Система запалювання автомобіля ЗІЛ-130

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Автомобіль ЗІЛ - 130 з базою 3800 мм призначений для перевезення вантажів по будь-яким автомобільним дорогам у складі автопоїзда, загальна маса (вага) причепа не повинна перевищувати 8000 кг.

Вантажопідйомність автомобіля на всіх автомобільних дорогах 5000 кг.

На базі автомобіля ЗІЛ -130 завод випускає наступні модифікації:

- сідельний тягач ЗИЛ - 130 В1 (база 3300 мм) для буксирування різних напівпричепів з вантажем загальною масою, включаючи масу причепа, 12400 кг по дорогах з твердим покриттям;

- автомобіль ЗІЛ - 130 Г, з базою 4500 мм для перевезення різних довгомірних вантажів і вантажів малої щільності і для буксирування причепів загальною масою 8000 кг; вантажопідйомність автомобіля на дорогах 5000 кг;

Шасі ЗІЛ - 130 Б2 з пневматичним виведенням на причіп і тягово-зчіпним пристроєм, призначений для обладнання сільськогосподарського самоскида тягача ЗІЛ - ММЗ - 5541. Вантажопідйомність самоскида 4000 кг. Загальна маса причепа з вантажем 8000 кг, база шасі 3800 мм. Самоскид обладнаний металевим кузовом і гідравлічним пристроєм для розвантаження кузова на обидві сторони і назад.

Шасі ЗІЛ-130 Д1, призначене для обладнання самоскида ЗІЛ-ММЗ-554, службовця для перевезення будівельних і промислових вантажів (база 3300 мм), вантажопідйомність самоскида 4500 кг.



ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

Основою законодавчої бази охорони праці є Закон України "Про охорону праці". Друга (діюча і в теперішній час) редакція цього Закону була прийнята Президентом України 21 листопада 2002 року. Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

В цьому Законі встановлюється єдиний порядок організації охорони праці в Україні. В ньому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, а також висвітлено специфіку взаємовідносин між власником підприємства та працівником з питань безпеки, гігієни праці та охорони навколишнього середовища.

Конституція України прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 року і має в своєму складі 161 статтю, які поєднані у 15 розділах. В ній декларуються права і свободи всіх громадян України. В статті 43 проголошено право на працю, вільний вибір професії, на гідні, безпечні і здорові умови праці; в статті 45 - право громадян на відпочинок; в статті 49 - право на безкоштовну охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування.

Для сфери трудової діяльності ці права і обов'язки громадян України конкретизовані в окремих законах України, нормативно-правових актах про охорону праці (НПАОП), Державних стандартах та постановах Кабінету Міністрів України, що стосуються охорони праці.

Пости для обслуговування і ремонту автомобілів слід утримувати в належному порядку, проходи повинні бути вільними, підлоги - сухими та чистими. Канави та естакади (на ділянках, не пов'язаних з необхідністю вільного доступу до обслуговуваних автомобілів), а також рухомі частини засобів механізації технічного обслуговування повинні мати огородження. Потокові лінії технічного обслуговування з механізованим переміщенням автомобілів повинні бути обладнані сигналізацією для попередження робочих про початок переміщення автомобілів з поста на пост.

При установці автомобіля посаду необхідно надійно загальмувати його ручним гальмом або підкласти упори під колеса, а на рульове колесо вивісити табличку з написом «Двигун не пускати - працюють люди». Перед з'їздом з поста слід переконатися в тому, що під автомобілем немає людей, а також заважають руху інструментів і предметів.

Обслуговувати та ремонтувати автомобіль з працюючим двигуном забороняється, крім випадків регулювання двигуна і гальм.

Виконувати роботи під частково або повністю вивішеним автомобілем можна тільки після установки під його підняту частину міцних козелков або спеціальних підставок, а під колеса, що стоять на підлозі, упорів. Перебуваючи під автомобілем, слід остерігатися підтікання електроліту і палива. Не можна палити і запалювати вогонь під автомобілем.

При піднятому кузові автомобіля-самоскида дозволяється працювати тільки після установки під кузов міцних металевих упорів.

Для підйому автомобіля або агрегатів дозволяється використовувати тільки цілком справні підйомні механізми відповідної вантажопідйомності - домкрати, талі, крани, підйомники, забезпечені спеціальними захватами.

При застосуванні електродрилів та інших електроінструментів і пристосувань необхідно виконувати вказівки інструкцій по користуванню ними, зокрема, заземлювати корпус інструменту. Дозволяється використовувати переносні лампи з напругою не понад 36 в, а при роботі в канаві - не більшою 12 в.

При роботі з акумуляторними батареями необхідно дотримуватися таких правил:

- зняті батареї необхідно транспортувати на візках, що мають гнізда за розміром батарей; переносити вручну дозволяється тільки малогабаритні батареї;

- усі роботи з електролітом або акумуляторної кислотою проводити в захисному спецодязі;

- пляшки з кислотою переносити на носилках удвох або перевозити на візках, причому бутлі обов'язково повинні бути закриті пробками;

- електроліт готувати в скляних, пластмасових або інших кислототривких судинах, вливаючи кислоту у воду (а не навпаки) тонким струменем;

- для переливання кислоти використовувати бутлі на хитних штативах або сифони;

- акумуляторні батареї заряджати тільки в спеціально обладнаних приміщеннях; поблизу батарей для зарядки і при роботах з акумуляторами забороняється користуватися відкритим вогнем.

При накачуванні повітрям в шини, демонтажі і монтажі шин необхідно дотримуватися таких правил:

- перевіряти тиск повітря після охолодження шин;

- шини коліс, що знаходяться на автомобілі, підкачувати при піднятих колесах; шини коліс, знятих з автомобіля, наповнювати повітрям в спеціально огороджених місцях, а при накачуванні в дорозі укладати колесо замковим кільцем униз;

- при монтажі шини перевіряти. Щоб замкове кільце повністю входило в виїмку обода колеса по всьому колу.

Під час перевірки автомобіля на ходу механік, продукує перевірку, повинен знаходитися в кабіні, а не на підніжці.

СИСТЕМА ЗАПАЛЮВАННЯ АВТОМОБІЛЯ ЗІЛ-130

Система запалювання - це сукупність всіх приладів і пристроїв, що забезпечують появу електричної іскри, запалює топливовоздушную суміш в циліндрах двигуна внутрішнього згорання в потрібний момент. Ця система є частиною загальної системи електрообладнання.

В автомобілях ЗІЛ-130 запалювання батарейне, контактно-транзисторне. Схема включення приладів запалювання показана на рис. 1. У систему запалювання входять котушка запалювання Б114-Б, розподільник 46.3706, транзисторний комутатор ТК102А, додатковий двосекційний резистор СЕ107, дроти високої напруги, свічки А11 з резисторами СЕ110, а також вимикач запалювання ВК350.

Рис. 1 Схема контактно-транзисторної системи запалювання: 1 - вимикач запалювання; 2 - додатковий резистор; 3 - котушка запалювання, 4 - розподільник, 5 - стартер; 6 - транзисторний комутатор

Принцип дії заснований на законі електромагнітної індукції. Від акумуляторної батареї при включеному запалюванні і замкнутих контактах переривника струм низької напруги проходить по первинній обмотці котушки запалювання, утворюючи навколо неї магнітне поле. Розмикання контактів переривника призводить до зникнення струму в первинній обмотці і магнітного поля навколо неї. Зникаюче магнітне поле індукує у вторинній обмотці висока напруга (близько 20-25 кіловольт). Розподільник черзі підводить струм високої напруги до високовольтних дротах і свічок запалювання, між електродами яких проскакує іскровий заряд, паливоповітряна суміш в циліндрах двигуна запалюється.

Зникаюче магнітне поле перетинає не тільки витки вторинної, але і первинної обмотки, внаслідок чого в ній виникає струм самоіндукції напругою близько 250-300 вольт. Це призводить до іскріння і обгорання контактів, крім того, сповільнюється переривання струму в первинній обмотці, що призводить до зменшення напруги у вторинній обмотці. Тому паралельно контактам переривника підключений конденсатор (як правило, ємністю 0,25 мкф).

Послідовно в первинній обмотці котушки запалювання включається додатковий опір (або додатковий резистор). На низьких оборотах контакти переривника виявляються більшу частину часу в замкнутому стані і через обмотку протікає струм, більш ніж достатній для насичення муздрамтеатру. Надмірна струм марно нагріває котушку. При запуску двигуна додатковий опір шунтується контактами реле стартера, тим самим підвищується енергія електричної іскри на свічці запалювання.

КОТУШКА ЗАПАЛЮВАННЯ

Котушка запалювання служить для перетворення струму низької напруги в струм високої напруги (з 12 В до 20-24 тис. В). Вона складається з наступних основних частин (рис. 2): сердечника, первинної обмотки з товстого ізольованого проводу діаметром 0,8 мм, картонної трубки, вторинної обмотки, що складається з 18-20 тис. Витків тонкого дроту, залізного корпусу з магнітопроводами, карболитової кришки, клем і додаткового опору. Вторинна обмотка ізольована від первинної шаром ізоляції. Кінці первинної обмотки виведені на клеми карболитової кришки. Один кінець вторинної обмотки з'єднаний з первинною обмоткою, а другий виведений на центральну клему карболитової кришки.

Сердечник виготовляють із окремих ізольованих один від одного смужок трансформаторної сталі, щоб не допустити утворення вихрових струмів. Нижній кінець сердечника встановлено у порцеляновий ізолятор. Усередині котушка заповнена трансформаторним маслом. Додатковий опір складається з спіралі, керамічних гнізд і двох шин. Величина опору коливається від 0,7 до 4 Ом. Один кінець з'єднаний шиною з клемою ВК, а інший з клемою ВК-Б.

На малих обертах колінчастого валу двигуна контакти переривника порівняно тривалий час перебувають у замкнутому стані, сила струму в первинному ланцюзі зростає, опір нагрівається, збільшується опір у колі, в котушку запалювання надходить струм невеликої величини, вона охороняється від перегріву.

Коли число оборотів колінчастого валу двигуна збільшується, час зімкненого стану контактів зменшується, нагрів і додатковий опір зменшуються, що перешкоджає зниженню напруги у вторинному ланцюзі.

При включенні стартера опір закорочується і пуск двигуна полегшується.

Рис. 2 Котушка запалювання



ПЕРЕРИВНИК-РОЗПОДІЛЬНИК

Переривник-розподільник служить для переривання струму в первинному ланцюзі котушки запалювання, розподілу високої напруги по циліндрах двигуна і зміни кута випередження запалювання залежно від частоти обертання колінчастого валу і навантаження двигуна. Переривник-розподільник являє собою пристрій, що складається з наступних конструктивних елементів: переривника, розподільника, відцентрового регулятора, вакуумного регулятора, октан-коректора, конденсатора.

На рис. 3 показано пристрій переривника-розподільника Р4-Д двигуна ЗІЛ-130.

Рис. 3 Переривник-розподільник Р4-Д: 1 - провідний валик; 2 - опорна пластина; 3 - фільц; 4 - ротор; 5 - кришка; 6 - клема високої напруги; 7 - пружина контактної вуглинки; 8 - контактний вуглик; 9 - засувка кришки; 10 - відцентровий регулятор; 11 - вакуумний регулятор; 12 - регулювальні гайки октан-коректора; 13 - регулювальний гвинт (ексцентрик); 14 - важіль-переривник; 15- гвинт кріплення пластини нерухомого контакту; 16 - Фільц мастила кулачка; 17- клема переривника; 18 - провід ізольований; 19 - провід "маси"

У чавунному корпусі на двох мідно-графітових втулках обертається провідний валик. Втулки змащуються через колпачкову маслянку, укручену в корпус розподільника. На верхній кінець валика надіта втулка з восьмигранним кулачком, що змазується за допомогою фільця.

У корпусі нерухомо встановлена ??опорна пластина переривника, в якої укріплена зовнішня обойма кулькового підшипника. На внутрішню обойму підшипника напресована пластина, на якій змонтований переривник і пристрій для регулювання зазору між контактами. Пластина може повертатися навколо осі кулачка тягою вакуумного регулятора. На рис. 4 більш наочно показаний пристрій переривника.

Рис. 4 Переривник

Контакти притиснуті один до одного спеціальної пластинчастої пружиною.

При набіганні виступів кулачкової шайби на подушечку, важіль рухомого контакту повертається на деякий кут навколо осі і контакти розмикаються. Клема низької напруги з'єднана з важелем переривника гнучким ізольованим проводом, а рухлива пластина з нерухомою гнучким неізольованим проводом, що оберігає мастило підшипника від руйнування.

Великий вплив на роботу запалювання надає зазор між контактами переривника. Він повинен бути 0,35-0,45 мм.

Якщо зазор буде великим, то час замкнутого стану контактів зменшиться і сила струму в первинній обмотці котушки запалювання не встигне зрости до необхідної величини і, як наслідок цього, ЕРС вторинної ланцюга буде недостатньою. Крім того, на великих оборотах колінчастого валу будуть виникати перебої в роботі двигуна.

При малому зазорі відбувається сильне іскріння між контактами, їх обгорання і, як наслідок, перебої на всіх режимах роботи двигуна.

Розподільник встановлений зверху на корпусі переривника і складається з ротора і кришки (рис. 5). Ротор виготовлений у вигляді грибка з карболіту, зверху в нього вмонтована контактна пластина. Кріпиться ротор на виступі кулачка. Кришка розподільника виготовлена ??також з карболіту. На її зовнішньої частини навкруг виконані гнізда за кількістю циліндрів для кріплення проводів високої напруги до свічок запалювання. У середині кришки розміщено гніздо для кріплення проходу високої напруги від котушки запалювання.

У середині проти кожного гнізда розташовані бічні контакти, а в центрі поміщений вугільний контакти з пружиною для з'єднання центрального гнізда з контактною пластиною ротора.



Рис. 5 Розподільник

Кришка кріпиться на корпусі переривника двома пружинними засувками. Ротор, обертався разом із кулачком, з'єднує по черзі центральний контакт з бічними контактами, замикаючи ланцюг високої напруги через свічки тих циліндрів двигуна, де в даний момент має відбуватися запалення робочої суміші.

Відцентровий регулятор (рис. 6) служить для зміни кута випередження запалювання залежно від частоти обертання колінчастого вала двигуна. На провідному валику закріплена пластина з осями тягарців. Важки пов'язані між собою пружинами. На кожному важки мається штифт, що входить в прорізи пластини, укріпленої на втулці кулачка. Привід кулачка здійснюється від валика через вісь грузика. Зі збільшенням числа обертів важки під дією відцентрових сил розходяться, рухаючись в пазах пластини, повертають її і пов'язаний з нею кулачок зсувається в бік обертання ведучого валика. У результаті кулачок раніше розмикає контакти переривника і кут випередження запалювання збільшується.



Рис. 6 Пристрій відцентрового регулятора 1 - кулачок; 2 - грузик; 3 - пластина кулачка; 4 - провідний валик; 5 - штифт; 6 - пружина; 7 - вісь грузика

Положення грузиків:

I - на холостому ходу двигуна;

II - при максимальній частоті обертання валу двигуна

Вакуумний регулятор (рис. 7) служить для зміни кута випередження запалювання залежно від навантаження двигуна. Вакуумний регулятор забезпечує також зниження витрати палива, особливо при роботі двигуна на малих і середніх навантаженнях. Вакуумний регулятор працює незалежно від відцентрового регулятора.

Вакуумний регулятор виконаний у вигляді камери, яка діафрагмою розділена на дві частини.

Одна частина трубопроводом з'єднана зі змішувальної камерою карбюратора, а інша з навколишнім середовищем.

У тій частині камери, яка з'єднана з карбюратором, встановлена спеціальна пружина, яка регулюється шайбами.

Діафрагма з'єднана тягою з рухомою пластиною переривника.

Рис. 7 Пристрій вакуумного регулятора 1 - кришка корпусу; 2 - регулювальна прокладка; 3 - ущільнювальна прокладка; 4 - штуцер кріплення трубки; 5 - трубка; 6 - пружина; 7 - діафрагма; 8 - корпус регулятора; 9 -тяга; 10 - вісь тяги; 11 -рухливість пластина переривника; I -становище діафрагми вакуумного регулятора: а - навантаження на двигун більше, б - навантаження менше

При великому відкритті дросельної заслінки вакуумний регулятор не працює.

Зі зменшенням відкриття дросельної заслінки розрядження в камері змішувача збільшується і від тиску зовнішнього повітря діафрагма прогинається, примушуючи переміщатися тягу. Ця тяга повертає рухому пластину переривника в бік, протилежний напрямку обертання валика, тобто у бік більш раннього запалювання.

Для уточнення кута випередження запалювання залежно від якості застосовуваного палива (октанового числа) служить октан-коректор, розташований на корпусі розподільника (рис. 8).

Він складається з двох пластин: верхньої та нижньої. Верхня пластина закріплена на корпусі розподільника, а нижня - на блоці двигуна.

Закріплений на блоці двигуна розподільник можна повернути щодо валика за допомогою регулювальних гайок. На нижній пластині є ділення, а кінець верхньої пластини виконаний у вигляді стрілки. Кожне ділення шкали октан-коректора одно 2° повороту колінчастого валу.

Всі три регулятора працюють незалежно один від одного. Зміна кута випередження запалювання, здійснюване кожним регулятором, підсумовується.

Для зменшення іскріння на контактах переривника застосовують конденсатори.

Рис. 8 Розподільник запалювання 1 - гайки октан-коректора; 2 - гвинт кріплення розподільника до корпусу приводу; 3 - колпачковая маслянка; 4 - конденсатор; 5 - регулювальний ексцентриковий гвинт; 6 - гвинт

Конденсатор (рис. 9) складається з корпусу, всередині якого розміщені згорнуті рулоном дві смуги алюмінієвої фольги, ізольовані один від одного спеціальним папером. Одна зі стрічок приєднана до "маси", а інша проводом до ізольованого важеля переривника. Останнім часом застосовують малогабаритні, герметизовані конденсатори, у яких на папір, просочену маслом, Напиляєте тонкий шар олова, а поверх його тонкий шар цинку. Кріпиться конденсатор на корпусі переривника зовні або на рухомому диску.

Конденсатори, встановлювані всередині корпусу переривника-розподільника, мають менші розміри і володіють властивістю самовідновлюватися при пробої.

Рис. 9 Конденсатор а - великого габариту; б - малого габариту

СВІЧКИ ЗАПАЛЮВАННЯ

Свічка запалювання (іскрова) служить для утворення іскрового розряду й запалювання робочої суміші в камері згоряння двигуна.

Свічка запалювання (рис. 10) складається з корпусу, центрального електрода з ізолятором і бічного електрода, привареного до корпусу свічки.

Свічка при роботі двигуна схильна високим тепловим, електричним, механічним і хімічним навантаженням.

Поверхня свічки, ввернути в камеру згоряння, відчуває тиск до 12 МПа (120 кгс/).

Рис. 10 Свічка запалювання

Свічка запалювання складається:

1 - ізолятор;

2 - корпус;

3 - центральний електрод;

4 - бічний електрод.

У процесі роботи двигуна на частини свічок, розташованих в камері згоряння, потрапляє масло, яке, згораючи, утворює нагар, шунтуючий іскровий зазор в свічці. Це призводить до витоку енергії і зниження вторинної напруги. Енергія може також витікати по зовнішній поверхні ізолятора, якщо вона забруднена або покрита вологою.

Нагар на тепловому конусі ізолятора зникає при нагріванні його до температури 400-500 ° С. Ця температура самоочищення свічки. Якщо температура теплового конуса ізолятора перевищила 850-900 ° С, може виникнути калійне (напруга) запалювання.

Надмірний нагрів свічки призводить до руйнування ізолятора, а переохолодження - до забризкування електродів свічки маслом і рясного утворення нагару.

В умовному позначенні свічок запалювання цифри і букви позначають: перша А - різьблення на корпусі М 14 Ч 1,25 або М - різьблення на корпусі М 18 Ч 1,65, другі одна або дві цифри - краплинне число. Відповідно до Держстандарту, калійним числом називається відвернена величина, пропорційна середньому індикаторному тиску, при якому під час випробування свічки на моторній тарировочній установці в циліндрі двигуна починає з'являтися краплинне запалювання. Гартівні числа можуть мати наступні значення: 8, 11, 14, 17, 20, 23 і 26. Далі букви Н - довжина різьбової частини корпусу 11 мм (Д - довжина різьбової частини корпусу 19 мм), В - виступаючі теплового конуса ізолятора за торець корпусу, Т - герметизація по з'єднанню ізолятор - центральний електрод термоцементом.

Довжину різьбової частини корпусу 12 мм, відсутність виступу теплового конуса за торець корпусу і герметизацію по з'єднанню ізолятор - центральний електрод іншим герметиком, крім термоцемента, не позначав. Приклад умовного позначення свічки запалювання з різьбленням на корпусі М 14 Ч 1,25, калійним числом 20, довжиною різьбової частини корпусу 19 мм, що має виступ теплового конуса за торець корпусу: А20ДВ.

Великий вплив на роботу свічки запалювання має зазор між центральним і бічним електродами. Заводи рекомендують наступні зазори: ЗІЛ-130 - 0,6-0,75 мм.

Зменшення зазору проти норми викликає рясне нагарообразовування на електродах свічки запалювання і перебої в її роботі. При великому зазорі через підвищення опору погіршуються умови іскроутворення, отчого також будуть виникати перебої в роботі двигуна.

Регулюють зазор підгинанням бічного електрода, а його величину перевіряють щупом (рис. 11). Центральний електрод підгинати не можна, так як руйнується керамічна ізоляція і свіча запалювання відмовляє в роботі.

Величина іскрового зазору між електродами свічки залежить від ступеня стиснення робочої суміші. Чим вище ступінь стиснення, тим менше зазор свічки.

Рис. 11 Регулювання зазору між електродами свічки запалювання а - перевірка; б - регулювання

ЗАМОК ЗАПАЛЮВАННЯ

Замок-вимикач запалювання і стартера (рис. 12) служить для включення і виключення системи запалювання, стартера, контрольно-вимірювальних приладів, радіоприймача та інших приладів електрообладнання автомобіля, трактора. Він складається із замку і вимикача. Ключ 7, вставлений в барабан 6 замку, утапливает замкові пластини 5, що утримують від провертання барабан і пов'язаний з ним ротор 3. При повороті ключа рухливий контакт 9 сполучає між собою центральний затиск 10 (AM), який пов'язаний з джерелом живлення, і контакти 11, 12, 13, з'єднані відповідно з клемами ПР, КЗ і СТ.

Ротор 3 і барабан 6 встановлені в корпусі 4, який з одного боку закритий карболитовой кришкою 1, з вивідними клемами, а з іншого боку - кріпить гайкою 8. У включеному і вимкненому положеннях ротор замка утримують фіксатори 2, кульки яких під дією пружини входять в трикутні пази корпусу.

Ротор вимикача може займати три положення. У першому положенні (ключ повернуть вправо) включені запалювання, радіоприймач і прилади. При подальшому повороті ключа вправо (друге положення) включаються запалювання, стартер, контрольно-вимірювальні прилади. У цьому положенні ключ необхідно утримувати рукою. Третє положення (поворот ключа вліво) відповідає включенню радіоприймача, магнітофона на стоянці.

Рис. 12 Вимикач запалювання і стартера і схема з'єднання клем

ВИСОКОВОЛЬТНІ ДРОТИ ЗАПАЛЮВАННЯ

Використовувані в ланцюгах високої напруги системи запалювання дроти мають спеціальну високовольтну ізоляцію. Вони не тільки проводять струм високої напруги, але й одночасно придушують радіоперешкоди, що створюються системою запалення. Найбільш широко поширені дроти мають наступну конструкцію. Сердечник дроти, що представляє собою шнур з лляної пряжі, укладений в оболонку, виготовлену з пластмаси з максимальним додаванням фериту. Поверх цієї оболонки намотаний провід діаметром 0,11 мм зі сплаву нікелю і заліза по 30 витків на сантиметр. Зовні провід має ізолюючу оболонку з полівінілхлориду. Кінці високоомного дроту з'єднані з латунними контактними зажимами, розміщеними на кінцях проводів. Ці затиски пристосовані для установки в котушку запалювання, розподільник запалювання або наконечники свічок.

Головне в проводах - це величина розподіленого по довжині опору і величина пробивної напруги ізоляції. Залежно від величини розподіленого опору оболонка дроти має різне забарвлення.

Опір кожного окремого високовольтного проведення повинне бути:

- 1,5-10,0 кОм при довжині дроти до 400 мм;

- 2,5-15,0 кОм при довжині дроту 400-600 мм;

Ємність одного метра проводу повинна бути не більше 190 пф.

Перевірка роботи системи запалювання:

- перевірити стан свічок запалювання;

- перевірити іскру на високовольтних дротах (перевірка проводитися по черзі на кожному проводі, попередньо приєднавши до нього працездатну свічку, прокручуючи двигун стартером);

- якщо іскри немає на всіх проводах від'єднати колодку джгута модуля запалювання, включити запалювання і виміряти напругу на клемі «D» колодки модуля запалювання. Напруга має бути близько 12 В. Якщо напруги немає - обрив проводу, несправний запобіжник або несправний замок запалювання;

- якщо величина напруги відповідає 12 В;

- перевірити наявність «маси», вимірявши опір між контактом «С» і «масою». Опір повинен бути менше 1 Ом. Якщо опір більше - обрив «масового» дроту.

- якщо іскра є не на всіх високовольтних проводах - перевірити опір високовольтних

Опір проводів повинен бути не більше 15 кОм. При більшій величині опору:

- замінити провід;

- якщо іскри немає при справній ланцюга запалювання;

- замінити модуль запалювання;

- якщо справні ланцюг і модуль запалювання, а іскри немає - замінити контролер.

Велике значення має жорсткість проводів. Чим дроти більш жорсткі (особливо при низьких температурах), тим швидше послаблюються їх контакти в з'єднаннях. Крім того, в жорсткій ізоляції частіше утворюються тріщини.

УСТАНОВКА КУТА ЗАПАЛЮВАННЯ

Враховуючи, що запалення робочої суміші повинно відбуватися в той момент, коли поршень кожного циліндра знаходиться в ВМТ кінця такту стиснення, необхідно, щоб переривник-розподільник забезпечував утворення іскри в свічці запалювання в строго певні моменти.

Для забезпечення необхідної взаємодії деталей переривника-розподільника і його приводу потрібно встановити запалювання.

Запалювання встановлюють по першому циліндру, коли поршень знаходиться в ВМТ кінця такту стиснення. Для визначення такту стиснення вивертають свічку запалювання першого циліндра і закривають отвір пробкою. Якщо при повільному обертанні колінчастого валу пробка виштовхується або виявляється шипіння повітря, що стискається, то це свідчить про те, що в циліндрі відбувається такт стиснення. Для точної установки поршня ВМТ в автомобілі ГАЗ-53А необхідно поєднати мітку на шківі колінчастого валу з центральною рискою покажчика (рис. 13).

У двигуні автомобіля ЗІЛ-130 ВМТ такту стиснення визначається за збігом отвори на шківі з міткою ВМТ на покажчику датчика обмежувача числа обертів (рис. 13, б). Потім потрібно провернути колінчастий вал проти годинникової стрілки так, щоб отвір в шківі збіглося з цифрою 9 на покажчику.

Перед установкою переривника-розподільника в гніздо на двигуні потрібно його перевірити, очистити і відрегулювати зазор. Стрілку октан-коректора встановити на 0, а корпус переривника потрібно встановити в гнізді так, щоб привід збігався з приводом масляного насоса. Штуцер вакуумного регулятора повинен знаходитися проти трубки.



Рис. 13 Установчі мітки для установки запалювання в двигуні: а - ЗМЗ-53; б - ЗІЛ-130

Для визначення початку розмикання контактів застосовують контрольну лампу: один провід від неї приєднують до "масі", а інший до клеми дроти низької напруги. Момент початку розмикання контактів переривника встановлюють поворотом його корпусу проти обертання кулачка до моменту, коли загориться лампочка. Вимикач запалювання при цьому повинен бути включений. Корпус переривника закріплюють, встановлюють ротор і кришку розподільника. Бічний контакт, проти якого встановлюється токоразносная пластина, з'єднують зі свічкою першого циліндра. Решта контактні гнізда з'єднуються проводами зі свічками запалювання згідно з порядком роботи циліндрів двигуна. При розподілі проводів по свічках необхідно враховувати напрямок обертання ротора.

Перевіряють правильність установки запалювання контрольною лампою. Правильність установки запалювання можна перевірити і на ходу автомобіля. Для цього необхідно прогріти двигун і, рухаючись на прямій передачі з невеликою швидкістю, швидко натиснути до відмови на педаль керування дроселем. При правильній установці запалювання повинні чутися слабкі і переривчасті детонаційні стуки, що зникають після розгону. Якщо запалювання занадто раннє, стуки будуть значними, а якщо запалювання пізніше, то детонаційних стукотів не буде.

Необхідно пам'ятати, що при повороті корпусу розподільника у бік обертання його ротора установка запалювання буде більш пізньої, а при повороті в протилежному обертанню ротора - більш ранньої.

Установку запалювання коректують за допомогою октан-коректора.

ОСНОВНІ НЕСПРАВНОСТІ СИСТЕМИ ЗАПАЛЮВАННЯ

1. Свічки запалювання: відкладення нагару на внутрішній поверхні і велике забруднення зовні, порушення нормального зазору між електродами, тріщини на ізоляторі і поломка бічного електрода. Через цих несправностей іскра свічки виходить слабко або проскакує зовсім. Це призводить до нестійкості і нерівномірного роботі двигуна, зменшенню його потужності і зупинки двигуна при підвищеного навантаження.

2. Котушка запалювання: замикання первинної обмотки на масу і замикання вторинної обмотки на первинну замикання додаткового резистора на масу, перегорання додаткового резистора і тріщин в кришках і ізолятора.

3. Переривник розподільника: обгорання або замаслення контактів переривника і порушення нормального зазору між ними, заїдання важків і ослаблення пружин відцентрового регулятора, порушення герметичності вакуумного регулятора, поява тріщин в кришці і роторі розподільника і обрив гнучких проводів, що з'єднують нерухомий диск з рухомим і важелем рухомого контакту із затискачем низької напруги.

Обгорання або замаслення контактів переривника викликає різке збільшення опір між ними, (в см) через що зменшується струм в первинної обмотки котушки і зниження потужності іскри в свічці. Порушення зазору між контактами переривника призводить до погіршення іскроутворення між електродами свічок, і до перебоїв у роботі двигуна.

4. Контактори: пробою ізоляції, обрив з'єднувального проводу і поганий контакт між конденсатором і затиском переривника або масою. Несправність конденсатора викликає сильне іскріння між контактами переривника.

автомобіль система запалювання ремонт

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРИЛАДІВ БАТАРЕЙНОГО ЗАПАЛЮВАННЯ

Електрична система запалювання повинна надійно працювати в різних кліматичних умовах, при всяких режимах роботи двигуна, причому в ній не повинно виникати перебоїв при переохолодженні або перегрів двигуна, впливі води, пилу, масла і газів; вона повинна надійно працювати також при вібраціях та інших перешкодах.

Для запалювання робочої суміші, стиснутої в камері згоряння карбюраторного двигуна, подається електрична іскра розряду, температура якої досягає 10000 ° С.

Через 1000 - 1800 км пробігу (при ТО-1), не знімаючи з двигуна, свічки протирають і при подальшому пуску перевіряють їх роботу на двигуні. Справність свічок на двигуні, що працює на режимі холостого ходу, перевіряють почерговим замиканням контактної гайки або зовнішнього виведення стрижня центрального електрода свічки на "масу". Збільшення перебоїв в роботі двигуна є ознакою справності свічки запалювання. Несправна свічка при її перевірці навпомацки буде холодною. Перевіряючи роботу, їх вивертають із головки блоку, і при прокручування колінчастого вала пусковою рукояткою спостерігають за появою іскри запалювання на свічках.

Через 5000 - 9000 км пробігу (при ТО-2) знімають свічі запалювання з двигуна і перевіряють їх стан. При необхідності свічки очищають від нагару, після чого перевіряють зазор між електродами свічки і, якщо потрібно, регулюють його. Найкраще перевіряти і очищати свічки запалювання на спеціальному піскоструминному апараті при тиску повітря, близькому до тиску газів в циліндрі двигуна в кінці такту стиснення.

Необхідно щодня стежити за тим, щоб при непрацюючому двигуні система запалювання була вимкнена. При включеній системі запалювання і замкнутих контактах переривника струм проходить через котушку запалювання, яка перегрівається і може вийти з ладу.

При кожному технічному обслуговуванні необхідно перевірити кріплення проводів до розподільника, очистити його поверхню від бруду і масла, протерти чистою ганчіркою, змоченою в неетильованому бензині, внутрішню поверхню кришки розподільника, ротор, важіль і контакти переривника. Далі перевіряють стан кожного виводу високовольтних проводів. У разі вигорання клем проводів високої напруги кришки розподільника і за наявності корозії зачищають внутрішню поверхню клем шкіркою, після чого встановлюють високовольтні дроти до упору і надягають гумові ковпачки. Потрібно також перевірити стан контактів переривника і зазор між ними, але не слід зловживати зачисткою контактів переривника, - це призводить до їх швидкого зносу. Якщо контакти мають значний знос, їх замінюють; якщо зазор між контактами порушений, його регулюють. Регулювання зазору здійснюють поворотом ексцентрикового гвинта при відпущеному стопорному гвинті. Цей зазор для восьмиіскрових - 0,3 - 0,4 мм.

При черговому ТО-2 слід перевіряти тиск між контактами, яке знижується у міру зносу контактів та ізоляційної колодки важеля, а також з втратою пружності пружини важеля. При цьому виникає вібрація контактів, що призводить до перебоїв у системі запалювання і обмежує швидкість руху автомобіля.

Через 25000 км пробігу необхідно розібрати розподільник, перевірити стан його деталей і змастити їх. При знятті вакуумного регулятора для збереження його регулювання потрібно до отвертиванія гвинтів кріплення корпусу регулятора, поєднати настановні ризики (одна проти іншої) на кронштейні регулятора і корпусі розподільника. Знявши кульковий підшипник, поворотом його кілець слід перевірити наявність місцевого зносу доріжок гойдання кульок. Знос визначається за хитанню або гальмуванню кілець підшипника. Цей знос з'являється внаслідок того, що під час роботи в розподільнику підшипник не обертається, а робить тільки качательний рух у певному секторі.

Перевірка установки запалювання і при необхідності його регулювання або установка заново виробляються при ТО-2, а також у разі порушення роботи двигуна або зміни режимів експлуатації.



ВИСНОВОК

Правильне регулювання і безперебійна робота системи запалювання дуже впливають на економічність і потужність двигуна. При роботі на пізньому запаленні двигун втрачає потужність і прийомистість, перегрівається і перевитрачатиме паливо. У разі роботи на занадто ранньому запалюванні виникають детонаційні стуки. При цьому може бути пошкоджена прокладка головки блоку, можуть прогоріти поршні і клапани.



ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. «Пристрій автомобілів» Ю. І. Боровських, Ю. В. Буралёв, К. А. Морозов.

2. «Будова та експлуатація автомобілів» В. П. Полосков, П. М. Лещев, В. Н. Хартанович.

3. «Пристрій і технічне обслуговування вантажних автомобілів» В. Н. Карагодін, С. К. Шестопалов.

4. «Двигуни внутрішнього згоряння. Автомобілі, трактори та їх експлуатація »Г. П. Панкратов.

5. Дмитрієв А.В. Електрообладнання автомобілів, тракторів і комбайнів: Навчальний посібник. Челябінськ: Юж.-Урал. кн. изд.-во, Юж.-Урал. изд.-торг, будинок, 1999. 199 с.

6. Дмитрієв М.Н. Практикум з електроустаткування тракторів, автомобілів, комбайнів. М.: Колос, 1976.

7. Машков Е.А., Жалнин Е.В. Довідник комбайнера. М.: Россельхозиздат, 1984.

8. Родичев В.А., Родичева Г.І. Трактори і автомобілі. М.: Агропромиздат, 1987.

9. Родичев В.А., Родичева Г.І. Трактори і автомобілі. М.: Агропромиздат, 1987.

10. Трактор "Кіровець". Ленінград: Колос, 1976.

11. Шаткус Д. І. Довідник по комбайнів "Нива" і "Колос". М.: Колос, 1976.

Размещено на Allbest.ru

...