Розвиток методів моделювання технічних засобів енергозбереження систем управління для тепловозних дизель-генераторів

Комп'ютерна модель повинна повторювати поведінку установки в фізичному експерименті.

Проведено ідентифікацію системи управління транспортним дизель-генератором, що наведена на рис. 7.

Вихідне рівняння руху дизель-генератора, після перетворення, має вигляд

,

, ,(24)

,

де - номінальна кутова частота обертання;

- номінальний рухомий момент дизеля ();

hН, hxx - положення рейок паливних насосів номінальне і холостого ходу;

n, nH - поточна і номінальна частоти обертання ТДГ.

Рис. 7. Структурна схема системи автоматичного управління дизель-генератора (САУДГ)

ДВ - двигун, як об'єкт регулювання; ЕБУ - електронний блок управління;

ДР - датчик положення кута повороту актуатора ?а;

і - блок передачі між двигуном та слідкуючим сервоприводом (редуктор);

nдв - частота обертання двигуна; nзад - задана частота обертання двигуна;

Uа - сигнал управління актуатором; Uа изм - сигнал зворотного зв'язку по куту ?а;

?а - кут повороту вала актуатора; nсс - частота обертання слідкуючого сервопривода;

h - положення рейки паливних насосів двигуна;

Мc - навантаження на двигун.

Для визначення Мнагр (або hнагр), а також hxx знімались осцилограми найбільш характерних експлуатаційних режимів на фізичній моделі:

- процеси розгону і гальмування на холостому ходу при зміні завдань частоти;

- скидання і накидання навантаження в різних частотних режимах.

Отримані адекватні моделі навантаженні дизель-генератора в режимі холостого ходу, так і для режиму навантаження, похибка моделі навантаження не перевищує 5%.

Для визначення структури і параметрів математичної моделі актуатора, на комплексному моделюючому стенді були досягненні наступні динамічні процеси:

- перехідні процеси зміни сили струму і повороту вала актуатора при ступінчатій зміні напруги, що подавалась на обмотку управління;

- частотні характеристики зміни сили струму і повороту вала актуатора при подачі на обмотку управління напруги, що змінюється за синусоїдальним законом в діапазоні частот 2-10 гц.

На підставі отриманих даних, визначені електрична Тэ та електромагнітна Тэм постійні часу актуатора, а рівняння для двох послідовно з'єднаних аперіодичних ланок мають вигляд

, ,(25)

де І, ?а - внутрішні змінні стану.

Обробка результатів осцилографування перехідних процесів переміщення штоку гідропідсилювача дозволила зробити висновок, що в об'єднаному елементі "гідропідсилювач-актуатор" визначальними характеристиками є характеристики гідропідсилювача.

Рівняння, що описує рух штока гідро підсилювача - сервомотора, має вигляд

,(26)

де Тс - постійна часу інерційної ланки;

h - переміщення штоку;

Sпл - переміщення плунжера;

к - коефіцієнт підсилення.

Дослідження натурних осцилограм накидання і скидання навантаження показало, що система управління в розумінні якості перехідних процесів веде себе однаково, тому зроблено висновок про лінійність установки в натурному експерименті при відповідній настройці пропорційно-інтегрально-диференціального регулятора (ПІД-регулятора).

Математичне рівняння ПІД-регулятора при паралельному з'єднанні ланок має вигляд

,(27)

де nзад - величина завдання частоти дизеля;

n - частота дизеля;

кп, ки, кд - коефіцієнти підсилення пропорціональної, інтегральної та диференціальної складових рівняння регулятора.

З урахуванням попередніх розрахунків і спрощень, в комп'ютерну модель включено всього 4 блоки:

- блок, що характеризує інерційні властивості махових мис частин силової установки, що обертаються (інтегратор постійного часу Та);

- блок, що характеризує інерційні властивості рейки, яка переміщується сервомотором;

- ПІД-регулятор частоти в традиційному вигляді;

- блок, що імітує механічне навантаження, яке докладається до дизеля

за допомогою генератора.

Структурна схема отриманої комп'ютерної моделі наведена на рис. 8.

Рис. 8. Комп'ютерна модель тягового дизель-генератора

Реалізація, безпосередньо на комп'ютері, здійснена в середовищі програмного пакету MatLab - Simulink, причому отримано моделі як з безперервним регулятором, так і з дискретним.

В результаті були отримані задовільні результати на комп'ютерній моделі в сенсі співпадіння з осцилограмами натурного експерименту, що є свідченням адекватності отриманої моделі.

З метою одержання чисельних оцінок впливу параметрів формування перехідних процесів на показники енергозбереження на комп'ютерній моделі було проведено дослідження процесів розгону дизеля з навантаженням. В процесі дослідження змінними були час зміни завдання частоти обертання в межах від 0 до 40с з інтервалом у 10с і показник інерційності турбокомпресора в межах від 0 до 4Та ( Та - показник інерційності дизель - генератора). На рис. 9 і 10 наведено два крайніх випадки досліджень.

На рис. 9 і 10 наведені комплексні графіки зміни n, h та ?(n,h) ( n і h у відносних одиницях). Причому темп зміни частоти обертання під час комп'ютерного експерименту на моделі змінювався з метою забезпечити величину коефіцієнту надлишку повітря ?(n,h) не менш ніж 1,4 (граничне значення для димності).

Дослідження передбачає сумісне використання статичних залежностей, отриманих за допомогою сіткових моделей і комп'ютерної моделі. Для цього в модель введено блок кусочно-лінійної інтерполяції, який описує залежність ?(n,h), що як приклад наведена на рис. 2.

Для визначення кількісних показників підвищення енергозбереження в розглянутих випадках формування перехідних процесів було виконано дискретне обчислення інтегральної функції ? hотн(t)dt в діапазоні від 120 до 180с для всіх 5-ти випадків зміни інтенсивності розгону дизель - генератора.

Рис. 9. Комп'ютерна осциллограма для випадку миттєвої зміни задання частоти обертання (1 - нульова інерційність турбокомпресора; 2 - Та; 3 - 2Та; 4 - 3Та; 5 - 4Та)



Рис. 10. Комп'ютерна осцилограма для випадку зміни задання частоти обертання за 40 с (1 - нульова інерційність турбокомпресора; 2 - Та; 3 - 2Та; 4-3Та; 5-4Та)

Аналіз числових результатів дозволяє встановити, що застосування темпів зміни частоти обертання 30 або 20 хв-1·с-1 (відповідно розгон за 20 і 30 с) підвищує енергозбереження на 7,82 і 11,86% відповідно у порівнянні з випадком, коли задання змінюється миттєво. Застосування темпу 15 хв-1·с-1 (о розгон за 40 с) дозволяє підвищити енергозбереження на 16,31% у порівнянні з випадком миттєвої зміни задання, що реалізована в традиційних гідромеханічних регуляторах.

Таким чином, запропонована комп'ютерна модель з вбудованим інтерполятором дозволяє при визначенні динамічних параметрів забезпечення перехідних процесів використовувати масиви даних отриманих за допомогою методу сіткових моделей. Таке поєднання значно скорочує витрати на експериментальні дослідження.

Четвертий розділ присвячено аналітичному отриманню оцінок підвищення енергозбереження тепловозними дизель-генераторами за рахунок впровадження результатів досліджень, а також технічній реалізації системи управління режимами (розробленій за безпосередньої участі автора роботи) - електронного регулятора типу СУДМ-01 для тепловозних дизель-генераторів, на якому проводились експериментальні дослідження та випробування в умовах рядової експлуатації.

Отримані в процесі досліджень дані дозволяють кількісно оцінити ступінь підвищення енергозбереження з урахуванням сталих і перехідних режимів. Оцінка буде залежати від співвідношення між сталими і перехідними режимами в процесі експлуатаційної роботи і від обсягу часу роботи на холостому ході. У відносних одиницях ступінь підвищення енергозбереження під час експлуатаційної роботи можна знайти з формули:

,(28)

де ge cp.э i ge cp.э1 - середньо експлуатаційні питомі ефективні витрати палива до і після впровадження енергозберігаючих заходів відповідно;

- коефіцієнт, що враховує частку витрат пального на перехідні режими в загальних витратах;

- коефіцієнт, що враховує зниження витрат пального в сталих режимах;

- коефіцієнт, що враховує зниження витрат пального в перехідних режимах.

З урахуванням того, що зміна положення генераторної характеристики дозволяє досягти зниження витрат палива від 1 до 5% (особливо в на середніх частотах обертання і відповідних їм навантаженням), а впровадження енергозбереження в перехідні режими дозволяє досягти підвищення економічності майже до 17%, дослідження показали, що ймовірно досягти в експлуатаційній роботі підвищення енергозбереження на 4-5%, що було підтверджено в процесі експлуатаційних випробувань.

Задачі експериментальних досліджень було розбито на слідуючи групи:

- визначення залежності положення рейок паливних насосів від частоти обертання на холостому ходу;

- визначення впливу на споживання палива транспортного дизеля, зниження мінімальної частоти обертання на холостому ходу;

- визначення динамічних характеристик виконавчого механізму переміщення рейок паливних насосів та осцилографування перехідних характеристик управління частотою та потужністю для створення комп'ютерної моделі в розділі 3 роботи;

- визначення ступеня підвищення енергозбереження за рахунок впровадження розроблених в дисертаційній роботі методів в умовах рядової експлуатації;

- оцінка стабільності підтримання параметрів електронного регулятора і його надійності в експлуатації.

Кожна група досліджень присвячена вирішенню конкретної практичної задачі більш повного використання технічних можливостей удосконаленої системи управління режимами в умовах рядової експлуатації.

Визначено кількісний рівень зниження витрат пального за рахунок зменшення мінімальної частоти обертання на холостому ходу. Він складає приблизно 1% зниження витрат пального при зменшенні мінімальної частоти на 1%. Під час дослідження, з використанням технічних можливостей електронного регулятора, мінімальна частота обертання потужного дизеля була зменшена з 350 хв-1 до 270 хв-1. Регулятор забезпечив стійкість роботи дизеля на всіх занижених частотах. Витрати вимірювались ваговим методом.

Відзначено, що не дивлячись на очевидний виграш в зниженні витрат пального і легкість самого процесу зменшення мінімальної частоти, користуватись в умовах експлуатації цією можливістю необхідно обережно, бо це може відбитись негативно на роботі масляної системи дизеля, бортового компресора для гальм, системи зарядки акумулятора і т.д.

Експериментально підтверджена кількісна оцінка підвищення енергозбереження тепловозного дизель-генератора, обладнаного електронним регулятором СУДМ-01 за рахунок впровадження ефективних законів управління режимами. Для визначення було обрано двохсекційний тепловоз. Одну секцію було обладнано електронним регулятором СУДМ-01, інша працювала зі штатним регулятором. Технічний стан обох секцій був однаковим - відразу після поточного ремонту.

Характеристики навантаження були сформовані однаковими для обох секцій тепловозу. Експеримент тривав близько двох місяців, тепловоз експлуатувався різними поїзними бригадами, що спеціально не готувались до експлуатації електронного регулятора. Інформація про витрати пального враховувалась після кожної поїздки окремо для кожної секції за методикою, що прийнята в експлуатуючій організації і нормативно затверджена профільним міністерством.

При вказаних умовах випробувань, порівняння витрат пального між секціями одного тепловозу є в достатній мірі об'єктивною оцінкою можливостей електронного регулятора в процесі управління дизель-генератором.

За контрольний період було встановлено, що витрати палива на секції з електронним регулятором на 5% менші, ніж на секції, що обладнана штатним гідромеханічним регулятором. Отримані результати співпадають з даними зарубіжних фірм, що виробляють засоби електронного управління подачею палива дизелів. Враховуючи той факт, що одна секція витрачає близько 400 т. палива на рік, то реальна економія складає 20 т. пального на одну секцію на рік.

Перевірена стабільність підтримки параметрів електронними регуляторами частоти. Перевірка здійснена наступним чином. Перед початком експлуатації транспортні засоби проходять реостатні випробування, дані яких фіксуються у відповідному протоколі. Через пів року при проведенні повторних реостатних випробувань була підтверджена повна ідентичність параметрів наявних з параметрами піврічної давнини. Цей факт знайшов відображення в протоколі міжвідомчих приймальних випробувань.

Використання параметричних залежностей, що отримані в роботі дозволяє не використовувати ряд датчиків, що є суттєвим фактором здешевлення системи і підвищення її надійності.

За результатами численних випробувань (в тому числі і сертифікаційних) профільними державними установами узгоджені Технічні умови на електронний регулятор, а також прийнято рішення про їх впровадження на рухомий склад.

На теперішній час модернізовано більш ніж 70 секцій тепловозів. Термін окупності регулятора складає 6-8 місяців.

Таким чином підтверджено ефективність застосування результатів досліджень на ТДГ в умовах рядової експлуатації.

П'ятий розділ присвячено розгляду практичного використання результатів досліджень для перспективних напрямків модернізації потужних транспортних силових установок.

До таких пріоритетних напрямків належить впровадження систем електронної інжекції. Для таких систем важливим є такий параметр як кут випередження інжекції палива ?, про які йшла мова в розділі 1 роботи.

В загальному випадку величина ? є функцією як мінімум двох аргументів - частоти обертання та положення рейок паливних насосів. При визначенні ? також необхідно враховувати і інші чинники (тип камери згорання, сорт палива та інше).

На потужних транспортних дизелях зміна кута випередження ? повинна здійснюватись в залежності як від умов навантаження, так і від зміни частоти обертання колінчатого валу.

На вітчизняних тепловозних дизелях автомати для зміни кута ? не використовуються, і кут ? фіксують на весь період експлуатації, хоча відомо, що кут випередження інжекції палива ? суттєво впливає на ефективну потужність Ne і ефективні питомі витрати пального ge.

Поява сучасних технічних можливостей управління кутом випередження в широкому діапазоні швидкісних і навантажувальних режимів зробила актуальною задачу теоретичного визначення закону (алгоритму) забезпечення режимів по цьому параметру.

Використовуючи метод сіткових моделей можливо отримати матричні залежності від частоти n і положення рейок паливних насосів h тиску згорання pz та кута ?pz після ВМТ (верхньої мертвої точки), при якому значення тиску згорання pz досягає максимуму у випадку, якщо геометричний кут випередження постійний.

Отримана залежність ?pz(n,h) служить основою для алгоритму зміни випередження інжекції, який буде використано для подальшої модернізації потужних дизелів.

Відомо, що найбільш прийнятним кутом досягнення максимуму тиску pz після ВМТ вважається кут ?pz=(10?12)°, що відповідає необхідному куту випередження інжекції.

Виходячи з цього, кути випередження інжекції ?(n,h) повинні бути скоректовані у відповідності до виразу

?(n,h) = ?max - [(10?12)? - ?pz(n,h)],(29)

де ?max - фіксоване значення кута випередження, що забезпечує максимальне значення тиску pz на номінальному режимі роботи;

?pz(n,h) - залежність, отримана методом сіткових моделей за умови, що геометричний кут випередження постійний.

Отримані розрахункові результати визначення необхідних кутів випередження інжекції відносно відомого ?max дані добре співпадають з основними підходами вибору кута випередження в залежності від частоти обертання та ступеня навантаження. Таким чином показана універсальність створених методів для цілей подальшого удосконалення систем управління режимами ТДГ.

Враховуючи багатоплановість функціональних вимог до різних систем транспортних засобів, що перебувають в умовах рядової експлуатації, з точки зору власника цих транспортних засобів удосконалення самих транспортних засобів в цілому або їх окремих підсистем повинно здійснюватись у відповідності з доопрацьованою групою показників:

- вартість заходів по вдосконаленню;

- ступінь підвищення ефективності відповідної групи показників і термін окупності, якщо мова йде про підвищення економічних показників;

- показники надійності;

- час монтажу додаткового обладнання на борту транспортного засобу, тобто час виводу транспортного засобу з експлуатації;

- вимоги до технічного рівня персоналу, що займається експлуатацією та обслуговуванням транспортного засобу з удосконаленою системою.

Удосконалення управління режимами тепловозних дизель-генераторів відноситься до групи заходів, що підвищують економічні показники, а тому повинно здійснюватись з урахуванням особливостей конструкції існуючих систем та з урахуванням особливостей експлуатації.

На підставі викладеного можна стверджувати, що результати досліджень можна використовувати для отримання залежностей управління для майбутніх, ще більш ефективних енергозберігаючих систем управління ТДГ, якими є системи електронного вприску. Модернізація повинна здійснюватись на базі сформульованих показників.

Висновки

В дисертації вирішено актуально науково-прикладну проблему створення моделей та методів формування ефективних енергозберігаючих режимів роботи ТДГ в умовах експлуатації.

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Досліджено вплив існуючих в Україні методів і засобів систем управління ТДГ на показники енергозбереження. При цьому визначені характерні незадовільні режими роботи, які пов'язані із незадовільними характеристиками технічних засобів, що принципово унеможливлюють вдосконалення сталих і перехідних режимів, а також режимів холостого ходу і запуску тепловозного дизеля, а відповідно і підвищення показників енергозбереження.

2. Досліджені існуючі теоретичні методи, за якими здійснюється оцінка показників енергозбереження ТДГ в умовах експлуатації. Встановлено, що всі методи орієнтовані лише на одержання оцінок енергозбереження в сталих режимах, спираються на значні обсяги статистичних і експериментальних даних з експлуатації. Завдання оптимізації енерговитрат вирішується за рахунок розробки рекомендацій по веденню поїзда або на підставі залучення в цільову функцію витрат на організаційно-технічні заходи з ремонту і обслуговування. Існуючі теоретичні методи не розвинені для розробки наукових підстав і рекомендацій щодо вдосконалення режимів роботи ТДГ в умовах експлуатації з метою підвищення показників енергозбереження, вони також є залежними від кваліфікації управляючого персоналу. Тому підвищення рівня енергозбереження повинно вирішуватись комплексно шляхом вдосконалення як режимів роботи ТДГ (сталих і перехідних), так і технічних засобів на підставі подальшого розвитку методів моделювання технічних засобів управління режимами.

3. Проаналізовано конструктивні рішення сучасних і перспективних систем управління режимами ТДГ, що безпосередньо впливають на вихідні параметри і витрати енергоресурсів. Встановлено загальність функціональних структур сучасних конструктивних підходів до вдосконалення систем управління режимами дизель-генераторів.

4. Сформульовано критерій паливної ефективності, на підставі якого визначаються параметри енергозберігаючої роботи в сталих режимах роботи ТДГ, які на відміну від відомих критеріїв забезпечують мінімум витрат палива в межах робочої зони режимів ТДГ. Параметром, який забезпечує ефективне енергозбереження сталого режиму на будь-якій частоті обертання дизеля в роботі визначено положення рейки паливних насосів, якому відповідає найменша ефективна питома витрата палива на відповідній частоті і навантаженні.

5. Розроблено метод аналітичного моделювання, що дозволяє визначити параметри енергозберігаючої роботи дизель-генератора на сталих режимах з використанням "методу сіткових моделей", який є просторовою багатофакторною модифікацією класичного методу аналізу процесів в дизелях. Модифікований метод на відміну від класичного методу на основі використання процедур багатофакторних обчислень дозволяє визначити параметри економічної роботи тепловозного дизеля в сталих режимах в усьому робочому діапазоні. Теоретичним дослідженням сталих процесів в дизелях за допомогою "методу сіткових моделей" встановлено, що значення ефективного ККД може мати максимум для різних моделей транспортних дизелів як з приводним компресором, так і з вільним турбокомпресором. Значення положення рейки паливного насоса, що відповідає максимуму ефективного ККД, представляє собою необхідний параметр енергозберігаючої роботи в сталому режимі, який задовольняє вимогам критерію паливної ефективності. Модифікований класичний метод дозволяє визначити зміни будь-яких параметрів залежно від частоти обертання і положення рейки паливних насосів в сталих режимах, а також встановити обмеження по вибраному параметру у всьому робочому діапазоні. Експериментальні дослідження показали хороше співпадання теоретичних і експериментальних даних: у області номінальних режимів неспівпадання складає приблизно 5%, у області часткових режимів - 10?12%, що цілком прийнятно для такого складного об'єкту, як дизель. Похибка запропонованого методу за рахунок дискретизації вхідних змінних не перевищує 1%. Показана універсальність застосування модифікованого методу для цілей подальшого удосконалення засобів управління режимами ТДГ в умовах рядової експлуатації.

6. Розроблено методи визначення параметрів забезпечення енергозбереження в перехідних режимах розгону дизеля, тепловоза, як по вже відомих математичних моделях, так і за допомогою комп'ютерної моделі. На відміну від існуючих запропоновані методи дозволяють досліджувати і визначати параметри забезпечення енергозбереження в перехідних режимах ТДГ на стадії проектування. В якості обмежуючого показника вибрано значення коефіцієнта надлишку повітря ? (n,h), що в перехідному режимі повинне бути не менше ніж 1,4. Дослідження нелінійних властивостей поверхні коефіцієнта надлишку повітря ? (n,h) показало, що в робочій області параметрів нелінійність не перевищує 12-15%, а отже можна стверджувати, що лінеаризація статичної системи можлива не лише поблизу окремої точки, а і в робочій області з вказаною точністю. Створена на підставі натурних випробувань адекватна комп'ютерна структурна модель на відміну від існуючих має в своєму складі моделі системи управління режимами, електричних механізмів подачі палива, а також інтерполятор функціональних залежностей, що дозволяє при дослідженнях уникати необхідності врахування в розрахунках інших нелінійних елементів. Встановлено, що параметр темпу збільшення частоти впливає на забезпечення подачі палива так само, як обмежувач ходу рейки в гідромеханічному регуляторі. Тому при застосуванні системи з електронною системою управління режимами можна в експлуатації відмовитися від датчика вимірювання надлишкового тиску повітря наддуву. Комп'ютерна структурна модель з інтерполятором дозволяє визначати в перехідному процесі поведінку будь-яких параметрів дизель-генератора, значення яких для сталих режимів обчислюються за допомогою удосконаленого методу або знаходяться експериментальним шляхом. Одержано величини підвищення енергозбереження в перехідних режимах, що сягають до 17%.

7. Експериментально підтверджена ефективність використання результатів досліджень дисертаційної роботи. Одержане в експлуатації зниження витрати палива на 5% співпадає з теоретичними оцінками можливого рівня підвищення енергозбереження, які на відміну від існуючих аналогічних оцінок дозволяють ще на стадії проектування і впровадження енергозберігаючих систем визначити очікуваний результат енергозбереження в експлуатації. Експериментальні дослідження дозволили одержати кількісну оцінку зниження витрати палива за рахунок зниження мінімальної частоти обертання: при зниженні мінімальної частоти обертання на 1% витрата палива також знижується приблизно на 1%. Реалізацію підвищення енергозбереження дизель - генераторами в сучасних умовах запропоновано здійснювати відповідно до розширеної групи показників, які на відміну від існуючих дозволяють оцінити ефективність запропонованих теоретичних досліджень і технічних рішень в експлуатації. Значно зменшено вплив людського чинника на показники енергозбереження ТДГ в умовах експлуатації.

8. Результати наукових досліджень впроваджені на Державному підприємстві "Завод ім. В.А. Малишева", Казенному підприємстві "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування", а також при модернізації ТДГ, які знаходяться в експлуатації на тепловозах Південної і Придніпровської залізниць України. На теперішній час модернізовано більш ніж 70 секцій тепловозів.

Список опублікованих праць

1. Богаевский А.Б. Эксплуатационные характеристики тепловозных дизель-генераторов и резервы повышения их топливной экономичности / А.Б. Богаевский // Политранспортные системы. В 2-х ч. Ч. 1. Новосибирск: Изд-во СГУПС. - 2009. - с. 103-106.

2. Богаевский А.Б. Компьютерная модель мощного транспортного дизель-генератора с электронной системой управления. / А.Б. Богаевский // Открытые информационные и компьютерные интегральные технологии. Харьков: Нац. аэрокосм. ун-т "ХАИ". - 2008. - вып. 38. - с. 150-169.

3. Богаевский А.Б. Определение области рабочих статических режимов мощной транспортной дизель-генераторной установки. / А.Б. Богаевский // Вісник СНУ ім. В. Даля. Луганськ. - 2005. - №8(90), ч. 1. - с. 184-188.

4. Богаевский А.Б. Повышение топливной эффективности мощной транспортной дизельной установки за счет применения микроконтроллерного регулятора частоты вращения и мощности. / А.Б. Богаевский // Сборник доклади, ХІ научно-техническа конференция с международно участие, "Транспорт, екология - устойчиво развитие", ЕкоВарна. - 2005. - с. 459-463.

5. Богаевский А.Б. Совершенствование управления топливоподачей транспортных дизельных установок. / А.Б. Богаевский // Вестник НТУ "ХПИ". Сборник научных трудов. Тематический выпуск "Системный анализ, управление и информационные технологии". Харьков: НТУ "ХПИ". - 2005. - №54. - с. 83-87.

6. Богаевский А.Б. Повышение топливной экономичности и надежности мощных транспортных силовых установок при модернизации их систем управления топливоподачей. / А.Б. Богаевский // Вісник ХНТУСГ ім. П.Василенка. Харкiв: ХНТУСГ ім. П. Василенка. - 2008. - вип. 69, -с. 347-351.

7. Богаевский А.Б. Принципы функциональной организации электронных регуляторов для транспортных дизельных установок. / А.Б. Богаевский // Вісник СНУ ім. В. Даля. Луганськ: СНУ ім. В. Даля. - 2007. - №6(112). - с.184-188.

8. Богаевский А.Б. Оценка нелинейных свойств коэффициента избытка воздуха для построения компьютерной модели транспортного дизель - генератора. / А.Б. Богаевский // Открытые информационные и компьютерные интегральные технологии. Харьков: Нац. аэрокосм. ун-т "ХАИ". - 2008. -вып.40. - с. 243-250.

9. Богаевский А.Б. Определение алгоритма управления изменением угла опережения впрыска топлива в мощных транспортных дизелях. / А.Б. Богаевский // Вісник СНУ ім. В.Даля. Луганськ: СНУ ім. В. Даля. - 2008. - №7(125) ч. 2. - с. 184-188.

10. Богаевский А.Б. Метод определения оптимальных характеристик нагружения для микроконтроллерных регуляторов транспортных дизель-электрических установок. / А.Б. Богаевский // Праці Луганського відділення Міжнарод. акад. інформатизації. Науч. журн. Луганськ. - 2004. - №2. - с. 52-55.

11. Богаевский А.Б. Управление топливоподачей транспортной дизельной установки при снятой нагрузке. / А.Б. Богаевский // Сб. науч. трудов "Автомоб. транспорт". Харьков: РИО ХНАДУ. - 2005. - вып. 16 - с. 319-320.

12. Богаевский А.Б. Анализ требований к управлению топливоподачей транспортных дизельных установок. / А.Б. Богаевский // Вісник СНУ ім. В. Даля. Луганськ. - 2005. - №6(88). - с. 214-218.

13. Богаевский А.Б. Определение параметров управления мощной транспортной дизель-генераторной установкой в переходных режимах. / А.Б. Богаевский // Вестник НТУ "ХПИ", тем. вып. "Проблемы автоматизированного электропривода. Теория и практика". Харьков. - 2005. - №45. - с. 291-292.

14. Богаевский А.Б. Выбор закона нагружения для дизель-генератора 588ДА дизель-поезда ДЭЛ-01. / А.Б. Богаевский // Науч.-техн. журн. ДВС:двигатели внутр. сгор. Харьков: НТУ-ХПИ. - 2005. - №1. - с. 138-143.

15. Богаевский А.Б. Особенности управления топливоподачей транспортных дизельных установок в условиях эксплуатации. / А.Б. Богаевский // Вестник КГТУ. Транспорт. Красноярск: ИПЦ КГТУ. - 2005. - Вып. №39. - с. 158-164.

16. Богаевский А.Б Применение электромагнитных исполнительных двигателей пропорционального типа в системах автоматического регулирования частоты транспортных дизелей. / А.Б. Богаевский, А.В. Басов, С.Г. Буряковский // В кн. "Проблемы автоматизированного электропривода". Труды н.-тех. конф. Харьков. - 1997. - с. 259-260.(Автором запропонована модель електричного виконавчого органу як елементу системи забезпечення подачі палива).

17. Богаевский А.Б. Информационные технологии при измерении частоты вращения вала двигателя. / А.Б. Богаевский, А.В. Басов, С.Г. Буряковский, А.Ф. Калинин // Вестник ХГПУ, "Проблемы автоматизированного электропривода". Харьков. - 1999. - вып. 61. - с. 272. (Автором запропоновано алгоритм способу визначення частоти обертання для системи забезпечення частоти обертання транспортного дизеля).

18. Богаевский А.Б. Микропроцессорная система управления частотой вращения и мощностью дизель-генераторной установки. / А.Б. Богаевский, А.В. Басов, О.П. Смирнов // Вестник ХГАДТУ, Харьков. - 2001. - вып. 15-16. - с. 153-156. (Автором викладено основні переваги застосування сучасних підходів до забезпечення подачі палива в потужних транспортних силових установках).

19. Богаєвський О.Б. Оптимізація перехідних процесів тепловозних дизелів з застосуванням електронних керуючих систем. / Е.Д. Тартаковський, В.О. Матяш, О.Б. Богаєвський, Д.О. Аулін // Зб. наук. праць. - Харків: УкрДАЗТ. - 2007. - вип. 86. - с. 177-181. (Автором показані переваги електронних систем при забезпеченні перехідних режимів тепловозів).

20. Богаєвський О.Б. Випробування електронно - керуючої системи тепловозного дизель - генератора на моторному стенді. / О.Б. Богаєвський, О.В. Басов, А.Ф. Агулов, В.З. Дубровський, В.А. Залозних // Міжвуз. зб. наук. праць "Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту". ХарДАЗТ. Харків. - 2001. - Вип. 46. - с. 84-89. (Автор узагальнив результати випробувань електронного регулятора на вітчизняному транспортному дизель - генераторі, що підтвердили переваги, викладені в [3]).

21. Богаевский А.Б. Улучшение технико-экономических показателей дизель - агрегата дизель - поезда на основе микропроцессорной системы управления. / Н.К. Рязанцев, А.Б. Богаевский, А.В. Басов, Л.Б. Синельникова // Двигатели внутреннего сгорания. Харьков: НТУ "ХПИ". - 2002. - №1, - с. 55-57. (Автор узагальнив результати ходових випробувань мікропроцесорної системи управління дизель - поїздом).

22. Богаевский А.Б. Выбор закона подачи топлива для дизеля 588ДА дизель-поезда ДЭЛ-01. / Н.К. Рязанцев, А.Б. Богаевский , П.Я. Перерва // Науч.-техн. журн. ДВС: двигатели внутр. сгор., Харьков: НТУ "ХПИ". - 2004. - №1. - с. 24-26. (Автор запропонував підхід до модифікації класичного методу аналізу процесів в потужних двигунах).

23. Богаевский А.Б. Определение характеристики ограничения подачи топлива в зависимости от частоты вращения. / А.Б. Богаевский, О.П. Смирнов // Сб. науч. трудов "Автомоб. транспорт". Харьков: РИО ХНАДУ. - 2004. - вып. 14. - с. 67-69. (Автор розробив метод визначення законів управління в сталих режимах).

24. Богаевский А.Б., Использование сеточных моделей при определении оптимального закона управления нагружения силового агрегата дизель-поезда. / А.Б. Богаевский, О.П. Смирнов // Сб. науч. трудов "Автомоб. транспорт". Харьков: РИО ХНАДУ. - 2004 г. - вып. 15 - с. 86-89. (Автор визначає закон оптимального навантаження для транспортного дизель-агрегату).

25. Богаевский А.Б. Испытания дизеля 1Д80Б с электронным регулятором типа СУДМ -01. / А.Б. Богаевский, А.Ф. Агулов, А.В. Басов, В.Н. Зайончковский, В.А. Рузов // Межвуз. сб. науч. трудов "Совершенствование конструкции локомотивов и системы их обслуживания". С.-Петербург, ПГУПС. - 2004. - с. 49-56. (Автором викладені результати розширених випробувань потужного транспортного дизеля, що проводяться відповідно до заводської програми).

26. Богаевский А.Б. Схемы гальванической развязки аналогового сигнала с оптической связью. / А.Б. Богаевский, А.В. Басов, С.Г. Буряковский // Вестник ХГПУ, спец. вып. "Проблемы автоматизированного електропривода. Теория и практика". Харьков: ХГПУ. - 1998. - с. 317. (Автором запропоновано для впровадження метод передачі сигналів, що використовуються в системах тепловозів).

27. Деклараційний патент України на винахід №62057 А 7F02D29/06. Система автоматичного регулювання паливоподачі дизель - генераторної установки транспортних засобів. / О.Б. Богаєвський, В.З. Дубровський, О.В. Басов, Л.Б. Синельникова; заявник і володар патенту ХНАДУ, Україна; опубл. 15.12.2003, бюл. №12. - 5 с. (Автору належать ідея і формула винаходу).

28. Системы управления дизелями микропроцессорные. Технические условия. ТУ У33.2 -24490245-001-2003. Нормативний документ. / А.Б. Богаевский, В.З. Дубровський, А.В. Басов. Харьков. - Введены с 01.09.2004. - 28 с. (Автор в цьому стандарті розробив вимоги до впроваджуваних систем забезпечення режимів тепловозів, а також розробив методики їх випробування під час виробництва).

29. Богаєвський О.Б. Мікроконтролери для транспортних і промислових застосувань. Навчальне видання / О.П. Алексієв, О.Б. Богаєвський, В.П. Волков. Харьков: РИО ХНАДУ. - 2004. - 156 с. (Автор у посібнику навів приклад використання апаратних і програмно-алгоритмічних засобів для створення транспортної системи забезпечення режимів).

Размещено на Allbest.ru

...