Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

(ОНМА)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

05.05.03 - двигуни та енергетичні установки

УДОСКОНАЛЕННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ СУДНОВОГО АСИНХРОННОГО ДИЗЕЛЬ-ГЕНЕРАТОРА

Дао Мінь Куан

Одеса - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність роботи суднової енергетичної установки (СЕУ) залежить від раціонального використання енергії на рух судна та функціонування його технічних засобів. Основним джерелом енергії СЕУ є природне паливо, ціна якого постійно зростає. Склад і структура СЕУ оптимізуються вже на стадії технічного завдання на проектування з метою найбільш ефективного і повного використання паливних ресурсів. Використання різних видів палива, дезінтеграція потужності СЕУ, ефективне управління потоками енергії призвели до появи багатогенераторних засобів з різними типами приводних двигунів, таких як дизель-генератори, валогенератори, турбогенератори та ін.

В останній час передача механічної енергії на судні здійснюється виключно через перетворення її на електроенергію, що призводить до поширення на флоті суден-електроходів. Різні характеристики приводних двигунів і велика кількість паралельно працюючих енергоустановок при традиційному використанні на суднах синхронних генераторів створюють проблеми зі стійкістю багатогенераторних силових установок. Жорсткий геометричний зв'язок магнітного потоку синхронного генератора з його обмоткою збудження підвищує коливальні властивості системи паралельно працюючих суднових енергоустановок.

Альтернативним вирішенням проблеми підвищення стійкості таких енергетичних комплексів може бути широке використання асинхронних генераторів з короткозамкненим ротором. Переваги асинхронних генераторів широко відомі. Асинхронний генератор має менші габарити і вагу, простішу конструкцію короткозамкненого ротора генератора, відсутність обертових обмоток, ковзних контактів і напівпровідникових елементів, струмової ізоляції на роторі, що підвищує граничну температуру нагріву і забезпечує високі граничні швидкості обертання ротора. Високий ККД такого генератора, внаслідок малого значення активного опору ротора, забезпечує його економічність.

Широкому впровадженню на суднах означених переваг асинхронних дизель-генераторів перешкоджає брак наукових та експериментальних результатів, що робить вибрану тему досліджень актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалася в рамках Морської доктрини України до 2035 р. (постанова ВР України від 7 жовтня 2009р., № 1307) та у відповідності з указом Президента України від 20 травня 2008 р. № 463/2008 «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави».

З 2008 по 2009 роки автор брав участь в якості виконавця у розробці держбюджетної науково-дослідної теми «Дослідження процесів у технічних засобах, системах автоматизованих енергетичних установок морських суден і споруд» (ДР № 0105U002308), виконаної в Одеській національній морській академії відповідно до плану Міністерства освіти і науки України.

Метою дисертаційної роботи є підвищення техніко-економічних показників, якості та стійкості динамічних процесів суднової енергетичної установки.

Основні задачі дослідження:

§ розробка адекватної математичної моделі суднової енергетичної установки, що включає дизельний двигун, асинхронний генераторний комплекс, системи управління частотою обертання і напруги, комутаційну апаратуру і типове суднове навантаження;

§ зображення дизельної енергетичної установки з асинхронною електроустановкою у вигляді аналітичних виразів і передавальних функцій по каналах збудження, навантаження і частоти обертання;

§ структурна і параметрична оптимізація системи керування каналом перетворення механічної енергії у електричну шляхом стабілізації напруги асинхронного генератора в класі дискретних систем управління комутованими секціями конденсаторів збудження;

§ вдосконалення режимів роботи суднових дизельних електроустановок з асинхронними генераторами.

§ порівняння типових режимів формування електричних потоків з синхронних і асинхронних дизель-генераторами.

Об'єкт дослідження -- процеси перетворення і формування потоків енергії в судновому дизель-генераторі.

Предмет дослідження -- системи управління перетворенням і формуванням потоків електричної енергії в судновій енергетичній установці з асинхронним дизель-генератором.

Методи дослідження:

§ математичне та фізичне моделювання процесів у СЕУ для отримання комп'ютерної моделі експлуатаційних режимів;

§ метод комп'ютерного моделювання режимів роботи СЕУ з синхронними й асинхронними дизельними допоміжними установками;

§ методи теорії автоматичного управління для аналізу перехідних процесів, а також структурної та параметричної оптимізації в дискретних системах стабілізації напруги асинхронного дизель-генератора;

§ метод аналізу коренів характеристичного рівняння асинхронного генератора з конденсаторним збудженням;

§ метод балансу активної та реактивної потужності в схемі заміщення асинхронної машини і її навантаження для визначення аналітичних виразів коефіцієнтів передачі по каналах управління, частоти обертання та навантаження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що для підвищення якості динамічних процесів та стійкості формування електричного потоку енергії в суднової енергетичної установки вперше запропоновано використання замість традиційних синхронних генераторів в допоміжних дизельних установках асинхронних генераторів з конденсаторними системами управління. При цьому:

§ отримала подальший розвиток математична модель суднової енергетичної установки, що включає асинхронний генераторний комплекс, приводний дизельний двигун, системи управління частотою обертання і напруги, комутаційну апаратуру і типове суднове навантаження;

§ вперше отримані вирази передавальних функцій асинхронного дизель-генератора, постійних часу та коефіцієнтів передачі по каналах збудження, навантаження і частоти обертання;

§ вперше проведено вибір оптимальних за швидкодією законів дискретно-імпульсного управління основною характеристикою електричного потоку енергії - напругою асинхронного дизель-генератора з конденсаторним збудженням;

§ вперше виконано аналіз і порівняння режимів роботи каналів перетворення енергії з синхронних і асинхронних дизель-генераторів у складі суднової електростанції.

Практичне значення отриманих результатів. Виявлені переваги асинхронного дизель-генератора з запропонованою системою керування дозволили отримати принципово нові, практично важливі експлуатаційні якості електроустановок. При цьому:

§ досліджені режими паралельної роботи асинхронних дизель-генераторів дозволили сформулювати умови реалізації безпечної системи синхронізації при їх включенні на шини суднової електростанції або берегової мережі;

§ встановлено, що швидкодія відновлення напруги в режимі комутації навантаження протягом одного періоду змінного струму робить асинхронний дизель-генератор інваріантним по відношенню до навантаження, яке змінюється;

§ удосконалено методи управління типовими режимами автономної і паралельної роботи енергетичної установки з асинхронними дизель-генераторами;

§ використання розроблених асинхронних дизель-генераторів підвищує стійкість багатогенераторних суднових електростанцій, спрощує їх експлуатацію в режимі розподілу активних навантажень і реактивної потужності, знижує амплітуду коливань активної потужності.

Практичні та теоретичні результати дисертаційної роботи використані Морським науково-дослідним Інститутом В'єтнаму (акт від 15.10.2010 р.) і компанією GiaKhanh при вивченні та розробці вимог до технічної експлуатації, ремонту та налаштування систем управління судновою електростанцією з асинхронними дизель-генераторами (акт від 12.08.2010 р.).

Особистий внесок дисертанта. Доопрацьована математична модель асинхронного дизель-генератора з урахуванням паралельної роботи з іншими генераторами через головний розподільний щит судна, забезпечена стійкість комп'ютерної програми в режимі синхронізації і включення на паралельну роботу.

У публікаціях [1, 3, 4] автору належить програма і математична модель асинхронного дизель-генератора. У роботі [8] автором використана методика розрахунків імпульсних систем. У роботі [2] запропоновано критерій і виконані розрахунки ККД багатопотокових енергетичних установок. У роботах [6, 7] запропонована методика розрахунків коефіцієнтів передавальних функцій.

Апробація результатів роботи. Матеріали роботи доповідалися на 15 Міжнародній конференції з управління «Автоматика-2008» (Одеса, ОНМА, 2008), на II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інформаційні технології і автоматизація - 2009» (Одеса, ОНАХТ, 2009), на Міжнародній науково-технічній конференції «Сучасні методи, інформаційне, програмне та технічне забезпечення систем управління організаційно-технічного комплексу» (Київ, НУХТ, 2009).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано у 8 друкованих наукових працях (1 - без співавторів), з яких 6 входять до переліку фахових видань ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 193 сторінок, включаючи 144 сторінку основного тексту та 36 сторінок з рисунками і 3 таблицями, список використаних джерел зі 123 найменувань на 11 сторінках, додатки на 2 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність роботи, сформульовані мета і основні завдання дослідження, наведена загальна характеристика роботи і основні положення і результати, що виносяться на захист.

У першому розділі наведено технічні вимоги до характеристик, параметрів і перехідних процесів у каналі перетворення і формування електричного потоку енергії в асинхронних генераторних агрегатах з приводом від двигуна внутрішнього згоряння.

На підставі вивчення документів міжнародних та державних стандартів, а також морських класифікаційних товариств, сформульовано загальні вимоги до суднових допоміжних електроенергетичних установок. Виконано аналіз основних режимів роботи, динамічних та статичних характеристик, а також граничних допустимих параметрів і їх відхилень у приводних двигунах внутрішнього згоряння та генераторах змінного струму.

Сформульовано та узагальнено вимоги до автоматизації суднових дизель-генераторів, до частотних характеристиках енергетичних установок, до регуляторів частоти обертання приводів електроагрегатів, до пускових характеристик електроагрегатів і забезпечення паралельної роботи енергетичних установок.

Виконано техніко-економічне порівняння асинхронних і синхронних генераторів. Асинхронний генератор є простою і надійною електричною машиною. Його використання стримувалося з двох причин: відсутності малогабаритних конденсаторів і складності стабілізації напруги.

Сучасні поліпропіленові плівкові конденсатори мають питому масу в десять разів менше, ніж у електричних машин (0,1…0,2 кг/кВАр). З розвитком напівпровідникової комутаційної техніки, а також з появою високошвидкісних приводних двигунів, зокрема, вільнопоршневих, газотурбінних, створюються умови для застосування безконтактних асинхронних генераторів з конденсаторним збудженням в автономній і транспортній енергетиці. ККД асинхронних машин для генераторного режиму може бути більше на 2…3%, ніж ККД серійних асинхронних машин, тому що для поліпшення пускових характеристик асинхронні двигуни випускаються з підвищеним активним опором ротора, що знижує ККД машини. Більш високий ККД, менша вартість генератора і простота його обслуговування призводять до меншої приблизно на 5% вартості електроенергії асинхронних електроустановок в порівнянні з синхронними. За довідковими даними вага асинхронної машини на 30…40% менше синхронної, а габарити менше в 1,5...2,0 рази. Це зумовлено меншим діаметром ротора та повітряним зазором і простим охолодженням роторної обмотки, яка не потребує в ізоляції. Порівняння синхронних генераторів серії ЕСС і асинхронних машин серії 4А показало, що в діапазоні потужностей від 5 до 300 кВт ККД асинхронних двигунів вище, ніж у синхронних генераторів на 2...7% (рис. 1). При короткому замиканні в ланцюзі навантаження відбувається роззбудженя асинхронних генераторів, у зв'язку з чим немає потреби в захисті генератора і установці додаткової апаратури; час відновлення напруги після короткого замикання не перевищує 1 с.

Включення дизель-генераторів у паралельну роботу -- складна і відповідальна операція: необхідно при однаковому порядку чергування фаз забезпечити рівність напруг і частоти струму. Включення асинхронних генераторів у паралельну роботу не вимагає додаткової апаратури, синхронізація генераторів зводиться тільки до вирівнювання їх частот і напруг.



Рис. 1. Залежність ККД асинхронних (АГ) і синхронних (СГ) дизель-генераторів від номінальної потужності

При роботі асинхронних генераторів на несиметричне навантаження короткозамкнена стержнева система магнітносиметричного ротора виконує роль демпферної обмотки, внаслідок чого забезпечується досить висока якість електроенергії в несиметричних режимах. Результати випробувань при пофазній асиметрії навантаження показують, що асинхронні генератори мають максимальну асиметрію лінійних напруг не вище 4%.

При значній розбіжності частот обертання роторів генераторів у системі встановлюється частота струму, що дорівнює середньому значенню частот струмів генераторів, включених у паралельну роботу. Конденсатори виконують роль фільтрів і сприяють зникненню биття напруг і тривалих перехідних процесів. Дослідження паралельної роботи асинхронних генераторів показали, що амплітуда обмінних коливань активної потужності приблизно в 3 рази менше, ніж у синхронних генераторів, а перехідні процеси при підвищенні і зменшенні навантаження швидко затухають.

У другому розділі здійснено вибір завдань, розробка методології та обґрунтування методів дослідження енергетичної установки з асинхронними дизель-генераторами.

Автономні дизель-генераторні установки є основними джерелами електроенергії на суднах. Найбільше поширення отримали електроустановки з синхронними генераторами. Асинхронна машина з короткозамкненим ротором є найбільш поширеною електричною машиною у промисловості й на транспорті, однак її використання в генераторному режимі стримувалося невирішеністю низки науково-технічних проблем, перелічених у першому розділі.

Підвищення ефективності експлуатації асинхронного дизель-генератора є метою дослідження.

Рис. 2. Порівняння розрахункових і експериментальних процесів у системі стабілізації напруги асинхронного генератора

Основну увагу було присвячено оптимізації систем управління та вдосконаленню режимів роботи у складі суднової енергетичної установки. Тому методологічним фундаментом досліджень стала розробка адекватної математичної моделі суднової енергетичної установки, що включає асинхронний генераторний комплекс, приводний дизельний двигун, системи управління частотою обертання і напруги, комутаційну апаратуру і типове суднове навантаження. Дослідження проводиться на відомих, уточнених і заново створених математичних та фізичних моделях. Для отримання коефіцієнтів рівнянь в математичних моделях і оцінки їх адекватності використані результати натурних експериментів на макетах електроустановок, створених при виконанні науково-дослідних робіт в ОНМА (рис. 2).

Математична модель електроустановки складена з рівнянь асинхронної машини з короткозамкненим ротором

рівнянь активно-індуктивно-ємнісного навантаження

,

системи конденсаторного збудження

рівнянь приводного двигуна

і регулятора частоти обертання

Криву намагнічування асинхронної машини апроксимовано функціями Ланжевена.

Для дослідження процесів, для успішного проектування і експлуатації суднової енергетичної установки з асинхронними генераторами виконано розрахунки сталих і перехідних процесів у різних робочих та аварійних режимах (рис. 3).

У третьому розділі суднова електроенергетична установка описана передавальними функціями як багатомірний об'єкт автоматичного управління. Управління напругою і частотою струму в асинхронному короткозамкненому генераторі з конденсаторним збудження здійснюється шляхом зміни ємнісного струму (провідності конденсаторів збудження b_C) і частоти обертання ротора генератора ?.

Активно-індуктивні споживачі електроенергії є збурюючим впливом генератора та являють собою активну g і реактивну b_L складові навантаження.

.

Спільне розв'язання з рівнянням активно-індуктивно-ємнісного навантаження дозволило визначити корені характеристичного рівняння

де .

Рис. 3. Процеси в асинхронному генераторі при включенні навантаження

На рис. 4 асинхронний генератор представлений як багатоз'вязний об'єкт управління напругою DU і частотою генерованого струму Dw. Активне навантаження генератора g створює гальмівний момент DM, що впливає на двигун.

Миттєве значення змінної напруги в статорної обмотці може бути представлено проекцією узагальненого вектора напруги на напрям електричної осі обмотки. Векторні рівняння асинхронної машини Парка-Горєва дозволяють визначити вектор струму через напругу і параметри машини.

Кореням характеристичного рівняння відповідають векторні складові загального рішення диференціального рівняння, що описує режим самозбудження асинхронного генератора.

Процес самозбудження асинхронного генератора описується коренем p₁. Фізичний смисл коренів p₂ і p₃ полягає в тому, що вони характеризують зміну енергії, накопиченої у полях розсіювання статора і ротора. Інтенсивність загасання цих процесів суттєво залежить від навантаження генератора, тому що дійсна частина коренів p₂ і p₃ на холостому ході майже на порядок менше, ніж при номінальному навантаженні. Четвертий корінь характеризує затухання процесів в активно-індуктивному навантаженні. При зміні параметрів асинхронного генератора виникає перехідний процес, який можна представити чотирма векторами, записаними в нерухомій системі координат:



Рис. 4. Асинхронний дизель-генератор як багатозв'язний об'єкт управління

.

Такий опис перехідного процесу самозбудження добре узгоджується з результатами експериментів (рис. 5).

Рис. 5. Експериментальні перехідні процеси в асинхронному дизель-генераторі при включенні і відключенні навантаження

Передавальна функція може бути представлена трьома складовими:

.

На підставі аналізу Г-подібної схеми заміщення і балансу активних і реактивних провідностей асинхронного генератора з урахуванням нелінійності кривої намагнічування отримано статичні коефіцієнти передачі по каналах управління, навантаження і частоти обертання.

У четвертому розділі здійснено розробку імпульсних систем управління судновою допоміжної енергоустановкою (рис. 6, 7).

Рис. 6. Схема суднового асинхронного дизель-генераторного комплексу



Рис. 7. Структурні схеми дискретної системи стабілізації напруги суднової електроустановки з асинхронним дизель-генератором

Знайдено умови стійкості в імпульсних системах стабілізації напруги електроустановки:

з П-регулятором: ;

з І-регулятором: ;

з ПІ-регулятором:;

з ПД-регулятором:;

з ПІД-регулятором: .

Для аналізу швидкодії систем визначено межі їх параметрів, що забезпечують певну ступінь стійкості: відстань від найближчого кореня характеристичного рівняння до осі уявних чисел . За ступенем стійкості можна судити про час загасання всіх вільних складових перехідного процесу.

Умови розташування всіх коренів характеристичного рівняння лівіше осі уявних чисел і не ближче величини може бути отримано з умов стійкості Гурвіца, застосованих до зміщеного характеристичного рівняння, в якому змінено . Оператор z з урахуванням заміни дорівнює

,

де і .

Умови стійкості, застосовані до зміщених поліномів визначають множину параметрів системи, що задовольняють заданій ступені стійкості (рис. 8, 9).

Рис. 8. Залежність коефіцієнта підсилення від відносного періоду комутації, що забезпечує заданий ступінь стійкості	Рис. 9. Межі ступеня стійкості для імпульсної системи з ПІ-регулятором

Крива 1 на рис. 8 відповідає рівності і визначає найкраще налагодження регулятора за швидкодією.

Збільшення призводить до звуження області налагоджувальних параметрів (рис. 9) і гранично зводить її в точку оптимальних значень (k_п, k_и)_опт. Процеси управління напругою асинхронного генератора в системах з дискретними регуляторами наведено на рис. 10 і рис. 11.

судновий допоміжний енергетичний генератор



Рис. 10. Перехідний процес при включенні навантаження в системі з імпульсним П-регулятором	Рис. 11. Перехідний процес при включенні навантаження в системі з імпульсним І-регулятором

У п'ятому розділі виконана оптимізація і порівняння режимів роботи суднових допоміжних дизель-генераторів. Вибрані критерії оптимізації дискретної системи стабілізації напруги асинхронного генератора:

§ -- площа під кривою відхилення напруги (рис. 12);

§ -- критерій, що враховує момент нанесення збурення;

§ -- критерій, що враховує величину навантаження, (рис. 13).

Дискретний закон управління напругою асинхронного генератора, що оптимізується, вибрано: , де -- управління, -- регульований параметр (напруга), -- параметри регулятора.

Рис. 12. Критерій оптимальності I0 у формі поверхні (Surface)	Рис. 13. Узагальнений критерій оптимальності I2

Для об'єктивного зіставлення режимів комутації навантаження синхронних і асинхронних електроустановок створено рівні умови. Порівнювалися найкращі показники установок (рис. 14). По-перше, всі параметри приводного двигуна, регулятора частоти обертання і комутованого навантаження вибрані однаковими, по-друге, параметри налагодження регуляторів напруги оптимізовано за однаковими критеріями.

Порівняння параметрів перехідних процесів (рис. 14) в дизель-генераторах з різними типами генераторів показує, що швидкодія асинхронного генератора на порядок вище, процес завершується за 0,03..0,05 секунди.

Виконано порівняння режимів включення у паралельну роботу дизельних установок з синхронними й асинхронними генераторами (рис. 15).



Рис. 15. Порівняння провалу частоти при включенні синхронних (а) і асинхронних (б) дизель-генераторів у паралельну роботу в залежності від різниці фаз

Порівняння показників процесів включення синхронних і асинхронних дизель-генераторів у паралельну роботу показує, що момент синхронізації має принципово різний характер. У асинхронних генераторів в найгіршому випадку він наближається до пускового моменту асинхронної машини і становить 4…6 номінальних значень, але діє менше 0,1 секунди. Момент синхронізації загасає за один період струму. Миттєвість моменту не веде до значних провалів частоти обертання. Максимальне динамічне відхилення частоти обертання не більше 7 %, що є припустимим.

При включенні синхронних електроустановок у паралельну роботу існує область значень різниці фаз, при якій генератори випадають з синхронізму, при цьому різко зростає провал частоти обертання -- до 15…17 %, а тривалість процесу синхронізації -- 2…5 секунд.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язана важлива науково-практична задача, пов'язана з підвищенням ефективності перетворення і формування потоку електричної енергії у СЕУ за рахунок використання в дизельних установках асинхронних генераторів з конденсаторними системами управління.

Найбільш важливі наукові та практичні результати полягають у наступному.

1. Аналіз динамічних режимів роботи з запропонованими системами управління асинхронним дизель-генератором показав відсутність коливальних властивостей моменту опору і рушійного моменту на валу двигуна при комутації навантаження і при несинфазному включенні у паралельну роботу.

2. З метою виконання аналізу розроблено математичні моделі суднового асинхронного дизель-генератора з системами збудження і стабілізації напруги й частоти, із захистами за граничними параметрами, моделі споживачів електроенергії, пристроїв комутації суднового навантаження і включення у паралельну роботу. Створено комп'ютерні програми для моделювання типових режимів роботи енергетичної установки: комутації навантаження, синхронізації і включення у паралельну роботу, забезпечення паралельної роботи з різнотипними генераторами.

3. З використанням даних проведених експериментів перевірено адекватність математичної моделі. Так, відхилення в перехідному процесі по напрузі становить не більше 3%.

4. Асинхронний дизель-генератор представлено як об'єкт автоматичного регулювання, виконано математичний опис процесу збудження і встановлення коливань. Аналіз коренів характеристичного рівняння з комплексними коефіцієнтами дозволив записати аналітичні вирази передавальних функцій і сталих часу для різних типів навантаження.

5. На підставі рівнянь балансу активної та реактивної потужності в Г-подібній схемі заміщення асинхронної машини з винесеним на вихід статорних обмоток контуром намагнічування і підключеного змішаного навантаження статора отримано вирази коефіцієнтів передачі по каналах збудження, навантаження й частоти обертання.

6. Нелінійності кривої намагнічування асинхронної машини в математичних моделях і комп'ютерних програмах апроксимовано з високою точністю гіперболічними функціями Ланжевена або Френеля.

7. Отримано дискретні передавальні функції систем стабілізації напруги асинхронного дизель-генератора. Виконано аналіз і оптимізація дискретних систем стабілізації напруги асинхронного генератора з типовими імпульсними регуляторами. Визначено умови та межі стійкості, записано вирази меж заданої швидкодії дискретної системи.

8. Розроблено методику визначення якості перехідних процесів шляхом побудови кореневих годографів імпульсної системи стабілізації напруги асинхронного генератора. Доведено, що найкращим дискретним законом управління напругою є інтегральний закон управління.

9. Моделювання та аналіз режимів роботи суднових дизель-генераторів при автономній та паралельній роботі енергетичних установок дозволили визначити найкращі способи управління експлуатаційними режимами. Швидкодія системи стабілізації напруги становила не більше 0,02 секунди, тобто один період змінного струму. Асинхронні генератори можна включати у паралельну роботу без фазової синхронізації без наслідків для двигуна.

10. Порівняння технічних параметрів експлуатаційних режимів синхронних і асинхронних генераторів з дизельним приводом підтверджують переваги асинхронних дизель-генераторів за швидкодією регулювання напруги при однакових характеристиках систем регулювання частоти обертання. Значно підвищується стійкість енергетичної системи при включенні генераторів з різницею фаз.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дао Минь Куан. Система нечеткого вывода о качестве переходных процессов в электроэнергетических установках / Л.В. Вишневский, И.Е. Войтецкий, Дао Минь Куан. // Электромашиностроение и электрооборудование. - К.: Техника. - 2009. - Вып. 74. - С. 18-21.

2. Дао Минь Куан. Оптимизация режимов работы многопоточных валогенераторов / Л.В. Вишневский, А.М. Веретенник, Дао Минь Куан. // Судовые энергетические установки: науч.-техн. сб. - 2009. - Вып. 24. - Одесса: ОНМА. - С.21-27.

3. Дао Минь Куан. Повышение качества импульсной системы стабилизации напряжения асинхронного генератора методом корневых годографов / Л.В. Вишневский, Дао Минь Куан. // Судовые энергетические установки: науч.-техн. сб. - 2010. - Вып. 25. - Одесса: ОНМА. - С. 21-25.

4. Дао Минь Куан. Сравнение автономных электроэнергетических установок с синхронными и асинхронными генераторами / Л.В. Вишневский, Дао Минь Куан, Козырев И.П. // Электромашиностроение и электрооборудование. - К.: Техника. - 2010. - Вып. 75. - С. 75 - 78.

5. Дао Минь Куан. Выбор дискретного закона управления напряжением асинхронного генератора / Дао Минь Куан. // Автоматизация судовых технических средств: науч.-техн. сб. - 2010. - Вып.16. - Одесса: ОНМА. - С.34 - 42.

6. Дао Минь Куан. Аналитическое определение коэффициентов передачи асинхронного дизель-генератора / Дао Минь Куан, Муха Н.И., Дудко С.А. // Электромашиностроение и электрооборудование. - К.: Техника. - 2010. - Вып. 76. - С. 94-97.

7. Дао Минь Куан. Идентификация асинхронного генератора / Л.В. Вишневский, Дао Минь Куан. // II Всеукр. науч.-практ. конф. «Информационные технологии и автоматизация - 2009». - Сб. докл. - Одесса: ОНАПТ, 2009. - С.12-13.

8. Дао Минь Куан. Применение методов дискретно-импульсных систем для исследования генераторных установок / Л.В. Вишневский, Дао Минь Куан. // Мат. між нар. наук.-техн. конф. «Сучасні методи, інформаційне, програмне та технічне забезпечення систем управління організаційно-технічними комплексами». - К.: НУХТ, 2009. - С. 60 - 61.

Размещено на Allbest.ru

...