості ТО-1:

де;

- номінальна нормативна трудомісткість ТО-1

3. Вибираю і коректую питому трудомісткості ТО-2:

де;

- нормативна трудомісткість ТО-2

4. Визначаю питому трудомісткості СО:

5. Визначаю і коректую питому трудомісткості ПР:

де;

6. Визначаю і коректую питому трудомісткості Д - 1:

де;

В4 - коефіцієнт розподілу трудомісткості ТОі ПР по видах робіт В4 = 8%

7. Визначаю і коректую питому трудомісткості Д - 2:

де;

В5 - коефіцієнт розподілу трудомісткості по видах робіт з ТО і ПР, В5 = 0,07

8. Визначаю річну трудомісткість ЩО:

9. Визначаю річну трудомісткість ТО-1:

10. Визначаю річну трудомісткість ТО-2:

11. Визначаю річну трудомісткість СО:

12. Визначаю річну трудомісткість ПР:

де;

Впр - процент трудомісткості робіт ПР, ЩО виконується на підприємства Впр = 100%

13. Визначаю річну трудомісткість Д - 1:

14. Визначаю річну трудомісткість Д - 2:

15. Визначаю загальну річну трудомісткість по То, Д, ПР рухомого складу.

16. Визначаю трудомісткість допоміжних робіт по парку:

де;

Вдоп - процент допоміжних робіт, Вдоп = 30%

17. Визначення трудомісткості робіт по самообслуговуванню в рік:

де;

Ксам - показник трудомісткості самообслуговування підприємства. Ксам = (0,4-0,5) ( 5 с 42 табл. 28)

18. Визначаю річну трудомісткість робіт по дільниці:

де;

В - відсоток трудомісткості, що припадає на дільницю від трудомісткості ПР В = 0,07 (5с 44 табл. 2.10)

В1 - доля цехових робіт в трудомісткості ТО-2 ( 5 с 43)

В2 - доля робіт від трудомісткості То-2 по дільниці.

2.7 Розрахунок кількості працюючих розподіл їх за видами і по робочих місцях

1. Визначаю штатну кількість робітників:

Приймаю 1 чол.

де;

Тділ - річний об'єм трудомісткості робіт виконуючих в дільниці на протязі року люд.год Кв = 1,1-1,2 - коефіцієнт перевиконання норм виробітку за рахунок впровадження прогресивної організації праці ї механізації робіт.

2. Визначаю явочну кількість робітників:

Приймаю 1 чол.

Так як за розрахунками, на дільниці, що розробляється по робочих місцях проводити не потрібно.

2.8 Вибір технологічного обладнання, організаційного та технічного обладнання

При виборі технологічного обладнання та оснащення дільниці по ремонту приладів електрообладнання користуються таблицями технологічного обладнання, каталогами, прейскурантами, довідниками, типовими проектами робочих місць дільниці.

Таблиця 2.8.1

Технологічне обладнання

Назва обладнання

Кількість

Тип людей

Габаритні розміри

Площа, м2

одиниці

Загальна м2

Стенд контрольно - випробувальні універсальні

1

532 М

960 * 985

0,945

0,945

Пристрій для перевірки контрольно -випробувальних приладів

1

Е-204

380*240

0,091

0,091

Верстат для проточування колекторів якорів генераторів і стартерів, фрезування і ізоляції

1

З-105

1100*480

-

-

Стенд для перевірки системи запалювання

1

СПЗ-8М

720*380

-

-

Вертикально-

свердлильний верстат (наст.)

1

МС12А

660*550

-

-

Стенд електронний для перевірки електро-обладнання

1

Е-205

650*726

0,472

0,472

Комплект приладів та очищення свічок запалювання

1

Е203О

Е-203П

196*176

355*230

-

-

Прес верстатний, рейковий

1

ОКС-918

450*370

Всього:

1,417

Таблиця 2.8.2

Організаційне обладнання

Назва обладнання

Кількість

Тип моделі

Габаритні розміри, мм

Площа

м2

Одиниці

Загальна

Ванна для миття деталей

1

К-63

700*600

0,42

0,42

Стелаж секційний

1

Ф177-СБ

1500*560

0,84

0,84

Шафа для готової продукції

1

Ф-22СБ

1000*520

0,52

0,52

Шафа для обладнання

1

ОМС-1316А

1250*600

0,75

0,75

Стіл під обладнання

1

Власне

виготовлення

680*1200

0,816

0,816

Стіл під обладнання

1

Власне

Виготовлення

1700*600

1,02

1,02

Стіл під обладнання

1

Власне

Виготовлення

1300*680

0,884

0,884

Стіл на якому проводиться зовнішнє очищення приладів

1

Власне

Виготовлення

1000*600

0,6

0,6

Верстак електрика

1

Власне

виготовлення

1700*600

1,02

1,02

Лар для витиральних матеріалів

1

2250

50*400

0,2

0,2

Всього: 7,07

Разом: 8,487

Таблиця 2.8.3

Технологічна оснастка

Назва

Тип, ГОСТ, модель

Кількість

Комплект інструментів для ремонту і ТО електрообладнання

І-111

1

Слюсарні лещата

ГОСТ 4045-87

1

Молоток слюсарний

ГОСТ 2340-70

1

Молоток дерев'яний

ГОСТ 2310-80

2

Молоток мідний

ПММ 1468*17-370

1

Керн, діаметр 4 мм

27-13-54

2

Знімач

Власне виготовлення

1

Штангенциркуль

ЩЦ - 1

2

Зубило слюсарне15*16

ГОСТ 2711-54

2

Паяльник

1

Станок для ніжок

ШН 524-60

1

Полотно ножів очне ручне

ГОСТ 6645-68

3

Портативний дефектоскоп

ПДО

1

Волосяна щітка

-

4

Динамометр

2.9 Визначення виробничої площі підрозділу

Визначаю площу дільниці в залежності від загальної площі встановленою на дільниці обладнання та коефіцієнту щільності його розміщення.

де;

= 8,487 - загальна площа встановленого на дільниці технічного обладнання і організаційного обладнання;

- коефіцієнт щільності розміщення обладнання,

Кщ = 3,5-4 (5с 71)

м2

При чому ширина дільниці становить 6м (згідно будівельних норм і правил з кроком колони 6 Ч 9), а довжина 6,2. Остання не відповідає так як дана стіна не є опорною (не містить колон). Вона виконує функцію відокремлення між двома дільницями. Колони містяться в зовнішній стіні та самому приміщенні сусідньої дільниці.

3. Організаційний розділ

3.1 Режим роботи підрозділу, праці і відпочинку ремонтних робітників

Дільниця по ремонту двигунів автомобілів «ПМК - 178» працює 251 лень на рік. Робочий тиждень - п'ятиденний. Тривалість робочого дня становить 8 год., тобто відділення працює в одну зміну. Вона скорочується на 1 год. у передсвяткові дні. Робочий день починається з 8:00 а закінчується у 17:00. Обідня перерва починається о 12:00 і закінчується о 13:00.

Враховуючи умови праці робітникам щорічно надається відпустка тривалістю 18 робочих днів.

Пропозиції проекту щодо покращення режиму праці та відпочинку.

Режим роботи дільниці повинен відповідати наступним вимогам:

- своєчасне виконання підрозділі робіт по ПР з метою зменшення простою автомобілів у ремонті та для підвищення продуктивності роботи дільниці зокрема та АТП в цілому;

- дотримання вимог трудового законодавства:

- виконання виробничого процесу.

Від правильного вибору режиму роботи значно залежить співпраця служб СГГІП. Режим роботи повинен максимально сприяти виробництву підрозділу та створюватися з врахуванням психофізіологічних можливостей людини.

На протязі зміни у робітника змінюється психофізіологічний стан і працездатність, яку поділяють на три періоди:

- період впрацюваня тривалістю від З...5хв. до 30...40хв., у цей період у виконавця покращується координація рухів, встановлюється дихання нормалізується кровообіг.

він знаходить оптимальну позу і ритм праці.;

- період стійкості працездатності може продовжуватись кілька годин в залежності від важкості і напруження праці, санітарно гігієнічних умов, а також від зацікавленості і від захопленості роботою,

- період пониженої працездатності починається як правило за довго до обідньої перерви. В цей період розвивається і збільшується втомлюваність, зростає кількість помилок, з'являється відчуття голоду. Після обідньої перерви на протязі однієї години вказані періоди повторюються в тій же послідовності, але періоди впрацьовування і стабільності працездатності зменшуються, а втомлюваність збільшується до кінця зміни.

Враховуючи все вище вказане для підвищення продуктивності праці робітника я пропоную ввести додаткові короткочасні перерви початок, кінець та тривалість яких наводжу нижче у вигляді таблиці.

Початок перерви

Кінець перерви

Тривалість перерви, хв..

1000

1010

10

1100

1115

15

1400

1410

10

1500

1510

15

1600

1610

10

Ці перерви необхідно проводити в спеціальних місцях та використовувати не тільки для відпочинку, а й для вживання легкої їжі.

3.2 Обслуговування робочих місць підрозділу

Основні принципи обслуговування робочих місць:

- робоче місце, яке знаходиться у відділенні самообслуговується, після закінчення зміни кожен працюючий виконує прибирання власного робочого місця;

- що п'ятниці в графік включається санітарна година;

- за дільницею закріплений один робітник МОП, котрий один раз на день проводить вологе прибирання;

- за санітарно-гігієнічний стан приміщення дільниці відповідальність несе майстер.

Таблиця 3.2

Функції по обслуговуванню

Реглам.

Обслуг.

Виконавці.

1

Видача змінного завдання.

Щоденно на початку зміни.

Майстер.

2

Проведення інструктажу ТБ.

У відповідності з РД 20036-80.

Майстер.

3

Доставка на робочі місця запчастин, матеріалів і пристроїв.

По необхідності на протязі зміни.

Підсобний.

4

Поточний ремонт обслуговування.

По заявках

Майстер.

5

Приміщення матеріалів по робочих місцях.

По необхідності на протязі зміни.

Виробничі робітники.

6

Забезпечення робочих місць підрозділу:

- технічною документацією.

- електроенергією, стиснутим повітрям.

- спецодягом.

-ІІ-

Постійно на протязі зміни згідно порм.

Майстер

ВГМ

Майстер

7

Самоконтроль якості ремонту.

Постійно на протязі зміни

Ремонтний робітник

8

Контроль якості і ремонту.

-ІІ-

Майстер

9

Плановий ремонт та обслуговування обладнання.

По графіку

ВГМ

10

Ремонт і прання спецодягу.

-ІІ-

Господарський відділ

11

Прибирання робочого місця.

В кінці зміни

Ремонтний робітник

12

Прибирання та підтримання гігієни і чистоти в приміщенні.

Після зміни

МОП

3.3 Технологічний процент у підрозділі

Електрообладнання, яке поступило на дільницю попередньо очищують від бруду і потім перевіряють на контрольно випробовувальних стендах і приладах їх технічний стан і в залежності від характеру несправності направляють на регулювання і часткове або повне розбирання.

Роздрібнені вузли і деталі, які не мають обмоток укладають у ванну з гасом для промивання, а потім обдувають стиснутим повітрям. Вузли, які мають обмотку протирають ганчір'ям змоченим у не етильованому бензині або гасі, а потім сушать.

Чисті і сухі деталі направляють на робоче місце для ремонту і збирання.

В процесі ремонту електрообладнання заміняють непридатні вузли і деталі новими або відновленими взятими з оборотного фонду.

4. Охорона праці

4.1 Паспорт мікроклімату дільниці

Мікроклімат дільниці по ремонту двигунів визначаються діючими на організм людини наступними факторами: температурою, вологістю, і швидкістю руху повітря, а також температурою оточуючих предметів.

В приміщені відділення мікроклімат залежить від технологічного процесу.

Температура повітря впливає на психологічний стан людини, її працездатність. Вона являється основним фактором, що подразнює нервові закінчення поверхневих частин тіла. Від температури залежить глибина і частота дихання, швидкість циркуляції крові, інтенсивність біохімічних процесів.

Висока температура повітря в приміщенні електродільниці при зберіганні інших параметрів на оптимальних і доступних рівнях показує негативний вплив на серце та ЦНС робітника. Вона виконує швидку втомлюваність організму, призводить до розслаблення тіла людини.

Вологість повітря оцінюється вмістом в ньому водяної пари. В різних дільницях вологість може істотно відрізнятись.

Рух повітря в середині приміщення по ремонту двигунів викликається інтенсивністю нерівності нагріву вентиляційних мас.

Швидкість руху повітря в залежності від температури може нести різний вплив на організм людини. При високій температурі рух повітря зберігає добре самопочуття, покращується віддача тепла організмом. Разом з тим висока швидкість руху повітря в холодний період року призводить до протягів, які негативно впливають на організм людини.

Всі санітарно - гігієнічні вимоги та вимоги техніки безпеки в проектованому підрозділі забезпечується за розрахунок впровадження науково обґрунтованих норм нормативів, що наводяться нижче.

Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні

Температура t0. C0

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря

1

17 - 19

60 - 40

0,3

2

20 - 22

60 - 40

0,4

Примітка: в чисельнику наведені дані для холодного і перехідного періодів року (середньо добова температура зовнішнього повітря +100 С), а взимку для теплого періоду (середньо добова температура більше +100 С).

Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочий зоні.

Температура t0. C0

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря

15 - 22

Не більше 75 %

Не більше 0,4

Санітарні норми розміри приміщень (згідно СНІП 245-71)

Параметри що нормуються.

Одиниці виміру.

Мінімальна допустимість.

Дійсні.

Об'єм на одного робочого у виробничому приміщенні

М3

15,0

148

Площа на одного працюючого у виробничому приміщенні

М2

4,5

37

Висота приміщення

М

3

4

Норми штучного освітлення робочих поверхонь і коефіцієнт природного освітлення(СНІП 11-973)

Штучне освітлення

Природне освітлення

Освітленість Лк

КЕО ем%при боковому освітленні

При комбінованому освітленні

150

При світлових пройомах в зовнішніх стінах будинків, які орієнтуються на сторонах горизонту (азимут, град)

136-225

226-315

46-135

316-45

Допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничого приміщення (ГОСТ 12.1005-76)

Назва речовини.

Концентрація, мл/м3.

1

Гас

300

2

Оксид вуглецю

20

3

Пил

200

4

Бензин

100

5

Тетрастилсвинець

0,005

6

Масла мінеральні

5

Допустимі рівні шуми (ГОСТ12.1003-76)

Назва робочого місця.

Рівень шуму, ДБЛ.

1

Робоче місце по ремонту деталей.

85

Для забезпечення нормативних параметрів повітряного середовища, встановлених санітарно - гігієнічними вимогами, в приміщенні дільниці (згідно СНІП - 33 - 75) передбачено влаштування систем опалення і освітлення.

4.2 Правила техніки безпеки на робочих місцях

До роботи по технічному обслуговуванню і ремонту електро-обладнання допускаються особи, які пройшли інструктаж по ТБ.

На робочих місцях повинні бути вивішені інструкції по ТБ.

Вимикачі, рубильники до електродвигунів і електроприладів повинні використовуватися в захисному виконанні і розташовуватися в доступних при обслуговуванні місцях.

Перед початком роботи:

- надіти і перевірити спецодяг, застебнути або обов'язати рукава, прослідкувати щоб не було звисаючих кінців одягу;

- перевірити наявність засобів індивідуального захисту (захисні окуляри, рукавиці тощо);

- підготувати робоче місце та інструмент до безпечної роботи, прибрати сторонні предмети, звільнити проходи;

- перевірити справність приладів та стендів шляхом підключення до електромережі;

- при виявленні несправностей обладнання негайно повідомити майстра і до усунення несправностей до роботи на даному обладнанні не приступати;

Під час роботи:

- працювати справним, чистим не замасленим інструментом;

- заржавілі різьбові з'єднання перед початком відкручування необхідно спочатку обстукати молотком, а потім змочити гасом;

- спресовування або запресовування втулок, підшипників та інших деталей проводити за допомогою спеціального обладнання;

- перед вмикання електроінструменту, стендів та інших приладів перевірити стан ізоляції;

- негайно вимикати електроприлад з мережі якщо працівник відчув слабку дію струму;

- розбирання та складання вузлів виконувати тільки не спеціальних стендах або столах за допомогою знімачів та інших спеціальних пристроїв;

- забороняється використовувати для миття деталей та вузлів етилований бензин;

- при роботі на металорізальних верстатах потрібно використовувати захисний екран або вдягати захисні окуляри;

- забороняється видаляти стружку стиснутим повітрям, а використовувати для цього спеціальні щітки та гаки;

- постійно слідкувати надійним кріпленням захисної огорожі та частин верстатів, що обертаються;

Після закінчення роботи:

- привести в порядок робоче місце, вимкнути споживачі електроенергії скласти інструмент та пристрої;

- сповістити майстра про виявлені під час роботи неполадки ремонтного обладнання.

4.3 Заходи з охорони праці та навколишнього середовища

На підприємстві систематично планують і виконують заходи з охорони праці.

Кожного року робітники дільниць проходять курс з техніки безпеки і здають іспит. Програма навчання розроблена інженером з ТБ за програмою, яку надає міністерство з техніки безпеки. Він же проводить заняття з ТБ. По закінченні курсу навчання працівники зобов'язані здати іспит. Допуск до робіт надасться робітникам, які працюють на роботах з підвищеною небезпекою і дійсний протягом року.

Щорічно проводиться місячник з ТБ, під час якого перевіряють стан безпеки в дільницях, наявність заходів пропаганди з техніки безпеки, а також ста?? Документації з ТБ.

Охорону праці включають у колективний договір, який щорічно укладається на підприємстві. Колективний договір включає такі питання.

- нормування праці з метою недопущення завищення норм, що може призвести до підвищення травматизму;

- заходи по покращенню спеціально - побутового обслуговування працівників, що сприяє значенню рівня захворюваності;

Щорічно на виконуються заходи по комплексному плану покращення умов пращ. Цей план включає заходи по механізації технологічних процесів автоматизації виробництва, герметизації обладнання, де можливе витікання шкідливих речовин.

Стосовно охорони навколишнього середовища та економії матеріальних ресурсів проектом передбачено ряд наступних заходів:

- навчання персоналу основам екологічної безпеки з метою зменшення шкідливого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище так як на даний час не всі працівники уявляють собі небезпечні наслідки експлуатації автомобілів точки зору екології;

- встановлення в приміщенні дільниці резервуару для зберігання експлуатаційних рідин для подальшої здачі їх па спеціальні збірні пункти, плями мастильних матеріалів, що утворилися в процесі виконання ремонтних робіт, необхідно засипати піском або тирсою, а потім прибрати;

- необхідно приймати міри по дотриманню в приміщенні відділення допустимих норм концентрації у повітрі шкідливих речовин (проектом передбачено встановлення місцевих вентиляційних відсосів біля ванни для миття деталей та інших механізмів робота яких супроводжується викидом шкідливих речовин),

- для очищення повітря з місцевих вентиляційних систем передбачається використання знежирюючи, знепилюючих електрофільтрів;

- так як у стічних водах, що використовуються у дільниці, містяться залишки нафтопродуктів, миючих засобів0 кислотних та лужних з'єднань, проектом передбачено застосування пристпрою для повторного використання технологічних вод з попереднім очищенням від забруднюючих речовин на спеціальних очисних спорудах;

- стік господарських вод направлений у каналізацію і проходить утилізацію на інших спорудах.

Заходи охорони праці в проектованій дільниці.

- проведення інструктажів з ТБ і навчання працюючих по ремонту двигунів з питань охорони праці;

- забезпечення виконання угоди з охорони праці («Закону про працю, робочий час та відпочинок»);

- повне забезпечення працівників передбаченими: спец одягом, захисними та миючими засобами, спец харчуванням;

- обладнання окремих санітарно-побутових приміщень, які розташовані в головному виробничому корпусі;

- складання та розміщення на робочих місцях дільниці інструкції по безпечному виконанню ремонтних робіт;

- постійний контроль керівним персоналом стану виконання робітниками норм, правил та вимог ТБ;

- слідкування майстром та правильною експлуатацією машин, механізмів, обладнання відділення.

4.4 Протипожежний режим

Згідно СНІП 2.09.02-85 приміщення дільниці по вибуховій, видухо - пожежній і пожежній безпеці відносяться до категорії В.

По стану вогнестійкості будівлі конструкції приміщення доної дільниці відноситься до ІІ-го ступеня вогнестійкості (згідно СНІП 2.01.02-85).

4.4.1 Вимоги правил пожежної безпеки у проектованій дільниці

В виробничому приміщенні дільниці забороняється:

- закривати проходи до місця розташування певних засобів пожежогасіння;

- встановлювати на шляхи евакуації обладнання та інші предмети, що заважають швидкості евакуації;

- залишати після закінчення роботи не знеструмленим технологічне і допоміжне обладнання, а також легкозаймисті і горючі матеріали неприбраними в спеціально відведені місця;

- прибрати приміщення за допомогою бензину, гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин, а також як при цьому утворюються легкозаймисті пари;

- працювати з використанням відкритого полум'я в непередбачених при цьому місцях;

- допускати забруднення робочих місць залишати використані обтиральні матеріали, мити або промивати бензином деталі і руки і одяг;

- палити на території і в виробничих приміщеннях поза соціально - відведеними місцями, де повинна бути урна для недопалків, засоби пожежогасіння;

- зберігати легкозаймисті матеріали і тару з під них сушити одяг і інше на батареях опалення;

- використовувати пожежний інвентар і інструменти не по прямому їх призначенню.

Окрім цього для підвищення рівня пожежної безпеки проектом передбачено слідуючи заходи:

- використання різного роду належного протипожежного оснащення;

- в якості переважних засобів пожежогасіння використовувати два азбестові покривала та два вуглекислі вогнегасники марки ОУ-8, з розрахунку один вогнегасники у місця найбільшого скупчення електрообладнання;

- встановлення авто миючих пожежних сповіщувачів типу ДТА (теплові), котрі повинні бути безпосередньо увімкненими до приймальної станції, а в якості резервного живлення передбачена акумуляторна батарея.

4.5 Розрахунок вентиляції, освітлення та опалення у підрозділі

4.5.1 Розрахунок вентиляції

Розрахунок природної вентиляції зводжу до визначення площі фрамуг, а примусової до вибору її виду, визначення об'єму обміну повітря, підбору та розрахунку потужностей двигуна та вентилятора.

По нормам виробництва всі виробничі приміщення повинні мати основне (природне) провітрювання.

1. Визначаю сумарну площу перерізу фрамуг:

?Fфрам = Fпідлоги •0,03

де;

Fпідлоги = 37м2, площа підлоги дільниці.

?Fфрам = 37•0,03 = 1,11 (м2 )

2. Визначаю кількість фрамуг:

hфрам = 2 ( по кількості вікон - 2)

3. визначаю площу однієї фрамуги:

Fфрам =

Приймаю розміри фрамуг.

В = 0,75;

L = 0,75;

де;

В - ширина фрамуги.

L - довжина фрамуги.

4. Примусова механічна вентиляція використовується при умові, якщо годинна кратність обміну повітря (К) знаходиться в межах (1,5-3).

Приймаю К = 2

5. Визначаю розрахункову величину обміну повітря в приміщенні дільниці:

Ln = Vдільн • К

Vдыльн = Fдільн• h = 37 • 4 = 148 (м3)

де;

h - висота приміщення дільниці (4м)

Ln = 148 • 2 = 296 (м3/год)

По каталогу вибираю відцентрований вентилятор серії ЕВРАОЛ 21-5.

Його характеристика.

Ln = 300 м2/год - продуктивність вентилятора;

n = 1500 об/в.. - частота обертання вентилятора;

?п = 0,46 - коефіцієнт передачі;

Нп = 90 кг/м3 - напір повітряного потоку;

?в - 0,9 - ККД вентилятора.

6. Визначаю потужність двигуна необхідну для приводу вентилятора:

По каталогу вибираємо електродвигун моделі 4А71А2У1,

Ne = 0,27 (кВт), n = 1500 об/в...

4.2.2 Розрахунок освітлення

Освітлення в приміщенні по ремонту двигунів розраховую у відповідності з будівельними нормами і правиломи БніП - 245-63.

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природного освітлення (КПО). Нормативне значення КПО для приміщення при боковому освітленні складає: Ln = 0,855.

При проектуванні та розрахунку освітлення в приміщенні по ремонту двигунів врахую такі основні вимоги:

Освітлення повинно бути достатнім, щоб робітник легко і швидко оперував об'єктом роботи.

- світло не повинно відтворювати різних тіней;

- розміщення освітлення враховується з врахуванням характеру робіт, що виконуються в підрозділі.

В проекті рекомендовано джерела світла, розрахункова освітленість, типи освітлення:

- система освітлення………………….загальна

- освітленість……………………………150 лк

- світильники……………………………..ЛДС

- напруга ………………………………….220 В

- природне освітлення…………………2 бокових вікна

Окрім того проектом передбачено місцеве освітлення біля верстатів та інших робочих місць де в цьому є необхідність.

1. Природне освітлення.

Визначаю сумарну площу світлових пройомів в зовнішній стіні:

де;

Fn - площа підлоги дільниці;

Lmin - нормативне мінімальне значення при боковому освітленні;

to - загальний коефіцієнт світло пропускання;

ПО - коефіцієнт врахування впливу відображеного світла при боковому освітленні;

r1 - коефіцієнт який враховує вплив відбитого світла при боковому освітленні;

К - коефіцієнт який залежить від затемнення вікон протистоянням будівель;

Площа одного вікна Fв = 1,5 • 1,75 = 2,625 (м2)

Число вікон

Приймаю 2 вікна.

Природне освітлення забезпечується за рахунок 2 - х вікон.

2. Штучне освітлення:

Розрахунок штучного освітлення по повній потужності ламп.

Визначаю їх кількість і потужність:

1. Тип освітлення - універсальний;

2. Найбільша потужність ламп - 200 Вт;

3. Вибираю нормовану освітленість Е = 15 л.к.

Визначаю потужність ламп, яка проходить на 1 м2 площі приміщення.

де;

Е - нормана освітленість для даного виду робіт;

Е1 - середня освітленість однієї лампочки.

Визначаю потужність ламп для освітлення приміщення:

W = Wп.м • Fдільн. = 37,5 • 37 = 1387,5 (Вт)

Визначаю кількість ламп необхідну для освітлення приміщення дільниці.

Приймаю 7 ламп потужністю 200 Вт кожна.

4. Розрахунок опалення:

Визначаю максимальну годинну витрату тепла, яка необхідна для опалення та вентиляції приміщення.

Qприм. = Vприм. • (q0 + qв) • (tв - tм) кКал/год.

Де;

Vприм - об'єм приміщення дільниці;

q0, qв - питома витрата тепла на опалення та вентиляцією приміщення при різниці зовнішньої і внутрішньої температури в 10С;

(q0 = 0,45 кКал/год, м3...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.