Інформаційні системи та технології в логістиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розрахунок середнього часу зайнятості каналу

Теоретичні відомості

Одиницею вимірювання кількості інформації є біт - це найменша (елементарна) одиниця.

1 біт - це кількість інформації, що міститься в повідомленні, яке вдвічі зменшує невизначеність знань про що-небудь.

Байт - основна одиниця виміру кількості інформації.

Байтом називається послідовність з 8 бітів.

Швидкість передачі інформації вимірюється кількістю бітів, переданих в одну секунду.

Тривалість заняття каналу визначається за формулою:

, с(1.1)

де М - довжина повідомлення, символів;

- оптимальна довжина блоку, символів;

t - тривалість передачі одного блоку інформації, з;

- Функція округлення в більшу сторону.

Оптимальна довжина блоку інформації забезпечує максимальне значення ефективної швидкості передачі даних. Оптимальна довжина блоку інформації залежить від імовірності спотворення біта і протоколу передачі даних і визначається за формулою:

, (1.2)

де - обсяг службової інформації на кожен рухаючись блок, символів;

r - кількість двійкових розрядів, використовуваних для кодування корисною і службової інформації, біт;

р - ймовірність помилки (спотворення) двійкового розряду (біта) при передачі по каналу зв'язку.

Кількість символів службової інформації на кожен рухаючись блок включає символи контрольного коду () і підтвердження від приймаючої сторони ():

.

Значення натурального логарифма у формулі (1.2):

x	ln(x)
0,9999	-0,0001
0,99999	-0,00001
0,999999	-0,000001
0,9999999	-0,0000001

Тривалість передачі одного блоку інформації з кількістю символів рівним можна визначити за формулою:

,с (1.3)

де V - швидкість передачі даних, біт / с;

- кількість символів захищеної інформації.

Варіант за списком	М	p	V	nД	nП	nз	r
11	1500		1400	8	5	3	7

= 8+5=13



Оптимальна довжина блоку інформації:

=-+

Тривалість передачі одного блоку інформації:

==2,19 с

Визначимо тривалість заняття одного каналу:

В ході виконання задачі було визначено кількість символів службової інформації, що рівне 13, розраховано оптимальну довжину блоку інформації, що становить 424 символи. Тривалість передачі одного блоку інформації триває 2,19 с, а тривалість заняття одного каналу становить 8,76 с.

2. Оцінка роботи абонентського пункту

Інформаційний потік - це сукупність циркулюючих в логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю логістичних операцій.

Інформаційний потік вимірюється кількістю оброблюваної чи переданої інформації за одиницю часу

Логістичний інформаційний потік сам по собі є досить складною системою і ділиться на ряд складових: реквізит, показник, документ і масив.

Реквізит - елементарна одиниця повідомлення. Реквізит характеризує кількісну або якісну складову інформаційної сукупності. Так, наприклад, реквізити - найменування організації, найменування товару, ціна товару, і т.п. Кожен реквізит може бути представлений сукупністю символів: цифрових, літерних, спеціальних.

Документи, що використовуються в процесі управління, можуть включати один або кілька показників з обов'язковим посвідченням (підписом або печаткою) особи, відповідальної за що міститься в документах інформацію. Наприклад, в бухгалтерському обліку показник, його підстава є результатом рахунку, зважування тощо

Масив являє собою сукупність однорідних даних, що мають єдину технологічну основу і об'єднаних єдиним смисловим змістом; дані (процеси, явища, факти, і т.п.) представлені в формалізованому вигляді, придатному для передачі по каналах зв'язку і для обробки на комп'ютері.

Інформаційні потоки існують паралельно матеріальним потокам, а отже, і параметри їх визначається обсягами і динамікою експлуатаційних процесів і властивою їй сезонної, добової і "внутрисуточной" нерівномірністю. Для визначення "внутрисуточной" нерівномірності інформаційного потоку фіксується число документів (повідомлень) кожного, типу, підготовлених і переданих на абонентський пункт за певний інтервал часу (зазвичай один час) в будь-який день спостереження.

Загальна кількість повідомлень i-го типу визначається за формулою:

, (2.1)

де - загальне число повідомлень i-го типу, що надійшли протягом k-го дня спостереження.

Середнє число повідомлень i-го типу визначається за формулою:



(2.2)

де - середнє число повідомлень i-го типу, що надходять протягом j-ої години доби (інтенсивність потоку повідомлень i-го типу).

Якщо позначити середнє число символів, що входять до повідомлення V_i, то середній об'єм V_j, інформації у символах, які містяться у всіх повідомленнях, що поступають протягом j-го часу доби. Тоді:

(2.3)

Оцінка всередині добової нерівномірності інформаційного потоку з коефіцієнтом концентрації S_k, що надходить в час найбільшого навантаження (ЧНН) визначається:

, (2.4)

де V_max - обсяг інформації з максимальною кількістю символів.

V - добовий обсяг інформації.

Відповідно обсяг інформації з максимальною кількістю символів і добовий обсяг інформації визначається за формулами 2.5, 2.6:

, (2.5)

(2.6)

Для години найбільшого навантаження доцільно розраховувати необхідну кількість пристроїв підготовки інформації на абонентському пункті. При цьому, з огляду на перерви в роботі і виконання оператором допоміжних функцій з контролю, необхідну кількість пристроїв збору інформації визначиться з формули:

, (2.7)

де S_n - коефіцієнт перерв в роботі оператора, що враховує виконання технологічних процесів обслуговування пристроїв (включення, перевірка, заправка носія інформації і т.п.), дорівнює частці часу, безпосередньо використовуваної для корисної (основний) роботи (приймається S_n = 0,75);

S_B - коефіцієнт, що враховує витрати часу оператора на виконання функцій контролю та виправлення переданої інформації. Так як при передачі оперативної інформації виправлення помилок відбувається в режимі реального часу, будемо вважати S_B = 0,4;

В - швидкість роботи оператора на клавіатурі пристрою, символів / хв. Швидкість роботи оператора залежить від типу клавіатури (цифрова або алфавітно-цифрова), кваліфікації оператора і ряду інших чинників. При проведенні розрахунків можна вважати, що в середньому

В = 100 символів / хв.

Порядкові номери повідомлень кожного типу (С1, С2, С3), що надходять на абонентський пункт. Згідно початкової літери прізвища (К) та останнього числа у номері заліковки (6), С1, С2, С3 дорівнюють відповідно 4, 6, 2.Варіанти вихідних даних про кількість символів в повідомленнях, що надходять на абонентський пункт. Відповідно до першої літери в прізвищі (К) та останнього числа у номері заліковки (6) - значення дорівнює 4.

Середні значення числа повідомлень кожного типу (С1, С2, С3) надходять на абонентський пункт протягом години j (j = 1,..., 24). Відповідно:

С1 = 4, С2=6, С3=2.



Середня довжина повідомлень кожного типу (С1, С2, С3) в символах

№ варіанту	С1	С2	С3
11	180	100	50

Визначимо "внутрисуточную" нерівномірність потоку інформації згідно формул 2.1 та 2.2. Отримані дані наведені на рисунку 3.1 та 3.2.

Рисунок 3.1 - "Внутрисуточная" нерівномірність потоку інформації

Рисунок 3.2 - "Внутрисуточная" нерівномірність потоку інформації

За добутком кількості інформації типу С1, С2, С3, що передаються на абонентський пункт станції протягом кожної години доби на середню довжину повідомлення кожного типу, визначений потік інформації V1, V2, V3. Отримані дані представлені на рисунку 3.4 та 3.5.

Рисунок 3.4 - Значення потоку інформації відповідно до типу повідомлень



Рисунок 3.5 - Значення потоку інформації відповідно до типу повідомлень

Побудуємо гістограму залежності інтенсивності потоку інформації в залежності від годин спостережень.

Рисунок 3.6 - Гістограма інтенсивності потоку інформації і залежності від годин спостережень

Із гістрограми видно, що ЧНН припадає на 17-18 годин, при цьому V_max=1800.

Згідно формули 2.3 знайдемо середній об'єм інформації V_j. Отримані результати наведені на рисунку 3.7 та 3.8.

Рисунок 3.7 - Середній об'єм інформації



Рисунок 3.8 - Середній об'єм інформації

Знайдемо коефіцієнт концентрації S_к, використовуючи формулу 2.4. Згідно цього на основі формул и 2.6 знайдемо добовий об'єм. Відповідно до цього V=36810.

S_к=(1800/36810)*100%=4.89%

Згідно формули 2.7 знайдемо необхідну кількість пристроїв на абонентському пункті.

С?0,98, С?1.

Висновок: в ході розв'язку задачі були визначені характеристики інформаційних потоків, зокрема нерівномірність потоку інформації, середній об'єм. Було розраховано значення інтенсивності потоку інформації в залежності від часу дня, на основі якого було побудовано гістограму. В результаті отримана необхідна кількість приладів збору та передачі інформації, що дорівнює 1.

3. Оцінка часових характеристик інформаційних процесів

Теоретичні відомості

Математичне сподівання часу виконання операції для схеми розгалуження визначається за такою формулою:

(3.1)

де р_i - вероятность правильности передачи каждого блока информации.

m_i - математичне очікування часу виконання операції кожного блоку схеми розгалуження.

Математичне сподівання часу виконання операції для схеми циклу визначається за такою формулою:

(3.2)

де Т_i, Т_i+1 - час передачі інформації для кожного блоку логічної схеми інформаційного процесу та кожного наступного блоку відповідно;

p_i+1 - ймовірність правильності передачі кожного наступного блоку відповідно.

Дисперсія часу для схеми розгалуження визначається за такою формулою:

(3.3)

де D_i² - дисперсія часу підготовки інформації для кожного блоку логічної схеми.

Дисперсія часу для схеми циклу визначається за такою формулою:

(3.4)

Імовірність правильності передачі кожного блоку інформації в логічній схемі інформаційного процесу визначається за такою формулою:

(3.5)



де p_i-1 - ймовірність передачі кожного попереднього блоку інформації в логічній схемі інформаційного процесу.

Приклад логічної схеми інформаційного процесу представлений на малюнку 3.1.

Розрахунок загальних характеристик випадкового процесу необхідно проводити за формулами 3.6, 3.7:

(3.6)

(3.7)

Рисунок 3.1 - Логічна схема операцій інформаційного процесу

Умовні позначення для логічних схем інформаційних процесів наступні:

- операція;

- розгалуження "або" (за ймовірністю);



- послідовне з'єднання;

- цикл.

Вихідні дані:

m₁ = 10 с, m₃=18 с, m₄=20 с, D₁=150 с², D₃=10 с², D₄=50 с², р₁/з₃=0,7/0,3

р₂=0,1, Т₂=4 хв = 240 с, Т₅=3 хв=180 с, Т₆=6хв=360 с, Т₇=1хв=60 с.

Розрахуємо математичне сподівання окремих елементів схеми інформаційного процесу:

m_т1=m₃*p₁+p₄*T_5,

де

р₄=1-р₁=1-0,7=0,3

m_т1=18*0,7+0,3*180=12,6+54=66,6 с

m_T4=m₄*p₃=20*0,3=6 с

m_T2=p*T₂,

де р=1-р₁-р₃=1-0,7-0,3=0

m_T2=0

m_T=?m_Ti=66,6+6+0=72,6 с



m_T6,7====1220 c

Визначимо загальне математичне сподівання всієї схеми:

m_заг=m₁+m_T+m_T6,7=10+72,6+1220=1302,6?1303 c

Розрахуємо дисперсію часу для елементів схеми:

D_T1=p₁*D₃²+p₄(T₅-m_T5)²,

де m_T5=p₄*T₅=0.3*180=54 c

D_T1=0,7*10²+0,3(180-54)²=70+0,3*15876=4832,8?4833 c²

D_T4=p₃*D₄²+p₃(m₄-m_T)²=0,3*50²+0,3(20-72,6)²=0,3*2500+0,3*2766,76=750+830,028=1580,028?1580 c²

D_T2=p(T₂-m_T2)²,

де m_T2=p*T₂

D_T2=p(T₂- p*T₂)²=0

?D_T=4833+1580+0=6413 c²

m_T=

D_T=(T₁+T₂)² - 2T₂(T₁+T₂)+T₂²-(²

D_T6,7=(T₆+T₇)² - 2T₇(T₆+T₇)+T₇²-(²

D_T6,7=(360+60)²-2*60(360+60)+60²-()²=176400*12,22-168000+3600-1488400=502808 c²



D_T=D₁+D_T1,2,4+D_T6,7=150+6413+502808=509371 c²

В ході розв'язку задачі були отримані знання щодо розрахунку загальної тривалості інформаційного процесу, визначаючи для цього дисперсію, математичне сподівання, ймовірність правильності передачі блоків схеми інформаційного процесу, розраховано загальні характеристики випадкового процесу.

4. Аналіз даних телеграм-натурних листів

Як приклад формат найбільш масового повідомлення в АСУЖТ телеграми - натурного листа (повідомлення 02) наведено в табл. 4.1, 4.2. У таблиці нулями показана шкала, яка визначає обов'язкову кількість знаків в кожному полі. Поле - сукупність символів, яка для певних цілей розглядається як ціле. Правила формування структури повідомлення зводяться до наступного:

? повідомлення утворює сукупність символів інформації, укладених між кодами початку - (: і кінця -:) повідомлення;

? повідомлення містить одну заголовну фразу (службову), першим словом, якої є цифровий код номера повідомлення (02);

? фраза - мінімальна, логічно закінчена порція інформації, об'єднана загальним змістом (рядок документа);

? повідомлення може містити одну або кілька інформаційних фраз, наявних послідовно за заголовною (службової) фразою;

? структуру великої (службової) і інформаційних фраз для умов послідовного списку визначається значенням спеціального поля;

? роздільником фраз є символ ВК ПС (повернення каретки, переведення рядка);

? роздільником слів виступає код "Пропуск";

? крім окремих, чітко визначених полів вся інформація передається на цифровому регістрі;

? після строго визначених слів допустимо застосування службового символу, що визначає пропуск деяких полів в інформаційній фразі.

Таблиця 4 - Повідомлення 02 - телеграма-натурний лист (наведено з скороченням). Інформаційна фраза - відомості про кожному вагоні

№ з/п	Номер вагону	Ролики	Вага вантажу	Станція призначення	Код вантажу	Код отримувача	Роздільник фраз
00	00000000	0	000	00000	00000	0000	00
01	65019184	1	065	18006	54813	8710	ВК ПС
02	75193037	1	059	58774	61222	6708	:)

Первинна програмна обробка повідомлення включає такі процедури: пошук початку і кінця тексту повідомлення в масиві введених даних по кодовою комбінаціям початку (: і кінця:) повідомлення; аналіз розміщених слідом за комбінацією (: цифрового коду типу повідомлення і вибір за кодом відповідного розпорядження (паспорта) порядку обробки повідомлення; добірка відповідає номеру макета програми обробки повідомлення; форматний контроль повідомлення; перекодування повідомлення до виду машинного макета для подальшого використання; логічний контроль повідомлення; коригування (за участю операторів) виявлених помилок.

Таблиця 4.2 - Перелік характерних помилок (наведено з скорочень)

Код помилок	Характер помилки
102	Порушена структура службової фрази повідомлення
201	Порушена структура інформаційної фрази повідомлення (кількість знаків показано в табл. 8.5 нулями)
107	Невідповідність пункту передачі інформації пункту здійснення операції
121	Однакова станція призначення і формування поїзда
123	У повідомленні невірно вказана календарна дата (число, місяць) і час (години, хвилини)
125	Невірно вказана ознака списування складу (вказується: 1 - склад списаний з голови, 2 - склад списаний з хвоста)
204	Вказана вага вантажу при відсутності станції призначення вагона
205	Невірно вказані відомості про роликових підшипниках (вказується: 1 - при наявності візків з роликовими підшипниками і 0 - при наявності підшипників ковзання)
203	Вага вантажу в вагоні більше допустимої вантажопідйомності вагона
206	У повідомленні вказано неіснуючий номер вагона і т. д.

Таблиця 4.4 - Перелік виявлених помилок інформаційної фрази

Номер помилок	Характер помилки
208	Вказано неіснуючий номер вагона
201	Кількість знаків в номері вагона <8
205	Невірно вказані відомості про роликових підшипниках (повинні бути "1" або "0" ')
201	Код ваги вантажу повинен мати 3 знаки
201	Код станції призначення повинен мати 5 знаків

Варіанти службових фраз повідомлення 02 (відомості про поїзд) - згідно останньої цифри в залікові (6), та передостанньої цифри (4) - 15.

Службові фрази повідомлення 02 (відомості про потяг - в скороченні)

№ варианту	Початок повідомлення	Код повідомлення	Пункт передачі інформації	Номер поїзда	Індекс поїзда	Ознака списання	Дата	Час
					Станція формування	номер составу	Станція призначення		Відправлення поїзда
									число	місяць	години	хвилини
11	(:	02	64003	2102	64002	37	65005	3	13	13	2	50

Порядкові номери інформаційних фраза ТГНЛ, обрані відповідно до варіанта

Номер варіанта	Номера фраз із табл. 4.8
11	10,40,45



Інформаційні фрази (відомості про кожному вагоні) повідомлення 02 (наведені зі скороченням)

№ п/п	Номер вагона	Ролики	Вес груза	Станция назначения
10	48103287	1	072	36943
40	96877684	3	400	84392
45	27954410	0	23	91147

Варіанти службових фраз повідомлення 02 (відомості про поїзд) - згідно останньої цифри в заліковій книжці (6), та передостанньої цифри (4) - 15.

Службові фрази повідомлення 02 (відомості про поїзд - у скороченні)

№ варіанту	Початок повідомлення	Код повідомлення	Пункт передачі інформації	Номер поезду	Індекс поїзду	Ознака списання	Дата	Час
					станція формування	номер составу	станція призначення		Відправлення поїзду
									число	місяць	години	хвилини
15	(:	02	83003	2444	83002	94	84019	1	3	3	5	25

Порядкові номери інформаційних фраза ТГНЛ, обрані відповідно до варіанту

Номер варіанту	Номера фраз із табл. 4.10
11	10,40,45

Інформаційні фрази (відомості про кожному вагоні) повідомлення 02 (наведені зі скороченням)

№ з/п	Номер вагону	Ролики	Вага вантажу	Станція призначення
10	48103287	1	072	36943
40	96877684	3	400	84392
45	27954410	0	23	91147

Інші інформаційні дані про вагон відсутні.

Розкладаємо службову фразу відповідно до ТГНЛ:

помилки:107102 102 102

(: 02 83003 2444 83002 94 84019 1 3 3 5 25

Перелік виявлених помилок службової фрази

Номер помилки	Характер помилки
102	Код пункту число, місяць, години повинен мати 2 знака
107	Невідповідність пункту передачі інформації пункту здійснення операції

Розкладаємо інформаційні фрази відповідно до ТГНЛ:

помилки:

10 48103287 1 072 36943

205

40 96877684 3 400 84392

45 27954410 0 23 91147

Таблица 4.12 - Перелік виявлених помилок інформаційної фрази

Номер помилки	Характер помилки
201	Код ваги вантажу повинен мати 3 знаки
205	Помилково вказані дані про роликові підшипники (повинні бути"1" чи "0"')

Таблиця 4.13 - Порядок розрахунку контрольного знаку по модулю 10 для першого вагону

Номер вагону	4	8	1	0	3	2	8
Множник	2	1	2	1	2	1	2
Порозрядний добуток	8	8	2	0	6	2	16
Порозрядна сума	+8	+8	+2	+0	+6	+2	+1+6=33

Отже, числом, що доповнює до 40, або контрольною цифрою номера першого вагону буде 7, що співпадає з контрольною цифрою вагону.



Порядок розрахунку контрольного знаку по модулю 10 для другого вагону

Номер вагону	9	6	8	7	7	6	8
Множник	2	1	2	1	2	1	2
Порозрядний добуток	18	6	16	7	14	6	16
Порозрядна сума	+1+8	+6	+1+6	+7	+1+4	+6	+1+6=47

Порядок розрахунку контрольного знаку по модулю 10 для другого вагону

Номер вагону	2	7	9	5	4	4	1
Множник	2	1	2	1	2	1	2
Порозрядний добуток	4	7	18	5	8	4	2
Порозрядна сума	+4	+7	+1+8	+5	+8	+4	+2=39

Отже, числом, що доповнює до 40, або контрольною цифрою номера першого вагону буде 1, що не співпадає з контрольною цифрою вагону, а, отже, новий номер вагону буде 27954411.

При перевірці правильності зчитаного номера вагона (одиниці рухомого складу) здійснюється аналогічний розрахунок з тією лише різницею, що в розрахунку бере участь восьма цифра, множена на одиницю (парне місце, вважаючи зліва). Якщо отримана сума кратна 10, вважається, що копер записаний правильно, в зворотному випадку номер містить помилку.

Порядок перевірки правильності зчитанного номеру вагону

Номер	9	6	8	7	7	6	8	3
Множник	2	1	2	1	2	1	2	1
Порозрядний добуток	18	6	16	7	14	6	16	3
Порозрядна сума	1+8	+6	+1+6	+7	+1+4	+6	+1+6	+3=50

Розрахувати контрольне число для кодів станцій:

Стосовно до єдиної мережевої розмітки станцій залізниць використовується алгоритм, що включає метод контролю за модулем 11:

кожна цифра ходу ЕСР множиться на номер розряду;

j = 1,2,3,4, вважаючи зліва, і далі сумуються всі числа отриманого таким чином ряду;

контрольним знаком буде залишок від ділення одержаної суми на модуль 11;

якщо залишок від ділення дорівнює 10, то проводиться повторний перерахунок, при якому кожна цифра коду ЕСР множиться на номер j = 3, 4, 5, 6, вважаючи зліва.

Після чого контрольним знаком буде залишок від ділення нової суми на модуль 11.

Порядок розрахунку контрольного знаку для коду станцій по модулю 11

1. Код ЕСР	3	6	9	4
Множник	1	2	3	4
Порозрядний добуток	3	12	27	16
Сума чисел	3 + 12 + 27 + 16 = 58
Залишок від ділення 58 на 11 = 3
2. Код ЕСР	8	4	3	9
Множник	1	2	3	4
Порозрядний добуток	8	8	9	36
Сума чисел	8+8+9+36=61
Залишок від ділення 61 на 11 = 5
3. Код ЕСР	9	1	1	4
Множник	1	2	3	4
Порозрядний добуток	9	2	3	16
Сума чисел	9+2+3+16= 30
Залишок від ділення 30 на 11 = 7

Отже, коди станцій (з контрольним знаком) в першому прикладі співпадає з вказаним у табл.4.7 - 36943, а в другому і третьому прикладі код станції передано з помилкою (код станції у другому - 84395, в третьому - 91147).

В ході розв'язку задачі навчитися були отримані навички щодо обробки відомостей інформаційних і службових фраз на прикладі телеграм-натурних листів (ТГНЛ), а також розраховувати контрольні знаки для вагонів та станцій.

5. Оцінка тривалості інформаційного процесу при затримках між операціями

При функціонуванні інформаційної системи в режимі колективного користування може виникати чергу на обслуговування. У цьому випадку систему можна описати в термінах теорії масового обслуговування. На вхід інформаційної системи надходить потік заявок від користувачів системи. Заявки надходять в чергу на обслуговування, де очікують, поки не звільняться ресурси системи (канал обслуговування), зайняті обслуговуванням інших заявок.

Приклад 1. У обчислювальний центр загального користування з m ЕОМ надходять замовлення від підприємств на обчислювальні роботи. Якщо працюють всі ЕОМ, то знову надходить замовлення не приймається і підприємство змушене звернутися в інший обчислювальний центр. Нехай середній час роботи з одним замовленням становить Т_обсл. (год). Інтенсивність потоку заявок л (1/год). Знайти ймовірність відмови і середнє число зайнятих ЕОМ.

Імовірність відмови можна визначити за формулою:

(5.1)

де с^т - частка часу по роботі з одним замовленням. т - кількість ЕОМ. Р₀ - ймовірність стану системи.

Частка часу по роботі з одним замовленням складе:



с^т= л* Т_обсл. (5.2)

де л - інтенсивність потоку заявок, 1/год.

Т_обсл - середній час роботи з одним заказом, год.

Визначення ймовірності стану системи здійснюється за формулою:

(5.3)

де i - число факторіал від 0 до т.

Середнє число зайнятих ЕОМ можна визначити за формулою:

(5.4)

де п - число факторіал від 1 до п.

Нехай маємо , , . Тоді:

На автозаправній станції встановлені m колонок для видачі бензину. Біля станції знаходиться площадка на l машин для їх очікування в черзі. На станцію прибуває в середньому л машин в хвилину. Середній час заправки однієї машини Тобсл., хв. Потрібно визначити ймовірність відмови і середню довжину черги. Імовірність відмови можна визначити за формулою:



(9.5)

де l - кількість машин у черзі.

т - кількість колонок для видачі бензину.

Імовірність стану системи з обмеженою довжиною черги буде розраховувати за формулою:

(9.6)

Середня довжина черги визначається за формулою:

(9.7)

де п - діапазон кількості машин у черзі.

Нехай маємо , , l = 3, . Тоді:

У порту є m причалів для розвантаження вантажних суден. Інтенсивність потоку судів дорівнює л. Середній час розвантаження одного судна становить . Передбачається, що черга очікують розвантаження судів може бути необмеженої довжини. Знайти середнє число зайнятих причалів і середній час перебування судна в порту.

Середнє число зайнятих причалів можна визначити за формулою:

, (9.8)

де

Визначимо середній час перебування судна у порту за формулою:

(9.9)

де

, (9.10)

, (9.11)

Нехай маємо , , . Тоді:

Вихідні дані для розрахунку СМО з відмовами:

Кількість ЕОМ m= 2 шт, середній час роботи з одним замовленням- T_обсл= 6 год, інтенсивність потоку заявок л = 0,2 (1/год).

Вихідні дані для розрахунку СМО з обмеженою довжиною черги:

Кількість колонок m = 2 шт, місткість площадки очікування l = 3 шт, інтенсивність потоку автомобілів л = 2 (1/хв.), середній час заправки T_обсл = 1 хв.

Вихідні дані для розрахунку СМО з очікуванням:

Кількість причалів m = 2 шт, середній час розвантаження одного судна T_обсл = 1 доба, інтенсивність потоку суден л= 0,6 (1/добу).

Нехай маємо:

m=2, л=0.2, T_обсл=6 год

с=0,2*6=1,2

с=(1/год)*(год)= числу.

Отже, с - безрозмірна величина.

Р_о=[1+1,2+]^-1=[2,92]^-1=0,34

Р_отк=*=0,25

Середня кількість зайнятих ЕОМ:

m_з=)?0,9

Нехай маємо:

m=2, л=2, l =3, T_обсл=1.

с=2*1=2

Р_о=[1+2++*]^-1=[5]^-1=0,2

Р_отк=(

М_ож=]=2

Нехай маємо:

m=2, л=0,6, =1, q=1.

с=0,6*1=0,6

m_з=0,6*1=0,6

Р_о=[1+]^-1=[1,86]^-1

М_ож==0,06

Т_ож==0,1

В ході розрахунку задач були розраховані часові характеристики інформаційних систем з різними моделями системи масового обслуговування.

логістичний інформаційний абонентський



Висновок

В ході виконання даної контрольної роботи були розв'язані задачі, які надали змогу вдосконалити знання у галузі інформаційні системи та технологій у логістиці.

При розв'язку першої задачі були опрацьовані дані стосовно зайнятості каналу обслуговування, а також за наведеними формулами було розрахована кількість інформації, що надходить, довжина блоку інформації та час на передачу одного блоку інформації, і безпосередня зайнятість каналу.

В результаті розвязку другої задачі були опрацьовані характеристики інформаційних потоків, зокрема нерівномірність потоку інформації, а також середній об'єм. Розраховані значення інтенсивності потоку інформації надали змогу побудувати гістограму залежності інтенсивності потоку від часу дня. Результат розрахунку дозволив визначити необхідну кількість приладів для збору та передачі інформації.

Третя задача поглибила знання стосовно розрахунку загальної тривалості інформаційного процесу, при цьому визначаючи дисперсію, ймовірність правильності передачі блоків схеми інформаційного процесу. Також було розраховано загальні характеристики випадкового процесу.

Розв'язок 4 задачі наочно продемонстрував як можливо розрахувати контрольні знаки для вагонів та станцій, а також поглибив навички щодо обробки відомостей інформаційних та службових фраз на прикладі телеграм-натурних листів (ТГНЛ).

Аналіз 5 задачі продемонстрував альтернативний варіант роботи з моделями систем масового обслуговування (включаючи моделі СМО з відмовами, СМО з обмеженою довжиною черги та СМО з очікуванням)

Размещено на Allbest.ru

...