Методика виконання курсової роботи з сучасних транспортних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Сучасні транспортні технології

Розділ 1. Формування ЗУВМ

1.1 Вибір вихідних даних

Цей етап полягає у виборі виду вантажу за галузями народного господарства, назви вантажу і розміру партії.

1.1.1 Вибір виду вантажу за галузями народного господарства виконується відповідно до номера варіанта за табл. 1.

1.1.2 Вибір назви вантажу

Вибирається з Прейскуранту N13-01-02 для видів вантажів за варіантами згідно з ініціалами студента: перша літера назви вантажу відповідає першій літері прізвища студента.

1.1.3 Розрахунок розміру партії вантажу

Розмір партії вантажу для кожного виду за заданим варіантом:

q = 0,1Х_i(q),

де Х_i -дорівнює цифрам шифру (Х=а,в,с,d); q - максимальний розмір партії вантажу (i=1, 2, 3, 4) з табл. 1.

Таблиця 1

NN пп	Види вантажу галузей народного господарства	Максимальний розмір партії, т
1.	Продукція сільського господарства	15
2.	Продукція лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості	20
3.	Будівельні вантажі	24
4.	Продукція паливно-енергетичної та автобудівельної промисловості	30
5.	Електронна техніка та електротехнічне обладнання	15
6.	Продукція металургійної промисловості	40
7.	Продукція металообробної і машинобудівної промисловості	32
8.	Продукція хімічної промисловості	20
9.	Продукція харчової, м'ясної, молочної і рибної промисловості	4
10.	Продукція легкої і поліграфічної промисловості	12

1.1.4 Дальність доставки

На основному маршруті lв = 2*Nc + 15, де Nc - номер студента за списком.

1.2 Формування вантажної одиниці

Мета: визначення технологічної, транспортної тари, а також засобу укрупнення вантажного місця (ЗУВМ).

Завдання:

а) визначити вид стандартної тари з урахуванням дальності та схеми доставки, зазначити номери державного стандарту;

б) сформувати ЗУВМ для кожного вантажу.

Для обґрунтування маси - брутто ЗУВМ розробити схему його формування у двох проекціях на міліметровому папері. Зазначити засоби укріплення ЗУВМ по необхідності;

в) охарактеризувати основні вимоги до перевезень та зберігання вантажів у відповідності від дальності та схеми доставки та способи виконання цих вимог (Правила перевезень);

г) заповнити табл. Д.1.1 з урахуванням варіантів схем доставки вантажів;

д) розрахувати показники ефективності використання ЗУВМ.

Методика виконання:

1) вибір вихідних даних, розмірів (мм) (піддон) з урахуванням обмеження висоти ячеєк стелажів;

піддон: довжина l_п = 1050 +25*N_сп; ширина b_п =700+15* N_сп; висота h_п ? 1350; N_сп- номер студента у списку групи;

2) представити основні параметри ЗУВМ (вантажопідйомність q_п, повна маса М_п, власна маса М_о, габаритні розміри, технологічні розміри);

3) написати правила формування ЗУВМ, порахувати показники кратності ящиків на піддоні за двома схемами їх орієнтування та розміщення);

4) вибрати кращу схему розміщення та нарисувати схеми піддону (дві проекції) із ящиками, показати габаритні розміри ЗУВМ та розміри ящиків;

5) визначити кількість ящиків на піддоні, визначити його масу-брутто;

6) визначити показники використання площі К_п піддону та вантажопідйомності піддону г_п, визначити клас вантажу.

7) висновки.

-показники кратності: а) по довжині n_l = L/l = ціле число; б) по ширині n_b =B/b =ціле число; в) по висоті n_h = H/h = ціле число;

-кількість ящиків в ЗУВМ: N_я = n_l * n_b* n_h;

-маса-брутто ЗУВМ: М_б= N_я*М_я + М_о , де М_о - власна маса ЗУВМ, М_я - маса ящика;

-показник використання площі К_п піддону: К_п = F_в / F_п , де F_в і F_п - площі вантажу та піддону;

-показник використання вантажопідйомності піддону г_п:

г_п = N_я*М_я /q_п, г_п? 1.

Маса-брутто ЗУВМ повинна відповідати умові кратності розміру партії вантажу.

Розділ 2. Вибір АТЗ

Мета: вибір рухомого складу з урахуванням виду вантажу, розміру партії вантажу, дальності, схеми доставки, а також дорожніх та транспортних умов перевезень.

2.1 Завдання

а) описати принципи вибору рухомого складу і їх використання стосовно задачі;

б) виписати з довідника основні технічні характеристики автомобілів;

в) заповнити таблицю Д.2.1 .

В колонку 3 надати автомобілі групи А (осьове навантаження менше або дорівнює 10 (18) т).

В колонку 4 надати автомобілі групи Б (осьове навантаження менше або дорівнює 6 (11) т).

В колонку 5 надати автомобілі з бортовими навантажувально-розвантажувальними засобами (табл. Д.2.2).

В колонку 6 можна надати автомобілі з колонок 3 або 4.

Для кожного автомобіля зазначити його вантажопідйомність, навантаження на осі, масу і вантажопідйомність бортового навантажувально-розвантажувального засобу (кол.5).

При необхідності, якщо в типажу відсутній автомобіль наданої вантажопідйомності, розмір партії можна поділити на кілька їздок.

2.2 Визначення числових значень наведених характеристик

2.2.1 Номінальна вантажопідйомність q, т.

2.2.2 Питома об'ємна вантажопідйомність , т/м³,

q - номінальна вантажопідйомність, т; Vв - внутрішній об'єм кузова, м, V_В = l_Вb_Вh_В, де l_В, b_В і h_В - відповідно внутрішні довжина, ширина і висота кузова, м.

2.2.3 Коефіцієнт спорядженої маси: з_q = q_o/q, qo - власна маса автомобіля в спорядженому стані, т.

2.2.4 Навантажувальна висота підлоги кузова h_П, м.

2.2.5 Показник компактності, м²/т,

=,

де

і -відповідно довжина та ширина автотранспортного засобу, м.

2.2.6 Коефіцієнт використання габаритної довжини .

2.2.7 Найменший радіус повороту R_п, м.

2.2.8 Контрольна витрата палива Q_k, л/100 км. Дати характеристику умов використання показника.

2.2.9 Лінійна норма витрати палива Q_Л, лінійна норма витрати палива на 100 км пробігу за погодинною формою оплати праці Q_ЛП. Дати характеристику умов використання показників.

2.2.10 Обчислення загальної норми витрат палива на 100 км пробігу:

а) для вантажних бортових автомобілів:

б) для автомобілів-самоскидів

де Qл, Qлс - лінійні норми витрати палива для бортового автомобіля і самоскида; L - пробіг, що дорівнює 100 км; = 0,5; = 1; Нпг - норма витрати палива на виконання транспортної роботи 100 ткм; Нпг = 2л/100ткм для автомобілів з карбюраторними двигунами; Не - норма витрати палива на їздку для автомобіля-самоскида, дорівнює 0,25; n_e - кількість їздок, прийняти ne = 5; Нпг = 1,3л/100 ткм - для автомобілів з дизельними двигунами; K_d - коефіцієнт врахування дорожніх умов руху (K_d = 0,85 - 1,15).

2.2.11 Запас ходу по паливу, км:

1=

де V - корисний об'єм паливних баків, л.

2.2.12 Питома витрата палива, л/100ткм

Q_УД= ;

_ст = 1; L = 100км, = 0,5.

2.2.13 Питома потужність, кВт/т (к*с/т);

N_уд=

де N - номінальна потужність двигуна, кВт/к*с; М_а - повна маса автотранспортного засобу.

2.2.14 Максимальна швидкість руху Vmax , км/год.

2.2.15 Коефіцієнт розподілу маси за осями, %:

a) у разі повного завантаження;

б) без завантаження

де Mві - маса, яка приходиться на і-ту вісь; Mа - маса транспортного засобу.

2.2.16 Визначити, до якої групи відносяться транспортні засоби (А або Б).

Розділ 3. Аналіз енергетичної ефективності автомобілів

3.1 Коефіцієнт швидкості АТЗ в розрахункових циклах (міському та магістральному)

К_v = a₁(1.07-6.88*_ср ) / (0,5t_р + a₂) ,

де t_р - час розгону АТЗ до 60 км/год (сек); а₁ і а₂ - коефіцієнти, прийняті а₁=90, а₂=60 для міського циклу і а₁=360, а₂=240 - для магістрального циклу; _ср- середне значення коефіцієнту опору дороги.

3.2 Коефіцієнт швидкості АТЗ на розрахунковому маршруті

K_vр = K_vг*_г + K_vм(1 - _г) ,

де _г - частка часу роботи АТЗ в міських умовах; K_vг і K_vм - значення коефіцієнта для міського і магістрального циклів.

Значення _г вибрати з таблиці.

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
г	1	0,9	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,3	0,2	0,1
д	0	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9

3.3 Визначення паливного коефіцієнту пробігу АТЗ в розрахункових циклах

Середнє значення коефіцієнта опору дороги:

_ср = _д*₁ + (1 -_д) ₂,

де _д - частка доріг 1 та 2 категорії, яка припадає на маршрут; ₁ і ₂ - значення коефіцієнтів опору руху АТЗ на дорогах 1-2 і 3-4 категорій, ₁ = 0,02, ₂ = 0,035.

Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ в циклах дорівнює:

К_е = (2.7*10³(19*_ср + 0,5)К_д*Н*) /(1420*q*( _ст+_q)+1120H*B),

де Н - норма витрати палива; - об'ємна маса палива (=0,76 - бензин, =0,84 дизельне паливо); К_d - коефіцієнт умов руху (К_d =1,1 для міського циклу, К_d =0,85 для магістрального циклу); q - вантажопідйомність АТЗ; В_а і Н_а - ширина і висота АТЗ.

Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ на розрахунковому маршруті:

К_ер = К_ег*_г + (1 - _г)К_ем ,

де К_ер і К_ем- значення коефіцієнтів для міського і магістрального циклів.

3.4 Показник енергетичної ефективності АТЗ в розрахунковому маршруті

П_E = K_vp*_ст/К_ер(_q +_ст) ,

де _ст - коефіцієнт використання вантажопідйомності АТЗ; _q -коефіцієнт спорядженої маси.

3.5 Коефіцієнти коректування технічної швидкості АТЗ та витрати палива

3.5.1 Визначення коефіцієнту коректування технічної швидкості АТЗ

К_ш = K_vр /K_v0,

де K_v0 -значення коефіцієнту швидкості АТЗ у магістральному циклі при ₁ = 0,012.

3.5.2 Визначення коефіцієнту коректування витрати палива:

К_п = К_ер / К_е0 ,

де К_е0 - значення паливного коефіцієнту пробігу АТЗ у магістральному циклі при = 0,012.

3.6 Зробити висновки щодо порівняльної оцінки АТЗ по значенням П_E.

Розділ 4. Визначення необхідної кількості технічних засобів у технологічній схемі

Задачі:

1.Вибір вихідних даних.

2. Вибрати НРЗ для навантаження і самонавантаження піддону, охарактеризувати умови їх вибору, визначити показники вибору.

3. Сформувати блок-схему операцій оберту піддону, визначити всі компоненти часу оберту піддону та їх суму.

4. Визначити кількості потрібних технічних засобів

5. Висновки (що виявлено, що визначено, що запропоновано).

Вихідні дані. Річний об'єм перевезень Р_р=10000N_сп, т.

Рухомий склад (автомобіль з розд. 2).

Тип ЗЗВМ та її характеристики (піддон з розд. 1), вибрати навантажувально-розвантажувальний засіб (НРЗ), його технічні характеристики (табл. Д.4.1). Вибрати бортовий вантажний пристрій. Охарактеризувати правила вибору.

Режим роботи транспорту; об'єкта, що обслуговується; навантажувально-розвантажувальних засобів: час наряду Т_н = 10 год, робочих днів Д_р = 300 дн.

Відстань перевезень ( l_в =2* N_сп +15) км.

Коефіцієнт добової нерівномірності об'єму перевезень _н = 1,15.

Час зберігання ЗЗВМ в пунктах відправки і одержувача 10 і 15 год.

Порядок обчислень:

4.1 Обчислення часу оберту ЗУВМ t_об = , n - кількість операцій

Представити блок-схему операцій і проаналізувати забезпечення принципу безперервності.

-t₁ - час формування ЗУВМ t₁ = t_пз1 + N_я * t_я ; t_пз1-підготовчо-заключний час -3хв., t_я -час навантаження на піддон 1 ящика (t_я = 4сек-якщо N_сп-парне число, t_я=6сек- якщо N_сп-непарне число); N_я - кількість ящиків на піддоні (див. розд. 1).

-t₂ - час переміщення ЗУВМ у склад t₂= l_пер/V_нрз , ( l_пер =2* N_сп +10) м, V_нрз= швидкість НРЗ (із довідника).

-t₃ -час зберігання ЗУВМ у складі відправника 10год.

-t₄ -час переміщення на вантажну площадку t₂ = t₄;

-t₅ -час навантаження піддонів на АТЗ , t₅ = t_пз2 + n_пд *t_ц , t_пз2 -підготовчо-заключний час для АТЗ -9хв., t_ц - час циклу НРЗ (60сек. для парних номерів у списку, 70сек. для непарних номерів);

-t₆ - час руху АТЗ до отримувача вантажу, t₆ = l_в/ V_т , V_т- технічна швидкість АТЗ (25 км/год - для парних номерів у списку, 30 км/год - для непарних номерів);

-t₇ - час розвантаження АТЗ -t₇ =t₅;

-t₈ -час переміщення ЗУВМ на склад, t₈ = t₂ ;

-t₉ -час зберігання на складі отримувача вантажу-15 год.;

-t₁₀ -час розформування ЗУВМ- 15 год.; t₁₀ = t₁;

-t₁₁ -час навантаження порожних піддонів на АТЗ, t₁₁ = t₅ ;

-t₁₂ -час руху повернення АТЗ t₁₂ = t₆;

-t₁₃ - час розвантаження порожних піддонів з АТЗ, t₁₃ = t₅.

4.2 Обчислення необхідної кількості ЗЗВМ для t_об < доби

N₁ = ,

де q_т =М_б - маса брутто ЗУВМ, т; t_об > доби:

N₂ = ,

де t_об - час оберту ЗУВМ, діб.

Списочна кількість ЗУВМ:

N_C1 = N₁/_u , N_C2 = N₂/_u ,

де - коефіцієнт використання тари ( = 0,8 для N_сп-парного, = 0,9 для N_сп-непарного).

4.3 Обчислення необхідної кількості навантажувально-розвантажувальних засобів (НРЗ)

4.3.1 Обчислення експлуатаційної продуктивності НРЗ наданого типу

-НРЗ циклічної дії:

P_е =

де - коефіцієнт використання НРЗ у часі; = 0,8; t_ц - довжина робочого циклу, с; q_n - маса-брутто ЗУВМ, який переміщує НРЗ за один цикл, т. (t_ц =60сек. для парних номерів у списку, t_ц = 70сек. для непарних номерів); перевезення технологічний схема вантаж

4.3.2 Кількість НРЗ

N_нрз=.

4.4 Обчислення необхідної кількості автотранспортних засобів (АТЗ)

4.4.1 Обчислення годинної продуктивності АТЗ

Р_ч=,

де - коефіцієнт використання пробігу ( = 0,5); V_T - технічна швидкість; t_пр - час простою під навантаженням-розвантаженням, год t_пр=2 t₅; n_пд -кількість піддонів у кузові, n_пд= n_l n_b, де n_l -показник кратності піддонів по довжині кузову, n_b- показник кратності піддонів по ширині.

4.4.2 Обчислення кількості АТЗ

N_аТз=

де Д_к - кількість календарних днів (Д_к = 365), - коефіцієнт використання АТЗ (= 0,71).

Розділ 5. Аналіз енерготехнологічної ефективності перевезення

5.1 Аналіз впливу стану ділянок дороги на час руху АТЗ у їздці

Розрахунковий час руху АТЗ у їздці:

(1)

де l_p та V_t - розрахунковий пробіг АТЗ та його технічна швидкість в їздці.

Величина l_p відповідає варіанту.

В експлуатаційних умовах фактичний пробіг l_ф у їздці може бути більшим із-за впливу схем організації дорожнього руху (об'їзди, односторонні вулиці та ін.) l_ф> l_p. З іншої сторони, величина часу руху може збільшитися внаслідок заторів на окремих ділянках дороги. Для врахування впливу цих факторів вводиться поняття дорожньо-інфраструктурного часу руху АТЗ:

, (2)

де - дорожньо-інфраструктурний фактор часу руху АТЗ у їздці.

Величина визначається за формулою:

(3)

де - доля пробігу АТЗ у їздці у нормальних умовах руху, коли локальні швидкості АТЗ ; - коефіцієнт заторової швидкості, ; - час безрухового стану АТЗ у заторах.

Варіанти для розрахунків:

; , ;

; - для парних, - для непарних; - міський режим; - магістральний режим.

Аналіз впливу термінальної інфраструктури на час простою АТЗ під навантаження та розвантаження.

Існують три формули для визначення часу простою АТЗ навантаженням (розвантаженням):

а) термінально-нормований час (год.):

(4)

де для бортових АТЗ та для фургонів.

б) розрохунково-технологічний час (год.) для будь-яких вантажів та способів навантаження (розвантаження)

(5)

де - підготовчо-заключний час (9 хв.); - експлуатаційна продуктивність НРЗ (т/год.).

в) розрахунково-технологічний час для ЗУВМ та НРЗ дискретної дії:

(6)

де - кількість ЗУВМ в кузові АТЗ згідно раціональної схеми розміщення, - час циклу НРЗ дискретної дії (сек.)

В умовах експлуатації величина фактичного простою АТЗ у більшості випадках перевищує розрахунково-технологічне значення:

 (7)

де - коефіцієнт експлуатаційної зміни часу простою АТЗ.

Величина дорівнює:

(8)

де - фактор термінального збільшення (зменшення) часу простою АТЗ.

В загальному випадку, для ручного та частково механізованого способу навантажувально-розвантажувальних робіт маємо b_m > 0, для автоматизованого b_m < 0.

Варіанти розрахунку: b_m = 0,1 + 0,015 N_сп.

5.3 Визначення коефіцієнта інфраструктурного (дорожньо-шляхового і термінального) зниження продуктивності АТЗ з урахуванням (2), (3), (7)

, (9)

де - розрахункова доля часу руху АТЗ у їздці:

,

де - розрахунковий час простою АТЗ, = t_п + t_р.

5.4 Аналіз впливу елементів дороги і умов руху на енергоеквівалентний час руху

, (10)

де - енергетичний коефіцієнт часу руху АТЗ у їздці:

, (11)

де - паливний коефіцієнт пробігу АТЗ на розрахунковому маршруті (див. розд. 3); - коефіцієнт пробігу АТЗ у їздці; - фактор відношення лінійних і загальних норм витрати палива для АТЗ: - коефіцієнт швидкості АТЗ на розрахунковому маршруті.

Величина визначається:

, (12)

де ; і - відповідно питома транспортна (л/100 ткм) і лінійна (л/100 км) норми витрати палива; - вантажопідйомність АТЗ; - динамічний коефіцієнт використання вантажопідйомності АТЗ.

5.5 Визначення коефіцієнту енерготехнологічної продуктивності АТЗ

, (13)

де і - показники енергоеквівалентної (у порівнянні з еталонним АТЗ в схемах технотранспортування) і організаційної (по схемі транспозиціонування) продуктивності АТЗ.

5.6 Визначення енергоеквівалентної собівартості перевезень

Загальні положення.

Недоліком існуючої моделі собівартості перевезень являється те, що вона заснована на техніко-емпіричній розрахунковій схемі взаємозаміщення найпростішого транспортного засобу (фактичного рухомого складу) в транспозиційному процесі доставки вантажів (пасажирів). В цій моделі не враховуються параметри функціонування АТЗ як складного механізму, об'єкту управління рухом і засобом технологічного впливу. Без врахування цих параметрів і закономірностей їх вимірів не можливо аналізувати і формувати енергозберігаючі транспортні технології. В зв'язку з цим потрібно використовувати математичні моделі енергоеквівалентної собівартості перевезень. Для формування таких моделей в спрощену формулу собівартості проф. Воркута А.І. вводиться енергетичний коефіцієнт часу руху АТЗ в їздці К_еt. В математичній моделі цього коефіцієнта враховуються параметри складного функціонування АТЗ, машинні процедури транспортних технологій, процеси перетворення енергії АТЗ. При чому ці параметри, процедури і процеси визначаються для двох порівняльних АТЗ (заданого і еталонного). Енергетичні коефіцієнти представляють собою відношення енергетичних характеристик порівняльних АТЗ.

Основна частина.

В теорії транспортного процесу використовується наступна спрощена формула для визначення собівартості перевезень 1ткм:

,

де - витрати на 1 км пробігу АТЗ в їздці, які визначаються у відповідності зі схемами списання вартості технологічних ресурсів транспорту у витрати і опису транспозиційної операції (не транспортної).

5.6.1 Визначити собівартість перевезень 1т, 1ткм автомобілів для двох маршрутів по варіантах доставки, а також договірні тарифи на 1т вантажу

Вихідні дані: вартість нових автомобілів (гр.) та 1л палива (гр.) на час виконання роботи (за станом ринку), =0,5;_ст=1; V_т - див. табл. 3.

Таблиця 3

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Vт,км/год	36	32	30	28	26	25	24	23	22	21

Собівартість визначається таким чином:

, гр./т

де l_в - відстань перевезень по варіантах; C_км - витрати на 1 км пробігу; C_пос - постійні витрати на 1 год роботи автомобіля (гр./год); t_пр - нормативний час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням (год).

Витрати на 1 км пробігу:

С_км = С_зм + С_пос/V_т

С_зм = К₁(С_а + С_т), гр./км ,

де С_а - вартість амортизації автомобіля на 1 км пробігу, дорівнює: С_а=Ц*1,2/L_н, Ц - вартість автомобіля, L_н - нормативний пробіг автомобілю до капремонту; С_т - вартість палива на 1 км пробігу, дорівнює: С_т = Н₁*Ц_п, Н₁ - норма витрат палива на 1 км пробігу (визначається за маршрутними нормами витрат палива); Ц_п - вартість палива; К₁ - коеціфієнт прийняти К₁=1,4 для вітчизняних і російських автомобілів, К₁=1,6 - для автомобілів західних країн.

Питомі постійні витрати визначаються:

С_пос = К₂ * С_зм

Значення коефіцієнта прийняти К₂=14 для вітчизняних і російських автомобілів; К₂=17 - для автомобілів західних країн.

5.6.2 Визначення договірного тарифу

Договірний тариф на перевезення 1т:

Т_т = 1,02(1 + П_ДВ)*(1 + R_Н)* S_т,

де П_{ДВ -} податок на додану вартість (П_ДВ = 0,2); R_Н - норма рентабельності перевезень (R_Н = 0,35).

Договірний тариф 1 ткм:

Т_ткм = Т_т/l_в.

Договірний тариф за погодинними розцінками (за 1 год):

Т_год = Т_т * Р_г,

де Р_г- виробітка автомобіля за годину (т/год).

Заповнити таблицю Д.5.1.

Для можливості врахування складних процесів функціонування АТЗ як складної машини і об'єкта управління рухом, а також транспортного перетворення енергії формується модель енергоеквівалентного показника питомих витрат на 1км пробігу АТЗ:

,

де K_et - енергетичний коефіцієнт часу руху АТЗ в їздці (коефіцієнт враховує відому закономірність - час руху оберненопропорційний потоку середньої потужності, яка підводиться до ведучих коліс в транспортній операції.

Енергоеквівалентна собівартість перевезень визначається за формулою:

,

Визначення енергетичного коефіцієнта собівартості перевезень

Зробити висновки.

Додаток

Таблиця Д.1.1 - Характеристика вантажів і умов перевезень

Найменування вантажу	Вид вантажу	Розмір партії	Спосіб перевезень	Засоби укрупнення вантажних місць	Умови перевезень	Умови зберігання
				Вид	Габаритні розміри, мм	Маса-брутто, т
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Таблиця Д.2.1 - Вибір автомобіля

Найменування вантажу	Розмір партії	Модель автомобіля для різних умов перевезень
		Дорожні умови	Обладнання вантажоотримувача
		І,ІІ категорії доріг	ІІІ,IV,V категорії доріг	без НРЗ	з НРЗ

Таблиця Д.2.2 - Бортові маніпулятори з шарнірно-з'єднаною стрілою

Показатели	МКС-16	МКС-25	МКС-40	МКС-63	МКС-100	МКС-160	МКС-250	МКС-400
Тип основного базового шасси	УАЗ	ГАЗ	ГАЗ	ЗИЛ	КамАЗ	КрАЗ	П/прицеп к КрАЗ	Прицеп к МАЗ 8x8
Номинальный грузовой момент, кН•м	16	25	40	63	100	160	250	400
Грузоподъёмность, т:
при номинальном вылете стрелы	0,63	0,63	1	1,25	1,6	2,5	3,2	5
максимальная	1,25	1,25	1,6	2,5	5	6,3	10	16
Номинальный вылет стрелы, м, не менее	2,5	4	4	5	6,3	6,3	8	8
Наибольшая высота подъёма груза над платформой	3	4,5	4,5	5,5	6,8	6,8	8,5	8,5
Наибольш. скорость при номинальном вылете стрелы, м/с:
подъёма груза, не менее	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,63	0,38	0,32
опускания груза, не более	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,63	0,32	0,32
Угол поворота стрелы в плане, град, не менее	410	410	410	410	410	410	410	410
Скорость вращения стрелы в плане, град/с, не менее	20	20	18	18	15	15	12	12
Собственная масса устройства с выносными опорами, кг, не более	290	425	650	1000	1570	2500	3800	6000
Отношение собственной массы к номинальному грузовому моменту, кг/(кН•м), не более	18,1	17	16,2	15,9	15,7	15,6	15,2	15

Таблиця Д.4.1 - Технічна характеристика електронавантажувачів

Параметри	ЭП-0601	ЭП-0602	ЭП-0603	ЭП-0801	ЭП-0802	ЭП-0803	ЭП-1003	ЭП-1004	ЭП-1005	ЭП-1201	ЭП-1202	ЭП-1203
Вантажопідйомність Q, т	0,63	0,63	0,63	0,8	0,8	0,8	1	1	1	1,25	1,25	1,25
Висота підйому вантажу H, м	3	2	3	3	2	3	3	2	3	3	2	3
Відстань центру тяжіння вантажу до спинки вил C, мм	500	500	500	500	500	500	500	500	500	500	500	500
Висота підйому вантажу без збільшення габариту висоти H1, мм	200	200	1480	200	200	1480	200	200	1425	200	200	1425
Швидкість руху, км/год:
з номінальним вантажем	9	9	9	9	9	9	9,5	9,5	9,5	9	9	9
без вантажу	10	10	10	10	10	10	10,5	10,5	10,5	10	10	10
Швидкість підйому вил, м/с:
з номінальним вантажем, не більше	0,2	0,2	0,18	0,17	0,17	0,16	0,2	0,2	0,18	0,17	0,17	0,16
без вантажу	0,14	0,24	0,22	0,24	0,24	0,22	0,28	0,28	0,25	0,24	0,24	0,22
Швидкість опускання вил, м/с:
з номінальним вантажем, не більше	0,37	0,37	0,37	0,37	0,37	0,37	0,37	0,37	0,37	0,37	0,37	0,37
без вантажу, не менше	0,13	0,13	0,1	0,13	0,13	0,1	0,13	0,13	0,11	0,13	0,13	0,13
Зовнішн. радіус повороту R,мм	1100	1100	1100	1170	1170	1170	1250	1250	1250	1340	1340	1340
Маса, кг	1535	1500	1570	1700	1655	1725	2100	2055	2145	2340	2290	2385

Таблиця Д.5.1 - Характеристика автомобілів

№ пп	Характеристика	Автомобілі

1. Технічні

1.1. Вантажопідйомність, т

1.2. Повна маса, т

1.3. Розподіл повної маси за осями, т

1.4. Радіус повороту по зовнішньому габариту

1.5. Тип двигуна і максимальна потужність

1.6. Максимальна швидкість, км/год

1.7. Контрольні витрати палива

1.8. Навантажувальна висота, м

2. Техніко- експлуатаційні

2.1. Коефіцієнт швидкості

2.2. Паливний індекс пробігу

у міському циклі

у магістральному циклі

на маршруті

2.3. Показник енергетичної ефективності

3. Експлуатаційні

3.1. Лінійні витрати палива, л/100 км

3.2. Прибуток на перевезення однієї партії вантажу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30	25 25 35 35 35 35 45 25 35 85 30 18 15 10 25 35 15 15 45 25 35 85 25 35 35 35 35 35 45 25	590 х 398 х 201 530 х 398 х 183 590 х 398 х 284 590 х 398 х 302 590 х 398 х 407 590 х 398 х 398 730 х 450 х 300 655 х 270 х 336 420 х 475 х 645 800 х 480 х 420 570 х 380 х 380 475 х 285 х 245 475 х 285 х 190 475 х 285 х 126 340 х 380 х 266 540 х 380 х 266 590 х 398 х 140 590 х 398 х 140 730 х 450 х 300 655 х 270 х 336 420 х 475 х 645 800 х 480 х 420 590 х 398 х 201 530 х 398 х 183 590 х 398 х 284 590 х 398 х 302 590 х 398 х 407 590 х 398 х 398 730 х 450 х 300 655 х 270 х 336

Размещено на Allbest.ru

...