Підвищення ефективності промислового транспорту целюлозно-паперових виробництв шляхом вибору раціональних конструктивних, технологічних та експлуатаційних параметрів

3434

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

05.22.12 - промисловий транспорт

УДК 621.791.7

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

«ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ТРАНСПОРТУ ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВИХ ВИРОБНИЦТВ ШЛЯХОМ ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНИХ КОНСТРУКТИВНИХ, ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ»

Камель Георгій Іванович

Луганськ 2009

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант:

доктор технічних наук, професор Нечаєв Григорій Іванович, декан факультету «Логістики», завідувач кафедри «Транспортні технології», Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Омельченко Олександр Дмитрович, «Державний економіко-технологічний університет транспорту (ДЕТУТ)», професор кафедри «Організація транспортного сервісу»

доктор технічних наук, професор Берестовий Анатолій Михайлович,

«Азовський морський інститут», Одеської національної морської академії, завідувач кафедри, «Судноплавство і морські перевезення»

доктор технічних наук, професор Оксень Євген Іванович «Автомобільно-дорожній інститут державного вищого навчального закладу», Донецького національного технічного університету, завідувач кафедри «Будівельно-дорожні машини та деталі машин»

Захист дисертації відбудеться "19".11.2009 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.03, у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий “15”.10.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.І Осенін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

промисловий транспорт роторний

Актуальність теми. Вперше у світовій практиці на Україні, в 1926 -1931 роках, під керівництвом проф. Л.П. Жеребова був досліджений, спроектований і розроблений промисловий транспорт, який дозволив виробляти целюлозу безперервним способом з солом'яної січки. Варіння продовжувалось 5-10 хвилин при температурі 190°С і тиску 1,25 МПа. В 1936 році на Добрушинському комбінаті був запущений в виробництво целюлозний завод потужністю 18 т/добу сульфатної целюлози. Основою промислового транспорту використовувався плунжерний двопоршневий насос з клапаном-розподільником. Установка безперервно за термін з 1936 р. по 1941 р. виробила більше 20 тисяч тон целюлози. Досвід, який був заполучений в Україні, був використаний для розробки та здійснення нових видів промислового транспорту шведською фірмою Камюр та німецькою - Бауер для виготовлення целюлози, а установки японської фірми Пандія та французької фірми Дефібратор для виготовлення напівцелюлози. На цих сучасних установках використовується промисловий транспорт, який виробляє більше 90% світової товарної целюлози та напівцелюлози.

В 1976 г. в світі діяло 246 установок, в СРСР - 41. Сьогодні в Росії діє 70, в США - 150, а в світі більше 500 установок Камюр, Пандія, Бауер та Дефібратор на яких виробляється більше 90% целюлози та напівцелюлози. До 1976 р. були започатковані наукові школи по виробництву целюлози, паперу та картону в Санкт-Петербурзі (Ленінградський технологічний університет рослинних полімерів, Ленінградська лісотехнічна академія), в Петрозаводську (науково-виробниче об`єднання ПО Петрозаводськмаш) та в Києві (кафедра «Технології рослинних полімерів» при Київському політехнічному інституті (КПІ)), а питаннями промислового транспорту ніхто не займався. В наслідок чого, з вини промислового транспорту в галузі виникли технічні проблеми: 1) позапланові зупинки варильних котлів досягли 15-20%, 2) брак товарної целюлози досяг 10-15% і 3) виникли труднощі з проведенням ремонтних та відновлюючих робіт технологічного обладнання, яке відноситься до обладнання підвищеної безпеки.

В сучасний час стан целюлозно-паперової промисловості (ЦПП) в Україні не задовольняє потреби її в економіці, культури та освіти. По рівню використання картонно-паперової продукції на душу населення Україна займає одне із останніх місць в Європі - приблизно 18 кг, хоча середнє світове використання паперу та картону на людину складає більше 50 кг, західно-європейська - 197 кг, а в США - 343 кг. ЦПП України завантажені на 60 %, в той час приблизно 50% картонно-паперової продукції завозиться в Україну. Використання імпортної целюлози підвищує собівартість продукції.

З метою подальшої стабілізації та постійного нарощування роботи ЦПП, шляхом реалізації «Концепції розвитку хімічної промисловості України до 2015 року», розробленої Міністерством промислової політики, до пріоритетної відноситься освоєння вітчизняної сировинної бази та забезпечення її комплексної переробки.

Тому для України актуальним є розширення сировинної бази ЦПП за рахунок використання інших видів сировини, в першу чергу, однорічних рослин.

Розробка ресурсо - зберігаючих технологій використання целюлози з однорічних рослин та виготовлення товарів хімічної промисловості з вітчизняної сировини є важливою науково-технічною задачею. В зв'язку з цим, виникає гостра проблема підвищення ефективності роботи промислового транспорту целюлозно-паперового виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Обраний напрямок досліджень був складовою частиною програм: Республіканської цільової комплексної програми РЦКП "Матеріалоємність" шифр завдання РН.81.02.07.02. і РН.Ц.ООЗ; Планом держдоговірних робіт «МінЛісПапірпром» СРСР договір №8336 « Дослідження та розробка матеріалів для відновлення роторних живильників, а також розробка технології відновлення трубопроводів для установок безперервного варіння целюлози продуктивністю 300-900 тон/доба на всіх підприємствах галузі», регістрація №76001442; Планом держдоговірних робіт Архангельського целюлозно-паперового комбінату (договір 3838 «Дослідження закономірностей зношування матеріалів і нагромадження ушкоджень. Збільшення довговічності і надійності роботи деталей, що швидко зношуються, целюлозно-паперового виробництва »), реєстрація 301820077180; Планом госпдоговірних робіт Дніпропетровського металургійного інституту (Дмети) (договір 883302 "Дослідження структурних перетворень при зношуванні наплавлених деталей, що працюють у корозійних середовищах."), реєстрація № 78070859; Розробка теоретичних основ створення зносостійких матеріалів із оптимальними фізико-механічними властивостями до заданих умов експлуатації» 2001-2005 р. (номер держ. реєстр. НДР 0101U001043) у рамках державної програми «Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології».

Пріоритетний напрямок - енергоефективні та ресурсозберігаючі технології в промисловому транспорті та агропромисловому комплексі. Ефективні транспортні технології в будівництві, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості.

Інноваційний напрямок - вдосконалення технології промислового транспорту , обладнання, нові матеріали.

Дослідження пов'язані з підвищенням ефективності роботи механічного обладнання промислового транспорту та оцінка його технічного стану в цілому. Автор був відповідальним виконавцем виконуючих робіт.

Мета і основні задачі наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності промислового транспорту целюлозно-паперового виробництва (ПТ ЦПВ) шляхом вибору раціональних функціональних, конструктивних, технологічних і експлуатаційних параметрів і впровадження в промисловість нового класу роторних живильників, яким властиві високі показники надійності, продуктивності, довговічності і безаварійності.

Поставлена мета передбачає рішення таких головних задач дослідження:

1.Визначити і науково обґрунтувати напрямок вирішення проблеми підвищення ефективності ПТ ЦПВ по безперервному постачанню в варильний котел деревинної тріски-термін один рік.

2. Розробити концепцію і методологію оптимізації параметрів функціонування ПТ ЦПВ.

3. Розробити декомпозицію та оптимізацію функціональних параметрів промислового транспорту на конічних поверхнях роторних живильників.

4. Розробити моделі формування індикаторних рисунків на конічних поверхнях роторних живильників промислового транспорту, з урахуванням їх спрацювання.

5. Розробити конструктивні удосконалення деталей і вузлів роторних живильників промислового транспорту.

6. З урахуванням параметрів функціонування і математичних моделей індикаторних рисунків і вузлів роторних живильників виконати оптимізацію експлуатаційних параметрів промислового транспорту.

7. З урахуванням функціональних, конструктивних, експлуатаційних параметрів і індикаторних рисунків спрацювання деталей розробити і впровадити в виробництво зносостійкі і антифрикційні матеріали, сучасні відновлюючи технології, які забезпечують високу надійність, продуктивність і безаварійність обладнання промислового транспорту.

Об'єктом дослідження є гідромеханічні процеси, що відбуваються в промисловому трубопровідному транспорті.

Предметом дослідження є характеристики, закономірності й особливості функціонування конічних роторних живильників у трубопровідному промисловому транспорті.

Методи дослідження. У роботі використано системний підхід. Основою досліджень є теоретичні й експериментальні методи з використанням геометричного, фізичного моделювання на базі теоретичної механіки, гідродинаміки і кінематики. Теоретичні дослідження базувалися на використанні положень теорії імовірності і математичної статистики, триботехніки і математичного моделювання. Методи експериментальних досліджень містили у собі лабораторні і діючі роторні живильники. Для контролю, моніторингу та вібраційний діагностики технічного стану обладнання використовувався універсальний вібровимірювальний прибор моделі ВУОЧЗ - «Янтар». Тиск у живильній трубі і трубопровідної системі вимірювали автоматичним передавачем тиску і записували на самописі. Рівень лугу в живильній трубі характеризувався високою динамічністю і вимірювався за допомогою джерела радіоактивного випромінювання і детектора-лічильника. Для виміру тиску в трубах використовувалися пружинні динамометри й електричні манометри. Для виміру витрати луги використовувалися поплавковий динамометр із ртутним заповненням і електромагнітні витратоміри. Для виміру температури використовувалися ртутні скляні термометри і манометричні термометри. Перевірка конусності виконувалася за допомогою оптичного квадранта КС-1М. З точністю ± 0,5 град. Визначення зносостійкості матеріалів при малих кутах атаки проводилися на лабораторній установці. Спрацювання зразків оцінювали ваговим методом на аналітичних вагах типу АДВ-200 з точністю 0,05 грам. Шорсткість визначали мікрометром МИС-11, профілограф - профілометром моделі N201, а його величина визначалася за ДСТ 2789-73. Фрикційний склад твердих часток у лужному розчині визначали за допомогою набору сит за ДСТ 2138-66, а для визначення кількісного складу твердих часток у лужному розчині використовували центрифугу кутову типу ЦУМ-1. Оцінка загальної корозії виконувалася за допомогою ультразвукового товщино мера УД2-12 з точністю ± 1мм. Коефіцієнт тертя матеріалу визначали на установці, що імітує підшипник ковзання. Фізичне моделювання у вузлах зносу виконувалось на дифрантометрі ДРОИ-1,5. Для одержання математичної залежності від експериментальних даних використовувався графічний інтерпретатор даних.

Вірогідність наукових припущень, положень, висновків і рекомендацій обумовлена використанням фундаментальних законів механіки, гідродинаміки і кінематики, при задовільному збігу результатів теоретичних і експериментальних досліджень, отриманих у лабораторних і промислових умовах, і оброблених з використанням методів теорії імовірності і математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Уперше розроблена науково обґрунтована теорія транспортування деревинної тріски в галузь високого тиску, базуючись на створенні теорії транспортування і завантаження кишень, обертаючого ротора живильника при низькому тиску в вертикальній площині і вивантаження тріски з кишень, обертаючого ротора за допомогою кільцевої траси в горизонтальній площині, та транспортування в варильний котел при високому тиску.

2. Уперше розкрита фізична природа завантаження тріскою кишень, обертаючого ротора живильника: транспортування лугу насосом при низькому тиску, формування гідросуміші при вільному падінні лугу і тріски в питаючій трубі; подальше формування та вирівнювання концентрації гідросуміші в питаючої трубі; збільшення концентрації гідросуміші в кишені обертаючого ротора за рахунок відокремлення лугу через сита корпусу.

3. Вперше, з урахуванням структурно - алгебраїчної схеми та математичної моделі отримані результати ефективності застосування в промисловому транспорті двох позитивних зворотних зв`язків: 1) рівня гідросуміші в питаючої трубі при завантажені гідросуміші в кишені, обертаючого ротора при низькому тиску в вертикальній площини. Встановлена система регулювання промислового транспорту - це рівень гідросуміші в питаючій трубі, який вимірюється радіоактивними датчиками, збуджується під впливом проточок лугу через зазори в живильнику і регулюється устроєм присадки ротора живильника і 2) рівня тріски в верхній ділянці варильного котла при вивантаженні гідросуміші з кишень, обертаючого ротора при високому тиску в горизонтальній площини. Встановлена система регулювання рівня тріски в верхній ділянці варильного котла, який вимірюється амперметром в обмотці збудження двигуна обертання шнека, збуджується під впливом гідросуміші з живильника і регулюється дозатором тріски.

4. Вперше з урахуванням геометричних, фізичних та математичних моделей встановлено вплив на рівень гідросуміші в питаючій трубі слідуючи параметрів: формування і вирівнювання концентрації гідросуміші; постійна підтримка витрат тріски, лугу та гідросуміші по всій трасі низького тиску; забезпечення співвідношення площин трубопроводу, питаючої труби та сопряжінь вікон корпусу і вікон кишень ротора у відношенні 1:2:2; забезпечення зміни сопряжінь завантаження вікон корпусу і ротора по закону гармонійних коливань; підтримування постійно витрати проточок лугу через зазори живильника за рахунок використання механізму присадки ротора.

5.Вперше розроблені наукові положення з моделювання нестаціонарних процесів в пропарювальній камері і отримані результати з оцінки впливу температури і швидкості транспортування тріски вподовж, обертаючого шнека на динаміку пропарювання - це виділення з тріски скипидару та інших летучих з'єднань

6. Запропонована і досліджена схема гідравлічної слідкуючої системи регулювання рівня тріски в варильному котлі частотою обертання ротора дозатора тріски, що забезпечує ефективну роботу промислового транспорту.

7. Уперше для оцінки концентрації гідросуміші в кишені обертаючого ротора запропонований коефіцієнт кратності циркуляції лугу через кишеню ротора, який є пропорційним продуктивності насосу і зворотно пропорційно об'єму кишені та частоті обертання ротора.

8. Вперше розкрита природа виникнення гідроударів та вібрацій в роторному живильнику промислового транспорту при транспортуванні тріски. Визначена величина, термін та швидкість виникнення фази гідроударів в живильнику, що співпадає з формулою Жуковського. Запропоновано устрій для зменшення величини гідроударів.

9. Уперше розроблена декомпозиція та оптимізація функціональних параметрів на конічних поверхнях роторних живильників різних продуктивностей: рекомендовані оптимальні розміри для корпусу живильника - на завантаження (25%), на вивантаження (15%) загалом - 40%, виконання запірних функцій меж трасами низького та високого тиску -50% та зменшення величини гідро ударів -10%. Для ротора живильника - завантаження та розвантаження - 42% та запірні функції меж трасами низького та високого тиску-58%.

Практична значимість отриманих результатів складається в представленні науковим і виробничим організаціям ЛісПапірПрому принципово нових інструментів для планомірної організації гармонійного розвитку процесів промислового транспорту целюлозно-паперових виробництв. Розроблені конструктивні рішення по удосконалюванню устаткування промислового транспорту збільшили експлуатаційну надійність, термін служби і ремонтопридатність роторних живильників.

Запропоновано раціональні режими експлуатації: стабільний і патологічний. При використанні примусової мікроштовхаючої компенсації зазору вдається до мінімуму знизити патологічний режим експлуатації і вимоги до роботи антифрикційної пари. Розроблені ефективні відновлюючи технології деталей живильників, із застосуванням нових наплавлених матеріалів.

На Херсонському, Архангельському, Котлаському целюлозо паперових комбінатах і Братському лісопромисловому комплексу розроблені і впроваджені оптимальна конусність і ступінчата конструкція сорочки корпуса.

На Архангельському ЦБК розроблені і впроваджені: пристрій для гасіння гідроударів у роторному живильнику, пристрій компенсації зазору в роторному живильнику, партія зносостійких матеріалів сорочки корпуса.

На Херсонському, Сегежському, Соломбальсьному, Котлаському, Архангельському ЦБК і ЛПК Сиктивкарському, Пермському, Усть-Ілімському упроваджено зносостійке автоматизоване наплавлення ротора, сит і корпуса, що дозволяє скоротити тривалість ремонту роторних живильників та відмовитися від закупівлі живильників за кордоном. Автором, і за участю його, створені технологічні засоби, захищені 17 авторськими посвідченнями на винаходи СРСР і п'ять патентів України. Практичне використання результатів роботи підтверджується документами.

Основні результати теоретичних і експериментальних досліджень використовуються при виконанні курсових і дипломних проектів, а також при читанні курсів «Спеціальні види промислового транспорту», «Транспортні технології» ЗНТУ та СНУ ім. В. Даля.

Особистий внесок здобувача.Усі положення і результати, які виносяться на захист отримані автором самостійно. У роботах, опублікованих у співавторстві дисертантові належить:[1,2,3,7,8,11] - науково обґрунтований напрямок удосконалення промислового транспорту варильного котла за рахунок створення високо надійних і продуктивних роторних живильників; [1,21,28,29] - розробка структурно-алгоритмічної схеми і математичної моделі промислового транспорту; і пропарювальної камери; [1,3,4,8,9,10,13,15,21,25] - розробка концепції і методології параметрів оптимізації ТЗС; [1,2,4,11,16,23,24] - розробка декомпозиції функціональних параметрів на конічних поверхнях роторних живильників; [1,2,3,12,14] -конструктивні удосконалення деталей і вузлів роторних живильників промислового транспорту; [1,3,5,11,13,22,24,25,27,28,29,30,32] - оптимізація експлуатаційних параметрів конічних трибовузлів промислового транспорту; [1,2,40,42,43,46-56] - розробка зносостійких матеріалів і сучасних відновлюючих технологій при виготовленні і ремонті деталей і вузлів роторних живильників промислового транспорту.

Апробація результатів роботи. Основні положення роботи повідомлені, обговорені й одержали схвалення на міжнародних симпозіумах і конференціях: Республіканської науково-технічної конференції «Сучасні методи наплавлення і наплавних матеріалів» (м. Харків, 1981); Другої всесоюзної науково-технічної конференції «Нові конструкційні сталі і сплави і методи їхньої обробки для підвищення надійності і довговічності виробів» (м. Запорожжя, 1983; Всесоюзної науково-технічної конференції «Проблеми корозії і методи зниження корозійних втрат у целюлозно-паперової промисловості» (м. Перм, 1984); Всесоюзному науково-технічному семінарі «Підвищення ефективності і методи зниження корозійного захисту технологічного устаткування і металевих конструкцій» (м. Перм, 1986); Спільному засіданні секції «підйомно-транспортних машин», науково-методичної комісії по механіці міністерства освіти України «Науково-методичної ради за фахом 170900 державного комітету Російської федерації вищої освіти» (м. Запорожжя, 1995); Х Міжнародна науково-технічна конференція „Нові сталі та стопи і методи їх оброблення для підвищення надійності і довговічності виробів”. 20-22 вересня 2005 р. м. Запоріжжя; 7-й Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків. 18-20 травня 2005 р. м. Львів; 7-ої Регіональної науково-методичної конференції по напрямку „Машинознавство” 29 березня 2005 р. м. Донецьк; Міжнародної науково-технічної конференції „Електромеханічні системи, методи моделювання та оптимізації”. 18-20 травня 2005 р. м. Кременчук; Регіональна науково-практична конференція „Технологія ремонту, відновлення машин, механізмів, обладнання і металоконструкцій”. 23 листопада 2005 р. м. Запоріжжя. У повному обсязі робота доповідалась на 10-му та 11-му з`їздах Підйомно-транспортної академії наук України (Запоріжжя, 2006 та Тернопіль 2007), на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.002.05 в Національному технічному університеті України «КПЇ» (Київ, 2008) і кафедральних семінарах Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (Луганськ, 2005 та 2008),

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 56 наукових праці, з них 2 монографії, 37 стаття, 7 патентів і авторських посвідчень на винахід, 10 матеріалів і тез конференцій. Перераховані публікації не включені в кандидатську дисертацію і її реферат.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел з 277 найменувань на 25 аркушах. Загальний обсяг дисертації на 299 сторінок, 134 малюнки і 77 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. Обґрунтовано актуальність розглянутої проблеми; сформульовані методи і задачі дослідження; дано характеристику наукової новизни і практичного призначення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження і публікації результатів досліджень. Показано, що в країнах СНГ діє 70, в США - 150, а в світі - більше 500 установок промислового транспорту целюлозно-паперового виробництва безперервного варіння целюлози та напівцелюлози.

В першому розділі дано характеристику сучасного стану трубопровідного промислового транспорту твердих матеріалів, переваги і сфери застосування промислового транспорту при транспортуванні деревинної сировини. Наведено характеристику промислового транспорту целюлозно-паперового виробництва інофірм Камюр, Бауер, Пандія та Дефібратор. Приведені гідравлічні властивості деревини та гідравлічні характеристики двохфазних потоків гідросуміші. Дано сучасну характеристику механічного обладнання промислового транспорту. Даються схеми, опис та характер роботи живильників: гвинтових, двокамерних, камерно-трубчатих та гумових. Приводиться характеристика транспортуючої сировини: технологічної тріски, тирси, варильного лужного розчину та гідросуміші.

Дано характеристику корозії обладнання в лужних розчинах, обладнання, яке працює в промисловому транспорту целюлозно-паперового виробництва. Дано характеристику і особливості механізму корозії деталей і вузлів, які працюють в умовах лужного розчину. Наведено характеристику ударно-абразивного зносу. Дано сучасну характеристику зносу роторних живильників інофірм Пандія, Бауер та Дефібратор.

На основі виконаного огляду і аналізу робіт з дослідження процесів гідротранспорту деревинної тріски та тирси встановлено, що загальна задача підвищення надійності, продуктивності, терміну роботи та безаварійності промислового транспорту полягає в вивченні та аналізі впливу таких показників: функціональних, конструктивних, технологічних та експлуатаційних характеристик.

Сформульовані мета і завдання дослідження.

У другому розділі описані установки ПТ ЦПВ, що містять загальний пристрій, принцип дії, сучасні конструкції механічного обладнання та їх елементів, області застосування, теорію, основні функціональні параметри, способи розрахунку, причини відмов, вплив на експлуатаційну надійність, термін служби і безаварійність конструктивних та експлуатаційних характеристик, перспективи подальшого розвитку.

Приводиться структурна схема роботи установки ПТ ЦПВ. Виділені три основні і два допоміжні блоки в ПТ ЦБВ, які здійснюють попередню підготовку і транспортування деревинної тріски в котел.

Приведена технологічна схема завантаження (Рис. 1) і розподілу тріски (1), гідросуміші (2) та тиску по всій трасі завантаження котла (Рис. 2).

З рис. 1 видно, що ПТ ЦТВ складається з живильника високого тиску (ЖВТ) через кишені, яких проходять дві траси циркуляції лугу і гідросуміші низького тиску (ЦЛНТ) (ланки 7,8,9-11), траса циркуляції лугу і гідросуміші високого тиску (ЦЛВТ) (ланки 8,9,13-16) та окремо механічна траса підготовки тріски (ділянки 1-7).

Дві траси циркуляції лугу проходять через конічні поверхні корпусу та ротора розподіл функцій на яких виконується: корпус-завантаження (25%) та вивантаження (15%) всього 40%. Виконання запірних функцій 50% і на зменшення гідроударів 10%. Для ротора-завантаження та розвантаження 42%. Виконання запірних функцій-58%.

ЦЛНТ - це траса проходить через спряжіння вікон корпусу та ротора в вертикальній площині і забезпечує: 1) формування гідросуміші в питаючої трубі; 2) вирівнювання концентрації гідросуміші в питаючої трубі; 3) переміщення гідросуміші через спряжіння вікон живильника по закону гармонійних коливань; 4) пропускної спроможності кишень, обертаючого ротора; 5) зрізанні тріски в зоні сит різальним устроєм; і 5) зменшення сили гідроударів в кишенях, обертаючого ротора живильника.

Розроблена математична модель формування гідросуміші в питаючій трубі з постійною площиною А. Формування гідросуміші в питаючої трубі містять наступні диференціали й алгебраїчні рівняння:

(1)

(2)

(3)

W (4)

- відхилення рівня гідросуміші, м;

і - витрати гідросуміші, поступаючої і видаляючої, м³/с; - зазор середній, мкм; -довжина зазору, м; - передавальна формація; - коефіцієнт посилення регулятора;

і - прирощення зазору і відхилення рівня гідросуміші, мм;

і - об'єм тріски і питаючої труби, м³;

- концентрація гідросуміші, %;

- початкова концентрація гідросуміші, %;

- подоваємий потік гідросуміші, м³/с;

- удаляємий потік гідросуміші, м³/с;

Т - постійна терміну

(5)

(6)

Таким чином, пропорційність регулювання об'єму гідросуміші в питаючій трубі веде до зменшення відхилення гідросуміші при різних відхиленнях поступаючих потоків лугу та тріски згідно з передавальною функцією(6).

Другою головною дією усереднення є вирівнювання гідросуміші по складу поступаючих потоків тріски і лугу в питаючу трубку: концентрація відхилення гідросуміші (а), об'єм тріски (Wа), об'єм питаючої труби (W), концентрація гідросуміші (Са), подаваємий потік (Qас), початкове значення концентрації компонента, а Са(0) - видаляємий потік лугу , постійна терміну знаходження лугу в питаючій трубі з об'ємом W (Т).

; ; (7)

(8)

(9)

(10)

З рівняння (10) видно, що кратність терміну відхилення концентрації гідросуміші, а поступаючої тріски та лугу згладжується за допомогою інерційної властивості питаючої труби. Таким чином, гідросуміш, яка виходить з питаючої труби в кармани, обертаючого ротора має концентрацію гідросуміші в інтервалі 20-25%.

ЦЛВТ- це траса проходить через спряження вікон корпусу і вікон кишень, обертаючого ротора в горизонтальній площині і забезпечує: 1) вивантаження гідросуміші з кишень, обертаючого ротора; 2) зменшення концентрації гідросуміші з 85%до 20%; 3) транспортування гідросуміші в варильний котел; 4) збільшення концентрації гідросуміші в варильному котлі з 20% до 80% і 5) розподіл гідросуміші і направлення лугу в кармани живильника.

Механічна траса-це траса підготовки для транспортування тріски (підігрів, і видалення з тріски скипидару та інших летучих з'єднань) в котел.

На основі рис. 1 і процесів механіки, електромеханіки та електротехніки, передавальних функцій розроблялись диференційні рівняння з використанням апарата операційного розрахунку в формі перетворення Лапласа для кожної ланки. На рис. 3 приведена структурно-алгоритмічна схема всіх ланок транспортної системи з урахуванням рис. 1, диференційних рівнянь кожної ланки і математична модель транспортної системи установки Камюр в оперативній по Лапласу формі (11).

Аналіз структурно-алгоритмічної схеми (рис. 3) і математичної моделі ПТ ЦПВ фірми Камюр дозволили виділити дві оборотні заперечувальні зв`язки. На трасі ЦЛНТ- це рівень гідросуміші в питаючої трубі, в трасі ЦГВТ- це рівень гідросуміші в варильному котлі.

Рівень гідросуміші в питаючої трубі-це 1) регулюємий параметр він вимірюється за допомогою 2) радіоактивних датчиків та звуковою та світлової сигналізації, яка знаходиться на центральному пульті управління; 3) порушник дії - це протічки лугу через зазори живильника і 4) регулюючий устрій - це механізм компенсації зазору в живильнику. Коли рівень гідросуміші зростає з 0,6 до 1,1 м в питаючій трубі включається звукова та світлова сигналізація і оператор виконує зменшення зазору в живильнику на 25-50 МКМ. Це відбувається за рахунок маховика, який обертають на один-два оберти, при цьому конічний ротор пересувається в конічний корпус на відстань 1000-2000 МКМ. Таким чином рівень гідросуміші в питаючої труби залежить від протічок лугу через живильник, а вони - від величини зазору в живильнику.

Установлено, що при вільному падінні технологічної тріски з пропарювальної камери в живильну трубу, вона захоплюється циркулюючим лугом і через живильну трубу завантажує кишеню ротора.

(11)

Для нестаціонарного руху лужного розчину і інвективного прискорення, обумовленого геометрією потоку, величина інерційного напору , а отже, завантажувальна здатність кишень ротора тріскою описується рівнянням:

, (12)

де g Z + - питома енергія потенційної рідини; v/2 - питома кінетична енергія лугу; - витрати напору. I - I і II - II - фіксований рівень лугу в живильній трубі.

У положенні I - I (Н =0,6 м) питомої кінетичної енергії потоку лужного середовища досить для подолання питомої енергії положення і тиску. При цьому можна здійснювати стабільне завантаження кишень тріскою і недостатньо для рівня III - III (H = 1,2 м), при якому завантаження кишень ротора припиняється - живильник працює вхолосту.

Показано, що при експлуатації живильника Камюр у ньому виникають гідравлічні удари. Про величину гідравлічного удару судять по величині - ударного тиску, МПа, обчислюємого по формулі:

, (13)

де - щільність пружного середовища, т/м; Е - модуль пружності, МПа; - гідравлічний радіус, м; Vo - швидкість лугу в площині фронту, м/c; C - швидкість поширення ударної хвилі, м/с; - гідравлічний радіус, мм.

Для запобігання або зм'якшення гідравлічних ударів у кишені ротора Камюр найбільш ефективний метод зниження ударного впливу (Руд) за рахунок попереднього зростання тиску лугу в кишені ротора до початку сполучення вікон ротора і вікон вивантаження. Для цього на вікнах по довжині кола, з боку протилежного обертанню ротора, рекомендується робити холодильники.

Площі щілини між ротором і холодильником змінні і визначаються по формулі:

(14)

де L - ширина холодильника, м; - середній діаметр ротора; = = 0...25 - дуговий радіус, що приходить на холодильник по довжині окружності ротора.

У третьому розділі приведені дослідження закономірностей зміни лінійних, діаметральних та кутових розмірів деталей роторних живильників після експлуатації. Приведена залежність площі кривої зміни розмірів (рис. 4) від величини зазору () і концентрації твердих часток (3), та залежність сумарного зменшення розмірів ротора і корпусу живильника (S) від притиску ротора (Пр) і конусності (К) в аксонометрії (рис. 5). Для встановлення картини розподілу зміни розмірів по робочих поверхнях ротора і корпуса використовувалося відповідне обладнання. Величина зміни розмірів деталей живильника визначалася з точністю ±2 МКМ.

Аналіз рельєфу ротора (рис.5) і корпусу (рис. 6) живильників після експлуатації дозволили встановити загальні закономірності зміни лінійних, діаметральних та кутових розмірів. У живильниках Камюр: у радіальному напрямку ротор і корпус зношуються нерівномірно між вікнами і рівномірно по підставах і середній перемичці; максимальний знос має місце в роторі з боку вікон, а мінімальний - у середній частині ротора між вікнами.

Для опису рельєфу зносу ротора і ділянок корпуса отримана математична залежність:

(15)

де S - площина кривої зносу, ; х - відстань по довжині кола ротора між вікнами, мм; а - коефіцієнт пропорційності.

Установлено, що на коефіцієнт параболи рельєфу зносу впливає :

1) зносостійкість використовуваних матеріалів; 2) продуктивність живильника; 3) концентрація твердих часток у лузі.

Для живильників Пандія, Дефібратор і Бауер у радіальному напрямку знос по перегородках ротора і підставам однаковий, а в сорочці максимальний знос має місце з боку вікон високого тиску. По утворюючої - максимальний знос має місце по перегородках ротора і по вікнах корпуса і мінімальний знос - по підставах ротора і корпуса.

Установлено механізм компенсації зазору в роторному живильнику. Введено поняття сумарного зносу живильника. Для живильника Камюр отримане рівняння, що зв'язує сумарний знос з конструктивними параметрами живильника (рис. 6):

Для живильників Пандія, Бауер отримане рівняння, що зв'язує, крім перерахованих параметрів, величини осьового зсуву ротора щодо корпуса і кут повороту ротора. Величина зносу в будь-якій ділянці корпуса по довжині кола визначається по формулі

(16)

де - зсув осі ротора щодо осі корпуса, мм; - кут повороту, град.

Розглянуто технологічні операції і побудовані циклограми роботи ротора за один оберт. Такі циклограми побудовані для всіх роторних живильників. Час завантаження кишені

, (17)

де і Н - ширина, відповідно вікна корпуса і ротора по довжині кола, мм; v - колова швидкість ротора, м/с.

, (18)

де Од - оптимальна продуктивність дозатора тріски, м3/год; - число завантажень, вивантажень кишені за оберт; - частота обертів ротора, хв; - коефіцієнт заповнення кишені ротора тріскою і дорівнює 0,6...0,8; - число кишень ротора.

Розроблені циклограми живильників які дозволили встановити, що час завантаження кишені тріскою живильника Камюр на 20% більше часу вивантаження; тривалість холостого ходу на ділянці VII корпуса більше на 9%, чим на II- й ділянці.

Аналіз циклограм чотирьох типів живильників ПТ ЦПВ показав, що всі живильники можна умовно розділити на три групи: живильники, у яких час завантаження більше часу вивантаження (Камюр); живильники, у яких час завантаження менше часу вивантаження (вхідний живильник Бауэр) і живильники, у яких час завантаження дорівнює часу вивантаження (Пандія, вхідний Бауер, Дефібратор).

З метою збільшення терміну служби живильника, поліпшення умов експлуатації і підвищення експлуатаційної надійності, розроблена нова схема примусової мікроштовхаючої компенсації зазору (ПМКШКЗ). Даний спосіб ПМКШКЗ може бути використаний на всіх живильниках. Для цього не потрібно додаткових витрат. При ПМКШКЗ різко знижується інтенсивність зносу деталей живильника за рахунок заміни граничного тертя рідинним.

Математичні моделі при виборі критеріїв робочих конічних поверхонь деталей живильника дозволять зробити аналіз кривих зміни лінійних, діаметральних та кутових розмірів за весь термін роботи живильника.

У четвертому розділі розглядається підвищення надійності роторних живильників ПТ ЦПВ за рахунок вишукування нових конструктивних рішень. Критичний зазор, що залежить від сумарного значення лінійних, діаметральних та кутових розмірів ротора і корпуса, визначається по формулі:

, (19)

де Пк - притиск сорочки (осьове переміщення сорочки корпуса), мм;

Досліджувався вплив зміни конструкцій окремих деталей, сполучень і вузлів на надійність живильників. До них відносяться дослідження: 1) сполучення середніх перемичок ротора і сорочки живильника Камюр; 2) перекриття прорізу корпуса, що використовується для скидання тиску перегородкою ротора; 3) впливу нахилу перегородок ротора до прорізу корпуса (а.с. № 1294893). Показано, що порушення цього співвідношення приводить до інтенсивного ерозійного зносу сорочки; отримане рівняння для визначення максимального терміну перекриття прорізу корпуса перегородкою ротора

, (20)

де В і Н - ширина перегородки ротора і прорізу корпуса; L - довжина прорізу корпуса, мм; - кут нахилу прорізу до ребра ротора, град; 4) вплив зміни конструкції на величину гідроударів у живильнику (А.с. № 1008317), для чого запропоновано перенести холодильники в живильнику Камюр із сорочки на ротор; 5) для зменшення ударних навантажень при різанні тріски в області сит живильника Камюр запропоновано крайки сит, що ріжуть, розташовувати під оптимальним кутом (А.с. № 1413167).

Отримано умову, що забезпечує усунення граничного тертя ротора в сорочці корпуса:

, (21)

де - коефіцієнт тертя - ковзання; - кут тертя ротора об сорочку; D і d - розміри основ ротора, мм; L - довжина ротора, мм.

Для підвищення надійності роботи живильника й усунення ефекту заклинювання, схоплювання і заїдання між ротором і сорочкою, відповідно до рівняння (26) розроблені конструктивні і технологічні прийоми. До них відносяться:

1) нанесення антифрикційного матеріалу на основну і середню перемичку ротора (монель-метал);

2) уведення правої різьби на роторі і лівої різьби на корпусі, що дозволяє зменшити площу сполучень у 4...5 разів і поліпшити доступ лугу в зону тертя - ковзання (а.с. № 1392169);

3) уведення канавок на основах і середніх перемичках ротора і корпуса для рясного надходження лугу в зону тертя-ковзання;

4) примусового, прискореного зносу тертьових поверхонь за рахунок розташування пристрою (для абразивного матеріалу), що дозволяє подавати його у визначений час у зону тертя-ковзання (А.с. № 1498858); або розташовувати абразивний матеріал у канавках основ і середніх перемичок ротора або корпуса (А.с. № 1511306).

Отримано рівняння регресії, що описують залежність вироблення притиску Пр ротора, терміну притирання живильника і без і з подачею абразиву в зону тертя, від кута установки супорта і кута тертя поверхонь, що сполучаються :

(22)

(23)

(24)

Встановлено істотний вплив засміченості тріски на надійну роботу живильника. Показано, що збільшення обсягу привізної тріски сприяє збільшенню концентрації твердих часток у робітничому середовищі, що обумовлює гідро - газо - абразивний знос деталей живильника. Розроблено рекомендації зі зниження концентрації твердих часток у робітничому середовищі.

Проведені дослідження особливостей теплових процесів в пропарювальній камері. Розроблена статична і динамічна моделі теплових процесів, на базі яких розроблена структурно-алгоритмічна схема пропарювальної камери і математична модель оптимізатора. Обчислена і мінімізована оптимізатором величина сухого матеріалу (), вагові коефіцієнти продуктивності () і економічності процесу пропарювання (), волого місткість початкова (U) і кінцева (U), температура повітря в камері (Q).

(25)

В п'ятому розділі приводиться перелік технічних пропозицій, спрямованих на підвищення продуктивності роторних живильників за рахунок оптимізації експлуатаційних параметрів.

Досліджувався вплив конструктивних, технологічних і експлуатаційних параметрів на обсяг кишень ротора і продуктивність живильника, у результаті чого отримані залежності:

; (26)

, (27)

де Vp - корисний обсяг ротора, м; Ф = 1,5 ... 2.0 - коефіцієнт форми кишені ротора; - середній діаметр ротора, мм; Н - частота обертання ротора, хв; - коефіцієнт заповнення кишень ротора тріскою.

Установлено кількість складових моментів тертя, що крутять, в основних вузлах роторних живильників. При нормальній експлуатації витрата потужності і моменту привода, що крутить, не перевищує 20%. При цьому режимі експлуатації достроково знімають з технологічної лінії менш 5% роторних живильників. Інші 80% потужності і моменту, що крутить, витрачається при ККЗ. При цьому достроково знімається з лінії 95% живильників.

Розглянуті робочі параметри живильників при завантаженні (вивантаженні) кишень ротора тріскою. Для характеристики імовірності завантаження (вивантаження) тріски в кишені ротора використовується кратність циркуляції лужного розчину, що залежить від продуктивності Q насоса циркуляції, конструктивних розмірів ротора і частоти обертання ротора.

В установках Камюр для збільшення продуктивності живильника необхідно використовувати конструктивні елементи у виді ґрат (а.с. № 1375795) або гнучких елементів. Вони дозволяють очищати сита від дрібної тріски і цим сприяють збільшенню продуктивності живильників.

Збільшити обсяг завантаження кишень ротора Пандія і Бауер можна за рахунок розташування перегородок кишень ротора під кутом до радіальної площини. Така форма кишень дозволяє більш повно вмістити в себе більший обсяг тріски і цим збільшити продуктивність живильника. Обсяг кишень ротора можна збільшити за рахунок зменшення товщини перегородок і основ ротора. Це досягається введенням ребер жорсткості й облицювання внутрішньої поверхні корозійностійким матеріалом.

Збільшити продуктивність живильника можна за рахунок уведення властивостей, що ріжуть, між задньою крайкою сит і передніх крайок ротора (а.с. № 1040813), що дозволяють запобігти забивання сит тріскою і зменшити знос деталей живильника.

Отримано рівняння регресії, що описує залежність площі сит, забитих тріскою, від кутів крайок ротора, що ріжуть, і сит:

(28)

де і - кути крайок ротора, що ріжуть, і корпуса, град.

Для комплексної переробки деревної сировини, включаючи й обпилювання, запропоновано новий формуючий пристрій, що дозволяє збільшити продуктивність живильника Дефібратор. Отримано рівняння, що описує вплив тиску середовища Рк у варильному котлі і формуючому пристрої Рф на продуктивність Q:

. (29)

Розроблені динамічні і передавальні функції кожної ланки, і на базі них створено структурно-алгоритмічна схема слідкуючої системи регулювання рівня тріски в варильному котлі. Отримані математичні моделі системи завантаження котла тріскою дозволили управляти: 1) рівнем тріски в котлі; 2) стабілізувати швидкість пересуву тріски вниз; 3) термін перебування тріски в варильній зоні.

Отримано математичну модель рівня лугу в питальній трубі. Рівень лугу в питальній трубі (Н), концентрація тріски (Х1); кратність лугу (Х2); кути ріжучих кромок на роторі і корпусі (Х3); частота обертання ротора (Х4).

(30)

В шостому розділі приводиться перелік факторів по підвищенню надійності роторних живильників шляхом удосконалювання відновлюючих технологій. Приведені дані по забезпеченню надійності роторних живильників при виконанні ремонтних робіт. Так, у процесі експлуатації живильників відбувається зменшення лінійних розмірів деталей живильника. Розроблений раціональний маршрут ремонту деталей живильника.

Зроблено обґрунтування скорочення числа відновлюючих наплавлень роторів за рахунок використання роторів великих діаметрів. Дані рекомендації з використання способу відновлення, наплавних матеріалів і технології їхнього відновлення.

Отримано рівняння регресії залежності довговічності живильника від швидкості зносу ротора і корпусу.

Тп = (29.12 ± 3.21) - (72,79 ± 7.22) Vp - (65.94 ± 9.3) Vкэ, (31)

де Тп - довговічність живильника, м-ц; VP і VK - швидкість зносу відповідно ротора і корпуса, мм/м-ц.

З рівняння (36) видно, що при зносостійкому наплавленні ротора і корпуса можливо істотне збільшення терміну служби живильника.

Дано рекомендації зі збільшення надійності роторних живильників, що мають технологічні й експлуатаційні тріщини. Рекомендовано оптимальні режими термообробки роторів, що відробили 8...10-ти кратний термін експлуатації.

Приведено дані про вплив усіх стадій ремонтних робіт на надійність роботи роторних живильників. Показано, що в процесі ремонту можна істотно знизити вагу дорогого матеріалу сорочки за рахунок упровадження ступінчатої конструкції корпуса і складених сорочок (А.с. № 1008317). Товщина сорочки з боку меншого діаметра визначається по формулі:

, (33)

де і - товщина сорочки з боку меншого і більшого діаметра, мм; Lр - довжина сорочки, мм.

З обліком того, що сорочка в процесі ремонту тільки проточується, розроблена раціональна технологія витрати сорочки. Кількість переточувань сорочки розраховується за формулою:

(), (34)

де Н - число переточувань сорочки; - вихідна товщина сорочки, мм; Пр - притиск ротора, мм; Р = 0,6 - коефіцієнт, що враховує частку сумарного

зносу живильника, що приходиться на сорочку, мм; Ер - припуск на переточування сорочки при ремонті, мм.

Таким чином, для збільшення довговічності живильника необхідно йти шляхом збільшення товщини робочого шару сорочки, збільшення сумарного зносу живильника, що йде на компенсацію критичного зазору, скорочення кількості переточувань сорочки і припуску на механічну обробку. Встановлено, що на переточування затрачається в чотири - п'ять разів більше робочого шару сорочки, чим на її знос у процесі експлуатації.

Збільшення надійності деталей живильника можливо за рахунок використання зносостійких і більш твердих наплавних матеріалів. Однак зі збільшенням зносостійкості і твердості погіршується або утрудняється оброблюваність цих деталей. Для механічної обробки, особливо зносостійких і твердих матеріалів, рекомендований і реалізований на виробництві електроконтактний метод обробки (ЕКО).

Запропоновано раціональні режими механічної обробки деталей методом ЕКО й оснащення для її виконання. Продуктивність ЕКО деталей після наплавлення

(35)

де О - продуктивність обробки, м/с; - швидкість переміщення деталі, м/с; Т - глибина шару, що знімається, мм; П - поперечна подача, мм.

Упровадження результатів роботи на Архангельському, Котлаському, Пермському ЦБК і Братському ЛПК дозволили одержати більш 930 тис. руб. економічного ефекту (ціни 1991 р.) Упроваджено в виробництво шість авторських посвідчень.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена науково-практична проблема підвищення ефективності промислового транспорту целюлозно-паперового виробництва, шляхом вибору раціональних конструктивних, технологічних та експлуатаційних параметрів. В регулюючих органах промислового транспорту не містять рухливих механічних частин, завдяки чому мають високі показники надійності і довговічності. Використання сучасних роторних живильників дозволяє збільшити випуск товарної целюлози варильного котла, скоротити втрати позапланових зупинок обладнання, підвищити продуктивність праці і якість продукції, знизити собівартість целюлози, поліпшити умови роботи. Таким чином, створені наукові основи підвищення ефективності промислового транспорту целюлозно-паперового виробництва за рахунок вибору раціональних конструктивних, технологічних і експлуатаційних параметрів роторних живильників.

В результаті проведених теоретичних і експериментальних досліджень уперше:

1. Розроблено конструкцію безперервного промислового транспорту для переміщення і завантаження варильного котла деревинною тріскою, наукові основи методик розрахунку і проектування її елементів і пристроїв у цілому.

2. На основі причинно-слідчих взаємодій конструктивних удосконалень, використання сучасних відновлюваних технологій при виготовленні і ремонті деталей і вузлів, оптимізації експлуатаційних характеристик розроблені структурно-алгоритмічні схеми і математичні моделі:

кожної окремої ділянки, блочної і всієї транспортної системи безперервного завантаження варильного котла тріскою;

пропарювальної камери, яка дозволила оптимізувати технологічні процеси (швидкість переміщення тріски, температуру пропарювання, волого місткість) і повністю вилучити з тріски повітря, скипидар і інші з'єднання.

рівня лугу в питаючій трубі при її завантаження тріскою;

слідчої системи транспортної установки, яка контролює рівень тріски в верхній частині варильного котла в залежності від швидкості її занурення і частоти обертання ротора дозатора тріски;

завантаження і розвантаження кишень обертаючого ротора гідросумішшю, тріскою і лугом в залежності від концентрації лугу в гідросуміші; стану ріжучого механізму в області сит і кратності циркуляції лугу через живильник.

3. Експериментальним шляхом встановлено і теоретично підтверджена наявність циклічно повторювальних режимів експлуатації роторних живильників: стабільний - тривалістю 1,0 - 7,0 доби і нестабільний - (патологічний) тривалістю 0,5 - 2 хв. Нестабільний режим експлуатації відбувається при компенсації критичного зазору (ККЗ). Замість ККЗ розроблена нова схема ПМКШКЗ, що дозволяє: знизити інтенсивність зносу деталей, що сполучаються, у 12 - 25 разів; збільшити термін служби в 2 - 4 рази, зменшити навантаження на привод ротора в 2 - 3 рази, замінити граничне тертя рідинним тертям, знизити вимоги до вибору антифрикційної пари матеріалів ротора, що сполучаються, і корпуса.

4. Розроблено теоретичні основи побудови циклограм роторних живильників:

запропоновані математичні залежності для визначення тривалості технологічних операцій в кишені ротора за цикл роботи живильника;

пввиконаний порівняльний аналіз циклограм живильників різної продуктивності, що дозволяють оцінити їхню ефективність з позиції продуктивності і складності керування технологічним циклом;

запропонована класифікація живильників по групах, у залежності від співвідношення часу завантаження і вивантаження.

5. Розроблено методики визначення зміни лінійних розмірів поверхонь ротора, що сполучаються, і корпуса. За допомогою цих методик визначалися і реєструвалися індикаторні малюнки зносу. Експериментальна обробка індикаторних малюнків дозволила установити наступне:

інтенсивність зміни ленійних розмірів деталей живильника залежить від режиму протікання лугу в зазорі, концентрації твердих часток у лугу, геометрії зазору, зносостійкості матеріалів;

рельєф зносу по довжині кола ротора і корпуса описується параболою (напівпараболою) четвертого порядку і залежить від інтенсивності зносу робочої поверхні ротора (корпуса);

площа кривої зносу зменшується при збільшенні зносостійкості матеріалу, габаритів роторного живильника і збільшується з ростом концентрації твердих часток у лузі;

...