Організація ремонтів колії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Український державний університет залізничного транспорту

Кафедра:«Колія та колійне господарство»

Курсова робота

з дисципліни:

«Улаштування та експлуатація колії»

Розробив:

ст.гр.7-ІІ-ОМК

Маценко К.В.

Перевірив:викладач

Овчинніков О.О.

Харків 2015



Зміст

Вступ

Початкові данні для курсової роботи

1. Побудова поперечного профілю баластної призми і розроблення календарного графіка ремонтів колії

1.1 Побудова поперечного профілю баластною призми

1.2 Розроблення календарного графіка ремонтів колії в межах ремонтного циклу

2. Розрахунок поодинокого звичайного стрілочного переводу з криволінійним гостряком січного типу

2.1 Основні положення

2.2 Розрахункова схема стрілочного переводу

2.3 Розрахунок елементів стрілки

2.4 Визначення розмірів хрестовини

2.5 Визначення довжини прямої вставки

2.6 Визначення основних і осьових розмірів стрілочного переводу

2.7 Визначення довжини рейок з'єднувальних колій

2.8 Побудова схеми розбивки стрілочного переводу

3. Розроблення організації основних робіт при модернізації колії

3.1 Перелік і послідовність робіт,які виконуються при заміні рейкошпалної решітки

3.2 Визначення необхідної тривалості «вікна» та фронту робіт

4. Організація робіт по очищенню колій і прибиранню снігу на станції

4.1 Основні положення організації робіт по запобіганню снігових заносівна перегонах і станціях

4.2 Установлення черговості очищення станційних колій і стрілочних переводів

4.3 Визначення об'єму снігу, який прибирається

4.4 Вибір типу снігоприбиральної машини

4.5 Визначення тривалості прибирання і вивезення снігу

4.6 Побудова графіка механізованого прибирання снігу зі станції

Список літератури



Вступ

Курсова робота з дисципліни «Улаштування та експлуатація колії» складається з таких розділів:

· Побудова поперечного профілю баластної призми і розроблення календарного графіка ремонтів колії.

· Розрахунок основних параметрів і розмірів поодинокого звичайного стрілочного переводу.

· Розроблення організації основних робіт з модернізації колії.

· Розроблення організації робіт з очищення колії і прибирання снігу на станції.

Курсова робота складається з пояснювальної записки і креслень. Пояснювальна записка містить всі потрібні розрахунки і пояснювання, оформляється на нелінованих аркушах формату А4 з дотриманням основних вимог до оформлення текстових документів.



Початкові данні для курсової роботи

Розділ 1

Вантажонапруженість, Т, млн. ткм/км брутто на рік = 15

Кількість колій = 1

Вид шпал - залізобетонні

Розділ 2

Тип рейок стрілочного переводу - Р50

Довжина криволінійного гостряка, l_в, м. - 7,1

Марка хрестовини - 1/11

Допустима швидкість руху на бокову колію - V_б м/с - 12,2

Розділ 3

Задана програма ремонту колій, Q, км - 45

Термін виконання програми, Т, дн - 150

Період надання “вікон”, n - 3

Період розгортання робіт, tp, хв. - 47

Розділ 4

Товщина шару снігу, h_шс, м. - 0,27

Корисна довжина колії, l_i, м. - 795, 750, 710

Дальність відвезенняснігу, l, км. - 2,7

Середня ширина міжколійя, b_сер, м. - 5,0



1. Побудова поперечного профілю баластної призми і розробка календарного графіка ремонтів колії

1.1 Побудова поперечного профілю баластною призми

Конструктивні елементи баластної призми і земляного полотна:

Поперечним профілем баластної призми називається поперечний переріз баластної призми вертикальною площиною, перпендикулярною повздовжній осі колії, на всю ширину основної площадки земляного полотна.

Основною площадкою земляного полотна (ОПЗП) називається поверхня земляного полотна між його бровками, на якій і розміщується верхня будова колії.

Бровками земляного полотна називається лінії сполучення ОПЗП з відкосами земляного полотна.

Обрис ОПЗП приймають різним в залежності від кількості колій. На одноколійних ділянках улаштовується ОПЗП трапецеїдальної форми, а на двохколійних - трикутної. Трапецеїдальну, або трикутну призму, яка розташована вище рівня бровок, називають зливною призмою.

Ширина ОПЗП більше, ніж основа баластної призми, яка на ній розташовується. В результаті цього по краях ОПЗП створюється вільні від баласту повздовжні полоси - узбіччя. Узбіччя служать для розміщення колійних та сигнальних знаків, опор контактної мережі, а також для знаходження робітників під час пропуску поїздів. Ширина кожного узбіччя повинна бути не менше 0,5 м .

Типові профілі баластної призми диференціюються в залежності від вантажонапруженості, плану лінії (пряма або крива), числа колій (одна,або дві), а також конструкції колії (ланкова колія на дерев'яних шпалах, або безстикова колія на залізобетонних шпалах).

При інших рівних умовах поперечні профілі можуть відрізнятися двома основними розмірами - шириною плеча баластної призми «а» (відстань від торця шпали до бровки баластної призми) і товщиною щебеневого шару «hщ» (від верху піщаної подушки до нижньої постелі шпал), які надані в таблиці 1.1.

Піщана подушка улаштовується між ОПЗП та щебеневим шаром і має мінімально допустиму товщину 20 см.

Бровкою баластної призми називається лінія сполучення плеча баластної призми і її укосу, а лінія сполучення укосу баластної призми (або піщаної подушки) з поверхнею ОПЗП називається підошвою баластної призми (або піщаної подушки).

Таблиця1.1 Розміри “a”і “h”баластної призми

Вантажонапруженість млн. ткм/км брутто за рік	Ширина плеча баластної призми,a,см	Товщина щебеневого щару, h, см
15	25	25

Порядок побудови поперечного профілю баластної призми

Поперечний профіль будується для прямої ділянки з перегону з заданими характеристиками (вантажонапруженість, число колій, вид шпал). Для залізобетонних шпал з вантажонапруженістю 14 млн. ткм/км брутто на рік ширина плеча баластної призми «а» становить 25 см., а товщина щебеневого шару «hщ»-25 см. Поперечний профіль будується у масштабі 1:50.

Для одноколійних ділянок товщина піщаної подушки становить 20 см і вимірюється від верху основної площадки земляного полотна (від верхньої основної площадки земляного полотна (від верхньої основи трапеції). Розміри ОПЗП: відстань між бровками земляного полотна 700 см, висота трапеції 15 см, розмір верхньої основи трапеції 230 см.

Крутизна укосу (відношення вертикальної проекції укосу до горизонтальної, або тангенс кута нахилу твірного укосу) баластної призми приймається рівною 1:1,5, а піщаної подушки - 1:2. відстань від підошви баластної призми до підошви піщаної подушки приймається рівною 15 см.

Відстань між осями колій (величина міжколійя) - 410 см.

1.2 Розробка календарного графіка ремонтів колії в межах ремонтного циклу

Класифікація ремонтів колії.

1) модернізація колії (основна операція - заміна старої рейко-шпальної решітки на решітку, зібрану із нових матеріалів верхньої будови колії), яка виконується при вантажонапруженості ділянки колії більше 15 млнткм/км брутто на рік;

2) капітальний ремонт колії з використанням старопридатних матеріалів верхньої будови колії (капітальний ремонт), який виконується при вантажонапруженості ділянки колії не більше 15 млнткм/км брутто на рік.

В інтервалі між суміжними капітальними роботами - модернізаціями колій або капітальними ремонтами - виконують проміжні ремонти - середні (основна операція - очищення щебеневого баласту) і комплексно-оздоровчі (основна операція - суцільне виправлення колії в профілі і плані.) Послідовність їх виконання в цьому інтервалі називається ремонтним циклом. Проміжні ремонти розташовуються всередині ремонтного циклу з приблизно рівними проміжками один від одного. Кількість проміжних ремонтів може бути прийнята: при модернізації колії (скорочено - М) - один середній (С) і два комплексно-оздоровчих ремонти (КОР1 і КОР2); при капітальному ремонті (К) - один середній і один комплексно-оздоровчий ремонти. Схеми ремонтних циклів (послідовність виконання ремонтів) будуть, відповідно, М - КОР1 - С - КОР2 - М або К -КОР - С - К.

Періодичність ремонтів колії

Норми періодичності ремонтів Т_н встановлені тільки для модернізації і капітального ремонту; для проміжних ремонтів (середнього і комплексно оздоровчого) вони відсутні.

Норми періодичності залежать від вантажонапруженості, якості нових рейок (термозміцненні або не термозміцненні), виду рейок (нові або старопридатні) і конструкції колії (ланкова або безстикова). Вони встановлюються в мільйонах тонн пропущеного тоннажу і в роках (для капітального ремонту).

Таблиця1.2 Норми періодичності ремонтів колії

Вид ремонту	Вантажонапруженість рейок, То, млн. ткм/км брутто на рік	Характеристика рейок	Норми періодич-ностіТн, Млн. т (років tн не більше)
Капітальний ремонт	15	Старопридатні	(20)

Порядок побудови календарного графіка ремонтів колії

При побудові календарного графіка ремонтів визначаються строки проведення кожного ремонту колії в межах ремонтного циклу. Строк проведення будь-якого ремонту відраховується від часу виконання вiдповiдної капітальної роботи (модернізації або капітального ремонту).

В пояснювальній записці спочатку вказуються дані, які необхiднi для побудови графіка, а саме: вантажонапруженість, вид капітальної роботи, схема ремонтного циклу, якість рейок, вид рейок, норма періодичності капітальних робіт.

При капітальному ремонті колії графік ремонтів будується лише в роках з використанням відповідної норми

tк=tн (1.1)

tк = 20 років

Розрахункові дані строків ремонтів округлюються до 1 млн. т або до 1 року.

tкор = 20/3 = 6 років

tс = 202\3=13 років

Після цього встановлюються строки проведення проміжних ремонтів в роках так само, як i в тоннажі.

Размещено на http://www.allbest.ru/



2. Розрахунок поодинокого звичайного стрілочного переводу з криволінійним гостряком січного типу

2.1 Основні положення

Стрілочні переводи повинні відповідати тим умовам руху, до яких вони призначені. У зв'язку з цим обґрунтовують і визначають розрахунком основні параметри стрілочних переводів, а для розбивання на місцевості і укладання стрілочних переводів визначають основні (теоретичну і загальну) та осьові (розбивочні) розміри.

При розрахунку стрілочного переводу можливі різні випадки постановки завдань, що обумовлює різні варіанти вихідних даних. В даній курсовій роботі необхідно розрахувати основні параметри криволінійного гостряка, розміри рамної рейки, хрестовини, прямої вставки, основні і осьові розміри, розміри, що визначають положення граничного стовпчика.

За результатами розрахунків креслиться епюра стрілочного переводу.

Вона є основним документом для розбивки стрілочного переводу на місцевості та його укладання.

Епюра стрілочного переводу - це його схема в плані, вона складається з двох частин: епюри укладання перевідних брусів з вказівкою їх розмірів та кількості і схеми розбивки переводу із зазначенням усіх кутів та заданих і розрахункових розмірів.

2.2 Розрахункова схема стрілочного переводу

На розрахунковій схемі стрілочного переводу (рисунок 2.1) вказані розміри, які необхідно розрахувати:

- кут хрестовини;

_п - початковий кут гостряка;

- загальний стрілочний кут;

- центральний кут (кут, що відповідає дузі гостряка);

R_в- радіус гостряка;

R_п - радіус перевідної кривої;

p - довжина хвостової частини хрестовини;

n - довжина передньої частини хрестовини;

d - пряма вставка (відстань від кінця перевідної кривої до математичного центра хрестовини);

q - довжина переднього вильоту рамної рейки;

q₁ - довжина заднього вильоту рамної рейки;

l₀ - довжина криволінійного гостряка;

l^/₀ - проекція криволінійного гостряка на напрямок рамної рейки;

S₀ - ширина колії стрілочного переводу;

L_т - теоретична довжина стрілочного переводу;

L_п - загальна або практична довжина стрілочного переводу;

a₀, b₀, a, b - відстань від центра переводу О₁ до відповідно: початку гостряків, математичного центра хрестовини, переднього стику рамної рейки, стику хвостової частини хрестовини;

f, f₀ - відстань до граничного стовпчика від математичного центра хрестовини та центра переводу О₁.

2.3 Розрахунок елементів стрілки

При розрахунках визначаються числові значення основних параметрів криволінійного гостряка та довжина рамної рейки.

Визначення основних параметрів криволінійного гостряка

Метою розрахунку є визначення числових значень параметрів R_г, l₀, _п, (рисунок 2.2). Розрахунок ведеться з використанням силового засобу.

При вході на стрілку колесо вдаряється в гостряк, який веде на бокову колію. При цьому виникає надлишок кінетичної енергії (ефект удару). Допустиме значення ефекту удару в гостряк нормується величиною Wв=0,225 м/с .

Після удару в гостряк здійснюється рух по криволінійному гостряку та далі по перевідній кривій. При цьому виникають відцентрові прискорення відповідно j₀ і ₀, які при R_п=R_г можна прийняти рівними j₀=₀=0,3ч0,4 м/с²

При відомій швидкості руху на бокову колію Vб радіус гостряка визначається з виразу

(2.1)

де V_б - допустима швидкість руху на бокову колію;

Початковий кут розраховується згідно формули

(2.2)

У спрощенному вигляді формула має такий вираз

_п = arcsin(sin_п) (2.3)

_п = 0,77

Центральний кут переводу визначається по формулі

(2.4)

де l_в - довжина криволінійного гостряка.

Визначаємо загальний стрілочний кут

=_п+₀ (2.5)

=0,77 + 1,09=1,05237

Визначення довжини рамної рейки

Довжина рамної рейки визначається як сума трьох відрізків: переднього вильоту q (від гостряка до переднього стику рамної рейки), проекції гостряка на напрямок рамної рейки l^/₀ і заднього вильоту q₁ (від кінця проекції гостряка до заднього стику рамної рейки)

l_рр = q + l^/₀ + q (2.6)

Передній виліт визначається з умови раціонального розкладання перевідних брусів

(2.7)

де n₁ - кількість прольотів між осями перевідних брусів, для марки хрестовини 1/12 n₁ приймається від 5 до 10;

а - проміжний проліт, приймається відповідно від 500 до 550 мм;

с - стиковий проліт, для рейок типу Р65 с = 420 мм;

- стиковий зазор, = 8 мм;

- випередження вістря гостряка за вісь першого флюгарочного бруса, =41 мм.

Проекція гостряка визначається по формулі

l^/_в=R_в•(sin-sin_п) (2.8)

l^/_в=6413,7мм

Визначаємо задній виліт

q₁=а•n₂+c, (2.9)

де n₂ - кількість прольотів між осями перевідних брусів, для марки хрестовини 1/11 n₂=1.

q₁=500•1+440=940 мм

Розрахуємо довжину рамної рейки на основі отриманих результатів:

Довжини рамних рейок прямої та бокової колії приймаються однаковими.

l_рр=2675+6413,7+940=10028,7мм

2.4 Визначення розмірів хрестовини

В даній курсовій роботі слід визначити теоретичні розміри передньої n та хвостової p частин хрестовини, величина яких залежить від кута хрестовини, типу рейок і конструкції хрестовини. Для обчислення розмірів n і p слід скористатися наступними формулами

(2.10)

р=d₂•N, (2.11)

де l_н - довжина накладки;

d₁ - відстань між робочими гранями вусовиків, яка забезпечує постановку першого стикового болта;

x - відстань від торця накладки до осі першого болтового отвору;

N - знаменник марки хрестовини;

d₂- відстань між робочими гранями осердя хрестовини, яка забезпечує примикання до нього рейок;

Таблиця 2.1 - Розрахункові значення параметрів

Ти Тип рейок	Значення параметрів, мм
	lн	d1	X	d2
Р50	820	240	50	205

р=205•11=2255 мм

Розрахуємо теоретичну довжину хрестовини

L_хр = n + p (2.12)

l_хр=3000+2255=5255 мм

2.5 Визначення довжини прямої вставки

Пряма вставка призначена для забезпечення прямолінійного напрямку руху колісних пар до входу в горло хрестовини.

Довжина прямої вставки d визначається з умов розміщення в рейковій колії S₀ проекцій криволінійного гостряка, перевідної кривої, а також прямої вставки на вертикальну вісь. На початку розрахунків приймаємо рівними радіус гостряка та радіус перевідної кривої.

Отже довжина прямої вставки визначається за формулою

(2.13)

де S₀-ширина між колією у стрілочному переводі, S₀=1520 мм.

Отримане значення повинно задовольняти умові d_min визначається по формулі

(2.14)

Значення d<dmin тому для подальших розрахунків слід прийняти d=dmin та обчислити нове значення радіуса перевідної кривої. В цьому випадку радіус гостряка Rв не буде дорівнювати радіусу перевідної кривої Rn, як це було прийнято на початку розрахунку.

Зміна радіуса з Rв на Rn відбувається у корені гостряка. Нове значення радіуса перевідної кривої визначається за формулою

.

У цьому випадку подальші розрахунки повинні виконуватись з урахуванням двох радіусів Rв і RП.

2.6 Визначення основних і осьових розмірів стрілочного переводу

До основних розмірів відносяться теоретична L_т і загальна (практична) L_п довжина стрілочного переводу.

Теоретична довжина L_т - це відстань від початку гостряка до математичного центра хрестовини. Вона визначається проектуванням криволінійного гостряка, перевідної кривої та прямої вставки на горизонтальну вісь ,за формулою

L_т=R_в•(sin - sin_п)+ RП •(sin - sin_п) +dmin•cos (2.15)

L_т=29416,2076 мм

Приймаємо L_т=30000 мм

Загальна (практична) довжина стрілочного переводу визначається за формулою

L_п=q+L_т+p (2.16)

L_п=35000 мм

Далі визначаємо осьові розміри стрілочного переводу. До них відносяться відстані від центра переводу до: початку гостряків - а₀, початку рамних рейок - а, математичного центра хрестовини - b₀, стиків хвостової частини хрестовини - b, а також відстані, які визначають положення граничного стовпчика f та f₀, який встановлюється там, де відстань між осями суміжних колій дорівнює 4100 мм. Відстань f₀ - це відстань від математичного центра хрестовини до граничного стовпчика, а відстань f - це відстань від центра переводу до граничного стовпчика.

Для визначення осьових розмірів використовуються наступні формули:

а₀=L_т-b₀

b=b₀+p

a=a₀+q (2.17)

f₀=f-b₀

де N - знаменник марки хрестовини.

b₀=16754,4807 ? 16750 мм

а₀=13250 мм

b=19005 мм

а=15925 мм

f=45193,0072 ? 45200мм

f₀=28450 мм

2.7 Визначення довжини рейок з'єднувальних колій

У звичайному поодинокому стрілочному переводі використовують рейки як стандартної довжини так і рейкові рубки - рейки нестандартної довжини. Довжина рейкової рубки не повинна бути меншою 4,5 м. Якщо довжина рубки менша, ніж 4,5 м, то довжину стандартних рейок зменшують вдвоє. ремонт колія стрілочний перевід

Рейки, що примикають до хрестовини та знаходяться напроти неї, набувають стандартної довжини. Так як згідно до вихідних даних стрілочний перевід має марку хрестовини 1/11, то стандартну довжину рейок приймаємо l_ст=12,5 м.

l₂=l₄=l₆=l₈=l_ст (2.18)

Довжину рейки, яка примикає до рамної рейки по прямій колії визначаємо по формулі

l₁ = L_П - l_рр - l₂ - 2• (2.19)

l₁=12456 ? 12500 мм

Довжина рейки, яка примикає до кореня гостряка по прямій колії визначається за формулою

l₅ = L_Т - l_в - l₆ - n - 3• (2.21)

де - стиковий зазор, =8 мм

В навчальних цілях можна прийняти, що l₇l_{1 ,} l₃l₅

l₅=7376 ? 7400 мм

Далі на основі отриманих даних виконуємо креслення стрілочного переводу у масштабі 1:50 на міліметровому папері.

2.8 Побудова схеми розбивки стрілочного переводу

Схема розбивки креслиться на міліметрівці в масштабі 1:50.

Схема накреслюється на основі отриманих розрахунком величин. При побудові схеми на креслення наносять вісь прямої колії переводу, відзначають на ній центр переводу і від нього відкладають осьові розміри, після чого визначають положення математичного центра хрестовини.

Після цього накреслюють стрілочний перевід і розмічають на ньому стики. На кресленні вказують всі розміри,які були розраховані,а також стики з'єднувальних колій і довжину всіх рейок,з яких складається перевід.



3. Розроблення організації основних робіт при модернізації колії

При виконанні модернізації та капітального ремонту колії роботи поділяються на підготовчі, основні та опоряджувальні.

В сучасних умовах, в залежності від тривалості переліку машин, які застосовуються (в основному щебенеочисні-- БМС, ЩОМ, RМ-80 та iн.), використовуються різноманітні технології. При цьому у всіх технологічних процесах в основних роботах виконується розбирання існуючої рейко-шпальної решітки.

При використанні в технологічному процесі машин для глибокого очищення щебеню, зважаючи на невисоку (в порівнянні з темпом заміни рейко-шпальної решітки),продуктивність, основні роботи виконуються в два етапи:

- на першому етапі замінюється рейко-шпальна решітка;

- на другому етапі, по заново укладеній решітці, в окремі «вікна» виконується очищення баласту.

В цьому роздiлi курсової роботи розглядаються тільки елементи організації виконання основних робіт по замiнi рейкошпальної решітки, при цьому необхідно визначити:

а) фронт робіт у «вікно»;

б) необхідну тривалість «вікна».

3.1 Перелік і послідовність робіт, які виконуються при капітальному ремонті колії. Види важких колійних машин

При виконанні основних робіт у «вікно» застосовується потоковий спосіб організації робіт, при якому бригади монтерів колії поділяються на групи для виконання окремих операцій послідовно по всьому фронту. Швидкість виконання основних робіт та загальна їх тривалість (необхідна тривалість «вікна») залежить від швидкості виконання роботи, яка визначає зміст цього виду ремонту і називається ведучою. При капітальному ремонті такою роботою є укладання нової рейко-шпальної решітки.

В прийнятій технології роботи виконуються в такій послідовності:

1) розболчування стиків - виконується групою монтерів колії вручну.

2) розбирання колії - колієукладальний кран УК-25/9-18;

3) розпушування засміченого баласту та його планування з використанням відповідного трактора та автогрейдера;

4) укладання нової рейко-шпальної решітки з допомогою крана УК-25/9-18;

5) встановлення накладок, зболчування стиків та грубе рихтування колії виконується групою монтерів колії з використанням електрогайкових ключів та моторних гідрорихтувальників;

6) заготівля та укладання рейкових рубок (рейок нестандартної довжини) виконується групою монтерів колії з застосуванням електроінструменту;

7) вивантаження щебеню та його дозування з допомогою хопер-дозаторного состава;

8) виправлення, рихтування та спільне підбивання колії машиною ВПО-3000;

3.2 Визначення необхідної тривалості «вікна» та фронту робіт

Необхідну тривалість «вікна» для виконання основних робіт по заміні рейко-шпальної решітки визначають з виразу

t_н=t_р+t_у+t_з, (3.1)

де t_р - час на розгортання робіт перед укладанням колії;

t_у - час на укладання на дільниці l_ф ланок нової рейко-шпальної решітки;

t_з - час на згортання робіт (приведення колії до стану, який забезпечує рух поїздів з встановленою швидкістю та відкриття перегону.

Час на розгортання складається з витрат часу на :

- оформлення закриття перегону, пробіг першого господарського поїзда до місця робіт, знаття напруги з контактної мережі;

- розбирання перших двох ланок;

- заїзд на колію та розгортання роботи комплексу по розташуванню та розрівнюванню баласту.

Час на розгортання приймається за таблицею(вихідні дані).

Час на укладання колії визначається за формулою

(3.2)

де - коефіцієнт непродуктивних витрат часу, =1,1;

l_л- довжина ланки, l_л=25 м;

m - технічна норма часу на укладання однієї ланки, m=1,9 хв;

l_ф-фронт робіт у “вікно”, м, визначається з виразу

l_ф= l_д ·n, (3.3)

де n - період надання “вікон”;

l_д - добова продуктивність КМС у метрах, визначається з виразу

(3.4)

де Q - задана програма ремонту, Q=45 км;

Т - термін виконання програми, Т=150днів

l_ф = 333•3 = 999м ?1000 м

Час на приведення колії в належний стан t₃,визначається з формули

t₃= t_у.р+t_о+t_в, (3.5)

деt_у.р- витрати часу на укладання рубок для з'єднання відремонтованої та старої частини колії, t_у.р приймається рівним 5 хв;

t_о- витрати часу на осаджування першої частини укладального поїзда та зболчування стиків на ділянці згортання приймаємо рівним 5 хв;

t_в- витрати часу на виправлення колії та вивантаження щебеню на кінцевій ділянці фронту робіт, хв.

Так як виправлення колії машиною ВПО-3000 і вивантаження щебеню виконується приблизно в одному темпі, а фронт вивантаження щебеню менше, ніж фронт виправлення колії, то враховується тільки час на виправлення

t_в=l_в•m_в•k_n (3.6)

де m_в - норма машинного часу на виправлення колії, m_в = 0,022 хв/м;

k_n - коефіцієнт врахування додаткових витрат часу, k_n = 1,25;

l_в- довжина ділянки, де на заключному етапі технологічного процесу треба виконати виправлення та рихтування колії з максимальною продуктивністю, м

l_в = l_у.п. + l_б.п. + l_в.п. +125 +25, (3.7)

де 125 - довжина ділянки, яку займає група зі зболчування стиків та грубого рихтування колії з урахуванням інтервалу безпеки, м;

25 - інтервал безпеки між хопер-дозаторним составом та машиною ВПО-3000,м;

l_у.п- довжина укладального поїзда,м;

l_б.п. - довжина хопер-дозаторного состава,м.

Укладальний поїзд складається з локомотива, укладального крана і платформ, завантажених пакетами ланок рейкошпальної решітки.

Рисунок 3.1 схема укладального поїзда

Довжину укладального поїзда, l_у.п , визначають за формулою

l_у.п=l_у.к +(K·n_пак +2)· l_пл+l_лок, (3.8)

де l_у.к- довжина платформи укладального крана l_у.к= 20 м;

n_пак - кількість пакетів ланок;

K - кількістьплатформ для одного пакета ланок, при l_л=25м К=2;

2 - кількість моторних платформ укладального поїзда;

l_пл - довжина платформи, l_пл = 15м;

l_лок - довжина локомотива, l_лок = 30м .

Пакет - це визначена кількість ланок рейкошпальної решітки, яка навантажена на зчеп з двох платформ при l_л=25м.

Кількість пакетів ланок, яка повинна бути навантажена на платформи , складає

(3.9)

де n_л- кількість ланок у пакеті, при залізобетонних шпалах n_л=5

l_у.п =20+(2·8+2)•15+30=320м

Довжина хопер-дозаторного состава визначається за формулою

l_б.п.=l_лок+l_т.в.+n_хд•l_хд, (3.10)

де l_лок - довжина локомотива, l_лок=30 м ;

l_т.в. - довжина вагона для відпочинку бригади, яка обслуговує состав, l_т.в.=20 м ;

n_хд - потрібна кількість хопер-дозаторів у составі ;

l_хд - довжина одного хопер-дозатора, l_хд=10 м.

При виконанні основних робіт з капітального ремонту на 1 км вивантажується 200 м³ щебеню. Тоді

(3.11)

де - ємність одного хопер-дозатора, =36м.

Довжину машини ВПО-3000 з турним вагоном, локомотивом можна прийняти рівною 100м (l

l_б.п.=30+20+6•10=110 м

l_в=320+110+100+125+25=675м

t_в =675·0,022·1,25=18,5619хв

t₃= 5+5+19=29хв

Провівши всі необхідні розрахунки визначаємо необхідну тривалість «вікна»:

t_н=47+84+29=160хв

За результатами виконаних розрахунків будуємо графік виконання основних робіт у «вікно».



4. Організація робіт по очищенню колій і прибиранню снігу на станції

4.1 Основні положення організації робіт по запобіганню снігових заносів на перегонах і станціях

Значна частина ділянокколіїзалізниць України піддаєтьсясніговим заносам. При снігопадах i хуртовинах на колії виникають перемети, які заважають руху поїздів, утрудняється переведення стрілок, особливо централізованих.

За ступенем снiгозаносимостiділянкизалізничноїколіїрозподіляються на тi, що слабо заносяться i особливо сильно заносяться. Ступіньзаносимостi з кожного боку колії, як правило, різний. Ділянки, що особливо сильно заносяться, з кiлькiстюснігу, що приноситься за зиму на 1 м колії понад 600 м³,на Україні не зустрічаються.

Роботи по запобіганнюсніговихзаносів полягають:на перегонах-у захистіколіївід попадання на неїснігу, який переноситься при хуртовинах снiговiтровим потоком, i в очищенніколіїснiгоочисниками; на станціях-у захистістанційнихколійвід попадання на них снігу й у прибиранніснігу, який випав чи був перенесений вітром, за допомогою снігоприбиральнихпоїздів.

До засобів захисту колійвідснігу, крім природного лісу, відносятьсясмуговізахисні лісонасадження з кущівi дерев, постiйнiсніговіогорожі висотою відЗм i вище й переноснірешiтчастi щити розмірами 2 х 2 м або 2 х 1,5 м.

Засоби і способи захисту коліївід сніговихзаносів при різномуступеніснiгозаносимостiнаведені в таблиці 4.1.

Захист великих станційвідснігуздійснюється за допомогою контурного івнутрiшньостанцiйного захисту.

Контурний захист розташовується за межами станції по її периметру.Він служить для затримання снігу, який переноситься настанційнутериторію з прилеглоїмісцевості, i може складатися з лісонасаджень, постійнихснiгових огорож i переносних щитів.

Таблиця 4.1 - Засоби захисту колії від снігових заносів

Ступінь снігозаносимості ділянок (об'єм снігу, який приноситься за зиму), м3/м колії	Засоби захисту
Ділянки, що слабо заносяться (до 100) Ділянки що середньо заносяться (101-300) Ділянки що сильно заносяться (301-600)	Односмуговілісонасаджання, щити. Дво-, трисмугові лісонасадження, снігві огорожі висотою 4-5м. Три-, чототирисмугові лісонасадження, два ряди постійних снігових огорож висотою до 5 м.

4.2 Установлення черговості очищення станційнихколій i стрілочнихпереводів.

Всістанцiйнiколії по черговості їх очищення відснігуділяться на три черги.

До першої черги відносятьсяголовні, гіркові, сортувальні колії i маневрові витяжки, приймально-вiдправнiколії з розташованими на них стрілочними переводами, колії стоянок відновлювальних i пожежних поїздів,а також колії, які ведуть до складів палива i чергових пунктів контактної мережі. Ціколії i стрiлкинеобхідно очищати від снігу негайно з моменту початку снігопаду i хуртовини.

До другої черги відносятьсяпакгаузні i навантажувальніколії, а також деповськіколії(екіпірувальні),колії до матеріальнихскладів i майстерень.

До третьої черги-всіінші колії.

Очищення коліївідснігу на проміжнихстанціях проводиться, як правило, снiгоочисниками i колійними стругами. Прибирання снігу на сортувальних, дільничних i великих пасажирських станціяхздійснюєтьсяснігоприбиральними поїздами.

Для правильного маневрування снігоприбиральними поїздами в колії i стрілочні переводи кожного парку станції розбиваються на окремі зони.

Технологія прибирання снігурозробляться для кожного парку станції. Пiдсумковiдані по кожному парку (групіколій) зводяться у відомість.

4.3 Визначення об'єму снігу, який прибирається

Площа очищення снігу по одній колії визначається по формулі

_і=l_і•b_сер, (4.1)

де l_і - довжина і-тої колії;

b_сер - середня ширина міжколії.

₁=795•5=3975м²

₂=750•5=3750 м²

₃=710•5=3550 м²

Об'єм не ущільненого снігу, який підлягає прибиранню з однієї колії визначаємо по формулі

Q_і=_і•h_шс, (4.2)

де h_шс - товщина шару снігу, м;

Q₁=3975•0,27?1073 м³

Q₂=3750•0,27?1013 м³

Q₃=3550•0,27?959 м³

Визначаємо загальний об'єм снігу, який слід прибрати з трьох станційних колій:

Q_п=Q₁+Q₂+Q₃ (4.3)

Q_п=1073+1013+959=3045 м³

4.4 Вибір типу снігоприбиральної машини

Для очищення колій на заданій станції обираємо машину типу СМ-3. Характеристики обраної машини зводимо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Основні технічні дані снігоприбирального поїзда СМ-3

Показники	СМ-3
	Головна машина	Проміжний піввагон	Кінцевий піввагон
Максимальна висота снігу, який прибирається	0,9	-	-
Робоча швидкість, км/год	10-15	-	-
Транспортна швидкість при вивезенні снігу, км/год	10-20	-	-
Кількість рухомих одиниць в поїзді	1	1-2	1
Навантажувальна місткість рухомої одиниці, м3	100	125	60
Продуктивність при навантаженні	1800	-	-

Для вивезення визначеного вище об'єму снігу необхідно включити 1 проміжних вагона до складу снігоприбирального поїзда.

Визначимо навантажувальну місткість снігоприбирального поїзда за формулою

q=q_гол+q_пр•m+q_к, (4.4)

де q - місткість відповідно головного, проміжного і кінцевого вагонів;

m - кількість проміжних вагонів у складі снігоприбирального поїзда, m=1.

q=100+125•2+60=410 м³

4.5 Визначення тривалості прибирання і вивезення снігу

Загальна тривалість прибирання і очищення заданої кількості станційних колій визначається з виразу

Т=Т_ц•n_р, (4.5)

де Т_ц - тривалість одного циклу роботи снігоприбирального поїзда;

n_р - кількість рейсів снігоприбирального поїзда, необхідна для очищення групи колій від снігу.

Величина Т_ц визначається по формулі

Т_ц=t₁+t₂+t₃+t₄+t₅+t₆+t₇+t₈, (4.6)

деt₁ - час на встановлення робочих органів (крил, ротора-живлювача, щіток та ін.), t₁=6 хв;

t₂ - час на завантаження поїзда, хв;

t₃ - час на приготування маршруту прямування до місця вивантаження снігу, t₃=5 хв;

t₄ - час прямування до місця вивантаження, хв;

t₅ - час на встановлення викидного транспортера в робочий стан, t₅=4 хв;

t₆ - час на розвантаження поїзда, хв;

t₇ - час на встановлення викидного транспортера в транспортне положення, t₇=4 хв;

t₈ - час прямування до фронту робіт для завантаження, хв.

Час завантаження снігоприбирального поїзда визначається по формулі

(4.7)

деk_з - коефіцієнт завантаження снігоприбирального поїзда, k_з=0,85

П_з - продуктивність завантажувального приладу снігоприбиральної машини, П_з=1800 м³/год;

k_р - коефіцієнт зниження продуктивності із-за нерівномірності розподілення снігу та його суцільності по довжині колії, k_р=0,7;

Час на прямування до місця розвантаження снігу визначаємо по формулі

(4.8)

де L - відстань від місця навантаження до місця розвантаження, L=2,7 км;

V_тр- транспортна швидкість снігоприбирального поїзда, V=15км/год;

Час на розвантаження визначаємо згідно формули

(4.9)

де V_р - швидкість розвантаження поїзда, V_р=17 м³/хв.

Тривалість одного циклу роботи снігоприбирального поїзда:

Т_ц=6+17+5+11+4+25+4+11=83хв

Кількість рейсів снігоприбирального поїзда, необхідна для очищення колій від снігу, визначається по формулі

(4.10)

де - коефіцієнт ущільнення снігу при навантаженні, приймається з інтервалу 0,40,5.

Кількість рейсів, необхідна для вивезення снігу з кожної колії:

Визначаємо загальну тривалість роботи снігоприбирального поїзда:

Т=83•41=332 хв=5 год 32 хв

Визначимо тривалість роботи снігоприбирального поїзда на кожній колії:

t₁=2•83=166хв

t₂=1•83=83 хв

t₃=1•83=83хв

4.6 Побудова графіку механізованого прибирання снігу зі станції

Для побудови графіка механізованого прибирання снігу необхідно визначити об'єм снігу, який потрібно прибрати з кожної колії, а потім визначити кількість рейсів і тривалість очищення кожної колії, що було виконано вище. Всі отримані результати зводимо до таблиці 4.2



Таблиця 4.2 - Розрахунок часу прибирання снігу зі станції

№ колії	Довжина колії, м	Об'єм неущільненого снігу, м3	Кількість рейсів	Тривалість роботи на і-й колії, хв	Загальний час роботи, хв.
1	795	1073	2	166	332
3	750	1013	1	83
5	710	959	1	83

У відповідності до даної таблиці будуємо графік роботи снігоприбирального поїзда (Рисунок 4).

Список літератури

1) Амелин С.В., Андреев Г.Е. Устройство и эксплуатацияпути. - М.: Транспорт, 1986.

2) Фришман М.А., Пономаренко Н.А., Финицкий С.И. Конструкцияжелезнодорожногопути и егосодержание. - М.: Транспорт, 1987.

3) Тихомиров М.А. Содержание и ремонт железнодорожногопути: Учебник для техникумов. - М.: Транспорт, 1987.

4) Чернышев М.А., Крейнис З.Л. Железнодорожный путь. - М.: Транспорт, 1985.

5) Копанєв Г.П. Даренський О.М. Улаштування та експлуатація колії/Методичні вказівки до курсової роботи для студентів спеціальності 7.100401 “Управління процесами перевезень” всіх форм навчання. - Харків, 2002.

Размещено на Allbest.ru

...