Теоретичні основи та практичні методи визначення швидкостей руху автомобілів при зіткненні

Одразу після винаходу способів вимірювання твердості було опубліковано ряд робіт, в яких указувалося на зміну твердості при холодній деформації металів. Тривалий час ця зміна використовувалася лише у дослідженнях процесів пластичної деформації металів.

За твердістю можна визначити величину пластичної деформації. Для цього за результатами випробувань циліндричного зразка на стиснення і вимірювань його твердості на різних стадіях деформації будується тарувальний графік „твердість - інтенсивність напружень - інтенсивність деформацій”. Потім в досліджуваній деформованій області довкола відбитка конічного індентора визначається розподіл твердості. Результати вимірювань усереднюються проведенням ізоліній. Кожній ізолінії відповідає інтенсивність накопиченої деформації, визначена за твердістю з тарувального графіка.

Розглянуто можливість визначення за твердістю і тарувальним графіком, побудованим при випробуваннях матеріалу в умовах найпростіших напружених станів, інтенсивності логарифмічної деформації, а по ній у припущенні про єдину криву течії - інтенсивності напружень.

Експериментальні дані про зв'язок між твердістю, напруженнями і пластичними деформаціями отримано за результатами випробувань в умовах найпростіших напружених станів - при розтягуванні, стисненні та крученні.

В дисертації подано аналіз деформації елементів конструкції та змінювання твердості матеріалів автомобіля при зіткненні. За міру твердості за Брінеллем приймалося відношення зусилля втискування Р до умовної площі відбитка, яка обчислена у припущенні, що відбиток збігається з поверхнею втискуваної кульки діаметром D. Величину навантаження і діаметр кульки вибирали так, щоб випробування відповідали ділянці кривої, на якій твердість практично не залежить від навантаження. За ГОСТ 9012-59 діаметр відбитка для цього повинен лежати в інтервалі 0,2 D < d < 0,6 D.

З тим, щоб на результати вимірювання не вплинули властивості твердої підкладки, наклеп від сусідніх відбитків, а також близькість до краю зразка, необхідно виконувати такі умови: 1. Товщина зразка t повинна бути не менше за десятиразову глибину відбитка. 2. Відстань від центру відбитка до краю зразка повинна бути не менше 2,5d, а відстань між центрами двох сусідніх відбитків - не менше 4d. У м'яких металів НВ < 35 вказані відстані повинні бути не менше відповідно 3d і 6d.

Поверхня випробовуваного зразка повинна бути чисто зашліфована на площину.

Діаметр відбитка слід вимірювати за допомогою відлікових мікроскопів з точністю 0,01мм.

Значні розміри відбитків дозволяють вимірювати твердість з великою точністю. Тому спосіб Брінелля незамінний при вивченні питань, пов'язаних з обґрунтовуванням методу дослідження пластичної деформації шляхом вимірювання твердості та процесів деформації, при яких розміри пластичної області достатньо великі.

В дисертаційній роботі наведено результати дослідження впливу швидкості деформацій на зв'язок між твердістю та інтенсивністю напружень, а саме вплив швидкості навантаження на зв'язок між твердістю, інтенсивністю напружень та інтенсивністю деформацій, а також подано експериментальну залежність коефіцієнта б від відношення швидкостей деформації, при яких будували тарувальний графік.

П'ятий розділ роботи присвячено теоретичним та експериментальним основам застосування методу твердості до визначення енергії, що витрачується на деформацію та руйнування елементів конструкцій автомобілів з тонколистових матеріалів.

Проведено аналіз напружено-деформованого стану елемента при заглибленні жорсткого сферичного індентора і розроблено розрахункову схему заглиблення жорсткої півкулі у зміцнюваний метал. Досліджено характер зміни напружень уздовж осі симетрії лунки.

Проведений аналіз методу дослідження пластичної деформації шляхом вимірювання твердості пластично деформованого тіла показав, що твердість пов'язана з інтенсивністю напружень, а з точністю до гіпотези про єдину криву течії - і з накопиченою інтенсивністю деформацій. Досліджено вплив швидкості деформацій на зв'язок твердості з інтенсивністю напружень. Показано, що при динамічному навантаженні твердість тіла за інших однакових умов зростає.

Встановлено справедливість гіпотези про єдину криву для різних напружених станів та історій навантаження, що пов'язує твердість з інтенсивністю напружень.

Було зроблено припущення про те, що в умовах складного напруженого стану та монотонної деформації твердість пластично деформованого тіла пов'язана з інтенсивністю напружень і з точністю гіпотези про єдину криву течії з накопиченою інтенсивністю деформацій. Таким чином, одному й тому ж числу твердості відповідають певні інтенсивність напружень і інтенсивність деформацій. Отже, твердість пов'язано з питомою потенційною енергією деформованого тіла.

Визначення питомої потенційної енергії, накопиченої в металі у зв'язку з його деформаціями, наприклад, при зіткненні автомобілів, подано в цьому розділі дисертації, де наведено дані про залежність твердості від питомої потенційної енергії для сталі 45.

Розглянуто застосування методу твердості для визначення роботи пластичної деформації, що витрачається при ударі деформівних тіл об перешкоду. У разі зіткнення транспортних засобів або удару транспортного засобу, що рухається, об перешкоду виникають значні пластичні деформації, відбувається руйнування окремих елементів конструкції транспортного засобу, гофроутворення, складкоутворення, локалізація деформацій у вигляді шийки та інші прояви великих пластичних деформацій. При цьому витрачується енергія на вказані види деформації. Розсіяна в пошкодженому деформованому металі потенційна енергія може бути визначена за розподілом твердості. Тарування здійснюється за допомогою випробування недеформованих зразків, вирізаних з різних елементів конструкції транспортного засобу. В основному, випробування проводять на листових матеріалах.

Таким чином, питому потенційну енергію за твердістю можна визначати безпосередньо за допомогою тарувальних кривих, побудованих випробуванням недеформованого матеріалу. Для матеріалів з маловуглецевих сталей (типу 08кп) питому потенційну енергію можна визначити за формулою для товщин листових матеріалів, що лежать в діапазоні від 0,5 до 5 мм. Вимірявши об'єм деформованого метала, можна визначити енергію, що витрачується на деформацію і руйнування елементів конструкції транспортних засобів.

Формування паспорта матеріалу для кузова автомобіля є необхідною складовою запропонованого тут методу. Формування здійснюється шляхом побудови кривих течії листових матеріалів та побудови тарувальних графіків „твердість - інтенсивність напружень - інтенсивність деформації”.

Найбільше зростання інтенсивності напружень спостерігалося для зразків великої товщини металу (до 2,5 мм).

В дисертації наведено аналіз залежності твердості матеріалу кузова автомобіля від інтенсивності напружень при різних товщинах листа і умовах закріплення. З метою з'ясування впливу товщини металу на зв'язок твердості з інтенсивністю напружень та інтенсивністю деформацій було розроблено певний план експериментальних досліджень. З листового матеріалу однієї партії виготовили зразки у вигляді квадрата, що мають розміри 100 x 100 мм, при цьому пластину товщиною близько 6 мм відшліфували до різних розмірів у поперечному перерізі: t = 0,5; 0,8; 1,0; 2,0; 2,5 і 5 мм.

Твердість пластин вимірювали у 25 точках за розробленою однаковою для всіх зразків схемою. При цьому твердість вимірювали в трьох різних умовах. Спочатку вимірювали твердість на жорсткій плиті. Пластина вільно обпиралася на жорстку плиту . Потім твердість вимірювали на жорсткій плиті в умовах затиснення пластини з усіх боків, нарешті, твердість вимірювали також в умовах, коли крайки пластини були затиснені з усіх боків, проте пластина вільно провисала (була відсутня жорстка опора).

Рис.4

Зразок результатів таких вимірювань твердості представлено на рис 4. Тут показано залежність твердості від товщини пластин за різних умов вимірювання. Кожній точці відповідає середнє з 25 вимірювань. У всіх досліджених випадках спостерігався стійкий вплив товщини металу на результати вимірювання твердості. Із збільшенням товщини металу твердість зменшувалася, при цьому її мінімальне значення (близько 150 одиниць) відповідало товщині металу 2,0...3,0 мм. Подальше зростання товщини не чинить помітного впливу на зміну числа твердості.

Отже, в цьому розділі показано, що при вимірюванні твердості листових матеріалів точність отриманих результатів залежить від співвідношення товщини металевої деталі та діаметра сферичного індентора.

Розроблено метод визначення роботи на пластичне деформування шляхом вимірювання твердості деформованого тіла. Показано, що зв'язок між твердістю, інтенсивністю напружень та інтенсивністю деформацій не залежить від схеми напруженого стану. Це дає можливість визначати питому потенційну енергію за твердістю деформованого тіла при різних напружених станах за допомогою калібрувальних графіків «твердість - інтенсивність напружень - інтенсивність деформацій», побудованих в найпростіших випробуваннях (одновісне розтягування).

На підставі проведених експериментальних досліджень пластичності металів побудовано графіки «твердість - інтенсивність напружень - інтенсивність деформацій» матеріалів типу сталі 08кп різної товщини, використовуваних в автомобілебудуванні. За допомогою вказаних графіків отримано залежність твердості від питомої потенційної енергії, дозволяючи за твердістю визначати питому потенційну енергію.

Запропонований в дисертації метод полягає у визначенні енергії пластично деформованих тіл на основі феноменологічної теорії деформування металів. Для визначення енергії необхідно мати у своєму розпорядженні механічні характеристики матеріалу пошкоджених елементів автомобіля у вигляді спеціальних функцій, які утворюють технологічний паспорт матеріалу. Цими функціями є: крива течії матеріалу в координатах „інтенсивність напружень - інтенсивність деформацій ”. В теорії пластичності показано, що вид функції визначається в основному властивостями матеріалу і практично не залежить від типу напруженого стану. Методику побудови кривих течії в області великих деформацій наведено у роботі.

Окрім кривої течії необхідно мати у своєму розпорядженні діаграми пластичності та стійкості матеріалів. Діаграма пластичності відображує залежність пластичності від безрозмірних показників напруженого стану. Як міра пластичності приймається накопичена до моменту руйнування інтенсивність деформації (ступінь деформації).

В шостому розділі дисертаційної роботи подано в остаточному вигляді запропоновані методи визначення швидкостей руху автомобілів при зіткненні, зорієнтовані на застосування в судових автотехнічних експертизах.

Результати розрахунку за різними методиками окремих видів енергії зведено у табл. 1, в якій подано результати розрахунку роботи на деформування та руйнування елементів конструкції автомобіля за трьома методиками. Першу методику позначено в таблиці знаком I і розроблено на основі розв'язань певних задач теорії пластичності. Другу методику засновано на розробленій нами теорії деформування. Вона потребує експериментальної побудови діаграм пластичності та діаграм стійкості. Третя методика передбачає застосування розробленого нами методу твердості із застосуванням переносного твердовимірювача ТЕМП-3.

Аналіз результатів розрахунку енергії за трьома методиками показав, що вони можуть застосовуватися у різних випадках, збільшуючи можливості експерта. Так, наприклад, у тих випадках, коли видимих пошкоджень немає (незворотних прогинань, вм'ятин, гофрів, місцевих потоншень), можна виявляти наявність пластичних деформацій методом твердості.

У тих випадках, коли твердість неможливо виміряти в важкодоступних місцях, доцільно використати I або II методику. Перша методика (розв'язок задач теорії пластичності), головним чином, використовується як тестова задача, за допомогою якої оцінюється точність результатів розрахунку енергії. В усіх інших випадках доцільно залучати інші методики, запропоновані в цій дисертації.

Далі розглянуто можливий вплив швидкості деформації на спроможність матеріалу до зміцнення, а також на зв'язок між твердістю, інтенсивністю напружень та інтенсивністю деформацій. З'ясовано, що в області великих пластичних деформацій крива „твердість - інтенсивність напружень” практично не залежить від швидкості деформації. Ступінь розбіжності кривих „твердість - інтенсивність напружень” можна оцінювати за чутливістю зміни твердості до швидкості деформації.

У разі застосування, наприклад, методик розрахунку енергії, де використовуються криві течії матеріалів в координатах „інтенсивність напружень”, „інтенсивність деформацій”, важливим чинником, що впливає на величину питомої потенційної енергії, є швидкість деформації.

Таблиця 1

Результати розрахунку енергії ушкоджених елементів автомобіля ВАЗ 2106

№№ поз.	Розрахунок за мето- дик	Назва елемента конструкції автомобіля	Деформо-ваний об'єм , см3	Питома потенційна енергія , Дж/см3	Повна енергія , , Дж	, Дж	Відхилення, %
1	2	3	4	5	6	7	8
2	І	Деформація бампера	0,187 185,5	-	-	-	-
	II III		185,5 185,5	74,25 99	13773 18364	13773 18364	25 0
3	I II III	Капот	69,2 69,2	- 99 107,25	- 6851 7422	- 6851 7422	- 7,6 0
4	I II III	Праве крило	- 46,4 3,6 1,84 46,4 3,6 1,84	- 74,25 44,55 36,4 82,5 55,3 48,6	- 3445 160 36,4 3828 199 48,6	- 3642 4076	- 10,6 0
5	I II III	Лівий поріг	175 175	8,36 10,64		1674 1463 1862	10 21 0
6	I II III	Кронштейн кріплення бампера	- 61,25 61,25	- 33,82 44,55	- 2072 2729	- 2072 2729	- 24 0
7	I II III	Короб правого крила	- 59,4 59,4	- 44,1 49,5	- 2619 2940	- 2619 2940	- 10,9 0
8	I II III	Праве заднє крило	- 32,4	- 3,7 3,8	- 10 123	- 120 123	- 2,4 0
9	I II III	Праві двері	- 11,76 56,50 30,57 11,76 56,50 30,57	- 445 74,25 445 412,5 74,25 412,5	- 5239 4195 13602 4851 4195 12613	- 23056 21659	- 6,45 0

* I методика - задачі теорії пластичності

II методика - за діаграмами пластичності

III методика - за твердістю.

Розглянуто розроблену нами модель матеріалу, чутливу до різних швидкостей деформації. Представлено результати експериментальних даних, які показують вплив швидкості деформації на характеристики кривих течії ряду стальних та алюмінієвих матеріалів. В роботі подано результати випробувань різних матеріалів, які використовуються в конструкціях автомобілів.

Досліджено вплив ступеня деформації на відносну помилку визначення питомої потенційної енергії при швидкісній деформації. Як випливає з результатів досліджень, для матеріалу типу Н380LAD результати розрахунку енергії за запропонованою моделлю практично збіглися з експериментом. Для матеріалу DCО4 результати розрахунку енергії на 10% нижче експериментальних, а для сталі типу Н340Х розбіжність у бік зростання енергії в порівнянні з експериментом залежить від ступеня деформації. Таким чином, можливість врахування швидкості деформації істотно залежить від рівня досягнутих деформацій.

Отже, в цьому розділі розроблено методику розрахунку енергії пластичної деформації, витраченої при ударі транспортних засобів, яка базується на феноменологічній теорії деформівності металів і передбачає формування технологічних паспортів матеріалів, з яких виготовлений основні елементи конструкції транспортних засобів.

Апробація методику під час проведення автотехнічних експертиз показала задовільну збіжність результатів розрахунку енергії пластичної деформації з такими ж результатами, отриманими за іншими методиками (наприклад, вимірюванням твердості).

Розроблено модель матеріалу, чутливу до різних швидкостей деформації, за допомогою якої оцінюється робота пластичної деформації з урахуванням впливу динамічних ефектів на властивості матеріалу. Модель базується на експериментальних даних, отриманих на сталях і сплавах, застосовуваних в автомобілебудуванні, і дозволяє для матеріалів, що мають різну зміцнюваність, оцінювати роботу пластичної деформації з урахуванням швидкісного фактора.

Оцінено вплив зміцнюваності матеріалів на результати розрахунку енергії пластичної деформації з урахуванням швидкісних ефектів. Показано, що зі збільшенням зміцнення матеріалів зростає вплив швидкісних ефектів на результати розрахунку роботи на деформування, витраченої при ударі транспортних засобів.

Порівняння можливостей і області використання запропонованих методік визначення швидкостей руху транспортних засобів (рис.5)

Вибір методики визначення швидкостей руху транспортних засобів при їхньому зіткненні залежить від багатьох обставин. Серед них:

- геометричні і механічні параметри ДТП ( попутне, зустрічне, перехресне зіткнення, кут між траєкторіями руху, відбулося чи не відбулося відкидання автомобілів після зіткнення і т. ін.);

- необхідний ступінь точності визначення швидкостей;

- термін проведення експертизи;

Нижче подано (рис. 5) основні рекомендації щодо вибору методу визначення швидкостей руху транспортних засобів залежно від перелічених обставин.

1. Визначення швидкості руху транспортних засобів з використанням коефіцієнта відновлення (реституції).

Метод відносно простий у використанні і не потребує суттєвих витрат часу, проте його використання значною мірою обмежено відсутністю науково обґрунтованого визначення коефіцієнта відновлення. Область найбільш ефективного використання методу обмежено випадками, коли транспортні засоби після зіткнення не відкидаються один від одного, а зберігають стан тісного контакту до повної зупинки. Такий випадок є характерним для блокувального удару при прямому зустрічному зіткненні автомобілів, оскільки тут очевидно, що явище можна вважати повністю пластичним, відтак k = 0. Крім того, цей метод можна використовувати і тоді, коли коефіцієнт реституції хоча і не дорівнює нулю, проте його величина все ж таки відома з інших джерел або обставин.

2.Визначення швидкості руху транспортних засобів з використанням діаграм розтягу.

Для побудови діаграм провадяться лабораторні випробування шляхом осьового розтягування зразків матеріалів, з яких виготовлено конструкції автомобілів. За найденими міцнісними і деформаційними характеристиками визначається питома робота деформації будь-якої ушкодженої деталі транспортних засобів.

Цю методику доцільно використовувати в тих випадках, коли при зіткненні автомобілів деформації їх конструктивних елементів близькі до лінійного напруженого стану, наприклад, до одновимірного розтягнення або стиснення. У випадку складніших схем деформування замість діаграми розтягування належить скористатися з єдиної кривої пластичної течії (наступний п.4).

В порівнянні з натурними випробуваннями (crash-тестами) автомобілів ця методика оцінки роботи деформації і руйнування деталей автомобілів, що зіткнулися, дешевша і менш трудомістка, проте її недоліком є те, що, розглядаючи окремо кожну ушкоджену деталь, при визначенні роботи деформації не вдається врахувати конструктивну міцність і жорсткість автомобіля в цілому, а таке неврахування вносить певні похибки в остаточну оцінку. Крім того, методика потребує суттєвих витрат часу - для побудови згаданих діаграм і для визначення за ними роботи на деформування і руйнування деталей автомобілів.

3. Визначення швидкостей руху з застосуванням емпіричних залежностей для оцінки роботи на деформування.

Емпіричні формули побудовано шляхом обробки численних натурних випробувань (crash-тестів) транспортних засобів в умовах реальних зіткнень. Такі залежності використовуються для оцінки роботи деформування кожної ушкодженої деталі і являють собою інтегральні залежності, в яких константи енергоємності та коефіцієнти апроксимації підінтегральних кривих відшукуються в процесі статистичної обробки експериментальних даних для різних схем зіткнень транспортних засобів. Залежно від геометричної форми пошкоджень в кожному конкретному випадку інтегральна формула перетворюється в алгебраїчну залежність, зручну для інженерних розрахунків.

Ця методика розрахунку швидкості руху транспортних засобів має суттєві переваги порівняно з іншими методиками, оскільки при визначенні роботи деформації автомобілів враховуються їхня конструкційна міцність і жорсткість як єдиних цілісних систем. Крім того, використання цієї методики не потребує значних витрат часу і коштів. Методику підтверджено деклараційним патентом на винахід за участю автора і в теперішній час є робочим інструментом у автотехнчних експертів.

Методика має і певні недоліки, які обмежують область його застосування. Вона може бути поширена лише на легкові автомобілі і не використовується в разі зіткнення вантажних автомобілів, автобусів і мікроавтобусів. Ще одне обмеження полягає в тому, що маса автомобілів не може перевищувати 2000 кг. Крім того, отримання констант енергоємності і коефіцієнтів апроксимацій для визначення швидкостей руху при зіткненні сучасних автомобілів потребує додаткових перевірок і уточнень, оскільки емпіричні залежності було отримано на підставі crash-тестів, які проводилися понад 10 років тому.

Належить також враховувати певні ускладнення з встановленням перерозподілу робіт на деформування частин автомобілів по їхній висоті в разі, якщо пошкодження транспортних засобів мають комбінований характер (частина є наскрізними і поширюється на всю висоту кузова, інша лише на частині висоти).

Попри перелічені обмеження ця методика визначення швидкостей руху транспортних засобів може вважатися єдиною, яка можна використовувати як експрес-методику, коли потрібні швидкі недеталізовані розрахунки, наприклад, розрахунки не точної швидкості, а досить широкого діапазону швидкостей, в якому може лежати шукана швидкість, наприклад при оцінці транспортних пригод в роботі страхових агенцій.

Нижче описано ще дві методики визначення швидкостей руху транспортних засобів. Вони базуються на феноменологічній теорії деформування металів. Застосування цих методик доцільне за наявності складних видів деформацій (плоский або об'ємний напружений стан), що, власне, найчастіше і трапляється в реальних дорожньо-транспортних пригодах. Викладені нижче методики доповнюють одна одну и можуть в певний спосіб слугувати “ контролерами” правильності визначення енергетичних витрат на пластичне деформування конструкцій автомобілів. Важливою особливістю методик є можливість їхнього застосування не лише для листових матеріалів, використовуваних в автомобілебудуванні, а й для деталей набагато більшої товщини.

4. Визначення швидкостей руху транспортних засобів з використанням діаграм пластичності і стійкості

Для визначення енергії пластично деформованих тіл за умов складного деформування необхідно мати механічні характеристики матеріалів, з яких було зроблено пошкоджені деталі. Такі характеристики представляються у вигляді спеціальних функцій, які дають можливість сформувати технологічний паспорт матеріалу, а саме єдину криву течії, а також діаграми пластичності і стійкості. Така методика визначення швидкостей руху ТЗ дозволяє визначити енергію пластичного деформування при будь-якому виді напруженого стану і за будь-якої історії навантаження. Методика здебільшого використовується:

1. В разі наявного локального пластичного деформування конструктивного елемента автомобіля;

2. В разі руйнування елемента;

3. В разі втрати стійкості тієї чи іншої форми напруженого стану елемента.



Рис. 5

5.Визначення швидкості руху транспортних засобів з використанням вимірювань твердості

Ця методика може визначати енергію пластичного деформування елементів конструкцій автомобілів з урахуванням неоднорідності і нерівномірності розподілу деформацій. Найголовнішою перевагою методики порівняно з іншими є те, що вона дає можливість визначати енергетичні витрати у випадку, якщо ступінь деформації в частині елементів конструкцій не досяг критичної межі, тобто не видно ознак мікроруйнування, відсутні видимі пошкодження, хоча деформація відбулася. За допомогою цієї методики можна визначати не лише енергетичні витрати, але й розв'язувати важливе для судової автотехнічної експертизи питання про встановленням напрямку удару.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ

В дисертації створено теоретичні основи та методологію визначення швидкостей руху транспортних засобів при зіткненні із застосуванням феноменологічної теорії деформівності. Тим самим вирішено важливу науково-технічну проблему збільшення ефективності і достовірності автотехнічних експертиз шляхом підвищення точності визначення вказаних параметрів.

В результаті теоретичних і експериментальних досліджень отримано такі основні результати і зроблено висновки:

1. З проведеного аналізу попередніх досліджень, існуючих методик виконання автотехнічних експертиз і відомих комп'ютерних програм випливає, що дотепер не було достовірних методик визначення швидкостей, з якими рухалися транспортні засоби перед зіткненням. Точність такого визначення цілком залежить від точності оцінки кінетичної енергії, яка при зіткненні переходить в інші види енергії і роботи, пов'язані з:

-ковзанням автомобілів при їхньому відкиданні;

-повертанням транспортних засобів в площині їхнього руху, а також з перевертанням;

-деформуванням елементів конструкцій автомобілів;

-нагріванням при ударі;

-звуковими явищами.

Встановлено, що останні два чинники можуть бути знехтувано в порівнянні з трьома першими. Доведено також, що робота на пластичне деформування елементів транспортних засобів складає вагому частку енергії, втраченої при зіткненні. Неврахування цієї частини енергії призводить до суттєвого заниження фактичних швидкостей зіткнення при їхньому визначенні.

2. Відомі дотепер методики оцінки роботи на пластичне деформування здебільшого є наближеними і неточними, а точне визначення такої роботи хоча принципово й можливе, проте вимагає кропіткого і тривалого процесу з розбирання й демонтажу ушкоджених автомобілів і непридатне для проведення експертизи в терміни, встановлені законом. В дисертації розроблено методики, вільні від цих недоліків і придатні для використання не тільки у виняткових, але й у повсякденних автотехнічних дослідженнях.

3. Вдосконалено методику визначення швидкостей автомобілів при їхньому зіткненні лише за тією частиною енергії, яку витрачено на відкидання, повертання і перекидання транспортних засобів. Вдосконалення полягає в тому, що тепер є можливість досліджувати всі види зіткнень - зустрічні, перехресні, попутні, а також зіткнення транспортного засобу з нерухомою перешкодою.

4. Вперше розроблено нову методику визначення швидкості автомобілів при зіткненні з урахуванням непружного удару і з докладним розглядом деформацій ушкоджених конструкцій шляхом оцінки об'ємів деформованих елементів. Запропоновано емпіричні залежності, які замість об'ємів виходять з інтегральної величини наскрізних ушкоджень автомобілів і нерівномірності їх розподілу по висоті, відтак не вимагають розбирання автомобілів.

5. Вперше спеціально для судових автотехнічних експертиз досліджено властивості матеріалів, використовуваних в автомобілебудуванні - міри пластичності і характеристик напруженого стану, введено діаграму пластичності і поверхню граничних деформацій для сталей різних марок. Встановлено зв'язок між роботою на пластичне деформування й історією навантаження.

6. На підставі аналізу раніше відомих і власних досліджень встановлено залежність між пластичною деформацією елементів конструкцій автомобілів і змінюванням їхньої твердості. Запропоновано методику вимірювання твердості, спеціально пристосовану для металів автомобільних конструкцій. З'ясовано вплив швидкості деформування на зв'язок між твердістю та інтенсивністю деформацій.

7. Вперше проведено теоретичні та експериментальні дослідження, пов'язані із застосуванням методики вимірювання твердості для визначення енергії, витрачуваної на деформації й руйнування елементів конструкцій автомобілів. Створено методику розрахунку швидкостей транспортних засобів при їхньому зіткненні, яка не вимагає тривалих і кропітких докладних досліджень всіх ушкоджених деталей. Методика потребує попередньої розробки паспортів матеріалів, найбільш поширених в автомобілебудуванні, з врахуванням товщини листа і способів фіксації.

8. Подано порівняльний аналіз запропонованих методик визначення швидкостей транспортних засобів при зіткненні і вказано області їх застосування в практиці судових експертиз.

9. На численних прикладах показано ефективність запропонованої теорії й методик у проведенні автотехнічних експертиз. Методи впроваджено в практику в науково-дослідних інститутах судових експертиз МЮ України (Київ, Донецьк, Харків, Одеса, Львів, Сімферополь), а також в експертних установах МВС України. Матеріали дисертаційної роботи використано також в учбовому процесі вузів України.

На підставі наведеного можна стверджувати, що в дисертації вирішено важливу науково-технічну проблему визначення основних показників, за якими відбувається зіткнення транспортних засобів, зокрема визначення швидкостей автомобілів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографії

1. Кисельов В.Б. Нові методи визначення швидкості руху автомобіля при зіткненні (для судових автотехнічних експертиз) / В.Б. Киселев. - К. : Вид. дім «АДЕФ Україна», 2007. - 144 с.

2. Киселев В.Б. Энергия. Деформации. Разрушение (задачи автотехнической экспертизы) : монография / В.А. Огородников, В.Б. Киселев, И.О. Сивак. - Винница : УНІВЕРСУМ, 2005. - 204 с.

Книги

1. Кисельов В.Б. Експертний аналіз дорожньо - транспортних пригод / П.В. Галаса, В.Б. Кисельов, А.С. Куйбіда та ін. - К. : Укр. центр післяаварійного захисту «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС», 1995. - 192 с. : іл.

2. Кисельов В.Б. Експертизи у судовій практиці / Т.М. Арсенюк, Ю.М. Беляк, В.І. Бояров ... В.Б. Кисельов та ін. - К. : Юрінком Інтер, 2005. - 388 с. - (Настільна книга адвоката).

3. Кисельов В.Б. Каталог виступаючих частин транспортних засобів, які виробляються в країнах СНД / В.Б. Кисельов, Т.Ю. Арутюнян, П.В. Галаса та ін. - К. : КНДІСЕ, 1999. - 72 с. : іл.

Статті у фахових виданнях

1. Кисельов В.Б. Автотехнічна судова експертиза / Г.М. Надгорний, В.Б. Кисельов // Юридична енциклопедія. - К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1998. - Т. 1. - С. 32-33.

2. Кисельов В.Б. Аналіз ДТП - важлива умова створення ефективної системи управління безпекою дорожнього руху / В.Б. Кисельов, В.П. Полищук // Безпека дорожнього руху України : наук.-техн. вісн. - К. : ТОВ «Журнал «Радуга»», 2006. - № 3-4. - С. 34-38.

3. Кисельов В.Б. Визначення відстані від транспортного засобу до місця наїзду в момент виникнення небезпеки для водія за умов обмеженої видимості / В.Б. Кисельов // Безпека дорожнього руху України : наук.-техн. вісн. - К. : ТОВ «Журнал «Радуга»», 2003. - № 1-2. - С. 24-31.

4. Кисельов В.Б. Визначення швидкостей руху автомобілів в момент зіткнення з урахуванням робіт деформацій і руйнування їх пошкоджених деталей // Вісник національного транспортного університету. - К. : НТУ, 2006. - Вип. 11. - С. 35-39.

5. Киселев В.Б. Исследование пластической деформации листовых материалов измерением твердости / В.Б. Киселев, В.А. Огородников, И.О. Сивак // Удосконалення процесів і обладнання обробки тиском в металургії і машинобудуванні : темат. зб. наук. праць. - Краматорськ : ДДМА , 2004. - С. 336-339.

6. Киселев В.Б. К вопросу автоматизации судебной автотехнической экспертизы / В.П. Яковлев, В.Б. Кисельов // Безпека дорожнього руху України : наук.-техн. вісн. - К. : ТОВ «Журнал «Радуга»», 2003. - № 1-2. - С. 93-96.

7. Киселев В.Б. Моделирование процесса столкновения двух транспортных средств / В.П. Байков, В.Б. Кисельов // Экспертное обеспечение правосудия на современном этапе судебно-правовой реформы : сб. науч.-практ. материалов. - Симферополь : ХНДІСЕ, Крым. отд-ние, 2000. - С. 127-129.

8. Киселев В.Б. Некоторые аспекты расследования дорожно-транспортных происшествий: темат. сб. ст. / В.Б. Киселев, О.В. Кононенко, В.Н. Садиленко. - К. : ОТТО, 2003. - 24 с.

9. Киселев В.Б. О сочетании трассологических и автотехнических подходов при экспертном исследовании столкновений транспортных средств / П.В. Галаса, В.Б. Киселев, З.А. Остапенко и др. // Криминалистика и судебная экспертиза : межвед. науч.-метод. сб. - К. : Лыбидь, 1992. - вып. 45. - С. 99-105.

10. Киселев В.Б. Определение движения транспортных средств в момент столкновения с учетом их повреждений / В.А. Огородников, В.Б. Киселев // Вибрации в технике и технологиях : всеукр. наук.-техн. журн. - 2002. - № 3 (24). - С. 65-69.

11. Киселев В.Б. Определение скорости транспортных средств при ударе - обзор существующих методов / В.Б. Киселев // Безпека дорожнього руху України : наук.-техн. вісник. - К. : ТОВ «Журнал «Радуга»», 2003. - № 3-4 (16). - С. 122-133.

12. Киселев В.Б. Оценка работы деформаций и разрушений деталей автомобиля по его повреждениям, полученным в результате столкновения / В.П. Байков, В.Б. Киселев, К.А. Любарский // Криминалистика и судебная экспертиза : межвед. науч.-метод. сб. - К. : КНИИСЭ, 2003. - Вып. 51. - С. 150-158.

13. Киселев В.Б. Оценка работы деформаций и разрушения элементов конструкции транспортных средств, поврежденных в результате дорожно-транспортных происшествий / В.Б. Киселев // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії : зб. наук. праць. - Краматорськ : ДДМА, 2006. - № 1(3). - С. 129-134.

14. Киселев В.Б. Оценка скорости транспортных средств при их столкновении по энергетическим потерям / В.А. Огородников, В.Б. Киселев // Вестник Херсонского государственного технического университета. - Херсон : ХГТУ, 2002. - № 2(15). - С. 357-359.

15. Киселев В.Б. Пакет программ для решения задач автотехнической экспертизы / В.Б. Киселев // Экспертное обеспечение правосудия на современном этапе судебно-правовой реформы : сб. науч.-практ. материалов. - Симферополь : ХНДІСЕ, Крым. отд-ние, 2000. - С. 163-166.

16. Киселев В.Б. Работа деформации и разрушение элементов конструкции транспортных средств в автотехнических экспертизах / В.А. Огородников, О.Л. Гайдамак, В.Б. Киселев, В.В. Захаров // Известия Тульского государственного университета. Сер. Механика деформируемого твердого тела и обработка металлов давлением. - Тула : ТулГУ, 2004. - Вып. 2. - С. 86-93.

17. Киселев В.Б. Сближение, контакт и отбрасывание транспортных средств при их столкновении / В.Б. Киселев // Вестник Херсонского государственного технического университета.- Херсон : ХГТУ, 2002. - № 2(15). - С. 214-217.

18. Киселев В.Б. Ударное взаимодействие транспортных средств при их столкновении / В.П. Байков, В.Б. Киселев // Безпека дорожнього руху України : наук.-техн. вісн. - К.: ТОВ «Журнал «Радуга»», 2000. - № 1(6). - С. 81-96.

19. Киселев В.Б. Учет потерь кинетической энергии при столкновении транспортных средств / В.П. Байков, В.И. Гутник, В.Б. Киселев // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії : зб. наук. праць. - Краматорськ : ДДМА, 2008. - № 1(11). - С. 37-42.

20. Кисельов В.Б. Швидкість руху транспортних засобів при зіткненні / В.Б. Кисельов // Розслідування обставин дорожньо-транспортних пригод. - Х. : Факт, 2003. - С. 140-147.

Матеріали конференцій, семінарів та інші науково-практичні видання

1. Кисельов В.Б. Аналіз ДТП - важлива умова створення ефективної системи управління безпекою дорожнього руху / В.Б. Кисельов // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету : тези доп. / Мін-во освіти і науки України, Нац. трансп. ун-т. - К. : НТУ, 2007. - 63. - С. 166.

2. Кисельов В.Б. Визначення роботи деформації та руйнування елементів транспортних засобів шляхом вимірювання твердості / В.Б. Кисельов // Сучасні шляхи боротьби за безпеку дорожнього руху : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ.конф. - К. : ДНДЦ БДР та діяльності ДПС місцевої міліції, 2004. - Т.1. - С. 16-19.

3. Кисельов В.Б. Дослідження процесу зіткнення транспортних засобів за допомогою ЕОМ / Т.Н. Кіліна, В.Б. Кисельов // Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю : матеріали наук.-практ. конф., 19 листопада 1997 р. - Х. : Право, 1998. - С. 108-109.

4. Киселев В.Б. Комплекс программ для решения задач судебной автотехнической экспертизы / В.Б. Кисельов // Актуальные проблемы исследования обстоятельств дорожно-транспортных происшествий : сб. тр. первой междунар. конф., 05-08 февр. 2001 г. - СПб. : Сев.-зап. центр суд. экспертизы, 2001. - С. 293-300.

5. Кисельов В.Б. Ком'ютерне моделювання процесу зіткнення транспортних засобів / В.Б. Кисельов, Т.М. Кіліна, В.Д. Гардерман та ін. // Галузева науково-технічна програма по боротьбі зі злочинністю Мінюсту України : зб. анотац. матеріалів з наук.-дослід. розроб. - К. : МЮ України, 1996. - Вип. 1. - С. 2.

6. Киселев В.Б. О возможности компьютерного исследования процесса столкновения транспортных средств / В.Б. Киселев, Т.Н. Килина // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики : тез. докл. науч.-практ. конф. - К. : КНИИСЭ, 1993. - с. 236-238.

7. Киселев В.Б. Определение скоростей транспортных средств при их столкновении / В.П. Байков, В.Б. Киселев, К.А. Любарский // Криминалистика. ХХ1 век : материалы науч.-практ. конф., 26-28 февр. 2001 г. : в 2-х т. - М. : ЭКЦ МВД РФ, 2001. - Т. 1. - С. 142-144.

8. Киселев В.Б. Оценка влияния повреждений транспортных средств при определении их скоростей в процессе столкновения / В.П. Байков, В.Б. Киселев // Новые направления криминалистических исследований в практике судебной экспертизы : тез. науч.-практ. семинара, 24-25 апр. 2001 г. - К. : КНИИСЭ, 2001. - С. 73-76.

9. Киселев В.Б. Оценка скоростей движения автомобилей в момент столкновения по параметрам их отбрасывания и повреждений после удара / В.П. Байков, В.Б. Киселев // Актуальные проблемы исследования обстоятельств дорожно-транспортных происшествий : сб. тр. первой междунар. конф., 05-08 февр. 2001 г. - СПб. : Сев.-зап. ЦСЭ, 2001. - С.77-82.

10. Киселев В.Б. Пакет программ для решения задач автотехнической экспертизы / В.Б. Киселев // Совместная научная работа по проблемам внедрения новых методик в практику судебной экспертизы как один из путей повышения квалификации специалистов : материалы науч.-практ. конф., 18-19 июня 2001 г. - Баку : АзНИИПСЭКиК, 2001. - С. 194-198.

11. Киселев В.Б. Приложение феноменологической теории деформируемости к задачам автотехнической экспертизы / В.Б. Киселев // Застосування теорії пластичності в сучасних технологіях обробки тиском і автотехнічних експертизах : міжнар. наук.-техн. конф. : тези доп., 29 травня - 1червня 2006 р. - Вінниця : Вінницький НТУ, 2006. - С. 138-140.

12. Киселев В.Б. Принципы создания комплекса программ восстановления процесса столкновения транспортных средств / В.Б. Киселев, Т.Н. Килина // Роль судебной экспертизы и криминалистики в раскрытии и профилактике преступлений : тез. науч.-практ. конф., провод. в дни 80-летнего юбилея ОНИЛСЭ. - Одесса : ОНИЛСЭ, 1994. - С. 218-220.

13. Киселев В.Б. Работа деформации и разрушение элементов конструкции транспортных средств в автотехнических экспертизах / В.А. Огородников, О.Л. Гайдамак, В.Б. Киселев, В.В. Захаров // Механика пластического формоизменения. Технологии и оборудование обработки металлов давлением : Сб. тезисов II Междунар. науч.-практ. конф. - Тула : ТулГУ, 2004. - С. 3 -6.

14. Киселев В.Б. Расчет параметров маневров транспортных средств / В.Б. Киселев // Роль и значение деятельности профессора Р.С. Белкина в становлении и развитии современной криминалистики : материалы Междунар. науч. конф. (к 80-летию со дня рождения Р.С. Белкина). - М. : Акад. упр. МВД РФ, 2002. - С. 360-364.

15. Киселев В.Б. Решение типовых задач автотехнической экспертизы при исследовании маневров транспортных средств / В.Б. Киселев // Совместная научная работа по проблемам внедрения новых методик в практику судебной экспертизы как один из путей повышения квалификации специалистов : материалы науч.-практ. конф., 18-19 июня 2001 г. - Баку : Аз.НИИПСЭКиК, 2001. - С. 204-207.

16. Киселев В.Б. Скорость движения транспортных средств при столкновении / В.Б. Киселев, В.П. Байков // Теорія та практика судової експертизи та криміналістики : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 червня 2002 р. - Х. : Право, 2002. - Вип. 2. - С. 423-428.

17. Киселев В.Б. Учет работы деформации и разрушения элементов конструкции транспортных средств в автотехнических экспертизах / В.Б. Киселев // Безпека дорожнього руху : сучасність і майбутнє : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 15-16 квітня 2004 р. - К. : НДЦ БДР, 2004. - С. 76-82.

Патенти

1. Пат. 39037 А Україна. Спосіб визначення швидкостей руху транспортних засобів при зіткненні / В.П. Байков, В.Б. Кисельов, К.А. Любарський; заявник і патентовласник Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України. - заявл. 18.01.2001; опубл. 15.05. 2001, Бюл. № 4.

2. Пат. 54738 Україна. Спосіб визначення швидкостей руху транспортних засобів при зіткненні / В.П. Байков, В.Б. Кисельов, К.А. Любарський; заявник і патентовласник Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України. - заявл. 11.03.2002; опубл.17.03. 2003, Бюл. № 3.

3. Пат. 2275612 Россия. Способ определения скоростей движения транспортных средств при столкновении / В.П. Байков, В.Б. Киселев, К.А. Любарский; заявитель и патентовладелец Киевский научно-исследовательский институт судебных экспертиз Министерства юстиции Украины. - заявл. 01.03.2001; опубл. 27.04.2006, Бюл. № 12.

АНОТАЦІЯ

Кисельов В.Б. Теоретичні основи та практичні методи визначення швидкостей руху автомобілів при зіткненні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.22.01 Транспортні системи.-Національний транспортний університет.-Київ.-2009

Основний науковий результат роботи - теорія і нова методологія визначення швидкостей автомобілів при їхньому зіткненні. В дисертації вперше розв'язано науково - технічну проблему визначення основних показників, за яких відбувається зіткнення транспортних засобів під час дорожньо - транспортних пригод. Найважливішим з них є енергія, що витрачується на деформування і руйнування конструкцій автомобілів. Врахування такої енергії дозволяє суттєво збільшити достовірність судових автотехнічних експертиз за рахунок підвищення точності визначення швидкостей автомобілів при скоєнні ДТП.

Теоретичну основу дисертації становить феноменологічна теорія, яка встановлює залежність між змінюванням твердості деформованого металу і енергією, витраченою на таке деформування. Використання цієї теорії потребує попереднього формування технологічних паспортів матеріалів, з яких виготовлено основні елементи транспортних засобів. Проведено експериментальні дослідження, на підставі яких побудовано калібрувальні графіки «твердість - інтенсивність напружень - інтенсивність деформацій» для листових матеріалів типу 08кп різної товщини, використовуваних в автомобілебудуванні. Такі графіки дозволяють встановлювати залежність твердості від питомої потенційної енергії, отже можна за твердістю оцінювати енергію, витрачену на деформування і руйнування елементів автомобілів, ушкоджених при зіткненні.

Проведено перевірку запропонованих методик визначення роботи на деформування відтак швидкостей руху автомобілів при їхньому зіткненні під час проведення реальних судових автотехнічних експертиз. Апробація показала задовільну узгодженість результатів розрахунків енергетичних витрат, виконаних різними методиками. В дисертації вперше оцінено вплив швидкісних ефектів на змінюваність пластичних властивостей матеріалів. Розроблено модель матеріалу, чутливу до швидкості деформування. За допомогою такої моделі оцінено роботу на пластичне деформування з урахуванням впливу динамічних ефектів на властивості матеріалів.

На підставі проведених теоретичних і експериментальних досліджень розроблено методики визначення напружено - деформованого стану в області скінченних деформацій, які враховують різні типи зміцнення, ефект Баушингера і граничний стан матеріалу залежно від схеми напруженого стану та історії навантаження.

Кінцевим результатом дослідження є рекомендації з вибору належної методики з числа запропонованих в роботі у відповідності до типу, маси транспортного засобу, ступеня і характеру ушкоджень, від матеріалів та від інших чинників. Результати роботи впроваджено в практику судових автотехнічних експертиз в Україні, а також в навчальний процес в вищих навчальних закладах.

Ключові слова: судова автотехнічна експертиза, дорожньо - транспортна пригода, безпека руху, зіткнення автомобілів, швидкість при зіткненні, пластичність, твердість, енергія на деформування, феноменологічна теорія

Киселев В.Б. Теоретические основы и практические методы определения скоростей движения автомобилей при столкновении .- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.22.01 Транспортные системы.- Национальний транспортный университет. -Киев.-2009

Основной научный результат работы - теория и новая методология определения скоростей автомобилей при их столкновении. В диссертации впервые решена научно - техническая проблема определения основных показателей, при которых происходит столкновение транспортных средств во время дорожно - транспортных происшествий. Наиболее важным из них является энергия, которая затрачивается на деформирование и разрушение конструкций автомобилей. Учет такой энергии позволяет существенно увеличить достоверность судебных автотехнических экспертиз за счет повышения точности определения скоростей автомобилей при совершении ДТП.

Анализ состояния проблемы показал, что повышение уровня безопасности дорожного движения невозможно без научно обоснованного совершенствования методология проведения экспертизы ДТП, поскольку именно она на данное время дает возможность по результатам события восстанавливать механизм и выявлять причины таких происшествий.

Впервые разработана методика расчета кинематических и динамических параметров столкновения. Она основывается на анализе энергетического баланса механической системы, которая включает в себя транспортные средства, которые столкнулись, а также на использовании общих теорем динамики и основ теории удара.

Результаты исследования показывают, что любое реальное неупругое столкновение двух транспортных средств можно привести к энергетически эквивалентному абсолютно упругому удару. Такой подход позволяет оперативно и надежно определить величины скоростей транспортных средств, что адекватно отображают реальные события.

Предложенная методика расчета скоростей движения транспортных средств при их столкновении достаточно широко апробированная в экспертной практике и защищена патентами Украины и России.

Теоретическую основу диссертации составляет феноменологическая теория, которая устанавливает зависимость между изменением твердости деформированного металла и энергией, израсходованной на эту деформацию. Использование такой теории нуждается в предварительном формировании технологических паспортов материалов, из которых изготовлены основные элементы транспортных средств.

Проведены экспериментальные исследования, на основании которых построены калибровочные графики «твердость - интенсивность напряжений - интенсивность деформаций» для листовых материалов типа 08кп разной толщины, используемых в автомобилестроении. Графики позволяют устанавливать зависимость твердости от удельной потенциальной энергии, следовательно можно по изменению твердости судить об энергии, израсходованной на деформирование и разрушение элементов автомобилей, поврежденных при столкновении.

Проведенный анализ исследования пластической деформации путем измерения твердости пластически деформированного тела показал, что твердость связана с интенсивностью напряжений, а с точностью до гипотезы о единственной кривой течения - и с накопленной интенсивностью деформаций.

Проведена проверка предложенных методик определения работы деформации, а, следовательно, скоростей движения автомобилей при их столкновении во время проведения реальных судебных автотехнических экспертиз. Апробация показала удовлетворительную согласованность результатов расчетов энергетических расходов, выполненных разными методиками. В диссертации впервые оценено влияние скоростных эффектов на изменение пластических свойств материалов. Разработана модель материала, чувствительная к скорости деформации. Посредством такой модели оценена работа на пластическое деформирование с учетом влияния динамических эффектов на свойства материалов.

На основании проведенных теоретических и экспериментальных исследований разработаны методики определения напряженно - деформированного состояния в области конечных деформаций, которые учитывают разные типы упрочнения, эффект Баушингера и предельное состояние материала в зависимости от схемы напряженного состояния и истории нагрузки.

Конечным результатом исследования являются рекомендации по выбору надлежащей методики из числа предложенных в работе в соответствии с типом, массой транспортного средства, степенью и характером повреждений, видом материала и другими факторами. Результаты работы внедрены в практику судебных автотехнических экспертиз в Украине, а также в учебный процесс в высших учебных заведениях.

Ключевые слова: судебная автотехническая экспертиза, дорожно - транспортное происшествие, безопасность движения, столкновение автомобилей, скорость при столкновении, пластичность, твердость, энергия на деформирование , феноменологическая теория

Kyselov V.B. Theoretical base and practical methods for movement velocities determination of cars at their collision .- Manuscript.

Thesis for scientific degree of Doctor of engineering sciences in speciality 05.22.01 Transport systems. - National Transport University.-Kyiv.-2009

The main scientific result of scientific work is theory and new methods of car speeds determination at road collision. New scientific and technical problem of basic indices determination for the collision of vehicles transport is under time the road - transport events are solved in the first in dissertation.

Energy dissipated in deformation and destruction of car constructions is more important only from them. Consideration of such energy allows substantially to multiply authenticity of judicial motor-vehicle examinations due to the rise of exactness of determination of speeds of cars at accomplishing DTP.

Phenomenological theory which sets dependence between the change of hardness of the deformed metal and energy dissipated in such deformation makes the theoretical basis of dissertation. The use of this theory needs the previous forming of technological passports of materials which the basic elements of vehicles are made from. Experimental researches are conducted, on the basis of which the calibrate graphs are built «hardness - intensity of tensions - intensity of deformations» for sheet materials of type of a 08кп of different thickness used in motor industry. Such graphs allow to set dependence of hardness on specific potential energy, consequently it is possible to estimate after hardness the energy dissipated in deformation and destruction of car elements damaged at the collision.

...